Психологічні особливості розвитку просодичного компонента мовлення дітей дошкільного віку

Розробка структурно-системної моделі онтомузикотерапії. Концептуальна модель головних компонентів просодики і засобів музичної виразності. Структурно-функціональний механізм розвитку мовлення дітей дошкільного віку засобами активної музикотерапії.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.01.2024
Размер файла 995,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Повноцінне проживання дитиною кожного вікового періоду підготує її до наступного переходу мовленнєвого вікового рівня, дозволить сформуватися у неї необхідним психологічним новоутворенням. В основі сприятливих психологічних умов для цього лежить реалізація принципу “зони найближчого розвитку” (Выготский, 1999). Використання цього принципу в розвитку просодичного компонента мовлення, розробка психолого-педагогічних програм в контексті запропонованих засобів активної музикотерапії, дозволить проектувати такий рівень розвитку, якого дитина може досягти найближчим часом.

Так, наприклад, у шестирічних дошкільників вже спостерігається якісна звукова культура мовлення: достатньо міцні м'язи артикуляційного апарату, правильна вимова усіх звуків, диференціація та відтворювання інтонації (питальна, оклична, розповідна), довший видих, добре розвинений фонематичний слух.

Проте в окремих випадках діти не чітко розрізнюють на слух приголосні звуки (дзвінкі, глухі, тверді, м'які, шиплячі, свистячі). При правильному мовленнєвому розвитку діти в сім років чітко вимовляють звуки, легко помічають помилки та виправляють їх, здійснюють саморегуляцію сили голосу, правильно застосовують паузацію, логічний наголос, інтонацію (Богуш & Гавриш, 2007). Мають достатньо розвинений фонетичний слух і діафрагмально-нижньореберний тип дихання.

Висновки

Таким чином, проведений теоретичний аналіз просодики і музики, як засобів виразності, продемонстрував їх тотожність, взаємовідношення і взаємовплив. У контексті активного методу музикотерапії представлені особливості використання онтомузикотерапії, де музика народжується в безпосередньому контакті з дитиною за допомогою ритму, руху, дій у співі, звуку, танцю, гри на інструментах, вокалу, написанні музики і системи Карла Орфа, яка включає імпровізацію, вільне музичення дітей у поєднанні з елементами пластики, хореографії, театру, де кожен із засобів музичного впливу несе особливий психологічний сенс, емоційну значущість. Розроблені структурно-системна модель онтомузикотерапії, структурно-функціональна модель системи Карла Орфа, концептуальна модель головних компонентів просодики і засобів музичної виразності, а також структурно-функціональний механізм розвитку мовлення дітей дошкільного віку засобами активної музикотерапії, демонструють сутність процесу використання запропонованих активних методів і ефективність їх впливу на розвиток просодичного компонента мовлення.

Експериментально підтверджено розвиваючий вплив запропонованих активних методів музикотерапії - онтомузикотерапії та системи Карла Орфа на просодичний компонент мовлення дітей дошкільного віку: суттєво поліпшилися звуко-орфоепічні, мовленнєві параметри просодики (сприйняття та відтворення ритму, інтонації, логічного наголосу, тембру, темпо-ритмічної організації, модуляції голосу за висотою й силою, мовленнєве дихання), а також підвищився рівень креативності, емоційності, творчої уяви, що дає підставу використовувати запропоновані активні методи музикотерапії дитячими психологами у закладах дошкільної освіти.

Отже, застосування дитячими психологами активних методів музикотерапії - онтомузикотерапії, системи Карла Орфа у дошкільному освітньому, психолого-педагогічному просторі, в органічному поєднанні з традиційними засобами, буде сприяти підвищенню загальної якості виховання, освіти, розвитку просодичного компонента мовлення, творчої особистості дошкільника.

Література

1. Богуш, А.М., & Гавриш, Н.В. (2007). Дошкільна лінгводидактика: теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах. А.М. Богуш (Ред.). Київ: Вища школа.

2. Бондарь, Л.С. (2011). Дефектология. Макеевский экономико-гуманитарный институт. Донецк: Изд-ль Дмитриенко Л.Р.

3. Волженцева, И.В. (2011). Психология музыкального воздействия. Макеевка: МЭГИ, Донецк: Норд-Пресс.

4. Волженцева, И.В. (2016а). Теоретический анализ проблемы просодического компонента речи дошкольника и эмоциональности как основы его развития. Psycholinguistics, 19(1), 35-49. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ psling_2016_20%281%29__5

5. Волженцева, І.В. (2017). Развитие эмоционально-выразительной стороны речи дошкольника средствами онтопсихологической музыкотерапии.

6. Psycholinguistics, 22(1), 26-42. https://doi.org/10.5281/zenodo.1087462

7. Волженцева, І.В. (2018). Розвиток мовлення дітей дошкільного віку засобами активної музикотерапії. Л.О. Калмикова (Ред.), Абстракти ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Психолінгвістика в сучасному світі - 2018” (м. Переяслав-Хмельницький, 25-26 жовтня 2018 року) (с. 91-94). Переяслав-Хмельницький: ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”.

8. Волженцева, І.В. (2020). Психолінгвістичний розвиток мовлення дітей дошкільного віку засобами онтомузикотерапії. Л.О. Калмикова, Н.В. Харченко, & І.В. Мисан (Ред.), Матеріали XV Міжнародної науковопрактичної конференції “Психолінгвістика в сучасному світі - 2020" (м. Переяслав-Хмельницький, 22-23 жовтня 2020 р.), (с. 35-38). ПереяславХмельницький: ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”.

9. Волженцева, І.В. (2016b). Эмоциональность как основа развития просодического компонента речи дошкольника. Психолінгвистика в сучасному світі - 2016 (с. 27-28). Переяслав-Хмельницький: ФОП Домбровська Я.М.

10. Волженцева, І.В., & Храченко, Н.В. (2021). Загальна психологія. (Навч. посіб. у 2-х ч.). (Ч. 1). Переяслав: ФОП Домбровська Я.М.

11. Выготский, Л.С. (1999). Мышление и речь. Москва: Лабиринт.

12. Гвоздев, О.М. (1961). Вопросы изучения детской речи. Москва: АПН РРФСР. Декер-Фойгт, Г.-Г. (2003). Введение в музыкотерапию. Санкт-Петербург: Питер.

13. Еремина, Н.И. (2009). Восстановительная коррекция психологического статуса детей из социально неблагополучных семей методом игровой вокалотерапии. Дисс. канд. психол. наук. ФГУ “Российский научный центр восстановительной медицины и курортологии”. Москва.

14. Жинкин, Н.И. (1958). Механизмы речи. Москва: АПН РСФСР.

15. Засєкіна, Л.В., & Засєкін, С.В. (2008). Психолінгвістична діагностика. Луцьк: Вежа.

16. Калмикова, Л.О. (2016). Формування у дітей старшого дошкільного віку мовленнєвої діяльності: діагностико-розвивальний комплекс. Київ: Слово.

17. Калмикова, Л., Харченко, Н., Волженцева, І., Калмиков, Г., & Мисан, І. (2020). Актуалізація проблематики внутрішнього мовлення в психолінгвістиці комунікації: результати систематичного огляду і метааналізу. Psycholinguistics, 28(1), 83-148. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-83-148

18. Кольцова, М.М. (1973). Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка. Москва: Педагогика.

19. Малашевська, І.А., & Демидова, С.К. (2015). Програма оздоровчо-освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку “Веселкова музикотерапія”. Тернопіль: Мандрівець.

20. Менегетти, А. (1999). Введение в теорию онтопсихологической музыкотерапии. Методы эффективной психокоррекции. (Хрестоматия). Минск: Харвест.

21. Мухина, В.С. (1999). Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. Москва: Академия.

22. Радынова, О.П. (2000a). Музыкальное воспитание дошкольников. Москва: Академия.

23. Радынова, О.П. (2000b). Музыкальные шедевры. Музыкальные инструменты и игрушки. Москва: “Гном и Д”.

24. Самковська, А. (2012). Просодичні характеристики впевненого публічного мовлення (на матеріалі англійської мови). Лінгвістичні студії, 26, 152-157.

25. Симонов, П.В. (1981). Эмоциональный мозг. Москва: Наука.

26. Судаков, К.В.(1981). Системные механизмы эмоционального стресса. Москва: Наука.

27. Тихонова, Е.С. (2009). Духовно-ориентированный диалог как условие преодоления общего недоразвития речи у детей дошкольного возраста. Дисс. канд. психол. наук. Рос. акад. образования. Москва.

28. Chen, H.C., Szendroi, K., Crain, S., & Hohle B. (2019). Understanding Prosodic Focus Marking in Mandarin Chinese: Data from Children and Adults. Journal of Psycholinguistic Research, 48, 19-32. https://doi.org/10.1007/s10936-018-9580-9

29. Deniz, N.D. (2020). Prosodic Disambiguation of Morphological Ambiguities in Turkish. Journal of Psycholinguistic Research, 49, 1083-1111. https://doi. org/10.1007/s10936-020-09735-2

30. Kharchenko, N. (2018). The Development of the Motives for Listening in the First Language by Preschool Children. Psycholinguistics, 23(1), 292-308. https://doi. org/10.5281/zenodo.1211503

31. Kharchenko, N.V (2017). Language personality of a preschool child: features of development in the process of listening. Psycholinguistics, 21(1), 171-185.

32. Loutrari, A., Tselekidou, F., & Proios, H. (2018). Phrase-Final Words in Greek Storytelling Speech: A Study on the Effect of a Culturally-Specific Prosodic Feature on Short-Term Memory. Journal of Psycholinguistic Research, 47, 947957. https://doi.org/10.1007/s10936-018-9570-y

33. Turco, G., & Zerbian, S. (2021). Processing of Prosody and Semantics in Sepedi and L2 English. Journal of Psycholinguistic Research, 50, 681-706. https://doi. org/10.1007/s10936-020-09746-z

References

1. Bohush, A.M., & Havrysh, N.V. (2007). Doshkilna linhvodydaktyka: teoriia i metodyka navchannia ditei ridnoi movy v doshkilnykh navchalnykh zakladakh [Preschool linguodidactics: Theory and methodology of teaching children their native language in preschool educational institutions]. A.M. Bohush (Ed.). Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

2. Bondar, L.S. (2011). Defektologiya [Defectology]. Doneck: Izd-l Dmitrienko L.R. [in Russian].

3. Chen, H.C., Szendroi, K., Crain, S., & Hohle B. (2019). Understanding Prosodic Focus Marking in Mandarin Chinese: Data from Children and Adults. Journal of Psycholinguistic Research, 48, 19-32. https://doi.org/10.1007/s10936-018-9580-9

4. Deker-Fojgt, G.-G. (2003). Vvedenie v muzykoterapiyu [Introduction to Music Therapy]. St. Peterburg: Piter [in Russian].

5. Deniz, N.D. (2020). Prosodic Disambiguation of Morphological Ambiguities in Turkish. Journal of Psycholinguistic Research, 49, 1083-1111. https://doi. org/10.1007/s10936-020-09735-2

6. Eremina, N.I. (2009). Vosstanovitelnaya korrekciya psihologicheskogo statusa detej iz socialno neblagopoluchnyh semej metodom igrovoj vokaloterapii [Restorative correction of the psychological status of children from socially disadvantaged families by the method of game vocalotherapy]. PhD. Thesis. FGU “Rossijskij nauchnyj centr vosstanovitelnoj mediciny i kurortologii”. Moscow [in Russian].

7. Hvozdov, O.M. (1961). Voprosy izuchenija detskoj rechi [The question of studying children's speech]. Moscow: APN RRFSR [in Russian].

8. Kalmykova, L., Kharchenko, N., Volzhentseva, I., Kalmykov, H., & Mysan, I. (2020). “Aktualizatsiia problematyky vnutrishnoho movlennia v psykholinhvistytsi komunikatsii: rezultaty systematychnoho ohliadu i metaanalizu” [“Actualization of the Internal Speech Problems in Psycholinguistics of Communication: The Results of a Systematic Review and Meta-Analysis”]. Psycholinguistics, 28(1), 83-148. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2020-28-1-83-148 [in Ukrsinian].

9. Kalmykova, L.O. (2016). Formuvannia u ditei starshoho doshkilnoho viku movlennievoi diialnosti: diahnostyko-rozvyvalnyi kompleks [Formation of speech activity in older preschool children: diagnostic and developmental complex]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

10. Kharchenko, N. (2018). The Development of the Motives for Listening in the First Language by Preschool Children. Psycholinguistics, 23(1), 292-308. https://doi. org/10.5281/zenodo.1211503

11. Kharchenko, N.V (2017). Language personality of a preschool child: features of development in the process of listening. Psycholinguistics, 21(1), 171-185.

12. Kolcova, M.M. (1973). Dvigatelnaya aktivnost i razvitie funkcij mozga rebenka. [Motor activity and development of the child's brain functions], Moscow: Pedagogika [in Russian].

13. Loutrari, A., Tselekidou, F., & Proios, H. (2018). Phrase-Final Words in Greek Storytelling Speech: A Study on the Effect of a Culturally-Specific Prosodic Feature on Short-Term Memory. Journal of Psycholinguistic Research, 47, 947957. https://doi.org/10.1007/s10936-018-9570-y

14. Malashevska, I.A., & Demydova, S.K. (2015). Prohrama ozdorovcho-osvitnoi roboty z ditmy starshoho doshkilnoho viku “Veselkova muzykoterapiia” [The program of health and educational work with children of senior preschool age “Rainbow music therapy”]. Ternopil: Mandrivets [in Ukraine].

15. Menegetti, A. (1999). Vvedenie v teoriyu ontopsihologicheskoj muzykoterapii. Metody effektivnoj psihokorrekcii [Introduction to the theory of ontopsychological music therapy. Methods of effective psychocorrection]. (Hrestomatiya). Minsk: Harvest [in Russian].

16. Mukhina, V.S. (1999). Vozrastnaya psikhologiya: fenomenologiya razvitiya, detstvo, otrochestvo [Age psychology: development phenomenology, childhood, adolescence]. Moscow: Akademiia [in Russian].

17. Radynova, O.P. (2000a). Muzykalnoe vospitanie doshkolnikov [Musical education of preschoolers]. Moscow: Akademiia [in Russian].

18. Radynova, O.P. (2000b). Muzykalnye shedevry. Muzykalnye instrumenty i igrushki [Musical masterpieces. Musical instruments and toys]. Moscow: “Hnom i D” [in Russian].

19. Samkovska, A. (2012). Prosodychni kharakterystyky vpevnenoho publichnoho movlennia (na materiali anhliiskoi movy) [Prosodic characteristics of confident public speech (based on the material of the English language)]. Linhvistychni studii, 25, 152-157. Donetsk: DonNU [in Ukrainian].

20. Simonov, P.V. (1981). Emocionalnyj mozg [The emotional brain]. Moscow: Nauka [in Russian].

21. Sudakov, K.V.(1981). Sistemnye mekhanizmy emocionalnogo stressa [Systemic mechanisms of emotional stress]. Moscow: Nauka [in Russian].

22. Tihonova, E.S. (2009). Duhovno-orientirovannyj dialog kak uslovie preodoleniya obshchego nedorazvitiya rechi u detej doshkol'nogo vozrasta [Spirituallyoriented dialogue as a condition for overcoming the general underdevelopment of speech in preschool children]. PhD. Thesis. Ros. Akad. obrazovaniya. Moscow [in Russian].

23. Turco, G., & Zerbian, S. (2021). Processing of Prosody and Semantics in Sepedi and L2 English. Journal of Psycholinguistic Research, 50, 681-706. https://doi. org/10.1007/s10936-020-09746-z

24. Volzhentseva, I.V (2011). Psikhologiya muzykalnogo vozdeystviya [Psychology of musical influence]. Makeevka: MEGI, Donetsk: Nord-Press [in Russian].

25. Volzhentseva, I.V. (2016a). Teoreticheskiy analiz problemy prosodicheskogo komponenta rechi doshkolnika i emotsionalnosti kak osnovy ego razvitiya [Theoretical analysis of a problem of a prosodic component of the speech of the preschool child and emotionality as bases of his development]. Psycholinguistics, 19(1), 35-49. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2016_20%281%29__5 [in Russian].

26. Volzhentseva, I.V. (2018). Rozvytok movlennia ditei doshkilnoho viku zasobamy aktyvnoi muzykoterapii [Speech development of preschool children by means of active music therapy]. In L.O. Kalmykova (Ed.), Proceedings of the 13th International Scientific and Practical Conference “Psycholinguistics in a Modern World - 2018” (Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine, October 25-26th, 2018) (pp. 91-94). Pereiaslav-Khmelnytskyi: DVNZ “Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody”. [in Ukrainian].

27. Volzhentseva, I.V. (2020). Psykholinhvistychnyi rozvytok movlennia ditei doshkilnoho viku zasobamy ontomuzykoterapii [Psycholinguistic speech development of preschool children by means of ontomusic therapy]. In L.O. Kalmykova, N.V Kharchenko, & I.V Mysan (Eds.), Proceedings of the 15th International Scientific and Practical Conference “Psycholinguistics in a Modern World - 2020” (Pereiaslav-Khmelnytskyi, October, 22-23rd, 2020) (pp. 35-38). PereiaslavKhmelnytskyi: DVNZ “Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody” [in Ukrainian].

28. Volzhentseva, I.V., & Khrachenko, N.V (2021). Zaghaljna psykhologhija [General psychology]. (1-2 Chapters). (Ch. 1). Perejaslav: fOp Dombrovsjka Ja.M. [in Ukrainian].

29. Volzhentseva, I.V. (2016b). Emocionalnost kak osnova razvitiya prosodicheskogo komponenta rechi doshkolnika [Emotionality as the basis for the development of the prosodic component of a preschooler's speech]. Psiholingvistika v suchasnomu sviti - Psycholinguistics in a Modern Word - 2016 (pp. 27-28). PereyaslavHmelnickij: FOP Dombrovska Ya.M. [in Russian].

30. Volzhentseva, I.V. (2017). Razvitie emocionalno-vyrazitelnoj storony rechi doshkolnika sredstvami ontopsihologicheskoj muzykoterapii [Development of the emotional and expressive side of preschool child's speech by means of ontopsychological music therapy]. Psycholinguistics, 22(1), 26-42. https://doi.org/10.5281/zenodo.1087462 [in Russian].

31. Vygotsky, L.S. (1999). Myshlenie i rech [Thinking and speech]. Moscow: Labirint [in Russian].

32. Zasiekina, L.V., & Zasiekin, S.V (2008). Psykholinhvistychna diahnostyka [Psycholinguistic diagnostics]. Lutsk: Vezha. [in Ukraine].

33. Zhinkin, N.I. (1958). Mekhanizmy rechi [Mechanisms of speech]. Moscow: APN RSFSR [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.