Попередження психотравм при різних реакціях на вплив психогенних чинників

2. До другої групи відносяться психогенії, які розвиваються порівняно тривалий час під впливом слабких, але стійких травмуючих факторів. Нагромадження розумового стресу відбувається поступово, іноді військовослужбовець цього не помічає. У цьому випадку вживається термін «бойове виснаження», що означає психічні розлади, які викликані тривалим перебуванням людини в екстремальних умовах праці.

Поведінка військовослужбовця, у якого розвинувся такий психогенний розлад, коливається в широких межах. Він може бути закритим, і грубим з товаришами. Часті випадки, коли військовослужбовці починають кричати, сперечатися і демонструвати ознаки агресії без достатніх причин. Таке спілкування поступово стає нормою. Раптові спалахи гніву, агресії можуть супроводжуватися соматичними реакціями (головний біль, запаморочення, нудота тощо), високою руховою активністю, за якою швидко настає виснаження та апатія. Іноді психічні розлади другої групи проявляються трохи інакше. Навіть ті військовослужбовці, які мають великий бойовий досвід, можуть раптово відчути сильні напади страху виконуючи нове бойове завдання, стаючи занадто обережними і схильними до «ритуальної» поведінки.

3. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) можна виділити в окрему групу.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Таким чином, на сьогодні, досвід бойових дій та території України показує, що напруженість, брак часу на відпочинок, погане харчування та матеріально технічне забезпечення, відокремлення від сім'ї - сильні фактори, які, накопичуючись, викликають негативні психічні зміни: невротичні реакції, агресію, апатію, суїцидальні думки. Необхідно запобігати таким змінам, їх нехтування може призвести до незворотних наслідків, викликати серйозні захворювання. Рівень морального і психологічного стану військовослужбовців багато в чому визначає їх готовність до ведення бойових дій, здатність виконати поставлені завдання і досягти перемоги над супротивником. Психічні стани військовослужбовців передають особливості психічної діяльності людини в умовах конкретної ситуації в певний часовий проміжок. Вони сильно впливають на військовослужбовців у бойовій ситуації і як наслідок на результат виконання бойового завдання.

Отже, вважаємо, що особливу значущість наслідки бойового стресу набувають в практичній діяльності психологів. Необхідні знання посттравматичних стресових розладів дозволять проводити своєчасні психопрофілактичні заходи і зберегти психічне здоров'я значної частини військовослужбовців, які пройшли через випробування екстремальних ситуацій воєнного часу. Як свідчить практика, всі люди які брали участь у військових діях, потребують активної психотерапевтичної допомоги, навіть якщо вони не пред'являють скарг на свій стан. Сучасна війна не просто висуває суворі вимоги щодо фізичних і духовних сил людей, але й є процесом довготривалої психотравматизації військовослужбовців. У ній виграє та з протиборчих сторін, яка краще підготує особовий склад не лише у бойовому плані, але й в психологічному, правильно розрахує та спрогнозує динамічні зміни психіки військовослужбовців, визначить необхідні сили і засоби для швидкої реабілітації втрачених психологічних властивостей, у мінімальні терміни відновить психологічний ресурс особового складу. В цьому контексті завжди слід пам'ятати відому істину про те, що боєздатність частин і підрозділів на 65% обумовлена функціональним станом організму військовослужбовця й лише на 35% залежить від технічних засобів, необхідних для виконання завдань в умовах їхнього бойового застосування.

Література

1. Агаєв Н.А. Характерні ознаки основних негативних психічних станів військовослужбовців під час ведення бойових дій. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Психологія. Київ, 2016. Вип. 4. С. 46-53.

2. Алексеєва Г.М. Формування готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування комп'ютерних технологій у професійній діяльності: монографія. Донецьк: ЛОНДОН-XXI, 2014. 269 с.

3. Гоцуляк Н. Є, Психологічна травма: аналіз та шляхи її подолання. Психологічні науки. Х., 2015. Вип. № 1 (74). С. 378 - 390.

4. Колесніченко Л. А. Особливості надання психологічної допомоги особам з психосоматичними розладами. Соціальна психологія сьогодні: здобутки і перспективи: матеріали доповідей учасників II Всеукраїнського Конгресу із соціальної психології. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Київ, 2019 р. С. 165 - 167.

5. Краченко К. О., Тімченко О. В., Широбоков Ю.М. Соціально-психологічні детермінанти виникнення бойового стресу у військовослужбовців - учасників антитерористичної операції: монографія. Харків: Вид-во НУЦЗУ, 2017. С. 134 - 140.

6. Лазоренко Б. П. Психотравма як ресурс соціально-психологічної реабілітації проблемної молоді, яка переживає наслідки повоєнної психотравматизації. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. Київ, 2015. Вип. №4 (29). С. 89 - 94.

7. Литвиненко О. Д. Проблема психотравми у психологічній науці: основні погляди та підходи. Психологія. Вісник ОНУ ім. 1.1. Мечникова. Одеса, 2016. Т. 21. Вип. 1 (39). С. 180 - 186.

8. Несторенко Т.П. «Економіка суперзірок»: можливості та загрози для сфери освіти. Український журнал прикладної економіки. Тернопільський національний педагогічний Університет, 2020. Том 5. Вип. № 2. С. 8-15.

9. Рибчук О. Психогенні розлади військовослужбовців: історія та сучасність. Вісник Національного університету оборони України. Питання психології. Київ, 2019. Вип. № 1 (51). С. 118 - 123.

10. Романишин А. М., Бойко О. В., Гузенко І. М. Первинна психологічна допомога і реабілітація в бойових умовах: Навчально-методичний посібник. Львів: АСВ, 2014. С. 65 - 72.

11. Стеблюк В.В. Травма та травматерапія: історія та сьогодення. Український вісник психоневрології. К., 2018. Т. 26. Вип. 4. С. 82 - 86.

12. Туриніна О. Л. Психологія травмуючих ситуацій: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ: ДП «Вид. Дім «Персонал», 2017. С. 86 - 91.

13. Улько Н. М. Чинники виникнення психотравми в дорослому віці. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія»: науковий журнал. Острог: Вид-во НаУОА, 2020. Вип. № 10. С. 92 - 96.

14. Царенко Л. Г. Особливості переживання психотравми під час воєнного конфлікту. Психологія: теорія і практика. Вип. № 1 (3). Київ, 2019. С. 158 - 167.

References

1. Agaev, N. (2016), Characteristic signs of the main negative mental states of servicemen during hostilities, Scientific notes of the National University ”Ostroh Academy”, Series: Psychology, Kyiv.

2. Alekseeva, G. (2014), Formation of readiness of future social pedagogues to use computer technologies in professional activities: monograph. Donetsk: LONDON-XXI.

3. Hotsulyak, N. (2015), Psychological trauma: analysis and ways to overcome it, Psychological sciences, Kharkiv.

4. Kolesnichenko, L. (2019), Peculiarities of providing psychological assistance to persons with psychosomatic disorders, Social psychology today: achievements and prospects: materials of the reports of the participants of the II All-Ukrainian Congress on Social Psychology, Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv.

5. Krachenko, K., Timchenko, O., Shirobokov, Yu. (2017), Socio-psychological determinants of the occurrence of combat stress in military personnel - participants in an antiterrorist operation: monograph, Kharkiv.

6. Lazorenko, B. (2015), Psychotrauma as a resource for social and psychological rehabilitation of problem youth experiencing the consequences of post-war psychotraumatization, Actual problems of sociology, psychology, pedagogy, Kyiv.

7. Lytvynenko, O. (2016), The problem of psychotrauma in psychological science: basic views and approaches, Psychology, Bulletin of ONU named after 1.1. Mechnikova, Odesa.

8. Nestorenko T. (2020), "Superstar economy": opportunities and threats for the field of education. Ukrainian Journal of Applied Economics. Ternopil National Pedagogical University.

9. Rybchuk, O. (2019), Psychogenic disorders of military personnel: history and modernity, Bulletin of the National Defense University of Ukraine, A question of psychology, Kyiv.

10. Romanyshin, A., Boyko, O., Guzenko, I. (2014), Primary psychological care and rehabilitation in combat conditions: Educational and methodological manual.

11. Stebluk, V. (2018), Trauma and trauma therapy: history and present, Ukrainian Herald of Psychoneurology, Kyiv.

12. Turinina, O. (2017), Psychology of traumatic situations: teaching. manual for students higher education closing, Kyiv.

13. Ulko, N. (2020), Factors of psychotrauma in adulthood. Scientific notes of the National University ”Ostroh Academy”, Series 'Psychology”: a scientific journal, Ostrog.

14. Tsarenko, L. (2019), Peculiarities of experiencing psychotrauma during the military conflict, Psychology: theory and practice, Kyiv.

Размещено на Allbest.ru