Комунікативні механізми формування образу іноземної країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК 316.77:321

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

КОМУНІКАТИВНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ

ОБРАЗУ ІНОЗЕМНОЇ КРАЇНИ

Спеціальність 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

Балюк Світлана Володимирівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: член-кореспондент НАН України, доктор соціологічних наук, професор Бакіров Віль Савбанович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри прикладної соціології, ректор

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Полторак Володимир Абрамович, Дніпропетровський університет економіки і права, завідувач кафедри гуманітарних та соціально-політичних наук

кандидат соціологічних наук, доцент Прохоренко Євгенія Яківна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, доцент кафедри соціології Інституту соціальних наук.

захист відбудеться 1 червня 2010 р. о __ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.051.15 у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 2-49.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий «___ » квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.І. Шеремет

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Посилення процесів глобалізації та інформатизації суспільства, розвиток міжкультурних комунікацій, застосування різноманітних соціально-комунікативних технологій спричиняють ускладнення комунікативного простору та появу нових комунікативних механізмів, що впливають на формування уявлень про іноземні країни. При цьому образи іноземних країн стають більш чіткими та інформативними. Однак це не означає, що вони також стають і більш реалістичними, адже розширення можливостей комунікації супроводжується інтенсивним тиражуванням і поширенням помилкових уявлень.

Окрім того, сприйняття іншої країни та її народу як чужого виступає одним з головних чинників виникнення міжнародних та міжетнічних конфліктів. Разом з тим, позитивне сприйняття країни значною мірою сприяє гармонізації відносин між народами у різних сферах життєдіяльності. Особливо актуальним це питання є для такої молодої держави, як Україна, перед якою стоять завдання, з одного боку, утвердження національної ідентичності, з іншого - визначення зовнішньополітичних пріоритетів. Суттєве значення в цьому контексті відіграють відносини із сусідніми країнами, з якими ми маємо не лише спільні кордони, але й тісні економічні, культурні та соціальні зв'язки, що склалися історично.

Усе вищезазначене обґрунтовує актуальність і необхідність аналізу нових можливостей формування образу іноземної країни в масовій свідомості, у тому числі комунікативних механізмів формування такого образу.

Комунікативна природа формування образу іноземної країни висвітлюється в науковій літературі з позицій різноманітних теорій і концепцій. Дослідження образів соціальної реальності в регуляції соціальних відносин пов'язане з працями класиків соціології - М. Вебера, Е. Дюркгейма, П. Бурдьє, П. Бергера і Т. Лукмана, А. Шюца, а також соціального психолога С. Московичі. Теоретичне осмислення сутності функціонування образу іноземної країни в суспільній свідомості було закладене американським соціологом К. Боулдінгом. Згодом різні аспекти цієї проблеми були розкриті з урахуванням специфіки менталітету пострадянського простору у теоретичних розробках міждисциплінарного спрямування Е. Галумова, Д. Замятіна, А. Здравомислова, І. Кисельова, Й. Конечної, В. Королька, Г. Почепцова, І. Слісаренка, О. Смирнової, Л. Хижняк, О. Шевченко та ін.

Суттєвий внесок у науковий аналіз моделі комунікативного механізму зробили теоретики соціальної комунікації, а саме В. Бакіров, Ю. Габермас, Е. Голл, Н. Костенко, Ч. Кулі, Г. Лассуел, Н. Лисиця, Н. Луман, Дж. Мід, А. Моль, Т. Парсонс, В. Полторак, Є. Прохоренко, А. Ручка, К. Ясперс, а також дослідники соціальних механізмів, зокрема Т. Заславська, В. Омельченко, Р. Ривкіна, О. Чернявська, О. Якуба.

Також звертають на себе увагу фундаментальні розробки концепції глобалізації, подані у працях Р. Робертсона, Е. Гідденса, М. Маклюена, а також ідеї представників концепції інформаційного суспільства В. Іноземцева, М. Кастельса, М. Маклюена, Й. Масуди, А. Тоффлера Ф. Уебстера та постмодерністського напрямку в соціології Ж. Бодріяра, Ж.-Ф. Ліотара, Д. Іванова.

Незважаючи на суттєві внески щодо соціологічного вивчення соціальної комунікації та формування образів соціальної реальності в масовій свідомості, треба підкреслити, що в сучасній українській соціології залишаються недостатньо розробленими теоретичні засади дослідження усього розмаїття комунікативних механізмів формування образу іноземної країни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках наукових тем кафедри прикладної соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Комунікативні механізми соціальної й етнополітичної консолідації українського суспільства» (№3-10-06, номер державної реєстрації 0106U00223) і «Комунікативні механізми інтеграції українських університетів до європейського науково-освітнього простору» (№3-10-09, номер державної реєстрації 0109U00615).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концептуальних засад соціологічного вивчення комплексу комунікативних механізмів формування образу іноземної країни в умовах становлення глобального інформаційного суспільства.

Задля досягнення зазначеної мети були поставлені та розв'язані такі дослідницькі завдання:

- визначено теоретичні та методологічні засади соціологічного дослідження образів соціальної реальності;

- здійснено теоретичну інтерпретацію поняття «образ іноземної країни»;

- розкрито значення поняття «комунікативний механізм» на основі уточнення існуючих теоретико-методологічних підходів до соціальної комунікації та соціального механізму;

- з'ясовано особливості та основні елементи комунікативного механізму формування образу іноземної країни в умовах глобального інформаційного суспільства;

- здійснено емпіричну інтерпретацію комунікативної природи образів сусідніх країн, їхніх змістових характеристик та факторів, що впливають на їхнє формування, в уявленні українського студентства на підставі даних масового соціологічного опитування.

Об'єкт дослідження - процес формування образу іноземної країни.

Предмет дослідження - особливості комунікативних механізмів формування образу іноземної країни в сучасному суспільстві.

Теоретико-методологічні засади дослідження. Для обґрунтування теоретико-методологічної бази дисертаційного дослідження були використані положення теорії образів К. Боулдінга, соціальних уявлень С. Московичі, соціальної комунікації Г. Лассуелла, К. Шеннона та В. Вівера, соціальних механізмів Т. Заславської та О. Якуби, а також теоретичні основи глобального інформаційного суспільства, що подані в працях Е. Гідденса, М. Кастельса, М. Маклюена, Е. Тоффлера та Ф. Уебстера. Окрім того, при дослідженні комунікативної природи формування образу іноземної країни в сучасному суспільстві використані положення концепції спектаклю Г. Дебора та концептуальні постмодерністські конструкції Ж. Бодріяра та Д. Іванова.

Методи дослідження. У межах дисертаційної роботи для вирішення поставлених дослідницьких завдань використовувався комплекс загальнонаукових методів: методи порівняльного аналізу та синтезу, системний і структурний аналіз, функціональний аналіз.

Емпіричну базу дослідження склали дані авторського соціологічного дослідження комунікативних механізмів формування образів сусідніх країн в уявленні студентів вищих навчальних закладів України, проведеного методом масового опитування (n=1038 чоловік, березень-травень 2009 р.), дослідження текстів газети «Вечірній Харків» (n=76, випуски з 1 червня по 30 листопада 2008 року включно) та експертного опитування (n=56, 2006 р., м. Харків).

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає у розробці соціологічної концепції комунікативних механізмів формування образу іноземної країни, з урахуванням культурних, економічних, зовнішньополітичних і внутрішньополітичних реалій сучасного українського суспільства, а саме:

Уперше:

- запропоновано соціологічний підхід до вивчення образу іноземної країни як соціокомунікативного феномена, що утворюється в результаті дії широкого комплексу комунікативних механізмів, на підставі чого було виділено та проаналізовано цілий ряд різноманітних стихійних та цілеспрямованих механізмів, що діють у різних сферах життєдіяльності суспільства та організують комунікативний процес за посередництвом соціальних суб'єктів (індивідів, соціальних груп та інститутів), комунікативних каналів та соціально-комунікативних технологій;

- розкрито специфіку комунікативних механізмів формування образу сусідніх країн у свідомості українських студентів у сучасному суспільстві, що головним чином пов'язана зі стрімким розвитком всесвітньої мережі Інтернет;

- виявлено низку факторів, що впливають на формування образу сусідніх країн у свідомості українських студентів, зокрема політико-правова ситуація в країні, умови дотримання або недотримання демократичних цінностей державним керівництвом, зовнішньополітичний вплив на Україну та інші держави світу, чинник низького рівня економічного розвитку, матеріальне благополуччя країни, проведення демократичної політики державним керівництвом;

Удосконалено:

- можливості методологічного синтезу теорії глобалізації, інформаційного суспільства та ідей постмодерністського напрямку в соціології як теоретико-методологічного підходу до вивчення проблеми формування образу іноземної країни, що дозволило виявити поліваріантність комунікативних механізмів у сучасному суспільстві;

- інструментарій емпіричного соціологічного дослідження особливостей комунікативних механізмів формування образу іноземної країни, зокрема, на основі виділених індикаторів розроблено анкету соціологічного дослідження комунікативних механізмів формування образу іноземної країни;

дістали подальшого розвитку

- соціологічна інтерпретація поняття «образ іноземної країни», яке визначається автором як система уявлень про конкретну країну на рівні індивідуальної, групової та масової свідомості, яка має комплексний характер та включає в себе географічні характеристики, інформацію, пов'язану зі сферами життєдіяльності суспільства (політикою, економікою, культурою, релігією, правом, науково-технічною сферою, освітою, спортом, туризмом тощо), з історією цієї країни, з відомими постатями та пересічними громадянами, що дозволяє виявити їх у формі стереотипів, асоціацій, міфів та символів;

- аналіз способів уникнення інформаційного вакууму у міжкультурній комунікації, а також подолання негативних образів соціальних об'єктів, зокрема образів іноземних країн, за допомогою використання цілеспрямованих комунікативних механізмів, що робить обґрунтованою увагу маркетингових комунікацій, у тому числі паблік рилейшнз і брендингу територій, та потенціалу системи освіти як потужного «провідника» знань про іноземні країни.

Теоретичне і практичне значення дисертаційної роботи полягає у концептуалізації комунікативних механізмів формування образу іноземної країни, а також у здійсненні теоретичної інтерпретації понять «образ іноземної країни» та «комунікативний механізм формування образу іноземної країни». Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані також для теоретичного осмислення низки дискусійних питань соціології комунікації, для розширення, упорядкування та систематизації категоріального апарату цієї спеціальної соціологічної теорії у цілому, а також у подальших наукових дослідженнях процесів формування образів територій зокрема.

Основні положення, результати та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані як теоретичне обґрунтування для розробки державних програм, законодавчих актів та управлінських рішень на рівні центральних та місцевих органів законодавчої та виконавчої влади, спрямованих на оптимізацію відносин з іншими державами, а також при формуванні стратегії щодо забезпечення позитивного міжнародного іміджу України та її регіонів серед громадян інших країн. Результати дисертаційного дослідження також можуть використовуватися в навчальному процесі при викладанні таких дисциплін, як «Соціологія масових комунікацій», «Комунікативні технології інформаційного суспільства», «Комунікація в державному управлінні», «Міжнародна інформація», «Зв'язки з громадськістю», «Іміджологія».

Особистий внесок здобувача. Робота є самостійним науковим дослідженням здобувача. Наукові результати і висновки, що містяться в дисертації, отримані автором особисто.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися в ході V Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «(Пост)сучасність і наука: соціологія у пошуках себе та суспільства» (Харків, 2007 р.), Міжнародного молодіжного наукового форуму «Ломоносов-2008» (Москва, 2008 р.), VІ Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності» (Харків, 2008 р.), V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії: соціальна інтеграція та соціальні нерівності в контексті сучасних суспільних трансформацій» (Київ, 2008 р.), ІІ Міжнародного Львівського соціологічного форуму «Багатовимірні простори сучасних соціальних змін» (Львів, 2008 р.), Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття» (Одеса, 2008 р.), ІІ Міжнародної наукової конференції Одеські соціологічні читання «Соціальна політика і механізми інтеграції українського суспільства» (Одеса, 2008 р.), Молодіжної наукової конференції «Споживання як комунікація-2008» (Санкт-Петербург, 2008 р.), XIV Міжнародної наукової конференції «Харківські соціологічні читання» (Харків, 2008 р.), Міжнародної конференції «Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління» (Донецьк, 2009 р.), Міжнародного науково-практичного симпозіуму «Імідж держави / регіону в сучасному інформаційному суспільстві» (Санкт-Петербург, 2009 р.), Науково-практичної конференції Харківського відділення Соціологічної асоціації України «Якубинська наукова сесія» (Харків, 2009 р.), Х Міжнародної наукової конференції «Е-економіка - Е-суспільство в Центральній та Східній Європі» (Налечов, 2009 р.), І Конгресу Соціологічної асоціації України «Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей» (Харків, 2009 р.).

Публікації. Основні ідеї та результати дисертаційного дослідження відображено у 18 наукових публікаціях, з них 7 публікацій у виданнях, що визначені ВАК України фаховими із соціології, 11 статей та тез доповідей у матеріалах всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (що містять дев'ять підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків. Текст роботи містить 20 рисунків та 16 таблиць. Загальний обсяг роботи становить 201 сторінку, з них 162 сторінки займає основна частина, 23 сторінки - список використаних джерел (226 найменувань), 16 сторінок - додатки.

Основний зміст роботи

соціологічний комунікативний образ іноземний

У вступі подано загальну характеристику роботи, обґрунтовано актуальність і висвітлено ступінь наукової розробленості теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, його об'єкт і предмет, визначено теоретико-методологічні засади та емпіричну базу, розкрито наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів, наведено дані про апробацію.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження комунікативних механізмів формування образу іноземної країни» досліджено основні теоретико-методологічні підходи до соціологічного аналізу сутності комунікативних механізмів формування образу іноземної країни, розкрито значення запропонованого у дослідженні категоріально-понятійного апарату.

У першому підрозділі «Образ іноземної країни як об'єкт соціологічного аналізу» проаналізовані та систематизовані положення основних теоретичних підходів щодо вивчення образу іноземної країни як соціального феномену. Розглянуто визначення поняття «образ» та суміжних з ним понять, наведена авторська інтерпретація поняття «образ іноземної країни», розглянуто його основні структурні елементи та форми прояву.

Зазначено, що накопичений теоретичний досвід суміжних наук, зокрема філософії та психології, сприяв концептуалізації проблеми відображення образів соціальної реальності у соціологічній науці. У підрозділі висвітлено підходи до дослідження образів у процесі пізнання та регуляції соціальних відносин, які розкриті у рамках концепцій соціальної дії М. Вебера, колективних уявлень Е. Дюркейма, життєвого світу А. Шюца, соціального конструювання реальності П. Бергера і Т. Лукмана, соціальних уявлень С. Московичі. Синтез розглянутих мікро- та макросоціологічних концепцій дозволив зробити висновок про необхідність дослідження образу як об'єктивно-суб'єктивного феномену, який формується під впливом соціокультурних реалій і соціальних комунікацій, а також має регулятивний характер, оскільки визначає ставлення людей до об'єктів реальності та моделі реагування на ці об'єкти.

Здійснено розрізнення сутності поняття «образ» з іншими близькими за змістом категоріями, у першу чергу «іміджем». Зазначено, що автор дотримується підходу, в якому поняття «образ» розглядається як родове та властиве соціологічному баченню, у той час як поняття «імідж» у науковій літературі здебільшого використовується у такому значенні: створений за допомогою інформаційно-комунікативних технологій образ певного соціального об'єкта.

Спираючись на праці представників різних соціогуманітарних наук, зокрема М. Арутюняна, К. Боулдінга, А. Гаври, Е. Галумова, Д. Замятіна, Н. Замятіної, А. Здравомислова, О. Кіркіна, І. Кисельова, Л. Мамута і О. Савицької, а також виходячи з власних теоретичних розробок, автором наведено визначення поняття «образу іноземної країни» як соціокомунікативного феномену, тобто сукупності уявлень про цю країну, які склалися в індивідуальній, груповій чи масовій свідомості у процесі соціальної взаємодії під впливом набору комунікативних механізмів. Зазначено, що у цьому контексті поняття «країна» є близьким до поняття «держава», однак воно порівняно менше асоціюється з аспектом політичного керівництва. У підрозділі визначено структурні компоненти образу іноземної країни, а саме: географічні характеристики, інформація, пов'язана зі сферами життєдіяльності суспільства, з історією цієї країни, з відомими постатями та пересічними громадянами. При цьому підкреслено, що образ іноземної країни може проявлятися у формі стереотипів, асоціацій, міфів і символів.

У другому підрозділі «Теоретичні уявлення про сутність комунікативних механізмів формування образу іноземної країни» розкрито основні теоретичні підходи до соціальної комунікації та соціального механізму, сформульовано авторське визначення поняття «комунікативний механізм формування образу іноземної країни».

Представлено аналітичний огляд концепцій різних соціологічних шкіл, присвячених вивченню сутності соціальної комунікації як фундаментальної засади існування суспільства та необхідної складової формування образу іноземної країни, зокрема символічного інтеракціонізму (Ч. Кулі, Дж. Мід), феноменологічної соціології (А. Щюц), екзистенціалізму (К. Ясперс), франкфуртської школи (Ю. Габермас), системної теорії (Н. Луман). Базуючись на теоретичних уявленнях, що відображені в працях західних соціологів, соціальна комунікація інтерпретується автором у контексті трансмісії, тобто трансляції та сприйняття інформації, ідей, почуттів, значень, смислів, знань, зокрема про іноземну країну, обумовлених низкою соціально значимих оцінок, норм спілкування, а також детермінованих політичними, економічними, культурними та іншими факторами.

У підрозділі представлені результати критичного аналізу основних підходів з дослідження елементів комунікативного процесу, що покладені в основу дії будь-якого комунікативного механізму. За допомогою моделей Г. Лассвела, К. Шеннона та У. Вівера, Е. Каца та П. Лазарсфельда, обґрунтовано погляд на формування образу іноземної країни як комунікативний процес, який реалізується на міжособистісному, груповому, міжгруповому та масовому рівнях за схемою: «комунікатор» - «інформація про країну» - «канал» - «реципієнт» - «певний образ країни». Зазначено, що взаєморозуміння між партнерами з комунікації може бути досягнуто лише тоді, коли вони однаково розуміють зміст і значення кодів та знаків. Цей аспект комунікативного процесу є особливо важливим у міжкультурній комунікації, адже кожна культура має властиву лише їй систему кодів, що може призвести до викривлення отриманої інформації.

Спираючись на положення концепції соціального механізму Т. Заславської та О. Якуби, а також на авторське визначення поняття «образу іноземної країни», комунікативний механізм формування образу іноземної країни визначається як взаємодія суб'єктів комунікації (індивідів, соціальних груп, соціальних інститутів тощо), яка направлена на передачу / отримання / обмін інформації(єю) щодо цієї країни, відбувається за певних умов, під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. Аналізуючи внутрішні чинники, що визначають якість впливу комунікативних механізмів формування образу іноземної країни, автор акцентує увагу на культурних особливостях народу, який формує образ іноземної країни, факторах історичної пам'яті, якості міждержавної співпраці у політичній, економічній, культурній площині тощо. До зовнішніх факторів віднесено політичні, економічні, культурні та інші показники розвитку країни, образ якої формується.

Зазначено, що у формуванні образу іноземної країни використовується широке розмаїття комунікативних механізмів, які класифіковані автором за кількома параметрами. По-перше, комунікативні механізми поділяються на так звані «стихійні», або «спонтанні», коли уявлення про країну формуються у процесі отримання випадкових повідомлень (наприклад, при спілкуванні з друзями), та «цілеспрямовані», коли йдеться про цілеспрямовану діяльність суб'єктів комунікації, скеровану на формування певного образу країни за допомогою соціально-комунікативних технологій. В останньому випадку говорять про «комунікативну діяльність» або систему послідовних дій.

За кількісним складом окремо взятий механізм може бути таким, що характеризується складними системними зв'язками (особливо у тих випадках, коли йдеться про цілеспрямовані потоки інформації) або поданий лише одним елементом (як це відбувається у міжособистісній комунікації). Відповідно до якісного складу елементів, механізми можуть мати соціальну основу (елементами механізму є лише соціальні суб'єкти, тобто окремі індивіди, соціальні групи, соціальні інститути), соціально-технічну (елементи механізму подані у вигляді суб'єктів комунікації та засобів масової комунікації, за допомогою яких вони транслюють свої повідомлення) або технологічну (при формуванні уявлення працюють соціально-комунікативні технології, що також включають соціальних суб'єктів як відправників інформації і технічні канали).

Окрім того, комунікативні механізми виокремлюються за сферою поширення інформації, тобто сферами життєдіяльності особистості (такі, що діють у сфері освіти, у трудовій сфері або у сфері дозвілля).

Зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку суспільства виділити види комунікативного механізму у чистому вигляді можна лише теоретично, адже у практичному функціонуванні всі вони так чи інакше взаємодіють, доповнюючи один одного.

У третьому підрозділі «Комунікативні механізми формування образу іноземної країни в умовах глобального інформаційного суспільства» визначено можливості методологічного синтезу теорії глобалізації, інформаційного суспільства та ідей постмодерністського напрямку в соціології в якості теоретико-методологічного підходу до вивчення проблеми формування образу іноземної країни.

Аналіз теоретичних концепцій глобалізації (Р. Робертсона, Е. Гідденса, М. Маклюена) та інформаційного суспільства (В. Іноземцева, М. Кастельса, М. Маклюена, Й. Масуди, А. Тоффлера, Ф. Уебстера), продемонстрував, що набір комунікативних механізмів формування образу іноземної країни в його соціокультурному та політико-економічному вимірах сьогодні значно розширюється. Адже завдяки розвитку транспортної інфраструктури та відкритим кордонам, з одного боку, та вдосконаленню електронних засобів масової комунікації, з іншого, населення земної кулі включене до нової реальності - глобального інформаційного суспільства, що характеризується широким доступом до різної інформації про будь-яку країну світу.

В умовах глобального інформаційного суспільства знання та інформація перетворюється в один зі стратегічних ресурсів, професійне використання якого є засадою процвітання будь-якої країни. Цей факт сприяв розвитку комплексу соціально-комунікативних технологій цілеспрямованого формування певного образу будь-якої країни за кордоном.

Особливий акцент у дисертації зроблено на дослідженнях прибічників постмодерністського напрямку. Базуючись на висновках Ж. Бодріяра та Д. Іванова, показано: оскільки соціальна комунікація в сучасному суспільстві здебільшого опосередкована різноманітними технічними засобами та керована інформаційно-комунікативними технологіями, штучний світ образів, що конструюється мас-медіа, віддалив індивіда від реальності - світ було колонізовано іміджами, брендами та міфами. За таких умов образи реальності починають замінювати саму реальність. Така трансформація картини оточуючого світу призводить до порушення принципового питання про те, наскільки образи іноземних країн, що формуються в нашій уяві, відповідають дійсності.

У другому розділі «Поліваріантність комунікативних механізмів формування образу іноземної країни в сучасному суспільстві» висвітлено особливості комунікативних механізмів формування образу іноземної країни у різних сферах життєдіяльності суспільства, роль засобів масової комунікації у процесі формування образу іноземної країни, а також можливості інформаційно-комунікативних технологій формування позитивного або негативного образу країни.

У першому підрозділі «Види комунікативних механізмів формування образу іноземної країни за сферами життєдіяльності» виділено та проаналізовано особливості комунікативних механізмів у сфері дозвілля, у сфері освіти та у трудовій сфері. Особливу увагу приділено відправникам інформації про закордоння.

Зазначено, що формування образу іноземної країни майже завжди відбувається в колі сім'ї та під час спілкування з друзями. У сфері вільного часу (дозвіллі) до суб'єктів інформаційного впливу також віднесено членів або працівників різноманітних виховних, культурних, релігійних установ, громадсько-політичних організацій, спортивних клубів, гуртків за інтересами, курсів іноземних мов та ін.

Акцентовано увагу на тому, що особливого значення в процесі формування образу іноземної країни у дозвіллєвій діяльності набуває особистий досвід відвідування країни (туризм) та спілкування з громадянами цієї країни. За цих умов людина має можливість отримати детальну інформацію про культуру та традиції народу. Окрім того, підкреслено, що особливою інформативністю про країну перебування відзначаються екскурсії, основна мета яких - познайомити приїжджих з пам'ятками культури, а також культурними подіями в країні.

Аргументовано, що одним з основних джерел отримання знань про навколишню реальність, у тому числі про життя інших народів, є комунікативне середовище освітньої діяльності, до соціальних суб'єктів якого перш за все належать учителі та викладачі, однокласники та одногрупники, автори підручників та інших навчальних матеріалів, учасники міжнародних конференцій, олімпіад тощо.

Підкреслено, що оскільки характерною рисою розвитку сучасного суспільства є глобалізація економіки, що пов'язана зі збільшенням кількості транснаціональних компаній, розширенням збуту товарів та послуг за кордоном, відбувається різкий стрибок соціальної мобільності робочої сили та збільшення кількості міжкультурних контактів під час виконання службових обов'язків. Тому стають актуальними такі шляхи формування образу іноземної країни, як відрядження за кордон, міжнародні наради, зустрічі, спілкування з іноземними партнерами за посередництвом технічних засобів, зокрема мережі Інтернет, телефону, факсу, а також поштових відправлень.

Другий підрозділ «Формування образу іноземної країни засобами масової комунікації» присвячено аналізу засобів масової комунікації як відправника та транслятора інформації про іноземну країну.

Зазначено, що у сприйнятті дійсності людьми, які не мають можливості регулярних контактів з представниками інших країн та не виїздять часто за кордон, зовнішній світ у більшості випадків представлений тими образами, що транслюються за посередництвом засобів масової комунікації. Засоби масової комунікації розглядаються, як такі, що включають в себе засоби масової інформації (пресу, радіо, телебачення), Інтернет (що не є засобом масової інформації в чистому вигляді, оскільки може використовуватися у міжособистісній та груповій комунікації), засоби масового впливу (література, театр, кіно, цирк, видовища) і технічні засоби (пошта, стаціонарний телефон, мобільний зв'язок, телефакс).

Наголошено на тому, що завдяки своїм властивостям, ЗМК виступають, з одного боку, як засіб передачі повідомлень та взаємодії між окремими індивідами та соціальними групами, незалежно від їхнього територіального розташування, з іншого, як такі, що мають власну змістотворчу тенденцію, яка породжує специфічні соціокультурні практики.

Підкреслено, що в умовах розвитку глобального інформаційного суспільства необхідно приділяти увагу потенціалу Інтернет як засобу трансляції образу іноземної країни. Автором виділено та проаналізовано основні інструменти отримання інформації за допомогою Всесвітньої мережі, а саме: інформаційні портали, тематичні сайти, спеціально створені для репрезентативних цілей і формування позитивного образу країни за кордоном, різноманітні енциклопедії й довідкові матеріали, сайти новин тощо.

У третьому підрозділі «Соціально-комунікативні технології у механізмі формування образу іноземної країни» розкрито особливості цілеспрямованих комунікативних механізмів формування образу іноземної країни.

Особливої уваги, на думку автора, заслуговує той факт, що з розвитком глобального інформаційного суспільства процес формування образу іноземної країни стає все складнішим: з'являються практики цілеспрямованого конструювання образів соціальних об'єктів, природу яких автор розкриває через таке поняття, як комунікативна діяльність - спеціально підготовлені, керовані потоки інформації, що в контексті формування образу країни найчастіше пов'язана з діяльністю органів державної влади. Розглянуто особливості іміджевої, публічної та народної дипломатії, низки маркетингових технологій, зокрема паблік рилейшнз (ПР) та брендингу, а також інформаційних війн та пропаганди як форм немаркетингових комунікацій.

Зазначено, що головна мета, яка стоїть перед суб'єктами комунікативної діяльності, може полягати у залученні інвестицій, доходів у бюджет від туристичного бізнесу, просуванні товарів та послуг на світових ринках, прийнятті позитивних рішень щодо країни різних політичних суб'єктів, сприятливому ставленні до пересічних громадян за кордоном тощо. Переважно координуючу роль у цьому питанні покладено на Міністерство (Відомство) закордонних справ, адже забезпечення позитивного сприйняття країни у світі є одним із центральних напрямків зовнішньої політики.

Зроблено висновок про те, що в основу програми будь-якої комунікативної діяльності з покращення образу країни повинно бути покладено ґрунтовний науковий аналіз із залученням соціологічних методів дослідження, зокрема масового опитування, експертного опитування, контент-аналізу та фокус-групи.

У третьому розділі «Характеристика комунікативних механізмів формування образів сусідніх країн в уявленні студентів українських ВНЗ» на базі даних якісно-кількісного соціологічного дослідження серед студентів вищих навчальних закладів України, проведеного автором з метою виявлення особливостей основних шляхів формування образів Білорусі, Молдови, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини та Угорщини, визначено змістові образи сусідніх країн, набір факторів, що впливають на їхнє формування, а також основні тенденції розвитку комунікативних механізмів, залучених до цього процесу.

Студенти були обрані об'єктом емпіричного дослідження тому, що, по-перше, саме ця соціальна група уособлює риси майбутньої соціальної дійсності. По-друге, погляди молодих людей перебувають у стадії формування, на етапі переходу від дитинства до дорослого життя, що відбувається під впливом процесів соціалізації, інтерналізації норм і цінностей тощо. Тому вони є найбільш чутливими до викликів сучасності, зокрема впливу новітніх інформаційних технологій. По-третє, вони є найбільш схильними до радикальних оцінок і дій. Нарешті, ця соціальна група за характером своєї діяльності виступає резервом формування інтелектуальної еліти країни, що відіграє важливу роль у продукуванні й трансляції ціннісно-нормативних структур суспільства.

У першому підрозділі «Змістове наповнення образів сусідніх країн» з метою виявлення дії комунікативних механізмів та розробки рекомендацій щодо удосконалення міжкультурної комунікації між сусідніми країнами розкрито зміст і специфіку образів країн-сусідів.

Зазначено, що асоціації респондентів мають переважно емоційно-нейтральний констатувальний характер. Це може свідчити про високий рівень толерантності українського студентства до сусідніх країн та їхніх народів.

Важливим завданням дисертаційної роботи було визначення центральних образів кожної із сусідніх країн. Згідно з результатами дослідження, виявлено, що Білорусь та Росія перш за все асоціюються з їхніми політичними діячами (Олександром Лукашенком та Володимиром Путіним, відповідно). Окрім того, Росія в уявленні респондентів щільно пов'язана з природним газом, що, ймовірніше, обумовлено напруженими відносинами між нашими державами з приводу постачання газу в Україну та його транспортування через український газопровід до європейських країн.

На підставі даних соціологічного дослідження також зафіксовано, що Молдова позиціонується респондентами як країна-виробник вина. На другому місці за кількістю згадувань є асоціації, пов'язані з гастарбайтерами-будівельниками. Образ Румунії пов'язаний із циганами, що у великій кількості мешкають на території цієї країни, та графом Дракулою.

На основі емпіричних матеріалів зроблено висновок про те, що Польща не представлена жодним центральним образом. Разом з тим, ця країна пов'язана з широким спектром другорядних характеристик. Зазначено, образ Польщі в уявленні респондентів складають такі асоціації: «ляхи», «шляхта», «історичні події», «Краків» та «Варшава», «Євро-2012», «туризм», «західний сусід України», «ЄС», «дешеві споживчі товари», «католицизм», «шиплячі звуки в мові». Великий набір асоціацій, на думку автора, свідчить про те, що хоча Польща і не має єдиного маркера, який зміг би втілити у собі ідею державності, рівень знань української молоді про цю країну є достатньо високим.

Підкреслено, що найбільш розмитими і туманними в уявленні українських студентів є образи Словаччини та Угорщини. Про це свідчить як наявність помилкових уявлень, так і значна кількість ухилянь респондентів від відповідей. На основі отриманих даних автор доходить висновку про необхідність збільшення міжультурних контактів між українцями та народами цих країн.

Оскільки одним з основних шляхів у реалізації стратегії добросусідських відносин є подолання упереджень і негативних стереотипів між народами, автор акцентує увагу на тому, що респонденти всіх регіонів України вбачають у Росії образ зовнішнього ворога української держави. Разом з тим, російський народ, як було виявлено у процесі того ж дослідження за допомогою шкали Богардуса, є найближчим. Зроблено висновок про те, що така ситуація може бути опосередкованим результатом впливу інформаційного протистояння між політиками двох держав.

У другому підрозділі «Фактори формування образів сусідніх країн у свідомості українських студентів» за допомогою методу багатовимірного шкалювання та факторного аналізу визначено ряд чинників, що впливають на формування образів сусідніх з Україною країн.

Підкреслено, що на формування образів кожної із сусідніх країн впливає різний набір факторів. Серед основних чинників виділено такі: політико-правова ситуація в країні (образ Білорусі), умови дотримання або недотримання демократичних цінностей державним керівництвом (образ Росії), зовнішньополітичний вплив на Україну та інші держави світу (образ Росії), чинник низького рівня економічного розвитку (образи Молдови та Румунії), матеріальне благополуччя країни (образи Польщі, Словаччини та Угорщини), проведення демократичної політики керівництвом країни (Польща, Угорщина).

У третьому підрозділі «Тенденції розвитку комунікативних механізмів формування образів сусідніх країн в уявленні українських студентів» розглянуто шляхи отримання українськими студентами інформації про сусідні країни та окреслено основні напрямки розвитку комунікативних механізмів формування образів іноземних країн.

Проведене емпіричне дослідження дозволило зробити висновок: на ставлення студентів до сусідніх країн вплинули передусім їхні батьки, а вже потім - друзі та інші родичі. Доведено, що серед засобів масової інформації головним джерелом отримання інформації про перебіг подій у сусідніх країнах студентська молодь назвала загальнонаціональні канали телебачення та мережу Інтернет. Підкреслено, що інші види ЗМІ, зокрема преса та радіо, на сьогодні не є достатньо потужною складовою комунікативних механізмів формування образів сусідніх країн серед цієї соціальної групи.

Виявлено, що формування образів різних країн має свою специфіку. Образ Росії найкраще репрезентовано майже в усіх доступних джерела інформації (у художній та науково-пізнавальній літературі, документальному кіно, телевізійних серіалах, казках, пізнавально-розважальних телевізійних програмах тощо). Інформація про Білорусь міститься найбільшою мірою у художній та науково-пізнавальній літературі, документальному кіно та казках. Уявлення студентів про Польщу багато в чому сформовано за допомогою художньої та науково-пізнавальної літературі, документального та художнього кіно, а також туристичних матеріалів. Останнє джерело є головним транслятором інформації про Румунію, Словаччину та Угорщину серед українських студентів. Образ же Молдови, на думку респондентів, представлено майже лише у науково-пізнавальній літературі та деяких казках.

Доведено, що роль Інтернету в процесі формування образів сусідніх країн змінилася не лише на рівні масової комунікації, але й на рівні міжособистісної комунікації. Завдяки своїм технічним особливостям Всесвітня мережа стала невід'ємним джерелом інформації про країни світу. На думку автора, це дає підстави прогнозувати подальше зростання ролі Всесвітньої мережі в процесі формування образу іноземної країни.

На основі проведеного соціологічного дослідження зроблено важливий висновок про те, що образи іноземних країн значною мірою формуються за посередництвом системи освіти. Передача та отримання інформації під час навчального процесу здійснюється головним чином через вивчення навчальних курсів, найбільш значущими серед яких є історія та географія, що викладаються у середній школі.

Особлива увага приділяється ефективності комунікативної діяльності з цілеспрямованого формування образу сусідніх країн. Результати емпіричного дослідження показали, що переважна більшість українських студентів зовсім нічого не чула про діяльність культурно-інформаційних центрів сусідніх країн на території України. Також було виявлено, що майже 40% респондентів зовсім не чули про жодну з PR-акцій, організованих сусідніми країнами з метою просування власного позитивного іміджу.

У висновках дисертації узагальнено результати проведеного дослідження комунікативних механізмів формування образу іноземної країни, відповідно до завдань роботи підбито підсумки, сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, визначено перспективи подальшого наукового вивчення проблеми та можливості використання результатів у послабленні дії упереджень і негативних стереотипів відносно країни та її народу у глобальному інформаційному просторі.

Аналіз теоретичних концепцій глобалізації та інформаційного суспільства продемонстрував, що, завдяки розвитку транспортної галузі і відкритим кордонам, з одного боку, та вдосконаленню електронних засобів масової комунікації, з іншого, набір комунікативних механізмів формування образу іноземної країни в сучасних умовах значно розширюється. Поряд з такими традиційними механізмами, які діють у процесі навчання, при виконанні службових обов'язків, спілкуванні з родичами та друзями, під час відвідування іноземної країни, перегляду новин, читання художньої на науково-пізнавальної літератури тощо, з'являються практики цілеспрямованого конструювання образів, а саме іміджева, публічна та народна дипломатія, ПР та брендинг, а також інформаційні війни та пропаганда. На практиці вони безпосередньо пов'язані між собою, запозичують методи одна одної. Разом з тим, виходячи з положень постмодерністської теорії, трансляція образів з використанням новітніх інформаційно-комунікативних технологій та засобів масової комунікації призводить до того, що образи іноземних країн, що формуються в суспільстві, надзвичайно далекі від дійсності.

Отримані емпіричні дані підтвердили гіпотезу щодо особливого місця мережі Інтернет у формуванні образу іноземної країни. Глобальна мережа забезпечує нечуваний досі широкий доступ до інформації й сприяє розширенню можливостей міжнародної комунікації. Наше дослідження показало, що роль Інтернету змінилася не лише на рівні масової комунікації, але й на рівні міжособистісної комунікації. Завдяки своїм технічним особливостям, Всесвітня павутина стала невід'ємним каналом інформації про країни світу й активно застосовується, у першу чергу, молоддю, яка завжди позитивно ставиться до технологічних інновацій. Усе це дає підстави прогнозувати подальше зростання ролі Інтернету як у житті суспільства взагалі, так і в процесі формування образів країн світу зокрема. Отже, при плануванні будь-якої інформаційної кампанії, суб'єкти комунікативної діяльності мають брати до уваги всі інформаційні можливості цього засобу масової комунікації.

У цілому, з урахуванням викликів сучасного суспільства, суб'єкти міжнародної політики повинні враховувати складний та суперечливий характер процесу формування образів країн, застосовувати широкій набір цілеспрямованих комунікативних механізмів і протидіяти впливу деструктивних. Окрім того, вони повинні мати на увазі, що не існує універсальних програм з формування образу іноземної країни - для кожної ситуації необхідно застосовувати свій набір «інструментів». За таких умов слід звертатися до соціологічних методів дослідження, за допомогою яких можна здійснити діагностику існуючих образів та шляхів їхнього формування. Отриманні дані дають змогу зробити комунікацію більш ефективною, зокрема, включити до інформаційних повідомлень позитивні характеристики країни, що покращуватимуть її сприйняття у масовій свідомості.

Дослідження існуючих образів сусідніх країн за допомогою методу масового опитування дозволило вказати на низку чинників розвитку відносин між Україною та такими країнами, як Білорусь, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Словаччина та Угорщина. Було виявлено, що в цілому серед респондентів спостерігається орієнтація на дружні відносини з народами майже всіх сусідніх країн. Однак було зафіксовано значну кількість негативних емоційних суджень щодо Росії. Також більше третини опитаних вважають, що єдиним зовнішнім ворогом нашої держави є Росія. Разом з тим, російський народ, як було виявлено нами під час дослідження є найближчим для респондентів. Як наслідок, постає необхідність співпраці між нашими країнами з питань оптимізації україно-російських стосунків не лише на державному, але й на громадському рівні.

Ще однією важливою проблемою у контексті питання, що розглядається, є той факт, що студенти українських ВНЗ не мають чіткого образу Словаччини та Угорщини, а Румунія у своїх описах дуже часто плутається з Молдовою. Тому необхідним завданням для урядів цих країн має стати активізація роботи у напрямку громадської дипломатії, пов'язаної з обміном студентів, роботою культурно-освітніх центрів, організацією різноманітних спеціальних подій тощо.

Отриманні теоретичні та практичні результати можуть бути покладені в основу дослідження комунікативних механізмів формування образів не лише сусідніх з Україною країн, але й країн далекого зарубіжжя. Окрім того, положення роботи можуть бути застосовані при розробці програми і конкретних акцій з покращення іміджу української держави в Європі та світі в цілому.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Балюк С. В. Міжнародний імідж держави: методичні особливості та деякі результати соціологічного виміру / С. В. Балюк // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». - 2007. - № 761. - С. 200-202.

2. Балюк С. В. Образ іноземної країни: основні структурні елементи / С. В. Балюк // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. праць. - Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. - С. 463-467.

3. Балюк С. В. Політичний образ України в умовах глобалізаційного розвитку суспільства / С. В. Балюк // Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. - Т. 13. Вип. 5 «Соціологія і політичні науки». - 2008. - С. 787-793.

4. Балюк С. В. Проблеми конструювання образу країни в контексті глобалізаційних перетворень / С. В. Балюк // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер. «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». - 2009. - № 844. - С. 232-234.

5. Балюк С. В. Образи сусідніх країн: погляд з України / С. В. Балюк // Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. - Т. 14. Вип. 13 «Соціологія і політичні науки». - 2009. - С. 694-700.

6. Балюк С. В. Система комунікативних механізмів конструювання образів країн / С. В. Балюк // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. праць. - Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. - С. 482-487.

7. Балюк С. В. PR-технології як комунікативний механізм формування міжнародного іміджу країни / С. В. Балюк // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - 2009. - Вип. № 42. - С. 7-13.

8. Балюк С. В. Конструирование образа страны в глобальной сети Интернет / C. В. Балюк // E-gospodarka - E-spoіeczeсstwo w Europie Њrodkowej i Wschodniej / Pod red. S. Partyckiego. - Lublin : KUL, 2009. - C. 401-403.

9. Балюк С. В. Формування образів іноземних країн регіональною пресою / С. В. Балюк, Л. М. Змій // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління : зб. наук. праць ДонДУУ. - Т. Х. Вип. 116 «Соціологія державного управління». Сер. «Спеціальні та галузеві соціології». - Донецьк : ДонДУУ, Східний видавничий дім, 2009. - С. 271-277. Особистий внесок здобувача: проаналізовано дані соціологічного дослідження щодо висвітлення міжнародної тематики сучасними друкованими ЗМІ на прикладі преси Харківського регіону.

10. Балюк С. В. Возможности социологического подхода к изучению феномена образа страны / С. В. Балюк // Имидж государства / региона в современном информационном пространстве : матер. симпозиума, 23-24 марта 2009 г. / Отв. ред. А. Д. Кривоносов. - СПб. : Роза мира, 2010. - С. 8-11.

11. Балюк С. В. Формування образу держави в міжнародному інформаційному просторі / С. В. Балюк // (Пост)сучасність і наука: соціологія у пошуках себе та суспільства : зб. тез доп. учасників V Міжн. наук. конф. студ. та асп. - Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. - С. 27-28.

12. Балюк С. В. Інноваційні стратегії в комунікативних механізмах побудови образу країни за кордоном / С. В. Балюк // Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття : зб. матер. Міжнар. наук.-практ. конф., Одеса, 11-13 вересня 2008 р. / Редкол. : Н. Р. Барабанова, Ю. А. Грушевська та ін. - Одеса : Друк, 2008. - С. 171-172.

13. Балюк С. В. Проблема формирования образа страны в процессе коммуникативной деятельности органов государственной власти [Электронный ресурс] / С. В. Балюк // Матер. докл. ХV Межд. конф. студ., асп. и молод. учен. «Ломоносов-2008» / Отв. ред. И. А. Алешковский, П. Н. Костылев, А. И. Андреев. - Режим доступа к сайту : http://lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2008/index.htm.

14. Балюк С. В. Форми прояву образу держави / С. В. Балюк // Соціологія у (пост)сучасності : зб. наук. тез учасників VІ Міжн. наук. конф. студ. та асп. - Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. - С. 37-38.

15. Балюк С. В. Брэнд страны как элемент коммуникативного процесса / С. В. Балюк // Потребление как коммуникация-2009 : матер. V междун. конф., 26-27 июня, 2009 г. / Под ред. В. И. Ильина, В. В. Козловского. - СПб. : Интерсоцис, 2009. - С. 32-34.