Розробка та апробація опитувальника "Діагностика зрілості і типу громадянської ідентичності особистості"

Певний інтерес становить також відсоток спостережень, які було правильно класифіковано для кожного кластера за допомогою отриманих функцій класифікації: латентний - 94,2%, інституціально-спільнотний - 100%, спільнотний - 100%, спільнотно-ігровий - 95,8%, ігровий - 100%, інституціонально-ігровий - 100%, різнобічний - 100%, державницький - 100%. Загальний відсоток коректності здійсненої класифікації становить 98,75%, що свідчить про високу достовірність поділу осіб на групи з різним типом громадянської ідентичності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Оглядова характеристика наявних способів операціоналізації громадянської ідентичності дає підстави говорити про недостатню аргументованість теоретичної основи побудови наявних опитувальників, унаслідок чого унеможливлюється методологічно цілісне діагностування громадянської ідентичності. Розуміння громадянської ідентичності як різновиду організаційної ідентичності, що становить ціннісно-смислове переживання особистістю тотожності із собою як громадянином держави і виявляється в інституціональному, спільнотному, індивідуальному вимірах, зумовлює зміну діагностичної парадигми.

Розроблений тест-опитувальник «Діагностика зрілості і типу громадянської ідентичності особистості» містить сім основних шкал. Головними для визначення рівня зрілості громадянської ідентичності є чотири шкали: «Репрезентованість» (репрезентованість громадянської ідентичності серед інших ідентичностей особистості, її залученість у систему соціальних ідентичностей особистості, наявність громадянської ідентичності в суб'єктивній ієрархії інших ідентичностей особистості), «Стійкість» (змістова константність, несхильність змінювати громадянство (підданство) без істотної переоцінки цінностей та зміни его- ідентичності), «Суб' єктна орієнтація» (готовність особистості бути джерелом активності (суб' єктом) у стосунках з державою, відповідальність за себе як громадянина і за свій внесок у життя держави), «Концептуальність» (зрілість і розвиненість громадянських поглядів, деталізованість, відрефлексованість відносин особистості як громадянина з державою, усвідомлення різних аспектів громадянського життя).

Оцінювання міри репрезентованості в громадянській ідентичності інституціональної, спільнотної, індивідуальної складових (її вимірів) та визначення типу громадянської ідентичності здійснюється за допомогою трьох шкал: «Інституціональна спрямованість» (вимірює рівень спрямованості громадянина на державу, його внутрішньої співвіднесеності з нею, замученості: когнітивної, ціннісної, емоційної, поведінкової - до організаційного середовища держави), «Спільнотна спрямованість» (вимірює рівень афіліації зі співгромадянами, прийняття їх як інгрупи, переживання, пов'язані зі сприйняттям себе членом спільноти громадян) та «Індивідуально-рольова/ігрова спрямованість» (вимірює рівень ототожнення з типовими ролями громадянина - як у конструктивному, так і в деструктивному варіанті; виявляє, чи розрізняє особа конструктивні і деструктивні транзакції (ігрові способи взаємодії з державою), чи приймає гру і відповідну роль, а чи відмовляється від ігрової взаємодії з державою). Залежно від ступеня розвиненості (акту- алізованості) у конкретної особистості інституціонального, спільнотного та індивідуального вимірів громадянської ідентичності визначається той чи інший тип її громадянської ідентичності («латентний», «інституціаль- но-спільнотний», «спільнотний», «спільнотно-ігровий», «ігровий», «інституціонально-ігровий», «різнобічний», «державницький»).

Результати психометричної перевірки свідчать про те, що розроблений тест-опитувальник валідний, надійний і може використовуватися для подальших досліджень громадянської ідентичності, зокрема для визначення рівня зрілості громадянської ідентичності громадян України різного віку, статі, політичних орієнтацій.

Список використаних джерел

авторська методика діагностика громадянська ідентичність

1Барабаш, В. (2015). Громадянська культура майбутнього фахівця в контексті формування громадянського суспільства. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки, 135, 53-56.

2Боришевський, М., Яблонська, Т., & Антоненко, В. (2007). Розвиток громадянської спрямованості в юнацькому віці. Київ: Педагогічна думка.

3Гильбух, Ю. (1994). Тест-опросник личностной зрелости. Киев: НПЦ Психодиагностика и дифференцированное обучение.

4Ігнатенко, П., Косарєва, Н., Крицька, Л., & Поплужний, В. (1997). Виховання громадянина: психолого-педагогічний та народознавчий аспекти: навчально-методичний посібник. Київ: Інститут змісту і методів навчання.

5Красовська, О. (1999). Виховання громадянської самосвідомості

старшокласників засобами символіки народного мистецтва України (Автореф. дис. канд. пед. наук). Національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова, Київ.

6Микляева, А. (2017). Шкала самооценки личностной зрелости: опыт разработки и апробации. Современные исследования социальных проблем, 8(2), 52-68.

7Петровська, І. (2020). Трирівнева структура громадянської ідентичності особистості. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 46(49), 131138.

8Солдатова, Е. (2006). Эго-идентичность в нормативных кризисах развития. Вопросы психологии, 5, 74-84.

9Якобсон, П. (1981). Психологические компоненты и критерии становления зрелой личности. Вопросыпсихологии, 2(4), 141-149.

10Astin, A. & Sax, L. (1998). How undergraduates are affected by service participation. Journal of College Student Development, 39, 251-263.

11Beaumont, E., Colby, A., Ehrlich, T., & Torney-Purta, J. (2006). Promoting political competence and engagement in college students. Journal of Political Science Education, 2 (3), 249-270.

12Doolittle, A., & Faul, A. (2013). Civic Engagement Scale: A Validation Study. SAGE Open, 3, 1-7.

13Lewicka, M. (2007). Regional Differentiation of Identity: A Comparison of Poland and Ukraine. Regional and Local Studies, 21-51.

14Mabry, J. (1998). Pedagogical variations in service-learning and student outcomes: How time, contact, and reflection matter. Michigan Journal of Community Service Learning, 5, 32-47.

15Moely, B., Mercer, S., Ilustre, V., Miron, D., & McFarland, M. (2002). Psychometric properties and correlates of the Civic Attitudes and Skills Questionnaire (CASQ): A measure of students' attitudes related to servicelearning. Michigan Journal of Community Service Learning, 8(2), 15-26.

16Porter, T. (2013). Moral and political identity and civic involvement in adolescents. Journal of Moral Education, 239-255.

References

1Astin, A. & Sax, L. (1998). How undergraduates are affected by service participation. Journal of College Student Development, 39, 251-263. (in English)

2Barabash, V. (2015). Hromadianska kultura maibutnoho fakhivtsia v konteksti formuvannia hromadianskoho suspilstva [Civic culture of the future specialist in the context of the civil society formation]. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho Universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Seriia: Pedahohichni nauky, 135, 53-56. (in Ukrainian)