Попередження психотравм при різних реакціях на вплив психогенних чинників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Чернігівський колегіум ім. Т.Г. Шевченка»

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПСИХОТРАВМ ПРИ РІЗНИХ РЕАКЦІЯХ НА ВПЛИВ ПСИХОГЕННИХ ЧИННИКІВ

Олена ГІРЧЕНКО

Анотація

У статті розглянуто поняття психотравми, наведено теоретичний аналіз проблеми дослідження психотравм при різних реакціях на вплив психогенних факторів (чинників),досліджено психогенні фактори та їх вплив на психіку військовослужбовців.

Мета статті полягає у дослідженні закономірностей впливу психотравм при різних реакціях на психогенні фактори,

Важливість психологічного вивчення феномену «психотравма», її психологічний зміст та структура, значення у змінах стану психічного та фізичного здоров'я людини, постійно відзначається вченими з різних галузей психологічної науки (загальна психологія, медична психологія, психофізіологія, інженерна психологія, практична психологія, спортивна психологія та ін,), вченими граничних та дружніх галузей знань (медицина, валеологія, педагогіка, фізкультура та диспут та ін,), У вітчизняній психології вивчення проблеми «психотравми» досить рідкісні та мають розсіяний та фрагментарний характер. Здебільшого, це пов'язано з відомими соціальними причинами - умовами, які відображають сприйняття людиною навколишньої реальності як загрозливої та нестійкої.

Детально розглянувши сучасний стан вивчення феномену «психотравма», його психологічний зміст, можна дійти висновку, що сьогоднішній стан суспільства характеризується посиленням дії факторів, які сприяють психічній травматизації особистості, і зниження якості життя людини, До таких чинників належать: відносно нестабільна політична ситуація в країні та світі, соціально-економічна невизначеність і тривога, екстремальні життєві події (пандемія, війна, міграція),

На нашу думку, психологічна травма або психотравма - це пошкодження від впливу на психіку людини негативних факторів, які можуть сприяти розвитку психічних захворювань. Часто наявність психологічної травми може призвести до того, що людині знадобиться лікування посттравматичного стресового розладу, Психотравма може бути пов'язана з фізичною травмою, що загрожує життю людини або порушує почуття безпеки, що супроводжується сильним емоційним потрясінням,

Ключові слова: психіка, психотравма, психогенї, психогенні фактори, психотравмуючі події, екзістенціальна травма, стресостійкість, копінг-ресурси. психотравма психогенний психіка військовослужбовець

Annotation

Olena GIRCHENKO T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium»

PREVENTION OF PSYCHOTRAUMA IN DIFFERENT REACTIONS TO THE INFLUENCE OF PSYCHOGENIC FACTORS (FACTORS)

The article examines the concept of psychotrauma, provides a theoretical analysis of the problem of researching psychotraumas in various reactions to the influence of psychogenic factors (factors), examines psychogenic factors and their influence on the psyche of military personnel.

The purpose of the article is identification of regularities in the influence of psychotraumas in various reactions to the influence of psychogenic factors.

The importance of the psychological study of the phenomenon of "psychotrauma", its psychological meaning and structure, its significance in changes in the state of mental and physical health of a person, is constantly noted by scientists from various branches of psychological science (general psychology, medical psychology, psychophysiology, engineering psychology, practical psychology, sports psychology, etc.), scientists of marginal and friendly fields of knowledge (medicine, vaieoiogy, pedagogy, physical education and debate, etc.). In domestic psychology, the study of the problem of "psychotrauma" is quite rare and has a scattered and fragmentary character. For the most pant, this is due to known social reasons - conditions that reflect a person's perception of the surrounding reality as threatening and unstable.

Having examined in detail the current state of the study of the phenomenon «psychotrauma», its psychological content, we can come to the conclusion that today the state of society is characterized by an increased effect of factors that contribute to the mental traumatization of the individual and the reduction of the quality of life of a person. Such factors include: a relatively unstable political situation in the country and in the world, socio-economic uncertainty and anxiety, extreme life events (pandemic, war, migration).

In our opinion, psychological trauma or psychotrauma is damage from the impact of negative factors on a person's psyche, which can contribute to the development of mental illnesses. Often, the presence of psychological trauma can lead to a person needing treatment for PTSD. Psychotrauma can be associated with physical trauma that threatens a person's life or violates the sense of security, which is accompanied by a strong emotional shock.

Key words: psyche, psychotrauma, psychogenies, psychogenic factors, psychotraumatic events, existential trauma, stress resistance, coping resources.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

На сьогодні в усьому світі спостерігаємо збільшення надзвичайних ситуaцій - військові дії, природні кaтaклізми, тероризм, соцтльне гасилля тa інші, які призводять як до фізичної, тaк і психічної трaвмaтизaції вселення. Ми опинилися в ситуaції, коли потребa гаукового вивчення психотрaвм очевидш тa вaжливa як для розуміння динаміки процесів, що відбуваються в психіці травмованої людини, так і пошуку оптимальних шляхів і засобів її психокорекції.

Найбільш актуальна проблематика дослідження психотравм в Україні пов'язана з військовими діями, які тривають на нашій території, і травмами (втратами), які переживають як безпосередні учасники бойових дій, так і постраждале мирне населення та вимушені переселенці. Для того, щоб надати ефективну психологічну допомогу травмованій особистості, треба зрозуміти, які саме чинники найбільше впливають на її психотравматизацію, зокрема в дорослому віці.

Роль психології в підготовці військовослужбовців до діяльності в особливих умовах, професійного виконання завдань за призначенням, в проведенні ефективного професійно - психологічного відбору, а також вивчення негативних психологічних наслідків перебування в зоні бойових дій, удосконаленні медико-психологічної допомоги, визначило наш інтерес до вказаної теми дослідження.

Аналіз досліджень та публікацій

Проблемі психотравм присвячені роботи різних зарубіжних та вітчизняних психологів. Емпіричні дослідження даного феномену беруть почaток із психоaнaлітичних розвідок (З. Фрейд, A. Фрейд, К. Юнг, Р.Д. Лейнг, Ф. Рупперт, Х. Хартман, Б.-Д. Фурст та ін.). На даний час багатьма науковцями психотравма розглядається як основа прояву травматичних неврозів та постравматичного стресового розладу (A. Аллен, С. Блум, К. Флейк-Хопсон, В. Фруе, К. Хорні, М. МагомедЕмінов, О. Лазебна, Л. Бурбо, О. Кернберг, О. Ранк, М. Решетніков, Н. Тарабріна, Н. Осухова, Т. Яценко, В. Романовський тощо).

Нa території нaшої держaви, внaслідок збройного конфлікту нa Сході у 2014 році, тa повномaсштaбного вторгнення Росії у 2022 році, проблема психологічної травматизації та її наслідків набула знaчної aктуaльності. В цьому напрямку працюють О. Кокун., В. Осьодло, О. Хміляр, Н. Агаєв, В. Стасюк, О. Тімченко, Ю. Широбоков, О. Сиропятов і ін.

Аналіз публікацій показує, що психологічна травма не менш небезпечна для людини і може вплинути на її здоров'я набагато сильніше і глибше, ніж будь-яке інше захворювання. Але при цьому існує ряд суперечностей, які склалися в даній області. До цього часу у науковій літературі не існує єдиної думки з даної проблеми. Дослідники різних психологічних шкіл розглядають поняття «психотравма» порізному. Дехто розмежовує поняття «психічна травма» і «психологічна травма», інші, навпаки, об'єднують ці поняття.

Виклад основного матеріалу

Сьогодення нашого життя сповнене значним впливом факторів, які призводять до психічної трaвмaтизaції особистості і зниження якості життя людини в цілому. Мaється на увaзі: відносно нестaбільнa політичнa ситуaція в країні і в світі, соціaльно-економічнa невизнaченість і тривога, екстремальні життєві події (пандемія, війна, міграція). Зазначені аспекти обґрунтовують зростаючу потребу в удосконаленні теоретичних поглядів на природу психотравми, а також специфіки психотерапевтичної роботи і профілактики психотравматизації з особами, що опинилися у важкій життєвій ситуації.

Наукове дослідження психічної травми почалося з другої половини ХІХ століття. Актуальність вивчення даного феномена визначалася не тільки аспектами історичного і соціокультурного розвитку суспільства, а й процесом становлення психологічної науки, а також зародженням психотерапевтичної практики.

Історичні події початку ХХ століття, а саме суперництво і військова конфронтація в геополітичному просторі, породили підвищене почуття безпорадності, занепокоєння, страху і тривоги у внутрішньому світі особистості. В даному соціальному контексті розвиваються і науково обґрунтовуються уявлення про психічну травму, досліджуються причинно-наслідкові зв'язки виникнення хвороби, викликаною психічною травматизацією.

Німецький лікар та психіатр Альберт Ойленбург у 1878 році поняття «психічної травми» ввів у практику психіатрії та вперше використав у монографії «Physiology and pathology of the sympathetic system of nerves» (1879). Натомість, одна з перших теорій травматичного неврозу належить Герману Оппенгейму (1858-1919), який вперше сформулював його у 1980-х році. Саме на основі проведених спостережень у 1883-1888 роках невролог помітив, що люди страждали від нервової і психічної симптоматики внаслідок пережитих нещасних випадків. Оппенгейм у 1889 році видав монографію про травматичний невроз. Матеріали даної роботи були включені до підручника нервових захворювань [11, с. 82 - 86]. Дещо пізніше теорію психотравми розвивав відомий невролог і психіатр ЖанМартен Шарко. Результати своїх досліджень у 1885 році відобразив у збірнику «Клінічні лекції нервових хвороб»

В кінці ХІХ століття в Європі теоретично обґрунтовано декілька моделей уявлень про психотравму та її роль. Перша модель була пов'язана з вивченням феномену істерії, розумінням істеричного неврозу та висвітлювалась в працях З. Фрейда і Ж. Брейера Відповідно до вчень З. Фрейда, психологічна травма не завжди є негативним переживанням і болючим спогадом, а скоріше стає «збудником» невротичної симптоматики.

Друга модель була представлена роботами французького психіатра П. Жане, який вивчав невротичні симптоми істерії, що виникають внаслідок диссоціативної функції психіки як реакції на травму. Доречно зазначити, що внесок двох великих практиків у розвиток ідей психічної травми характеризується деякою розбіжністю їх поглядів, які торкаються теоретичних, клінічних, терапевтичних та методичних аспектів. Так, між мислителями не один раз виникали розбіжності з приводу розуміння природи психотравми, її ролі та функцій в роботі психіки, а також терапевтичних методів роботи з даною проблемою. Якщо в теорії З. Фрейда у роботі з психотравмою акцент робиться на афекті і його реагуванні, то у П. Жане - на психології поведінки, діях і їх успішному виконанні.

Таким чином, наукове дослідження проблематики психотравми розпочалося з другої половини XIX ст. і збіглося з формуванням наукової психології і народженням психотерапії. Уявлення про травму вивчали з різних аспектів у психоаналітичній теорії травми, у теорії травматичного неврозу і травматичного самонавіювання та введення до наукового обігу категорії сенсу в розумінні травми (З. Фрейд, К. Хорні, К. Юнг) [3, с. 378 - 390].

Вітчизняні дослідники в своїх працях звертали увагу на складні соціальні ситуації, які пов'язані з соціальними явищами та процесами, що відбуваються в суспільстві, зокрема, ситуації та обставини подолання життєвої кризи в умовах травматизації і соціально психологічної адаптації до умов і наслідків воєнного конфлікту (В. Васютинський, Л. Коробка, С. Кравчук, Т. Титаренко), соціально-психологічну адаптацію вимушених мігрантів (М. Слюсаревський, О. Блінова) та ін.

Сучасні українські науковці розглядають вивчення травми в контексті індивідуальної та групової роботи зі спільнотами, які переживають воєнні конфлікти, вимушено переселені з небезпечних для життя територій (З. Кісарчук, Г. Лазос, Л. Литвиненко, О. Літвінова, Я. Омельченко), також до уваги беруть проблеми горя та подолання травми в людей, родичі яких зникли в результаті воєнного конфлікту і загострення політичної ситуації (В. Кердивар, С. Кравчук). Багато науковців піднімають питання щодо розгляду травми, як наслідок зниження адаптаційного потенціалу першокурсників до нової дидактичної ситуації, що відрізняється від шкільної формами та методами організації навчального процесу та до засвоєнні нових соціальних норм, встановленні та підтриманні студентом певного соціального статусу в новому колективі [8, С. 8-15], а також негативні переживання майбутніх соціальних педагогів під час засвоєння та подальшого використання новітніх комп'ютерних технологій у професійній діяльності, які потребують витримки та емоційної врівноваженості, задля подолання негативних психічних станів таких як: депресія, фрустрація, стрес, агресія тощо [2, 269 с.].

Простежуємо наукові тенденції до розгляду надання психологічної допомоги людям із психосоматичними розладами, виникнення і розвиток якого здебільшого пов'язаний із психогенними чинниками, переживанням стресу, гострої або хронічної психологічної травми, специфічними особливостями емоційного реагування особистості на ситуації та події (Н. Гавриленко, Л. Колесніченко, С. Ставицька, Г. Ставицький, Н. Улько) та ін. [4, С. 165-167].

На нашу думку, в даний момент існує необхідність розробки комплексної моделі впливу психотравмуючих подій на розвиток особистості, в залежності від віку їх переживання,виду психотравмуючої події, ступеня травматичного впливу і індивідуальнопсихологічних особливостей. Для цього потрібне глибоке вивчення проблеми психотравми. Розглянемо деякі визначення даного поняття.

Психологічна травма - на думку О. Литвиненко - «це шкода, нанесена психічному здоров'ю людини внаслідок інтенсивного впливу несприятливих середовищних чинників або гостроемоційних стресових впливів інших людей на її психіку» [7, с. 180-186].

Н. Гоцуляк, зауважує, що психотравма - це життєва подія або ситуація, яка впливає на значущі сторони існування людини і призводить до глибокого психологічного переживання [3, с. 378 - 390].

О. Турніна вважає, що психологічна травма, як правило, виникає через відсутність індивідуальних ресурсів, необхідних для подолання травмуючої події [12, с. 86 - 92].

Про психологічну травматизацію доцільно говорити тоді, коли наслідком травматичної стресової події стають порушення у психічній сфері людини аналогічно до порушень у соматичних процесах. Психотравма - не зовнішня подія, а її психічна репрезентація. Однак, в разі наявності тих чи інших подій, які можуть виявитися травмуючими для більшості людей, не можна сказати про те, що особистість обов'язково отримає психологічну травму.

Н. Улько, зазначає, що «емоційна травма може виникати внаслідок не лише таких загальних випадків, як війни чи природних катастроф, автокатастрофи, а й унаслідок розриву стосунків, глибокого розчарування, утрати свого ідеального образу, виявлення небезпечної для життя хвороби, знецінення чи осоромлення особистості або інших схожих ситуацій» [13, с. 92 - 96].

Б. Лазоренко доводить, що при засвоєні психотравми як ресурсу соціально-психологічної реабілітації проблемної молоді суб'єктно-вчинковий підхід формує ставлення особистості до себе як до суб'єкта власного життя, спонукає її свідомо і відповідально сприйняти психотравму як актуалізатора поза особистих та позасвідомих життєвих ресурсів [6, с. 89 - 94].

К. Краченко, О. Тімченко, Ю. Широбоков відкривають нову сторінку у вітчизняних наукових психологічних дослідженнях проблеми бойового стресу. Так під бойовим стресом розуміють переживання, які виникають у військовослужбовця при опосередкованому, чи безпосередньому впливі на нього стрес-факторів бойової діяльності та проявляються у вигляді емоційних, інтелектуальних, фізичних та поведінкових реакцій [5, с. 134 - 140].

З огляду на проведений теоретичний аналіз, ми бачимо, що дослідники по-різному розкривають поняття «психотравма». Ми вже зазначали, що виділяють «психічну» і «психологічну» травми. Л. Царенко вважає, що за умови психічної травми спостерігаються помітні порушення нормального функціонування психіки. A якщо це травма психологічна, то таких порушень не буде, проте суттєво змінюються базові переконання і цінності людини. У випадку психічної травми події загрожують життю людини, а у випадку психологічної - події є загрозливими для особистості (чи такі, що інтерпретуються як загрозливі): втрата домівки, роботи, місця проживання, свободи (наприклад, у випадку ув'язнення); подружня зрада, приниження людської гідності (цькування в школі чи психологічне насильство в сім'ї) тощо. Такі події змінюють усталений спосіб життя та особистісну цілісність людини. Результатом пережитої психологічної травми може бути дистрес (виснаження), важкий емоційний стрес або криза. За цих умов зміни психічного стану суттєво відрізняються від змін у випадку психічної травми» [14, с. 158 - 167].

Психотравма завжди з'являється в результаті негативного зовнішнього впливу. Вона може бути пов'язана як з реальною загрозою життю людини, так і з деякими несприятливими обставинами. До таких можна віднести: теракти, катастрофи, згвалтування, тобто ті, які деструктивно впливають на життя і здоров'я людини та можуть призвести до психічних захворювань. Важливо відзначити, що психотравма - це можлива причина розладу, а не саме захворювання.

Н. Агаєв, при вивчені в умовах бойової обстановки стадії проявів переживання бойової психічної травми, виокремив їхні ознаки та часові характеристики (рис. 1) [1, с. 46-53].

Рис. 1 Стадії проявів переживання бойової психічної травми

На підставі проведеного теоретичного аналізу можна виділити наступні симптоми прояву психотравми:

- наявність події, яка оцінюється як сильний удар;

- нав'язливість спогадів (уявне згадування подій, що лежать в основі травми);

- залученість (людина не розділяє себе і ситуацію, яка стала причиною виникнення психотравми);

- постійне відчуття душевного і фізичного дискомфорту, внутрішньої спустошеності і пригніченості, образи, розгубленості;

- апатія, важкий стан приреченості і безвиході, від якого неможливо позбутися;

- схильність реалізовувати життєві сценарії, спрямовані на саморуйнування.

Доречно зазначити, що виділені симптоми є досить умовними, адже кожна людина по-різному переживає події в залежності від індивідуально-психологічних особливостей. З нашої точки зору, психологічні травми можуть призводити до виникнення психосоматичних захворювань, неврозів, a також до емоційних реакцій на події, які повертають людину до травми. Іноді вплив психотравми здійснюється на мозок, внаслідок чого люди втрачають здатність адаптуватися до стресу і розвивають підвищену тривожність. На особистому рівні можуть з'являтися як тимчасові відчуття дискомфорту, так і стійкі стани, які послаблюють імунітет, працездатність і адаптивні здібності мислення.

До цього часу залишаються недостатньо вивченими особливості психічного здоров'я саме учасників бойових дій. A. Романишин, зазначає, що функціональний стан військовослужбовця показує, наскільки він готовий до виконання тієї чи іншої діяльності, чи достатньо для цього резервів організму і наскільки вони надійні. Функціональні стани військовослужбовців в бойовій обстановці різноманітні настільки ж, наскільки сама бойова обстановка, які вирішуються завдання, тривалість і характер бойових завдань, рівень професійної підготовленості людей, сила опору противника, тощо. В цілому, функціональні (бойові) стани - це такі психічні та фізичні стани, які дозволяють виконувати певний обсяг бойових завдань і при цьому зберігати бойові можливості якомога довше. [10, с. 65 - 72].

«Напружені бойові дії, реальна загроза для життя, інформаційна невизначеність, втрата бойових побратимів у ряді випадків супроводжуються психогенними травмуючими ситуаціями, що є небезпечними для життя або надзвичайно значущими для особистості обставинами її функціонування, тому їх наслідками нерідко є психічні та психосоматичні розлади. Вони значною мірою зумовлені так званим бойовим стресом, або як ми уже звикли чути посттравматичним стресовим розладом» - вважає О. Рибчук [9, с. 118 - 123]. Світова статистика наочно свідчить про зростання актуальності проблеми психогенних втрат у процесі бойових операцій, локальних війн і збройних конфліктів, а також операцій з підтримки миру та безпеки.

Дослідники виділили групи прояву психічних розладів, пов'язаних з виконанням бойових завдань.

1. Психогенії, що виникають в результаті психотравми за відносно короткий період часу (майже в момент травматичної ситуації). Це може призвести до психологічного впливу, при якому військовослужбовець опиняється у стані ступору і випадає з процесу виконання бойових завдань. Зовнішні симптоми психічних розладів, отримані безпосередньо під час виконання бойових завдань або під час тривалого перебування в екстремальних умовах, різноманітні. Військовослужбовець, який отримав психотравму, може впасти в повну загальмованість і погано реагувати на навколишнє середовище. Однак можлива і зворотна ситуація: прояв високої рухової активності, метання, тощо. Нервовий шок, який переживає військовослужбовець, настільки сильний, що він тимчасово втрачає здатність критично оцінювати події, тверезо мислити. Згодом психологічна травма може проявитися на соматичному рівні (нездужання, головні болі, розлад шлунка тощо).