Діагностика особистості підлітка

Тест-опитувальннк особистісної адаптованості містить:

1) бланк, що заповнюється кожним учнем індивідуально,

2) ключ для вчителя чи шкільного психолога,

3) класифікацію показників особистісної адаптованості школярів.

Верхня частина - дані про опитуваного учня та коротка інструкція, нижня - висновок психолога, а середня - це таблиця, що складається з одного запитання, п'ятнадцяти складових зовнішнього і внутрішнього світу школяра та п'яти можливих варіантів відповідей у кожному випадку. При цьому все поле життєдіяльності школяра розділено на чотири сфери: "школа'', "сім'я", "вулиця", "власне Я", і в кожній із цих сфер зафіксовані найголовніші компоненти, з якими він постійно вступає у взаємодію (товариші по класу, вчителі тощо). Таким чином шляхом самооцінки опитуваний визначає своє ставлення до навко-лишнього світу, оточуючих його людей і самого себе.

Оцінка й самооцінка не тільки визначають позитивне чи негативне ставлення до всього того, що утворює сферу Я особистості, а й є показником безпеки чи небезпеки, яким ця особистість керується у взаєминах із середовищем. На цьому, власне, й базується концептуальне обґрунтування п'яти рівнів функціонування оцінкової активності, повна безпека - переважно безпека - суб'єктне відчуження - переважно небезпека - явна небезпека.

З іншою боку, фактор ставлення, це важлива умова суб'єктивного прийняття школярем позицій і вимог педагога, навчально-виховних завдань загалом. Будь-який рівень прийняття створює відповідний режим функціонування особистісних процесів учня (мотиви, емоції, воля, інтелект тощо), а тому є сутнісним інтегральним показником того, як саме протікає його соціально-психологічна адаптація.

Процедуру опитування доцільно, на нашу думку, проводити з учнями всієї групи, хоч опитувальник з успіхом може використовуватися і в індивідуальній роботі. Адже при груповій роботі педагог у разі необхідності пояснює зміст запитань (практика показує, що це стосується передусім пунктів 5, 14, 15) одразу всій групі, що знижує затрати часу. Час заповнення бланку відповідей не фіксується.

За шкалою ставлень відповідь “дуже позитивне” оцінюється 5 балами, “позитивне” - 4, “нейтральне” і за відсутності самооцінки -0, “негативне” - -4, і “вкрай негативне” - -5 балами.

Для оцінки рівня адаптованості пропонується використовувати порівняльну таблицю, яку пропонує Фурман А., і яка отримана ним в результаті узагальнень достатньо широких статистичних досліджень рівня адаптованості по даній методиці школярів різних вікових груп (Таблиця 3.3).

Завдяки простоті процедури опитування та обробки результатів психологічного обстеження і найголовніше ґрунтовності запропонованої шкали особистісної адаптованості дана методика може бути використана в комплексі з методикою ММРІ для діагностування особистості в соціально педагогічній роботі. До її незаперечних переваг, на нашу думку, слід відвести достатньо високу надійність показників особистісної адаптованості-дезадаптованості [26; 62], передусім стосовно визначення тих груп школярів, котрі перебувають на різних полюсах психологічного комфорту, внутрішньої гармонії з оточенням та самими собою.

Таблиця 3.3

Таблиця для оцінювання рівня адаптованості [26; 62]

Рівень адаптованості	Класи 2-гі	Класи 3-ті	Класи 4-ті	Класи 5-ті	Класи 6-ті	Класи 7-мі	Класи 8-мі	Класи 9-ті	Класи 10-ті	Класи 11-ті
1.Дуже висока адаптованість	75	74-67	75-70	74-73	72-71	75-67	68-65	66-64	66-59	67-65
2.Висока адаптованість	74-73	66-62	69-65	72-68	70-68	66-63	64-60	63-59	58-56	64-60
3. Серед ня адаптованість	72-70	61-57	64-61	67-66	67-63	62-59	59-55	58-53	55-48	59-53
4. Низька адаптованість	69-66	56-52	60-56	64-59	62-57	58-54	54-48	52-49	47-38	52-46
5.Неоче-видна неадаптованість	65-59	51-43	55-48	58-51	56-52	53-49	47-36	48-43	37-31	45-35
6. Очевидна неадаптованість	58-49	42-36	47-42	50-44	51-47	48-41	35-31	42-35	30-25	34-29
7. Ситуативна дезадаптованість	48-39	34-32	41-35	43-35	46-38	40-34	30-24	34-28	24-16	28-21
8. Стійка дезадаптованість	38-27	31-19	34-15	34-30	37-29	33-27	23-14	27-17	15-5	20-18
9. Критична дезадаптованість |	26-18	18-14	14-9	29-10	28-9	26-18	13-3	16-6	4-32	17-16

Дана методика дає змогу виявити учнів з більш-менш сформованими суїцидними тенденціями реагування на проблеми власного життя. Адже Я-копцепція найдезадаптованішого учня є тотально негативною - розбитою або втраченою: песимізм, фрустрації, внутрішня капітуляція це, на жаль, реальні факти його життя, що за умов слабкого характеру та відсутності значимих соціальних зв'язків можуть призвести до суїциду (самогубства). Закономірно, що в цьому випадку психолог або соціальний педагог може і повинен допомогти учневі внутрішньо здолати критичний рівень дезадаптованості, а отже, запобігти непоправному.

2.2 Результати діагностування особистості підлітків

Результати діагностування за методикою ММРІ наведено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Експериментальні дані діагностування за адаптованою методикою ММРІ

№	Прізвище	L	F	K	1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Бурий А.	2	7	7	2	8	4	13	12	4	4	5	10
2	Носаченко І.	1	2	5	6	4	7	6	13	8	7	7	7
3	Бура О.	2	3	2	5	5	6	9	9	11	8	5	8
4	Гаврюш В.	4	4	6	5	7	8	8	6	12	5	6	4
5	Бойко О.	3	3	3	3	8	8	9	14	8	7	6	2
6	Лисенко С.	3	2	4	9	12	8	6	6	5	7	7	5
7	Кравченко С.	1	3	1	9	4	6	4	12	6	7	5	8
8	Мальований В.	1	0	2	4	6	6	9	8	10	7	7	12
9 10	Петрик О	1	1	5	11	8	14	8	4	2	6	9	3
	Шпук Д.	1	2	5	7	9	7	5	6	5	14	7	4
11	Богдановська Ю.	2	3	3	6	5	5	11	7	7	6	8	10
12 13	Штихно О.	1	0	4	6	14	11	6	6	4	7	9	4
	Кожановський Д.		2	7	7	5	5	6	6	6	6	8	13
14	| Тройна Є.	1	1	4	5	6	7	6	13	12	1	6	10
15	Науменко Ю.	1	1	1	2	8	8	9	12	11	7	3	9
16	Плахута О.	2	1	1	2	6	6	9	6	12	8	8	12
17	Скриннік А.	2	2	8	0	5	4	9	11	10	5	7	10
18	Овдієнко О.	2	2	4	3	8	6	6	7	7	6	9	13
19	Лось Є.	2	3	6	3	6	7	7	13	8	6	4	8
20	Деньгуб О.	1	1	6	9	5	7	7	8	7	5	5	11
21	Вербицький В.	0	0	4	7	9	8	6	6	6	14	9	2
22	Ковальчук А.	5	5	8	4	10	10	7	8	5	8	2	4
23	Лось А.	3	3	5	12	8	8	5	6	5	12	4	3

З врахуванням таблиці 3.2 (коригування) скориговані діагностичні дані за методикою ММРІ наведено в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Скориговані результати діагностування особистості за методикою ММРІ

№	Прізвище	1	2	3	4	6	7	8	9
1	Бурий А.	9	4	13	14	4	6	7	9
2	Носаченко І.	7	7	6	19	8	13	13	11
3	Бура О.	8	6	9	14	11	13	10	8
4	Гаврюш В.	10	8	8	11	12	10	11	9
5	Бойко О.	10	8	9	17	8	10	9	5
6	Лисенко С.	17	8	6	15	5	16	16	4
7	Кравченко С.	8	4	9	16	6	11	9	6
8	Мальований В.	8	6	9	12	10	11	11	9
9	Петрик О.	14	14	8	15	2	17	20	14
10	Шпук Д.	13	7	5	13	5	21	14	4
11	Богдановська Ю.	8	5	11	13	7	12	14	5
12	Штихно О.	17	11	6	12	4	13	15	11
13	Кожановський Д.	9	5	6	13	6	13	15	5
14	Тройна Є.	9	7	6	18	12	6	11	14
15	Науменко Ю.	9	8	9	14	11	9	5	10
16	Плахута О.	7	6	9	8	12	10	10	9
17	| Скриннік А.	5	4	9	11	10	5	7	12
18	Овдієнко О.	10	6	6	10	7	9	12	11
19	Лось Є.	8	7	7	16	8	9	7	14
20	Деньгуб О.	10	7	7	17	7	14	14	10
21	Вербицький В.	13	8	6	13	6	21	16	12
22	Ковальчук А.	12	10	7	12	5	12	6	3
23	Лось А.	14	8	5	18	5	24	16	6

Таким чином, по результатам діагностування за методикою ММРІ значна частина підлітків має підвищений рівень за шкалою 4 (шкала психопатії), що вказує на те, що вони мають значний рівень соціальної дезадаптації в основному через, що в них підвищений рівень збудливості, чутливості, запальності (всього 15 осіб). Два учні мають підвищений рівень по шкалі 6, що вказує на те, що дані особистості мають односторонню спрямованість, ділять всіх і все на “чорне” і “біле”.

Решта учнів мають підвищені оцінки по шкалам, які більше пов'язані з пасивністю поведінки.

Наступним етапом діагностування було встановлення рівня особистісної адаптованості.

Результати діагностування наведені в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Зведені результати діагностики адаптованості особистості школярів

№	Прізвище	Сфера	Школа	Сім'я	Вулиця	Власне Я
1	Бурий А.	10	20	20	20	70
2	Носаченко І.	0	10	1209	10	39
3	Бура О.	8	5	20	15	48
4	Гаврюш В.	12	20	18	11	61
5	Бойко О.	15	11	16	2	44
6	Лисенко С.	8	15	0	4	27
7	Кравченко С.	0	8	20	15	543
8	Мальований В.	4	20	20	20	64
9	Петрик О.	4	10	4	9	27
10	| Шпук Д.	-4	20	0	8	24
11	Богдановська Ю.	10	16	16	12	54
12	Штихно О.	4	15	0	9	28
13	|Кожановський Д.	13	20	16	16	65
14	Тройна Є.	10	19	18	20	67
15	Науменко Ю.	-8	14	20	20	46
16	Плахута О.	-10	10	16	10	26
17	Скриннік А.	8	20	10	19	57
18	Овдієнко О.	15	18	18	16	67
19	Лось Є.	-15	8	18	20	31
20	Деньгуб О.	-9	20	20	10	41
21	Вербицький В.	16	20	0	4	40
22	Ковальчук А.	12	15	18	12	57
23	Лось А.	16	20	4	4	43

Як видно з таблиці 3.6 п'ять підлітків мають високу і дуже високу адаптованість, що породжує проблеми, коли вони “не помічають” того, що у них не все гаразд у соціальних зв'язках. В той же час 16 підлітків по своїм оцінкам мають дезадаптованість того чи іншого рівня (бали менше 48, згідно табл. 3.3).

З результатів діагностування стає зрозуміло, що всю групу учнів можна розбити на чотири сегменти, що проілюстровано на додатку Г.

Таким чином, об'єднуючи результати обох методик, які пропонуються, отримуємо підсумкову таблицю формування груп для подальшої роботи соціально-психолого-педагогічної роботи розвитку особистості (таблиця 3.7).

Таблиця 3.7

Узагальнені результати комплексного діагностування

№	Прізвище	Попереднє діагностування (методика Лірі)	Методика ММРІ	Адаптованість особистості
1	Бурий А.	агресивність	запальність збудливість	адаптованість
2	| Носаченко І.	агресивність	егоцентризм поверховість	дезадаптованість
3	Бура О.	агресивність	односторонність неприйнятність іншої думки	дезадаптованість
4	Гаврюш В.	агресивність	переоцінка власних можливостей	адаптованість особистості
5	| Бойко О.	агресивність	збудливість, недовірливість	дезадаптованість
6	Лисенко С.	залежність	пасивність, | інертність	|дезадаптованість
7	| Кравченко С.	агресивність	збудливість, чуттєвість	дезадаптованість
8	Мальований В.	агресивність	поверховість, нестійкість настрою	адаптованість
9	Петрик О.	залежність	тривожність, соромливість	дезадаптованість
10	Шпук Д.	залежність	нерішучість	дезадаптованість
11	Богдановська Ю.	залежність	поверховість прагнення привернути до себе увагу	| адаптованість особистості
12	Штихно О.	залежність	довірливість невпевненість	дезадаптованість
13	Кожановський Д.	агресивність	відсутність витримки	адаптованість
14	Тройна Є.	агресивність	збудливість, дратливість	адаптованість
15	Науменко Ю.	агресивність	збудливість, нестійкість настрою	дезадаптованість
16	Плахута О.	агресивність	поверховість, нетерпимість до інших	дезадаптованість
17	Скриннік А.	агресивність	збудливість, дратівливість	адаптованість
18	Овдієнко О.	агресивність	відсутність витримки та наполегл.	адаптованість
19	Лось Є.	агресивність	збудливість	дезаадаптованість
20	Деньгуб О.	агресивність	відсутність витримки	дезадаптованість
21	Вербицький В.	залежність	відчуженість	дезадаптованість
22	Ковальчук А.	залежність	пасивність, сором'язливість	адаптованість
23	Лось А.	залежність	тривожність, нерішучість	дезадаптованість

Використовуючи узагальнену таблицю результатів діагностування нами було проведено формування груп для подальшої соціально-педагогічної роботи відповідно до розбитя на сегменти, яке зроблено нище (Таблиця 3.8).

Таблиця 3.8

Групування учнів на основі результатів комплексної діагностики особистості для подальшої психолого-педагогічної роботи

Група АА.	Група ДА	Група АЗ	Група ДЗ
Носаченко І.	Гаврюш В.	Ковальчук А.	Вербицький В
Бура О.	Мальований В.	Богдановська Ю.	Лось А.
Кравченко С.	Кожановський Д.		Штихно О.
Плахута О.	Овдієнко О.		Петрик О.
Науменко Ю.	Скриннік А.
Лось Є.
Деньгуб О.
Гаврюш В.
Овдієнко О.

Здійснивши подібне групування практичний психолог може диференціювати роботу по розвитку особистості згідно виділеними групами, що на нашу думку вкрай важливо. Зрозуміло, що в ідеальному варіанті необхідно ще більш диференційований підхід, однак, зважаючи на необхідність одночасної роботи з великим числом підлітків у випадку застосування даної методики в роботі соціального психолога або ж соціального педагога, оптимальною являється на нашу думку диференціація саме такого типу, адже зростання кількості груп (більш тонка диференціація) призведе до того, що психолог не зможе приділяти достатньо часу кожній групі, що в результаті негативно може відбитися на якості соціально-педагогічної роботи.



Висновки

Людина не народжується особистістю, а стає нею, тому однією із центральних проблем, безпосередньо пов'язаних з питаннями про сутність особистості, її становлення та розвитку, є процес, у ході якого людська істота з певними біологічними задатками набуває якостей, необхідних для її життєдіяльності в суспільстві. Одним із головних етапів становлення особистості є формування самосвідомості.

Самосвідомість - усвідомлене відношення людини до своїх потреб і здібностей, потягів і мотивів поводжень, переживань і думок; відносно стійка, у більшому чи меншому ступені усвідомлена, пережита як неповторна система представлень індивіда про самого себе, на основі якої він будує свою взаємодію з іншими людьми і відноситься до себе. Підлітковий вік називають перехідним віком, тому що протягом цього періоду відбувається своєрідний перехід від дитячого до дорослого стану, від незрілості до зрілості. У цьому змісті підліток -- напівдитина і напівдорослий: дитинство вже пройшла, але дорослість ще не наступила. Перехід від дитинства до дорослості пронизує всі сторони розвитку підлітка: його анатомо-фізіологічний, інтелектуальний, і моральний розвиток -- усі види його діяльності.

У розвитку особистості в підлітковому віці значну роль грають судження інших людей, і насамперед оцінка батьками, педагогами, однолітками, на основі якої починається формування самосвідомості. Особливо важливими на початкових стадіях формування самосвідомості є контакт із значущими людьми (мати, батько, дідусь, бабуся, брат, сестра), які первинно визначають уявлення дитини про саму себе.

У старшому підлітковому віці більшої ваги починають відігравати думки колективу (референтної групи). Формуючи самосвідомість підлітка, учитель і психолог повинні спиратися на надзвичайно характерне для підлітка емоційно забарвлене прагнення активно брати участь у житті колективу. Придбання досвіду колективних взаємин прямим чином позначається на розвитку особистості підлітка. У колективі розвивається почуття боргу і відповідальності, прагнення до взаємодопомоги, солідарності, звичка підкоряти особисті інтереси, коли це потрібно, інтереси колективу. Думка колективу однолітків, оцінка колективом вчинків і поводження підлітка для нього дуже важливі. Як правило, суспільна оцінка класного колективу значить для підлітка більше, ніж думка вчителів чи батьків, і він звичайно дуже чутливо реагує на дружній вплив колективу товаришів. Тому пред'явлення вимог до підлітка в колективі і через колектив -- один зі шляхів формування його самосвідомості.

Як наслідок поступового придбання досвіду суспільного поводження, росту моральної свідомості і соціальних переконань, вивчення основ наук у школі, формування теоретичного мислення в підлітків починає складатися світогляд і самосвідомість на особистісному рівні. Самосвідомість підлітків здобуває якісно новий характер, вона зв'язана з потребою усвідомити й оцінити морально-психологічні властивості своєї особистості вже в плані конкретних життєвих цілей і устремлінь. Підліток оцінює себе стосовно до сьогодення. У підлітковому віці, школяр прагне, щоб його визнали дорослим, прагне встати поруч у дорослим, нічим не відрізняться від них.

Специфічна риса морального розвитку в такому віці -- посилення ролі моральних переконань, моральної свідомості в поводженні. Саме тут формується уміння вибирати правильну лінію поводження в різних умовах і обставинах, потреба надходити, діяти відповідно до власного морального кодексу, зі своїми моральними установками і правилами, свідомо керуватися ними у своєму поводженні.

В окремих випадках у результаті неправильного виховання, впливу людей у деяких юнаків і дівчат можуть складуться моральні омани і навіть далекі нашому суспільству моральні принципи й установки, що визначають появу моральної розбещеності, цинізму, неповаги до навколишніх, нездорового скептицизму, егоїзму. Причому, неправомірно зводити ці негативні прояви тільки до дії біологічних чинників, пов'язаних з перебудовою організму. Велике значення має правильно організована психолого-педагогічна робота по формуванню особистості підлітків та допомозі в її соціалізації.

При цьому головним критерієм соціалізованості особистості підлітка виступає не рівень пристосовництва, конформізму, а ступінь незалежності, упевненості, самостійності, розкутості, ініціативності, що є нагальною потребою всього суспільства, яке потребує приходу нових ініціативних, соціально активних особистостей.

Дотримуючись принципу комплексності проведено розробку комплексного діагностування особистості шляхом поєднання, адаптації і вдосконалення уже існуючих методик. В основу комплексної методики покладено методику ММРІ, методику дослідження адаптованості особистості Фурмана та проективну методику “Неіснуюча тварина”. Дана комплексна методика дозволяє диференціювати групу індивідів, які потребують корекційної роботи з боку соціального педагога кілька сегментів з подальшою диференціацією зусиль по допомозі в розвитку особистості. В роботі реалізовано на практиці розбивку на чотири сегменти з відповідним формуванням груп по осям “агресивність - залежність”, “адаптованість-дезадаптованість”.

Така диференціація дозволить диференціювати роботу психолого-педагогічну роботу по розвитку та соціалізації особистості підлітків. Основна мета соціалізації і розвитку особистості підлітка не в її уніфікації, перетворенні в слухняний «гвинтик», а в задоволенні «потреби в самореалізації» і в розвитку здатності для успішного здійснення цієї мети. У противному випадку процес соціалізації позбавляється гуманістичного змісту і стає інструментом психологічного насильства, спрямованого не на особистісний ріст і не на досягнення єдиної у своєму роді індивідуальності, а на уніфікацію, стратифікацію, нівелювання «Я».



Список використоної літератури

1. Эльконин Д. Б. Некоторые аспекты психического развития в подростковом возрасте / Д. Б. Эльконин // Психология подростка: Хрестоматия. М.: Российское педагогическое агенство, 1997. 526 с.

2. Сайт-www.sevpsiport.com.

3. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1991. 425 с.

4. Дубровина И.В. М 2004г.

5. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Прогресс, 1988. 402 с.

6. Возрастная и педагогическая психология /Под ред. А.В.Петровского. М.: Наука, 1979. 286 с.

7. Психологія 1996 Баришевский М.И./Психологічні механізми розвитку особистості. №3. С. 26-33.

8. Глуханюк Н.С. Практикум по психодиагностике. М.: Изд. Мосовского психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО “Модєк”, 2003. 148 с.

9. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. СПб.: Речь, 2003. С. 299.

10. Заика Е.В., Боянович Ю.В., Боянович К.Ю. Факторы формирования невротических проявлений у школьников // Вісн. Харк. ун-ту. Сер. Психологія. 2000. N 483. С. 67-74.

11. Цукерман Г.А. Психология саморазвития: задачи для подростков и их педагогов. М., 1994. 344 с.

12. Магльований А.В., Белов В.М., Котова А.Б..Організм і особистість. Діагностика та керування. Л.: Мед. газ. України, 1998. 248 с.

13. Майерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. СПб: Питер, 1996. 684 с.

14. Мачинський О.В. До проблеми індентифікації особистості // Практична психологія та соціальна робота. 2000. №7. С. 28-30.

15. Мєщанова Г. Соціально-психологічне дослідження особистості: теоретико-методологічний аспект. Т.: Екон. думка, 2001. 86 с.

16. Мухина В.С. Возрастная психология. М.: Инфра, 1998. 248 с.

17. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2000. 712 с.

18. Савченко І.Д. Вплив стилю сімейного виховання на формування ставлення довіри дітей до батьків // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. 2003. N 4. С. 90-97.

19. Міщик Л.І., Білоусова З.Г. Соціально-психологічні та педагогічні проблеми дезадаптації дітей і підлітків: Навч. посіб. / Запоріз. держ. ун-т. Запоріжжя, 2003. 106 с.

20. Сеченов И.М. Избр. филос. и психол. произв. М., 1947. 640 с.

21. Смирнов А.Г. Практикум по общей психологии. М.: Изд-во Института психотерапии, 2002. 224 с.

22. Смолюк І.О. Педагогічні технології: дослідження соціально-особистісного аспекту. Луцьк: Вежа, 1999. 213 с.

23.Социальная психология / А.Н. Сухов, А.А. Бодалев, В.Н. Казанцев и др. /Под ред. А.Н. Сухова, А.А. Деркача. М.: «Академия», 2003. 600 с.

24.Тайсон Ф., Тайсон Р. Психоаналитические теория развития. М., 1998. С. 124.

25.Теории личности в западно-европейской и американской психологии. Хрестоматия. Редактор-составитель Д.Я. Райгорский. Самара, 1996. 411 с.

26. Фурман А. Психодіагностика особистісної адаптованості. Т.: Екон. думка, 2000. 198 с.

27. Столин В.В. Самосознание личности. М.: Наука, 1983. 248 с.

28. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986.422 с.



Додаток А

Текст адаптованого опитувальника ММРІ

Інструкція. "Любий друже. Зараз Ви ознайомитеся з твердженнями, що стосуються стану Вашого здоров'я і Вашого характеру.

Прочитайте кожне твердження і вирішите, вірно воно чи невірно стосовно Вас.

Не витрачайте часу на роздумування. Найбільше природно те рішення, що першим приходить у голову".

ТЕКСТ ОПИТУВАЛЬНИКА

1.У Вас гарний апетит?

2.По ранках Ви звичайно почуваєте, що виспались і відпочили.

3.У вашому повсякденному житті маса цікавого.

4.Ви працюєте з великою напругою.

5.Часом Вам приходять у голову такі негарні думки, що про них краще не розповідати.

6.У вас часті шлункові розлади.

7. Іноді Вам дуже хотілося назавжди піти з дому.

8.Часом у Вас бувають приступи нестримного сміху чи плачу.

9.Часом Вас турбує нудота.

10.У вас таке враження, що Вас ніхто не розуміє.

11.Іноді Вам хочеться вилаятися.

12.Щотижня Вам сняться кошмари.

13.Вам сутужніше зосередитися, ніж більшості людей.

14.З Вами відбувалися (чи відбуваються) дивні речі.

15.Ви досягли б у житті набагато більшого, якби оточуючі не були налаштовані проти Вас.

16.У дитинстві Ви один час здійснювали крадіжки.

17.Бувало, що по кілька днів, тижнів чи цілих місяців Ви нічим не могли зайнятися, тому що важко було змусити себе включитися в роботу.

18.У Вас переривчастий і неспокійний сон.

19.Коли Ви знаходитеся серед людей, Вам почуваються дивні речі.

20.Більшість знаючих Вас людей не вважають Вас неприємною людиною.

21.Вам часто приходилося підкорятися кому-небудь, хто знав менше Вашого.

22.Більшість людей задоволені своїм життям більш ніж Ви.

23.Дуже багато хто перебільшує свої нещастя, щоб домогтися співчуття і допомоги.

24.Іноді ви сердитеся.

25.Вам не вистачає впевненості в собі.

26.У Вас часто буває почуття, начебто Ви зробили щось неправильне чи негарне.

27.Ви часто ображаєте товаришів в розпалі суперечки.

28.Звичайно Ви задоволені своїм життям.

29.Деякі так люблять командувати, що Вам хочеться усе зробити всупереч, хоча Ви знаєте, що вони праві.

30. Ви вважаєте, що проти Вас щось замишляють.

31.Більшість людей здатні домагатися вигоди не зовсім чесним шляхом.

32.Вас часто турбує шлунок.

33.Часто ви не можете зрозуміти, чому напередодні Ви були в поганому настрої і роздратовані.

34. Часом Ваші думки текли так швидко, що Ви не встигали їх висловлювати.

35. Ви вважаєте, що Ваше життя не гірше ніж у інших.

36.Іноді Ви упевнені в власній безпорадності.

37. В останні роки Ваше самопочуття було в основному гарним.

38. У Вас бували періоди, під час яких Ви щось робили і потім не могли згадати, що саме.

39.Ви вважаєте, що Вас часто незаслужено карали.

40.Ви ніколи не почували себе краще, ніж тепер.

41.Вам байдуже, що думають про Вас інші.

42.З пам'яттю у Вас усе благополучно.

43.Вам важко підтримувати розмову з людиною, з якою Ви тільки що познайомилися.

44.Велику частину часу Ви відчуваєте загальну слабість.

45.У Вас рідко хворіє голова.

46.Іноді Вам бувало важко зберегти рівновагу при ходьбі.

47.Не усі Ваші знайомі Вам подобаються.

48.Є люди, які намагаються прикрасити Ваші ідеї і думки.

49.Ви вважаєте, що робили вчинки, які не можна простити.

50. Ви вважаєте, що Ви занадто соромливі.

51. Ви майже завжди про що-небудь тривожитеся.

52.Ваші батьки часто не схвалюють Ваших знайомств.

53.Іноді Ви небагато брешете.

54.Часом Ви почуваєте, що Вам незвичайно легко приймати рішення.

55.У Вас буває сильне серцебиття і Ви часто задихаєтеся.

56.Ви запальні, але відхідливі.

57.У Вас бувають періоди такого занепокоєння, що важко усидіти на місці.

58.Ваші батьки й інші члени родини часто чіпляються до Вас.

59.Ваша доля нікого особливо не цікавить.

60.Ви не засуджуєте людину, яка не проти скористатися у своїх інтересах помилками іншого.

61.Іноді Ви повні енергії.

62.За останній час у Вас погіршився зір.

63.У Вас часто шумить у вухах.

64.У Вашому житті були випадки (може бути, тільки один), коли Ви відчували, що на Вас діють гіпнозом.

65.У Вас бувають періоди, коли Ви незвичайно веселі без особливої причини.

66.Навіть знаходячись у товаристві, Ви звичайно почуваєте себе самотньо.

67.Ви вважаєте, що майже кожний може збрехати, щоб уникнути неприємностей.

68. Ви відчуваєте гостріше, ніж більшість інших людей,

69.Часом Ваша голова працює як би повільніше, ніж звичайно.

70. Ви часто розчаровуєтеся в людях.

71. Ви вже вживали спиртниї напої.



Додаток Б

Бланк для заповнення за адаптованим варіантом опитувальника ММРІ

Прізвище, ім'я___________________________Вік_____________Стать

Дата________________

(Поряд з номером запитання при відповіді “вірно” закресліть квадратик “В”, при відповіді “Невірно” - квадратик “Н”)

В		Н		В		Н		В		Н		В		Н
	1				21				41				61
	2				22				42				62
	3				23				43				63
	4				24				44				64
	5				25				45				65
В		Н		В		Н		В		Н		В		Н
	6				26				46				66
	7				27				47				67
	8				28				48				68
	9				29				49				69
	10				30				50				70
В		Н		В		Н		В		Н		В		Н
	11				31				51				71
	12				32				52
	13				33				53
	14				34				54
	15				35				55
В		Н		В		Н		В		Н		В		Н
	16				36				56
	17				37				57
	18				38				58
	19				39				59
	20				40				60



Додаток В

Опис шкал опитувальника ММРІ

1. Шкала неправди (L) - оцінює щирість випробуваного. При значеннях шкали більше 5, діагностичні результати вважаються недійсним через нещирість випробовуваного.

2. Шкала вірогідності (Р) - виявляє недостовірні відповіді, чим більше значення по цій шкалі, тим менш достовірні результати.

3. Шкала корекції (К) - згладжує перекручування, внесені надмірною обережністю і контролем випробуваного під час тестування. Високі показники по цій шкалі говорять про неусвідомлений контроль поводження. Шкала (К) використовується для корекції базисних шкал, що залежать від її величини (Див. Табл.3.3).

Базисні шкали:

1. Іпохондрії (НS) - "близькість" випробуваного до астено-невротичyому типу. Випробувані з високими оцінками повільні, пасивні, приймають усе на віру, покірні до влади, повільно пристосовуються, погано переносять зміну обстановки, легко втрачають рівновагу в соціальних конфліктах.

2. Депресії (D ). Високі оцінки мають чуттєві, сенcитивні особи, схильні до тривог, боязкі, соромливі. Вони старанні, сумлінні, високоморальні й обов'язкові, але не здатні прийняти рішення самостійно, не мають впевненості в собі, при найменших невдачах вони впадають у відчай.

3. Істерії (Ну). Виявляє осіб, схильних до неврологічних захисних реакцій конверсійного типу. Вони використовують симптоми соматичного захворювання як засіб уникнення відповідальності. Усі проблеми вирішуються відходом у хворобу. Головною особливістю таких людей є прагнення здаватися більшими, значнішими, ніж вони є насправді, прагнення звернути на себе увагу будь-що-будь, потяг до самомилування. Почуття таких людей поверхневі й інтереси неглибокі.

4. Психопатії (Рd). Високі оцінки по цій шкалі свідчать про соціальну дезадаптацію, такі люди агресивні, конфліктні, зневажають соціальні норми і цінностями. Настрій у них змінний, вони уразливі, збудливі і чуттєві. Можливий тимчасовий підйом по цій шкалі, викликаний якою-небудь причиною.

6. Паранойяльності (Ра). Основна риса людей з високими показниками по цій шкалі - схильність до формуванню суперцінних ідей. Це люди однобічні, агресивні і злопам'ятні. Вони вважають, що, хто не згодний з ними, хто думає інакше, то чи дурень, чи ворог. Свої погляди вони активно насаджують, тому мають часті конфлікти з оточуючими. Власні найменші удачі вони завжди переоцінюють.

7. Психастенії (Рt). Діагностує осіб з тривожно-недовірливим типом характеру, яким властиві тривожність, боязкість, нерішучість, постійні сумніви.

8. Шизоїдності (Sе). Особи з високими показниками по цій шкалі властивий шизоїдний тип поводження. Вони здатні тонко відчувати і сприймати абстрактні образи, але повсякденні радості і прикрості не викликають у них емоційного відгуку. Таким чином, загальною рисою шизоїдного типу є сполучення підвищеної чутливості з емоційною холодністю і відчуженістю в міжособистісних відносинах.

9. Гіпоманії (Ма). Для людей з високими оцінками по цій шкалі характерно піднятий настрій незалежно від обставин. Вони активні, діяльн...