Експериментальна перевірка системи розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів в освітньому середовищі педагогічного університету
Визначення важливості підготовки вчителів, здатних налагоджувати конструктивні міжособистісні стосунки у педагогічному процесі. Дослідження психологічних особливостей розвитку особистісної зрілості майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.02.2023 |
| Размер файла | 709,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Динаміка рівнів особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної і контрольної груп за когнітивним критерієм представлена на рис. 3.
Рис. 3. Динаміка розвитку особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної і контрольної груп за когнітивним критерієм (у%)
На початку формувального експерименту між обома групами не було виявлено суттєвих відмінностей у рівнях розвитку особистісно-професійної зрілості студентів за особистісно-диспозиційним критерієм. Перехідний рівень за цим критерієм було зафіксовано у 45,1 % студентів експериментальної і 42,5% студентів контрольної групи, досуб'єктний відповідно у 34,0 % і 33,0 %) студентів, суб'єктний відповідно у 20,9 % і 24,5 %. Після завершення формувального експерименту завдяки впровадженню розробленої педагогічної системи, обґрунтованих педагогічних умов і методики педагогічної підтримки особистісно-професійного становлення 45,9 % студентів експериментальної групи досягли суб'єктного рівня особистісно-професійної зрілості за когнітивним критерієм, 46 % перехідного та лише 8,1 % залишилися на досуб'єктному рівні. У контрольній групі також відбулися позитивні зміни у розвитку особистісно-професійної зрілості студентів за ціннісно-мотиваційним критерієм. Проте на підсумковому етапі зафіксовано лише 33,4 % студентів з суб'єктним рівнем особистісно-професійної зрілості за цим критерієм, а 22,5 % залишились на досуб'єктному рівні, дещо зріс відсоток студентів з перехідним рівнем (з 42,5% до 44,1%).
Розглянемо динаміку рівнів особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної і контрольної груп за функціональним критерієм (рис. 4). На початку формувального експерименту між обома групами не виявлено істотних розбіжностей у рівнях розвитку особистісно-професійної зрілості студентів за функціональним критерієм. Перехідний рівень за цим критерієм було діагностовано у 43,8 % студентів експериментальної і 41,0 % студентів контрольної групи, досуб'єктний відповідно у 33,2 % і 34,3 %) студентів, суб'єктний відповідно у 23,0 % і 24,7 %. Після завершення формувального експерименту в експериментальній групі відбулися суттєві зміни у рівнях розвитку особистісно-професійної зрілості за функціональним критерієм: відсоток студентів з суб'єктним рівнем збільшився з 23 % до 42,9 %, з перехідним з 43,8 % до 46 %. Водночас кількість студентів з досуб'єктним рівнем зменшилася з 33,2 % до 8,5%. У контрольній групі відсоток студентів з суб'єктним рівнем збільшився з 24,7 % до 35,8 %, з перехідним з 41,0 % до 43,2 %. Одночасно зменшилася кількість студентів з досуб'єктним рівнем особистісно-професійної зрілості за цим критерієм: з 34,3 % до 21,0 %.
Рис. 4. Динаміка розвитку особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної і контрольної груп за функціональним критерієм (у%)
Таким чином, реалізована програма формувального експерименту забезпечила більш суттєві зміни у рівнях особистісно-професійної зрілості студентів, ніж традиційна методика підготовки, в якій основна увага зосереджується на формуванні фахової та методичної компетентності майбутніх учителів.
Аналіз експериментальних даних свідчить про значний відсоток на початковому етапі формувального експерименту студентів з перехідним і досуб'єктним рівнями особистісно-професійної зрілості. Зокрема, за ціннісно-мотиваційним критерієм було виявлено 29,1 % студентів з досуб'єктним рівнем особистісно-професійної зрілості, за особистісно-диспозиційним 30,0%, за когнітивним 33,5 %, за функціональним 33,8 %. Наприкінці дослідження в експериментальній групі, порівняно з контрольною, виявлено значно більше студентів з суб'єктним рівнем особистісно-професійної зрілості за всіма критеріями. Найбільше зростання кількості майбутніх учителів з суб'єктним рівнем особистісно-професійної зрілості відбулося за когнітивним (на 25 %), а також функціональним (на 22,5 %) і ціннісно-мотиваційним (на 17,9 %) критеріями. При цьому найменша динаміка (всього на 14,5 %) виявилася за особистісно-диспозиційним критерієм, який відображає сформованість професійно важливих особистісних якостей майбутніх учителів: суб'єктності, рефлексивності, толерантності, інтернальності, емпатійності. Це свідчить про те, що диспозиційний компонент особистісно-професійної зрілості є більш інертним (ймовірно, у зв'язку зі значною його залежністю від задатків) і потребує, на наш погляд, додаткового аналізу та корегування розроблених методичних засобів, які стосуються цього аспекту особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів.
Позитивній динаміці рівнів особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної групи за когнітивним критерієм сприяла активізація їх рефлексивних процесів і широке використання під час занять з педагогічних дисциплін розроблених методів і прийомів формування діалектичного мислення. На розвиток ціннісно-мотиваційного та особистісно-диспозиційного компонентів особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів, на наш погляд, суттєвий вплив справила діалогізація і персоналізація педагогічних стосунків, а також участь у тренінгу особистісно-професійної зрілості, який сприяв ціннісному самовизначенню студентів, розвитку професійно важливих особистісних якостей та інтеріоризації гуманістичних цінностей і моральних норм діалогічного міжособистісного спілкування. Виявлена на основі експертного оцінювання позитивна динаміка особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної групи за функціональним критерієм значною мірою зумовлена створенням творчо-автономного освітнього середовища, яке відкривало студентам можливості для вияву суб'єктних форм активності, в детермінації яких провідну роль відіграє сама особистість: ініціативної, творчої, надситуативної, самоуправління, рефлексивної тощо. Сприяло цьому також забезпечення суб'єктної позиції студентів під час вивчення педагогічних дисциплін, організація їх активності, спрямованої на пошук, вибір, творчу інтерпретацію й актуалізацію аксіологічного, світоглядного і культурологічного змісту педагогічної теорії у процесі полісуб'єктної взаємодії з викладачами. Звісно, позитивна динаміка рівнів особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної групи за всіма критеріями зумовлена комплексним впливом розробленої і впровадженої педагогічної системи в єдності всіх її компонентів: цільового, концептуально-теоретичного, змістово-технологічного і оцінно-результативного.
У таблиці 1 представлені результати статистичної перевірки достовірності одержаних експериментальних результатів за допомогою критерію х2 узгодженості емпіричних розподілів студентів експериментальної і контрольної груп за всіма критеріями на початку та наприкінці формувального експерименту.
Таблиця 1. Емпіричні значення х2, визначені у процесі порівняння експериментальної і контрольної груп за критеріями особистісно-професійної зрілості студентів
|
№ |
Критерії особистіснопрофесійної зрілості |
Значення х2 |
|||
|
Емпі] |
ричні |
Критичне |
|||
|
На початку експерименту |
Наприкінці експерименту |
Хо,05 |
|||
|
1. |
Ціннісно-мотиваційний |
0,3062 |
18,9009 |
5,991 |
|
|
2. |
Особистісно-диспозиційний |
0,5450 |
9,0455 |
||
|
3. |
Когнітивний |
0,1410 |
20,3691 |
||
|
4. |
Функціональний |
0,4082 |
15,4767 |
Як бачимо, всі емпіричні значення статистики х2, отримані під час першого зрізу, менші від критичного значення Хо,о5. Отже, за всіма критеріями характеристики порівнюваних вибірок на початку формувального експерименту не відрізнялися на статистично значущому рівні. Наприкінці експерименту розбіжності в розподілі рівнів особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної і контрольної груп за всіма критеріями виявилися статистично достовірними на рівні значущості а = 0,05. Тобто, початковий розподіл рівнів особистісно-професійної зрілості студентів в обох групах збігається з достовірністю 95 %, а підсумковий відрізняється зі статистичною достовірністю 95 %. Це дає підстави для обґрунтованого висновку, що виявлені відмінності мають невипадковий характер і зумовлені застосуванням у процесі професійної підготовки майбутніх учителів розробленої системи розвитку їхньої особистісно-професійної зрілості.
У поданій нижче діаграмі (рис. 5) представлено динаміку визначених на основі врахування всіх критеріїв загальних рівнів особистісного-професійного розвитку студентів експериментальної і контрольної групи на початку та наприкінці дослідно-експериментальної роботи.
Рис. 5. Динаміка рівнів особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної та контрольної груп (у %)
За період проведення дослідно-експериментальної роботи в експериментальній групі суттєво зменшилася кількість студентів з досуб'єктним рівнем особистісно-професійної зрілості (з 31,1% до 8,9%), натомість зріс відсоток студентів із суб'єктним рівнем (з 25,1% до 45,1%). Привертає увагу те, що практично не змінилася кількість студентів з перехідним рівнем особистісно-професійної зрілості. Це пояснюється тим, що певна кількість студентів з цим рівнем досягла вищого суб'єктного, водночас зменшення їх кількості компенсувалось позитивною динамікою розвитку студентів з досуб'єктним рівнем, які досягли перехідного рівня особистісно-професійної зрілості. У контрольній групі також спостерігається загальна позитивна динаміка в розвитку особистісно-професійної зрілості студентів, однак вона має менш виражений характер: кількість студентів з суб'єктним рівнем збільшилася з 26,9% до 35,2%, з досуб'єктним зменшилася з 32,1% до 21,6%, з перехідним залишилася практично незмінною (1-й зріз 41%, 2-й зріз 43,2%). В обох групах у процесі професійної підготовки збільшилася кількість студентів з суб'єктним рівнем особистісно-професійної зрілості, проте завдяки впровадженню розробленої педагогічної системи в експериментальній групі це зростання суттєво вище і становить 45,1 % проти 35,2 % у контрольній групі. Натомість студентів з досуб'єктним рівнем особистісно-професійної зрілості в експериментальній групі (8,9 %) виявилося істотно менше, ніж у контрольній (21,6 %).
Щоб перевірити статистичну достовірність змін у загальних рівнях особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної і контрольної групи, виявлених під час підсумкового діагностичного зрізу, ми застосували критерій узгодженості Пірсона х2. Під час початкового зрізу між експериментальною і контрольною групою не було виявлено статистично значущих відмінностей у розподілі рівнів особистісно-професійної зрілості студентів. Емпіричне значення Хе (0,4051) виявилося меншим за критичне значення Хо,о5 (5,991), що не дало змоги відхилити нульову гіпотезу стосовно випадковості відмінностей у рівнях розвитку особистісно-професійної зрілості студентів контрольної та експериментальної груп, виявленими під час початкового діагностичного зрізу.
Під час підсумкового діагностичного зрізу в експериментальній групі, на відміну від контрольної, були виявлені суттєві зміни у розподілі рівнів особистісно-професійної зрілості студентів. Числові показники кількості студентів експериментальної і контрольної груп з різними рівнями особистісно-професійної зрілості, виявлені під час підсумкового діагностичного зрізу, представлені у таблиці 2.
Таблиця 2. Рівні особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної і контрольної групи на підсумковому етапі педагогічного експерименту
|
Досуб'єктний |
Перехідний |
Суб'єктний |
Всього |
||
|
Експериментальна група |
21 (8,9%) |
108 (46%) |
106 (45,1%) |
235 |
|
|
Контрольна група |
49 (21,6%) |
98 (43,2%) |
80 (35,2%) |
227 |
|
|
Всього |
70 |
206 |
186 |
462 |
Для перевірки статистичної значущості відмінностей між рівнями розвитку особистісно-професійної зрілості студентів експериментальної і контрольної групи, виявленими під час підсумкового діагностичного зрізу, також використовувався критерій х2. Нульова (Но) гіпотеза: відмінності в рівнях розвитку особистісно-професійної зрілості студентів контрольної та експериментальної групи, виявлені під час другого діагностичного зрізу, є випадковими. Обираємо рівень значущості а = 0,05. Емпіричне значення критерію х2:становить 15,1858. Оскільки Хе > Хо,о5 (5,991), то можемо відхилити нульову гіпотезу і стверджувати, що відмінності в рівнях розвитку особистісно-професійної зрілості студентів контрольної та експериментальної груп, виявлені під час підсумкового діагностичного зрізу, є статистично значущими на рівні а = 0,05. Оскільки на початку педагогічного експерименту обидві групи не відрізнялися за рівнями розвитку особистісно-професійної зрілості студентів, то це дає підстави стверджувати, що виявлені на підсумковому етапі відмінності зумовлені впливом упровадженої в експериментальній групі педагогічної системи забезпечення особистісно-професійного становлення майбутніх учителів.
Отже, результати проведеного формувального експерименту підтвердили ефективність розробленої системи розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів. Узагальнення одержаних результатів дає підстави для загального висновку, що реалізація в освітньому середовищі педагогічного університету обґрунтованої системи активізує особистісно-професійне становлення майбутніх учителів і забезпечує більш суттєву позитивну динаміку розвитку їх особистісно-професійної зрілості, ніж традиційна практика підготовки вчителів у педагогічних ЗВО. Застосовані педагогічні форми, технології, методи, прийоми і навчально-методичні матеріали підтвердили свою дієвість щодо розвитку професійно важливих особистісних якостей студентів, їх професійної позиції, ідентичності, мотиваційно-ціннісної сфери, діалектичного професійного мислення, здатності до самоорганізації, саморозвитку та самовдосконалення, що у кінцевому рахунку проявилося в позитивній динаміці рівнів особистісно-професійної зрілості.
Література
1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. Москва: Прогресс, 1986. 423 с.
2. Галета Я. В. Розвиток соціальної зрілості майбутнього вчителя в умовах оновлення інформаційної культури суспільства: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра пед. наук: 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Черкаси, 2018. 39 с.
3. Галузяк В. М. Діалог як засіб особистісно-професійного розвитку майбутніх учителів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 56. Вінниця, 2018. С. 224-234.
4. Галузяк В. М. Педагогічна підтримка розвитку особистісної зрілості майбутніх учителів. Особистісно-професійний розвиток майбутнього вчителя: монографія / Акімова О.В., Галузяк В.М. [та ін.]. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2014. С. 40-80.
5. Галузяк В.М. Активізація рефлексивних процесів як умова розвитку особистісної зрілості майбутніх учителів. Наукові записки ВДПУ імені М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2013. Вип. 39. С. 134-141.
6. Галузяк В.М. Використання навчального діалогу в сучасній практиці підготовки майбутніх учителів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2019. Випуск 58. С. 55-63.
7. Галузяк В.М. Груповий тренінг як засіб розвитку особистісної зрілості майбутніх учителів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 35. Вінниця, 2011. С. 203-210.
8. Галузяк В.М. Діалектичне мислення як критерій особистісно-професійної зрілості педагога. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 52. Вінниця, 2017. С. 48-56.
9. Галузяк В.М. Компоненти, критерії та рівні особистісно-професійної зрілості майбутнього вчителя. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2021. Випуск 67. С. 146-156.
10. Галузяк В.М. Критерії особистісної зрілості майбутніх фахівців соціономічних професій. Розвиток особистості майбутнього психолога в умовах трансформації суспільства: монографія / В.І. Шахов, О.М. Паламарчук [та ін.]. Вінниця: Нілан, 2016. С. 86 106.
11. Галузяк В.М. Рефлексія у структурі особистісно-професійної зрілості вчителя. Теорія і практика управління соціальними системами: Філософія. Психологія. Педагогіка. Соціологія. Харків: НТУ «ХПІ». 2008. №4. С. 17 25.
12. Галузяк В.М. Структурно-функціональні особливості професійної самосвідомості вчителя. Наукові записки ВДПУ імені М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2015. Вип. 43. С. 192 197.
13. Галузяк В.М., Холковська І.Л. Педагогічні умови розвитку особистісної зрілості майбутніх учителів. Наукові записки ВДПУ імені М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2020. Вип. 63. С. 86 95.
14. Ганжа О. Критерії формування соціально-професійної зрілості майбутнього вчителя. Рідна школа. 2011. № 6. С. 65-68.
15. Дідик Н.М. Особистісна зрілість як акме особистості психолога-професіонала. Проблеми сучасної психології. Збірник наукових праць КПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. 2009. Випуск 3. С. 112-122.
16. Комар Т. В. Психологічна структура професійної зрілості фахівця освітянської галузі. Проблеми сучасної психології. 2016. Вип. 31. С. 108-117.
17. Кравец Г.Ю. Педагогические условия проявления личностной зрелости студентов в учебно-воспитательном процессе вуза: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Иркутск, 2005. 182 с.
18. Мироненко Т.П. Формування громадянської зрілості в майбутніх учителів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Одеса, 2001. 20 с.
19. Озерина А. А. Разработка опросника диагностики профессиональной идентичности студентов. Известия ДГПУ. Психолого-педагогические науки. 2011. №2. С. 15-22.
20. Орлов А.Б. Психология личности и сущности человека: Парадигмы, проекции, практики. Москва: Издательский центр «Академия», 2002. 272 с.
21. Панченко С. М. Особистісна зрілість педагогів як умова їх професійного зростання. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. 2016. Вип. 4. С. 177-185.
22. Радул В. Взаємозалежність соціально-професійної зрілості та професійно-педагогічної майстерності майбутнього педагога. Витоки педагогічної майстерності. Серія: Педагогічні науки. 2016. Вип. 17. С. 137-142.
23. Северіна Т. М. Особистісно-професійна корекція як метод формування особистісної зрілості майбутнього педагога. Педагогічний дискурс. 2012. Вип. 12. С. 284-288.
24. Темрук О.В. Розвиток особистісної зрілості майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Київ, 2006. 20 с.
25. Хмуринська Т. О. Особливості формування соціально-професійної зрілості майбутніх соціальних педагогів. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2012. № 6. С. 169-172.
26. Холковська І. Л. Соціокультурне середовище педагогічного університету як чинник особистіснопрофесійного становлення майбутніх учителів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2019. Випуск 60. С. 98-104.
27. Холковська І.Л. Шляхи формування партнерських відносин між викладачем і студентами в освітньому процесі. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2018. Випуск 56. С. 185-192.
28. Цина В. І. Сутність, структура, особливості особистісно-професійної зрілості майбутнього вчителя. Витоки педагогічної майстерності. 2014. Випуск 14. С. 305-310.
29. Чуйко О. В. Особистісна і професійна зрілість: співвідношення понять. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2011. Вип. 13. С. 184-190.
30. Штепа О. Феномен особистісної зрілості. Соціальна психологія. 2005. №1. С.62-77.
31. Marsia J.E. Identity in adolescence. Adelson J. (ed.) Handbook of adolescent psychology. N.Y.: John Wiley. 1980. P. 109-137.
32. Spencer-Rodgers J. Dialectical Self Scale URL: https://www.researchgate.net/publication/295548666_Dialectical_Self_Scale
References
1. Berns R. Razvitie Ya-koncepcii i vospitanie [Self-concept development and education]. Moskva: Progress, 1986. 423 s.
2. Haleta Ya. V. Rozvytok sotsialnoi zrilosti maibutnoho vchytelia v umovakh onovlennia informatsiinoi kultury suspilstva [The development of the social maturity of the future teacher in the conditions of updating the information culture of society]: avtoref. dys. na zdob. nauk. stup. d-ra ped. nauk: 13.00.04 teoriia i metodyka profesiinoi osvity. Cherkasy, 2018. 39 s.
3. Haluziak V. M. Dialoh yak zasib osobystisno-profesiinoho rozvytku maibutnikh uchyteliv [Dialog as a means of personal and professional development of future teachers]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. Vypusk 56. Vinnytsia, 2018. S. 224-234.
4. Haluziak V. M. Pedahohichna pidtrymka rozvytku osobystisnoi zrilosti maibutnikh uchyteliv [Pedagogical support for the development of personal maturity of future teachers]. Osobystisno-profesiinyi rozvytok maibutnoho vchytelia: monohrafiia / Akimova O.V., Haluziak V.M. [ta in.]. Vinnytsia: TOV «Nilan LTD», 2014. S. 40-80.
5. Haluziak V.M. Aktyvizatsiia refleksyvnykh protsesiv yak umova rozvytku osobystisnoi zrilosti maibutnikh uchyteliv [Activation of reflexive processes as a condition for the development of personal maturity of future teachers]. Naukovi zapysky VDPU imeni M. Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. 2013. Vyp. 39. s. 134-141.
6. Haluziak V.M. Vykorystannia navchalnoho dialohu v suchasnii praktytsi pidhotovky maibutnikh uchyteliv [Use of educational dialogue in the modern practice of training future teachers]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. 2019. Vypusk 58. S. 55-63.
7. Haluziak V.M. Hrupovyi treninh yak zasib rozvytku osobystisnoi zrilosti maibutnikh uchyteliv [Group training as a means of developing personal maturity of future teachers]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. Vypusk 35. Vinnytsia, 2011. S. 203-210.
8. Haluziak V.M. Dialektychne myslennia yak kryterii osobystisno-profesiinoi zrilosti pedahoha [Dialectical thinking as a criterion of personal and professional maturity of a teacher]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. Vypusk 52. Vinnytsia, 2017. S. 48-56.
9. Haluziak V.M. Komponenty, kryterii ta rivni osobystisno-profesiinoi zrilosti maibutnoho vchytelia [Components, criteria and levels of personal and professional maturity of the future teacher]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika ipsykholohiia. 2021. Vypusk 67. S. 146-156.
10. Haluziak V.M. Kryterii osobystisnoi zrilosti maibutnikh fakhivtsiv sotsionomichnykh profesii [Criteria of personal maturity of future specialists of Socionomic professions]. Rozvytok osobystosti maibutnoho psykholoha v umovakh transformatsii suspilstva: monohrafiia / V.I. Shakhov, O.M. Palamarchuk [ta in.]. Vinnytsia: Nilan, 2016. C. 86 106.
11. Haluziak V.M. Refleksiia u strukturi osobystisno-profesiinoi zrilosti vchytelia [Reflection in the structure of personal and professional maturity of teachers]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy: Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika. Sotsiolohiia. Kharkiv: NTU «KhPI». 2008. #4. S. 17 25.
12. Haluziak V.M. Strukturno-funktsionalni osoblyvosti profesiinoi samosvidomosti vchytelia [Structural and functional features of professional self-consciousness of teachers]. Naukovi zapysky VDPU imeni M. Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika ipsykholohiia. 2015. Vyp. 43. S. 192 197.
13. Haluziak V.M., Kholkovska I.L. Pedahohichni umovy rozvytku osobystisnoi zrilosti maibutnikh uchyteliv [Pedagogical conditions for the development of personal maturity of future teachers]. Naukovi zapysky VDPU imeni M. Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika ipsykholohiia. 2020. Vyp. 63. S. 86 95.
14. Hanzha O. Kryterii formuvannia sotsialno-profesiinoi zrilosti maibutnoho vchytelia [Criteria for the formation of social and professional maturity of the future teacher]. Ridna shkola. 2011. # 6. S. 65-68.
15. Didyk N.M. Osobystisna zrilist yak akme osobystosti psykholoha-profesionala [Personal maturity as the acme of the personality of a professional psychologist]. Problemy suchasnoipsykholohii. Zbirnyk naukovykhprats KPNU imeni Ivana Ohiienka, Instytutu psykholohii im. H.S.Kostiuka APN Ukrainy. 2009. Vypusk 3. S. 112122.
16. Komar T. V. Psykholohichna struktura profesiinoi zrilosti fakhivtsia osvitianskoi haluzi [Psychological structure of professional maturity of an educational specialist]. Problemy suchasnoi psykholohii. 2016. Vyp. 31. S. 108-117.
17. Kravec G.Yu. Pedagogicheskie usloviya proyavleniya lichnostnoj zrelosti studentov v uchebno-vospitatel'nom processe vuza [Pedagogical conditions for the manifestation of personal maturity of students in the educational process of the university]: dis. ... kand. ped. nauk: 13.00.01. Irkutsk, 2005. 182 s.
18. Myronenko T.P. Formuvannia hromadianskoi zrilosti v maibutnikh uchyteliv [Formation of civic maturity in future teachers]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: spets. 13.00.04 «Teoriia i metodyka profesiinoi osvity» .Odesa, 2001. 20 s.
19. Ozerina A. A. Razrabotka oprosnika diagnostiki professional'noj identichnosti studentov [Development of a questionnaire for diagnosing the professional identity of students]. Izvestiya DGPU. Psihologopedagogicheskie nauki. 2011. №2. S. 15-22.
20. Orlov A.B. Psihologiya lichnosti i sushchnosti cheloveka: Paradigmy, proekcii, praktiki [Psychology of personality and human essence: Paradigms, projections, practices]. Moskva: Izdatel'skij centr «Akademiya», 2002. 272 s.
21. Panchenko S. M. Osobystisna zrilist pedahohiv yak umova yikh profesiinoho zrostannia [Personal maturity of teachers as a condition for their professional growth]. Naukovyi chasopys natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 12: Psykholohichni nauky. 2016. Vyp. 4. S. 177-185.
22. Radul V. Vzaiemozalezhnist sotsialno-profesiinoi zrilosti ta profesiino-pedahohichnoi maisternosti maibutnoho pedahoha [Interdependence of socio-professional maturity and professional-pedagogical skill of the future teacher]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti. Seriia: Pedahohichni nauky. 2016. Vyp. 17. S. 137142.
23. Severina T. M. Osobystisno-profesiina korektsiia yak metod formuvannia osobystisnoi zrilosti maibutnoho pedahoha [Personal and professional correction as a method of forming the personal maturity of the future teacher]. Pedahohichnyi dyskurs. 2012. Vyp. 12. S. 284-288.
24. Temruk O.V. Rozvytok osobystisnoi zrilosti maibutnoho vchytelia u protsesi profesiinoi pidhotovky [Development of personal maturity of the future teacher in the process of professional training]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. psykhol. nauk: spets. 19.00.07 «Pedahohichna ta vikova psykholohiia». Kyiv, 2006. 20 s.
25. Khmurynska T. O. Osoblyvosti formuvannia sotsialno-profesiinoi zrilosti maibutnikh sotsialnykh pedahohiv [Peculiarities of formation of social and professional maturity of future social pedagogues]. Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu «Ukraina». 2012. # 6. S. 169-172.
26. Kholkovska I. L. Sotsiokulturne seredovyshche pedahohichnoho universytetu yak chynnyk osobystisnoprofesiinoho stanovlennia maibutnikh uchyteliv [Sociocultural environment of a pedagogical university as a factor in the personal and professional development of future teachers]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. 2019. Vypusk 60. S. 98-104.
27. Kholkovska I.L. Shliakhy formuvannia partnerskykh vidnosyn mizh vykladachem i studentamy v osvitnomu protsesi [Ways of forming partnerships between the teacher and students in the educational process]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Pedahohika ipsykholohiia. 2018. Vypusk 56. S. 185-192.
28. Tsyna V. I. Sutnist, struktura, osoblyvosti osobystisno-profesiinoi zrilosti maibutnoho vchytelia [The essence, structure, features of the personal and professional maturity of the future teacher]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti. 2014. Vypusk 14. S. 305-310.
29. Chuiko O. V. Osobystisna i profesiina zrilist: spivvidnoshennia poniat [Personal and professional maturity: correlation of concepts]. Aktualniproblemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky. 2011. Vyp. 13. S. 184-190.
30. Shtepa O. Fenomen osobystisnoi zrilosti [The phenomenon of personal maturity]. Sotsialna psykholohiia. 2005. #1. S.62-77.
31. Marsia J.E. Identity in adolescence. Adelson J. (ed.) Handbook of adolescent psychology. N.Y.: John Wiley. 1980. P. 109-137.
32. Spencer-Rodgers J. Dialectical Self Scale URL: https://www.researchgate.net/publication/295548666_Dialectical_Self_Scale
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження особливостей розвитку відповідальності майбутнього педагога у процесі професійної підготовки. Аналіз окремих складових відповідальності у підлітковому та юнацькому віці. Підвищення ефективності підготовки професійних педагогічних кадрів.
курсовая работа [30,4 K], добавлен 26.02.2014Педагогічні умови формування просторового мислення у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. Дослідження рівня готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до розвитку просторового мислення школярів засобами скульптурної пластики.
магистерская работа [1,2 M], добавлен 01.02.2014Аналіз особливостей специфічних критеріїв професійної спрямованості студентів, шляхів підготовки їх до праці в умовах навчання. Аналіз їх практичного вираження у поведінці студентів та розвитку їх змістовних характеристик у навчально-виховному процесі.
статья [24,5 K], добавлен 06.09.2017Дослідження індивідуально-вікових особливостей підлітків. Аналіз типових проблем, що виникають у підлітковому віці. Характеристика причин підліткової психологічної кризи. Врахування психологічних особливостей підліткового віку в педагогічному процесі.
реферат [36,3 K], добавлен 01.07.2014Професійна самосвідомість і проблема формування особистості професіонала. Умови розвитку професійної самосвідомості майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти, особистісно-орієнтовані засади її еволюції та подальшого вдосконалення.
контрольная работа [31,2 K], добавлен 24.04.2017Обґрунтування наукових підходів до вивчення ціннісно-смислової сфери особистості. Становлення особистісної зрілості в юнацькому віці в залежності від системи ціннісних орієнтацій. Розробка методики оцінки рівня самоактуалізації студентів-першокурсників.
дипломная работа [157,5 K], добавлен 19.09.2012Вивчення рефлексії як філософської категорії свідомості і мислення. Визначення характерних рис особистісної рефлексії індивідуальності майбутнього вчителя музичного мистецтва, що вказують на її особливу роль в становленні і розвитку особистості.
статья [20,3 K], добавлен 13.11.2017Визначення психолого-педагогічних умов формування психологічної готовності в процесі професійної підготовки рятувальників до діяльності в екстремальних умовах. Впровадження регресивних умов службової діяльності майбутніх фахівців пожежного профілю.
статья [348,2 K], добавлен 05.10.2017Комплексний аналіз індивідуальних психологічних особливостей особи в процесі соціалізації. Експериментальне емпіричне дослідження індивідуальних психологічних особливостей особи і практичні рекомендації по подоланню повільності в процесі соціалізації.
курсовая работа [406,0 K], добавлен 09.04.2011Методи професійної орієнтації студентів технічного училища, використовані механізми та оцінка їх ефективності. Критерії особистісної ефективності початкової професійної підготовки старшокласників. Психодіагностика професійного становлення школярів
курсовая работа [3,9 M], добавлен 14.07.2009Вивчення сутності інтервізії та специфіки її застосування як засобу підготовки студентів-психологів до побудови професійної кар’єри. Розкриття змісту і вдосконалення структури готовності психолога до консультативної діяльності як складової його кар’єри.
статья [22,3 K], добавлен 11.10.2017Соціально-психологічні проблеми особистісно-професійного розвитку майбутнього психолога. Післядипломна освіта як важливий етап професійного розвитку особистості психолога. Основні аспекти арт-терапії та їх застосування у роботі з майбутніми психологами.
контрольная работа [265,6 K], добавлен 24.04.2017Теоретичне обґрунтування психологічної готовності студентів до професійної діяльності у соціальній сфері. Способи подолання кризи професійного самовизначення. Можливості покращення організації навчально-виховного процесу професійної підготовки студентів.
курсовая работа [89,5 K], добавлен 17.09.2014Професійна підготовка практичного психолога як конкурентоспроможного фахівця. З’ясування тематики і підходів до використання тренінгів у навчальному процесі. Вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів у суспільстві на зміст підготовки психологів.
статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018Психологічні шляхи формування конструктивного перфекціонізму та професійної ідентичності особистості. Технології оптимізації перфекціоністських настанов фахівців. Проведення професійно-орієнтованого тренінгу для розвитку професійної ідентичності офіцера.
статья [20,8 K], добавлен 24.04.2018Теоретичне та експериментальне дослідження природи агресивності та міжособових стосунків у середовищі підлітків. Аналіз психологічних понять агресія, агресивність. Розвиток агресивності в дитячому віці та її подальше формування в процесі соціалізації.
дипломная работа [194,2 K], добавлен 15.07.2009Вербальне та невербальне спілкування в структурі міжособистісних взаємин. Дослідження соціально-психологічних особливостей спілкування в процесі групової діяльності. Рекомендації щодо покращення здатності до взаємодії в процесі спільної діяльності.
курсовая работа [150,9 K], добавлен 27.06.2015Основні положення застосування системного підходу до організації навчально-виховного процесу у вищій школі. Дослідження раціональних засад застосування системного підходу до формування професійної компетентності майбутніх фахових психологів у ВНЗ.
статья [22,7 K], добавлен 13.11.2017Аналіз змісту поняття "психологічний ресурс". Основні властивості ресурсів. Роль психологічного ресурсу в процесі професійної діяльності майбутнього психолога та житті людини. Аналіз втрати ресурсів як первинного механізму, що запускає стресові реакції.
статья [21,0 K], добавлен 24.04.2018Креативність як особливість інтелекту. Теоретичні засади дослідження психологічних особливостей людини. Процедура та методика дослідження психологічних особливостей креативності працівників банку. Рекомендації щодо подальшого розвитку цих якостей.
дипломная работа [136,1 K], добавлен 11.07.2014
