Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство культури та туризму України

Київський Національний Університет Культури і Мистецтв

Інститут державного управління і права

КУРСОВА РОБОТА

Соціальна робота з молоддю

Виконав:

студент ІІІ курсу

гр. КДД-16

Дрегваль Роман

Науковий керівник:

Гончарова О.М.

Київ 2009



План

Вступ

1. Дослідження проблеми формування і реалізації державної молодіжної політики в Україні

1.1 Основні завдання державної молодіжної політики в Україні

1.2 Формування державної молодіжної політики в Україні з урахуванням проблем європейської інтеграції

2. Правове та організаційне здійснення державної молодіжної та соціальної роботи

2.1 Законодавча та нормативна база державної молодіжної політики у сфері соціальної роботи

3. Досвід інших країн з соціальної роботи молоддю

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Проблема соціального розвитку молоді, одна з найбільш актуальних у багатьох країнах, в продовж багатьох років . Особливо гостро вона проходить у країнах, що переживають глибокі суспільні злами та зміни. За таких умов і в Україні нині формується нове покоління громадян. Тож закономірно, що від їх громадянської позиції, активності, творчості значною мірою залежить успіх розбудови України, як нової суверенної держави.

Молодь завжди уособлювала майбутнє людства. Намагаючись брати повноправну участь в житті суспільства, молоді люди намагаються чим швидше вписатися в існуючий порядок - соціалізуватися. Разом з цим, будучи основним людським ресурсом розвитку країни, молодь виконує роль основної сили, яка перетворює існуючий порядок, є провідником соціальних змін, економічного розвитку і технічного прогресу держави.

Творча уява, ідеали, могутня енергія і потенціал молоді мають важливе значення для забезпечення постійного розвитку того суспільства, в якому вона живе. Як підкреслює Балакірєва О.М. - керівник центру соціологічних досліджень УкрНДУ проблем молоді: “Проблеми з якими зіштовхуються молоді люди, а також їх уявлення і надії є одним з основних компонентів завдань і перспектив розвитку нинішнього суспільства, а також майбутніх поколінь”. соціальний державний політика молодіжний

Те, якою в майбутньому буде наша держава, як житиме її народ, багато в чому визначається тим, якою э, а особливо стане наша молодь, як до неї ставиться суспільство.

Якщо молодь України буде витиснута на узбіччя виробничого, соціального, духовного життя, то майбутнього в нашої молодої держави немає. У молоді, як і всієї нашої країни, чимало проблем, тому сьогодні як ніколи важливо консолідувати зусилля всіх, кому не байдуже власне майбутнє і майбутнє всієї України, хто зацікавлений у послідовному вирішенні невідкладних питань суспільства.

Враховуючи щирість прагнень та максималізм, що природно притаманні молоді, стають цілком зрозумілі намагання молодого покоління не тільки знайти відповідь, а й вирішити всі гострі проблеми та негаразди у нашому суспільстві саме сьогодні, не відкладаючи на майбутнє, не перекладаючи це на плечі прийдешніх поколінь. А це можливо виключно при наявності ефективної державної молодіжної політики, тісної співпраці всіх гілок влади. Від створення відповідної правової бази до практичної реалізації і свобод молодих громадян, гарантованих Конституцією України.

В умовах соціалізації сучасної молоді не діє багато основних нормативних документів, які забезпечують її життєдіяльність. Це і незначні матеріальні та фінансові ресурси держави, які сьогодні виділяються на молодіжні програми та заходи. Спостерігаються нерівність становища молоді в соціальній, економічній і політичній сферах, погіршення умов життя, складнощі в отриманні освіти, професійної кваліфікації, забезпечення зайнятості. Молодь у своїй більшості стикається з особливими проблемами та непередбачуваністю щодо свого майбуття.

Проблеми молоді та їх соціальні потреби обумовлені не тільки економічними негараздами. Одним з дестабілізуючих факторів нинішнього стану української молоді є знецінення духовних цінностей. На сьогоднішній час є актуальною проблема падіння серед значної частини молоді цінності праці на виробництві, розумової праці, освіти, науки, знань. Націленість молоді на швидку і легку наживу- це наслідки перекручених цінностей та орієнтацій молоді у сфері праці.

Вирішення соціально-економічних проблем молоді та реалізація їх соціальних потреб в скрутних економічних умовах нашої держави є першочерговим завданням молодіжної політики на державному рівні.

Молодь України нині знаходиться на етапі зміни ідейних, моральних орієнтирів. Вона надто складно і досить повільно визначає свої позиції як у політичній, так і в інших сферах життя, і відтак, у суспільстві певною мірою порушена природна спадкоємність поколінь загалом. Далеко не всі, від кого залежить доля молодих людей в Україні, це визнають і розуміють.

За багатьох обставин молодь є і завжди буде найперспективнішою частиною суспільства. А значить, і поступальний розвиток суспільства значною мірою обумовлений ставленням до молодого покоління, розумінням його проблем, інтересів, запитів, потреб, вмінням зробити йому крок назустріч. В першу чергу, ставленням держави, як відрегульовані взаємодія, взаємостосунки держави і молоді.

Відпрацювання такої взаємодії є можливим лише тоді, коли держава має і здійснює послідовну молодіжну політику у сфері соціальноі роботи , як один із специфічних, пріоритетних напрямів у своїй діяльності. Відсутність такої політики, або ж її необ'єктивний характер, призводить до серйозних кризових явищ у молодіжному середовищі, зокрема, і у всьому суспільстві загалом.

Вивчення літературних джерел показує, що науковий аналіз діяльності державних структур щодо формування та проведення соціальноі роботи на місцях знаходиться в початковому стані .Основними критеріями соціально-оріентованоі економіки повинна стати стабільність економічного росту держави, підвищення життєвого рівня населення, гарантований захист людей ,не зайнятих у сфері матеріального виробництва та послуг. В умовах роздержавлення та приватизаціі від держави відійшла велика частина власності ,чим значно зменшуються можливості державного фінансування соціальних послуг.

Враховуючи значення проблеми молодіжної політики в Україні, її недостатню дослідженість, мета потребує вирішення таких завдань:

1. Ознайомитись з законодавчими документами, актами та літературою що стосуються питання «Соціальна робота з молоддю»

2. Визначити сутність основних понять, що стосуються “соціальної роботи”, самого поняття ”Соціальна робота”, та відокремити ”молодь”, як соціальну групу.

3. Проаналізувати передумови розвитку молодіжної політики України

4. Дослідити нормативну базу державної молодіжної політики у сфері соціальної роботи

5. Виявити основні форми впливу соціальної роботи на покращення життя молоді

Об'єктом дослідження є молодь, що має потребу у соціальній допомогзі, законодавчі акти та документи що стосуються питання “Соціальна робота з молоддю”.

Предметом дослідження виступають процеси впливу соціальної роботи з молоддю на її безпосередній розвиток та досвід здійснення соціальноі роботи в Україні та на місцевому рівні.

Мета даного дослідження полягає в тому, щоб проаналізувати сам факт соціальної роботи на основі реальних документів та законодавства України, визначити причини виникнення проблем молоді, проаналізувати соціальні , соціально-економічні проблем молоді та шляхи їх вирішення на загальнодержавному та обласному рівні.

При написанні курсової роботи були використані документи і матеріали державних органів (закони, підзаконні нормативні акти, постанови, рішення), спеціалізовану літературу з проблем молоді, молодіжного руху і молодіжної політики зокрема; дані державної статистики та результати наукових досліджень, проведених Українським науково-дослідним інститутом проблем молоді; молодіжні програми та проекти; методичні матеріали стосовно соціальноі роботи з молоддю; положення про відділи у справах сім'ї та молоді, служби у справах неповнолітніх.

При написанні цієї роботи були використані такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз (соціологічний), емпірічний (порівняння, узагальнення, анкетування, спостереження).

Основні поняття у сфері ”Соціальна робота”:

Соціальна робота з молоддю - діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ незалежно від їх підпорядкування і форми власності та окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб.

соціальне обслуговування ? робота, спрямована на задоволення потреб, які виникають у процесі життєдіяльності, що забезпечує гармонійний та різнобічний розвиток дітей та молоді шляхом надання соціальної допомоги і різноманітних соціальних послуг;

соціальний супровід ? робота, спрямована на здійснення соціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу;

соціальна профілактика ? робота, спрямована на попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки дітей та молоді, виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров'я дітей та молоді та запобігання такому впливу;

соціальна реабілітація ? робота, спрямована на відновлення морального, психічного та фізичного стану дітей та молоді, їх соціальних функцій, приведення індивідуальної чи колективної поведінки у відповідність із загальновизнаними суспільними правилами і нормами;

соціальне інспектування ? система заходів, спрямованих на здійснення нагляду, аналізу, експертизи, контролю за здійсненням соціальних програм, проектів, умовами життєдіяльності, моральним, психічним та фізичним станом дітей та молоді, забезпечення захисту їх прав, свобод та законних інтересів;

центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ? спеціальні заклади, що надають соціальні послуги сім'ям, дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;

фахівець із соціальної роботи ? особа, яка має спеціальну освіту і здійснює соціальну роботу з різними категоріями дітей та молоді або відповідними соціальними групами на професійних або волонтерських засадах;

волонтерський рух ? добровільна, доброчинна, неприбуткова та вмотивована діяльність, яка має суспільно корисний характер;

Функції Державної соціальної служби для молоді:

Одною з функцій Державної соціальної служби для дітей та молоді як урядового органу державного управління є здійснення науково-методичного забезпечення діяльності центрів соціальних служб для дітей та молоді.

Ця функція передбачає:

- розробку програм та заходів, положень та інструкцій, спрямованих на поліпшення здійснення соціальної роботи з різними категоріями дітей, молоді та сімей; - здійснення експертизи програм, технологій та методик з питань соціальної роботи з різними категоріями дітей, молоді та сімей; - розробку нових соціальних технологій, форм і методів соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю; - вивчення та узагальнення кращого досвіду центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у здійсненні соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю; - організацію та проведення тренінгів і семінарів для працівників центрів, спеціалістів і волонтерів, залучених до здійснення соціальної роботи; науково-практичних конференцій, семінарів з питань соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю; - проведення соціологічних досліджень з проблем сім'ї, дітей та молоді; підготовку науково-методичних посібників, збірників, методичних рекомендацій до видання; - співпрацю з науковими закладами з метою науково-методичного супроводу здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, залучення до роботи науковців; - організацію роботи наукових консультантів Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді, проведення оцінки ефективності здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

Для організації науково-методичного забезпечення у Державній соціальній службі для, дітей та молоді створено Інститут наукових консультантів.

Робота соціально-психологічної служби у ЗОШ.

Створення соціально-психологічної служби в ЗОШ сприяє переходу до педагогіки співробітництва. Комплексний супровід учня від учнівської парти до дорослого життя є основним завданням психологічної служби. Тому в багатьох школах проводиться необхідна профілактична робота психолога і соціального педагога, спрямована на подолання негативних тенденцій.

Як відомо, що підлітковий вік є кризовим, тому завдання соціально-психологічної служби полягає в формуванні особистості, недопущення в учнів самотності, відчаю та скоєння ними правопорушень з фатальними наслідками, зокрема суїциду, попередження цих явищ. Шляхом бесід та консультацій соціальна служба ЗОШ спрямовує підлітків передбачати наслідки своїх вчинків.

Тренінги, діагностика викладачів, майстрів, вихователів сприяє їх особистісному розвитку, а психологічна просвіта - професійному зростанню.

Соціально-психологічна служба постійно дбає про підвищення психологічної культури учнів, їх батьків, викладачів, майстрів виробничого навчання, адміністрації навчального закладу та надає їм консультативно-методичну допомогу.

Психолог та соціальний педагог представляють інтереси учня, допомагають адаптуватися до вимог виробничого процесу, працювати в колективі, формувати творчу ініціативу, здатність до самоорганізації і самореалізації, до розв'язання соціально-економічних проблем. Велике значення має обмін досвідом, особливо у співпраці психолога з адміністрацією та педагогічним колективом, з усіма зацікавленими службами області.



1. Дослідження проблеми формування і реалізації державної молодіжної політики в Україні

Місце молодіжної політики в системі суспільного розвитку та стан, у якому перебуває молодь України - один з основних показників рівня розвитку держави і суспільства

Молодіжна політика на сучасному етапі - це той поріг, від якого починається відлік політичного майбутнього держави. Вона виросла з міжнародного досвід, реального життя молоді, дискусій навколо наболілих молодіжних проблем, обов'язку держави дбати про своє майбутнє. Від політики по відношенню до особистості, молоді, молодіжного руху зокрема.

Чи зможе молодь реалізувати свій творчий потенціал, захистити гарантовані права ? Чи матиме дієву допомогу та підтримку з боку держави в процесі соціалізації, адаптації та інтеграції в суспільстві ?

Сьогодні молодь - найбільш чутлива та уразлива частина населення країни. Вона потребує постійного захисту, допомоги і підтримки з боку держави та суспільства. Багато хто роботу з молоддю пов'язує лише із забезпеченням її матеріального добробуту, не враховуючи, що головне полягає у врахуванні правової, громадянської, економічної, культурної, моральної свідомості молоді, реалізації її багатого творчого потенціалу.

Вирішення цих питань зумовлює подальший розвиток Української держави, суспільства та нації.

Підтримка молоді ґрунтується не на вирішенні проблем за неї, а на наданні їй можливості долати їх власними силами у межах суспільно придатних моделей.

На формування громадянина XXI ст., сприяння його соціалізації спрямовані сьогодні зусилля держави.

В молодіжному середовищі відбуваються процеси, які є болючою, неоднозначною реакцією на загальний стан справ у суспільстві - необхідність, з одного боку, будувати державу, а з другого - можливість вільно творити своє життя.

Все це об'єктивно ускладнює формування державної молодіжної політики, молодіжного руху як сили конструктивної дії.

1.1 Основні завдання державної молодіжної політики в Україні

У Посланні Президента України до Верховної Ради України “Україна і поступ у ХХІ століття” звернено увагу, що на сьогоднішній день найважливішими соціальними проблемами молоді є:

Забезпечення та створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти, в тому числі і вищої.

Забезпечення молоді в сфері працевлаштування.

Забезпечення молоді житлом.

Збереження та охорона здоров'я молоді для покращення демографічного стану країни.

Організація культурного дозвілля з врахуванням диференційованого підходу до різних груп молоді та їх інтересів. [22, с.12]

Ось чому відчувається особлива необхідність у забезпеченні нових стимулів для роботи і здійснення молодіжної політики та її програм на всіх рівнях. Адже від того, яким чином у межах цієї політики будуть вирішуватися проблеми і реалізуватися потенційні можливості молоді, будуть залежати соціальні та економічні умови життя майбутніх поколінь.

Одним з найважливіших завдань на сучасному етапі - підтримати паростки цієї державної політики, яка склалася останнім часом в нашій країні. На жаль донедавна вона сприймалася не інакше як безрезультатні видатки на утримання молоді. Однак, сьогодні, розуміючи те, що значній частині молоді потрібні не тільки інвестиції, не тільки матеріальна допомога, а певні аванси для життєвого старту, докорінно змінився принцип державного ставлення до молоді.

З огляду на економічні реалії сьогодення, дієвість такої політики можлива тільки за умов подальшого вдосконалення правових норм та механізмів їх застосування. Наприклад, в питаннях працевлаштування, набуття освіти, зміцнення здоров'я, становлення молодої сім'ї, розвитку організованого молодіжного руху. В питаннях, пов'язаних з виховним процесом на становлення молодої особистості.

Про молодь як об'єкт молодіжної політики можна сказати:

молодь - це специфічна соціально-демографічна група, яка перебуває на перехідній стадії (від дитинства до світу дорослих), переживає важливий стан сімейної та поза сімейної соціалізації, освоєння суспільних норм і цінностей формування соціальних та професійних очікувань, ролей, статусу та установок, що виражається у притаманних їй формах поведінки, свідомості, субкультурі. Її межі пов'язані переважно з віком 15-28 років.

Державна політика стосовно цієї категорії населення включає цілеспрямовану діяльність різноманітних соціальних інститутів по створенню сприятливих умов для оптимального розвитку підростаючого покоління, повної реалізації його сил і здібностей в інтересах суспільства та самих молодих людей.

Дамо визначення молодіжної політики.

Під молодіжною політикою розуміють діяльність спеціальних державних інституцій, що займаються відповідними проблемами в загальнодержавному та регіональному вимірах.

Головним стержнем молодіжної політики в Україні, як і в будь-якій країні є проблема інтеграції молоді в суспільство - соціалізація особистості, тобто засвоєння загальновизнаних норм і моральних цінностей.

Соціалізація молоді набуває особливого значення в сучасних умовах з ряду причин:

радикальні зміни, що відбуваються в політичній сфері нашого суспільства при створенні незалежної, демократичної, правової Української держави;

на всі верстви населення безпосередній вплив починає справляти перехід до багатоукладної ринкової економіки;

молодь не може і не хоче, як раніше, копіювати пропоновані старшим поколінням зразки адаптованої поведінки і прагне сама виробляти, перевіряти, засвоювати якісно інші норми і цінності орієнтації під впливом нових суспільних умов та своїх потреб;

посилюється регіональна та внутрішня диференціація, що потребує її нагального та адекватного вивчення і врахування в практиці соціального прогнозування. [12]

Реалізація соціальних проблем молоді та вирішення їх відбувається за рахунок соціальної роботи, яка проводиться з цією категорією населення.

Предмет соціальної роботи з молоддю складають її проблеми, деформовані суспільні відносини і зв'язки, хвороби, фізичні вади та психічні труднощі, складне матеріальне становище, конфлікти наркоманія. Предмет соціальної роботи визначають реальні процеси соціалізації та соціальної адаптації, самореалізації і розвитку дітей, підлітків і молоді, об'єктивні та суб'єктивні складнощі їх життя. При вирішенні соціально-економічних проблем молоді враховується, що найбільший вплив на виховання та інтеграцію молодих людей в суспільство справляють сім'я, групи та об'єднання ровесників, молодіжна субкультура, школа та інші навчальні заклади, трудові колективи. [10, с.102]

Молода людина є не лише об'єктом, а перш за все - суб'єктом соціальної роботи. Перехід до якісно нового стану суспільства, посилення конкуренції на ринку праці, подальше ускладнення життя, вимагають від кожного юнака і дівчини вміння жити в сучасних умовах, діяти самостійно, відповідально, відповідаючи перш за все перед собою і своєю сім'єю.

Саме тому, метою реалізації соціальних потреб та проблем молоді є створення умов в яких молода людина могла б реалізувати свої здібності та формування самостійності в розв'язанні життєвих проблем.

З цього випливає, що при задоволенні соціальних потреб та вирішенні соціально-економічних проблем молоді необхідно:

керуватися інтересами суспільства, законами і нормами;

враховувати потреби, бажання, життєві плани молодої людини, яка прагне жити не тільки так, як того хоче суспільство.

Тому при реалізації та вирішенні соціально-економічних проблем молоді здійснюється:

соціальна робота, яка сприяє розвиткові соціальних ресурсів, можливостей суспільства і держави, котрі необхідні для соціалізації молодої людини;

прийняття відповідних законів, програм, розробка певних соціальних експертиз;

опіка молодої людини на певних етапах її життя, особливо в кризових ситуаціях, надання необхідної допомоги та підтримки.

Виходячи з вищенаведеного, принципами соціальної роботи з молоддю є:

принцип соціального навчання;

принцип соціального виховання;

принцип індивідуальності;

принцип солідарності;

принцип субсидарності;

принцип свободи вибору соціальних послуг.

Принцип соціального навчання означає, що соціальна робота дає певні знання національної історії та культури, соціальну, економічну, психологічну та іншу формації, учить молоду людину планувати своє життя, розв'язувати свої проблеми, адаптуватися до умов, які постійно змінюються.

Принцип соціального виховання полягає в тому, що соціальна робота націлена на зміну і формування особистості молодої людини. Йдеться перш за все про виховання у дітей, підлітків та молоді соціальних потреб, цінностей та норм демократичного громадянського суспільства, національної самосвідомості, почуття власної гідності, поваги до інших людей, її прав та свобод. Реалізація цього принципу має важливе значення для розвитку творчих здібностей людини, її інтелектуального і духовного потенціалу.

Принцип індивідуальності включає:

визнання індивіда як найвищої соціальної цінності;

переконання в тому, що кожна людина яка знаходиться в складному становищі має право на самостійне визначення своїх потреб і засобів їх задоволення;

віру в рівні шанси для всіх, обмежені лише природними здібностями;

права людини на самоповагу, гідність і самовизначення, пов'язані з відповідальністю перед собою, своєю сім'єю та суспільством;

врахування того, що кожна людина має свої життєві плани, для реалізації яких необхідні відповідні соціальні умови.

Принципи солідарності на противагу принципові індивідуальності підкреслює взаємозв'язок між людьми, значимість взаємної підтримки і соціальної допомоги, залежність індивіда від колективу та суспільства, необхідність рахуватися з інтересами інших людей. Цей принцип відкидає “голий” індивідуалізм, стримує прагнення до самореалізації і самоствердження за рахунок інших людей або на шкоду їм.

Принцип субсидарності (від латинського субсідіум - допомога, підтримка) розв'язує суперечність між вищевказаними принципами індивідуальності та солідарності, стримує індивідуалізм і обмежує солідарність, якщо загальні інтереси та потреби наносять шкоду окремій людині. Таким чином принцип субсидарності дозволяє регулювати компетенцію і відповідальність всіх, хто займається розв'язанням соціальних проблем всіх членів суспільства, зокрема молоді.

Принцип свободи вибору соціальних послуг важливий тим, що людина, а особливо в молодому віці, навіть потрапивши в скрутне становище, не хоче щоб хтось, держава чи якась організація мала монопольний вплив на неї. Самовизначеність і самостійність дій молодої людини можна забезпечити, надавши можливість вибору закладу соціальної роботи та соціальних послуг. [13]

Виходячи з вище наведеного випливає, що для ефективного вирішення соціально-економічних проблем та забезпечення соціальних потреб молоді має проводитися соціальна робота, яка б охоплювала багато сфер життєвої діяльності молодих людей. На сьогоднішній день особливо актуальним має залишатися проведення соціальної роботи в школі, позашкільних закладах, в центрах зайнятості, в армії, в лікувально-трудових профілакторіях, в соціально-виховних закладах, за місцем проживання, в гуртожитках, на вулиці тощо.

Особливу увагу треба звернути на те, щоб соціальна робота проводилася з окремими соціальними групами: дітьми, підлітками, молоддю, молодими жінками, дівчатами, інвалідами, одинокими, бездомними, наркоманами, правопорушниками тощо.

Треба враховувати і те, що певна специфіка соціальної роботи має визначатися її суб'єктами - державою, громадськими організаціями, національно-культурними об'єднаннями тощо, які керуються своїми статутними вимогами та особливостями надання соціальної допомоги.

На сьогоднішній день прийнятий Закон України “Про загальні засади соціальної роботи з дітьми та молоддю”, з врахуванням належної потреби визначення напрямів діяльності у сфері соціальної роботи з найбільш незахищеними категоріями населення - дітьми та молоддю.

Закон визначає форми соціальної роботи з дітьми та молоддю, основні принципи, гарантії та сфери її здійснення. У Законі декларуються права і обов'язки фахівців із соціальної сфери, компетенція та сфера діяльності організацій та установ, які здійснюють соціальну роботу, визначається порядок державного управління і контролю.

Український державний центр соціальних служб для молоді (УДЦССМ), як основна державна ланка, що здійснює соціальну роботу з дітьми і молоддю, у 1998 році отримав на реалізацію соціальних програм кошти у сумі 117 тисяч гривень із запланованих 396 тисяч гривень, на утримання 152 тис. гривень із запланованих 257 тис. гривень. На 1999 рік було заплановано виділити 309 тис. гривень і на утримання УДЦССМ і на реалізацію соціальних програм. Разом з тим слід зазначити, що обласні, районні та міські центри соціальних служб для молоді, яких у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.98 № 63 вже створено більше 480, фінансуються з місцевих бюджетів. А це означає, що в тих регіонах, районах та містах, де місцевий бюджет не виконується, в зв'язку з проблемами в сфері економіки, на реалізацію соціальних потреб виділяються незначні кошти. Це призвело до того, що центри соціальних служб для молоді в деяких районах і містах існують лише юридично, не маючи змоги працювати на повну силу і ефективно виконувати свою роботу.

З метою додаткового стимулювання соціальної роботи проект Закону передбачає створення соціальних та благодійних фондів підтримки соціальної роботи з дітьми та молоддю за рахунок благодійних внесків підприємств, установ, організацій та окремих громадян, що забезпечуватимуть реалізацію Закону без додаткового залучення бюджетних коштів. Реалізація даного законопроекту потребує лише певного перерозподілу коштів державного та місцевого бюджетів, передбачених на соціальні програми для молоді та дітей.

Питання реалізації соціальних потреб молоді через проведення соціальної роботи серед молоді розглядалися на Міжнародній науково-практичній конференції з питань соціальної роботи в Ужгороді 21-22 жовтня 1999 року.

У роботі конференції взяли участь 166 вчених та педагогів України, Бельгії, Великобританії, Росії, Румунії, Словаччини, Угорщини, Франції. Серед учасників конференції було 30 молодих науковців, аспірантів, 45 кращих студентів відділення соціальної роботи УжДУ. Учасники конференції мали можливість обговорити широке коло питань, пов'язаних з теоретичним осмисленням і практичним впровадженням в Україні соціальної роботи як науки, навчальної дисципліни і професійної діяльності, спрямованої на реалізацію основоположних прав і свобод людини.

Міжнародний характер конференції сприяв тому, що на ній широко освітлено зарубіжний досвід соціальної роботи, її правового, кадрового, організаційного, методичного і матеріально-фінансового забезпечення. При цьому наголошувалося на необхідності вдумливого, творчого підходу до його вивчення і застосування в Україні, підкреслювалася важливість врахування і опори на вітчизняний досвід, власні сили, менталітет, регіональні особливості.

1.2 Формування державної молодіжної політики в Україні з урахуванням проблем європейської інтеграції

Вважаю за доцільне у своїй роботі звернутися до аналізу зарубіжних країн, які пішли шляхом розв'язання соціальних потреб молоді через вирішення такої наболілої у наш час проблеми, як працевлаштування, проведення соціальної роботи з молоддю у плані її реабілітації в суспільстві. [23]

В Західній Європі нагромаджено значний науковий потенціал, великий практичний досвід соціальної допомоги людям, що її потребують, а зокрема, молоді, для збереження соціальної стабільності та попередження і розв'язання різноманітних конфліктів у суспільстві. Розв'язання соціальних проблем різних верств суспільства через проведення соціальної роботи, органічно ввійшло в життя багатьох цивілізованих країн.

Як вважає Хорунжий Г.Ф., доктор філософських наук: “Соціальна робота в нині розвинутих країнах найінтенсивніше розвивалася під час економічних криз і соціального напруження, паралельно зі становленням ринкових відносин”. [1, с.103]

Дуже цікавим є досвід німецької організації “Вербундсистем”, яка є сіткою центрів підготовки і працевлаштування, де скоординовано набір послуг, які дозволяють покращити загальну професійну підготовку і набути трудові навики молодим людям, які не змогли знайти роботу після закінчення школи.

Спеціалісти по молодіжній праці безпосередньо працюють як з молодими людьми, так і з тими, хто забезпечує їх навчання та працю. Ними використовуються три методи роботи:

інформування та рекомендації молоді;

спільне планування з соціальними програмами;

прямі контакти з роботодавцями.

В рамках “Вербундсистем” Рурський регіональний комітет по праці забезпечує як навчання та підготовку так і широкий набір соціальних послуг і рекомендації по життєвому благоустрою молоді.

В містечку Обенхаузі (Німеччина), починаючи з середини 70-х років, рівень молодіжного безробіття був вищий, ніж у середньому по країні. Тут в 1976 році була створена місцева “робоча група” для аналізу стану молоді на ринку праці. На початку 80-х років почали здійснюватися інтенсивні міри по підготовці і працевлаштуванні молоді. При підтримці муніципалітету був створений незалежний центр професійної підготовки молоді за участю всіх значимих соціальних інститутів міста. Щорічно біля 600 молодих людей тут здобувають кваліфікаційну та професійну освіту.

Безпосередньо структура “Вербундсистем” складається з таких базисних елементів:

школа;

місцевий комітет по працевлаштуванню;

соціальна молодіжна група по консультуванню;

система учнівства на підприємстві.

Всі зусилля зосереджені на використанні традиційних інститутів соціалізації профпідготовки, які діють під егідою федерального уряду і місцевих органів влади.

Навчання ведеться по трьох програмах:

Програма I - дає молодим людям підготовку для створення своїх власних підприємницьких структур.

Програма II - розрахована на молодих людей, які спеціалізуються у сфері екологічних та відновлювальних робіт.

Програма III - містить підготовку молодих людей в сфері організації некомерційних підприємств по наданню спеціалізованих некомерційних послуг, суспільних контактів.

Починаючи з 1982 року у Франції діє національна сітка “Місцевої служби”, яка складається зі 100 локальних центрів, які знаходяться в місцях з найвищим рівнем молодіжного безробіття. “Місцеві служби” - це результат угоди між центральним урядом та місцевою владою, а на локальному (регіональному) рівні між всіма соціальними партнерами. Це центри по професійному та соціальному розвитку безробітної молоді у віці 16-28 років.

Ціль соціальної роботи “Місцевої служби” виходить з розуміння того, що успіх у професійному навчанні і підготовці молоді тісно пов'язаний з задоволенням широкого кола соціальних потреб молоді, зокрема в житті, хорошому здоров'ї, сімейному та суспільному житті. Відповідно вся робота “Місцевих служб” будується на переконанні про необхідність паралельного з професійним навчанням веденням здорового способу життя.

Французькі “Місцеві служби” намагаються об'єднати зусилля і ресурси всіх місцевих організацій навколо трьох основних проблем: скоротити розрив між молоддю та інститутами; між самими інститутами, які працюють з молоддю; вирішувати проблеми молоді на основі їх специфічних індивідуальних потреб та ситуацій; забезпечити необхідну багато дисциплінарну підготовку своїх клієнтів, використовуючи метод інтеграції молоді в структуру локальної політики економічного та соціального розвитку. “Місцеві служби” утворюються по ініціативі місцевих органів влади, які фінансують половину витрат на їх утримання; друга половина оплачується центральними органами влади. Ці місії виступають як асоціації соціальних партнерів у вигляді різноманітних соціальних агентств, які забезпечують реалізацію всіх суспільних проектів у інтересах молоді. [1, с.97]

“Місія” міста Ларіент створила центр по навчанню молодих людей для роботи в електротехнічній промисловості. Групи в складі 20-30 молодих людей мають змогу дістати кваліфікаційну допомогу в центрі і на виробництві. За 2,5 роки 3000 молодих людей отримали відповідну кваліфікацію.

“Місія” в м. Ла-Рошель акцентувала свою увагу на навчанні молоді сезонним видам праці, які основані на обслуговуванні літніх та зимових видів туризму.

Однією з основних цілей “локальних місій” є функція своєрідного інноваційного інструменту адаптації молодих людей в нові життєві умови, коли класичні рішення проблем вже неадекватні цим умовам.

Об'єктом діяльності місій є цільова молодіжна група 16-26 років, 60% яких мають низькі показники по освітньому рівню і виховувалися в умовах неблагополучних сімей, а також мають низький потенціал в плані власної ініціативи.

В переліку ініціативних програм “Місцеві служби” м. Ла-Рошель в наявності є соціальний проект, розрахований на надання допомоги в працевлаштуванні молодим жінкам. Для цих цілей розроблено спеціальний курс підготовки, розрахований не лише на освоєння конкретної професії, але і на певну психологічну підготовку, на подолання бар'єрів невпевненості у власних можливостях, особливо коли справа стосується роботи в традиційно “чоловічих” галузях роботи.

Спеціалісти із центру “Місцеві служби” підбирають підприємства та фірми, які найкраще відповідають роботі проекту, де є можливість створити атмосферу взаєморозуміння з боку адміністрації та персоналу фірми.

Інформаційний механізм для забезпечення адекватним сервісом клієнтів - складає серцевину всієї структури молодіжної служби, яка діє в Сполучених Штатах Америки. Особливу цінність цей механізм становить для служб працевлаштування молоді, де вкрай необхідна чітка картина інтегрованих освітніх потреб і відповідній робочій силі на ринку праці.

Довідково-інформаційний центр збирає в основному дані про:

безробітних та стан ринку праці;

розподілення різних категорій безробітних (молодь і дорослі), їх соціальні характеристики;

забезпечення особливих служб працевлаштування даними відносно нових вакансій;

ідентифікація потреб місцевого ринку в робочій силі і відповідності в даному населеному пункті системи профпідготовки відповідно до цих потреб;

розміри і джерела фінансування програм для профпідготовки і працевлаштування молодих людей;

ідентифікація конкретних категорій молоді, які мають малі шанси знайти роботу.

Молодіжні інформаційні агентства по працевлаштуванню забезпечують інформацією:

підприємців відносно наявності і якості підготовки трудових ресурсів;

школи, коледжі та інші учбові заклади відносно потреб і побажань з боку адміністрації підприємств про наявність вакансій і курсів профпідготовки потреб потрібних спеціальностей.

В США нараховується більше 2000 локальних та 5-ти федеральних програм потреб в професійній підготовці і працевлаштуванню молоді. Великою популярністю користується федеральна програма “Служба праці”, яка є сіткою із 107-ми центрів з розвинутою матеріально-технічною базою для профпідготовки молоді. [2, с.97]

Центр “Служба праці” в Лос-Анджелесі здійснює ефективні програми навчання молоді, що дозволило працевлаштувати 93% випускників центру. Окрім традиційного курсу загальноосвітніх програм в цьому центрі розроблено декілька допоміжних тренувальних програм, які включають курси в області бізнесу, технічні курси, курси друкування, фото справи, ліцензовані програми для навчання потреб догляду за хворими, курси кулінарії на базі місцевих ресторанів та кафе. Всі 64 програми розраховані на 10 місяців навчання. При цьому праця молодих практикантів добре оплачується. В центрі започатковано розподіл студентів по етнічних і статевих ознаках. Розроблено нові програми обслуговування неповнолітніх батьків. Для них та вагітних дівчат створені нормальні умови проживання в центрі і розроблені курси по вивченню навиків догляду за дитиною, самозабезпеченню необхідних засобів для виживання.

В США існує достатньо могутня і розгалужена система професійної освіти і працевлаштування молоді, яка діє на так званому “комунікаційному рівні”, незалежно від державної системи, яка має свою власну систему.

Як показує аналіз, в сфері працевлаштування молоді в Америці приходять до розуміння необхідності перегляду загальної концепції професійного навчання молоді. Суть нового погляду на проблему підготовки молоді до праці в умовах великої конкуренції на ринку праці представників традиційних і навіть нових професій, базується на відмові від навчання молоді рутинним професіям і переходам до навчання новим професіям, які є більш перспективними в плані працевлаштування.

Центр в м. Сіетлі забезпечує підготовку молоді в широкому спектрі традиційних спеціальностей, які не викликають у кінцевому результаті вже відомі труднощі при працевлаштуванні. Тут використовують методики, орієнтовані на концентрацію процесу навчання на чітко сформульованих завданнях для тих, хто здобуває професію.

Цікавим є досвід американських добровільних організацій, які подають допомогу молодим людям, у яких виникають специфічні труднощі при пошуках роботи та які відносяться до категорії важких підлітків. В цьому плані заслуговує уваги досвід роботи спеціалістів Рузвельтського Молодіжного проекту в Нью-Йорку, які здійснили декілька альтернативних програм допомоги в працевлаштуванні молодим людям з неблагополучних сімей, молодим людям з відхиленням у поведінці, представникам расових меншин тощо. А саме такі програми:

Групові гуртожитки Роза Паріс, де молоді надають можливість набути навики професії масового сервісу, налагодивши тісну співпрацю з районними біржами праці, що дозволяє знайти роботу на певний період часу і набути досвід у роботі.

Центри потреб засвоєнню навичок праці - це свого роду альтернативна школа, де забезпечується відновлювальне навчання для тих людей, які втратили специфічні навики до самостійної активності в пошуках роботи.

Програма “Працюючі місця для тих, кому більше 25-ти років” складається з відновлювального навчання по шкільному розкладу і індивідуалізованої допомоги при освоєнні професії, з подальшим влаштуванням на роботу.

Центр молодіжного сервісу включає в себе загальноосвітнє навчання і профпідготовку, консультування потреб соціальних проблемах, медичну допомогу, консультування потреб соціальних проблемах сім'ї. Головне в діяльності центру - професійне навчання на курсах попередньої підготовки до роботи. Це дозволяє освоїти різноманітні професійні навики, отримати роботу, і закріпитися на робочому місці. Певний акцент у навчанні робиться на вмінні планувати майбутнє, ставити цілі, концентрувати власні зусилля на принципах роботи.

Служба молодіжної зайнятості є спеціальною програмою до робочої підготовки, яка включає навики самостійного пошуку роботи, набуття професійних навиків в сукупності з елементами загальної освіти. В програмі цього центру є компоненти психологічного тренінгу, медичного обслуговування, планування сім'ї, мистецтва сімейного життя.

Ще одна Американська програма “Нові Горизонти” діє у 80-ти містах США. Вона є спільним підприємством, створеним приватним бізнесом і школою з ціллю підготовки “проблемної молоді” до рівня існуючих стандартів кваліфікацій, необхідних для влаштування на роботу. Ціллю даної програми є:

набуття досвіду роботи на виробництві;

попередня підтримка і консультування перед безпосередньою роботою;

відновлювальна освіта.

В доповнення до базового навчання молодим людям забезпечується спеціальна підготовка, яка дає мінімальний набір компетенцій і навиків: мотиваційний тренінг, інформацію про професійну кар'єру, навики спілкування з роботодавцями, які дають змогу самостійно діяти на ринку праці.

Діяльність американських незалежних організацій і служб вносить суттєвий вклад в працевлаштування безробітної молоді. Вона включає в себе консолідуючі програми, які дають можливість забезпечити необхідними засобами допомоги ті групи молоді, які не охоплені впливом державних структур. Вони дозволяють поліпшити координацію в забезпеченні служб молодіжного сервісу, сприяють формуванню інноваційних підходів в справі професійного навчання молоді.

Провівши огляд досвіду деяких зарубіжних країн можна зробити висновок, що вони питання задоволення соціальних потреб молоді вирішують шляхом працевлаштування молодих людей, але при цьому:

молодіжна політика цих країн не замикається на програмах професійної підготовки, працевлаштування, а вона включає також координацію та напрямки широкого спектру соціальних послуг, які направленні на реалізацію та забезпечення соціальних потреб молоді: забезпечення дозвілля, житла, освіти, підтримки молодих сімей. Адже процес працевлаштування прямо впливає на матеріальне становище молоді, що дозволяє їм самим реалізувати свої матеріальні потреби в залежності від їх можливостей. Це в свою чергу веде за собою зацікавленість молоді в підвищенні свого професійного та освітнього рівня;

забезпечення інтегральної зайнятості і рівних можливостей в отриманні роботи всіма соціально-демографічними групами молоді на базі розвитку позитивних якостей молодіжних програм професійної підготовки - є однією із складових при забезпеченні соціальних потреб молоді;

відбувається постійний пошук, підтримка і розвиток альтернативних форм зайнятості при допомозі розвитку зв'язків і кооперації з соціальними партнерами (працівниками) з державного і приватного сектора економіки, громадськими організаціями в справі виробничої підготовки молоді;

поряд з традиційними формами зайнятості пропонується використовувати нові, особливо в сфері малого бізнесу, а також підтримувати всі форми ініціативи у виробництві у сферах, які контролюються комунальними співтовариствами;

особлива увага в плані працевлаштування приділяється правам, потребам і побажанням найбільш вразливих в соціальному відношенні групам молоді з числа національних меншин, молодих жінок, молоді, яка стала на хибний шлях життя тощо;

враховується збалансованість інтересів роботодавців та молоді, яка вступає в ринок праці.

Виходячи з вищенаведеного, вважаю, що і в нашій країні, а зокрема на рівні області та району проблема інтеграції молоді в ринок праці є одним з важливих елементів для забезпечення та реалізації соціальних потреб молоді. Цей процес має відбуватися з врахуванням певних особливостей за такими напрямами:

забезпечення загальної в структурному відношенні системи забезпечення молоді умовами для здобуття освіти і професійної підготовки;

закріплення і реформування традиційної системи освіти і одночасно вироблення інноваційних програм для безробітної молоді;

врахування та об'єднання потреб місцевої економіки і ринку праці з можливостями системи освіти та професійної підготовки, що дасть змогу значно збільшити шанси на утворення нових робочих місць для молоді;

ефективне використання ресурсів, гнучке використання фінансових засобів, які надходять з державних джерел. Розробка механізмів для заохочення залучення коштів на вирішення молодіжних проблем з приватних джерел;

залучати до співпраці всі соціальні структури (державні і недержавні) для вирішення соціальних потреб молоді. Встановлювати контакти і ділові відносини зі всіма соціальними партнерами, які готові реалізувати соціальні потреби молоді.

Висновок зарубіжних дослідників відносно вирішення та реалізації соціальних потреб молоді зводиться до констатації того, що всі соціальні потреби молоді виникають в зв'язку з існуванням значного числа невирішених питань в сфері політики по наданню допомоги молодим людям, які опинилися в стані безробітних. Тим не менше, значний досвід зарубіжних країн по впливу на різноманітні аспекти зайнятості молоді в умовах ринкової економіки може бути корисним в наших умовах, коли процес формування і розвитку державної молодіжної політики тільки починається і потребує об'єднання зусиль і знань із самих різноманітних джерел, зокрема зарубіжних.

Отже, основні особливості формування і розвитку державної молодіжної політики в Україні на сучасному етапі наступні:

Молодіжна політика в Україні на сучасному етапі формується з урахуванням:

історії, генезису, традицій, культури українського народу;

державності суспільства;

світового досвіду становлення та реалізації молодіжної політики.

Державна молодіжна політика не є молодіжною не є молодіжною політикою взагалі. Це лише та її частина, що стосується функцій держави. Вона передбачає створення певних умов щодо соціального старту, становлення та розвитку молоді, надання їй певних соціальних послуг. Особливо це стосується тих молодих людей, що не в змозі самостійно вирішити власні проблеми.

Державна молодіжна політика має існувати як окремий специфічний і самостійний напрямок в державній політиці взагалі.

Це обумовлено наступними головними обставинами:

складністю з відновленням трудових та інтелектуальних ресурсів суспільства;

зміна ціннісних орієнтацій молоді;

криза інститутів соціалізації особи:

а) школа, навчальні заклади;

б) сім'я;

в) праця.

Основу державної молодіжної політики, виходячи як з світової практики так й із власних спостережень, мають становити:

певні правові та підзаконні акти;

державні та громадські молодіжні структури, організації, покликані безпосередньо займатися реалізацією потреб та вирішенням соціальних проблем молоді;

фінансово-матеріальна основа формування та реалізації державної молодіжної політики.

Державна молодіжна політика має будуватися у такий спосіб, щоб проблеми молоді вирішувалися не за рахунок інших соціальних груп, верств населення. Молодь має стати об'єктом громадсько-корисної діяльності, тому треба розвивати ініціативу молоді (наприклад залучати до підприємницької діяльності юнаків та дівчат).

Однією з найбільш рушійних сил у реалізації державної (як в цілому молодіжної) політики є молодіжний рух. Цей рух має бути широким, плюралістичним, віддзеркалювати широкий спектр молодіжних груп, проблем молоді. Підтримка з боку держави повинна забезпечуватись усіма молодіжними організаціями, об'єднанням, що діють в межах Конституції, існуючого законодавства України.

7. Принципове значення має визначення у молодіжній політиці вікових меж молоді, як об'єкта та суб'єкта такої політики.

По документах ООН, вікові межі молоді встановлені з 15 до 25 років. Вікові межі молоді нашої країни встановлені Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні". [З, с. 167] Це молоді люди віком 15-28 років. Однак, я вважаю, що поза молодіжною політикою не мають залишатися діти і підлітки..

8. Фінансове забезпечення державної молодіжної політики здійснюється:

за рахунок державного фінансування;

із різноманітних молодіжних фондів;

із інших джерел.

9. Дієвість молодіжної політики багато в чому обумовлена тим, як вона охоплює основні сфери життя молодої людини: навчання, працю, громадсько-політичне життя, культуру, побут. При цьому неможливо є всеохоплююча турбота про молодь. Потрібно виділяти перспективні пріоритетні питання і проблеми роботи з молоддю взагалі. Слід враховувати реальні потреби і запити окремих категорій молоді - учнівської, студентської, працюючої тощо.

Дефіцит місцевого та районного бюджетів призвів до того, що вже ряд років, а зокрема з 1994-1995 р., виділення коштів на соціальні потреби всього населення і зокрема молоді йде в незначних кількостях. Кошти , виділені центральними органами влади на вирішення та реалізацію певних потреб молоді, в основному акумулюються на рівні обласних адміністрацій і вже в незначній кількості доходять до районних адміністрацій, але часто носять нецільовий характер і тому можуть бути використані на реалізацію других важливих потреб, які є в районі.

Отже, державна політика стосовно цієї категорії населення включає цілеспрямовану діяльність різноманітних соціальних інститутів, які складають структуру органів, що забезпечують реалізацію державної молодіжної політики по створенню оптимального розвитку підростаючого та молодого покоління; по створенню сприятливих умов для розвитку і певної реалізації їх сил і здібностей в інтересах суспільства і самих молодих людей. Реалізація соціальних потреб молоді та вирішення їх соціальних проблем відбувається у відповідності до правових документів, які складають основу державної молодіжної політики.



2. Правове та організаційне здійснення державної молодіжної та соціальної роботи

За період становлення нашої держави було розроблено чимало правових документів у відношенні до чинного законодавства нашої держави, Конституції України, які спрямовані на вирішення соціальних проблем молоді, шляхом реалізації їх соціальних потреб. Це:

1. Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України.

2. Державні програми, в реалізації яких бере участь Державний Комітет сім'ї та молоді, Український Державний Центр Соціальних Служб для молоді.

2.1 Законодавча та нормативна база державної молодіжної політики у сфері соціальної роботи

Проведемо аналіз найбільш важливих документів, які сприяють реалізації державної молодіжної політики, покликаної вирішувати найбільш наболілі проблеми молоді і реалізувати соціальні потреби цієї категорії людей. Одним із таких важливих документів є Декларація "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" - прийнята в грудні 1992 року [3]. Цей документ складається з чотирьох розділів.

...