Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

Підготовка майбутніх працівників органів внутрішніх справ до соціальної та виховної роботи з підлітками

працівник орган внутрішній справа підліток

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Становлення державності в незалежній Україні поставило перед організацією вищої освіти, у тому числі і в системі МВС, принципово нові й важливі завдання. Від рівня підготовки фахівців правоохоронної сфери залежить майбутнє не тільки держави, а й кожного члена суспільства. На працівників правоохоронних органів покладено важливі функції підтримки громадського порядку, дотримання законності, захисту прав і свобод людини, запобігання вчиненню правопорушень, і, в першу чергу, дітьми та підлітками.

Підростаюче покоління - майбутнє нашої держави. Від рівня професіоналізму, майстерності, знань та умінь майбутнього правоохоронця залежить ефективність взаємодії з підлітками та молоддю, а відповідно і якість виконання професійних обов'язків.

Соціальна та виховна робота з підлітками вимагає від тих, хто її здійснюватиме, спеціальних педагогічних і психологічних знань та умінь, що дозволять її організовувати та ефективно здійснювати з метою впливу на особистість підлітка.

Аналіз досвіду роботи органів внутрішніх справ і вивчення системи роботи закладів (приймальників-розподільників, притулків, шкіл соціальної реабілітації, виправно-трудових колоній для неповнолітніх), в яких здійснюється робота з підлітками різних категорій (підлітки “групи ризику”, правопорушники та ін.), також показав, що здійснення соціальної та виховної роботи потребує спеціальної підготовки працівників органів внутрішніх справ.

Історичні передумови здійснення виховної роботи з підлітками обґрунтовано в працях І. Бецького, В. Бехтєрєва, М. Бунакова, А. Виреніуса, М. Іорданського, П. Каптерєва, В. Кащенка, В. Куфаєва, О. Лазурського, П. Лесгафта, А. Макаренка, І. Невського, О. Острогорського, М. Пирогова, К. Ушинського, Д. Футера та ін.

Дослідженню правових аспектів профілактики правопорушень неповнолітніх присвятили свої праці такі правознавці, як Ю. Антонян, І. Башкатов, Г. Бочкарьова, М. Вєтров, К. Ігошев, І. Карпець, В. Кудрявцев, Н. Кузнєцова, О. Лєкарь, Г. Миньковський, Т. Перепелиця, О. Селецький, С. Тарарухін, І. Туркевич та ін.

У педагогічній теорії та практиці певні аспекти соціальної та виховної роботи з підлітками розглядали М. Алемаскін, В. Бажєнов, С. Бєлічева, В. Бех, І. Бех, І. Звєрєва, Л. Зюбін, А. Капська, Л. Коваль, О. Ковальов, І. Козубовська, О. Кочетов, Г. Кузнєцов, Л. Міщик, А. Мудрік, В. Оржеховська, І. Пінчук, Л. Романишина, А. Тарас, С. Толстоухова, І. Трубавіна, С. Хлєбік та ін.

У психології та соціології психологічні особливості підлітків та причини виникнення відхилень в їх поведінці вивчали Б. Алмазов, І. Башкатов, Б. Братусь, Я. Гілінський, О. Змановська, Ю. Клейберг, І. Кон, В. Кондрашенко, В. Корольов, К. Леонгард, О. Лічко, Н. Рейнвальд, А. Реан, Д. Фельдштейн та ін.

Аналіз праць, присвячених питанням підготовки майбутніх фахівців (соціальних педагогів, соціальних працівників, психологів та ін.) до соціальної та виховної роботи з дітьми показав, що така підготовка повною мірою реалізується у вищих навчальних закладах педагогічної спрямованості. У той самий час існує об'єктивна необхідність здійснювати підготовку до соціальної та виховної роботи з підлітками фахівців і правоохоронної сфери. Це зумовлено низкою чинників.

По-перше, одним з основних напрямків професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ є запобігання злочинності серед неповнолітніх, і це вимагає відповідної соціально-педагогічної підготовки фахівців цієї галузі.

По-друге, однією із специфічних рис даної професійної діяльності є те, що у поле зору працівників міліції, як правило, потрапляють діти та підлітки, які вже вчинили правопорушення або опинились у несприятливих (кризових) життєвих ситуаціях і потребують соціально-педагогічної допомоги або правового захисту. Традиційною є думка, що працівники міліції в рамках своєї професійної діяльності здебільшого мають справу з саме з такими дітьми та підлітками і стосовно них мають здійснювати соціальну та виховну роботу. Але слід підкреслити, що потребують соціальної та виховної роботи з боку працівників ОВС і такі підлітки, які ще не вчинили правопорушень, але мають певні відхилення в поведінці (не відвідують школу, втікають з дому, вчиняють хуліганські дії і т. д.), а також й благополучні підлітки, які позитивно характеризуються за місцем навчання і проживання. Очевидно, що здійснення роботи із зазначеними категоріями підлітків потребує спеціально організованої підготовки фахівців, яка сприяла б формуванню не тільки знань, а й умінь та навичок, тобто забезпечувала готовність до виконання майбутньої професійної діяльності.

По-третє, запобігання правопорушенням неповнолітніх є можливим за умов правильно побудованого спілкування та ефективної взаємодії з підлітками, з урахуванням їх вікових та психолого-педагогічних особливостей, наявного рівня виховання, факторів розвитку особистості (педагогічних, соціальних, психологічних), сформованості у працівників ОВС умінь та навичок спілкування, необхідних для ефективного здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками.

По-четверте, на теперішній час в Україні відсутня ювенальна юстиція як орган, який координує діяльність Кримінальної міліції у справах дітей, судових органів, освітніх установ та органів соціального захисту і, відповідно, у навчальних закладах не здійснюється підготовка фахівців даного профілю. Це означає, що рівень підготовки фахівців, яких готують до роботи з підлітками, не є достатнім, оскільки зміст навчання орієнтовано на запобігання злочинності та профілактичну роботу в цілому (як серед дорослих, так і серед дітей та підлітків), без чіткого визначення змісту, видів та напрямів, методів та форм соціальної та виховної роботи саме з підлітками.

У-п'ятих, сучасний зміст професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ значною мірою має правовий аспект, тобто розглядає профілактику правопорушень підлітків з позицій виявлення, припинення та покарання за вчинені дії, а не з позицій випередження та недопущення здійснення ними протиправних дій, і не містить у достатньому обсязі тих спеціальних соціально-педагогічних та психологічних знань, які необхідні для здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками. Це призводить до таких негативних наслідків, як неспроможність визначити які саме види, методи та форми організації взаємодії слід обрати у роботі з підлітками; недостатній рівень умінь планувати, організовувати та коригувати власну діяльність; низький рівень володіння методикою здійснення виховної та соціальної роботи; несформованість необхідних для взаємодії з підлітками комунікативних умінь та навичок і т. ін. В цілому це негативно позначається на якості здійснення професійної діяльності працівниками міліції щодо запобігання правопорушенням підлітків.

Певні аспекти підготовки майбутніх працівників міліції до професійної діяльності розглянуто у дисертаційних дослідженнях В. Барковського, С. Богдан, Ф. Думка, Л. Дягілєвої, М. Ісаєнка, О. Коса-ревської, І. Михайліченко, Н. Могілевської, А. Морозова, Г. Яворської, С. Яворського та ін.

Але невизначеними залишилися зміст і методика здійснення підготовки майбутніх працівників органів внутрішніх справ до соціальної та виховної роботи з підлітками з попередження правопорушень; навчальні курси та дисципліни, які розкривали б зміст, структуру та організацію соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками; система дидактичних методів та форм, що дозволять реалізувати системний підхід у підготовці до соціальної та виховної роботи; професійно важливі риси та якості особистості правоохоронця, що необхідні для ефективної роботи з підлітками.

На основі вивчення досвіду підготовки, узагальнення теорії та практики підготовки працівників правоохоронної сфери виявлено протиріччя між:

Ш наявністю функціональних обов'язків працівників ОВС, що передбачають здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками, та нерозробленістю змісту, напрямів, видів, методів і форм цієї роботи;

Ш існуючим карально-репресивним характером заходів, які переважно застосовуються працівниками ОВС щодо підлітків, та соціально-правовим захистом і виховним впливом на особистість, якого потребує демократизація українського суспільства;

Ш необхідністю підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками та відсутністю теоретико-методологічного обґрунтування і науково-методичного забезпечення такої підготовки;

Ш існуючою виключно правовою підготовкою працівників ОВС до роботи з підлітками і необхідною професійною соціально-педагогічною підготовкою правоохоронців до цієї роботи;

Ш консерватизмом змісту, традиційних форм і методів навчально-виховного процесу в ВНЗ МВС України та потенційними можливостями використання сучасних форм і методів навчання з метою підготовки майбутніх працівників ОВС до професійної діяльності.

Ці протиріччя дозволили сформулювати проблему дослідження, суть якої полягає у необхідності удосконалення процесу підготовки майбутніх працівників органів внутрішніх справ до соціальної та виховної роботи з підлітками, спрямованої на попередження скоєння правопорушень підлітками.

Викладене вище зумовило вибір теми дослідження “Підготовка майбутніх працівників органів внутрішніх справ до соціальної та виховної роботи з підлітками”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 5.2 Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 років, затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, п. 2.2 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр., “Пріоритетних напрямів наукових досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр.”, п. 7.3 “Формування професійних навичок працівників ОВС” та Наказу МВС № 755 від 5.07.2004 р. “Пріоритетні напрями наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр.”, п. 5.2 “Проблеми профорієнтації та професійного відбору, професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ”. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № 2 від 22 лютого 2003 р.), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 22 квітня 2003 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка курсантів вищих навчальних закладів МВС України.

Предмет дослідження - теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх працівників органів внутрішніх справ до соціальної та виховної роботи з підлітками у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів МВС України.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати концептуальні засади підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками; розробити модель підготовки до цієї роботи та експериментально перевірити ефективність її застосування у навчально-виховному процесі ВНЗ МВС України.

В основу концепції дослідження покладено такі положення:

Соціальна та виховна робота з підлітками - складова професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ, яка спрямована на запобігання вчинення правопорушень підлітками. Соціальна та виховна робота працівників ОВС з підлітками реалізується шляхом здійснення правового та превентивного виховання, соціальної профілактики (загальної та спеціальної), соціально-правового захисту дітей та підлітків. Виконання цієї роботи чітко регламентовано законодавчими документами, але водночас передбачає певну процесуальну самостійність працівника ОВС, нестандартність та творчий характер діяльності, уміння спілкуватися та взаємодіяти з підлітками й іншими людьми, володіння не тільки професійно-правовими, а й соціально-педагогічними знаннями, уміннями і навичками. Отже, ефективне здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками вимагає спеціально організованої підготовки майбутніх працівників ОВС під час навчання у ВНЗ МВС України.

Підготовка курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками здійснюється шляхом впровадження у навчально-виховний процес розробленої моделі підготовки, спрямованої на засвоєння соціально-педагогічних знань, оволодіння уміннями й навичками майбутньої професійної діяльності, на набуття досвіду здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками, формування досвіду творчого ставлення до навчальної та майбутньої правоохоронної діяльності, на розвиток професійно значущих рис та якостей особистості, необхідних для ефективного здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками з метою запобігання вчинення правопорушень підлітками.

Підготовка курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками є спеціально організованим процесом, побудованим на основі системного підходу, цілеспрямованим, динамічним, інноваційним за своїм характером, адаптованим до реальних умов професійної діяльності працівників ОВС, і охоплює такі взаємопов'язані та взаємозалежні елементи, як мета і завдання підготовки; професійні особливості соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками; зміст підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками; дидактичні принципи, методи та форми організації засвоєння курсантами змісту підготовки; педагогічні умови, дотримання яких сприяє ефективній підготовці курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками і формуванню якостей їх особистості, поетапна реалізація підготовки (аудиторний і позааудиторний етапи) дозволяє визначити очікуваний результат - готовність майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками.

Формування готовності курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками у вищому навчальному закладі МВС України відбувається поетапно. Етап аудиторної підготовки - через відповідну організацію навчально-виховного процесу курсантів, на основі застосування комплексу методів та форм навчання, спрямованих на формування соціально-педагогічних знань, умінь, навичок та якостей особистості курсанта; етап позааудиторної підготовки - через удосконалення змісту виробничої практики (стажування на посаді) курсантів, що спрямовано на закріплення їх знань, удосконалення та відпрацювання умінь та навичок, розвиток рис та якостей особистості в реальних умовах професійної діяльності.

Готовність до соціальної та виховної роботи з підлітками є результатом цілеспрямованого формування і розглядається як цілісне, складне особистісне утворення, інтегративна якість особистості, яка може бути сформована за умови поєднання правової, соціально-педагогічної і психологічної підготовки курсантів шляхом спеціальної організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі МВС України.

Загальна гіпотеза дослідження базується на припущенні, що підготовка майбутнього працівника ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками, результатом якої є готовність до цієї діяльності, тобто система професійних знань, умінь, навичок та якостей особистості, здійснюватиметься більш ефективно за умов поєднання правової, соціально-педагогічної і психологічної підготовки в процесі реалізації розробленої моделі підготовки майбутніх правоохоронців до вищезазначеної роботи.

Загальна гіпотеза конкретизована у часткових гіпотезах. Процес формування готовності, яка є результатом підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками у вищому навчальному закладі, буде успішним за умов:

Ш обґрунтування сутності підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками, визначення її структури, етапів та умов реалізації у вищому навчальному закладі МВС України;

Ш обґрунтування, розроблення і впровадження моделі підготовки майбутніх працівників міліції до соціальної та виховної роботи з підлітками, спрямованої на засвоєння змісту підготовки, який складається із таких взаємозалежних елементів, як знання про соціальну та виховну роботу з підлітками; досвід здійснення способів діяльності, досвід творчої діяльності, емоційно-ціннісне ставлення до соціальної та виховної роботи з підлітками;

Ш конкретизації мети, змісту, видів, напрямів, методів і форм соціальної та виховної роботи працівників органів внутрішніх справ з підлітками в рамках їх професійних повноважень;

Ш розробки навчально-методичного забезпечення, удосконалення змісту навчальних професійних та соціально-педагогічних дисциплін та творчого застосування комплексу методів та форм навчання, спрямованих на формування пізнавальної мотивації, засвоєння знань, оволодіння уміннями та навичками професійної діяльності, формування рис та якостей особистості, що сприятиме більш ефективному формуванню готовності до соціальної та виховної роботи з підлітками.

У відповідності до об'єкту, предмету, мети, концепції та гіпотези було визначено такі завдання дослідження:

1. Вивчити та проаналізувати стан проблеми підготовки працівників ОВС до професійної діяльності щодо здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками у педагогічній теорії та практиці.

2. Виявити особливості соціальної та виховної роботи працівників органів внутрішніх справ з підлітками та розробити модель цієї роботи в рамках їх професійної діяльності.

3. Теоретичного обґрунтувати поняття “готовність працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками”; визначити критерії, показники і рівні готовності до здійснення цієї діяльності; визначити умови її ефективного формування.

4. Теоретично обґрунтувати і розробити модель підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС до соціальної та виховної роботи з підлітками.

5. Розробити навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх правоохоронців до соціальної та виховної роботи з підлітками.

6. Експериментально перевірити ефективність використання моделі підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення теорії наукового пізнання; системного та діяльнісного підходів до розуміння соціальної природи особистості; єдності свідомості та діяльності в її формуванні та розвитку; положення педагогічної науки щодо становлення особистості, її професійного розвитку з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності.

Нормативна база дослідження ґрунтується на основних положеннях Законів України “Про міліцію”, “Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, державних комплексних програм боротьби зі злочинністю і зміцнення правопорядку, в яких наголошується на важливості принципу відповідності професійної освіти потребам особистості і суспільства, фундаменталізації професійної підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів, її гуманістичної та професійної спрямованості, демократизму, варіативності та інноваційності.

Теоретичну основу дослідження становлять основні положення: філософії освіти (В. Андрущенко, С. Гессен, Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай та ін.); теорії та практики педагогіки вищої школи(А. Алексюк, С. Архангельський, В. Беспалько, В. Бондар, І. Булах, С. Гончаренко, І. Зязюн, М. Кларін, Н. Ничкало, С. Сисоєва, В. Тюріна та інші); про особливості майбутньої правоохоронної діяльності та їх врахування в організації навчально-виховного процесу у вищих закладах МВС України (О. Бандурка, А. Лігоцький, В. Пліско, О. Скакун, В. Синьов, О. Столяренко, Г. Юхновець, Г. Яворська та ін.); теорії про соціальну роботу з підлітками і учнівською молоддю (І. Звєрєва, Л. Зюбін, А. Капська, Л. Коваль, І. Козубовська, Л. Міщик, В. Оржеховська та ін.); кримінології щодо правових аспектів профілактики правопорушень (Ю. Антонян, М. Вєтров, К. Ігошев, І. Карпець, В. Кудрявцев, Г. Миньковський, О. Селецький, І. Туркевич та ін.); психологічних досліджень структури та функцій спілкування (Г. Андреєва, О. Бодальов, Г. Ковальов, О. Леонтьєв, Б. Ломов, Б. Паригін, О. Сидоренко та інші); психологічної теорії ігрової діяльності та її ролі у підготовці фахівців до професійної діяльності (Н. Анікеєва, А. Вербицький, Я. Гінзбург, В. Давидов, Д. Ельконін, О. Киричук, Е. Заіка, М. Кларін, та ін. ), психологічної науки про соціальну природу відхилень у поведінці (Б. Братусь, Я. Гілінський, О. Змановська, С. Белічева, Ю. Клейберг, К. Леонгард, О. Лічко, В. Оржеховська та ін. ).

Для вирішення завдань дослідження використовувався комплекс взаємопов'язаних методів: теоретичні: аналіз теоретичних положень і підходів вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузі педагогіки, психології, кримінології, соціології та узагальнення одержаної інформації для визначення теоретико-методологічних засад дослідження, вивчення накопиченого досвіду розв'язання проблеми правопорушень підлітків та підготовки фахівців правоохоронних органів до профілактичної діяльності; вивчення нормативно-правових актів для визначення професійних обов'язків і функцій працівників ОВС у роботі з підлітками, конкретизації змісту їх підготовки до соціальної та виховної роботи з ними; прогностичний аналіз і моделювання з метою перевірки основних теоретичних положень дослідження; емпіричні методи: узагальнення експериментальних даних, класифікація для отримання діагностувальної інформації щодо сформованості готовності майбутніх працівників міліції до соціальної та виховної роботи з підлітками; діагностичні методи (пряме, побічне, включене спостереження, самоспостереження, анкетування, бесіди) з метою збирання первинного аналітичного матеріалу; праксиметричні методи (вивчення продуктів навчально-професійної діяльності курсантів) для коригування процесу підготовки, визначення його ефективності; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) для перевірки ефективності застосування моделі підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками; методи математичної статистики для опрацювання отриманих експериментальних даних і перевірки їх достовірності.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження, полягає в тому, що:

уперше обґрунтовано і визначено особливості соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками; визначено поняття “готовність працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками” та його структурні компоненти; виявлено критерії, показники та рівні готовності до здійснення цієї роботи; обґрунтовано та доведено ефективність моделі підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками, яка реалізується за допомогою варіативного застосування комплексу методів та організаційних форм навчання; визначено особливості соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками і розкрито її сутність; обґрунтовано і побудовано модель соціальної та виховної роботи працівників правоохоронних органів з підлітками в контексті розв'язання проблеми правопорушень; розроблено класифікацію методів соціальної та виховної роботи, що може бути використана у професійній діяльності працівників міліції з підлітками.

удосконалено зміст, форми організації та навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками у процесі навчання у вищому навчальному закладі МВС України;

подальшого розвитку набули положення про психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу і професійної підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в систему професійної підготовки майбутніх працівників ОВС, розробці авторських навчальних, навчально-методичних і методичних посібників, спрямованих на формування у курсантів - майбутніх працівників ОВС - готовності до соціальної та виховної роботи з підлітками, програми та навчально-методичного забезпечення спецкурсу “Соціальна та виховна робота з підлітками”, програми профілактично-виховної практики для курсантів 4 курсу Навчально-наукового інституту Кримінальної міліції ХНУВС в рамках проходження стажування на посаді. Видано підручник “Основи психології і педагогіки” (з грифом МВС України); навчальний посібник “Основи педагогічної техніки”; методичні рекомендації для працівників Міністерства внутрішніх справ щодо роботи з дітьми та підлітками з урахуванням специфіки професійної діяльності.

Результати дослідження можуть бути використані у процесі професійної підготовки майбутніх працівників ОВС у вищих навчальних закладах МВС України, для розроблення стандартів освіти та навчальних планів підготовки майбутніх працівників міліції за спеціальністю 7.060.102 “Правоохоронна діяльність”, програм теоретичної і практичної підготовки працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності.

Обґрунтовані в дослідженні висновки і практичні рекомендації впроваджено у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ (довідки № 67 від 26.09.2003 р., № 68 від 26.09.2003 р., № 816 від 18.05.2005 р., № 218 від 11.10.2006 р.), в Інституті перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС НУВС (акт № 512 від 01.12.2003 р.), Кримського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (м. Сімферополь) (довідка № 147 від 21.02.2005 р.), Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (акт № 328 від 25.05.2006 р.).

Особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві. У підручнику “Основи психології і педагогіки” (2003) (співавтори О. Бандурка, В. Тюріна) особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні і визначенні загальнопедагогічних та соціально-педагогічних аспектів професійної діяльності працівників ОВС. У навчально-методичному посібнику “Механізми взаємодії органів державної влади та неурядових організацій у протидії жорстокому поводженню з дітьми” (2005) (співавтори К. Левченко, І. Трубавіна) здобувачем розроблено методичні рекомендації для працівників Міністерства внутрішніх справ щодо роботи з дітьми та підлітками. У навчальному посібнику “Основи педагогічної техніки” (2006) (співавтори О. Бандурка, В. Тюріна) особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні методів і форм організації навчання у вищому навчальному закладі в аспекті професійної підготовки. В опублікованій у співавторстві статті (співавтор В. Тюріна) здобувач проаналізувала статичні дані щодо стану проблеми профілактики правопорушень підлітків в Україні.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися і були схвалені на: Міжнародних науково-практичних та науково-методичних конференціях „Комунікативна компетентність працівників органів внутрішніх справ і їх зв'язки з громадськістю” (Львів, 2003), ”Соціально-психологічні детермінанти особистісного становлення сучасної молоді” (Київ, 2003), “Соціально-правовий захист дітей, позбавлених батьківської опіки” (Ужгород, 2005), “Наукова молодь: досягнення та перспективи” (Луганськ, 2006), “Актуальні проблеми кримінології та кримінальної психології” (Одеса, 2006); Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Професіоналізм педагога” (Проективна педагогіка: питання теорії та практики) (Ялта, 2004, 2005), “Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта 2006, 2007); міжвузівських науково-практичних конференціях „Актуальні проблеми будівництва та розвитку внутрішніх військ МВС України” (Луганськ, 2003); “Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (Київ, 2006), “Права людини в діяльності органів внутрішніх справ України” (Євпаторія, 2006) та ін. Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри загальної психології та педагогіки Харківського національного університету внутрішніх справ (2003-2007 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 46 публікаціях (42 - одноосібні). З них - 1 монографія, 1 підручник, 1 навчально-методичний посібник, 1 навчальний посібник, 26 статей у наукових фахових виданнях (25 - одноосібні), 9 статей у збірниках матеріалів конференцій; 2 статті у збірниках наукових праць; 5 методичних рекомендацій.

Кандидатська дисертація “Формування логічних умінь учнів основної школи” за спеціальністю 13.00.01 - теорія та історія педагогіки захищена у 1999 році в Інституті педагогіки АПН України, її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел (561 найменування, з них 46 іноземною мовою), 12 додатків на 61 сторінці. Загальний обсяг дисертації ? 522 сторінки, з яких 410 сторінок ? основна частина. Дисертація містить 48 таблиць та 17 рисунків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано загальний стан розробленості проблеми у науковій теорії та педагогічній практиці, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання, сформульовано гіпотезу, розкрито теоретико-методологічні й концептуальні засади та методи дослідження, визначено наукову новизну, практичне значення результатів дослідження, особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, наведено відомості про апробацію результатів та структуру дисертації.

У першому розділі “Підготовка майбутніх працівників органів внутрішніх справ до соціальної та виховної роботи з підлітками як педагогічна проблема” подано результати теоретичного аналізу стану розробленості проблеми запобігання правопорушень підлітків; розглянуто закордонний досвід підготовки поліцейських та особливості їх роботи щодо профілактики правопорушень неповнолітніх; визначено теоретичні, методологічні та правові засади підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками; обґрунтовано критерії, показники та рівні готовності майбутніх правоохоронців до такої роботи.

Ретроспективний огляд проблеми запобігання правопорушень підлітків показав, що її розв'язанням займались біологи, медики, педагоги, психологи, громадські діячі (М. Бунаков, П. Гур'єв, Є. Гугєль, А. Ободовський, М. Рукавишников та ін.). На основі аналізу проведених наукових досліджень вченими було встановлено, що саме недостатнє виховання (або його відсутність), негативний вплив соціального середовища значною мірою сприяють вчиненню правопорушень підлітками. Виникла потреба розв'язання цієї проблеми, як шляхом зменшення негативного впливу соціального середовища на особистість, так і шляхом здійснення виховної роботи з самою особистістю. Однією із державних структур, діяльність якої спрямована на зменшення негативного впливу соціального середовища на особистість, на захист прав, на боротьбу із злочинністю і правопорушеннями, є правоохоронні органи.

Історична ситуація, що склалась на початку ХХ століття в Росії, а, отже, і в Україні як складової її територіальної частини у той період (Перша Світова війна, Жовтнева революція, Громадянська війна) зумовила необхідність активного залучення працівників міліції до розв'язання проблеми правопорушень і злочинності дітей та підлітків. Як показало вивчення літератури, на початковому етапі (1917-1928 рр.) на органи внутрішніх справ було покладено функції нагляду, припинення і покарання правопорушників. Поступово змінювались вимоги до діяльності міліції, і в 30-ті роки ХХ століття відповідними нормативними документами було закріплено здійснення працівниками міліції профілактичної та виховної роботи з дітьми та підлітками щодо запобігання вчинення ними правопорушень. Виконання цих складних функцій вимагало відповідної підготовки фахівців-правоохоронців.

Проведений екскурс в історію створення навчальних закладів, які здійснювали підготовку майбутніх працівників міліції, показав, що тривалий час підготовка у школах міліції здебільшого мала загальноосвітню, військову та політичну спрямованість, без урахування специфіки професійної діяльності та спеціалізації.

На початку 90-х рр. ХХ століття в зв'язку з кардинальними змінами в соціально-політичному житті нашої країни виникла гостра потреба переосмислення ситуації, що склалася у галузі підготовки фахівців міліції. У підготовці працівників ОВС відбулись наступні зміни. По-перше, змінилися пріоритети у рівні освіти працівників міліції - надання вищої освіти, а не середньої спеціальної, як було в радянський період; по-друге, формується система вищих навчальних закладів МВС України з різними спеціалізаціями; по-третє, в рамках одного вищого навчального закладу почали здійснювати підготовку спеціалістів для різних служб та підрозділів МВС.

Аналіз педагогічних, психологічних та інших досліджень дає підстави стверджувати, що різним аспектам професійної підготовки фахівців для органів внутрішніх справ в науці приділяли значну увагу (В. Барковський. Г. Васильєв, Ф. Думко, В. Дяченко, В. Конопльов, І. Михайліченко, А. Морозов, Г. Яворська та ін.), проте не стала предметом досліджень проблема підготовки майбутніх працівників міліції до соціальної та виховної роботи з підлітками щодо запобігання вчинення ними правопорушень.

Узагальнюючи аналіз закордонної практики діяльності спеціалізованих суб'єктів, функціонально покликаних здійснювати профілактику правопорушень серед неповнолітніх, слід зазначити, що ця робота ведеться за трьома основними напрямками. Перший напрямок - це створення правового поля для діяльності інституту ювенальної юстиції, впровадження нових соціально-педагогічних технологій у роботу з дітьми та підлітками, залучення недержавних структур до співпраці щодо попередження злочинності серед молоді . У значній кількості країн Заходу цей інститут існує багато років і за період свого існування довів не тільки свою життєздатність, але і безумовну необхідність. Другий напрямок пов'язаний зі створенням спеціалізованих судів, які є ядром ювенальної юстиції та відіграють у системі профілактики правопорушень неповнолітніх основну організуючу і координуючу роль.

Третій напрямок - це створення в структурі поліцейських органів спеціальних підрозділів, і покладання на них, поряд із традиційними професійними функціями, нової функції - соціально-педагогічної, здійснення різних видів виховання (правового, превентивного та ін.), профілактичної роботи з дітьми та підлітками з метою попередження вчинення ними правопорушень. У цілому ряді країн співробітники поліції (США, Канада, Франція та ін.) виконують широкий спектр обов'язків, пов'язаних з вихованням дітей та підлітків, правовою просвітою, профілактикою правопорушень, більш властивих органам освіти, соціальної захисту й ін. У цьому зв'язку кваліфікація майбутніх працівників міліції передбачає доволі широкий спектр знань та умінь, ніж у інших працівників. Закордонний досвід підготовки поліцейських та особливості їх роботи щодо профілактики правопорушень підлітків може бути використано у вітчизняній практиці підготовки майбутніх правоохоронців до цієї роботи.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень з питань підготовки фахівців до професійної діяльності дозволив визначити теоретичні та методологічні засади підготовки майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками. Концептуальними засадами підготовки майбутніх працівників було визначено: гуманістичний; діяльнісний; інформаційний, акмеологічний; інтегративно-дисциплінарний (цілісний); системний підходи. Основними психологічними концептуальними положеннями стали загальнопсихологічна теорія діяльності; теорія єдності свідомості та діяльності; концепція навчальної діяльності; психологічні теорії навчання та ін.

На основі аналізу змісту, організації та особливостей процесу підготовки майбутніх працівників міліції до професійної діяльності було обґрунтовано доцільність побудови процесу підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи на основі системного підходу.

Виходячи з того, що одним з напрямків професійної діяльності працівників ОВС є соціально-педагогічна діяльність, вважаємо, що і система підготовки включає в себе елементи системи соціально-педагогічної діяльності: мету, завдання, принципи, зміст, методи, форми, педагогічні умови, які сприятимуть досягненню поставленої мети, етапи реалізації підготовки, результат підготовки. Використання системного підходу дозволяє охопити всі елементи цього процесу і досягти мети підготовки - сформувати готовність майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками.

При здійсненні підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками ми враховували, що професійна діяльність працівників правоохоронних органів має чітко визначені повноваження. Вивчення комплексу законодавчих, нормативно-правових, відомчих актів різної значущості (Конституція України, Закони України “Про міліцію”, “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, Накази МВС України, посадові інструкції та ін.) показало, що здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками безпосередньо входить до професійних обов'язків слідчого ОВС та оперуповноваженого КМСД. Але, не зважаючи на правову обґрунтованість їх професійної діяльності, натепер відсутнє науково-педагогічне і навчально-методичне забезпечення процесу підготовки фахівців до соціальної та виховної роботи під час навчання у ВНЗ МВС України.

Аналіз практики професійної діяльності фахівців відповідних підрозділів дозволив визначити особливості соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками, їх професійні обов'язки і функції (аналітична, організаційна, прогностична, комунікативна, соціально-педагогічна, соціально-захисна, функція контролю).

Отже, вважаємо, що побудова процесу підготовки на основі системного підходу та з урахуванням професійних обов'язків і функцій, дозволить досягти результату підготовки - готовності майбутніх працівників ОВС соціальної та виховної роботи з підлітками.

Готовність майбутніх працівників ОВС до соціальної та виховної роботи з підлітками визначається як цілісне, складне особистісне утворення, інтегративна якість особистості, що поєднує професійні знання, вміння, навички та якості особистості, які можуть бути сформовані за умови поєднання соціально-педагогічної, психологічної і правової підготовки в процесі цілеспрямованої організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі МВС України.

Обґрунтовано, що готовність майбутніх правоохоронців до соціальної та виховної роботи з підлітками, формується за умов спеціальної організації навчально-виховного процесу і поєднує такі компоненти готовності, які визначають її ефективне здійснення майбутніми фахівцями: 1) мотиваційний компонент (сформованість пізнавальної мотивації, потреб, інтересу щодо соціальної та виховної роботи з підлітками); 2) змістовий (засвоєння теоретичних знань про соціальну та виховну роботу; методичних знань про методи, прийоми, форми соціальної та виховної роботи; знань про цінності, які визначають ставлення до професійної діяльності та її результатів); 3) комунікативний (оволодіння знаннями про сутність спілкування, його види, функції у професійній діяльності; уміннями й навичками, необхідними у роботі з підлітками: встановлення контакту; уміння вести бесіду; розуміти та ін.); 4) діяльнісно-операційний (оволодіння уміннями: аналітичними, прогностичними; організаційними; соціально-педагогічними; соціально-правовими, які дозволяють ефективно застосовувати методи, прийоми та форми роботи з підлітками).

Для з'ясування ефективності застосування розробленої моделі підготовки курсантів до соціальної та виховної роботи з підлітками було визначено критерії (мотиваційний; змістовий, діяльнісно-операційний, комунікативний), показники за кожним критерієм та рівні (високий, середній, низький) їх готовності до здійснення цієї діяльності.

У другому розділі “Особливості соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками щодо запобігання скоєння ними правопорушень” проаналізовано загальний стан проблеми правопорушень підлітків в Україні; розроблено класифікацію категорій підлітків, з якими працівники ОВС мають здійснювати соціальну та виховну роботу в залежності від ступеню ймовірності скоєння ними правопорушення; розроблено класифікацію методів соціальної та виховної роботи, що може бути використана в професійній діяльності працівників міліції; обґрунтовано і побудовано модель соціальної та виховної роботи працівників органів внутрішніх справ з підлітками; конкретизовано зміст, методи і форми соціальної та виховної роботи працівників ОВС з кожною категорією підлітків.

Проведений статистичний аналіз проблеми вчинення правопорушень підлітками в Україні в цілому, та в Харківській області зокрема, визначив тенденцію до зростання кількості правопорушень й змінах в їх якісному відношенні за період 2000-2005 рр. А саме, зросла кількість правопорушень підлітків, що передбачають кримінальну відповідальність; у структурі злочинів, що вчиняються підлітками, присутні всі види злочинних діянь (розбійницькі напади, грабежі, вбивства та ін.); реальне кримінальне покарання застосовується стосовно менш, ніж до половини підлітків, що вчиняють соціально небезпечні діяння; у загальній кількості правопорушень відсоток правопорушень, скоєних підлітками залишається стабільно високим (23-25%). Це свідчить про необхідність підвищення якості здійснення соціальної та виховної роботи працівниками ОВС з підлітками щодо запобігання вчинення ними правопорушень.

Дослідження причин вчинення правопорушень підлітками показало, що їх виникнення обумовлено негативними факторами, які впливають на особистість підлітка. У сфері сім'ї такими негативними факторами виступають: неповна сім'я; антигромадський спосіб життя батьків (зловживання алкоголем, відсутність постійної роботи та ін.); наявність раніше судимих близьких родичів; характер ставлення до дитини (байдужий, нейтральний, жорстокий та ін.). Вірогідність вчинення правопорушень підвищується, якщо підліток систематично не відвідує (або нерегулярно відвідує) школу або інший навчальний заклад без поважних причин; має низьку шкільну успішність; порушує дисципліну; конфліктує з учителями й однолітками та ін. Неорганізоване дозвілля також підвищує ймовірність правопорушень (бродяжництво; схильність до тривалого перебування на вулиці; відсутність стійких позитивних інтересів та захоплень та ін.). Соціальне мікрооточення може негативно впливати на особистість підлітка, якщо має криміногенний або асоціальний характер (наявність серед знайомих та друзів підлітка раніше засуджених; наркозалежних; таких, що систематично вживають алкоголь; ніде не вчаться і не працюють та ін.). Отже, саме на зазначені негативні фактори мають звернути увагу працівники міліції при здійсненні соціальної та виховної роботи з підлітками.

Аналіз наукових досліджень з питань класифікації підлітків, які схильні до вчинення правопорушень (М. Алемаскін, Г. Бочкарьова, О. Змановська, Л. Зюбін, Ю. Клейберг, Г. Миньковський, В. Оржеховська та ін.) показав, що існує велика кількість класифікацій, розроблених ученими (кримінологами, психологами та педагогами) та створених за різними ознаками. У поле зору працівників міліції потрапляють підлітки різних категорій: ті, які вчинили протиправні дії, які стоять на обліку у кримінальній міліції у справах дітей; благополучні підлітки, які можуть стати об'єктом правопорушення або злочину (фізичний або психічний примус); підлітки, які мають вади психічного розвитку і можуть бути “використані” у вчиненні злочину; бродяги; втікачі із зовні благополучних сімей; втікачі з різних виховних установ; сироти; безпритульні та ін.

При обґрунтуванні і розробці власної класифікації категорій підлітків, з якими працівникам міліції доцільно здійснювати соціальну та виховну роботу, ми виходили з припущення, що під впливом вище наведених несприятливих факторів (соціальних, педагогічних, психологічних) будь-який підліток може вчинити (може бути втягнений або примушений до вчинення) правопорушення. Це дозволяє умовно розділити всі перераховані категорії підлітків на групи за ступенем вірогідності вчинення правопорушення: 1) благополучні підлітки (не вчиняли правопорушень, позитивно характеризуються за місцем навчання і проживання), 2) підлітки “групи ризику” (підлітки, які мають вади психічного розвитку і можуть вчиняти протиправні дії або можуть бути “використані” у вчиненні злочину; бродяги; втікачі із зовні благополучних сімей та з різних виховних установ; безпритульні; бездоглядні; діти, що за своїми психологічними ознаками схильні до постійного перебування на вулиці (позбавлені систематичного батьківського піклування; аутсайдери шкільних колективів та ін.); підлітки з наркотичною залежністю; підлітки, які займаються проституцією та ін., 3) підлітки-правопорушники (які вчинили кримінальне правопорушення або інше соціально небезпечне діяння; умовно звільнені; які відбули покарання).

Аналіз практичної діяльності працівників районних підрозділів Кримінальної міліції у справах дітей м. Харкова (проаналізовано роботу 10 районних підрозділів міліції) щодо здійснення соціальної та виховної роботи з підлітками дозволив виділити такі недоліки: одноманітність і однотипність заходів виховної роботи з підлітками; відсутність диференціації заходів щодо певної категорії підлітків; незначна кількість заходів соціальної роботи, що спрямовані на соціально-правовий захист та соціально-правову підтримку підлітків; несистематичність і вибірковість здійснення соціальної та виховної роботи лише з певною категорією підлітків; наявність уривчастих уявлень і відсутність чітких знань про методи і форми соціальної та виховної роботи з підлітками, які можуть бути використані щодо запобігання правопорушень; соціальна і виховна робота працівниками ОВС здійснюється тільки з тими підлітками, які вже скоїли правопорушення, і не охоплює всіх інших підлітків, які також можуть вчинити аналогічні діяння; відсутність коригування результатів проведеної роботи та внесення змін у подальшу діяльність; недостатність співпраці з навчальними закладами і педагогічними колективами в контексті соціальної та виховної роботи з підлітками.

Вивчення думок працівників ОВС (в опитуванні брали участь 180 чол.) щодо сучасного стану підготовки до соціальної та виховної роботи з підлітками, показало, що сучасна практика професійної підготовки до такої роботи не є досконалою, оскільки у процесі навчання у ВНЗ недостатньо враховується зміст майбутньої професійної діяльності; у процесі підготовки майбутніх працівників міліції до роботи з підлітками не використовуються нові теоретичні і практичні здобутки інших наукових галузей, які, є вкрай необхідними в роботі з підлітками, в першу чергу, педагогіки та соціальної роботи; недостатній рівень підготовки працівників ОВС до соціальної та виховної роботи призводить до “звуження” їх професійних функцій (розгляд скарг, ведення обліку підлітків, контроль за виконанням рішень суду та ін.) і зниження якості професійної діяльності, що негативно впливає на виникнення правопорушень у підлітковому середовищі, зокрема, серед категорії благополучних підлітків.

Все вище викладене спонукало до розробки моделі соціальної та виховної роботи працівників ОВС з підлітками, використання якої дозволить підвищити ефективність виконання професійних обов'язків, уникнути дублювання діяльності інших фахівців.

У рамках діяльності працівників органів внутрішніх справ розглядаємо соціальну роботу як практичну діяльність, яка є одним з напрямків їх професійної діяльності, що спрямована на захист інтересів, прав і свобод дітей та підлітків, запобігання вчиненням правопорушень як самими дітьми та підлітками, так і стосовно них. Під поняттям “виховна робота з підлітками працівників ОВС” розуміємо цілеспрямовану та організовану діяльність, яка реалізується шляхом проведення виховних заходів, спрямованих на формування рис та якостей особистості підлітка, поглядів, переконань і т.д., що сприятиме запобіганню правопорушенням.

Метою соціальної та виховної роботи працівників міліції з підлітками є виявлення, усунення та запобігання виникненню причин та умов (соціальних та психолого-педагогічних), які негативно впливають на особистість підлітка і можуть призвести до вчинення ними правопорушень.

Аналіз психолого-педагогічних джерел та законодавчої бази (Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” та ін.), урахування особливостей професійної діяльності працівників міліції дозволив виділити види та напрямки їх соціальної та виховної роботи з підлітками, якими є соціальна профілактика (загальна та спеціальна), правове та превентивне виховання та визначити зміст і завдання кожного з них.

Зазначені види і напрямки соціальної та виховної роботи з підлітками реалізуються шляхом застосування відповідних методів та організаційних форм. Методи соціальної та виховної роботи - це способи взаємопов'язаних дій підлітка і працівника ОВС, а також способи впливу працівника міліції на підлітка (його сім'ю, оточення) з метою зміни його особистості, надання допомоги (соціально-інформаційної, соціально-правової, соціально-педагогічної та ін.), захисту прав.

Аналіз існуючих класифікацій методів соціальної роботи (Н. Матвійчук, С. Терерський, Є. Холостова та ін.) та методів виховання (Т. Ільїна, В.Сєліванова, В. Сластьонін та ін.), дозволив дійти висновку, що жодна з них не може бути використана в “готовому” вигляді при здійсненні соціальної роботи працівників ОВС з підлітками.