Демографічні та соціально-економічні проблеми розвитку міських агломерацій

У четвертому розділі «Процес формування постсоціалістичних метрополій як прояв їх суспільного розвитку» досліджуються соціально-економічні, демографічні проблеми великих міст, шляхи багатофункціонального розвитку метрополій країн, що знаходяться на шляху системної трансформації. У постсоціалістичних країнах відбувається перехід від планово-розподільчої економіки, заснованої на державній власності та державному плануванні, до економіки, що ґрунтується на ринкових механізмах, приватній власності та економічній свободі. Зміни в економіці й соціальній сфері колишніх соціалістичних країн, які розпочалися наприкінці 80-х - початку 90-х років, мають системний характер і виявляються як динамічний процес системної трансформації всіх сегментів суспільного життя, у тому числі розвитку міст і формування метрополій.

Аналітичний підхід до вивчення практики соціально-економічної трансформації та її наслідків дозволяє виокремити чотири групи проблем.

По-перше, головне завдання трансформаційних змін, яке полягає в підвищенні життєвого рівня населення на основі зростання ефективності господарчої діяльності, проведення структурних реформ і включення господарюючих суб'єктів у глобалізований ринок, у головних своїх аспектах не вирішене в більшості країн незалежно від темпів здійснення реформ.

Країни, що орієнтуються на жорсткий курс реформування, такі як Польща, Угорщина, Болгарія, Румунія, Росія, Україна та інші, або на м'який, до яких відносяться Чехія, Словаччина, Словенія, як мають подібні проблеми сьогодні, так і матимуть їх у майбутньому. Це свідчить про те, що проблема взаємозв'язку економічних реформ і підвищення життєвого рівня населення притаманна всім постсоціалістичним країнам і потребує поглибленого наукового обґрунтування, де актуальним є вплив формування міських агломерацій на соціально-демографічний стан суспільства.

По-друге, здійснення ринкових реформ супроводжується введенням загальних юридичних норм, приватизацією і створенням ринкової інфраструктури. Активно ініціювалася демонополізація, перетворення великих підприємств у кооперативні, середні та малі. Приватизаційний процес не розглядався як самоціль. Він був орієнтований на нову систему управління та ефективний механізм інвестування. Подолати наслідки такого процесу можливо було тільки за допомогою активної політики на ринку праці. Однак достатньою мірою інструменти державного та недержавного демпфування деструктивних явищ у сфері зайнятості використані не були. Особливо це відчувалося в містах із монополізованою структурою зайнятості. Незалежно від способу приватизації виробничих об'єктів, таких, наприклад, як масового (Чехія), розподільчого (Росія), ініційованого зовнішніми, позанаціональними структурами (Східна Німеччина), за ініціативою трудових колективів (Угорщина, Польща), ринок праці потребує регулювання.

По-третє, нереалізованою залишається ідея створення інноваційно-інвестиційної економіки. Важливо знайти механізми інституційних перетворень ринкової інфраструктури, розширити арсенал засобів за рахунок активізації економічної політики великих міст. Важливо, щоб їх політика відносно приватизаційних підприємств носила еквівалентний характер і сприяла залученню стратегічних інвесторів.

По-четверте, важливо підвищити роль місцевих органів влади, муніципального управління у вирішенні соціальних завдань і посилити функцію неурядових організацій в активізації соціальної політики. У поліпшенні якості життя вирішальне значення повинне належати великим міським агломераціям як центрам тяжіння робочої сили.

Проведене дослідження показало, що в соціальній політиці країн з трансформаційною економікою накопичуються протиріччя, які поки не знаходять позитивного вирішення. Визначається неефективність надання допомоги нужденним. Система розподілу доходів є недосконалою і функціонує неефективно. Її наслідком є факт збереження високого рівня диференціації доходів і низького рівня зайнятості.

Загрозою національній безпеці держав Центральної і Східної Європи слід вважати суспільну нерівність, яка проявляється не тільки між центром і периферійними районами, але також і всередині міських агломерацій.

Існують серйозні проблеми в доступності освіти для дітей з бідних сімей. Якість освітніх послуг в цілому не відповідає сучасним вимогам. Трансформаційні перетворення більш-менш позитивно оцінюються громадянами Словенії і Чехії. Здатність урядів країн Центральної і Східної Європи вирішувати економічні та соціальні питання перехідного періоду різні. Переваги й недоліки їх вирішення, можливості й загрози небезпеки надані в дисертації. Серед переваг, наприклад, вказані наявність широкої мережі установ із надання послуг і органів інфраструктурного забезпечення, децентралізована структура управління тощо. До недоліків серед інших віднесено відсутність програм бюджетних капіталовкладень, великі непрямі витрати, повільний розвиток неурядових організацій та альтернативних структур із надання послуг, зношеність інфраструктурної бази.

У Польщі якістю нового економічного устрою стала зміна ролі держави, яка характеризувалась дерегуляційними процесами та лібералізацією. Так, реформа державної адміністрації була орієнтована на повернення до триступеневого поділу країни на гміни, повяти та воєводства. Однак, на нашу думку, в епоху глобалізації та розвитку інформаційної системи таке рішення було помилковим. Воно сприяло бюрократизації суспільства та збільшенню витрат на обслуговування населення, обмежило межі самоуправління основною адміністративною одиницею, якою є гміна.

Пенсійна реформа, яка була необхідною, в Польщі виявилася неповною і несправедливою, оскільки зберегла привілеї для деяких професійних груп. Реформування медичного обслуговування населення, яке ставило за мету впровадження соціального страхування за солідарним принципом, виявилося формальним. Доступ населення до закладів охорони здоров'я погіршився, розпочалися фінансові зловживання. Країна не в змозі ефективно вирішити це питання й досі. Недоліки в проведенні реформи освіти звели її до простої реструктуризації мережі освітніх закладів. Головні настанови освітньої реформи не були реалізовані, і черговий уряд майже припинив її здійснення. Негативним наслідком поспішного реформування освіти стало подорожчання освітніх послуг.

Незважаючи на допущені помилки, курс на реформування соціальної інфраструктури слід оцінювати позитивно. Важливою складовою цілей реформи є покращення демографічної ситуації в країні. Аналіз сучасного стану Польщі свідчить, що політичні та економічні процеси спричинили істотний вплив на динаміку демографічних перетворень, внаслідок чого поглибились кризові тенденції у русі населення, деформації його статево-вікової структури та динаміці шлюбів.

Системна трансформація викликала структурні зміни в демографічному складі великих міських центрів, що вплинуло на їх суспільний і господарчий розвиток. У дисертації наведені дані про зміни в чисельності населення 79 європейських постсоціалістичних великих міст у період трансформаційних реформ. З них у 63 відмічається скорочення населення. У роботі виділено три основних види демографічного розвитку постсоціалістичних країн:

- прогресуючий вид, до якого включені міста, у яких зростання населення перевищувало 1,5%;

- стагнуючий вид, що включає міста, у яких зростання або скорочення населення не перевищувало 1,5%;

- регресивний вид, до якого віднесено міста, у яких скорочення чисельності населення було вище, ніж 1,5%.

На основі цих класифікаційних критеріїв виокремлено 12 міст із прогресуючим характером демографічного розвитку; 11 - стагнуючого характеру; 56 міст - з регресивним характером розвитку. Виявлені загальні та специфічні для кожного з них фактори, що викликали такий стан демографічної ситуації в містах. При цьому до метрополій віднесені міста та міські агломерації, які нараховують більше 500 тис. осіб.

Найбільший приріст населення виявився в Москві, Сараєві, Тирні та Мінську. Серед метрополій Центральної і Східної Європи найбільш інтенсивний розвиток мали великі міста Польщі. Міграція з великих польських метрополій була нижча, ніж з інших польських міст, і спрямовувалася переважно на периферію. Спостерігався також і зворотній процес. У Польщі, як і в великих містах інших країн, значних масштабів досягла примусова міграція з периферійних територій в метрополії. Відмічається інтенсивний потік мігрантів з країн Східної Європи. У результаті обмеженого інтеграційного потенціалу країн і неготовності регулювати міграційні потоки виникли незаконні канали працевлаштування мігрантів, що сприяло зростанню масштабів корупції. Відзначаючи раціональність і корисність міграції, слід ефективно розвивати інтеграційний процес, залучати міжнародні та внутрішні джерела для цільового використання трудящих-мігрантів у розвитку міського господарства, адаптації їх до умов великого міста.

Актуальною проблемою соціальної політики великих метрополій є вивчення сімейно-шлюбних відносин та їх укріплення. Сучасний стан сімейно-шлюбних відносин можна характеризувати як незадовільний. а в окремих випадках як кризовий. Якщо у 1991 році показник шлюбності у Польщі дорівнював 7,7%, для міст - 7,2%, то у 2006 році він становив для країни 6,1%. У п'яти найбільших містах показник шлюбності був ще меншим: у Лодзі - 5,4%, Познані - 5,3, Кракові - 5,3, Вроцлаві - 5,2, Варшаві - 5,1%.

Особливості сімейної структури населення значною мірою впливають на народжуваність і ступінь міграційної рухливості. Коефіцієнт народжуваності був низьким, особливо у Варшаві й Лодзі, де останніми роками він не перевищував 7%. Відмічається зростання чисельності народжених дітей поза шлюбом, особливо у великих містах.

В умовах популяційної кризи регулювання статевих взаємовідносин набуває практичної спрямованості.

Процес формування метрополій у країнах з перехідною економікою відбиває доцентрові тенденції - від периферії до розвинутих районів. Великі метрополії в силу значної гетерогенності господарчих форм і можливості вводити в економічний обіг власні та залучені ресурси починають займати домінуюче положення в просторовій структурі країн, що здійснюють структурні реформи та зазнають впливу світового глобального процесу. Економічна складова територіальної структури, що помітно змінюється, стимулює розвиток суспільних і політичних відносин, системи управління містом та його технічної сфери, розширення ділових контактів.

У дисертації обгрунтовано й розроблено питання визначення та порівняльної оцінки соціально-демографічного й економічного розвитку великих міст Центральної і Східної Європи, а також формування на їх території метрополій. Розрахунки, виконані на основі двадцяти запропонованих критеріальних ознак монополізації міських агломерацій, мають важливе значення для вивчення й практичного використання функцій великого міста, наукового з'ясування ролі й місця метрополій в сучасних соціально-економічних процесах.

Значна увага приділена виявленню та характеристиці великих міст з точки зору їх наукової, культурної ролі в цивілізаційному розвитку, туристичної привабливості, місткості внутрішніх ринків та інвестиційного потенціалу, якості життя населення. Суттєву роль тут відіграє не тільки людський потенціал міста й регіону, але й рівень доходів населення. У зв'язку з цим при оцінці переважають великі міські агломерації, де досягнуто високий рівень життя. Класифікація міст Центральної і Східної Європи, проведена з метою оцінки їх потенціалу як сучасних метрополій, дозволила визначити ступінь відставання цих міст від інших континентальних агломерацій і відносно низьку їх конкурентоспроможність.

Успіх формування сучасної структури метрополії в постсоціалістичних містах залежить від вирішення суспільних, економічних та інфраструктурних проблем, характер яких визначається інтенсивністю глобалізації, метрополізацією та регіоналізацією світового процесу розвитку.

У роботі робиться наголос на особливостях швидкої трансформації міст у сучасні метрополії, які випливають з універсальних факторів, тобто тих, що не залежать від політичного устрою, історичних традицій, географічного розташування і специфічних аспектів, які властиві тільки певній групі міст. Важливою та необхідною передумовою розвитку міст в умовах відкритої економіки є додержання концепції збалансованого розвитку, що дозволяє розробити довготермінову стратегію міста. При цьому головна роль у реалізації завдання формування метрополії в країнах Центральної і Східної Європи належить ефективному управлінню міста. Це передбачає оволодіння сучасними технологіями менеджменту, зокрема «новим суспільним управлінням» (New Management Public), методом стратегічного аналізу - SWAT. Розробка та структуризація стратегії повинна виходити з внутрішньої міської соціальної, демографічної та економічної ситуації, яка охоплює як обов'язкові елементи галузі соціальної інфраструктури. При формуванні метрополій у постсоціалістичних країнах важливо враховувати й долати низку негативних тенденцій: просторово-суспільну та етнічну сегрегацію, зростаючу диференціацію і поляризацію населення, прояви антисоціальної поведінки й надмірної буржуазності.

З метою пристосування соціальної інфраструктури міста до трансформаційного процесу необхідно забезпечити рівень обслуговування населення відповідним стереотипом. У зв'язку із цим провідну роль у системі управління містом має відігравати стратегічний маркетинг.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукової проблеми - регулювання соціально-економічних перетворень демографічної динаміки та удосконалення системи соціальної інфраструктури міських агломерацій в умовах глобалізації світового ринку та ускладнення просторово-економічних взаємозв'язків територіальних структур.

За результатами дослідження сформульовані такі висновки:

1. Розширення і поглиблення світового економічного співробітництва зумовлює нові форми соціальних та організаційних взаємовідносин у міських агломераціях, які вимагають поєднання матеріальних та інтелектуальних ресурсів для вирішення актуальних питань життєзабезпечення міст, людського розвитку й демографічної динаміки. Аналіз особливостей і протиріч розвитку великих міст свідчить про вичерпаність методів управління міським середовищем, що застосовувалися в індустріальному суспільстві. У зв'язку з цим необхідна мотивована активна позиція міст в утвердженні та реалізації прогресивних принципів, що поширюють можливості самоуправління.

2. Багатовекторні й складні процеси формування нової глобальної просторової архітектури вимагають відповідного категоріального апарату, здатного зафіксувати й з'ясувати сучасні аспекти та тенденції трансформації великих міст. На основі вивчення історико-географічних, суспільних, культурних, технічних і соціально-економічних процесів сформульоване поняття великого міста як складної територіальної суспільно-економічної системи, де соціальна інфраструктура в період глобалізації починає посідати одне з першорядних місць в його функціонуванні. З точки зору інституційної теорії, продуктивність категорії великого міста полягає в її міждисциплінарному підході, що логічно приведе до багатостороннього й багатоаспектного аналізу соціально-демографічної проблеми міста як об'єкта наукового пізнання.

3. За концепцією М. Вебера та Р. Парка, основна риса великого міста як просторової структури полягає в його суспільному характері. Тенденція до появи метрополій, великих агломерацій відбиває цей новий якісний рівень поселенської структури. Об'єктивний процес регіоналізації, що набуває форми міської метрополії, стимулює появу нових типів транстериторіальних взаємозв'язків, локалізованих межами розширення метрополії. У цьому випадку відбувається регіоналізація економічного простору, в основі якої лежить концентрація економічної активності як у центрі, так і на периферії метрополітарного утворення.

4. Взаємозв'язок функціональної еволюції великого постсоціалістичного міста з підвищенням якості життя недостатньо розроблений. Між тим, ця проблема набуває особливого значення у зв'язку зі зростаючою континентальною конкурентоспроможністю великих міст. Для визначення рівня конкурентоспроможності міст необхідно розробляти спеціальні показники й розраховувати їх відносно економічних і соціальних стандартів аналогічних міст; інших територіальних і просторових систем; суб'єктів суспільних та економічних відносин.

5. Ранжирування міст за рівнем їх конкурентних переваг, у тому числі за таким важливим показником, як якість життя міського населення, свідчить, що ціла низка великих міст Центральної і Східної Європи не є конкурентними на континенті. Визначальною проблемою підвищення конкурентоспроможності міст є формування інституційного механізму функціонування великих міст, подолання тенденцій, що протидіють їх розвитку. При цьому важливо перейти до розуміння міста як соціального інституту, який являє собою сталу систему нормативних (формальних) і недержавних (неформальних) правил, принципів і норм функціонування, що регулюють сферу соціально-економічної діяльності.

6. Характерною тенденцією розвитку сучасного міста є перетворення його в поліфункціональну структуру. Тому виникає необхідність надання місту шляхом реорганізації системи управління нової мотивації розвитку, орієнтованої на виконання комплексу завдань щодо збалансування виробничої, економічної, фінансової інфраструктури з містобудівельною та соціальною. Великі міста здатні функціонувати лише на основі принципів самоуправління, володіння й розпоряджання належною їм власністю. При формуванні структури управління поселенської одиниці необхідно використовувати механізм економіко-правових відносин, що дає можливість перейти до гнучких методів самоуправління і отримати синергетичний ефект, який сприяє стійкому соціальному розвитку міста.

7. Основною функцією інституційного механізму управління містом є кооперація й координація діяльності різних господарюючих суб'єктів. Це визначає зміст цілісної концепції розвитку міст, яка має спиратися на поєднання групових інтересів з елементами функціонування міст, що мають стратегічне значення. У даному контексті актуальним напрямом є створення корпоративних схем управління, які повинні поєднуватися з принципами соціальної політики, що націлена на підвищення добробуту населення.

8. Ефективне здійснення соціальної політики висуває перед метрополіями такі вимоги: концентрація фінансових, матеріальних, людських ресурсів у зоні свого впливу; програмований розвиток, розширення партнерських взаємовідносин між місцевими, регіональними, суспільними й приватними структурами; субсидарність найважливіших соціальних заходів у межах функцій самоуправління; координація фінансово-економічних і соціальних програм і програм просторового благоустрою; адаптація міського законодавства до законодавства держави.

9. Курс великих міст на реформування соціальної інфраструктури слід оцінити позитивно. Для її подальшого удосконалення, усунення негативних явищ необхідно в галузі медичного обслуговування населення поставити за мету впровадження системи соціального страхування за солідарним принципом; пенсійна реформа має забезпечити рівень пенсій на основі споживчого кошика та подолати надмірну диференціацію пенсіонерів за доходами за рахунок впровадження багатоструктурної системи грошових джерел пенсій; в освіті важливо надати рівний доступ населенню до освітніх послуг, регулюючи ціни за їх надання.

10. З урахуванням класифікаційних критеріїв ранжування великих міст за демографічним розвитком констатується необхідність регулювання, насамперед, міграційної політики, укріплення сім'ї за рахунок розширення шлюбності, охорони репродуктивного здоров'я та дитинства.

11. Традиційний підхід до соціальних і демографічних проблем великого міста поза процесами глобалізації й регіоналізації може позбавити економічну науку і практику вивірених орієнтирів. Перспектива формування сучасної моделі соціально-демографічної політики - це компроміс багатьох суб'єктів територіального розвитку: владних структур, підприємців, людського ресурсу, що мають тенденцію до постійного якісного зростання та ускладнення потреб.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Сиройч Здислав. Эволюционное развитие городских агломерацій / Здислав Сиройч. - К.: Объединенный ин-т экономики НАН Украины, 2005. - 209 с.

2. Sirojж Z. Wprowadzenie; Pocz№tki gospodarowania czіowieka; Gospodarcze podstawy cywilizacji staroїytnych; Gospodarka feudalna w њredniowieczu; Ogуlna charakterystyka gospodarki nowoїythej; Ogуlna charakterystyka gospodarki XIX wieku; Kryzysy gospodarcze w kapitalizmie I zjawisko cyklu koniunkturalnego; Sіownik podstawowych pojкж I terminуw // Zarys historii gospodarczej od crasуw najdawniejszych do najnowszych; Praca zbiorowa pod redakcj№ Zdzisіawa Sirojcia. - Warszawa: Wyїsza Szkoіa Dziaіalnoњci Gospodarczej w Warszawie, 2003. - S. 7-53; 54-56; 63-69; 88-100.

3. Sirojж Z. Globalizacja. Szansa czy iluzja? / Sirojж Z.; Scientific Editors Zdzisіaw Sirojж, Kazimierz Plotzke. - Warszawa: Wyїsza Szkoіa Dziaіalnoњci Gospodarczej w Warszawie, Stowarzyszenie Spoіeczno - Gospodarcze “Mazowsze”, 2006. - S. 77-113.

4. Sirojж Z. Typy rozwoju demograficznego posocjalastycznych metropolii / Z. Sirojж // Procesy demograficzne a kapitaі spoіeczny / Pod red. S. Kluzy, K. Plotzke, Z. Sirojжa / Z. Sirojж. - Warszawa: Uczelnia Warszawska im. Marii Skіodowskiej-Curie, Stowarzyszenie Spoіeczno - Gospodarcze “Mazowsze”, 2007. - S. 61-77.

5. Сиройч З. Демографическое развитие украинских и польских крупных городов в период системной трансформации / З. Сиройч, Ю. Карягин // Problemy transformacji w Polsce i na Ukrainie. - Warszawa - Kijуw, 2007. - S. 55-64. - Особистий внесок: пропонується інституційне регулювання соціально-демографічних процесів на основі активізації загальнодержавних функцій.

6. Сиройч З. Вопросы управления развитием современных метрополий / З. Сиройч, Я. Собонь // Актуальні проблеми управління: [монографія у двох томах]. [В. Огаренко, В. Корінєв, К. Райхель та ін.]; за наук. ред. В. Огаренка. - Запоріжжя: КПУ, 2008. - Т. І. - С. 201-231. - Особистий внесок: досліджені проблеми конкурентоспроможності сучасних метрополій та інфраструктурні, економічні й соціальні питання управління ними; запропоновані такі управлінські рішення, які орієнтовані, передусім, на задоволення потреб населення.

Публікації в наукових фахових виданнях (рішення експертної ради ВАК від 14.04.08)

1. Sirojж Z. Zaleїnoњж rozwoju aglomeracji miejskich i restrukturyzacji polskiego przemysіu / Z. Sirojж // Humanizacja Pracy. - 1994. - № 6. - S. 3-11.

2. Sirojж Z. Zmiany strukturalne w aglomeracjach i ich uwarunkowanie czynnikami agrarnymi / Z. Sirojж // Humanizacja Pracy. - 1996. - № 3. - S. 6 -66.

3. Sirojж Z. Przemysі jutra / Z. Sirojж // Humanizacja Pracy, Warszawa. - 1997. - № 4. - S. 24-31.

4. Sirojж Z. Wpіyw procesуw aglomeracji na funkcjonowanie przemysіowego sektora miast / Z. Sirojж // Humanizacja Pracy. - 1998. - № 1 - 2. S. 158- 167.

5. Sirojж Z. Przebudowa przestrzeni przemysіowych jako socjalny element ksztaіtowania aglomeracji / Z. Sirojж. - Warszawa: Zeszyty Naukowe WSDG. -1998. - № 2. - S. 69-74.

6. Sirojж Z. Kierunki polityki zatrudnienia i rozwoju zasobуw ludzkich / Z. Sirojж // Humanizacja Pracy. Zarz№dzanie Zasobami Ludzkimi. - Warszawa: Instytut Pracy i Spraw Socjalnych. - 1999. - № 12. - S. 107-114.

7. Sirojж Z. Niektуre uwarunkowania restrukturyzacji polskiego przemysіu w perspektywie integracji z Uni№ Europejsk№ / Z. Sirojж // Miкdzynarodowe uwarunkowania rozwoju polskiej gospodarki. - Warszawa: Zeszyty Naukowe Wyїszej Szkoіy Dziaіalnoњci Gospodarczej, 1999. - № 4. - S. 71- 76.

8. Sirojж Z. Przegl№d wybranych definicji miasta i prуba ich klasyfikacji / Z. Sirojж // Przedsiкbiorczoњж jako instrument rozwoju gospodarczego. - Warszawa: Zeszyty Naukowe Wyїszej Szkoіy Dziaіalnoњci Gospodarczej, 2003. - № 12. - S. 165-170.

9. Sirojж Z. Rozwуj miast i ewolucji zasad humanizacji pracy // Humanizacja stosunkуw pracy / Pod red D. Walczak - Duraj / Z. Sirojж. - Pіock, Warszawa, 2003. - T. I. - S. 13-24.

10. Sirojж Z. Transformacja gospodarcza w paсstwach posocjalistycznych a globalizacja i regionalizacja gospodarki њwiatowej / Z. Sirojж // Zeszyty Naukowe Wyїszej Szkoіy Dziaіalnoњci Gospodarczej. - Warszawa, 2003. - № 11. - S. 27-41.

11. Sirojж Z. Wpіyw procesu integracji z Uni№ Europejsk№ na zarz№dzanie zasobami ludzkimi w administracji paсstwowej / Z. Sirojж // Zarz№dzanie Zasobami Ludzkimi. - Warszawa: Instytut Pracy i Spraw Socjalnych - 2004. - № 2. - S. 39-45.

12. Sirojж Z. Z zagadnieс rozwoju i konkurencyjnoњci miast / Z. Sirojж // Konkurencyjnoњж jako wyzwanie dla polskiej gospodarki w warunkach uczestnictwa w Unii Europejskiej. - Warszawa: Zeszyty Naukowe Wyїszej Szkoіy Dziaіalnoњci Gospodarczej, 2004. - № 13. - S. 109-133.

13. Сиройч З. Системная трансформация в постсоциалистичекских государствах на фоне процессов глобализации и регионализации экономики / З. Сіройч // Демографія та соціальна економіка. - К., 2004. - № 1-2. - С. 160-170.

14. Сіройч З. Концептуальні засади соціально орієнтованої економіки (практика європейських країн) / З. Сіройч, В. Новіков // Україна: аспекти праці. - 2004. - № 6. - С. 30-35. - Особистий внесок: розкрита специфіка соціального захисту населення в розвинутих країнах, пропонується застосовувати сучасні економіко-правові методи соціального діалогу на місцевому рівні.

15. Сиройч З. Экономическая трансформация в Польше (1989-2004) / З. Сиройч // Проблемы повышения эффективности инвестиционно-строительного и жилищно-коммунального комплексов: сб. науч. трудов / Москва: Московский ин-т коммун. хозяйства и строительства, 2005. - С. 21-28.

16. Сиройч З. Трактовка понятий «город» и «метрополия» в свете предмета социальной экономики Польши / З. Сіройч // Демографія та соціальна економіка. - К., 2005. - № 1. - С. 158-167.

17. Sirojж Z. Ekonomiczne i spoіeczne aspekty funkcjonowania wspуіczesnych metropolii / Z. Sirojж // Z zagadnieс wzrostu i rуwnowagi makroekonomicznej: Zeszyty Naukowe Wyїszej Szkoіy Dziaіalnoњci Gospodarczej - Warszawa, 2005. - № 14. - S. 99-117.

18. Sirojж Z. Problemy rozwoju wielkich miast Њrodkowej i Wschodniej Europy w okresie transformacji systemowej / Z. Sirojж, J. Soboс // Ekonomiczno - spoіeczne problemy rozwoju zrуwnowaїonego. - Szczecin: Akademia Rolnicza w Szczecinie, 2007. - T. II. - S. 201-210. - Особистий внесок: визначені шляхи досягнення збалансованого розвитку великих міст.

19. Сиройч З. Управление общественным капиталом предприятия и города / З. Сиройч, Ю. Карягин, Ю. Собонь // Uwarunkowania wzrostu wartoњci przedsiкbiorstwa. / Pod red. E. Urbaсczyka. - Szczecin: Wydziaі Nauk Ekonomicznych i Zarz№dzania Uniwersytetu Szczeciсskiego, 2007. - S. 487- 492. - Особистий внесок: досліджені інституційні механізми управління суспільним капіталом на рівні підприємства та міста, надане авторське формулювання категорії «суспільний капітал», виділені сегменти управління суспільним капіталом, що мають розширену структуру.

20. Sirojж Z. Transformacja systemowa w Polsce (1989-2004) / Z. Sirojж // Problemy transformacji w Polsce i na Ukrainie / Pod red. I. Michaіkova, B. Nazaruka, W. Petryka, Z. Sirojcia. - Warszawa-Kijуw: Uczelnia Warszawska im. Marii Skіodowskiej-Curie, Instytut Wspуіpracy Ukraiсsko - Polskiej w Kijowie, Spoіeczne Towarzystwo Polska - Ukraina, 2007 - S. 29-40.

21. Сиройч Здислав. Развитие политики занятости в условиях системной трансформации экономики Польши / Здислав Сиройч // Демографія та соціальна економіка. - 2007. - № 2. - С. 169-178.

22. Сиройч З. Социально-экономические проблемы современных крупных городов / З. Сиройч // Актуальные проблемы менеджмента: сб. науч. трудов / Росс. ун-т кооперации; Под ред. А.В. Кривошеи, А.А. Степанова. - М., 2008. - С. 144-151.

Матеріали наукових конференцій

1. Sirojж Z. Bezrobocie jako wyzwanie dla polityki spoіecznej i gospodarczej paсstwa w okresie transformacji systemowej / Z. Sirojж // Humanizacja pracy wobec wyzwaс transformacyjnych i cywilizacyjnych / Pod red. D. Walczak-Duraj, Z. Sirojжa. - Pіock, 2005. - S. 191-203.

2. Sirojж Z. Вопросы безопасности в управлении развитием современных метрополий // Studia i Rozprawy. - Warszawa: Wyїsza Szkoіa Bezpieczeсstwa i Ochrony w Warszawie, 2007. - S. 53-65.

3. Sirojж Z. Проблемы управления развитием современных метрополий / Z. Sirojж, J. Soboс // Slovenska ekonomica. Myty a fakty o realite. - Kosice: Ekonomicka Uniwerzita v Bratislave. - 2007. - S. 743-764. - Особистий внесок: досліджена проблема управління розвитком сучасних метрополій в умовах накопичення позитивних якісних і кількісних змін в економічному й соціальному середовищі великого міста. Запропоновані механізми функціонування закладів соціальної інфраструктури, засновані на принципах партнерства, субсидарності, програмування.

4. Sirojж Z. Процесс метрополизации и современные постиндустриальные метрополии / Z. Sirojж, J. Soboс // Ekonomiczno - spoіeczne problemy rozwoju zrуwnowaїonego. - Szczecin: Akademia Rolnicza w Szczecinie, 2007. - T. II. - S. 178-182. - Особистий внесок: систематизовані наукові підходи до вивчення соціально-економічної проблематики великих міст у період системної трансформації; розроблені пропозиції щодо регулювання розвитку метрополій, що мають цільову функцію - підвищення якості життя населення.

Інші видання

1. Sirojж Z. The human resources management in the polish administration after the accession to the European Union / Sirojж Z., Malicki M., Soboс J. // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2007. - Т. ІІ, вип. 226. - С. 289-294. - Особистий внесок: обґрунтовані напрями управління людськими ресурсами в країнах, приєднаних до ЄС, доведено доцільність спільного регулювання ринку праці в межах Європи.

2. Sirojж Z. Human resources management in the administration of states of European Union / Sirojж Z., Malicki M., Soboс J. // Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 лютого 2007 р., м. Жовті Води. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. - Т. 8. - С. 690-693. - Особистий внесок: доведена доцільність системного адміністрування розвитком людських ресурсів, пропонуються заходи щодо підвищення їх конкурентоспроможності за рахунок удосконалення соціальних відносин.

АНОТАЦІЯ

Сіройч З.С. Демографічні та соціально-економічні проблеми розвитку міських агломерацій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних і прикладних проблем економічно-соціального та демографічного розвитку міських агломерацій. Визначені сучасні економічні тенденції та соціально-демографічні особливості розвитку постсоціалістичних міст. Дано наукове обгрунтування принципів їх функціонування та методів управління, спрямованих на створення єдиного соціального простору - території, на якій ефективно реалізується економічна й соціально-демографічна політика.

Розроблений категоріальний апарат, що фіксує й дозволяє з'ясувати нові проблеми розвитку великих міст у контексті його багатовекторного змісту. З позицій інтердисциплінарного підходу обгрунтована й уведена в науковий обіг нова дефініція міста, яка трактує його як поліструктурну, територіально відокремлену поселенську одиницю, що має законодавчий статус і вимагає адекватних методів управління. Уточнений понятійний апарат трансформаційних процесів, що забезпечує методологічну єдність їх дослідження, запропоновані критерії класифікації міст, розвинута й доповнена категорія «розвиток» як загальнометодологічний термін, обґрунтована необхідність розрізнення понять «велике місто» і «метрополія».

Розроблена проблема взаємозв'язку функціональної еволюції великого постсоціалістичного міста з підвищенням якості життя. Її вирішення пов'язане з досягненням переваг на глобальному ринку та в середовищі подібних просторових систем. Удосконалено механізми розвитку соціальної інфраструктури в постсоціалістичних метрополіях. Розроблені умови використання диверсифікованих джерел її фінансування. Аргументоване твердження, що соціальній і демографічній ситуації в метрополії сприяє регіональна економічна інтеграція. Запропонована концепція цілісної моделі розвитку якості життя в містах на основі партнерства, плановості, сітьового управління тощо.

Ключові слова: глобалізація, регіоналізація, метрополія, соціальна інфраструктура, якість життя, інституційний механізм, демографічна політика, соціальний розвиток, конкурентоспроможність, міграція.

АННОТАЦИЯ

Сиройч З.С. Демографические и социально-экономические проблемы развития городских агломераций. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт демографии и социальных исследований НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических и прикладных проблем экономико-социального и демографического развития городских агломераций. В современной глобализирующейся экономике все более активную роль начинают играть крупные города, городские агломерации и, прежде всего, метрополии, которые по целому ряду позиций политико-экономического, гуманитарного и инновационного характера имеют приоритеты по сравнению с наднациональными корпорациями.

В значительной мере современная экономическая и социальная политика, особенно на региональном уровне, как и теория и практика социального планирования городов и управления городской инфраструктурой, связывается с содержанием понятия «метрополия», имеющим историческое, а значит, и восходящее эволюционное развитие.

Разработан категорийный аппарат, который фиксирует и позволяет выяснить новые проблемы развития крупных городов в контексте его многовекторности. С позиций интердисциплинарного подхода обоснована и введена в научный оборот новая дефиниция города, которая трактует его как полиструктурную, территориально обособленную поселенческую единицу, имеющую законодательный статус и требующую адекватных методов управления. Уточнен понятийный аппарат трансформационных процессов, обеспечивающих методологическое единство их исследования, предложены критерии классификации городов, развернута и дополнена категория «развитие» как общеметодологический термин, обоснована необходимость размежевания понятий «крупный город» и «метрополия».

Предложена новая дефиниция многоаспектных процессов развития городов и метрополий, составными частями которых являются ощественное самоуправление, экономическое и социальное совершенствование городской инфраструктуры, реформаторская деятельность субъектов внутригородских отношений, имеющая целью получение системных и синергетических социальных и демографических эффектов.

В диссертационной работе выявлена взаимозависимость между общественно-экономическим процессом и процессами развития городов, что дало возможность определить циклы жизни и стадии их эволюции. Выделены четыре жизненных цикла: концентрация, деконцентрация, дисперсия, реконструкция и четыре стадии развития крупных городов: урбанизация, субурбанизация, деурбанизация и реурбанизация.

На основании изучения последних этапов развития крупных городов представленная выше терминология дополняется периодами роста экономических циклов, уточняется и конкретизируется период конъюнктурных циклов, дополняются фазы жизненного цикла условными и безусловными аспектами, стадии развития за счет переходных фаз расширены с четырех до семи.

Уточненная дифференциация циклов и стадий развития имеет непосредственную связь с управлением инфраструктрой города. Особенно важно учитывать данный аспект в условиях трансформационной экономики. В связи с этим определены современные экономические тенденции и социально-демографические особенности развития постсоциалистических городов. Дано научное обоснование принципов их функционирования и методов управления, направленных на создание единого социального пространства - территории, на которой эффективно реализуется экономическая и социально-демографическая политика.

Разработана проблема взаимосвязи функциональной эволюции крупного постсоциалистического города с повышением качества жизни. Ее решение связано с достижением преимуществ на глобальном рынке и в среде подобных пространственных систем. Усовершенствован механизм развития социальной инфраструктуры в постсоциалистических метрополиях. Разработаны условия использования диверсифицированных источников ее финансирования. Аргументировано положение о том, что социальной и демографической ситуации в метрополии способствует региональная экономическая интеграция. Предложена концепция целостной модели развития качества жизни в городах на основе партнерства, плановости, сетевого управления и т. п. Для постсоциалистических стран крайне важно, во-первых, сочетать тенденцию к развитию крупных городов с позитивным влиянием формирования городских агломераций на социально-демографическое состояние общества.

Во-вторых, приватизационный процесс не должен рассматриваться как самоцель. Его следует ориентировать на новую систему управления и эффективный механизм инвестирования. Добиться этого можно только с помощью активной политики на рынке труда. Необходимо полностью использовать инструменты государственного и негосударственного демпфирования деструктивных явлений в сфере занятости. Необходимо иметь в виду, что независимо от способа приватизации производственных объектов, таких, например, как массовый в Чехии, распределительный в России, инициированный внешнимии и наднациональными структурами в Восточной Германии, по инициативе трудовых коллективов в Венгрии и Польше, рынок труда требует регулирования.

В-третьих, следует настойчиво и последовательно реализовывать идеологию создания инновационной экономики. Важно выработать механизмы институциональных преобразований в развитии рыночной инфраструктуры, расширить арсенал средств за счет активизации социально-экономической политики крупных городов. Важно, чтобы их политика относительно приватизированных предприятий носила эквивалентный характер и содействовала привлечению стратегических инвесторов.

В-четвертых, важно повысить роль местных органов власти, муниципального управления в решении социальных задач, расширить и усилить роль негосударственных структур в активизации социальной политики. В улучшении качества жизни решающая роль должна принадлежать крупным городским агломерациям как центрам притяжения рабочей силы. Расчеты, выполненные на основе предложенных критериальных признаков монополизации городских агломераций, свидетельствуют о возрастающей роли функций крупного города в современных социально-экономических процессах.

Новые концепции общественного управления должны исходить из возросшей роли крупных городов в научной и культурной сфере, туристической привлекательности территории, емкости внутреннего рынка и инвестиционного потенциала, повышения качества жизни. Постсоциалистические города во все большей мере встраиваются в градообразующую модель современной экономики и в этом качестве приобретают новое социальное значение, практически реализуемое через стратегический маркетинг и социальный менеджмент.

Ключевые слова: глобализация, регионализация, метрополия, социальная инфраструктура, качество жизни, институциональный механизм, демографическая политика, социальное развитие, конкурентоспособность, миграция.

ANNOTATION

Siroich Z.S. Demographic and socio-economic problems of development of city agglomerations. Manuscript.

Dissertation for a degree of doctor of economic sciences on specialty 08.00.07 - demography, economy of labor, social economic and policy. Institute of demography and social researches of NAS of Ukraine, Kyiv, 2009.

Dissertation is devoted to research of theoretical, methodological and applied problems of economic-social and demographic development of city agglomerations.

Modern economic tendencies and socially-demographic features of development of post socialistic cities are certain. The scientific ground of principles of their functioning and management methods is given, directed on creation of single social space - territory on which an economic and socially-demographic policy will be realized effectively.

A categorical vehicle which fixes and allows finding out the new problems of development of large cities in the context of his multivector is developed. From positions of interdisciplinary approach grounded and entered in a scientific turn new definition of city, which interprets him as polistructural, territorial isolated settler unit having legislative status and requiring the adequate methods of management. The concept vehicle of transformations processes providing methodological unity of their research is specified, the criteria of classification of cities are offered, unfolded and complemented category of «development» yak of general methodological term, the necessity of delimitation of concepts is grounded «large city» and mother «country».

The problem of intercommunication of functional evolution of large post socialistic city by the з upgrading life is developed. Its decision is related to achievement of advantages at the global market and in field of the similar spatial systems. The mechanism of development of social infrastructure is improved in post socialistic mother countries. Terms of the use of the diversified sources of its financing are developed. Position is argued that regional economic integration is instrumental in a social and demographic situation in a mother country. Conception of integral model of development of quality of life is offered in towns on the basis of partnership, development according to a plan, network management, etc.

Key words: globalization, revivifying, mother country, post socialistic city, social infrastructure, quality of life, institutional mechanism, demographic policy, social development, competitiveness, migration.

Размещено на Allbest.ru