Якість населення як суб’єкта суспільства

Розглядаючи політико-економічні фактори на прикладі України, ми бачимо, що сучасне політико-економічне становище характеризується збитковістю. Державний бюджет України за 2010 рік був виконаний з доходами у сумі 240 млрд. 615,2 млн. грн., видатками - 303 млрд. 588,7 млн. грн., дефіцитом - 64 млрд. 265,5 млн. грн. Показники дефіциту в 2010 році в 1,8 рази більші, ніж у 2009 році. Сума дефіциту на 52 %, або на 18,578 млрд. грн., перевищила показник граничного дефіциту, який був встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Бондарчук Т. П. Поняття й показники рівня та якості життя населення // Управління розвитком. - 2011. - № 24. - С. 78..

Індекс споживчих цін в Україні у середньорічному обчисленні за 2010 рік становив 109,0 % при аналогічному показнику 2009 року 112,9 %, тобто його інфляційна частина на 30 % нижча порівняно з 2009 роком. Вперше за останні роки зазначений показник був менше середньоукраїнського (109,1 %). Індекс споживчих цін на продукти харчування по Харківській області за 2010 рік склав 109,8 % при середньому показнику по Україні 110,7 %. Лідерами зростання споживчих цін за підсумками грудня 2010 р. стали Дніпропетровська і Донецька області - 1,3 %, місто Київ і АР Крим - 1,1 %, місто Севастополь - 1,2 %. Споживчі ціни в Україні в 2010 році зросли трохи більше ніж на 8 %. У державному бюджеті на наступний рік заклали показник на рівні 8,9 %.

Розглядаючи соціальні фактори, зазначимо, що в Україні широко розповсюджені алкоголізм, наркоманія, туберкульоз, СНІД. Щодня від СНІДу на Україні помирає в середньому 7 осіб. Щорічно від наслідків вживання алкоголю помирає понад 40 тис. осіб. Україна займає перше місце в Європі за кількістю підлітків, які вживають алкоголь. Аналіз тенденцій показує, що за період з 1990 до 2010 рр. очікувана тривалість життя при народженні в Україні зменшилася приблизно на 1 рік і зараз становить 68 років (для жінок - 74 роки, а для чоловіків - 62 роки), середня тривалість навчання зросла більш ніж на 2 роки. ВНД на душу населення в Україні за цей період зменшився на 27 %.

Індекс тендерної нерівності в Україні представлений такими показниками: жінки мають 8 % місць у парламенті, 92 % дорослих жінок мають середню або вищу освіту (порівняно з 96 % чоловіків). Частка участі жінок у ринку праці становить 62 %, тоді як аналогічний показник у чоловіків - 73 %.

У країні відзначаються критично низька народжуваність і надмірно висока смертність, підвищення демографічного навантаження на населення працездатного віку, низький матеріальний рівень і якість життя громадян, зростання бідності, значне поширення практики протиправної діяльності суб'єктів господарювання, пов'язане з вкрай високим рівнем корупції та зловживань суб'єктів, наділених владними повноваженнями при виконанні ними державних функцій. Держава в особі центральних органів влади виявилася не здатною ефективно виконувати свої конституційні функції, що призводить до наростання апатії, деструктивних настроїв і соціальної напруженості в суспільстві Постніков В.С. Якість життя населення як індикатор ефективності державного регулювання якості життя // Економіка та держава. - 2010. - № 11. - С. 72..

Науково-технічний прогрес в Україні характеризується низькою ефективністю державної науково-технічної та інноваційної політики. Це пояснюється фрагментарністю існуючого законодавства в галузі науково-технічного прогресу, незадовільним виконанням прийнятих відповідних законів. Формування інноваційної інфраструктури відбувається повільно, безсистемно, без належного обґрунтування. Не отримує належної державної підтримки діяльність винахідників, раціоналізаторів, науковців, які мають завершені науково-технічні розробки, не створюються центри трансферів технологій. На низькому рівні реалізуються освітній і науковий потенціали, перш за все, вищих навчальних закладів. Наукові установи втрачають власні приміщення, руйнуються наукові школи, знищується обладнання та інтелектуальна власність, процвітає рейдерство. Багато вчених і фахівці змушені виїжджати за межі України у пошуках роботи Хомяков В. І., Бакум І. В. Економіка сучасної України: навч. посіб. - К.: Кондор, 2010. - С. 197..

Зламати цей негативний тренд можливо лише на основі системних заходів щодо радикальної модернізації соціальної сфери, її трансформації шляхом перекладу на послідовні ринкові механізми в рамках соціальної держави. Тільки соціальна модернізація здатна замінити неефективну політику «латання дір» і «швидкого реагування».

Висновки

Останнім часом дедалі частіше вживається поняття «якість населення». Це комплексне поняття включає показники середньої тривалості життя, освітнього рівня населення, його професійної структури, соціального складу населення, житлових умов і харчування, стану здоров'я, середніх доходів населення, його купівельної спроможності, здатності до сприйняття нововведень, а також низку інших аналогічних параметрів.

Категорія «якість населення» - це ресурс і гарант стабільного розвитку, основа національної, економічної безпеки держави. Якість населення невіддільне від життєдіяльності людей, середовища їх проживання, крім того, носить конкретно історичний характер і визначається відповідним способом виробництва. Практично всі характеристики життєдіяльності взаємопов'язані між собою прямими і зворотними зв'язками і тому їх сукупність - це складна цілеспрямована система, яка органічно пов'язує якість населення і якість життя.

«Якість життя» людини - поняття, яке є більш широким, ніж чисто матеріальна забезпеченість і передбачає участь в оцінці не тільки таких об'єктивних факторів, як якість води чи повітря, відстань до курортів або наявність і доступність культурних установ, а й глибоко суб'єктивних чинників, як, наприклад, задоволеності окремих індивідів своїм життям. Термін використовується в самих різних областях, в тому числі в галузі міжнародного розвитку, філософії, охорони здоров'я та політології.

Якість життя прямо залежить від стану здоров'я, комунікацій в соціумі, психологічного та соціального статусу, свободи діяльності і вибору, від стресів і надмірної стурбованості, організованості дозвілля, рівня освіти, доступу до культурної спадщини, соціальному, психологічному та професійному самоствердження, психотипу і адекватності комунікацій і взаємин.

Якість населення - це категорія, що характеризує визначеність населення як суб'єкта соціальної життєдіяльності, суспільного виробництва і суспільних відносин, тобто здатність населення реагувати на сформовані природні, технічні, економічні, соціокультурні умови і пристосовувати їх до своїх потреб, що змінюються.

Якість населення визначити досить складно. Досить вдало схоплює категорію «якість населення» соціально-психологічний підхід. У цьому сенсі використовується категорія діяльних здібностей і потреб населення.

Якість населення - сукупність діяльних здібностей, якими таке має в силу досвіду історичного розвитку території. Якість населення виражається в сукупності соціально-демографічних показників, але не зводиться до них.

Останнім часом дедалі частіше вживається поняття «якість населення». Це комплексне поняття включає показники середньої тривалості життя, освітнього рівня населення, його професійної структури, соціального складу населення, житлових умов і харчування, стану здоров'я, середніх доходів населення, його купівельної спроможності, здатності до сприйняття нововведень (інновацій), а також низку інших аналогічних параметрів.

Список використаної літератури

1. Про освіту [Електронний ресурс]: Закон України від 23.05.1991 № 1060-XII. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12

2. Балабух І.М., Осецька Л.В. Трансформація сімейно-шлюбних орієнтацій січасної української молоді // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Політологія. Соціологія. Право. - 2009. - Вип. 4. - С. 26-29.

3. Банчук М.В. Облік ресурсів у стратегії державного управління охороною здоров'я населення // Економіка та держава. - 2011. - № 8. - С. 95-97.

4. Бондарчук Т. П. Поняття й показники рівня та якості життя населення // Управління розвитком. - 2011. - № 24. - С. 77-79.

5. Борисов В.А. Демография: учеб. для студентов вузов.- М.: NOTA BENE, 2005. - 340 с.

6. Герасименко Г.В. Інвестиції в здоров'я населення як напрям підвищення якості робочої сили в україні // Вісник Хмельницького національного університету. Сер. Економічні науки. - 2009. - №5, т. 2. - С. 20-23.

7. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник. - К.: Знання, 2006. - 559 с.

8. Гудзеляк І. Географія населення: навч. посібник. - Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. - 232 с.

9. Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 214 с.

10. Драгнєвіч Л. Сутність і ретроспектива становлення та розвитку шлюбно-сімейних відносин в Україні // Підприємництво, господарство і право. -2002. -№ 1. - С. 40-42.

11. Думанська В.П. Освідченість та народжуваність: взаємодія у соціодемографічному просторі // Демографія та соц. економіка. - 2009. - №4. - С. 152-159.

12. Иванова М.В. Введение в регионоведение: учебное пособие. - Томск: Изд-во Томск. политех. ун-та, 2008. - 177 с.

13. Лисицын Ю.П. Общественное здоровье и здравоохранение: Учебник для ВУЗов. -М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. - 520 с.

14. Людський розвиток в Україні: інноваційний вимір: колективна монографія / За ред. Є. М. Лібанової., - К.: 2008. - 316 с.

15. Масляк П.О. Країнознавство: підручник. - К.: Знання, 2008. - 294 с.

16. Мікловда В.П., Повстин О.В. Дослідження проблем розвитку сім'ї як підґрунтя формування регіональної сімейної політики // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка: Зб. наук. пр. - Ужгород, 2011. - Спецвип. 33, ч. 4. - С. 5-12.

17. Постніков В.С. Якість життя населення як індикатор ефективності державного регулювання якості життя // Економіка та держава. - 2010. - № 11. - С. 71-74.

18. Прибиткова І.М. Основи демографії: Посібник для студ. - К.: АрТек, 1995. - 256 с.

19. Соціальна статистика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2003. - 195 с.

20. Стеценко С.Г. Демографічна статистика: підручник. - К.: Вища шк., 2005. - 415 с.

21. Тертишна Л. С. Аналіз народжуваності, смертності та природного руху населення україни// Управління розвитком. - 2011. - №9. - С. 155-157.

22. Фойгт Н. Здоров'я населення як сучасний науково-управлінський підхід: окреслення дефеніційних меж // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. - 2009. - Вип. 1. - С. 222-231.

23. Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Спец. випуск матеріалів міжнарод. наук. конф. «Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політики». - Т1: Відтворення населення та його природний рух. - К.: КНЕУ, 2006. - 392 с.

24. Хомяков В. І., Бакум І. В. Економіка сучасної України: навч. посіб. - К.: Кондор, 2010. - 428 с.

25. Часник Г.В. Соціально-демографічний стан України: наслідки для народу та держави // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2011. - № 3. - С. 163-173.

26. Черкес М.Ю. Міжнародне право: підручник. - К.: Знання, 2011. - 397 с.

27. Шевчук П. Є., Швидка Г. Ю. Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р. // Демографія та соціальна економіка. - 2007. - № 1. - с. 85-96.

28. Шлюб, сім'я та дітородні орієнтація. - К.: АДЕФ-Україна, 2008. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru