Формування соціально-економічного потенціалу вищої школи

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування соціально-економічного потенціалу вищої школи

Артюхіна Марина Володимирівна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” МОН України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент

Кратт Олег Адольфович,

ДВНЗ “Донецький національний

технічний університет” МОН України,

професор кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств (м. Донецьк).

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Боголіб Тетяна Максимівна,

Навчально-науковий фінансово-економічний

інститут ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький

державний педагогічний університет

ім. Григорія Сковороди” МОН України,

директор (м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл.);

доктор економічних наук, професор

Борецька Наталя Петрівна,

Донецький інститут ринку і соціальної політики, ректор (м. Донецьк).

Захист відбудеться “23” квітня 2010 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: вул. Університетська, 77, м. Донецьк, 83048.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: вул. Університетська, 77, м. Донецьк, 83048.

Автореферат розісланий “22” березня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.Г. Слоква

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глибинні соціокультурні трансформації сучасного етапу розвитку людства та науково-технічний прогрес викликають до життя принципово нові форми організації соціальної життєдіяльності, пов'язані з її переорієнтацією на глобалізацію, інформатизацію гуманістичних цінностей. Ці зміни у суспільному розвитку людства передбачають перебудову діяльності вищої школи (ВШ), і, в першу чергу, її ресурсного забезпечення. Зокрема, для ВШ України, яка є частиною загальноєвропейської та світової вищих шкіл, підвищення якості формування потенціалу, з огляду на загальносвітові тенденції, є дуже актуальним і дозволить їй надавати послуги на рівні вимог світових стандартів.

Послуги вищих навчальних закладів (ВНЗ) повинні відповідати як державним стандартам, так і мати конкурентні переваги. У таких умовах ВНЗ вимушені формувати потенціал шляхом нарощення та збереження професорсько-викладацького складу, оновлення матеріальної бази, яка в більшості ВНЗ зношена та морально застаріла, належного забезпечення студентів якісними інформаційними джерелами. Отже, якість формування потенціалу вищої школи передбачає підвищення якісно-кількісних характеристик її ресурсного забезпечення.

Не зважаючи на існування великої кількості досліджень з питань управління вищою школою, проблема формування її потенціалу залишається не розкритою. Це стосується, зокрема, питань виміру та стратегії нарощування її соціально-економічного потенціалу (СЕП). У той самий час проведено чимало досліджень формування потенціалу підприємств виробничої галузі. Але нематеріальний характер послуг вищої освіти не дозволяє використовувати ці напрацювання без відповідної адаптації до специфіки галузі. У цьому зв'язку виникла необхідність у комплексному розв'язанні наукового завдання розробки системи прийняття рішень щодо підвищення якості формування потенціалу вищої школи. Система прийняття рішень повинна передбачати як програму нарощування нематеріальної соціальної складової потенціалу на гуманістичних засадах, так і оптимізацію матеріальних витрат на формування економічного потенціалу вищої школи. Наведені аргументи визначили актуальність теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” МОН України у межах теми “Парадигма відтворення соціально-економічного потенціалу у контексті глобалізації та регіоналізації” (ДР №0108U005805), де автором обґрунтовано концептуальні межі та специфіку формування соціально-економічного потенціалу вищої школи (СЕП ВШ) в умовах регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо підвищення якості процесу формування соціально-економічного потенціалу вищої школи в умовах сучасного розвитку вітчизняної економіки та євроінтеграції.

Цільова спрямованість та логіка дослідження обумовили постановку та вирішення таких завдань:

визначено сутність поняття “соціально-економічний потенціал вищої школи”;

з'ясовано специфіку формування соціально-економічного потенціалу ВШ;

сформовано інструментарій визначення соціально-економічного потенціалу ВШ;

проаналізовано складові соціально-економічного потенціалу вищої школи; вищий школа соціальний економічний

синтезовано детермінанти формування регіонального середовища ВШ;

проведено оцінку врахування факторів регіонального середовища при формуванні соціально-економічного потенціалу вищої школи;

запропоновано деонтологічні засади нарощування соціальної складової потенціалу ВШ;

побудовано економіко-математичну модель формування соціально-економічного потенціалу ВШ у формі задачі дискретного програмування;

розроблено інформаційно-аналітичне забезпечення формування соціально-економічного потенціалу вищої школи.

Об'єктом дослідження є соціально-економічний потенціал вищої школи.

Предметом дослідження є організаційні та економічні методи забезпечення якості формування соціально-економічного потенціалу вищої школи.

Методи дослідження. У ході виконання роботи використано такі методи наукового пізнання: логічного узагальнення, що забезпечило послідовність виконання поставлених завдань; екстенціальний семантичний - при визначенні понять “соціально-економічний потенціал вищої школи” та “соціально-економічний потенціал вищого навчального закладу”; наукової абстракції та системного аналізу - для дослідження соціально-економічного потенціалу вищої школи як цілісного, системного утворення; діалектичний та типологія - для виявлення діалектичних розбіжностей процесу формування потенціалу вищої школи і визначення шляхів його удосконалення; статистичного та порівняльного аналізу і синтезу, дискрептивної статистики - при аналізі фактологічного матеріалу, який характеризує стан СЕП ВШ та середовище, у якому він формується; еталону та абсолютна шкала - при вимірюванні якості СЕП ВШ; економіко-математичного моделювання - у процесі побудови моделі формування соціально-економічного потенціалу вищої школи.

Нормативно-правову базу дисертації склали Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства освіти і науки України.

Фактологічну базу дисертаційної роботи було сформовано в результаті обробки статистичних даних Головного управління статистики у Донецькій області Державного комітету статистики України, форм звітності ВНЗ Донецької області, даних про діяльність провідних ВНЗ України.

Теоретичну та методологічну основу дослідження склали фундаментальні роботи вчених-економістів щодо проблем формування потенціалу організацій у різних галузях, а саме праці М. Ануфрієва, А. Воронкової, Р. Вечерковські, В. Гнатушенко, В. Гриньової, О. Добикіної, І. Должанського, Т. Загорної, В. Заруби, Т. Йеннера, С. Касьянюк, Н. Краснокутської, О. Козирєвої, Є. Лапіна, В. Рижикова, О. Удалих, В. Хом'якова, П. Шаповалова, М. Шафікова, Ю. Шипуліної, Н. Чухрай. Дослідження окремих складових потенціалу вищої школи знайшли відображення у працях таких вчених, як А. Акмаєв, В. Андрієнко, Т. Боголіб, Н. Борецька, А. Єгоршин, Л. Захарчук, Д. Закірова, І. Каленюк, О. Кратт, В. Кручінін, П. Куликов, Ю. Лисенко, С. Мічківський, Ю. Мокіна, Т. Оболенська, І. Палкін, М. Слоква та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у підвищенні якості формування соціально-економічного потенціалу вищої школи за допомогою розроблених науково-методичних та практичних пропозицій в умовах виходу з кризи національної економіки та євроінтеграції.

Розв'язання сформованих завдань забезпечило одержання результатів, що мають наукову новизну, а саме:

вперше:

запропоновано економіко-математичну модель формування соціально-економічного потенціалу вищого навчального закладу, яка ґрунтується на досягненні гармонійного співвідношення між ресурсами та нарощуванням їх у напрямку еталонного значення, що дозволяє оптимізувати зусилля щодо формування потенціалу;

визначено інформаційний ресурс формування соціально-економічного потенціалу ВНЗ у вигляді системи фінансово-економічних показників з урахуванням їх зміни під впливом інфляції, що дозволить підвищити ступінь реальності прийняття управлінських рішень;

удосконалено:

підхід до визначення якості сформованого потенціалу вищого навчального закладу на підставі поєднання розрахунку локальних складових та інтегрального показника, що забезпечує можливість виміру соціально-економічного потенціалу вищої школи регіону або країни;

розуміння кількісно-якісного зв'язку між факторами середовища та складовими соціально-економічного потенціалу вищої школи на підставі синтезу факторів середовища, що дає можливість корегувати кількісні та якісні складові потенціалу залежно від змін у середовищі;

комплексний метод оцінки урахування вищою школою факторів зовнішнього оточення, який передбачає визначення внеску ВНЗ у розвиток регіонального середовища, урахування трансформацій середовища та можливостей використання потенціалу інших організацій при формуванні локальних потенціалів, що дає змогу зосередити обмежені ресурси на більш перспективних напрямах розвитку;

стратегічний підхід до нарощування соціального потенціалу вищої школи на деонтологічних засадах, які спонукають персонал дотримуватися професійної етики та позиціонувати освітній заклад у зовнішньому середовищі в контексті соціальної відповідальності, що дозволить підвищити авторитет вищої школи;

дістало подальшого розвитку:

визначення поняття “соціально-економічний потенціал вищої школи”, під яким необхідно розуміти синергетичну сукупність потенціалів ВНЗ, здатних надавати освітньо-наукові послуги відповідної якості, кількості й асортименту з метою задоволення існуючих та перспективних соціальних потреб у відтворенні інтелектуального капіталу країни та її регіонів;

розуміння специфіки формування потенціалу вищої школи в контексті єдності складових її локальних потенціалів, з одного боку, та взаємозв'язку реального й потенційного, з іншого, що дозволить визначати власні можливості у наданні освітньо-наукових послуг;

інструментарій наукового пізнання формування соціально-економічного потенціалу вищої школи шляхом використання методів аналізу локальних потенціалів, синтезу детермінантів зовнішнього оточення, оцінки урахування факторів середовища, що дозволяє системно дослідити якість формування потенціалу.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, які захищаються у дисертаційній роботі, доведено до рівня конкретних практичних пропозицій та рекомендацій. Вони створюють передумови для подальшого дослідження проблем формування соціально-економічного потенціалу вищої школи шляхом деонтологічної гуманізації нематеріальної та оптимізації матеріальної складових потенціалу.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать:

рекомендації щодо визначення рівня якості сформованого соціально-економічного потенціалу ВШ, які можуть бути використані органами державної влади та керівниками вищих навчальних закладів при оцінці потенціалу як окремих ВНЗ, так і вищої школи регіону чи країни;

деонтологічний підхід до нарощування соціальної складової потенціалу ВШ, який може бути застосований органами державної влади та вищими навчальними закладами при розробці стратегічних програм;

економіко-математична модель формування потенціалу вищої школи, яка може бути використана вищими навчальними закладами при обґрунтуванні доцільності фінансування проектів, спрямованих на нарощування СЕП ВНЗ та органами державної влади при розробці програм розвитку вищої школи;

інформаційно-аналітичне забезпечення формування потенціалу вищої школи, яке може бути використано вищими навчальними закладами для підвищення ступеня реальності прийняття управлінських рішень при розробці планів відносно орієнтирів розвитку СЕП ВНЗ.

Практичне застосування результатів дослідження підтверджують відповідні довідки, отримані від Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації (№ 01/22-1545 від 28.08.2009 р.) про впровадженні методики оцінки потенціалу ВНЗ для систематизації інформації відносно орієнтирів розвитку вищої школи області; Слов'янської міської ради (№ 01.01-05я/2251 від 10.08.2009 р.) про застосування інструментарію нарощування соціального потенціалу вищими навчальними закладами міста, а саме формування в місті мережі партнерської взаємодії між ВНЗ та державними організаціями і бізнес-структурами; Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” МОН України (№ 66-06-310/19 від 28.08.2009 р.) про використання економіко-математичної моделі для аргументації окремих положень стратегії розвитку університету; ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” МОН України (№ 51/31-26 від 07.08.2009 р.) про використання методики оцінки соціально-економічного потенціалу ВНЗ для системної діагностики якості сформованого потенціалу університету; Миколаївського політехнічного інституту (№ 156 від 14.05.2009 р.) про впровадження рекомендацій з нарощування соціального потенціалу ВНЗ; ВАТ “Слов'янський завод високовольтних ізоляторів” (№18/210 від 26.06.2009 р.) про впровадження рекомендацій щодо формування та функціонування мережі партнерської взаємодії з ВНЗ регіону.

Науково-методичні розробки, наведені у дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі Слов'янського державного педагогічного університету МОН України при викладанні дисциплін “Менеджмент освіти”, “Управління закладами освіти на принципах маркетингу”, “Вища освіта і Болонський процес” (довідка № 68-01-136 від 25.05.2009 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до узагальнення теоретичних, розробки практичних та методичних положень, спрямованих на підвищення якості формування соціально-економічного потенціалу вищої школи в умовах сучасного розвитку вітчизняної економіки та євроінтеграції. Внесок здобувача в наукових роботах, опублікованих у співавторстві, конкретизовано у списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми реформування економіки і трансформації суспільства України в перехідний період” (м. Краматорськ, Донецька обл., 2002 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених “Політ-2002” (м. Київ, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Концептуальні підходи до підготовки спеціалістів з обліку та аудиту в сучасних умовах України” (м. Харків, 2004 р.); І Загальноуніверситетській науковій конференції молодих учених “Дійсність - думка - дослід” (м. Слов'янськ, Донецька обл., 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг ХХІ століття: інтеграція науки і бізнесу” (м. Донецьк - м. Святогірськ, 2006 р.); наукових конференціях молодих вчених “Пошуки і знахідки” (м. Слов'янськ, Донецька обл., 2007, 2008 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції “Виклики та потреби бізнесу ХХІ століття” (м. Київ, 2008 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів “Оптимум - 2008” (м. Харків, 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Найновите научни постижения - 2009” (м. Софія, 2009 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку” (м. Макіївка, Донецька обл., 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємства індустріального регіону в умовах ринкової трансформації” (м. Краматорськ, Донецька обл., 2009 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2009 р.).

Публікації. Основні положення і результати досліджень опубліковано у 27 наукових роботах, у тому числі 18 статтях у наукових фахових виданнях, 2 - в інших виданнях та 7 тезах конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 11,41 друк. арк., з них 9,62 друк. арк. належить особисто автору.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладено на 203 сторінках комп'ютерного тексту. Матеріали дисертації містять 35 таблиць та 15 рисунків, 9 додатків на 32 сторінках, список використаних джерел із 172 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне значення та практичну цінність; наведено інформацію про апробацію результатів дослідження.

Розділ 1. Теоретичні засади формування соціально-економічного потенціалу вищої школи. У розділі з'ясовано сутність соціально-економічного потенціалу вищої школи, розглянуто специфіку його формування та інструментарій визначення.

Встановлено, що формування потенціалу вищої школи, як процес надання її ресурсам визначеної форми, завершеності, здійснювати без з'ясування визначення поняття “соціально-економічний потенціал вищої школи” практично не можливо. Проведене узагальнення теоретичних поглядів щодо сутності даного поняття надало можливість встановити особливості його розвитку і вивести власне визначення. Соціально-економічний потенціал ВШ подано як синергетичну сукупність потенціалів ВНЗ, здатних надавати освітні та наукові послуги відповідної якості, кількості й асортименту, з метою задоволення існуючих та перспективних соціальних потреб у відтворенні інтелектуального капіталу країни та її регіонів. На рис. 1 наведено структуру соціально-економічного потенціалу вищої школи.

Рис. 1. Структура соціально-економічного потенціалу вищої школи

Формування СЕП ВШ становить процес удосконалення кількісно-якісних характеристик існуючого потенціалу вищої школи відповідно до вимог суспільства, що змінюються. Він має специфічні риси, що відрізняють його від формування потенціалу організацій в інших галузях. По-перше, специфіка зв'язана зі складом структури СЕП ВШ. До складових соціально-економічного потенціалу вищої школи на рівні ВНЗ віднесено: соціальний потенціал, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу, інформаційний та інфраструктурний потенціали, навчально-методичне забезпечення. По-друге, специфіка відображається у взаємозв'язку реального й потенційного. Реальний аспект потенціалу - це ресурси, що вже реалізовані, а потенційний - це ресурси перспективні. З'ясувати сутність цих аспектів дозволяє розуміння номенклатури та змісту послуг вищої школи. Освітня послуга вищої школи визначається як стандартний продукт, що задовольняє Системі стандартів вищої освіти, підкріплений системою конкурентних переваг. Специфічним є середовище, що визначає потенціал ВШ. Воно включає такі фактори, як державне регулювання, споживачі, ринок праці, конкуренти, організації-партнери, міжнародне оточення, інтелектуальні ресурси та науково-технічний прогрес (НТП), демографічна, економічна та соціокультурна ситуації.

Доведено, що існуючі методи оцінки діяльності вищої школи не дозволяють повною мірою оцінити її потенціал. Узагальнення існуючих підходів до наукового пізнання потенціалу соціально-економічних систем дозволило обрати інструментарій дослідження, складові якого подано на рис. 2.

Рис. 2. Складові інструментарію дослідження СЕП ВШ

Першою складовою визначено аналіз локальних потенціалів СЕП ВШ на рівні ВНЗ. Він проводиться на основі методики, яка дозволяє робити вимір кожного локального елемента потенціалу за допомогою емпіричних індикаторів у порівнянні з еталонним значенням, а потім, використовуючи отримані результати, розрахувати інтегрований показник СЕП ВНЗ, зокрема, та СЕП ВШ, взагалі. Другою складовою є синтез факторів середовища. Метод синтезу відображає факт того, що безліч обставин, які впливають на формування СЕП ВШ, об'єднано у фактори, для характеристики яких обрано відповідні показники. Наступною складовою визначено оцінку урахування факторів регіонального середовища при формуванні СЕП ВШ. Складові становлять різні рівні процесу пізнання.

Розділ 2. Діагностика формування соціально-економічного потенціалу вищої школи. У розділі проаналізовано сучасний стан соціально-економічного потенціалу вищої школи, тенденції у зміні середовища ВШ, що впливають на формування її потенціалу, а також проведено оцінку урахування трансформацій середовища при формуванні СЕП.

Планування стратегії формування СЕП ВНЗ та розробка ефективних рішень з цього приводу неможливі без урахування стану існуючого потенціалу. Результати аналізу локальних складових СЕП Слов'янського державного педагогічного університету (далі - СДПУ) і ДВНЗ “Донецький національний технічний університет” (далі - ДонНТУ) наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Соціально-економічний потенціал СДПУ та ДонНТУ

Потенціал	СДПУ	ДонНТУ
	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Соціальний потенціал	0,396	0,298	0,368	0,645	0,675	0,664
Кадрове забезпечення	0,501	0,512	0,521	0,564	0,590	0,617
Матеріально-технічна база	0,781	0,768	0,768	0,998	1	1
Інформаційний потенціал	0,342	0,354	0,364	0,402	0,416	0,385
Інфраструктурний потенціал	0,437	0,339	0,285	0,734	0,764	0,721
Навчально-методичне забезпечення	0,95	0,95	0,95	1	1	1
Інтегральна оцінка СЕП ВНЗ	0,568	0,537	0,543	0,724	0,741	0,731

Розрахунок значень соціального потенціалу, що наведені у таблиці, відбувався на основі визначення міжнародного визнання закладу, а також визнання з боку державних органів управління та наукових кіл, суспільних організацій, ринку праці; відношення до закладу персоналу, студентів, абітурієнтів та кіл, що на них впливають, а також інших соціальних показників. Оскільки формування соціального і кадрового потенціалу ВШ є достатньо інерційним процесом, то при їх оцінці враховувались також наявні у ВНЗ передумови формування цих видів локальних потенціалів.

Дані таблиці демонструють різноспрямованість процесу формування СЕП ВШ. Більшість локальних потенціалів підвищується з кожним роком, окремі коливаються з відповідною амплітудою або залишаються незмінними протягом проміжку часу, що аналізується. Різноспрямованість процесу змін у локальних потенціалах в обох закладах демонструє, що у СДПУ та ДонНТУ відсутня єдина цілеспрямована політика відносно СЕП, формування відбувається хаотично. У цілому вимірювати СЕП ВНЗ (відповідно і СЕП ВШ) дозволяє інтегральний показник, що допомагає з'ясувати, якою мірою існуючий потенціал закладів наближений до еталонного значення. Аналіз показав, що СЕП ДонНТУ є більш наближеним до еталону, ніж СЕП СДПУ. При розрахунку показників оцінки локальних потенціалів як еталонні взяті значення індикаторів, затверджених як ліцензійні нормативи, будівельні норми, округлені найбільші значення індикаторів провідних ВНЗ, максимальні значення, передбачені відповідною статистичною формою, а також, значення, запропоновані МОН України як бажані.

При формуванні потенціалу вищої школи необхідно враховувати середовище, в якому вона функціонує. З'ясування особливостей середовища ВШ Донецької області показало, що його фактори на її потенціал діють по-різному. Кожен фактор змінюється з часом. Одні сприяють зростанню потенціалу. Це такі, як підвищення частки державної участі у фінансуванні ВШ (чисельність студентів, що навчалися за кошти державного бюджету, складала у 2006 р. 35,6%, у 2008 р. 37,7%, фінансування науково-технічних робіт ВНЗ у 2006 р. було 52,7%, у 2008 р. 61,2%), зростання конкуренції (починаючи з 2007 р. спостерігається тенденція зменшення чисельності студентів у закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації щорічно на 2%), міжнародне співробітництво (в області навчається близько 5% загальної чисельності іноземних студентів в Україні), розвиток інтелектуальних ресурсів та НТП у регіоні (з 2006 р. кількість організацій, що виконують наукові роботи, збільшилася на 4,1%, зросла чисельність аспірантів і докторантів). Інші сприяють зменшенню потенціалу ВШ, в першу чергу, це такі фактори: скорочення ринку праці (середньорічна чисельність найманих працівників в області зменшується з кожним роком: у видобувній промисловості на 3,6%, учителів у загальноосвітніх навчальних закладах на 2,4%), погіршення демографічної (зменшення чисельності випускників шкіл у 2008 р. порівняно з 2005 р. складає 5,9%) та економічної ситуації в країні. Крім того, одні фактори визначають якісні параметри СЕП ВШ, інші - кількісні. Встановлено, що фактори, які впливають на формування СЕП ВШ, є взаємозалежними.

З метою оптимізації процесу формування СЕП ВШ було проведено оцінку врахування факторів регіонального середовища при формуванні соціально-економічного потенціалу вищої школи (рис. 3).

Рис. 3. Схема оцінки урахування факторів середовища

при формуванні СЕП ВНЗ

Оцінка показала, що ВНЗ, з одного боку, впливають на формування регіонального середовища, з іншого, враховують фактори середовища при формуванні свого потенціалу. Значення показників у закладах, що аналізувалися, корегують із значеннями цих показників у цілому по області. Наприклад, частка державної участі у фінансуванні навчання студентів у СДПУ з 2006 р. щорічно збільшується у середньому на 9,6%, збільшується й державне фінансування наукових робіт - на 36%. Аналогічні тенденції відбуваються у ДонНТУ, але з меншою інтенсивністю: частка державної участі у фінансуванні навчання студентів збільшується на 2,3%, державне фінансування наукових робіт на 24%, що спостерігається й у цілому по області. Досліджуючи таку тенденцію, як збереження диспропорцій між державним замовленням на окремі напрями підготовки фахівців (з інженерних, природничих, педагогічних наук) та бажанням випускників шкіл здобути соціальну та економічну освіту, виявлено, що у 2008 р. 78 % у СДПУ та 73% у ДонНТУ осіб вступили за напрямом “соціальні науки, бізнес і право” на навчання за рахунок фізичних та юридичних осіб, що аналогічно ситуації по області, де цей показник становив 75,8%.

На прикладі СДПУ та ДонНТУ визначено зв'язок факторів середовища з локальними потенціалами ВНЗ. Значне зменшення чисельності студентів у закладі та працевлаштованих випускників, що спостерігається у СДПУ, відповідає зменшенню його соціального потенціалу. Збільшення обсягів державного фінансування наукових робіт в обох закладах корелює зі збільшенням кадрового забезпечення в них та ін. Тобто, оцінка показала, що одні фактори середовища відповідають позитивним змінам у локальних потенціалах, а інші - негативним. Одні ВНЗ більшою мірою пристосовуються до дії цих факторів (ДонНТУ), інші - меншою (СДПУ).

Розрахунок ефекту оптимізації соціально-економічного потенціалу ВНЗ за рахунок взаємодії з оточуючим середовищем довів, що обидва заклади частково підвищують свій СЕП за допомогою ресурсів інших організацій. За рахунок інших організацій підсилюється кадрове забезпечення шляхом залучення викладачів-сумісників; матеріально-технічна база - за рахунок оренди площ інших організацій; інфраструктурний потенціал - шляхом залучення виробників побутової (харчування, проживання) та поліграфічної продукції та ін. У ДонНТУ інтегральний показник підсилення СЕП дорівнював 0,388 у 2006 р. та 0,383 у 2008 р. У СДПУ він становив 0,319 у 2006 р. та 0,345 у 2008 р. Тобто у ДонНТУ спостерігається тенденція зменшення взаємодії з організаціями-партнерами, а у СДПУ - збільшення.

Розділ 3. Науково-практичні рекомендації щодо підвищення якості формування соціально-економічного потенціалу вищої школи. У розділі надано пропозиції щодо підсилення соціальної складової потенціалу вищої школи, розроблено економіко-математичну модель формування СЕП ВШ та інформаційно-аналітичне забезпечення цього процесу.

Стратегічний підхід нарощування соціального потенціалу вищої школи повинен ґрунтуватися, перш за все, на принципах моралі та етики, враховуючи при цьому особливості професійної етики - деонтології. У деонтології вищої школи важливими є три напрями: управлінський, педагогічний та маркетинговий. Програма нарощування соціального потенціалу вищої школи з позицій деонтології включає складові, наведені на рис. 4.

Методи прийняття управлінських рішень містять: розробку нормативних документів з проблем забезпечення професійної етики; організацію контролю за дотриманням цих нормативів з боку керівництва закладу; навчання деонтологічній поведінці персоналу закладу; організацію служби довгострокових партнерських відносин; застосування надбань маркетингу партнерських відносин на деонтологічних засадах.

Для розв'язання проблеми оптимального розподілу фінансових ресурсів при формуванні потенціалу вищої школи у дисертаційній роботі запропоновано економіко-математичну модель вибору найкращої програми розвитку ВНЗ у формі задачі дискретного програмування.



Рис. 4. Складові програми нарощування соціального потенціалу ВШ

Формування ресурсів здійснюється шляхом реалізації множини L проектів, що відібрані із загальної множини К розроблених проектів, L К. Модель відтворення ресурсів має вигляд:

fi = ,

,

де fi - обсяг i-го ресурсу наприкінці планового періоду;

- залежність майбутнього обсягу і-го ресурсу від множини L вибраних для реалізації проектів;

- обсяг i-го ресурсу на початку планового періоду;

сі - величина зменшення обсягу i-го ресурсу з причин його поточних витрат або вибуття у зв'язку з процесами морального та фізичного старіння;

- обсяг i-го ресурсу, що створюється у результаті реалізації k-го проекту;

n - загальна кількість видів ресурсів;

dik - обсяг i-го ресурсу, що використовується під час реалізації k-го проекту.

Оскільки формування ресурсного забезпечення є задачею багатокритеріальної оптимізації: (і = 1, 2, ... n), то використовується метод Гермейєра для зведення сукупності критеріїв до єдиного інтегрального критерію:

max ,

де І = {1, 2, … n} - множина видів ресурсів;

- вектор цільового співвідношення між ресурсами, де fід= визначає ідеальні обсяги ресурсів, .

Завдання визначення оптимальних майбутніх обсягів ресурсів: знайти

= ,

де Г - множина всіх припустимих портфелів проектів, які можуть бути скомплектовані із загальної множини К розроблених проектів.

На рис. 5 для умовного випадку двох ресурсів жирною лінією зображено траєкторію змін вектора (стану) обсягів ресурсів від їх початкових значень , яким відповідає величина ефекту X0, до кінцевих ідеальних значень ,, яким відповідає ефект у розмірі Xід. З рисунку видно, що другий ресурс ВНЗ має в зайвій кількості g2>. Тому для гармонійного розвитку необхідно зосередити зусилля на збільшенні першого ресурсу. Якщо це збільшення може бути досягнуто без одночасного збільшення другого ресурсу, то стан ресурсів зміститься з точки

X0 у точку Xпр. Після цього ресурси нарощуються у напрямку вектора до досягнення ідеальної точки Xід.

Рис. 5. Траєкторія оптимального зростання ресурсів

Можливості формування потенціалу вищої школи обмежуються, перш за все, коштами, які можуть бути спрямовані на збільшення ресурсів ВНЗ, тобто витратами перспективного призначення. Обсяг витрат перспективного призначення пропонується визначати як різницю між чистим доходом ВНЗ і мінімально необхідним витратами оперативного призначення, що спрямовуються на безпосереднє забезпечення навчального процесу. Перед прогнозуванням можливих витрат перспективного призначення ВНЗ повинні вирішувати такі завдання: вибір оптимального складу спеціальностей ВНЗ з урахуванням їх рентабельності та соціальної значущості; вибір оптимальних цін на освітні послуги; прогнозування контингенту студентів. Для зазначених завдань було запропоновано загальні підходи до їх розв'язання та чинники, які при цьому необхідно враховувати.

При прогнозуванні мінімальних оперативних витрат ВНЗ на майбутній період необхідно враховувати зміни витрат різних видів у їх натуральному вимірюванні та зміни їх обсягів у ціновому вимірюванні під впливом інфляції. Розроблено алгоритм прогнозування мінімальних оперативних витрат ВНЗ на майбутній плановий період, який визначає три етапи. На першому для кожного виду постійних та змінних витрат визначаються їх обсяги, індекси цін і здійснюється приведення витрат у поточних цінах до витрат у цінах базового періоду. На другому етапі розраховуються показники середньої приведеної кількості студентів у ВНЗ за періоди, що розглядаються, знаходяться відносні індексовані змінні витрати різних видів за ці періоди. На третьому етапі за допомогою методу “найменших квадратів” розраховуються прогнозні значення індексованих постійних та змінних витрат. За результатами маркетингових досліджень та з урахуванням тенденцій змін визначаються прогнозні значення індексів цін та кількості студентів, після чого розраховуються мінімальні витрати на наступний період у прогнозних поточних цінах. Розроблена система показників надасть можливість підвищити ступень реальності управлінських рішень щодо формування соціально-економічного потенціалу вищої школи.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв'язано наукове завдання підвищення якості процесу формування соціально-економічного потенціалу вищої школи на основі узагальнення відповідних теоретичних положень і розробки практичних рекомендацій. Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати низку висновків і пропозицій теоретичного, прикладного і методичного характеру, основні з яких зводяться до такого.

1. У результаті теоретичного аналізу наукових положень виявлено, що задоволення існуючих та перспективних соціальних потреб суспільства у відтворенні інтелектуального капіталу країни можливе на основі використання синергетичної сукупності потенціалів вищих навчальних закладів, здатних виробляти освітні та наукові продукти відповідної якості, кількості й асортименту. У свою чергу, під соціально-економічним потенціалом вищого навчального закладу розуміється система ресурсів ВНЗ, що складається з об'єднання можливостей ВНЗ, які відповідають ліцензійним та акредитаційним вимогам і здатні забезпечити конкурентні переваги на ринку, мотивів і настанов економічних суб'єктів у їх внутрішньому та зовнішньому середовищі, вплив яких позначається на ефективності досягнення цілей ВНЗ.

2. Встановлено, що більш точному визначенню можливостей вищої школи у наданні освітньо-наукових послуг слугує розуміння специфіки формування її потенціалу в контексті єдності складових її локальних потенціалів, з одного боку, та взаємозв'язку реального й потенційного, з іншого. До складових соціально-економічного потенціалу вищої школи віднесено: соціальний потенціал, кадрове забезпечення, матеріально-технічна база, інформаційний та інфраструктурний потенціали, навчально-методичне забезпечення. Визначено особливості процесу реалізації потенціалу вищої школи.

3. Обґрунтовано, що дотримання системного підходу до дослідження якості формування потенціалу вищої школи з використанням методів аналізу локальних потенціалів, синтезу детермінантів зовнішнього оточення та оцінки врахування факторів середовища розширює можливості наукового пізнання потенціалу. Виміряти СЕП ВШ регіону можливо за допомогою розрахунку інтегрального показника на основі аналізу та оцінки індикаторів, що складають його локальні потенціали. При цьому оцінка градієнтів локальних потенціалів відбувається на підставі порівняння їх з еталонними значеннями.

4. На прикладі СДПУ та ДонНТУ з'ясовано, що у ВШ відсутня єдина цілеспрямована політика формування СЕП, воно відбувається хаотично. Розрахунок інтегрального показника, який дозволяє акумулювати в єдину цифру значення всіх локальних потенціалів ВНЗ та з'ясувати, якою мірою існуючий потенціал наближений до еталонного значення, показав, що формування потенціалу ВШ є дуже тривалим та інерційним процесом, і зміни, що відбувалися протягом років дослідження, суттєво не вплинули на його значення.

5. Визначено, що можливості корегувати кількісні та якісні складові потенціалу ВШ залежать від синтезу детермінантів оточення та розуміння зв'язку між змінами у їх діях та складовими СЕП. Формування СЕП ВШ відбувається в оригінальному середовищі, яке не співпадає з середовищем інших регіонів; фактори, що впливають на формування СЕП ВШ, є взаємозалежними, а середовище, у якому діють ВНЗ, є дуже мінливим і слабко передбачуваним. Фактори оточення на потенціал ВШ діють по-різному: одні сприяють зростанню, інші - зменшенню її потенціалу; одні визначають якісні, інші - кількісні параметри СЕП ВШ.

6. Встановлено, що зосередити обмежені ресурси ВШ на більш перспективних напрямах розвитку дозволяє комплексний метод оцінки врахування вищою школою факторів зовнішнього оточення, що включає внесок ВНЗ у розвиток регіонального середовища, урахування трансформацій середовища та можливостей використання потенціалу інших організацій при формуванні локальних потенціалів. Оцінка ефекту оптимізації СЕП ВНЗ за рахунок взаємодії з навколишнім середовищем довела, що ВНЗ частково підвищують свій СЕП за рахунок інших організацій, а саме підсилюється кадрове забезпечення шляхом запрошення викладачів-сумісників, матеріально-технічна база - за рахунок оренди площ, інфраструктурний потенціал - шляхом залучення виробників побутової та поліграфічної продукції та ін.

7. Для підвищення авторитету вищої школи у роботі запропоновано стратегічний підхід до нарощування соціального потенціалу на деонтологічних засадах, яким передбачається у процесі стратегічного управління встановлення партнерських стосунків, формування сприятливого корпоративного клімату в колективі та вибір методів прийняття управлінських рішень у деонтологічних межах. Методи нарощування соціального потенціалу ВНЗ з позицій деонтології включають: розробку нормативних документів з проблем забезпечення професійної етики; організацію контролю за дотриманням цих нормативів; навчання деонтологічній поведінці персоналу закладу; організацію служби довгострокових партнерських стосунків; застосування надбань маркетингу партнерських відносин на деонтологічних засадах.

8. З метою оптимізації зусиль щодо формування потенціалу розроблено математичну постановку завдання формування потенціалу ВШ як задачі багатокритеріальної оптимізації. На основі узагальнення способів розв'язання багатокритеріальних задач запропоновано економіко-математичну модель вибору найкращої програми розвитку ВНЗ у формі задачі дискретного програмування з цільовою функцією, побудованою відповідно до методу Гермейєра. Розроблена економіко-математична модель дозволяє відібрати таку програму розвитку, яка забезпечує нарощування соціально-економічного потенціалу ВНЗ у бік ідеального стану за умови оптимального використання.

9. Для підвищення ступеня реальності прийняття управлінських рішень запропоновано інформаційно-аналітичне забезпечення формування соціально-економічного потенціалу вищої школи у формі системи фінансово-економічних показників з урахуванням їх зміни у натуральному та ціновому вимірюванні під впливом інфляції. Визначено, що можливості формування потенціалу вищої школи обмежуються перш за все коштами, які можуть бути спрямовані на збільшення ресурсів ВНЗ. Виходячи з цього, мають вирішуватися завдання вибору оптимального складу спеціальностей ВНЗ з урахуванням їх рентабельності та соціальної значущості, вибору оптимальних цін на освітні послуги та прогнозування контингенту студентів. Для зазначених завдань обґрунтовано загальні підходи до їх розв'язання та чинники, які при цьому необхідно враховувати.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Артюхіна М.В. Діагностика якості формування соціально-економічного потенціалу вищих навчальних закладів / М.В. Артюхіна // Прометей: регіональний зб. наук. праць з економіки. - Донецьк: ДЕГІ, 2009. - № 1(28). - С. 108-113.

Артюхіна М. Економіко-математична модель відтворення соціально-економічного потенціалу вищої школи / М. Артюхіна // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: зб. наук. праць. Серія: проблеми економіки та управління. - Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2009. - Вип. 640. - С. 8-13.

Артюхіна М.В. Потенціал вищих навчальних закладів: вплив зовнішніх факторів / М.В. Артюхіна // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Економічна серія. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. - № 851. - С. 66-73.

Артюхіна М.В. Оцінка синергетичного ефекту взаємодії вищого навчального закладу з іншими організаціями / М.В. Артюхіна // Науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка. Економіка і регіон. - 2009. - № 3(22). - С. 151-155.

Артюхіна М.В. Адаптація потенціалу вищого навчального закладу до умов бізнес-середовища / О.А. Кратт, М.В. Артюхіна // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії: зб. наук. праць. - Краматорськ: ДДМА, 2009. - № 3(17). - С. 127-132. (Особистий внесок здобувача: визначено фактори середовища, що впливають на потенціал вищої школи).

Артюхіна М.В. Застосування концепції соціально-економічного потенціалу організації в управлінні ВНЗ / М.В. Артюхіна // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Вип. 238, т. ІІ. - С. 331-341.

Артюхіна М.В. Методика рейтингового оцінювання вищих навчальних закладів на принципах діагностики соціально-економічного потенціалу / М.В. Артюхіна // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Вип. 246, т. V. - С. 1119-1131.

Артюхіна М.В. Градієнти соціально-економічного потенціалу вищої школи: формування та реалізація / О.А. Кратт, М.В. Артюхіна // Экономика и право. - 2008. - №3(22). - С. 94-98. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано процеси формування та реалізації соціально-економічного потенціалу ВНЗ).

Артюхіна М.В. Кваліфікація поняття “соціально-економічний потенціал вищих навчальних закладів” / О.А. Кратт, М.В. Артюхіна // Вчені записки університету “Крок”: зб. наук. праць. - К.: Ун-т економіки та права “Крок”, 2008. - Вип. 18, т. 1. - С. 98-105. (Особистий внесок здобувача: запропоновано визначення поняття “соціально-економічний потенціал вищого навчального закладу”).

Артюхіна М.В. Аналіз методів оцінки соціально-економічного потенціалу вищих навчальних закладів / О.А. Кратт, М.В. Артюхіна // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Вип. 244, т. ІІІ. - С. 649-667. (Особистий внесок здобувача: проведений аналіз методів оцінки потенціалу ВНЗ).

Артюхіна М.В. Кваліфікація поняття “соціально-економічний потенціал системи вищої освіти”: застосування системного підходу / О.А. Кратт, М.В. Артюхіна // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Вип. 245, т. ІV. - С. 858-862. (Особистий внесок здобувача: запропоновано визначення поняття СЕП системи вищої освіти).

Артюхіна М.В. Концептуальна модель відтворювання та оцінки соціально-економічного потенціалу вищого навчального закладу / О.А. Кратт, М.В. Артюхіна // Економічний простір: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - № 20/2. - С. 124-136. (Особистий внесок здобувача: обґрунтовано методичні підходи до процесів відтворювання та оцінки СЕП ВНЗ).

Артюхіна М.В. Типологічні риси формування соціально-економічного потенціалу вищих навчальних закладів / О.А. Кратт, М.В. Артюхіна // Вестник Национального технического университета “ХПИ”: сб. науч. трудов. Серия: технический прогресс и эффективность производства. - Харьков: НТУ “ХПИ”. - 2008. - №55(2). - С. 130-133. (Особистий внесок здобувача: досліджено специфіку освітньої галузі відносно формування СЕП ВНЗ).

Артюхіна М.В. Продукт вищих навчальних закладів з позицій маркетингу / М.В. Артюхіна // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Вип. 188, т. ІІ. - С. 481-487.

Артюхіна М.В. Сегментація і аналіз українського ринку вищих навчальних закладів / М.В. Артюхіна // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. - Донецьк: ДонНТУ, 2003. - Вип. 56. - С. 138-143.

Артюхіна М.В. Маркетинговий комунікативний інструментарій вищих навчальних закладів / М.В. Артюхіна // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - Вип. 174, т. ІІ. - С. 342-352.

Артюхіна М.В. Маркетинг освіти: сучасна цінова політика / М.В. Артюхіна // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. Актуальные проблемы реформирования экономики в регионе: сб. науч. трудов. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. - С. 57-60.

Артюхіна М. Маркетингова діяльність в системі освіти / М. Артюхіна // Схід. - 2001. - №2(39). - С. 19-23.

Артюхіна М. Деонтологія менеджера як одиничне / М. Артюхіна // Схід. - 2001. - №6(43). - С. 46-48.

Артюхіна М.В. Місце персоналу в системі маркетингових комунікацій вузів. Маркетингова деонтологія / М.В. Артюхіна // Вісник Академії економічних наук України. - 2002. - №2. - С. 109-110.

Артюхіна М.В. Моделювання процесів управління соціально-економічним потенціалом вищого навчального закладу / М.В. Артюхіна // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ ст.: національна ідентичність та тенденції глобалізації: зб. тез доп. за матеріалами VI Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (Тернопіль, 26-27 лют. 2009 р.). - Тернопіль: ТНЕУ “Економічна думка”, 2009. - Ч. 1. - С. 121-123.

Артюхіна М.В. Особливості формування кадрового потенціалу вищої школи / М.В. Артюхіна // Найновите научни постижения - 2009: материали V Междунар. науч.-практ. конф. (София, 17-25 марта 2009 р.). - София: “Бял ГРАД-БГ” ООД, - 2009. - Т. 14. - С. 59-62.

Артюхіна М.В. Оцінка соціально-економічного потенціалу вищого навчального закладу / М.В. Артюхіна // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: зб. тез І Міжнар. наук.-практ. конф. (Макіївка, 22-24 квіт. 2009 р.). - Макіївка: МЕГІ, 2009. - Т. ІІІ. - С. 272-274.

Артюхіна М.В. Маркетинг партнерських відносин в системі стратегічного управління ВНЗ / М.В. Артюхіна // Пошуки і знахідки: матеріали наук. конф. Слов'янського державного пед. ун-ту (Слов'янськ, квіт. 2008 р.). - Слов'янськ: СДПУ, 2008. - Вип. 8, т. ІІІ. - С. 103-109.

Артюхіна М.В. Якість освітніх послуг ВНЗ з позицій маркетингу / М.В. Артюхіна // Концептуальні підходи до підготовки спеціалістів з обліку та аудиту в сучасних умовах України: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Харьків, 19 берез. 2004 р.). - Харьків: ХІБМ, 2004. - С. 163-166.

Артюхіна М.В. Сегментація ринку послуг вищих навчальних закладів / М.В. Артюхіна // Дійсність - думка - дослід: матеріали І Загальноуніверситетської наук. конф. молодих учених (Слов'янськ, 24-26 берез. 2004 р.). - Слов'янськ: СДПУ, 2004. - С. 99-102.

Артюхіна М.В. Дослідження ефективності використання маркетингового комунікативного інструментарію ВНЗ України / М.В. Артюхіна // Маркетингові дослідження в Україні: тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Ялта, 25-28 трав. 2004 р.). - К.: КНТЕУ, 2004. - С. 274-275.

АНОТАЦІЯ

Артюхіна М.В. Формування соціально-економічного потенціалу вищої школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2010.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні основи підвищення якості формування соціально-економічного потенціалу вищої школи, розроблено науково-методичні та практичні пропозицій щодо формування потенціалу вищої школи в умовах сучасного розвитку вітчизняної економіки та євроінтеграції. Дістало подальшого розвитку визначення поняття “соціально-економічний потенціал вищої школи”, який становить синергетичну сукупність потенціалів ВНЗ, здатних надавати освітньо-наукові послуги відповідної якості, кількості й асортименту. Розширено розуміння специфіки формування потенціалу ВШ у контексті єдності складових її локальних потенціалів, з одного боку, та взаємозв'язку реального й потенційного, з іншого. Доповнено інструментарій наукового пізнання формування соціально-економічного потенціалу ВШ шляхом використання методів аналізу локальних потенціалів, синтезу детермінантів зовнішнього оточення, оцінки врахування факторів середовища. Удосконалено підхід до визначення якості сформованого потенціалу ВНЗ на підставі поєднання розрахунку локальних складових та інтегрального показника; розуміння кількісно-якісного зв'язку між факторами середовища та складовими потенціалу на підставі синтезу факторів середовища; комплексний метод оцінки врахування вищою школою факторів зовнішнього оточення, який передбачає визначення внеску ВНЗ у розвиток регіонального середовища, урахування трансформацій середовища та можливостей використання потенціалу інших організацій при формуванні локальних потенціалів. Обґрунтовано стратегічний підхід до нарощування соціального потенціалу ВШ на деонтологічних засадах, які спонукають персонал дотримуватися професійної етики та позиціонувати освітній заклад у зовнішньому середовищі в контексті соціальної відповідальності. Запропоновано економіко-математичну модель формування потенціалу ВНЗ, яка ґрунтується на досягненні гармонійного співвідношення між ресурсами та нарощуванням їх у напрямку еталонного значення. Визначено інформаційний ресурс формування соціально-економічного потенціалу ВШ у вигляді системи фінансово-економічних показників з урахуванням їх зміни під впливом інфляції.

...