Тренінг як засіб підвищення ефективності соціалізації

1.Було проведено теоретичний аналіз літературних джерел, присвячених питанню соціалізації, зокрема розглядалось поняття соціалізації, чинники ,які впливають на процес соціалізації. Це, передусім соціальне оточення людини. В системі вітчизняної психології поняття «соціалізації» також розглядається як тотожне поняттям «розвитку особистості» і «виховання» . Тобто соціалізація - це не тільки суспільно корисний досвід, а й набуття навичок поведінки, потрібної індивіду.

2. Розглядались стадії та інститути соціалізації,зокрема дотрудова, трудова та після трудова стадії і важливість процесу соціалізації у кожній із них. В період раннього дитинства на цей процес впливає сім'я і дитячі установи, у другому періоді ранньої стадії соціалізації основним інститутом є школа. Вона задає первинні уявлення людині як громадянину і, отже, сприяє (чи перешкоджає!) його входженню в соціальне життя. В трудовій стадії на процес соціалізації впливає колектив. Входження в нього визначає подальший розвиток особистості, а не входження може призвести до активації процесів десоціалізації. У після трудовій стадії на процес соціалізації впливають такі соціальні інститути, як церква ( тому що в церковній інституції переважають в якості адептів саме люди похилого віку,пенсіонери) різноманітні організації для пенсіонерів. Вони сприяють реалізації потенціалу людей пенсійного віку, допомагають уникнути процесів десоціалізації що незмінно наступають після завершення процесу соціалізації. Літній вік розглядається як вік, що вносить істотний вклад у відтворення соціального досвіду. Ставиться питання лише про зміну типу активності особистості в цей період

Також розглядався вплив на соціалізацію певних соціальних інститутів, тобто що саме з соціального оточення найбільше впливає на даний процес.

3.Було проаналізовано літературу з питання поняття соціалізації та специфічних рис тренінгу. Можна виділити такі, узагальнені, характеристики тренінгу. Тренінги:

* потребують чітко визначеної групи учасників( 10- 15 осіб);

* Вирізняються єдністю часу, місця та дії : все відбувається й обговорюється тут і тепер, на особистому досвіді учасників і тренера, без домашніх завдань або попередньої підготовки;

* переважає активність учасників групи та їх особистий досвід, а не інформація, отримана від тренера. Принцип активності базується на такому постулаті що людина засвоює десять відсотків того,що чує, п'ятдесят відсотків того що бачить і сімдесят відсотків того,що робить сама. Активне спілкування ,можливо навіть не зовсім правильно побудоване, на тренінгових заняттях важливіше ніж звичайне засвоєння інформації;

* заняття спрямовані не лише на формування знань, а й на розширення практичного досвіду учасників і групи в цілому.

4.Було вивчено різні види тренінгу, щоб зрозуміти яким чином може кожний вид тренінгу вплинути на явище соціалізації, при чому брались тренінги як ті у яких покращення ефективності соціалізації було прямою метою , так і ті які були присвячені виключно розвитку певних вмінь індивіда.

Тренінг соціальних навичок частіше всього направлений на зміну соціальних установок і розвиток вмінь в області міжособистісного спілкування. Компонентами, щонайбільш часто включаються в тренінгові програми, являються: а) представлення теоретичного матеріалу, б) моделювання, в) розігрування ролей, г) зворотній зв'язок, д) перенесення навичок тренінгу в позатерапевтичне середовище. Тренінг комунікативних навичок спрямований на розвиток вміння ефективно взаємодіяти з партнерами по спілкуванню. Пояснювати свою думку і сприймати інформацію. Такі навички також можна віднести до соціально важливих. Тобто таких які підлягають під визначення соціалізації. Тренінгом особистісного зростання є інтенсивне навчання з використанням особистого досвіду учасників, реальних життєвих ситуацій, які програються та аналізуються групою в рамках психології відносин та розвитку особистості. В рамках цього тренінгу проводяться вправи на ефективність спілкування, на формування « Я - образу», тренування пам'яті і саморегуляції і т.д. Тобто використовуються методики, які максимально покращують особистісні якості індивіда.

5. Були розглянуті шляхи впливу тренінгу на соціалізацію.

Тренінг впливає на процеси соціалізації за допомогою багатьох методів і методик впливу. Наприклад це можуть бути ігри орієнтовані на отримання зворотного зв'язку, ігри соціально - перцептивного спрямування, комунікативні ігри, розігріваючі ігри і психотехніки . Отже, тренінги можна широко використовувати з метою покращення соціалізації індивідів. У тренінгових групах відтворюється ніби мала форма справжнього суспільства, де індивід без усілякого страху може здобувати як соціальний досвід, так і суспільно корисні навички та вміння. Але проблема в тому, що в теперішньому суспільстві надзвичайно мало приділяють уваги даному питанню. Завдання соціалізації молодшого покоління покладені на сім'ю, школу і інші соціальні інститути, тому у нашій країні вважають недоцільним проводити тренінги з метою покращення соціалізації молодшого покоління. Тільки у разі виникнення певних проблем( наприклад так званої комп'ютерної ігроманії, або надлишкової захопленості соц. мережами)дитину відправляють на певного виду тренінги. Можливо діти самі відчувають свої проблеми в плані соціальних відношень (особливо в період підліткового віку), але в даному випадку вони повністю знаходяться на фінансовому забезпеченні батьків , які в більшості своїй легковажно відносяться до вирішення даної проблеми. Що ж стосується дорослих - вони самі визначають свою потребу в набутті певних корисних навичок, як поводження в суспільстві, так і в здійсненні трудової діяльності. Це,в результаті, допомагає індивідам покращити свої комунікативні таланти, вирішити проблеми з міжособистісними відносинами, навчитися швидко знаходити спільну мову, набути лідерських якостей, які допоможуть в кар'єрному рості, та взагалі в професійній діяльності індивіда

Тренінг являється відмінним засобом підвищення рівня ефективності соціалізації. Особливо людей, які «застрягли» в світі інформаційних технологій, телебачення, комп'ютерних ігор тощо

Проведене дослідження дає підстави для наступних висновків:

1.соціалізація - це не тільки суспільно корисний досвід, а й набуття навичок поведінки, потрібної індивіду.

2. На соціалізацію в різні стадії життя вливають різні соц інститути: а) в період раннього дитинства на цей процес впливає сім'я і дитячі установи

б) у другому періоді ранньої стадії соціалізації основним інститутом є школа

в) в трудовій стадії на процес соціалізації впливає колектив

г) у після трудовій стадії на процес соціалізації впливає церква та (або) різноманітні організації для пенсіонерів.

3. Тренінги мають специфічні риси:

* потребують чітко визначеної кількості учасників( 10- 15 осіб);

* Вирізняються єдністю часу, місця та дії : все відбувається й обговорюється тут і тепер, на особистому досвіді учасників і тренера, без домашніх завдань або попередньої підготовки;

* переважає активність учасників групи та їх особистий досвід, а не інформація, отримана від тренера. Принцип активності базується на такому постулаті що людина засвоює десять відсотків того,що чує, п'ятдесят відсотків того що бачить і сімдесят відсотків того,що робить сама. Активне спілкування ,можливо навіть не зовсім правильно побудоване, на тренінгових заняттях важливіше ніж звичайне засвоєння інформації;

* заняття спрямовані не лише на формування знань, а й на розширення практичного досвіду учасників і групи в цілому.

4. різні види тренінгів по-різному впливають на явище соціалізації:

а) Тренінг соціальних навичок частіше всього направлений на зміну соціальних установок і розвиток вмінь в області міжособистісного спілкування

б) Тренінг комунікативних навичок спрямований на розвиток вміння ефективно взаємодіяти з партнерами по спілкуванню.

в)Тренінгом особистісного зростання є інтенсивне навчання з використанням особистого досвіду учасників, реальних життєвих ситуацій, які програються та аналізуються групою в рамках психології відносин та розвитку особистості

5. ефективність процесу соціалізації підвищується при проходженні індивідом певного виду тренінгу.

Список літератури

1.Бонфенбреннер У. Два мира детства. Дети США и СССР: - Ури Бонфенбреннер - М.:Прогресс,1976. - 166с

2.Социология: Общий курс:учебное пособие для вузов / под ред А.И Кравченко. - М.:ПЕРСЭ; Логос, 2002 - 640 с.

3.И.С Кон. Ребенок и общество./И. С. Кон. - М.: Наука.,1998. - 269с.

4.Андреева Г.М .Социальная психология / Г. М. Андреева. - 3-е изд М.: Наука, 1994. - 207с.

5.Смелзер Н. Социология /Н. Смелзер. - 2-е изд.пер с англ.М.:Феникс, 1998. - 688с

6.И.С. Кон Психология юношеского возраста./И.С. Кон. - М.:Просвещение, 1979. - 173с

7.Андреенкова Н.В. Проблемы социализации личности/Н.В Андреенкова//Социальные исследования .: Вып.3 - М., 1970 - 324с

8.Гилинский Я.И Стадии социализации индивида./Я. И. Гилинский//Человек и общество. - Вып. 9. - Л. : Изд - во Ленингр. ун-та, 1971. - 272 с.

9.Берне Э.Я.Концепция и воспитание. /Э.Я Берне - Пер.с англ М.:Прогресс - 1968.

10. История, методология и техника исследования проблем общества и личности в социологии/под ред. Санжаревский И.И., Титаренко В.А. - Тамбов:Изд.центр ОГУП «Тамбовская типография «Пролетарский светоч»»,2002. - 432с.

11. Психологическая энциклопедия. / Под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. -2-е изд СПб.: Питер, 2006. - 1096 с.

12.Рамендик Д.М.Тренинг личностного роста./Д.М.Рамендик. - М.:ФОРУМ:ИНФА-М.,2007 - 176с.

13.Вачков И.В.Основы технологии группового тренинга/И. В. Вачков. - М.:”Ось - 89”., 1999. - 136с

14.Мілютіна К.Л.Теорія та практика психологічного тренінгу:навч.посіб./К. Л. Мілютіна. - К.:МАУП, 2004 - 192с.

15.Федорчук В.М. Тренінг - інструмент особистісного зростання особистості.//Проблеми сучасної психології. - Вип. 9.К.:2010.

16. Социология: Учебник/Под ред. проф. Ю.Г. Волкова.- Изд. 2-е, испр. и доп.- М.: Гардарики, 2003.- 512 с.:

17.Групповой психологический тренинг. Учебное пособие/ред.В.Э.Пахальян. - СПб:Питер ,2006 - 224 с.

18. Жуков Ю.М., Петровская Л.А., Растянников П.В. Диагностика и развитие компетентности в общении. - М.: МГУ, 1991 - 96 с

19.Бурнард Ф. Тренинг межличностного взаимодействия/Ф.Бурнард.- СПб.:Питер,2002.

20.Битянова Н.Р.Психология личностного роста/Н.Р Битянова - М.:Международная педагогическая академия, 1995 - 64с.

21.Матвеев Б.Р. Развитие личности подростка/Б.Р Матвеев - СПб.:Речь,2005.

Размещено на Allbest.ru