Головні напрями соціальної політики у сфері охорони здоров’я в Україні

Під час впровадження організаційних змін, які нині відбуваються, для посилення захисту медичних працівників, професійного саморегулювання, важливим є залучення громадських і професійних асоціацій до процесу перетворень у галузі, тому підготовка і прийняття Закону України «Про медичне самоврядування» є також завданням на 2014 р. [29].

Міністр зазначила, що, незважаючи на проведену значну роботу на підготовчому етапі, на жаль, відчувається і явний, і прихований супротив реформам з боку як медичного персоналу, так і населення. Людський фактор є надзвичайно важливим і мусить постійно враховуватися. Відповідно, формування позитивної суспільної думки про мету і кроки розвитку медичної сфери має знаходитися у фокусі щоденної діяльності керівників.

Необхідно докласти максимум зусиль для того, щоб довести до кожного мешканця України, до кожного медичного працівника основну мету і послідовні кроки змін у 2014 р.:

- поліпшення здоров'я населення;

- забезпечення рівного і справедливого доступу всіх громадян до медичних послуг належної якості;

- створення стимулів для здорового способу життя.

Одним із інструментів для реалізації цих завдань мають стати систематичні публічні лекції за участю не лише керівного складу МОЗ України, а й керівників регіонів з позитивними місцевими прикладами змін, що відбуваються у галузі. Особливу увагу слід приділити роботі із засобами масової інформації.

Будь-які зміни у сфері охорони здоров'я потребують ефективного управління, а це найскладніший розділ менеджменту. Керівникам на всіх територіях слід бути ініціаторами змін соціальної складової та розвитку інфраструктури громад, таких як: дороги, транспортне сполучення, житлове будівництво, сучасне інформаційне забезпечення тощо, від чого залежить якість і доступність медичної допомоги [14].

Завершуючи виступ, Р. Богатирьова підкреслила, що 2014 р. швидко промайне і з його закінченням завершиться дія Закону «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» [36]. Тому в найближчий час потрібно буде дати відповідь на принципове запитання: що робити далі з пілотними і непілотними регіонами? На думку міністра, необхідно:

1. Вже в І кварталі 2014 р. глибоко проаналізувати результати ходу реформ у пілотних регіонах із залученням експертів ВООЗ.

2. Результати експертизи покласти в основу нової редакції Закону, норми якого дозволять розпочати з 2016 р. проведення реформ у системі охорони здоров'я на всій адміністративній території України.

3. Одночасно слід проводити аргументовану роботу з Верховною Радою України щодо можливої пролонгації дії нинішнього Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» ще на 2015 р.

4. За результатами реформ у сфері охорони здоров'я розпочати системну роботу щодо підготовки стратегічного державного документа на довгострокову перспективу. Таким документом могла би стати Доктрина охорони здоров'я в Україні.

Лише єдина лікарська організація, що позиціонує як найвищі цінності загальногуманістичні та загальнопрофесійні всупереч домінуючим на сьогодні суто корпоративним підходам вузькоспеціалізованих медичних асоціацій, врівноважуючи та гармонізуючи їх прагнення та амбіції, може стати надійним та ефективним партнером держави у процесі розбудови національної системи охорони здоров'я.

Тільки така організація може стати важливим фактором убезпечення розвитку галузі від суб'єктивних впливів, що йдуть у розріз з інтересами громадянина, професіонала, суспільства, держави.

2.3 Практичні аспекти соціальної політики у сфері охорони здоров'я у програмі «Відкриті долоні», «Орандж кард» та «Пілотний проект»

«Відкриті долоні»

Рух «Відкриті долоні» поширюється містами України. Рік тому він починався як цікава гра, ідея якої полягала у тім, щоб анонімно пригостити незнайомця смачною кавою, тістечком або склянкою соку. Але з часом гра переросла у дещо більше і сьогодні має риси соціального руху, головна мета якого -- реальна допомога ближньому.

Традиція «підвішеної» кави зародилася в Італії. Уперше про неї розповів письменник Тоніно Бенаквіста. У романі «Малавіта», торкаючись теми безкорисливості й маленьких вчинків, які можуть зробити щасливою незаможну людину, автор згадав про старовинний звичай, який шанували деякі власники неапольських бістро. Враховуючи малу ціну кави біля стійки, клієнти нерідко вигрібали з кишень дріб'язок і купували дві порції, випиваючи при цьому тільки одну. А бармен записував собі на дошку оплачену «вільну» каву для випадкового бідняка.

Ця історія, переповідана кимось в Інтернеті, буквально «підірвала» соціальні мережі, а традицію «підвішеної» кави практично негайно втілили у Москві. А через п'ять днів -- 29 листопада 2011 року, з легкої руки журналіста Зураба Аласанії, «підвішені» кава і чай з'явились у Харкові.

Пізніше це соціальний рух перейшов до аптек, де люди які не маю змоги щось придбати, можуть собі взяти безкоштовно «підвішені» препарати. Відвідувачі аптек дізнавалися про новинку з табличок, що стояли на столиках: «Віддай, якщо можеш. Візьми, якщо хочеш. Запитайте у персоналу, чи не залишав хто-небудь що-небудь для вас. Якщо вам дадуть відповідь «так» -- значить, хтось поділився з вами тим, чим міг і хотів. Просто так, від чистого серця і під настрій. Це не благодійність, це подарунок. Прийміть його, якщо хочете. А якщо можете -- поділіться і ви. Просто купіть, що хочете, і попросіть персонал залишити це для іншого. Будь-кого, хто забажає. Або того, хто не може купити це сам. Або того, кому це просто потрібно -- трохи добра і тепла від незнайомої людини».

Суть цього популярного соціального руху відображена в її слогані : «Віддай , якщо можеш . Візьми , якщо хочеш ». Кожен бажаючий може купити безрецептурний ліки і залишити його в аптеці для тих , кому воно вкрай необхідно. У той же час будь нужденний може абсолютно безкоштовно взяти « підвішений » препарат . Інформація про доступні ліках вивішується на спеціальній дошці , розташованої усередині аптеки.

За три роки роботи програми « Відкриті долоні » в ній взяли участь тисячі людей , які придбали і залишили для нужденних ліки на сотні тисяч гривень. Серед « підвішених » препаратів переважають групи серцевих , знеболюючих і жарознижуючих засобів : корвалол , валідол , спазмалгон , анальгін , цитрамон , активоване вугілля , а також перев'язувальні матеріали.

Найчастіше беруть в дар ліки пенсіонери , люди старшого покоління , у віці від 60 до 70 років. А ось « підвішують » препарати самі різні покупці. Переважно це жінки у віці 25-45 років і чоловіки від 20 до 35 років , які самі цікавляться цим соціальним рухом , радяться з провізорами , які препарати більш потрібні людям і що краще для них купити. Серед тих , кому не чуже милосердя , зустрічаються і діти. Наприклад , близько року тому в аптеку прийшла бабуся з онуком , за бажанням хлопчика придбала препарати і залишила їх для нужденних. Виявилося , що дитина спеціально розбив свою скарбничку для того , щоб віддати накопичені кошти на користь іншим людям . Такі вчинки дітей вселяють оптимізм і віру в майбутнє української нації.

Щоби позначити заклади, які долучалися до новації, дизайнери створили логотип, який став обличчям незвичного руху: дві руки, що створюють у перетині долонь зелений листочок. Іще одним упізнаним атрибутом стала дошка, на якій записують або різнокольоровими магнітиками відзначають «вільні» замовлення. Подивившись на неї, відвідувачу досить попросити у фармацевтів, і він отримає від когось безкоштовний подарунок.

Не можна сказати, що перші кроки «Відкритих долоньок» були відразу вдалими. Дошки швидко заповнювалися різноманітними подарунками, але «знімати» вільні замовлення відвідувачі кав'ярень не поспішали -- соромилися. Деякі скептики побоювалися, що, зіткнувшись з реаліями життя, добра справа зійде нанівець, але їхні сумніви не справдилися. Не швидко, але рух набирав обертів і привертав все більше прихильників.

Особливу радість ініціаторів викликала звістка про появу «Відкритих долоньок» на дверях хлібних магазинів й аптечних кіосків, адже це вивело справу на значно вищий щабель -- не гри, а дієвої допомоги тим, хто потребує уваги та захисту. Отримуючи від незнайомців «підвішені» хліб та ліки, бабусі та дідусі, які звикли заощаджувати на найнеобхіднішому, не стримували ані сліз, ані слів вдячності.

«Орандж кард»

Програма «Оранж Кард» - це соціальна програма компанії ГлаксоСмітКляйн, спрямована на збільшення доступу до сучасних, високоефективних препаратів компанії. Підвищення доступності препаратів стає можливим за рахунок надання компанією персональної знижки пацієнтам, котрі її потребують.

Програма підвищення доступності до медикаментів «Оранж кард» організована компанією ГлаксоСмітКляйн в 2001 році. У 2003 році соціальна програма компанії ГлаксоСмітКляйн «Оранж кард» удостоїлась премії «Корпоративна соціальна відповідальність в США», після чого вона переросла в масштабний проект «GSK For You» та «TogetherRx», в який входять 18 мультинаціональних фармацевтичних компаній. В Україні соціальна програма «Оранж Кард» реалізовується з 2008 року. Право участі в програмі має будь-який громадянин України, який відповідає критеріям включення в програму. Передумовою до створення та поширення програми «Оранж кард» є те, що кожна людина, що має хронічне захворювання, потребує доступу до адекватного лікування.

У 2004 році Програма стартувала в Україні , спочатку з препаратами для лікування бронхіальної астми , пізніше - з онкологічними препаратами. З жовтня 2012 її дія поширюється на препарат для лікування аденоми передміхурової залози.

Передумовами до створення і поширення Програми « Оранж кард » є те , що кожна людина , що має хронічне захворювання , потребує доступу до адекватного лікування .

На сьогодні система охорони здоров'я далеко не завжди може задовольнити таку потребу пацієнтів , до того ж вимушені зміни у терапії в багатьох випадках призводять до зниження ефективності лікування. Вартість курсу терапії найчастіше визначається тривалістю , і пацієнти, які страждають хронічними захворюваннями перебувають у невигідному становищі. Саме для таких людей і створена ця Програма .

Довгострокова Програма «Оранж Кард» є втіленням глобальної місії компанії ТОВ « ГлаксоСмитКляйнФармасьютикалс » давати людям більше можливостей почувати себе краще і жити довше.

Програма діє на постійній основі. У разі її припинення всі учасники будуть своєчасно сповіщені .

Право участі у Програмі має будь-який пацієнт, який відповідає критеріям програми:

- призначений препарат компаніі ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», що бере участь у Програмі;

- діагноз і призначення підтверджені лікарем;

- заповнена й надіслана заявка на участь у Програмі встановленого зразка. Заявку можна одержати у вашого лікаря.

Кожна заявка розглядається адміністратором Програми «Оранж Кард» індивідуально. Якщо особа відповідає критеріям участі в програмі, адміністратор висилає Вам пластикову карту, яка дозволяє отримати знижку на відповідний лікарський препарат в аптеках, які беруть участь у Програмі.

«Пілотний проект»

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Погодитися з пропозицією Міністерства охорони здоров'я стосовно реалізації з 1 червня по 31 грудня 2014 р. пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (далі -- пілотний проект) шляхом встановлення граничного рівня оптово-відпускних цін на такі засоби з використанням механізму визначення порівняльних (референтних) цін (перший етап) та відпрацювання механізму часткового відшкодування їх вартості за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (другий етап).

2. Установити, що:

1) дія пілотного проекту поширюється на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, що зареєстровані в Україні, виробляються з дотриманням вимог належної виробничої практики, перелік міжнародних непатентованих назв яких та їх комбінації наведено в додатку (далі -- лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою);

2) обіг лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою здійснюється на території України післядекларування зміни оптово-відпускної ціни, яка не може перевищувати граничний рівень оптово-відпускних цін на такі лікарські засоби, розрахований та встановлений відповідно до підпункту 1 та абзацу другого підпункту 2 пункту 4 цієї постанови, і внесення її до реєстру оптово-відпускних цін в установленому порядку;

3) ціни на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою не підлягають державному регулюванню, яке здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 84, ст. 2825);

4) через два місяці з дня оприлюднення Міністерством охорони здоров'я граничного рівня оптово-відпускних цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою оптова торгівля ними здійснюється за цінами, що не перевищують зазначений граничний рівень (без урахування постачальницько-збутової надбавки);

5) дозволяється до 1 жовтня 2012 р. оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами для лікування осіб з гіпертонічною хворобою за цінами, нижчими від граничного рівня оптово-відпускних цін, незалежно від їх внесення до реєстру оптово-відпускних цін;

6) реалізація залишків лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, які були поставлені в аптечну мережу за оптово-відпускними цінами, що перевищують їх граничний рівень, здійснюється протягом двох місяців з дня оприлюднення Міністерством охорони здоров'я граничного рівня оптово-відпускних цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою;

7) особам з гіпертонічною хворобою за наявністю показань лікарські засоби виписуються на рецептурних бланках за формою 1 із зазначенням міжнародної непатентованої назви та/або їх комбінацій.

3. Установити на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків оптово-відпускної ціни та торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 25 відсотків закупівельної ціни.[33]

4. Міністерству охорони здоров'я:

1) у двотижневий строк з дня набрання чинності цією постановою затвердити порядок розрахунку граничного рівня оптово-відпускних цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою на основі встановленої добової дози їх споживання, рекомендованої Всесвітньою організацією охорони здоров'я, та порівняльних (референтних) цін на такі засоби, встановлених у Болгарії, Молдові, Польщі, Словаччині та Чехії. У разі коли відповідний лікарський засіб не представлений на ринку в таких державах, порівняльна (референтна) ціна формується з урахуванням цін на зазначені засоби, що застосовуються в Латвії, Угорщині та Сербії, з урахуванням оптово-відпускних цін, які склалися в Україні;

2) за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі:

до 1 червня 2012 р. установити та оприлюднити граничний рівень оптово-відпускних цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою;

у тримісячний строк розробити і подати на розгляд Кабінету Міністрів України порядок часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою;

3) забезпечити разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями здійснення організаційних заходів для реалізації пілотного проекту в закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності, зокрема шляхом проведення роз'яснювальної роботи серед медичних та фармацевтичних працівників щодо взаємозаміни лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою у межах міжнародної непатентованої назви, виписки рецептів та відпуску лікарських засобів у аптечній мережі;

4) здійснювати контроль за реалізацією пілотного проекту та інформування Кабінету Міністрів України про стан справ.

5. Державній службі з лікарських засобів:

1) поінформувати виробників лікарських засобів та аптечні заклади про запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою;

2) забезпечити здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, встановлених цією постановою вимог щодо рівня цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою та їх наявністю в аптечній мережі.

6. Міністерству охорони здоров'я разом з Міністерством фінансів до 1 вересня 2012 р. визначити джерела фінансування для реалізації пілотного проекту в розмірі, достатньому для часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, подати на розгляд Кабінету Міністрів України законопроект про внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та забезпечити його супроводження у Верховній Раді України [26].

7. Державній акціонерній компанії «Ліки України» до 25 травня 2012 р. провести закупівлю двомісячного запасу лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою.



Висновки до другого розділу

Проводячи аналіз головних проблем сфери охорони здоров'я в Україні, основними показниками погіршення демографічної ситуації в
Україні є зниження показника народжуваності і збільшення показника
смертності, скорочення тривалості життя і загальне старіння
населення. Названі тенденції вплинули на кількісно-якісний склад
трудового потенціалу, продуктивність суспільної праці. Це свідчить про те, що принципи діяльності цієї галузі не відповідають сучасним економічним умовам держави. Існуюча система охорони здоров'я не в повному обсязі
задовольняє потреби населення у високоякісній та ефективній
медичній допомозі.

Реформування медичної галузі є невід'ємною складовою соціально-економічних перетворень в Україні. У економічних основах розбудови якісно нової системи охорони здоров'я. Головною метою реформ є побудова такої моделі охорони здоров'я, яка б забезпечувала б рівний та справедливий доступ усіх членів суспільства до необхідних медичних послуг, високу якість та економічність цих послуг при збереженні соціально прийнятного обсягу державних гарантій. Одним із важливих завдань реформування системи охорони здоров'я на сучасному етапі є підготовка умов для переходу до страхової чи бюджетно-страхової моделі (обов'язкового соціального медичного страхування (ОСМС).

Незважаючи на те, що дискусія щодо запровадження в Україні ОСМС ведеться принаймні протягом останніх дев'ятнадцяти років, у зв'язку з чим неодноразово розроблялись відповідні законопроекти, серед науковців, урядовців, законодавців, роботодавців, профспілок, представників медичної спільноти й пересічних громадян й досі відсутня єдина думка як щодо остаточного напряму розвитку вітчизняної системи охорони здоров'я, бачення шляхів її фінансування, так і щодо необхідності, можливості й форми запровадження страхової медицини.

Отже, основними перевагами, які вказують на необхідність запровадження медичного страхування, є наявність цільового характеру внесків і тим самим зміцнення фінансової бази СОЗ і забезпечення високого ступеню солідарності, незалежно від фінансової можливості людини. Разом з тим на сьогодні в Україні залишаються невирішеними і потребують доопрацювання низка ключових моментів, які суттєво утруднюють в найближчий час запровадження обов'язкового соціального медичного страхування.



ВИСНОВКИ

З дипломної роботи ми можемо виділити основні теоритичні принципи та напрями напрями соціальної політики у сфері охорони здоров'я в Україні Ми дослідити головні напрями соціальної політики у сфері охорони здоров'я. Це визнання охорони здоров'я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави; дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій; гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення; рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в галузі охорони здоров'я; відповідність завданням і рівню соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, наукова обґрунтованість, матеріально-технічна і фінансова забезпеченість; орієнтація на сучасні стандарти здоров'я та медичної допомоги, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом в галузі охорони здоров'я; попереджувально-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров'я; багатоукладність економіки охорони здоров'я і багатоканальність її фінансування, поєднання державних гарантій з демонополізацією та заохоченням підприємництва і конкуренції; децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров'я на правовій і договірній основі.

Проводячи аналіз головних проблем сфери охорони здоров'я в Україні, основними показниками погіршення стану здоров'я є низька доступність первинної допомоги для населення, особливо в сільській місцевості; відсутністю дієвої системи управління первинною медико-санітарною допомогою; нераціональною інфраструктурою охорони здоров'я.

Це свідчить про те, що принципи діяльності цієї галузі не відповідають сучасним економічним умовам держави. Для запобігання цих проблем, на нинішній час проводиться реформування системи охорони здоров'я України. В основному ці проблеми пов'язані з нездатністю старої системи окупити себе через перехід на ринкову економіку. Прогресивна радянська модель системи охорони здоров'я була розрахована на планову економіку та була централізованою (централізація допомагала, наприклад, добре справлятись з масовими епідемічними ситуаціями). Що ми маємо сьогодні? Стара система не може себе окупити. У пошуку шляхів реформування охорони здоров'я в Україні спостерігаються збереження та навіть укріплення цілей держави в охороні здоров'я та принципу загальної доступності медичної допомоги, пошук та впровадження ефективних організаційних технологій, які б підвищили її якість та полегшили б фінансування охорони здоров'я.

Основними недоліками реформування в охороні здоров'я України на сьогодні є:

- відсутність чітко позначених цілей;

- постійний перегляд стратегій реформ;

- відсутність чіткої політики, що забезпечує виконання прийнятих рішень;

- ігнорування науково доведених або перевірених практичних підходів, форм та методів перетворень;

- істотний вплив на прийняття рішень лобістських груп (фармкомпаній);

- низькі темпи реалізації;

- непослідовність та суперечливість дій.

Виокремивши практичні аспекти соціальних програм у сфері охорони здоров'я. Дізнались суть цих популярних соціальних рухів та програм як «Відкриті долоні», «Оранж кард» та «Пілотний проект». На сьогодні система охорони здоров'я далеко не завжди може задовольнити потреби пацієнтів, до того ж вимушені зміни у терапії в багатьох випадках призводять до зниження ефективності лікування. Головною метою проектів - підвищити економічну доступність лікарських засобів, в першу чергу для соціально незахищених пацієнтів Вартість курсу терапії найчастіше визначається тривалістю, і пацієнти, які страждають хронічними захворюваннями перебувають у невигідному становищі. Саме для таких людей і створені ці програми. Це допомога для тих хто її потребує. Такі проекти допомагають людям зрозуміти, що не тільки держава може піклуватись про їх здоров'я.



СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агарков В.І., Грищенко С.В., Ніколаєнко В.В. та ін. Макроорганізаційні принципи формування ринкових відносин у громадській охороні здоров'я // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2006. - № 4. - С. 71- 75.

2. Алексєєва І.М. Загальний стан організації законодавства з охорони здоров'я населення України // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 2. - С. 178-182.

3. Виноградов О.В. Роль сімейної медицини в стратегії державного управління реформуванням системи охорони здоров'я // Главньїй врач. - 2007. - № 8. - С. 62-67

4. Гладун З.С. Механізм адміністративно-правового регулювання відносин у сфері охорони здоров'я // Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики: 36. матер. наук.-практ. конф. (м. Київ, 22 грудня 2006 р.) / Ред. кол.: О.М. Джужа, В.М. Дзюба, С.Г. Стеценко та ін. -К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. - С. 25-28.

5. Гладун З. С. Державна політика охорони здоров'я в Україні (адміністративно-правові проблеми формування і реалізації) / С. Гладун. - Тернопіль : Економічна думка, 2005. - 460 с

6. Грузєва Т. С. Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров'я - я -важлива складова соціального захисту населення // Формування та реалізація регіональної політики в галузі охорони здоров'я: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародної участі 25-26 квітня 2002 р. - Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. - С. 193-199.

7. Дешко Л. Поняття державного регулювання господарської діяльності в сфері охорони здоров'я // Право України. - 2005. - № 8. - С. 28-31.

8. Жаліло Л. І., Солоненко І. М., Кунгурцев О. В., Мартинюк О. І., Солоненко Н. Д. Нові технології управління реформуванням галузі охорони здоров'я: регіональний аспект // Главный врач. - 2003. - № 11. - С. 77-79.

9. Жаліло Л. І., Солоненко І. М., Кунгурцев О. В., Мартинюк О. І.,Солоненко Н. Д. Ефективність регіональної стратегії в державній політиці збереження здоров'я населення України // Главный врач. - 2003. - № 11. - С. 79-82.

10. Збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я підлітків та молоді: потенціал громади: Метод, матеріали до тренінгу / Авт.-упоряд. Н.В. Зимовець; За заг. ред. Г.М. Лактіонової. -- К.: Наук, світ, 2004. -- С. 92-156.

11. Здоров'я -- моя цінність: Метод, матеріали до тренінгу / Автор-упоряд.: О.М. Петрик; За заг. ред. І.Д. Звєрєвої. -- К.: Наук, світ, 2005. -- 53 с.

12. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К. : Міністерство юстиції України, 2006. - 124 с.

13. Куценко В. І., Трілленберг Г. І. Сфера охорони здоров'я: соціально-економічні та регіональні аспекти. - К., 2005. - 366 с.

14. Латишев Є. Є. стан впровадження сімейної медицини в регіонах // Главный врач. - 2004. - № 6. - С. 40-47.

15. Лехан В.М. Система охорони здоров'я в Україні: підсумки, проблеми, перспективи / Міжнародний фонд "Відродження"; Інститут відкритого суспільства. - К.: Сфера, 2008. - 28с.

16. Магістеріум. Соціальна робота і охорона здоров'я / Ред.: B.C. Брюховецький. -- К.: Нац. ун-т "Києво-Могилян. акад.", -- 2004. -- Вил. 15. --91с

17. Моделювання та впровадження програм щодо формування здорового способу життя / Під заг. ред. І. Звєрєвої та Г. Лактіонової. -- К.: Наук, світ, 2000. -- 59 с. -- (Благополуччя дітей та молоді: можливості соціальної роботи (у рамках проекту "Соціальна освіта в Україні"). -- К: Наук, світ, 2000. -- 59 с.

18. Москаленко В.Ф. Основні здобутки у сфері охорони здоров'я за роки незалежності України // Охорона здоров'я України. -- 20011.-№3(3).-С. 4-12.

19. Основи законодавства України про охорону здоров'я : Закон від 19.11.1992. [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 4. - Ст. 19. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

20. Основы социальной работы: Учебник / Отв. ред. П.Д. Павленок. -- 2-е изд., испр. и доп. -- М.: ИНФРА-М, 2002.

21. Охорона здоров'я в регіонах: влада і громада. Збірка матеріалів по дослідженню політики стосовно охорони здоров'я в Україні. - Одеса, 2007. -115 с.

22. Охорона здоров'я України: стан, проблеми, перспективи. / Ред.: Агарков В.І. , Бесполудіна Г.В. Шатило В.Й.,/ - 2009 р. - К.

23. Оцінка ефективності програми "Здоров'я та розвиток молоді". 1997--2001. -- К., 2001. -- 95 с.

24. Пахомова Т. І. Проблеми стратегічного планування регіонального розвиту в контексті охорони здоров'я // Главный врач. - 2003. - № 9. - С. 61-63.

25. Прес-служба «Українського медичного часопису» за матеріалами www.moz.gov.ua , - 2014 р.

26. Про становище молоді в Україні (за підсумками 1999 p.): Щорічна доп. Президентові України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України. -- К., 2000.

27. Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України: Указ Президента України від 8 серпня 2000 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.

28. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон від 24.02.1994 [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради. - 1994, № 27. - Ст. 218. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

29. Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» на 2002-2011 рр. : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

30. Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» на 2002-2011 рр. : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

31. Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України: Указ Президента України від 8 серпня 2000 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.

32. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення Закон від 24.02.1994 [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради. - 1994, № 27. - Ст. 218. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

33. Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров'я: Постанова Кабінету Міністрів від 2 листопада 2006 р. // Офіційний вісник України. - 2006. - № 45. - Ст. 3000.

34. Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року: Закон України від 22.01.2010.

35. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2009 р. «Про стан соціально-демографічного розвитку, охорони здоров'я і ринку праці в Україні»: Указ Президента України від 29.12.2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua

36. Про Концепцію розвитку охорони здоров'я : Указ від 07.12.2000 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua

37. Права людини у сфері охорони здоров'я: практичний посібник// [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://healthrights.org.ua/

38. Рудий В.М. Законодавче забезпечення реформи системи охорони здоров'я в Україні. - К.: Сфера, 2005. - 272 с.

39. Соціальна і гуманітарна політика/ Дерега В.В./ - 2011р. - К.- 88-142 с.

40. Соціальна робота в охороні здоров'я: Метод, рекомендації по проведенню навч. курсу для магістеріуму / Школа соціальної роботи Нац. ун-т "Києво-Могилян. акад." -- К.: Вид. дім "KM Academia", 2001. -- (Методична серія). -- 82 с.

41. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред. Е.И.

42. Стеценко Г.С., Побережний А.І., Сміянов В.А., Андріївський І.Ю., Гаврилюк О.Ф. Реформа охорони здоров'я в Україні / За ред. проф. Голяченка О.М. - Тернопіль: Лілея, 2006. - 160 с

43. Стеценко Г.С. Хто і коли відповідатиме за хвороби і передчасне вимирання українців? // Ваше здоров'я. - 2007. - № 47.

44. Стеценко С.Г. Державне управління в галузі охорони здоров'я: формулювання принципів // Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування. Матеріали IV Національної науково-теоретичної конференції. - Сімферополь, 2005. - Спец, випуск: у 2 ч. - Ч. 2. С. 176-179.

45. Сучасні підходи у сфері охорони здоров'я та його популяризації / Упоряд.: Н.В. Зимовець, В.В. Крушельницький, Т.І. Мірошніченко, За заг. ред. І.Д. Звєрєвої. -- К.: Наук, світ, 2003. -- 95 с.

46. Сердюк А. И. Пути реформирования здравоохранения на региональном уровне // Международный медицинский журнал. - 2004. - №4. - С. 119-121.

47. Трілленберг Г. І. Організаційно-економічний механізм формування і використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров'я регіону. Автореферат на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук. -Львів, 2004. - 23 с.

48. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы / Моск. гос. соц. ун-т. -- М.: Гуман. изд. центр "ВЛАДОС", 2001. -- С. 236--251.

49. Форми організації дозвілля дітей та молоді / Упоряд.: В.В. Молочний, СО. Моньков, О.В. Безпалько; За заг. ред. І.Д. Звєрєвої. -- К.: Наук, світ, 2005. -- 58 с.

50. Хижняк М.., Нагорний А.М. Здоров'я людини та екологія. -- К.: Здоров'я, 1995. -- 229 с.

51. Социальная работа: теория и практика: Учеб. пособие / Отв. ред. д.и.н., проф. Е.И. Холостова, д.и.н., проф. А.С. Сорвина. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 427 с.

52. Ціборовський О. М. Напрямки реалізації державної регіональної політики в галузі охорони здоров'я // Главный врач. - 2003. - №9. - С. 60-61.

Размещено на Allbest.ru

...