Основні аспектні характеристики тренінгової програми "Підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів засобами емоційного інтелекту"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Острозька академія»

ОСНОВНІ АСПЕКТНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТРЕНІНГОВОЇ ПРОГРАМИ «ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ МЕТАКОГНІТИВНОГО МОНІТОРИНГУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ»

Пасічник Ігор Демидович, доктор

психологічних наук, професор, ректор

Августюк Марія Миколаївна, кандидат психологічних наук,

доцент кафедри міжнародних відносин

Анотація

У статті обґрунтовано характеристику та зміст тренінгової програми для підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності в здобувачів вищої освіти засобами емоційного інтелекту. Завдання тренінгової програми спрямовані на формування навичок ідентифікації та оцінювання емоцій, емоційної фасилітації мислення, розуміння та аналізу емоцій, управління емоціями; донесення до студентів знань про особливості точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності; розвиток рефлексивності, внутрішньої навчальної мотивації, метакогнітивної обізнаності; усвідомлення характерних особливостей власних процесів розуміння, оцінювання та відтворення інформації; формування навичок осмислення та аналізу завдань, розуміння специфіки виконуваних завдань.

Окреслено завдання стадій розробленої тренінгової програми, що складалася із семи блоків: допоміжний блок, формування здатності до ідентифікації та оцінювання емоцій, формування здатності до емоційної фасилітації мислення, формування здатності до розуміння та аналізу емоцій, формування здатності до управління емоціями, формування здатності до рефлексивності та метакогнітивної обізнаності, а також формування навичок точного метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Запропонована тренінгова програма допоможе студентам сприймати, оцінювати та виражати емоції і пов'язані з ними потреби фізичного та психічного стану, зовнішнього вигляду; використовувати емоції для підвищення ефективності мислення та діяльності; розуміти й аналізувати емоційну інформацію; усвідомлено управляти емоціями для особистісного зростання та покращення міжособистісних стосунків; гнучко підходити до ставлення навчальних цілей, здійснення моніторингу та контролю власної пізнавальної діяльності, застосування самостійного планування під час навчальної діяльності.

Крім того, у статті описано результати апробації тренінгової програми. Вагомим свідченням її ефективності та дієвості є відсутність статистично значущих відмінностей у контрольній групі, а також позитивні зрушення у здійсненні студентами точніших метакогнітивних суджень під час виконання завдань експерименту.

Перспективним напрямком дослідження емоційного інтелекту є вивчення особливостей його впливу на точність метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності в здобувачів вищої освіти.

Ключові слова: емоційний інтелект, навчальна діяльність, точність метакогнітивного моніторингу, тренінгова програма.

Annotation

Ihor Pasichnyk, Doctor of Psychological Sciences, Professor, Rector of the National University of Ostroh Academy

Mariia Avhustiuk, PhD in Psychological Sciences, Associate Professor at the International Relations Department, The National University of Ostroh Academy

THE MAIN ASPECTS OF THE TRAINING PROGRAM “INCREASING METACOGNITIVE MONITORING ACCURACY OF UNIVERSITY STUDENTS' LEARNING ACTIVITIES BY MEANS OF EMOTIONAL INTELLIGENCE”

The article substantiates main characteristics and content of the training program for increasing metacognitive monitoring accuracy of university students ' learning activities by means of emotional intelligence. The tasks of the training program are aimed atforming the skills of perceiving emotions accurately, using emotions to facilitate thoughts, understanding emotions, and managing emotions; imparting students ' acknowledgement about the specifics of metacognitive monitoring accuracy of university learning activities; development of reflexivity, internal learning motivation, metacognitive awareness; students ' awareness of the characteristic features of their own processes of understanding, evaluating and reproducing information; formation of the skills of comprehension and analysis of tasks, understanding of the specifics of the tasks performed.

The tasks of the stages of the developed training program, which consisted of seven blocks, are outlined: introduction, formation of the ability to perceive emotions, formation of the ability to use emotions to facilitate thoughts, formation of the ability to understand and analyze emotions, formation of the ability to manage emotions, formation of reflexivity and metacognitive awareness, as well as formation of skills for metacognitive monitoring accuracy of university students ' learning activities. The proposed training program will help students to perceive, evaluate and express emotions and related needs of physical and mental state and appearance; use emotions to increase efficiency of thinking and activities; understand and analyze emotional information; consciously manage emotions for personal growth and improvement of interpersonal relationships; flexibly approach the setting of the learning goals, monitor and control one's own cognitive activity, use independent planning during learning.

Moreover, the article describes the results of the testing of the training program. A strong evidence of its efficiency and effectiveness is the absence of statistically significant differences in the control group, as well as positive shifts in students ' implementation of more accurate metacognitive judgments while performing the tasks of the experiment.

A promising direction of research of emotional intelligence is the study ofthe peculiarities of its influence on metacognitive monitoring accuracy of the learning activities in students of higher education.

Keywords: emotional intelligence, learning activity, metacognitive monitoring accuracy, training program.

Постановка проблеми

Емоційний інтелект як метапроцесуальне явище є одночасно когнітивним з погляду пізнання власних емоцій та почуттів інших людей і регулятивним утворенням, що сприяє регуляції власних емоційних процесів та контролю чужих емоцій. Доведено, що емоційно розумніші студенти здатні ефективніше застосовувати метакогнітивні стратегії під час вивчення інформації / виконання завдань. Вища емоційність сприяє кращому використанню стратегій до, під час та після виконання завдання. Як наслідок, взаємозв'язок емоційного інтелекту з метапізнанням у навчальній діяльності передбачає такі процеси: 1) розуміння почуттів, пов'язаних з успіхами / невдачами в навчанні, 2) визначення можливих стратегій та 3) підтримка емоційної саморегуляції в реалізації стратегій [1; 2].

Запропонована тренінгова програма для підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності в здобувачів вищої освіти засобами емоційного інтелекту допоможе студентам сприймати, оцінювати та виражати емоції і пов'язані з ними потреби фізичного та психічного стану, зовнішнього вигляду; використовувати емоції для підвищення ефективності мислення та діяльності, тобто довільно управляти емоціями, які сприяють вирішенню завдань (інтерес, допитливість), а також використовувати будь-який настрій у навчальній діяльності; розуміти й аналізувати емоційну інформацію, тобто визначати джерело емоцій, класифікувати їх, установлювати зв'язки між різними емоційними проявами, розпізнавати зв'язки між емоціями та словами, інтерпретувати значення емоцій, розуміти складні почуття, аналізувати емоційні стани; усвідомлено управляти емоціями для особистісного зростання та покращення міжособистісних стосунків, тобто використовувати інформацію, яку передають через емоції, диференціювати та контролювати емоції, а також викликати або усувати емоції залежно від їх користі. Крім того, студенти зможуть гнучко підходити до ставлення навчальних цілей, здійснення моніторингу та контролю власної пізнавальної діяльності, застосування самостійного планування під час навчальної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Хоча в психологічній літературі немає досліджень емоційного контексту точності метакогнітивного моніторингу, наявні поодинокі праці про емоції та їхній вплив на навчальну діяльність. З-поміж науково-психологічних та освітніх питань, яким приділяють порівняно менше уваги у світлі вивчення емоцій, виокремлюють взаємозв'язок між емоційним інтелектом студентів з основними характеристиками метапізнання. Зокрема, досліджують зв'язок між емоційним інтелектом і метакогнітивними стратегіями [1], між емоційним інтелектом і метакогнітивними здібностями [9; 7], а також між емоційним інтелектом і метакогнітивною обізнаністю студентів [8]; вивчають особливості оцінювання емоційної обізнаності учасників навчального процесу [10] тощо.

Наявні дослідження когнітивних і метакогнітивних процесів в емоційному інтелекті [6; 3]. Деякі автори аналізують зв'язок безпосередньо між емоціями та метакогнітивними моніторингом і контролем. Зокрема, вивчають роль емоцій у розвитку навчальних переконань з урахуванням особливостей взаємозв'язку між емоціями та метакогнітивним моніторингом [5]. Варті уваги дослідження емоційних реакцій студентів на оцінювальний зворотний зв'язок [4].

Мета статті - обґрунтувати структуру та зміст тренінгової програми для підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності в здобувачів вищої освіти засобами емоційного інтелекту й описати результати її апробації.

Виклад основного матеріалу

Оскільки завдання оптимізації процесів метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів полягає в адекватному оцінюванні власної здатності до засвоєння інформації, то, ураховуючи результати проведеного теоретичного аналізу й емпіричного дослідження, ми визначили такі напрями формувального впливу, що належать до двох категорій - емоційного інтелекту та метакогнітивного моніторингу: 1) формування здатності до ідентифікації та оцінювання емоцій; 2) формування здатності до емоційної фасилітації мислення; 3) формування здатності до розуміння та аналізу емоцій; 4) формування здатності до управління емоціями; 5) формування здатності до рефлексивності та метакогнітивної обізнаності; 6) формування навичок точного метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів.

Відповідно до цього, ми розробили тренінгову програму для підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності в здобувачів вищої освіти засобами емоційного інтелекту, яка містила блоки, що відповідали цим напрямам. Загальний обсяг тренінгової програми - 40 годин.

Завдання тренінгової програми спрямовані на формування навичок ідентифікації та оцінювання емоцій, емоційної фасилітації мислення, розуміння та аналізу емоцій, управління емоціями; донесення до студентів знань про особливості точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності; розвиток рефлексивності, внутрішньої навчальної мотивації, метакогнітивної обізнаності; усвідомлення характерних особливостей власних процесів розуміння, оцінювання та відтворення інформації; формування навичок осмислення та аналізу завдань, розуміння специфіки виконуваних завдань.

Розроблена тренінгова програма складалася із семи блоків: 1) допоміжний блок; 2) формування здатності до ідентифікації та оцінювання емоцій; 3) формування здатності до емоційної фасилітації мислення; 4) формування здатності до розуміння та аналізу емоцій; 5) формування здатності до управління емоціями; 6) формування здатності до рефлексивності та метакогнітивної обізнаності; 7) формування навичок точного метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Далі наводимо коротку характеристику розробленої програми за блоками.

Перший блок - допоміжний, спрямований на створення комфортних умов проведення тренінгу, збереження ресурсних можливостей учасників від утоми та відвертання в процесі виконання складніших завдань, створення умов релаксації тощо. Засобами тренінгу слугували такі вправи: «Вступ» (готовність до саморозкриття та підготовка до тренінгової роботи, налаштування на роботу), «Правила роботи групи» (створення комфортних умов роботи в групі), «Вітання» (научіння презентувати себе та створювати атмосферу групової взаємодії, зняття напруження в групі, сприяння створенню креативного середовища), «Цікаво розмовляємо» (отримання додаткової інформації про своїх одногрупників), «Долоні» (визначення емоційного стану учасників тренінгу, готовності до активної роботи), «Що заховано всередині ЕІ?» (формування здатності до уявлення про емоційний інтелект, важливість його розвитку, а також ознайомлення учасників з моделлю емоційного інтелекту, за якою відбуватимуться наступні зустрічі), «Що чути?» (перемикання уваги та відпочинок від різних видів діяльності під час тренінгового заняття, розвиток фантазії), «Оплески» (створення умов релаксації та надання можливості розім'яти м'язи, відпочити), «Дихання» (створення умов релаксації та надання можливості перемкнутися від інших видів діяльності), «Кольорові кульки» (отримання зворотного зв'язку щодо ефективності тренінгу з різних позицій оцінювання), «Щоденник емоцій» (научіння фіксувати та відстежувати зміни свого емоційного стану протягом декількох днів), «Загальна рефлексія заняття» (підсумовування та узагальнення основних моментів тренінгового заняття, роздуми над фразою: «Я тепер знаю, що...»).

Другий блок присвячений формуванню здатності до розвитку таких складників емоційного інтелекту студентів, як ідентифікація та оцінювання емоцій. Тренінг складається з таких вправ: «Словник емоцій та почуттів» (збагачення інформацією про почуття та емоції), «Правда чи неправда?» (розуміння інформації, закріплення отриманої інформації у свідомості), «Відгадай емоцію» (ідентифікація емоцій, розрізнення щирих емоцій та їх імітацій), «Якщо ти щасливий/-ва і знаєш про це» (ідентифікація позитивних та негативних емоцій), «Відчуй емоційний стан сусіда» (розпізнавання емоційного стану іншої людини), «Список емоцій» (вираження емоцій), «Зрозумій мене» (правильне вираження своїх емоцій вербально), «Колесо емоцій» (ідентифікація почуттів), «Прочитай текст із різними емоціями» (ідентифікація та вираження почуттів), «Психологічна скульптура» (усвідомлення зв'язку між емоцією і тілесним самовираженням), «Загальна рефлексія заняття» (підсумовування та узагальнення основних моментів тренінгового заняття, роздуми над фразою: «Я тепер умію.»).

Третій блок спрямований на формування здатності до розвитку такого складника емоційного інтелекту студентів, як емоційна фасилітація мислення. Для тренінгу ми використали такі вправи: «Привітання та занурення в роботу» (перемикання на емоційні переживання, формування зацікавлення у виконанні завдань), «Установки на емоції» (аналіз установок про емоції та їх корегування), «Сприятливий вплив негативних емоцій» (усвідомлення сприятливого впливу негативних емоцій), «Хвилинка самоспівчуття» (більш співчутливе ставлення до себе, особливо під час переживання стресу чи відчуття дискомфорту), «Мозковий шторм» (розуміння, як емоції впливають на нашу діяльність), «Загальна рефлексія заняття» (підсумовування та узагальнення основних моментів тренінгового заняття, роздуми над фразою: «Я тепер можу.»).

Мета четвертого блоку - сформувати здатність до розуміння та аналізу емоцій. Для тренінгу ми використані такі вправи: «Занурення в роботу» (здатність до розуміння та аналізу емоцій), «Чи знаю я себе?» (здатність до саморозуміння), «Зазирни всередину» (здатність до аналізу власного емоційного стану), «Найважливіше» (особистісний самоаналіз, розвиток саморозуміння, розуміння інших), «Як добре я знаю тебе?» (здатність до розуміння та аналізу емоцій інших), «Ти нагадуєш мене» (розвиток емпатії), «Дублер» (здатність до розвитку емпатії, уміння розпізнавати істинні почуття іншої людини), «Загальна рефлексія заняття» (підсумовування та узагальнення основних моментів тренінгового заняття, роздуми над фразою: «Я тепер розумію...»).

П'ятий блок спрямований на формування здатності до управління емоціями. Мета блоку - сформувати здатність до управління як власними емоціями, так і емоціями інших людей, як інструментом для досягнення мети. Структуру цього етапу тренінгового заняття становлять такі вправи: «Емоції заборонені» (усвідомлення відповідальності за власні почуття, готовність до управління емоційними реакціями), «Зона регуляції» (саморегуляція та самоконтроль), «Що я знаю про тих, хто поруч» (підтримування турботливих і позитивних стосунків із людьми), «Міняємося місцями» (усвідомлення взаємозв'язку емоцій з діями, виявлення стереотипних емоційних реакцій), «Емоційна підзарядка» (відчуття впливу невербальних компонентів (рухів, жестів, міміки, інтонації голосу тощо) на емоційний стан), «Передай міміку по колу» (використання міміки для вираження емоційного стану, здійснення енергетизації групи), «Метафорична вербалізація» (вироблення стратегій контролю негативних емоцій за допомогою гумористичних метафор і внесення елементу творчості), «У пошуках позитиву, або Магічне але» (позитивне доповнення негативних емоцій відразу після їх виникнення), «Куленепробивний» (абстрагування від нападів і заборона емоціям переважати), «Гасимо пожежу» (зниження інтенсивності негативних емоцій співрозмовника), «Управління емоціями» (управління емоціями), «Загальна рефлексія заняття» (підсумовування та узагальнення основних моментів тренінгового заняття, роздуми над фразою: «Я зараз відчуваю себе, як.»).

Шостий блок спрямований на формування здатності до вищих рівнів рефлексивності та метакогнітивної обізнаності як характеристик студентів, з якими безпосередньо пов'язана точність метакогнітивного моніторингу. Цей блок формують такі вправи: «Карусель» (позитивне саморозкривання себе, пошук та усвідомлення своїх сильних якостей), «Досвід упевненої поведінки» (усвідомлення різних шляхів досягнення впевненості під час вирішення проблемних завдань), «Невпевненість» (рефлексія установки до запам'ятовування та її роль у продуктивності процесів пам'яті), «На якій я сходинці?» (визначення рівня самооцінювання), «Синоніми» (розвиток метакогнітивної обізнаності, усвідомлення особливостей мислення та способів вирішення проблем), «Пошук суперечливих предметів» (формування знань метакогнітивних стратегій у вирішенні завдання, усвідомлення відмінностей під час опрацювання інформації та тренування їх пошуку за конкретною ознакою), «Алфавіт» (розвиток мислення, інтелекту, свідомості через організацію процесів мислительної діяльності, смислотворчості та творчої пізнавальної діяльності), «Скріпки» (здатність до пошуку шляхів творчого удосконалення виконання знайомих дій), «Загальна рефлексія заняття» (підсумовування та узагальнення основних моментів тренінгового заняття, роздуми над фразою: «Я тепер знаю, як.»).

Мета сьомого блоку - сформувати навички точного метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. В основі лежать особливості формування навичок оцінювання навчальних ситуацій та завдань із виділенням мотиву, проблеми та її сприймання; оцінювання навчальних дій, спрямованих на вирішення відповідних завдань; контролю як співвідношення дії та її результату; здійснення оцінювання як фіксації якості результату навчання, мотивації подальшої навчальної діяльності. Для тренінгу ми використали такі вправи: «Театр абревіатур» (оцінювання навчальних ситуацій та завдань із виділенням мотиву, проблем та їх сприймання; виконання завдань шляхом усвідомлення впевненості в ухваленні рішення та визначення її ролі в результативності гри), «Оцінювання» (оцінювання ефективності засвоєння матеріалу як фіксації якості результату навчання, розвиток метакогнітивних знань), «Закодоване слово» (усвідомлення ефективності процесу засвоєння інформації за однією ознакою та оцінювання процесів пам'яті), «Вилучення зайвого слова» (усвідомлення відмінностей під час опрацювання інформації та тренування в їх пошуку), «Алгоритм Цицерона» (здійснення самоаналізу різних аспектів оцінювання та особливостей усвідомлення інформації), «Незакінчені речення» (забезпечення зворотного зв'язку), «SWOT-аналіз» (визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, пов'язаних із процесом виконання завдань), «Малюнок на згадку» (уміння ділитися позитивними емоціями, сприяння залишенню приємного емоційного спогаду про заняття), «Оплески по колу» (позитивне завершення заняття), «Загальна рефлексія заняття» (підсумовування та узагальнення основних моментів тренінгового заняття).