Бібліотека як соціально-комунікаційний центр формування здорового способу життя

Концептуальні моделі мезо-, екзо- та макрорівня системи БІЗЗСЖ побудовано на засадах полібібліотечної та полісоціальної комунікації. Доведено важливе значення розвитку соціального партнерства як інноваційного напряму взаємодії сучасної бібліотеки в соціокомунікаційному просторі здорового способу життя. Підкреслено, що його розвиток сприятиме налагодженню та зміцненню системних комунікаційних зв'язків бібліотеки з користувачами; іншими бібліотеками; різними соціально-комунікаційними структурами; суспільством у цілому. Обґрунтовано, що в стратегічному сенсі соціально-комунікаційне партнерство в системі БІЗЗСЖ означає перехід від бібліотечного «ізоляціонізму» до «поліінституціалізму», що забезпечить системний зв'язок - «бібліотека - зовнішнє середовище».

Особливу увагу приділено електронній комунікації як партнеру бібліотеки в розповсюдженні інформації з питань ЗСЖ через: оприлюднення українськими бібліотеками за допомогою Інтернету електронних ресурсів, продуктів і послуг власної генерації; запозичення бібліотеками світових мережевих ресурсів для задоволення потреб своїх користувачів; інтеграційну роль Інтернету в об'єднанні мікро-, мезо-, екзо-, макро- та мегарівня системи БІЗЗСЖ; сприяння створенню єдиної соціально-комунікаційної системи формування ЗСЖ щодо. За результатами аналізу змісту шести світових пошуково-інформаційних систем Yandex.ru, Mail.ru, Rambler.ru, Google.com, Yahoo.com, Meta.ua уперше виявлено понад 9,5 млрд посилань на ключові слова: «здоров'я» (89,5%); «здоровий спосіб життя» (5,2%); «здоровий спосіб життя + інформаційне забезпечення» (3,6%); «здоровий спосіб життя + бібліотека» (1,4%); «здоровий спосіб життя + портал» (0,3%); «бібліотерапія» (0,01%). З'ясовано, що перше місце за кількістю електронних ресурсів, присвячених ЗСЖ (понад 6,3 млрд посилань - 66,5%), належить Yahoo.com. Підкреслено, що бібліотеки мають орієнтуватися в першу чергу на інформативно ємні пошукові системи. З'ясовано, що український сегмент ЗСЖ у глобальному комунікаційному просторі посідає четверте місце, що створює перспективи для його використання в системі БІЗЗЖС. На основі аналізу виявлено понад 24 тис. веб-сайтів і порталів, що містять 3,6 млн електронних повідомлень здоров'яохоронної проблематики, структуровано їх тематичні пріоритети, визначено кращі українські онлайнові ресурси. Підкреслено, що бібліотеки мають здійснювати професійну селекцію інтернет-ресурсів, забезпечувати доступ користувачів до найцінніших з них.

Доведено, що інтеграція бібліотек до системи соціальних комунікацій ЗСЖ здійснюється через: а) їх тісну взаємодію з родинними й іншими соціальними структурами; б) запозичення бібліотеками кращих форм, методів і способів діяльності інших соціально-комунікаційних структур - ЗМІ, видавництв, інформаційних центрів, музеїв, архівів і т.д.; в) підвищення рівня сервісного обслуговування. З'ясовані об'єктивні обставини формування бібліотечної валеології як відносно нового напряму бібліотекознавчих досліджень і практичної діяльності бібліотек.

ВИСНОВКИ

У процесі дисертаційного дослідження досягнуто поставлену мету, вирішено всі завдання, підтверджено гіпотезу, що дозволило дійти основних наукових висновків.

1. Одним із основних стратегічних завдань України як соціально орієнтованої держави є забезпечення високої якості здоров'я українського народу загалом і кожного її громадянина, зокрема. Це потребує внесення докорінних змін до життєустрою людини, визначення нових духовних і моральних джерел та засад буття. Чільне місце в цьому процесові посідають сучасні бібліотеки, розвиваючи відносно новий змістовий напрям своєї діяльності - інформаційно-комунікаційна підтримка формування здорового способу життя. Соціально-комунікаційна сутність бібліотеки є загальновизнаною, однак, незважаючи на це, дана її властивість упродовж тривалого часу була поза увагою бібліотечної теорії та практики.

Своєчасність вивчення проблеми зумовлена і тим, що теоретично і практично вона є недостатньо розробленою, ще не була предметом спеціальних досліджень, в яких би обґрунтовувалися теоретичні й організаційно-методичні засади функціонування бібліотеки як соціально-комунікаційного центру.

2. Використання пізнавальних можливостей системного, соціокомунікативного, соціокультурного, інформаційного, діяльнісного, аксіологічного, технологічного підходів, а також комплексу дослідницьких методів: концептуалізації, моделювання, соціологічного та ін. дозволили запобігти фрагментарності й описовості наукової розробки проблеми, надати цілісне уявлення про сутність та особливості бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування здорового способу життя.

Бібліотека за умов інформатизації, розширення та диверсифікації основних каналів і засобів створення, накопичення, зберігання та поширення інформації з питань ЗСЖ має актуалізувати свої сутнісні комунікаційні функції, пов'язані з кумуляцією, науковою обробкою, зберіганням і передачею в часі та просторі соціально значущих повідомлень. Бібліотека як професійний комунікант має стати ініціатором комунікації, об'єднальним, координаційним, комунікаційним центром поширення настанов ЗСЖ в Україні.

3. Функціонування бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування ЗСЖ потребує інноваційних змін: упровадження нововведень, налагодження соціального партнерства, розширення асортименту та підвищення якості бібліотечних послуг і сервісів, використання проектного, кадрового менеджменту, комплексу маркетингу та фандрайзингу, елементів адвокасі, PR-технологій, розвитку різних форм соціального партнерства.

До переваг бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування ЗСЖ належать: 1) індивідуальний підхід до кожного користувача, можливість спілкування «віч-на-віч», що особливо важливо в делікатних питаннях ЗСЖ; 2) поширення достовірної, верифікованої інформації, яка, перш ніж стати доступною для користувачів, підлягає професійній бібліотечній селекції. В цьому сенсі бібліотека заслуговує на більшу довіру, ніж інші соціально-комунікаційні структури, причетні до поширення настанов ЗСЖ. Цілісна система бібліотечно-інформаційного забезпечення здорового способу життя (БІЗЗСЖ), представлена як єдина організаційно-функціональна система бібліотечно-інформаційного обслуговування, базована на тісних зв'язках бібліотек різних типів і видів з іншими соціально-комунікаційними структурами сучасного суспільства для інформаційно-комунікаційної підтримки набуття, збереження, поліпшення та зміцнення духовного, соціального, психічного, інтелектуального, репродуктивного та фізичного здоров'я впродовж усього життя через дотримання норм ЗСЖ.

4. Одним із основних чинників успішного функціонування бібліотеки як центру формування ЗСЖ є наявність сформованого соціально-комунікаційного простору, який розглянуто в широкому і вузькому значеннях. У широкому сенсі СКП ЗСЖ - це сфера суб'єкт-суб'єктної взаємодії окремих осіб та соціальних інституцій, причетних до створення і споживання інформації з питань ЗСЖ на певній території (місцевість, регіон, країна, світ). У цьому разі до СКП ЗСЖ можна віднести широке коло інституцій і галузей: державні та недержавні органи, суспільні (громадські) організації, державні та правові установи, організації, підприємства, а також галузі охорони здоров'я, науки, освіти, культури та ін. У вузькому смислі СКП ЗСЖ - це середовище, сформоване через тісну взаємодію таких соціально-комунікаційних структур, як видавництва, книжкові магазини, архіви, музеї, бібліотеки, інформаційні центри, засоби масової інформації (ЗМІ), Інтернет тощо. В цьому разі до СКП ЗСЖ увійде значно вужче коло інституцій - лише ті, що за своїм соціальним призначенням мають виконувати соціально-комунікаційні функції, забезпечувати людське спілкування, швидкий обмін якісною інформацією. Поєднання цих двох основних аспектів створює системне утворення під назвою «єдиний соціально-комунікаційний простір здорового способу життя».

5. На основі соціологічного дослідження виявлено, що бібліотека посідає друге місце серед пріоритетних каналів отримання інформації з питань ЗСЖ після телебачення. Це свідчить про високий авторитет бібліотек як інформаційно-комунікаційних структур, що зумовлено безплатністю, доступністю, наближеністю до всіх прошарків населення, здатністю повно й оперативно задовольняти індивідуальні, групові та масові інформаційні потреби користувачів через їх усебічне вивчення. Підкреслено, що важливою умовою реалізації бібліотекою соціально значущої комунікаційної мети є досконале правове регулювання інформаційно-комунікаційної підтримки формування здорового способу життя. Доведено необхідність прийняття в Україні державної та регіональних програм соціально-комунікаційної підтримки ЗСЖ.

6. Обґрунтовано, що бібліотека організовує комунікацію на декількох рівнях: індивідуальному - між двома комунікаторами (бібліотекар-користувач, користувач-користувач, бібліотекар-бібліотекар); груповому, міжгруповому (організоване спілкування окремих груп або об'єднань користувачів) та масовому (поширення впливу на значну за кількістю аудиторію, суспільство в цілому).

Визначено п'ять основних рівнів системи БІЗЗСЖ: мікро-, мезо-, екзо-, макро- та мегарівень, між якими існує тісний системний інформаційно-комунікаційний зв'язок, який посилюється за допомогою Інтернету. Розроблено концептуальні моделі цілісної системи БІЗЗСЖ на мікро-, мезо-, екзо-, макро- та мегарівнях взаємодії.

7. Формування внутрішнього інформаційно-комунікаційного середовища бібліотеки як центру ЗСЖ відбувається на макрорівні системи БІЗЗСЖ, що передбачає налагодження взаємодії, міжособистісного спілкування, обміну інформацією з питань ЗСЖ усередині бібліотеки - між її співробітниками та користувачами (бібліотекар - користувач; бібліотекар - бібліотекар; читач - читач). До базових елементів моделі системи на мікрорівні належать чотириелементна модель бібліотеки, що містить комунікаційні зв'язки між її родовими елементами - документ-користувач-бібліотекар-матеріально-технічний пристрій. Виявлено парні, потрійні і четверні суб'єкт-суб'єктні та суб'єкт-об'єктні комунікаційні зв'язки, які створюють ядро внутрішнього середовища мікрорівня системи БІЗЗСЖ.

8. Ефективне функціонування бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування ЗСЖ передбачає створення мезорівня системи БІЗЗСЖ, основу якого забезпечує внутрішньосистемна організаційно-функціональна взаємодія бібліотек різних типів і видів, які вибудовують власне соціально-комунікаційне середовище, базуючись на специфіці своєї діяльності - від дитячих, юнацьких, бібліотек для дорослих - до медичних, шкільних, бібліотек ВНЗ, профілактичних, санаторних закладів, дозвіллєвих установ тощо.

Модель мезорівня системи БІЗЗСЖ базується на принципово нових підходах: 1) переходу від монологічного до діалогічного спілкування в процесі взаємодії, спілкування та обміну інформацією щодо ЗСЖ; 2) відходу від монобібліотечної та перехід до полібібліотечної концепції створення системи БІЗЗСЖ через залучення до її складу практично всіх бібліотек України, незалежно від типу, виду, профілю, відомчої підпорядкованості, територіального і вікового масштабів; 2) перенесення «ядра» системи зі сфери відповідальності переважно медичних бібліотек (як це було раніше) до розгляду інформаційно-комунікаційної підтримки ідеології ЗСЖ як одного з пріоритетних змістових напрямів діяльності загальнодоступних універсальних публічних бібліотек - національних, обласних, районних, міських, сільських.

9. Концептуальна модель екзорівня системи БІЗЗСЖ, що базується на соціальному партнерстві бібліотеки з іншими соціально-комунікаційними структурами, має три підсистеми: 1) документально-комунікаційну (редакції, видавництва, книжкові магазини, бібліотеки, інформаційні центри, архіви, музеї); 2) масово-комунікаційну (преса, радіо, телебачення, мас-медіа); 3) електронно-комунікаційну (Інтернет, електронні бібліотеки). Ці соціально-комунікаційні структури є інституціональними каналами виробництва і розповсюдження загальнодоступних (публічних) повідомлень, які за масштабами поширення та характеристикою реципієнтів є аксіальними, спрямованими на одного комуніката, або ретіальними, тими, що спрямовані на невизначену кількість реципієнтів. Кожна з них має власне «поле» впливу, специфічні комунікаційні канали, засоби і способи поширення інформації, особливий контингент клієнтів, читачів, слухачів, глядачів, що сприятиме координації їхньої діяльності.

10. Концептуальна модель макрорівня системи БІЗЗСЖ передбачає два основні аспекти взаємодії: 1) встановлення і підтримку контактів бібліотеки з партнерами на основі повного чи часткового збігу мотивів і цілей взаємодії; 2) координація діяльності, постійне спілкування, обмін інформацією між бібліотекою та її партнерами. Наголошено на необхідності переходу від одновекторного руху інформації від бібліотеки до партнерів до багатовекторного обміну інформацією - «бібліотека - партнери», «партнери - бібліотека»; від одноінституціональної до багатоінституціональної взаємодії в поширенні інформації з питань ЗСЖ. Підкреслено необхідність посилення зворотного зв'язку, коли партнери не лише використовують бібліотеку як соціально-комунікаційний центр формування ЗСЖ, але й долучаються до спільних заходів, сприяють підвищенню іміджу бібліотеки як однієї зі стабільних, загальнодоступних, авторитетних каналів отримання достовірної, систематизованої, повної інформації з різних аспектів ЗСЖ.

11. Інтеграція бібліотек до системи соціальних комунікацій ЗСЖ виявляється через: тісну взаємодію зі спорідненими й іншими соціальними структурами; запозичення кращих форм, методів і способів діяльності інших соціально-комунікаційних структур - ЗМІ, видавництв, книжкових магазинів, інформаційних центрів, музеїв, архівів і т.д.; сервісність обслуговування. В організаційному аспекті йдеться про створення міжвідомчого бібліотечно-інформаційного центру формування ЗСЖ.

Обґрунтовано необхідність подальшого розвитку бібліотечної валеології як відносно самостійного науково-практичного напряму діяльності бібліотек, спрямованого на зміцнення, збереження, підтримку чи відновлення здоров'я особистості і/або соціуму через здоровий спосіб життя за допомогою сервісу бібліотечних засобів, ресурсів, продуктів і послуг, через соціальне партнерство з іншими соціально-комунікаційними структурами за умови дотримання технології «формування здорового способу життя» як особистості, так і народу України в цілому.

Проведене дослідження не вичерпує повністю питання порушеної проблеми функціонування бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування здорового способу життя. Перспективними є дослідження в таких напрямах: міжособистісна взаємодія основних суб'єктів бібліотечно-інформаційної комунікації; аналітико-когнітивна діяльність бібліотеки як соціально-комунікаційної структури; інтеграція бібліотеки до мас-медійного інформаційного простору; узагальнення міжнародного досвіду формування здорового способу життя в умовах інформатизації та диверсифікації соціально-комунікаційних каналів, засобів і способів поширення інформації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Мухамед'яров Н. Н. Бібліотеки - центри валеологічного виховання в інформаційно-правовій системі України / Н. Н. Махумед'яров // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. Х., 2006. Вип. 18. С. 205-215.

2. Мухамед'яров Н. Н. Бібліотечна валеологія як наука і сфера практичної діяльності: визначення поняття / Н. Н. Мухамед'яров // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. Х., 2007. Вип. 20. С. 114-121.

3. Мухамед'яров Н. Н. Валеологія як об'єкт бібліотечно-інформаційної діяльності / Н. Н. Мухамед'яров // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. Х., 2007. Вип. 19. С. 131-140.

4. Мухамед'яров Н. Н. Формування бібліотечної валеології як наукової і навчальної дисципліни / Н. Мухамед'яров // Вісн. Кн. палати. 2007. № 2. С. 25-27.

5. Мухамед'яров Н. Н. Формування і розвиток духовного здоров'я людини та суспільства: бібліотечний вимір / Н. Н. Мухамед'яров // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. Х., 2008. Вип. 23. С. 141-150.

6. Мухамед'яров Н. Н. Місце бібліотек у формуванні здорового способу життя молоді: результати соціологічного дослідження / Н. Н. Мухамед'яров // Вісн. Харк. держ. акад. культури: зб. наук. пр. Х., 2009. Вип. 24. С. 172-182.

Тези та доповіді на конференціях:

7. Мухамедьяров Н. Н. Формирование и распространение валеологического знания: библиотечно-информационные аспекты / Н. Н. Мухамедьяров // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали наук. конф. молодих учених, 23-24 квітня 2006 р. Х., 2006. С. 215.

8. Мухамедьяров Н. Н. Библиотечная валеология как комплексная научная дисциплина: проблемы институализации / Н. Н. Мухамедьяров // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали наук. конф молодих учених, 24-25 квітня 2007 р. Х., 2007. С. 241-242.

9. Мухамедьяров Н. Н. Роль библиотек в формировании здорового образа жизни молодежи Украины / Н. Н. Мухамедьяров // Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаціїної глобалізації: матеріали міжнар. конф., 22-23 листоп. 2007 р., Харків. Х., 2007. С. 210-213.

10. Мухамедьяров Н. Н. Библиотечная валеология как научная дисциплина: постановка вопроса / Н. Н. Мухамедьяров // Проблемы межкультурных коммуникаций в содержании социогуманитарного образования: состояние, тенденции, перспективы: материалы междунар. науч. конф. КГУКИ: в 2 ч. Казань: Изд-во КГУКИ, 2008. Ч. ІІ. С. 222-224.

11. Мухамедьяров Н. Н. Здоровый образ жизни: социально-коммуникационный подход / Н. Н. Мухамедьяров // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали всеукр. конф. молод. учених, 24-25 квітня 2008 р., Харків. Х., 2008. С. 251.

12. Мухамед'яров Н. Н. Про співвідношення понять «бібліотерапія» і «бібліотечна валеологія» / Н. Н. Мухамед'яров // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: матеріали V міжнар. наук.-практ. конф., 20-22 трав. 2008 р., Київ. К., 2008. С. 40-41.

13. Мухамед'яров Н. Н. Бібліотека - інституція формування соціально-комунікаційного середовища здорового способу життя / Н. Н. Мухамед'яров // Соціальні комунікації в стратегіях формування суспільства знань: тези доповідей міжнар. наук. конф., 26-27 лютого 2009 р., Харків. Х., 2009. С. 111-13.

14. Мухамед'яров Н. Н. Професійна підготовка бібліотечно-інформаційних кадрів у контексті здорового способу життя / Н. Н. Мухамед'яров // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матеріали всеукр. наук.-теорет. конф. молодих учених, 23-24 квітня 2009 р., Харків. Х., 2009. С. 246-247.

АНОТАЦІЯ

Мухамедьяров Н.Н. Библиотека как социально-коммуникационный центр формирования здорового образа жизни. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по социальным коммуникациям, специальность 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. - Харьковская государственная академия культуры. - Харьков, 2010.

Диссертация посвящена разработке теоретических и организационно-методических основ функционирования библиотеки как социально-коммуникационного центра формирования здорового образа жизни путем усиления ее коммуникационных функций, создания системы библиотечно-информационного обеспечения здорового образа жизни (БИОЗОЖ).

Доказана зависимость деятельности библиотеки от уровня сформированности социально-коммуникационного пространства, развитости информационных потребностей читателей, наличия законодательно-правового регулирования информационно-коммуникационной поддержки библиотекой требований здорового образа жизни. Библиотека рассмотрена как профессиональный коммуникант, инициирующий и формирующий внутреннюю и внешнюю социально-коммуникационную среду.

Обосновано, что библиотека как социально-коммуникационный центр формирования здорового образа жизни может успешно функционировать при условии создания целостной системы БИОЗОЖ - многоуровневой, открытой, общедоступной, широкомасштабной структуры. В системе выделено пять взаимосвязанных уровней - микро-, мезо-, екзо-, макро- и мегауровень, всесторонне охарактеризовано их качественные особенности. Представлены концептуальные модели каждого из уровней системы, выявлены внутрибиблиотечные и межбиблиотечные коммуникационные связи. Социальное партнерство рассмотрено как инновационное направление взаимодействия библиотеки с внешней средой.

Подчеркнуто, что интеграция библиотек в систему социальных коммуникаций здорового образа жизни осуществляется путем: тесного взаимодействия библиотеки с родственными и другими социальными структурами; использование библиотеками лучших форм, методов, способов деятельности социально-коммуникационных центров, музеев, архивов; повышения уровня сервисного обслуживания. Обоснована необходимость дальнейшего развития библиотечной валеологии как научно-практического направления деятельности библиотек.

Ключевые слова: социальные коммуникации, библиотека, библиотечно-информационная деятельность, здоровый образ жизни.

SUMMARY

Mukhamediarov N.N. Library as a social and communication center of formation of a healthy mode of life. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of a Candidate of sciences in social communications, speciality 27.00.03 - Book science, library science, bibliography science. - Kharkiv State Academy of Culture. - Kharkiv, 2010.

Dissertation is devoted to the development of organizational and methodological foundations of the work of a library as a social and communication center of formation of a healthy mode of life.

The dependence is proved of the work of a library as a social and communication center of formation of a healthy mode of life on the level of organization of social-communication environment, specific character of users' information needs, a degree of legal regulation of information-communication support of formation of a healthy mode of life by the library. The main foundations of formation of an integral system of library and information support of the healthy mode of life in social and communication practice are substantiated. The peculiarities of intra-library and inter-library communication are elucidated.

Social partnership is examined as an innovation trend of library interaction in the social-communication environment of the healthy mode of life. The directions of library service integration into the united information-communication system of formation of the healthy mode of life are revealed.

Key words: social communications, library, library information activity, healthy mode of life.

Размещено на Allbest.ru