Туристичні практики як соціокультурний феномен: особливості конструювання в сучасному українському суспільстві

Для визначення туристичної репрезентації України на міжнародній арені було реалізовано контент-аналіз сучасних туристичних путівників, складених іноземними авторами, які відвідували країни пострадянського простору протягом 2000-2009 рр. (у цілому проаналізовано 20 туристичних путівників туристів, що побували на території України, Росії та Білорусі). Виявлено, що туристичні репрезентації у сприйнятті іноземних туристів та локальні образи не завжди відповідають один одному. Це провокує конфлікт між соціальною реальністю місця призначення, яка формується її внутрішніми агентами, та її репрезентацією на міжнародній арені. Результати дослідження довели, що, незважаючи на загальну спрямованість актуалізації «пострадянськості» як головної визначної пам'ятки, існують різні стратегії в туристичних репрезентаціях країн. У туристичній репрезентації України головними маркерами її образу є політичні та культурні. Серед обов'язкових туристичних атракцій - київський майдан Незалежності як символ так званої Помаранчевої революції, нестабільність політичних преференцій і культурних форм. У туристичній репрезентації Росії також вагомим є політичний маркер, але більше акцентів на зовнішній політиці як на глобальному рівні, так і в межах пострадянського простору. Головними мотивами для відвідування Росії є соціально-економічні («країна мільярдерів і бідняків», «джерело нафти») і природні маркери («унікальна географічна розмаїтість»). При цьому якщо пострадянські образи Росії й України розглядаються у контексті дискурсу «після СРСР», тобто підкреслюється момент змін, то образ Білорусі формується в площині „усталеності”, „незмінності” («відвідай Мінськ та відчуй себе у Радянському Союзі»). Вагомою частиною репрезентації Білорусі й Росії є соціальний компонент, під яким, як правило, розуміється специфічний спосіб життя.

Варто зазначити, що туристична репрезентація України актуалізується у модусі екстремальності, небезпечності, відсутності сервісу, що формує негативний образ дестинаційної конструкції. Поширеним є маркер „сексуального туризму”. Це свідчить про необхідність реконструкції наявної репрезентації в бік більш позитивного образу.

У підрозділі 3.2. "Особливості туристичних практик молоді України та Європейського Союзу" ілюструються можливості застосування розробленої методології аналізу туристичних практик молоді. Результати дослідження кафедри соціології соціологічного факультету ХНУ імені Каразіна дозволили нам проаналізувати зв'язок між ціннісними орієнтаціями та рівнем туристичної активності студентства, що традиційно вважається однією з найактивніших груп у здійсненні подорожей. Кореляційний аналіз, здійснений автором, продемонстрував, що туристичні практики української молоді (подорожі за кордон) більшою мірою артикулюються у зв'язку із цінностями повноцінного дозвілля, культури та активного способу життя. Аналіз ціннісного дискурсу дозволив з'ясувати, що респондентам із високим рівнем туристичної активності меншою мірою властиві традиційні цінності (сімейний добробут, здоров'я та ін.). Як для внутрішніх туристів (подорожі країною проживання), так і зовнішніх (подорожі за кордон) не виявлено значущих кореляцій із матеріалістичними цінностями (цінності матеріального добробуту, побутового комфорту).

Визначаючи соціокультурні особливості туристичних практик української молоді, ми аналізуємо їх у порівнянні з туристичними практиками молоді країн Європейського союзу. Дослідження виявило, що відмінності між туристичними практиками європейської й української молоді спостерігаються на всіх етапах їх здійснення - від планування до посттуристичних практик. Європейці є більш мобільними: середня кількість їх подорожей на рік - 4-5. Українська молодь у середньому подорожує 2-3 рази на рік. Серед молодих туристів превалюють когнітивні мотиви: пізнання інших культур, набуття нових вражень, отримання додаткового досвіду тощо. Високе значення має ескапістська мотивація (зміна оточення, атмосфери - 58%) та рекреаційна (55% респондентів подорожують з метою відпочинку). Серед молоді більшість воліє подорожувати самостійно, не користуючись готовими пакетними турами туристичних агенцій. Факторами, що спонукають до вибору готової туристичної пропозиції, є незнання мови (місцевої чи інших мов, які розуміють у дестинації) та обмеження у часі (нетривалий термін відпустки). Доведено, що комфорт як одна із основних характеристик пакетного туру (чітке планування, високий рівень сервісу, наявність гіда-куратора тощо) практично не визначається нашими респондентами як одна з причин вибору такого туру. Для молодого туриста пакетна туристична пропозиція у тому вигляді, в якому вона існує зараз, - скоріше необхідність, ніж уподобання.

Дослідження виявило, що наявність власного досвіду відвідування тієї чи іншої дестинації - головний стимул повернення та подальшого „дослідження” місця призначення. У фокусованих групових інтерв'ю поширеною була думка щодо здійснення нетривалих турів з максимально можливою кількістю охоплених країн (1-2 дні на країну/місто), щоб у подальшому особисто вирішити, що заслуговує це місце більш детального огляду. Це підкреслює важливість особистої „перевірки” місця та порівняння його з уже наявною інформацією з інших джерел. Важливість попереднього візиту для прийняття рішення про подорож частково нівелює тезу щодо „поверхневого колекціонування територій”, що, на думку дослідників, є поширеним серед молоді. Дослідження демонструє, що така практика може бути ознайомчим етапом та мати цінність не сама по собі, а як інформаційне джерело для подальших подорожей.

Відмінності щодо заходів, які необхідно реалізувати під час подорожі, спостерігаються серед українських та європейських молодих туристів з приводу ставлення до організованих екскурсій, придбання сувенірів та шопінгу. Майже кожен п'ятий український респондент (19%) зазначив, що намагається відвідати організовану екскурсію у місці призначення. Натомість серед європейських респондентів таку відповідь дали лише 3% опитаних (відмінності значущі на рівні 1%; р=0,006). 27% українців вважають обов'язковим придбання сувенірів, тоді як серед європейців таких лише 13% (відмінності значущі на рівні 5%; р=0,05).

Дослідження виявило відсутність стійкого зв'язку між матеріальним чинником та практикою мандрування європейців, тоді як для українських молодих туристів цей чинник має вагоме значення. Хоча статистично значущих відмінностей між українськими та європейськими молодими туристами щодо витрат на харчування, проживання, розваги у місці призначення тощо не виявлено. Загалом для чверті молодих туристів фінансовий фактор не є детермінантою відмови від подорожі.

Як довели результати наших досліджень, молодіжний туризм сегментується, з одного боку, як простір численних видів туризму, властивих молоді, де переважають культурний та спортивний туризм; з іншого боку, відбувається чіткий поділ туристичних практик на два дихотомічних полюси: туризм як пасивне споживання, нав'язування, і подорож як активне самостійне конструювання реальності.

У висновках дисертації узагальнено результати теоретичного аналізу та концептуалізації дослідницької стратегії процесу конструювання туристичних практик у сучасному українському суспільстві. Підкреслюється, що ключові особливості конструювання туристичних практик в Україні, з одного боку, обумовлюються загальними трансформаціями туристичної сфери (технологічними, політичними, соціально-демографічними та ін.), а з іншого - визначаються локальними соціокультурними детермінантами.

Доводиться, що такі трансформації істотно змінюють арсенал туристичних практик і особливості їх конструювання через формування нових типів туристичних ідентичностей та стилів туристичної поведінки. Останнє призводить до розширення змісту феномену туризму, який поєднується з іншими практиками соціально-просторової мобільності, утворюючі гібридні форми туристичних практик (номадичний туризм, діловий туризм та ін.). У контексті української туристичної індустрії такі зміни вимагають збільшення диференціації туристичних практик, зокрема, подальшого розвитку інноваційних напрямків (наприклад, індустріального, сільського туризму тощо).

Щодо соціокультурних особливостей туристичних практик зазначається, що вони виражаються у туристичних репрезентаціях, які конструюються у різних площинах здійснення таких практик. Так, аналіз зовнішньої туристичної репрезентації українського суспільства продемонстрував її актуалізацію у контексті модусу «пострадянськості» як основної туристичної атракції. Це призводить до необхідності розвитку інноваційних практик в'їзного туризму, наприклад, туристичного спостереження об'єктів радянської доби (житлові будинки, будинки громадського значення, особливості забудови); об'єктів раннього «пост-» початку 1990-х, що збереглися; аспектів їх співіснування на сучасному етапі.

Фокусування на об'єктивних та суб'єктивних детермінантах туристичних практик українців дозволило визначити вплив соціально-демографічних характеристик та ціннісних орієнтацій на включеність агентів до простору реалізації таких практик. Виявлено, що для молодих українців туристичні практики пов'язані із статусними характеристиками та актуалізуються як символічний капітал.

Здійснений аналіз соціокультурних особливостей туристичних практик молодих українців у порівнянні із європейською молоддю продемонстрував, що остання характеризується більшим рівнем постматеріалізму. Це обумовлюється менш розвинутою туристичною інфраструктурою у нашій країні та меншим рівнем матеріального добробуту українців. З іншого боку, туристичні практики української молоді дедалі глобалізуються, про що свідчить збільшення рівня туристичної активності та прагнення до розширення географічного ареалу подорожей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Середа Ю.В. Туризм в контексте глобализационных процессов: социологический аспект анализа / Середа Юлия Валерьевна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць. - Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2006. - С. 443-448.

2. Середа Ю. В. Феномен молодіжного туризму: концептуалізація та емпіричний вимір / Середа Юлія Валеріївна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : Збірник наукових праць. - Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2007. - С. 477-479.

3. Середа Ю.В. Механізм конструювання туристичного образу: трансформаційний аспект / Середа Юлія Валеріївна // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. - К. : Фенікс, 2009. - С. 85-92.

4. Середа Ю.В. Практичний зміст туризму як соціокультурного феномену / Середа Юлія Валеріївна // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: „Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. - № 889. - 2010. - С. 132-134.

5. Середа Ю.В. Особенности трансформации феномена туризма: от массовизации к глобализации / Середа Юлия Валерьевна // Вестник Московского университета: Социология и политология. - М. : Издательский центр Московского государственного университета имени М.В. Ломоносова, 2008. - С. 157-159.

6. Середа Ю.В. Турист як ідентичність глобального світу / Середа Юлія Валеріївна // Ідентичність у сучасному соціумі : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 14-15 листоп. 2006 р. / Фак-т гуманіт. підготовки ДонНАСА. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2006. - С. 382-383.

7. Середа Ю.В. Глобализация туристических практик молодежи: социокультурный аспект анализа / Середа Юлия Валерьевна // Материалы VIII Международной студенческой научно-практической конференции ["Формы межкультурной коммуникации XXI века: проблемы и перспективы"], (Санкт-Петербург, 8--9 дек. 2006 г.) / Санкт-Петербуржский гос. ун-т имени проф. М.А. Бонч-Бруевича. - СПб : «Факультет ДВО», 2006. - С. 52-54.

8. Середа Ю.В. Ученый как турист: научные путешествия в научном пространстве / Середа Юлия Валерьевна // Материалы V международной научной конференции студентов и аспирантов ["(Пост)современность и наука: социология в поисках себя и общества"], (Харьков, 19-21 апр. 2007 г.). - Х. : Издательский центр Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина, 2007. - С. 225-226.

9. Середа Ю.В. Туристские практики молодежи в социологической перспективе / Середа Юлия Валерьевна // Материалы докладов XIV Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых ["Ломоносов"], (Москва, 11-14 апр. 2007 г.) / [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://www.lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2007/17/sereda_uv.doc.pdf.

10. Середа Ю.В. Туристические репрезентации современного городского пространства / Середа Юлия // Материалы докладов XV Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых ["Ломоносов"], (Москва, 11-14 апр. 2008 г.) / [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2008/19_17.pdf.

11. Середа Ю.В. Туристичні практики молоді: відображення глобальних орієнтирів та цінностей / Юлія Середа // Тези доповідей учасників І Конгресу Соціологічної асоціації України ["Соціологія у ситуації соціальних невизначеностей"], (Харків, 15-17 жовт. 2009 р.). - Х. : Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2009. - С. 346.

АНОТАЦІЇ

Середа Ю.В. Туристичні практики як соціокультурний феномен: особливості конструювання в сучасному українському суспільстві. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. ? Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2010.

Дисертацію присвячено розкриттю специфіки соціологічного виміру туризму через дослідження процесу конструювання туристичних практик та обґрунтування концепції "туристичної репрезентації" як основи їх формування. Автор розглядає туристичні практики у континуумі мобільностей, що охоплює різні види тимчасових територіальних переміщень. Ключові характеристики туристичної репрезентації пов'язані із трансформаціями туристичних практик в цілому, що обумовлюють соціокультурну еволюцію туризму як його поступове виокремлення із мандрування через масовізацію туристичних практик та подальше розширення змісту в умовах глобалізаційних процесів, зокрема наближення до природи подорожі. Пропонується типологія туристичних практик у контексті їх здійснення. Емпірична частина дисертації демонструє використання розробленої методології аналізу процесу конструювання туристичних практик на прикладі дослідження туристичної репрезентації України на міжнародній арені шляхом контент-аналізу туристичних путівників; порівняльного кількісного дослідження туристичних практик українських та європейських молодих туристі, якісного дослідження туристичних практик української молоді, аналізу результатів загальнонаціональних досліджень та державної статистики. Підкреслюється, що ключові особливості конструювання туристичних практик у сучасному українському суспільстві з одного боку, обумовлюються загальними трансформаціями туристичної сфери, а з іншого визначаються локальними соціокультурними детермінантами.

Ключові слова: туризм, подорож, соціокультурний феномен, соціальне конструювання, соціально-просторова мобільність, туристичні практики, туристична репрезентація, соціокультурна еволюція туризму, глобалізація, повсякденність, молодіжний туризм.

Середа Ю.В. Туристические практики как социокультурный феномен: особенности конструирования в современном украинском обществе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 - специальные и отраслевые социологии. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. ? Харьков, 2010.

Диссертация посвящена раскрытию специфики социологического измерения туризма посредством исследования процесса конструирования туристических практик. Автор рассматривает туристические практики в континууме социально-пространственной мобильности, которая охватывает разные практики временных территориальных перемещений, в частности анализирует соотношение понятий "туризм", "путешествие", "миграция", "рекреация", "номадизм".

Автор отмечает, что ключевой характеристикой феномена туризма как социокультурной практики является его противопоставление повседневности жизни как области общепринятой интерсубъективной реальности. Акцентируется внимание на векторах взаимоотношений между повседневностью жизни и неповседневностью сферы туризма.

В диссертации исследованы трансформации туристических практик, связанные с технологическими, политическими, социально-демографическими, экономическими и другими факторами. Рассматривается социокультурная эволюция туризма.

В контексте анализа структуры туристических практик предлагается авторская типология таких практик, которая строится на основе их периодичности и охватывает весь цикл туристического путешествия; в частности анализируются практики относительно подготовки путешествия, практики перемещения в место назначения; практики, которые реализуются на месте назначения и посттуристические практики. При этом отличия при осуществлении тех или других туристических практик формируют практическое содержание разнообразных туристических идентичностей на уровне туристических субкультур или национальных стереотипизированных образов. Отмечается, что основной туристической практикой является туристическое наблюдение как форма активного чувствительного познания в туризме, процесс получения жизненного опыта посредством созерцания достопримечательностей, традиций, тестирование местной пищи, т.е. того, что составляет уникальную повседневность "Другого".

Эмпирическая часть диссертации демонстрирует использование разработанной автором методологии анализа процесса конструирования туристических практик на примере исследования туристической репрезентации Украины на международной арене путем вторичного анализа масштабных общенациональных исследований, контент-анализа туристических путеводителей; сравнительного количественного исследования туристических практик украинских и европейских молодых туристов с дополнительным проведением фокус-групповых интервью среди украинской молодежи. Подчеркивается, что ключевые особенности конструирования туристических практик в современном украинском обществе, с одной стороны, обусловливаются общими трансформациями туристической сферы, а с другой - определяются локальными социокультурными детерминантами. На основе дисперсионного анализа определяются объективные и субъективные детерминанты туристических практик, в частности определяется влияние возрастных, социально-экономических, образовательных, профессиональных, региональных и других социально-демографических характеристик на уровень туристической активности, а также анализируются отличия в ценностных ориентациях между путешествующими и непутешествующими субъектами.

Ключевые слова: туризм, путешествие, социокультурный феномен, социальное конструирование, социально-пространственная мобильность, туристические практики, туристическая репрезентация, социокультурная эволюция туризма, глобализация, повседневность, молодежный туризм.

Sereda Y.V. Tourist practices as a sociocultural phenomenon: particularities of construction in contemporary Ukrainian society. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's Degree in Sociology by Specialty 22.00.04. - Special and Branch Sociologies. - V. N. Karazin Kharkiv National University. ? Kharkiv, 2010.

The thesis is devoted to particularities of the sociological dimension of tourism through the study of the design of tourist practices using the concept of "tourist representation" as a basis for its configuration. The author examines the tourist practice in the continuum of mobility, which covers various types of temporary territorial displacements, in particular, hybrid forms of tourist activity, which combine components of tourism with other types of mobile practices.

Socio-cultural evolution of tourism is conceptualized as its gradual separation from travel in order to massovization of practices and its further development like tourism-as-travel according to consequences of globalization. A typology of tourist practices in the context of their period of implementation is developed. The empirical part of the thesis includes the study of tourism representation of Ukraine on the international arena (content analysis of tourist guides), comparative quantitative analysis of tourist practices of the Ukrainian and European young tourists, qualitative analysis of tourist practices of young Ukrainians (focus group interviews), analysis of national data and statistic. It is emphasized that the key features of tourist practices in the Ukrainian society, on the one hand, are driven by the overall transformation of the tourism sector, and, on the other hand are defined by local sociocultural determinants.

Keywords: tourism, travel, sociocultural phenomenon, social construction, sociospatial mobility, tourist practices, tourism representation, socio-cultural evolution of tourism, globalization, everyday life, youth tourism.

Відповідальний за випуск: проф. Л.Г. Сокурянська

Размещено на Allbest.ru