Соціологія сільської молоді: теоретико-методологічні та методичні основи

П?ятий розділ „Політична соціалізація, самоідентифікація та політичні орієнтири сільської молоді” присвячено характеристиці ролі й місця сільської молоді у політичних процесах.

До особливостей нашого суспільства належить його поступова політизація, сутність якої можна звести до того, що процеси економічного і соціального структурування суспільства призводять до структурування політичного. За цих умов процес політичної соціалізації молоді дедалі складнішає, оскільки в самому суспільстві не завершено руйнування системи колишніх політичних цінностей, і, водночас, не вироблено альтернативної. На цій підставі зіштовхуються політичні позиції кількох поколінь. Нові соціальні інститути не в змозі ефективно виконувати свої функції у плані політичної соціалізації молоді.

В дисертації аналізуються зміни у ставленні сільської молоді до політики, характеризується роль сільського соціуму в політичній соціалізації молоді. На цій підставі робиться висновок, згідно з яким політична соціалізація сільської молоді відбувається переважно стихійним чином, зазнаючи впливу територіально-поселенського соціуму. У його умовах міжгенераційний „конфлікт політичної соціалізації” протікає менш виражено, ніж у містах, проте він поступово починає охоплювати й село. Результаційним моментом політичної соціалізації особистості є її політична самоідентифікація. В роботі визначаються чинники впливу на процеси політичної самоідентифікації та формування політичних орієнтацій сільської молоді. По-перше, йдеться про чинники, що охоплюють сукупність соціально-економічних, історичних і геополітичних умов, які визначають особливості загального менталітету громадян, сукупність умов розвитку ідеології й культури. По-друге, регіональні чинники: співвідношення промислового та сільськогосподарського секторів економіки, особливості структури розселення і поселенської структури, специфіка статевовікової й соціально-професійної структури населення тощо. По-третє, в транзитивному суспільстві відбуваються доволі складні процеси, які стосуються якісної зміни таких суспільних феноменів, як „політична свідомість”, „політична культура”, „політична поведінка”, „політична діяльність”. По-четверте, на матеріалі досліджень виявлено такі чинники впливу на політичне структурування, політичну самоідентифікацію і політичну поведінку сільської молоді, як матеріальне становище; статевовікові, освітні, професійні характеристики; поселенська належність.

Демографічна ситуація, характерна для сучасного українського села, рисами якої є пришвидшене старіння населення, призводить до того, що на характер політичної самоідентифікації сільської молоді справляє вплив населення, яке належить до „воєнного покоління” і „покоління повоєнних років”. Соціально-професійна база населення села є вужчою за аналогічну базу міста, внаслідок чого спектр політичних переконань сільської молоді переважно зорієнтований уздовж векторів „біле-чорне” або „свій-чужий”, а рівень персоніфікованості політичного вибору сільської молоді вищий, ніж у міської. Соціально-економічна ситуація на селі, включно з матеріальним становищем населення, близька до критичної, тому полярність думок під час голосування потенційно вища, ніж у місті. Утім, молодь села налаштована менш радикально, ніж молодь міста або сільські пенсіонери. Інформаційний простір села менш розвинений і більш замкнутий. Звідси більшої питомої ваги набуває авторитет місцевих лідерів громадської думки, до яких не завжди належать люди з належним соціальним статусом і рівнем освіти.

Не менш складними є чинники особливого та поодинокого характеру, до яких належать внутрішньо-групові й індивідуальні особливості цих процесів.

У випадку із сільською молоддю маємо усвідомлювати, що процес її політичної самоідентифікації відбувається за умов, коли: а) посилюються суттєві розбіжності, а інколи й суперечності між містом і селом; б) суперечливість і різновекторність політичного й інформаційного простору України, відсутність ідеології, яка б об'єднувала суспільство, ускладнюють процес політичної самоідентифікації сільської молоді; в) відірваність політичних партій від основної маси населення, відсутність осередків в сільській місцевості унеможливлює самоідентифікацію із конкретною політичною силою значної частини молоді; г) нерозвиненість соціальної інфраструктури села, частина об'єктів якої виконувала функції агентів соціалізації, призводить до того, що процес політичної самоідентифікації сільської молоді часто набуває хиткого й випадкового характеру.

Оскільки основною формою політичної участі сільської молоді є участь у виборах, в роботі здійснено соціологічний аналіз саме цих процесів. Вивчення наукових праць, де аналізуються проблеми електоральної поведінки, дає підстави стверджувати, що вплив поселенської належності електорату на характер і зміст голосування не дістав у них належного відображення. Разом із тим електоральна статистика дає можливість стверджувати, що цей чинник впливає на характер електоральної поведінки населення.

Як доведено в роботі, цей феномен пояснюється одночасною дією трьох груп чинників - регіонального, соціокультурного і демографічного. На матеріалах досліджень характеризуються характер і зміст електоральних мотивів сільської молоді, моделей її електоральної поведінки. Аналізуючи зміст і характер електоральних орієнтацій сільської молоді, автор доходить висновку, що зумовлені вони особливостями її політичної соціалізації та самоідентифікації, що відбуваються за безпосереднього чи опосередкованого диктату сільського соціуму, який багатьма ототожнюється із поняттям малої Батьківщини.

Шостий розділ соціально-економічна трансформація суспільства та її вплив на становище і процес соціалізації сільської молоді” підсумовує результати досліджень з огляду на процеси, що відбуваються у нашому суспільстві.

З одного боку, молодь є частиною демографічної структури суспільства (насамперед у її генераційній площині), складовою його просторової організації (міська й сільська) та соціальної структури (необхідний резерв повноцінного відтворення). Ці детермінанти її ролі й місця в головному залишаються майже незмінними. З іншого боку, процеси, що відбуваються в суспільстві, „тиснуть” на зміст, характер і темпи життєвого самовизначення та соціалізації молоді.

В роботі розглянуто особливості суспільства, які впливають на стан і соціальні характеристики сільської молоді. Серед них насамперед економічна нестабільність, що зумовлює поляризацію населення за рівнем достатку; непослідовність у здійсненні економічних реформ, у тому числі й реформи аграрної, яка руйнує і без того нестабільні економічні орієнтири сільської молоді; розмивання основних складових соціального статусу індивіда, зсув ціннісних орієнтацій молоді. Сільський соціум не в змозі зупинити цей процес у свідомості сільської молоді, особливо тих, хто статусно ще не закріпилися на селі.

На матеріалі соціологічних досліджень проаналізовано ставлення сільського населення, у тому числі сільської молоді, до процесів, що відбуваються у нашому суспільстві, до орієнтирів його майбутнього розвитку. За цими даними обережне сільське суспільство не квапиться з підтримкою типових ринкових перетворень сільської економіки, а сільський соціум теж не хоче переходити до індивідуалістської системи ціннісно-нормативних орієнтацій. Колективна за своєю сутністю хліборобська праця, яка, на відміну від знеособленої праці на промисловому підприємстві, насамперед, передбачає довірчі відносини, за яких якість праці кожного є передумовою результативної праці всього, зазвичай невеликого колективу, потребує збереження багатьох колективістських норм і цінностей, що їх викорінює „чистий” капіталізм.

Суспільство не подає сільській молоді чіткого сигналу - на що саме вона має орієнтуватися. Майже її половина не має головного орієнтиру самовизначення. Сільський соціум певною мірою коригує механізми самовизначення молоді, але лише деякі корективи сприймаються нею беззаперечно, а інші зустрічають спротив. Молодь села більше, ніж інші вікові когорти, вважає, що сама людина є головним актором формування свого матеріального добробуту. Утім, своє матеріальне становище сільська молодь зазвичай оцінює досить критично.

Проблема соціальних наслідків реформування суспільства не може не обходити стану сільської молоді. Економічні перетворення на ринкових засадах охопили й аграрний сектор економіки. Саме на аграрну реформу, як на засіб вирішення економічних і соціальних проблем українського села, покладалися її автори, вбачаючи, що на новому економічному підґрунті сформується сільгоспвиробник нового типу, відбудеться відродження села.

Слід визнати, що соціальна інфраструктура села не завжди в змозі витримати тиск реформаційних процесів. Численні дослідження фіксують, що сучасне село потроху втрачає нормальні можливості відтворення соціальної структури, що, першою чергою, дається взнаки в процесі дестабілізації на ринку праці. За цих непростих умов формується реакція сільської молоді на процеси реформування суспільства взагалі, яка неодмінно веде за собою обрання шляхів життєвого самовизначення.

Надії, які покладала на реформу певна частина сільської молоді, не справдилися. Не дуже схвально (за виключенням молодшої вікової когорти) ставиться сільська молодь і до перспективи вільного продажу землі. Але, на відміну від старших поколінь, сільська молодь виглядає більш адаптованою до ринкових відносин в аграрному секторі, незважаючи на переважно негативну оцінку реформи.

Що ж до оцінок впливу реформи на село, то значна частина сільської молоді відзначає, що внаслідок реформування село занепало (37%), збідніло (31%), обмануте (майже 30%), незахищене (25%) тощо.

В роботі аналізовано процеси, що відбуваються під впливом реформи у середовищі сільської молоді як в аспекті повсякденних соціальних практик (Т.Заславська), так і в плані змін у планах і орієнтаціях. Під тиском реформи матеріальне становище значної частини сільської молоді є фактично нижчим за рівень прожиткового мінімуму; відбувається процес руйнації соціальної зорієнтованості практично всіх соціально-професійних верств молоді села, за винятком невеликої частини осіб у віці понад 24 роки, які мають стабільний заробіток і статус на виробництві; позбавлена стабільних джерел поліпшення матеріального становища, частина молоді змушена звертатися за допомогою до батьків. У багатьох випадках це призводить до почастішання міжгенераційних конфліктів у родинах, до збільшення розлучень у молодих сім'ях на ґрунті матеріальних негараздів; не маючи достатньої інформації стосовно загальнодержавних і регіональних молодіжних програм, сільська молодь, за незначним винятком, не вважає державу та її структури надійним джерелом допомоги для себе. Звідси - зневіра в можливість розв'язати свої економічні проблеми за допомогою державних структур.

Своєрідним показником дієздатності будь-якої держави є наявність стратегічно виваженої державної молодіжної політики, спрямованої на послідовне залучення молоді до стратегії розвитку держави і суспільства, а також відпрацьованого механізму її впровадження й контролю.

Україна належить до держав із розвиненою системою сільських поселень, а аграрний сектор її економіки заслуговує на серйозну увагу. Крім того, демографічна ситуація в українському селі вимагає термінового поліпшення. Таким чином, саме молодіжна політика держави стосовно сільської молоді, її місця та ролі в суспільстві може стати прикладом перевірки ефективності стратегії розвитку держави й суспільства.

На думку автора, в основу формування державної політики стосовно сільської молоді мають бути покладені такі методологічні принципи.

По-перше, слід створити необхідну нормативно-правову базу молодіжної політики загалом, і окремим блоком - нормативно-правову базу політики стосовно сільської молоді.

По-друге, в бюджетних документах загальнодержавного й регіонального рівня мають закладатися реальні цільові кошти для здійснення необхідного обсягу фінансування молодіжних програм за напрямами - освіта та професійна підготовка; створення робочих місць для сільської молоді; житлова програма для сільської молоді; програма допомоги молодій сільській сім'ї.

По-третє, система навчальних закладів, від сільської школи до ВНЗ, що готують спеціалістів для села, соціальні служби, що займаються проблемами сільської молоді різних рівнів мають розробляти конкретні програми сприяння наймолодшим мешканцям села в реалізації їхніх можливостей і планів життєвого самовизначення. Паралельно слід цілеспрямовано, через систему послідовних орієнтаційних заходів формувати адекватне ставлення молоді до села як місця проживання та роботи, до професій, пов'язаних із агропромисловим комплексом, соціальною інфраструктурою села, до позитивного сприйняття кращих ціннісно-нормативних настанов сільського соціуму тощо.

По-четверте, паралельно з вищезгаданими напрямами державної політики стосовно сільської молоді доцільно розробити систему тестування дієвості кожної з державних програм, соціологічний моніторинг коефіцієнту корисної дії заходів, передбачених цими програмами. Саме на цій підставі мають обґрунтовуватися всі інші покрокові заходи в межах державних програм стосовно сільської молоді.

Обґрунтовуючи такий підхід, автор на підставі нормативних документів й узагальнюючих робіт Українського інституту соціальних досліджень та Державного інституту проблем сім'ї та молоді докладно характеризує низку законодавчих актів і програм держави щодо молоді, сільської молоді, села загалом.

На основі цього аналізу автор робить наступні висновки: 1. За роки незалежності України держава неодноразово вдавалася до спроб розробити дієву молодіжну політику, спрямовану на розв'язання проблем молоді у сфері економіки, політики, освіти, професійної підготовки, зайнятості, охорони здоров'я та соціального захисту. 2. Для цього шляхом прийняття низки нормативно-правових актів держава намагалася розробити чітку систему заходів правового, економічного, соціального, освітнього, культурологічного, інформаційно-пропагандистського характеру.

Але втіленню в життя цієї політики заважають суттєві труднощі.

Так, сама концепція молодіжної політики спирається, здебільшого, на стару парадигму розуміння молоді як значною мірою аморфного соціально-демографічного утворення. Аналіз документів, присвячених сільській молоді, дає підстави стверджувати, що у держави сьогодні відсутнє повне розуміння поняття самого об'єкта з усіма його кількісними та якісними характеристиками й розбіжностями внутрішньої структури.

На думку автора, доцільно було б переформувати сам підхід до молодіжної політики держави, визначивши характеристики об'єктів, на які має спрямовуватися ця політика, окресливши кінцеву мету кожного напряму діяльності держави стосовно конкретних груп молоді.

На цій підставі в роботі наведено низку рекомендацій щодо формування науково-обґрунтованих засад політики держави стосовно сільської молоді.

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження здобувач дійшов до таких положень роботи:

1. Підсумовуючи положення, які містяться в науковій літературі 1978-2007 років, а також враховуючи результати власних досліджень у цей період, автор дійшов висновку, що стосовно такого їх об'єкта, яким є сільська молодь, далеко не всі методологічні принципи та методичні прийоми, застосовувані радянською соціологією для аналізу молоді та процесів, що відбуваються в її середовищі, забезпечують розроблення науково обгрунтованих висновків, прогнозів і рекомендацій. Тим більше, фактично відсутні теоретико-методологічні та методичні основи, на підставі яких формувалася б модель сільської молоді. Понад те, за умов суспільства, що трансформується, виникає нагальна потреба визначення відносно нових, конкретніших і об'єктно сфокусованих концептуальних моделей різних груп, загонів і когорт молоді.

2. Характеризуючи місце і роль сільської молоді в соціальній структурі суспільства, слід брати до уваги, що їх визначають дві групи чинників: соціально-економічні та природно-історичні.

Соціально-економічні чинники охоплюють тип соціально-економічної системи, стан і рівень її розвитку, співвідношення питомої ваги аграрного і промислового секторів народного господарства, тип політичної системи і загальний рівень розвитку культури суспільства. При цьому в межах однієї соціально-економічної системи характер рольових функцій молоді може істотно змінюватися. Так, за перехідних умов, а також за соціально-економічної нестабільності будь-яка система відводить молоді авангардну роль, спрямовану на здійснення соціально-економічних перетворень, політичні сили змагаються за прихильність і підтримку молоді й прагнуть повести її в потрібному їм напрямі. Утім, за умов стабільного суспільства роль молоді зводиться, головним чином, до засвоєння й відтворення соціального досвіду, нагромадженого попередніми поколіннями.

Такі само критерії із певними корективами ми можемо застосувати до місця молоді і зокрема сільської в суспільстві. Внутрішньо нестабільне суспільство стимулює соціальні переміщення молоді, її міграції, незважаючи на спроби владних структур стабілізувати ситуацію (пригадаймо державні програми стосовно сільської молоді).

По-іншому впливають на роль і місце сільської молоді природно-історичні чинники. Її вікова та поселенська належність особливим чином стабілізує динамічний процес вростання в трансформаційні економічні та соціальні відносини. Матеріал, наведений у дисертації, дає підстави стверджувати, що вікова і поселенська належність сільської молоді є найважливішою складовою її вихідної соціальної матриці, котра, поряд з іншими розглянутими вище чинниками, визначає роль і місце цієї групи в суспільстві.

Отже, сільська молодь належить до соціальних утворень, що формуються й функціонують під впливом природно-історичних чинників інтеграційного характеру. Проте під впливом соціально-економічних умов макро- і мікрохарактеру складається її внутрішня соціальна стратифікованість.

3. Сільську молодь можна визначити як великий загін молоді певного суспільства, об'єднаний за ознаками поселенської належності. Вона є частиною відносно сталого сільського соціуму - носія традиційного типу розвитку, яка в процесі соціалізації та професіоналізації сприймає головні його суспільно-історичні й культурні риси, водночас збагачуючи їх новими особливостями, притаманними певному конкретному етапу розвитку суспільства. Сільська молодь, водночас, є важливою частиною селянства як суб'єкта аграрних відносин, яка саме забезпечує його відтворення та розвиток.

4. За своїми віковими характеристиками сільська молодь за сучасних умов в цілому ідентична молоді взагалі й містить у своєму складі головні вікові когорти з властивими їм особливостями етапів самовизначення. Але за якісними характеристиками процесів соціалізації та професіоналізації сільська молодь відрізняється від міської обмеженішими стартовими умовами соціальної та професійної мобільності; зазвичай більш раннім залученням до продуктивної виробничої діяльності, нижчим за якісними показниками рівнем освіти тощо.

5. Сільська молодь як складноорганізований об'єкт розподіляється також на підзагони за типом основної зайнятості (учнівська та працююча молодь) і професійні групи.

6. Ознаками, що надають сільській молоді якісної визначеності, зокрема, є:

а) належність до сталої поселенської структури сільського типу, до сільського соціуму, які створюють умови формування специфічного, якісно визначеного способу життя;

б) участь, безпосередня або потенційна, в особливому різновиді діяльності, який узагальнено визначається як “сільськогосподарське виробництво”, або в інших різновидах діяльності, що прямо чи опосередковано забезпечують процес виробництва сільськогосподарської продукції;

в) включенiсть до системи економічних відносин, характерних для аграрного сектору економіки та його конкретних об'єктів;

г) особливості процесів соціалізації та професіоналізації, і, таким чином, особливості набуття відповідного соціального статусу.

7. Автор заперечує штучне визначення жорстких вікових рамок, що їх встановлюють для молоді, оскільки вважає прийнятнішими для кожного її загону межі старту й фінішу його соціалізації та професіоналізації, набуття соціального, професійного, сімейного і поселенського статусу. Соціалізація при цьому розуміється як процес прийняття визначеного конкретним типом суспільства сукупного соціального досвіду, вибору соціальної ролі в суспільстві та входження в неї з метою виконання соціально зумовлених функцій і набуття відповідного соціального статусу. Важливим чинником соціалізації сільської молоді є сільський соціум. Професіоналізація ж являє собою процес включення в особистісно та соціально значиму професійну діяльність, що набуває завершеної форми чи то завдяки здобуттю освіти, чи то практичним шляхом. Традиційні засади сільського соціуму також впливають на процеси професіоналізації значної частини сільської молоді.

8. Важливим аспектом формування якісної визначенності сільської молоді є аспект поселенського самовизначення. Воно розпочинається із формування орієнтації на сільський тип поселення і завершується набуттям постійного поселенського статусу сільського жителя.

9. Репрезентуючи найбільш мобільну частину населення села, молодь об'єктивно залучена до процесу соціальних переміщень, який жорсткіше, ніж у місті, обмежений особливостями сільгоспвиробництва і соціальної інфраструктури села, а відтак доволі часто вихід за рамки цих обмежень є можливим у разі територіальних або поселенських переміщень. Через залученість до системи сільського способу життя, представники молодших вікових груп формують комплекс уявлень стосовно міста і життя в ньому. Чим більш незбалансованими є відносини міста і села, тим більшою є небезпека нерегульованих міграційних процесів серед сільської молоді.

10. Аналіз досліджень, здійснених серед мігрантів і молоді, що залишилася жити й працювати в селі, дає змогу вирізнити основні чинники, що зумовлюють відплив сільської молоді до міста. До них належать:

а) несприятлива демографічна ситуація в селі, що склалася під впливом соціально-економічних процесів, які призводять до розбалансування системи “село-місто”;

б) несприятливі умови праці в землеробстві й тваринництві, низький рівень оплати праці низки категорій трудівників села, особливо молоді;

в) недостатній рівень розвитку соціальної інфраструктури села, першою чергою об'єктів освіти, охорони здоров'я, культури і побутового обслуговування;

г) слабка профорієнтаційна робота в сільських загальноосвітніх школах, відсутність належного зв'язку керівників шкіл і адміністрації областей, районів і господарств із питань планомірного формування необхідного резерву трудових ресурсів;

д) незбалансованість системи підготовки кадрів масових професій для села через профтехосвіту за регіонами і спеціальностями;

е) відсутність умов для підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників масових сільськогосподарських професій;

ж) невідповідність потреби в кваліфікованих фахівцях з окремих спеціальностей та обсягу їх випуску відповідними навчальними закладами, збої у працевлаштуванні молодих спеціалістів;

з) стихійність у формуванні поселенських орієнтацій певної частини сільської молоді, що призводить до гіпертрофованих уявлень про переваги міста.

11. За умов трансформаційного суспільства неминуче відбувається деформація ціннісних, соціально-професійних і поселенських орієнтацій молоді. Процес такої деформації має у міського і сільського загонів молоді істотні відмінності, насамперед у змісті й темпах зміни цих орієнтацій.

12. Суттєвий вплив на зміни соціального портрета сільської молоді справляє її економічне становище, зумовлене загальною соціально-економічною кризою суспільства. Так, соціально-професійні орієнтації молодших груп сільської молоді від акцентування соціальної значущості й змістового аспекту обраної професії деформуються до орієнтацій на суто “інструментальні”, тобто матеріальні можливості професії, а оцінювання місця роботи в розумінні молоді схиляється в бік “заробляння грошей”. Цей чинник спрацьовує й у плані поселенських орієнтацій. Якщо раніше сільська молодь орієнтувалась на місто з метою розширення діапазону застосування особистісних можливостей, то зараз місто розцінюється як осередок, в умовах якого легше вижити.

13. Нестабільний стан сільської молоді провокує й орієнтація на продовження освіти, яку формує загальноосвітня школа.

14. Невизначеність напрямків розвитку суспільства викликає у частини сільської молоді невіру в майбутнє, применшення ролі держави у формуванні системи соціальних відносин та забезпеченні нормальних умов життя. Найрадикальніші елементи молоді стають носіями девіантної поведінки, але найпоширенішою реакцією на політичні колізії є соціальна апатія.

15. Незважаючи на колізії, характерні для суспільства, що трансформується, сільське суспільство вводить сільську молодь у своєрідну, набагато більше, ніж у місті, персоніфіковану систему суспільних відносин. Сільський соціум виконує функції своєрідного соціокультурного мікроклімату, в якому відбувається формування ціннісних і соціально-професійних орієнтацій молоді. Сільська громада значною мірою виконує нормативно-контролювальні функції, визначаючи соціально прийнятні норми поведінки й мобільності молоді. Зрештою, сільська спільнота формує у молоді села доволі усталені навички життєвого укладу.

16. Аналіз соціальних наслідків аграрної реформи стосовно сільської молоді свідчить, що притаманні їй через брак розуміння самого предмета реформи вади зводять нанівець спроби штучного вбудовування сільської молоді в недосконалу й місцями безперспективну структуру нових відносин. При цьому забувають, що сільська молодь неоднорідна за шерегою об'єктивних і суб'єктивних ознак, а відтак заходи, що їх пропонували в розглянутих постановах і програмах, для однієї її частини непотрібні, а для іншої нездійсненні.

17. Здійснені дослідження доводять необхідність подальшої розробки теорії і практики вивчення сільської молоді як самостійного напрямку спеціальних та галузевих соціологій.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ

у фахових виданнях:

Чигрин В.О. Становлення та соціальні проблеми сільської молоді. - Сімферополь: Таврида, 1996.- 176 С.

Чигрин В.О. Фермерство у південному регіоні республіки // Аграрна реформа в Україні (соціологічна діагностика) / В.Тарасенко, О.Москвін, Н.Шараєва, В.Чигрин та ін.; За ред. В.Тарасенка. - К.: Ін-т соціології НАН України, 1998.- 214 С. (С. 177-188).

Чигрин В.А. Сельский электорат и особенности работы с ним // Політичний маркетинг та електоральні технології / Ін-т соціології НАН України, Вища школа соціології при ін-ті соціології НАН України, ТДАТА; Наук. ред.: С. М.Стукало, В.О.Чигрин. - Запоріжжя: Гарт, 2002.- 250 с. (С. 105-114).

Чигрин В.О. Сільська молодь під пресом агрореформи. В кн.: Аграрна реформа в Україні (соціологічна діагностика). За ред. В.Тарасенка. - К.: Інститут соціології НАН України. 2007. - 576 с. (С. 410-424).

Чигрин В.О. Сільська молодь в умовах перехідного суспільства (штрихи до соціального портрету) // Нова парадигма: Альманах наук. праць. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- Вип. 27.- С. 206-214.

Чигрин В. Социально-профессиональные и ценностные ориентации сельской молодежи на рубеже XX-XXI ст. // Соціальні виміри суспільства: Зб. наук. праць. - К.: Ін-т соціології НАН України, 2002.- Вип. 5.- С. 357-368.

Чигрин В.О. Життєві плани сільської молоді та проблема міграції // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В.Лях. - К.: Укр. центр дух. культури, 2004.- Вип. 39.- С. 247-260.

Чигрин В.О. Соціальні ризики аграрної реформи на селі: сільська молодь та реформи // Чорнобиль і соціум. - Вип.10 /Центр соц. експертиз ін-ту соціології НАН України; Відп. ред.: Ю.І.Саєнко, Ю.О.Привалов. - К.: ПЦ «Фоліант», 2004.- С. 122-134.

Чигрин В.О. Методологічні принципи вивчення сільської молоді // Нова парадигма: Альманах наук. праць. - Запоріжжя: ЗДУ,2004.- Вип.35.- С. 191-199.

Чигрин В.О. Сільська молодь як об'єкт соціологічного аналізу // Український соціум.- 2005.- № 4(9).- С. 52-60.

Чигрин В.О. Сільська молодь: методологічні аспекти дослідження // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2006.- № 2.- С. 116-132.

Чигрин В.О. Сільська молодь: досвід комплексного соціологічного аналізу. - Мелітополь: ЗІДМУ-ТДАТА, 2006. - 384 с.

Чигрин В.О. Концептуальна модель комплексного аналізу сільської молоді. Социальные технологии: Актуальные проблемы. Теории и практики. Международный межвузовский сборник научных работ. Выпуск 32, 2006. - С. 411-421.

Чигрин В.О. Державна політика стосовно сільської молоді: плани та реальність // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 33/34.-Одеса: Астропринт, 2007. - 360 с. (Вип. 33. - С. 148-162).

Чигрин В.О. Ціннісні орієнтації сучасної сільської молоді // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: Міжвузівський збірник наукових праць. Вип. 33/34.-Одеса: Астропринт, 2007. - 360 с. (Вип. 34. - С. 304-312).

Чигрин В.О. Державна політика стосовно сільської молоді: плани та реальність // Нова парадигма: Журнал наукових праць. - Вип.61 / Гол. ред. В.П.Бех. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007.- С. 205-217.

В.А. Чигрин Сельская молодежь Украины в поисках идентичности / Вісник одеського національного університету, том 12 випуск 6. - 2007 - С. 63-70.

Чигрин В.О. Сільська молодь і освіта: Соціологічний аспект // Нова парадигма: Журнал наукових праць. - Вип.68 / Гол. ред. В.П.Бех. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007.- С. 213-220.

Чигрин В.О. Актуальні питання професійного та трудового самовизначення сільської молоді. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2007. №4 - С. 172-179.

Чигрин В.О. Детермінанти впливу змін у суспільстві на сільську молодь // Социальные технологии: Актуальные проблемы. Теории и практики. Международный межвузовский сборник научных работ. Выпуск 36, 2007. - С. 416-424.

Тарасенко В.І., Сакада М.О., Чигрин В.О. Криза соціальної перспективи // Українське суспільство 1992-2007. Динаміка соціальних змін / За ред. д. екон. наук В. Ворони, д. соц. Н. М. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2007. - 544 С. (С. 96-104).

в інших виданнях:

Чигрин В.А. Трудовая и общественно-политическая активность будущих специалистов сельского хозяйства // Повышение эффективности сельскохозяйственного производства в условиях его перевода на интенсивный путь развития: Тезисы докл. науч.-практ. конф., октябрь 1985 г. - Житомир, 1985.- С. 93-95.

Чигрин В.А. Использование результатов социологических исследований в процессе подготовки высококвалифицированных специалистов // Проблемы внедрения результатов научных исследований в практику идейно-воспитательной работы в трудовых коллективах развитого социалистического общества в свете решений XXYI съезда партии и июньского (1983 г.) Пленума ЦК КПСС: Тезисы докл. и выступлений предстоящей науч.-практ. конф. - Уфа, 1985.- С. 54-56.

Чигрин В.А. Социально-психологические аспекты формирования поселенческих ориентаций сельских школьников // Актуальные проблемы социальной психологии: Тезисы науч. сообщ. Всесоюзн. симпозиума по социальной психологии.- Кострома, 1986. - Ч.2.- С. 38-39.

Чигрин В.А. Некоторые вопросы формирования трудовой активности сельской молодежи // Человеческий фактор в аграрной политике КПСС на современном этапе: Тезисы докл. межвуз. науч.-практ. конф. - Умань, 1987. - Ч.2. - С. 130-132.

Чигрин В.А. Проблема социальных перемещений сельской молодежи в условиях реформирования агросистем Украины // Социальные и экономические проблемы реформирования агропромышленного комплекса Украины: Тезисы докл. Всеукр. науч.-практ. конф., 6-8 июня 1994 г. - Мелитополь: ТГАТА, 1994. - С. 16-18.

Соціологія: Учбово-метод. посібник / Авт.кол.: І.Р.Байрак, Б.В.Шиндеров, В.О.Чигрин та ін. - К..: НАУ, 1996.- 269 с.

Інженерна діяльність у сільськогосподарському виробництві / М.Л.Крижачківський, О.В.Дацишин, В.О.Чигрин та ін.; За ред. М.Л.Крижачківського. - К.: Урожай, 1996.- 176 с.

Чигрин В.О. Політичні уподобання електорату «середнього міста» // На шляху до суспільної злагоди: Зб. наук. ст. - К.: Укр. центр політичного менеджменту, 2001.- С. 132-136.

Чигрин В.А. Социальные проблемы этнокультурного развития современного украинского села // Етнокультурні аспекти українського державотворення: історія і сучасність: Зб. наук. праць. - Мелітополь: МДПУ,.- 2001.- С. 95-98.

Чигрин В.О. Сільська молодь в суспільстві, що трансформується // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Теоретичні проблеми змін соціальної структури українського суспільства: Наук. доповіді і повідомлення II Всеукр.соціолог.конф.,19 квітня 2002 р. / Соцологічна асоціація України, Ін-т соціологіі НАН України; Наук. ред. М.О.Шульга та ін.- К., 2002.- С. 330-333.

Чигрин В.А. Особенности политической социализации сельской молодежи // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні: Наук. доповіді і повідомлення 4-ї Всеукр. соціолог. конф., 21 травня 2004 р. / Соціологічна асоціація України, Ін-т соціології НАН України. - К., 2004.- С. 481-485.

Чигрин В.О. Теоретико-методологічний аналіз поняття «сільська молодь» // Культура народов Причерноморья. - 2004.-№ 50.- Т.2.- С. 196-200.

Чигрин В.О. Сільський соціум та його місце у системі соціально-економічних відносин // Економіка АПК.- 2004.- № 8.- С. 150-155.

Чигрин В.О. Методологічні принципи вивчення сільської молоді як елементу соціальної структури суспільства // Удосконалення навчально-виховного процесу в ВНЗ: Зб. наук.-метод. праць.- Мелітополь: ТДАТА, 2004.- Вип.7.- С. 4-8

Сільська молодь України: стан, проблеми та щляхи їх вирішення: Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2003 р.) / Авт. кол.: О.М. Балакірєва, В.І.Куценко, В.О.Чигрин та ін. - К.: Держ. ін-т проблем сім'ї та молоді, 2004.- С. 126-139.

Чигрин В.О. Державна молодіжна політика та проблеми сільської молоді України / Молодіжна політика: проблеми і перспективи // Збірник матеріалів ІV Міжнародної науково-практичної конференції, Дрогобич, 10-11 травня 2007 року. / Наук. ред. С. Щудро. - Дрогобич: Вимір, 2007. - С. 10-15.

Чигрин В.О. Сільська молодь і освіта: соціологічний аспект / Соціальна перспектива і регіональний розвиток: Журнал наукових праць / Гол. ред. М.А. Лепський. - Випуск 2.-Запоріжжя: ЗНУ, 2007.- С. 111-113.

АНОТАЦІЯ

Чигрин В.О. Соціологія сільської молоді: теоретико-методологічні та методичні основи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

У дисертації викладаються узагальнені результати теоретичних та емпіричних соціологічних досліджень із проблем сільської молоді - її ролі й місця в сучасному суспільстві, особливостей формування ціннісних, соціально-професійних, політичних та поселенських орієнтацій. Розглядаються питання оцінки сільською молоддю наслідків аграрної реформи, аналізується державна політика стосовно сільської молоді. На підставі аналізу державних документів, літературних джерел, статистичних і соціологічних даних здійснено спробу побудувати модель комплексного соціологічного аналізу сільської молоді.

Ключові слова: село, молодь, сільська молодь, сільський соціум, соціальна структура села, ціннісні орієнтації, соціалізація, політична самоідентифікація, аграрна реформа, молодіжна політика.

АННОТАЦИЯ

Чигрин В.А. Социология сельской молодежи: теоретико-методологические и методические основы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора социологических наук по специальности 22.00.04 - специальные и отраслевые социологии. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

В диссертации впервые в украинской социологии излагаются обобщенные результаты теоретических и эмпирических социологических исследований по проблемам сельской молодежи - ее роли и места в современном обществе, особенностей формирования ценностных, социально-профессиональных, политических и поселенческих ориентаций.

Разработана методология и концептуальная модель комплексного анализа сельской молодежи, а также реализована попытка объединения разрозненных эмпирических социологических исследований в единый комплекс, который дает возможность накопить банк данных о сельской молодежи как объекте исследования и всесторонне охватить его теоретическим анализом.

Дана характеристика основных составляющих сельской молодежи, показаны ее новейшие черты и устоявшиеся общие особенности, на основании чего предложено определение категории „сельская молодежь” как большого отряда молодежи, объединенного по признакам поселенческой принадлежности, части сельского социума, которая в процессе социализации и профессионализации воспринимает его общественно-исторические и культурные черты, обогащая их новыми особенностями, присущими определенному конкретному этапу развития общества. Сельская молодежь является важной частью крестьянства как субъекта аграрных отношений, которая обеспечивает его воссоздание и развитие.

Доказано, что сельская молодежь отличается от городской более ограниченными стартовыми условиями социальной и профессиональной мобильности; более ранним привлечением к производственной деятельности, более низким уровнем образования; специфическими чертами образа жизни, сформированными под воздействием сельского социума.

Дана характеристика ценностных и социально-профессиональных ориентаций сельской молодежи в системе ее жизненного самоопределения, проанализирована динамика изменений, которые в них происходят; доказано, что в иерархии ценностных ориентаций сельской молодежи традиционные темпоральные ориентации занимают более весомое место, чем у городской, что ее „инструментальный подход” к ценностям труда объясняется особенностями этой сферы жизни сельского социума. Доказано, что параметры времени и критериев выбора профессии городской и сельской молодежью отличаются в силу более раннего выхода последней на рынок труда, а институты семьи и образования отчасти потеряли ориентационные функции.

Осуществлен теоретико- методологический анализ понятий „социальная мобильность” и „социальные перемещения”, проанализированы новые факторы влияния на социальную мобильность сельской молодежи - снижение общеобразовательного уровня молодежи младшей возрастной когорты, материальное расслоение на селе, разрушение сети сельских поселений и др.

На основе многолетних исследований проанализированы основные направления социальных перемещений сельской молодежи, сформулированы прогнозы их развития при переходе к рыночным отношениям, обоснована правомерность использования относительно сельской молодежи категорий „поселенческие ориентации”, „поселенческая мобильность”; проанализированы факторы, которые влияют на их формирование. Дана характеристика миграционных процессов в среде сельской молодежи; доказано, что основные миграционные потоки в ее среде предопределены двумя группами причин - положением на рынке труда и жилья в сельской местности , а также диспропорциями в оценках условий города и села как инструментов воплощения планов жизненного самоопределения сельской молодежи.

Проанализированы особенности политической социализации и самоидентификации сельской молодежи в условиях транзитивного общества: доказано, что на характер ее политической социализации прежде всего влияет ее средовое окружение; процесс ее политической самоидентификации происходит в условиях, когда усиливаются различия между городом и селом, противоречивость и разновекторность политического и информационного пространства Украины, отсутствие идеологии, какая бы объединяла общество. На материалах исследований показаны основные электоральные ориентации сельской молодежи и особенности ее электорального поведения.

Проанализированы общие детерминанты влияния изменений в обществе на сельскую молодежь, в частности, влияние аграрной реформы на ее состояние и ориентации.

Охарактеризованы основные направления государственной политики относительно сельской молодежи и предложены рекомендации по ее усовершенствованию.

Ключевые слова: село, молодежь, сельская молодежь, сельский социум, социальная структура села, ценностные ориентации, социализация, политическая самоидентификация, аграрная реформа, молодежная политика.

Summary

Chygryn V.A. Rural youth sociology: theoretical, methodological and systematic basis. - Manuscript.

Thesis on Doctor's degree (social science), specialty 22.00.04 - special and branch sociology. - Kiyv National T.Shevtchenko University. - Kiyv, 2008.

The thesis deals with the general conclusions of theoretical and empirical social research in the area of rural youth problems, its role in modern society, specific features in creating socio- professional, political, settling and value orientations. Problems of assessment the consequences of agrarian reform by rural youth are reviewed, the aspects of state policy as for rural youth are analyzed. Based upon state documents analysis, literature sources, statistical and sociological data, the attempt to create the model of complex sociological analysis of rural youth has been made.

Key words: rural area, rural youth, rural social environment, social infrastructure, value orientations, socialization, political self-identification, agrarian reform, youth policy.

Размещено на Allbest.ur