Формування системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників

Размещено на http://allbest.ru

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

УДК 331.53

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СПРИЯННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ ЗАЙНЯТОСТІ ВИПУСКНИКІВ

Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

Кир'янова Олена Вікторівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі управління персоналом та економіки праці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник:кандидат економічних наук, професор Петюх Василь Миколайович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри управління персоналом та економіки праці

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Семикіна Марина Валентинівна, Кіровоградський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки та організації виробництва

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Терон Ірина Василівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, провідний науковий співробітник відділу проблем зайнятості та ринку праці

Захист відбудеться «17» вересня 2009 р. о 16⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розіслано «14» серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

к.е.н., професор О.С. Федонін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для інноваційного розвитку України важливе значення має забезпечення продуктивної зайнятості молодих фахівців з вищою освітою (ФВО) як носіїв потужного інтелектуального капіталу - визначального чинника економічного зростання країни та свідчення її конкурентних переваг в умовах глобалізації.

Проте, високий рівень безробіття випускників вітчизняних вищих навчальних закладів (ВНЗ) за одночасного розширення студентського контингенту свідчить про те, що система підготовки і забезпечення зайнятості випускників сьогодні стикається з соціально-економічними проблемами, пов'язаними з дисфункціями взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг, неефективністю механізмів забезпечення першим робочим місцем і соціального захисту випускників ВНЗ, розбалансованістю взаємодії суб'єктів, що займаються підготовкою та працевлаштуванням молодих фахівців, недосконалістю профорієнтаційної роботи з молоддю, які суттєво ускладнюють перехід випускників ВНЗ від навчання до трудової діяльності.

До наукової розробки теоретичних та прикладних проблем розвитку національного ринку праці, його взаємодії з ринком освітніх послуг, зайнятості молодих фахівців значний внесок зробили такі провідні вітчизняні вчені, як Н.Анішина, О.Балакірєва, С.Бандур, Д.Богиня, В.Васильченко, І.Гнибіденко, О.Грішнова, В.Данюк, Т.Заяць, І.Кравченко, Л.Колєшня, А.Колот, В.Куценко, Е.Лібанова, Н.Лук'янченко, С.Мельник, Т.Оболенська, В.Онікієнко, А.Павленко, О.Павловська, І.Петрова, В.Петюх, В.Савченко, М.Семикіна, І.Терон та інші. Вирішенню проблеми молодіжного безробіття присвячено наукові доробки зарубіжних дослідників: Є.Бешкінської, М.Іоффе, А.Міхайлушкіна, Р.Колосової, Т.Разумової, А.Панкрухіна, Є.Попова, Д.Соловйова, В.Щетиніна, Г.Беккера, Дж.Гелбрейта, К.Макконела та інших.

Названі вчені глибоко досліджували проблеми зайнятості. Разом з тим, враховуючи складний процес пристосування випускників ВНЗ до реалій ринку праці та недосконалість механізмів допомоги їм у працевлаштуванні, залишаються недостатньо розробленими теоретико-методичні й організаційно-економічні аспекти посилення ролі вищих навчальних закладів у вирішенні цих проблем у сучасній соціально-економічній ситуації.

Виникла потреба у формуванні системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників (ССЗ), яка б мала на меті: по-перше, підвищення їх конкурентоздатності на ринку праці завдяки одночасному формуванню як фахових, так і кар'єрних компетенцій; по-друге, налагодження ефективної взаємодії випускників із роботодавцями; по-третє, полегшення первинної трудової адаптації молодих фахівців із вищою освітою на ринку праці. Все це обумовило вибір теми дослідження, його головну мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з темою «Розвиток відносин у сфері праці та соціально-трудової інфраструктури» (номер державної реєстрації 0106U001807), передбаченою планом кафедри управління персоналом та економіки праці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». У межах цієї теми особисто автором визначено сутність системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників, запропоновано методичні засади щодо оцінювання рівня її розвитку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо формування системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників, адекватної вимогам ринкової економіки та принципам Болонського процесу.

Відповідно до визначеної мети в роботі поставлено та вирішено такі науково-практичні завдання:

· поглиблено сутнісні характеристики понять «сприяння зайнятості випускників вищими навчальними закладами», «система сприяння зайнятості», а також категорій ринку освітніх послуг і ринку праці;

· обґрунтовано теоретико-методичні підходи до формування системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників в сучасних соціально-економічних умовах;

· визначено взаємозв'язки і дисфункції взаємодії “держава - ринок праці - ринок освітніх послуг - випускник ВНЗ” та їх вплив на успішність працевлаштування випускників і ефективність формування системи сприяння зайнятості;

· розкрито специфічні аспекти сприяння зайнятості випускників ВНЗ в Україні, включаючи тенденції попиту і пропозиції на вітчизняних ринку освітніх послуг та ринку праці, вплив діяльності державних і недержавних структур з регулювання зайнятості випускників ВНЗ на їхнє професійне становлення в контексті визначення проблемних аспектів взаємодії;

· з'ясовано особливості процесу входження випускників у ринок праці через визначення їх ціннісних орієнтирів і мотиваційної поведінки щодо підготовки у ВНЗ та працевлаштування, надано аналітичну оцінку позиції роботодавців щодо найму випускників ВНЗ і політики навчальних закладів щодо сприяння їх зайнятості;

· визначено місце системи сприяння зайнятості в інноваційній структурі управління вищим навчальним закладом, в організаційному і соціальному капіталі освітньої установи, в інфраструктурі управління компетенціями ВНЗ відповідно до концепції безперервного удосконалення якості освітніх послуг;

· розроблено організаційно-економічний механізм підвищення ефективності формування системи сприяння зайнятості з визначенням оптимальної організаційної структури, концептуальних засад цінової політики на організаційному і координаційному рівнях з використанням сукупності критеріїв оцінювання рівня розвитку системи сприяння зайнятості за якісними параметрами.

Об`єктом дослідження є процеси сприяння вищими навчальними закладами

зайнятості випускників в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і прикладних проблемних питань формування системи сприяння вищими навчальними закладами III-IV рівнів акредитації зайнятості випускників на ринку праці України.

Методи дослідження. Теоретичною, методичною та прикладною основою досліджень є економічна теорія, наукові доробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі соціальної економіки та політики, економіки праці та соціально-трудових відносин, демографії, регулювання ринку праці, маркетингу освітніх послуг тощо. Дослідження проблемних питань зайнятості випускників ВНЗ на ринку праці базувалося на застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів дослідження соціально-економічних явищ і процесів, а саме: системного підходу при комплексному аналізі економічних, соціально-психологічних та організаційних аспектів зайнятості випускників ВНЗ; статистично-аналітичного методу - для опрацювання масиву статистичних даних з метою оцінки зайнятості випускників ВНЗ, стану і тенденцій розвитку ринку праці та ринку освітніх послуг; графоаналітичного - для наочного відображення досліджуваних процесів і явищ; методу соціологічного аналізу - для виявлення ціннісних орієнтирів, особливостей мотиваційної поведінки випускників ВНЗ на ринку праці; методів експертної оцінки та інтерв'ювання - під час оцінювання роботодавцями професійного потенціалу і мотиваційної поведінки молодих фахівців з вищою освітою.

Інформаційною базою дослідження слугували: закони України; інші законодавчо-нормативні акти; статистичні матеріали Державного комітету статистики, Державної служби зайнятості; наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у межах досліджуваного проблемного поля, матеріали наукових конференцій, періодичних видань та мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

- розроблено авторську версію щодо визначення соціально-економічної сутності поняття «сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників» як багатоаспектної послідовної діяльності ВНЗ, спрямованої на підвищення професійної компетентності випускника, як його здатності до успішного вирішення широкого кола професійних завдань завдяки сформованій системі не лише соціально-особистісних і фахових, а й кар'єрних компетенцій, тобто спроможності випускника до ефективної соціально-економічної поведінки на ринку праці, розвитку та реалізації кар'єрного потенціалу, і яке, на відміну від безпосереднього забезпечення робочим місцем, передбачає комплексне впровадження організаційних, економічних, правових, соціальних, психологічних, інформаційних заходів з прискорення первинної трудової адаптації молодих фахівців на ринку праці, підвищення їхньої професійної мобільності, розвитку здатності до самозайнятості та підприємницької ініціативи;

- запропоновано сукупність критеріїв оцінювання рівня розвитку системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників за якісними параметрами, що дозволяє визначити міру залученості вищого навчального закладу до сприяння зайнятості випускників;

удосконалено:

- організаційно-економічний механізм формування системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників, який характеризується сукупністю організаційно-правових і соціально-економічних форм, принципів, факторів впливу на процес створення системи сприяння зайнятості з метою підвищення успішності входження випускників ВНЗ у ринок праці і реалізується на підставі використання уточнених складових: мети, цільових орієнтирів, методичних принципів формування системи, функціональних зв'язків між суб'єктами взаємодії “держава - ринок освітніх послуг - ринок праці - випускник ВНЗ”, зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на формування ССЗ;

- теоретико-методичні підходи щодо вирішення проблемних питань зайнятості випускників, які, на відміну від існуючих, передбачають дослідження сукупності суб'єктів “держава - ринок освітніх послуг - ринок праці - випускник ВНЗ” на засадах системної цілісності з використанням інструментарію у вигляді багаторівневої моделі взаємодії, матриці розподілу функцій між суб'єктами та причинно-наслідкової діаграми з метою встановлення впливу на успішність зайнятості випускників ВНЗ таких факторів, як ринкове середовище, державне регулювання вищої освіти й молодіжного ринку праці, кадрова політика організацій стосовно молодих фахівців, стратегія вищого навчального закладу щодо організації навчального процесу та сприяння зайнятості випускників, ціннісні орієнтири та поведінка випускників;

дістало подальшого розвитку:

- комплексна оцінка ціннісних орієнтирів та мотивів поведінки випускників і роботодавців на ринку освітніх послуг та ринку праці, на підставі якої виявлено особливості входження випускників у ринок праці, в т.ч. адекватність професійних очікувань випускників реаліям ринку праці та вимогам роботодавців, позицію роботодавців щодо найму випускників ВНЗ, ранг системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості серед пріоритетних шляхів пошуку роботи для випускників і добору персоналу - для роботодавців;

- концептуальні підходи щодо інтегрування системи сприяння зайнятості випускників в інноваційну структуру управління вищим навчальним закладом, які, на відміну від існуючих, передбачають включення ССЗ в людський, організаційний і соціальний капітал ВНЗ шляхом формування взаємопов'язаних профілів фахових, соціально-особистісних і кар'єрних компетенцій випускників, взаємодії з системами інформаційного забезпечення, маркетингу і моніторингу, координації діяльності всіх структурних підрозділів, прямо чи опосередковано задіяних у сприянні зайнятості випускників і розширенні соціальних зв'язків ВНЗ;

- науково-практичні рекомендації з підвищення ефективності формування системи сприяння зайнятості випускників на координаційному рівні, які полягають у створенні Асоціації центрів сприяння зайнятості випускників ВНЗ і спрямовані на реалізацію її консолідуючої, координаційної, стимулюючої, інформаційно-прогностичної, організаційної, інтеграційної функцій та взаємоінтергацію організаційних структур Центру сприяння зайнятості при ВНЗ та Асоціації центрів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні необхідного базису для теоретико-методичного забезпечення формування системи сприяння зайнятості випускників вищими навчальними закладами, що дозволяє підвищити ефективність працевлаштування молодих фахівців на ринку праці через формування їх кар'єрної компетентності та посилення взаємодії між вищим навчальним закладом, роботодавцями і випускниками, і підтверджується використанням їх в діяльності Центру зв'язків з роботодавцями та сприяння працевлаштуванню студентів «Перспектива» (довідка від 12.01.09.), науково-виробничої фірми ТОВ «Далар» (довідка № 34 від 10.10.08.), Київського університету права НАН України (довідка № 42 від 11.02.09.), а також у навчальному процесі кафедри управління персоналом та економіки праці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідки від 22.10.08. та 17.11.08.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до формування системи сприяння зайнятості випускників вищими навчальними закладами в контексті стратегічних соціально-економічних пріоритетів України. Наукові результати, викладені в роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, враховано лише те, що є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методичні положення та практичні результати дисертації доповідалися й обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних, науково-методичних конференціях: «Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів» (м. Київ, 2005 р.); «Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС» (м. Хмельницький, 2005 р.); «Демографічний розвиток України та пріоритетні завдання демографічної політики» (м. Київ, 2005 р.); «Індивідуалізація навчального процесу як провідна складова модернізації вищої економічної освіти» (м. Київ, 2006 р.); «Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство» (м. Донецьк, 2006 р.); «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 2006 р.); «Людський розвиток в Україні: проблеми та перспективи» (м. Київ, 2006 р.); «Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку» (м. Київ, 2007 р.); «Парадигма соціальної політики на зламі тисячоліть» (м. Київ, 2007 р.), «Досвід організації та активізації навчального процесу на основі впровадження інноваційних технологій» (м. Київ, 2008 р.); «Проблеми і перспективи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» (м. Донецьк, 2006 р.; 2007 р.; 2008 р.); «Тренінгові технології як засіб формування знаннєвих та практичних компетенцій: досвід факультетів і кафедр» (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 20 наукових праць: 8 статей у фахових виданнях (2 - в співавторстві), 11 - в інших наукових виданнях, 1 методичний посібник (в співавторстві). Загальний обсяг публікацій 10 друк. арк., у тому числі особисто автору належить 7,62 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг роботи становить 202 сторінки друкованого тексту, включаючи 17 рисунків на 10 сторінках та 16 таблиць на 9 сторінках. Список використаних джерел містить 192 найменування на 21 сторінці, 5 додатків - на 31сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об'єкт, предмет і завдання дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію.

У розділі 1 «Теоретико-методичні основи формування системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників» здійснено міждисциплінарний аналіз понятійного апарату досліджуваної предметної галузі, розкрито сутність «системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників» та її ролі в підвищенні конкурентоспроможності ВНЗ на ринку освітніх послуг і конкурентоздатності випускників на ринку праці, досліджено ринкове середовище формування системи сприяння зайнятості, визначено її місце в інфраструктурі управління компетенціями ВНЗ.

У науковій літературі з дослідження проблем відтворення кваліфікованих кадрів найчастіше аналізується взаємодія “ринок праці - ринок освітніх послуг”, “молодий фахівець - ринок праці”, “держава - ринок праці”, “держава - ринок освітніх послуг” тощо. З огляду на багаторівневість, взаємозалежність і взаємообумовленість відносин у сфері підготовки та зайнятості фахівців з вищою освітою, концептуально вірним є інтегрування всіх наведених суб'єктів у системну єдність. Враховуючи спрямованість дослідження на формування ефективної системи сприяння зайнятості в ринковому середовищі, обґрунтовано необхідність посилення не лише ролі навчального закладу щодо зайнятості випускників, а й активізацію позиції самих випускників, що дає можливість дослідити взаємодію “держава - ринок освітніх послуг - ринок праці - випускник ВНЗ” за принципами системної цілісності та розподілу функцій між суб'єктами, що проілюстровані багаторівневою моделлю взаємодії та матрицею розподілу функцій. Встановлені причинно-наслідкові зв'язки суттєво впливають на успішність працевлаштування випускників і мають бути враховані при формуванні ССЗ. При цьому наголошено, що результативність системи сприяння зайнятості випускників безпосередньо пов'язана з ефективністю зазначеної взаємодії, а конкурентоспроможність навчального закладу, в свою чергу, значною мірою залежить не лише від якості освітніх послуг, а й від дієвості системи сприяння зайнятості.

На основі узагальнення теоретичних підходів до тлумачення зайнятості доведено економічну ефективність забезпечення молодих фахівців робочими місцями в розрізі повної, ефективної та продуктивної зайнятості із врахуванням демографічного, соціально-психологічного, організаційного, економічного аспектів зайнятості в межах державного механізму регулювання зайнятості молодих фахівців з вищою освітою. За умов ускладненого переходу випускників ВНЗ від навчання до професійної діяльності та їх уповільненого пристосування до реалій та вимог ринку праці, особливого значення набуває посилення ролі вищої школи у вирішенні зазначених проблемних питань. Дослідження вимог Болонського процесу, учасником якого є і наша держава, та багаторічного досвіду розвинутих країн у сприянні працевлаштуванню молодих фахівців також засвідчило доцільність і своєчасність формування системи сприяння зайнятості випускників вищими навчальними закладами в Україні. Остання, на відміну від безпосереднього забезпечення першим робочим місцем, має бути комплексним впровадженням організаційних, економічних, правових, соціальних, психологічних, інформаційних заходів із прискорення первинної трудової адаптації молодих фахівців на ринку праці, підвищення їхньої професійної мобільності, розвитку здатності до самозайнятості та підприємницької ініціативи.

З урахуванням спрямованості запропонованої системи на сприяння продуктивній зайнятості випускників, розроблено авторську версію визначення поняття “сприяння вищими навчальними закладами зайнятості випускників”, соціально-економічна сутність якого розглядається як багатоаспектна послідовна діяльність ВНЗ, спрямована на підвищення професійної компетентності випускників внаслідок одночасного формування у них не лише фахових, а й кар'єрних компетенцій в контексті зміни функціональних зв'язків між суб'єктами взаємодії “держава - ринок освітніх послуг - ринок праці - випускник ВНЗ”. Одночасно визначено сучасне місце ССЗ в інфраструктурі управління компетенціями ВНЗ, яка, базуючись на органічному поєднанні освітнього, управлінського та наукового потенціалу навчального закладу, обслуговує й забезпечує реалізацію його інноваційної діяльності на основі сформованих взаємопов'язаних профілів фахових, соціально-особистісних і кар'єрних компетенцій студентів, випускників, викладачів, співробітників і управління ними

Враховуючи багатоаспектність і дискусійність поглядів на визначення компетенцій в науковій літературі, надано сутнісні характеристики даних категорій з позиції їх формування у студентів вищими навчальними закладами. Професійну компетентність випускника ВНЗ визначено як його здатність до успішного вирішення широкого кола професійних завдань завдяки сформованій системі соціально-особистісних, фахових і кар'єрних компетенцій. Під кар'єрною компетентністю пропонується розуміти спроможність і готовність випускника до ефективної взаємодії з ринком праці, доцільної соціально-економічної поведінки на ньому, розвитку та реалізації кар'єрного потенціалу. Виділено наступні кар'єрні компетенції випускників ВНЗ: процедурно-технологічні, адаптаційно-коригувальні, нормативно-правові, організаційні та підприємницькі, які суттєво розширюють можливості ефективної реалізації фахових і соціально-особистісних компетенцій та значною мірою сприяють підвищенню конкурентоздатності випускника на ринку праці.

Запропоновано критерії оцінювання рівня розвитку системи сприяння зайнятості за якісними параметрами, серед яких визначено: наявність єдиного інформаційного поля для всіх учасників взаємодії; рівні стартові можливості усіх суб'єктів щодо доступу до системи; досконалі організаційні форми взаємодії з роботодавцями; скоординованість діяльності з іншими державними та недержавними посередниками у молодіжному сегменті ринку праці; оптимізовані технології пошуку вакансій; впроваджена методика комплексних досліджень всіх учасників взаємодії, включаючи маркетингові та моніторингові дослідження; ефективний механізм методичної та організаційної взаємодії на рівні ВНЗ, тобто оптимальна внутрішньовузівська структура сприяння зайнятості випускників; висока адаптивність ССЗ до інноваційних технологій сприяння зайнятості; налагоджені постійні канали зворотного зв'язку з випускниками та роботодавцями. Тому, за нашим переконанням, результативність системи сприяння зайнятості не зовсім коректно оцінювати лише за рівнем працевлаштування випускників, адже вона не є соціально-економічним механізмом забезпечення зайнятості фахівців, а покликана сприяти - створювати умови для найоптимальнішої взаємодії між попитом і пропозицією на ринку праці.

У розділі 2 «Тенденції розвитку та соціально-економічні аспекти сприяння зайнятості випускників вищих навчальних закладів в Україні» проаналізовано особливості формування трудового потенціалу молодих ФВО на ринку освітніх послуг та його реалізації на ринку праці України, надано критичний аналіз реалізації політики сприяння зайнятості молодих фахівців як державою, так і вітчизняними вищими навчальними закладами, здійснено дослідження ціннісних орієнтирів і мотивів поведінки випускників і роботодавців на ринку освітніх послуг і ринку праці, в т.ч. виявлено їх ставлення до системи сприяння зайнятості як необхідного елементу ВНЗ.

Зміни, які відбувалися на ринку освітніх послуг у 1997/1998 - 2007/2008 н.р. і вплинули на формування ССЗ, дозволили виявити новітні тенденції.

По-перше, у 2007/2008 н.р. загальна чисельність студентів сягнула 2,8 млн. осіб, тоді як 10 років тому нараховувалося лише 1,6 млн. студентів, при чому стрімке зростання студентського контингенту забезпечують ВНЗи ІІІ-ІV рівнів акредитації (на 1262,6 тис. осіб за 10 років), тоді як чисельність вступників до навчальних закладів І-ІІ рівнів за досліджуваний період скоротилася більш, ніж на 85 тис. осіб.

По-друге, за досліджуваний період спостерігається стала тенденція до збільшення кількості ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації усіх форм власності (на 70 освітніх установ) і стрімкого скорочення ВНЗ І-ІІ рівнів (на 107 освітніх установ).

По-третє, спостерігається інтенсивний розвиток мережі ВНЗ в Україні: у 2007/08 н.р. на ринку освітніх послуг функціонувало 904 ВНЗ, з них - 351 ІІІ-ІV і 553 І-ІІ рівнів акредитації, що значно перевищує аналогічні показники розвинутих європейських держав.

По-четверте, простежується тенденція до розмивання статусу ВНЗ: в державному секторі функціонує 20% університетів, 7% академій і лише 6% інститутів; в приватному - 19% університетів, 5% академій, 39% інститутів, при цьому 90 університетів України мають статус національного.

На жаль, на тлі високих оцінок кількісних характеристик освітнього рівня в Україні проблема якісної підготовки фахівців залишається гостро актуальною: 53,4% зареєстрованих безробітних віком до 25 років назвали основною причиною своєї незайнятості неможливість працевлаштуватися після завершення навчання.

Крім того, у 2007 році на обліку в Державній службі зайнятості (ДСЗ) перебувало 39369 безробітних випускників ВНЗ, що становить 56,3% всіх безробітних випускників. В результаті дослідження формування попиту на трудовий потенціал випускників ВНЗ на ринку праці, зроблено висновок щодо суттєвих дисфункцій у взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг, які значною мірою ускладнюють входження випускників ВНЗ в ринок праці: на вітчизняному ринку освітніх послуг найбільш масовою залишається підготовка фахівців із соціальних наук, економіки підприємства, юриспруденції, тоді як у 2008 році на ринку праці 6 бухгалтерів, 8 менеджерів та 9 юристів претендували на одне робоче місце.

Зроблено висновок щодо недостатньо ефективної реалізації державою політики забезпечення зайнятості молодих фахівців: у 2007/08 н.р. до ДСЗ звернулося майже 22,4 тис. випускників ВНЗ, з яких було працевлаштовано менше 38%. Проаналізовані тенденції розвитку і взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг в Україні підтверджують актуальність і доцільність посилення ролі вітчизняних ВНЗ у вирішенні проблем зайнятості випускників.

Дістали подальшого розвитку методичні підходи до оцінювання проблемних питань зайнятості випускників за багаторівневим принципом, з урахуванням впливу на формування системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості ринкового середовища, державного регулювання, кадрової політики організацій, стратегії ВНЗ, мотивів та поведінки самих випускників, що знайшло своє відображення в причинно-наслідковій діаграмі проблемних аспектів взаємодії “держава - ринок праці - ринок освітніх послуг - випускник ВНЗ”.

Виявлено широке коло проблемних аспектів зайнятості випускників ВНЗ, серед яких: відсутність ефективної системи моніторингу молодіжної зайнятості, недосконалість регуляторної політики щодо працевлаштування випускників ВНЗ, неефективне стимулювання роботодавців, що надають перші робочі місця випускникам, суттєве зниження якості освітніх послуг, задоволення ажіотажного попиту на окремі спеціальності, суттєва інформаційна асиметрія між ринком праці та ринком освітніх послуг, послаблення зв'язку між ринковими структурами та вищою школою, небажання роботодавців залучатися до підготовки молодих фахівців та недотримання ними законодавчо встановлених гарантій щодо зайнятості та соціального захисту випускників ВНЗ на ринку праці.

Незважаючи на наявність об'єктивних факторів впливу на успішність зайнятості молодих ФВО, обумовлених специфікою і дисфункціями взаємодії ринку праці, ринку освітніх послуг та державної політики, має бути врахований і суб'єктивний чинник - система мотивів, ціннісних орієнтирів, адаптивності очікувань до економічних реалій безпосередньо випускника ВНЗ як активного рівноправного суб'єкта досліджуваної взаємодії.

Дослідження професійного самовизначення майбутніх фахівців з вищою освітою дозволило сформулювати наступні висновки, важливі для врахування при формуванні ССЗ: по-перше, лише невелика частина студентів (близько 35% опитаних) чітко уявляють свою майбутню спеціальність; по-друге, незважаючи на низький рівень інформованості про особливості своєї професії, переважна більшість опитаних (майже 70%) впевнена у працевлаштуванні за фахом; по-третє, уявлення студентів про потреби ринку праці формуються під впливом інформації, переважно отриманої від батьків, родичів і знайомих. зайнятість фахівць навчальний

Щодо останнього, то визначення таких джерел інформації як основних, свідчить про дещо викривлене уявлення про кон'юнктуру ринку праці і, відповідно, недоцільну підготовку до входження в нього. Незважаючи на бажання студентів працювати за фахом, їх уявлення про вимоги до майбутньої посади переважно не збігаються з думкою роботодавців, що може привести до ускладненого працевлаштування і розчарування випускників при зустрічі з реальної ринковою ситуацією. Аналіз пріоритетних шляхів пошуку роботи засвідчив досить високий рівень довіри студентів та випускників до системи сприяння зайнятості при ВНЗ - 4 місце з 11 запропонованих. Перевагу надано безпосередньому зверненню до роботодавців (1 місце), допомозі батьків (2 місце) та пошуку вакансій через мережу Інтернет (3 місце).

В межах проведеного автором опитування керівників та менеджерів з персоналу в 100 компаніях, готових приймати на роботу студентів та випускників, серед інших результатів дослідження, було визначено комплекс найбільш та найменш значущих характеристик випускників при зарахуванні до штату компанії.

Так, вирішальними для роботодавців є особисті якості, активна життєва позиція та рівень теоретичної підготовки молодого фахівця. При цьому фактично не впливають на рішення про прийняття випускника такі чинники, як: досвід роботи, престижність диплому, рекомендації викладачів або знайомих. Одночасно роботодавці наголошують на таких проблемних аспектах зайнятості випускників ВНЗ, як: недисциплінованість та інфантильність молодих працівників, незадовільний стан їх теоретичної підготовки, а також необхідність додаткових витрат (матеріальних і часових) на професійну адаптацію.

Доцільність формування системи сприяння зайнятості у вітчизняних ВНЗ підтверджують дані стосовно десяти найбільш зручних для роботодавців методів набору молодих ФВО: після проходження студентом практики на основі угод з випускаючими кафедрами, через систему сприяння зайнятості ВНЗ та через кадрові, рекрутингові агенції. Високий рівень довіри не лише студентів та випускників, а й роботодавців до ВНЗ у питанні працевлаштування молодих фахівців переконливо засвідчив доцільність формування системи сприяння зайнятості.

Досвід реалізації вищими навчальними закладами України стратегії сприяння зайнятості випускників дозволив зробити висновки про стихійний та диференційований підхід до вирішення проблеми безробіття випускників і підтвердив необхідність розробки уніфікованої системи сприяння зайнятості як на рівні ВНЗ, так і на координаційному рівні. Базуючись на розроблених критеріях розвитку ССЗ, проведене дослідження ВНЗ України дозволило розподілити їх за мірою залученості до сприяння зайнятості випускників (табл.1).

Таблиця 1

Диференціація вищих навчальних закладів України за мірою залученості до сприяння шзайнятості студентів та випускників

До найбільш характерних недоліків реалізації стратегії сприяння зайнятості випускників вищими навчальними закладами України слід віднести: відсутність системного підходу до вирішення проблем безробіття випускників і механізмів контролю за результатами діяльності по сприянню зайнятості та єдиної системи сприяння зайнятості в межах ВНЗ, що породжує дублювання функцій, нескоординованість дій структурних підрозділів, незбалансований перелік послуг для студентів, роботодавців та інших зацікавлених сторін; обмежене володіння інформацією про стан ринку праці через недостатній моніторинг його тенденцій; слабку згуртованість ВНЗів щодо сприяння зайнятості та відсутність єдиного координаційного органу тощо.

У розділі 3 «Механізм підвищення ефективності формування системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників в Україні» розроблено концептуальні та практичні підходи до підвищення ефективності формування системи сприяння зайнятості в межах інноваційної структури управління вищим навчальним закладом, її інтеграції в організаційний та соціальний капітали ВНЗ, визначено напрями вдосконалення організаційно-економічного та координаційного механізмів формування системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників.

Недосконалість існуючої стратегії сприяння зайнятості випускників вітчизняними ВНЗ, визначені тенденції до зниження якості освітніх послуг вищої школи суттєво впливають на успішність працевлаштування молодих ФВО. Розв'язання цього проблемного завдання вимагає від вітчизняних ВНЗ впровадження інноваційної структури управління на основі концепції безперервного удосконалення якості освітніх послуг, провідними принципами якої є: системний підхід до розв'язання викликів в освітній сфері, аналіз і врахування пропозицій учасників освітнього процесу, безперервне удосконалення стандартів вищої освіти та забезпечення «витягаючої» замість «виштовхуючої» підготовки ФВО.

Інноваційний менеджмент ВНЗ на основі забезпечення якості освітніх послуг передбачає активне функціонування та тісний взаємозв'язок систем: комплексного інформаційного забезпечення, моніторингу та прогнозування суб'єктів взаємодії, маркетингу та самообстеження ВНЗ, сприяння зайнятості випускників. На думку автора, включення ССЗ до інноваційної структури управління ВНЗ одночасно із зазначеними системами є стратегічно важливим кроком для підвищення її ефективності за рахунок подолання інформаційної асиметрії, розширення соціальних зв'язків ВНЗ, коригування напрямків діяльності відповідно до досліджених потреб суб'єктів взаємодії тощо.

Однією з основних відмінних ознак інноваційного ВНЗ є висока цінність і постійне примноження нематеріальних активів, до яких можна віднести людський капітал, організаційний та соціальний капітал, між якими існує тісна взаємодія - кожен елемент інноваційної структури ВНЗ впливає одночасно на різні види капіталів, залежно від напрямків їх розвитку. Зважаючи на це, окрім залучення ССЗ до збільшення людського капіталу через включення в інфраструктуру управління компетенціями ВНЗ, запропоновано підходи до інтеграції системи сприяння зайнятості в організаційний та соціальний капітали ВНЗ з метою підвищення ефективності її формування вищим навчальним закладом.

Виходячи з того, що організаційний капітал ВНЗ є організаційно-технічним, інноваційно-інформаційним ресурсом, який забезпечує функціонування ВНЗ і представлений навчальними технологіями, системами моніторингу, корпоративними інформаційними системами, логічним є включення до його структурних елементів системи сприяння зайнятості випускників. Запропонована модель ССЗ передбачає виділення 3-х внутрішніх рівнів співпраці щодо сприяння зайнятості студентів та випускників: обов'язкова взаємодія, рекомендоване партнерство і бажане співробітництво. Це дозволить вирішити проблеми дублювання функцій, некоординованої співпраці з приводу сприяння зайнятості випускників всередині ВНЗ, зниження результативності ССЗ через відсутність системних організаційних взаємозв'язків тощо. Враховуючи, що навчання у ВНЗ є одним з ключових аспектів формування у молодої людини не лише людського капіталу за рахунок розвитку компетенцій, а й соціального капіталу - загальновизнана репутація університету, так званий «бренд», його широкі внутрішні та зовнішні зв'язки, високі морально-етичні вимоги та ціннісні орієнтири дають студентам не лише розвиток духовних активів, а й відчутний поштовх до успішної соціалізації в суспільстві, наголошено на необхідності залучення студентів та випускників до системи сприяння зайнятості як невід'ємного структурного елементу соціального капіталу ВНЗ з метою сприяння їх продуктивній зайнятості.

Підвищення ефективності сприяння працевлаштуванню випускників вітчизняних ВНЗ потребує адекватного механізму формування системи сприяння вищим навчальним закладом, під яким розуміємо сукупність організаційно-правових і соціально-економічних форм, принципів, факторів впливу на процес створення системи сприяння зайнятості вищим навчальним закладом, орієнтованої на підвищення успішності входження випускників ВНЗ в ринок праці. Означений механізм включає наступні елементи формування системи сприяння зайнятості випускників: мету, цільові орієнтири, рівні формування системи, основних суб'єктів, зовнішні та внутрішні фактори впливу, критерії оцінювання рівня розвитку системи тощо. Своєю чергою, формування запропонованої системи базується на дотриманні принципів: системної цілісності, інституційності, економічної доцільності, інформаційної відкритості, синергії, інтегративності, сталості, регульованості, координованості, орієнтованості на кінцевий результат, нормативно-правової відповідності.

В межах розроблених організаційно-економічних підходів до підвищення ефективності формування ССЗ обґрунтовано можливість та доцільність розширити для роботодавців перелік послуг з підбору молодих фахівців на контрактній основі із врахуванням нормативно-правових обмежень фінансової діяльності ВНЗ і цінової політики інших суб'єктів інфраструктури ринку праці. Це дозволить підвищити якість запропонованих послуг, посилити зворотній зв'язок та відповідальність роботодавців за розміщену інформацію, зміцнити матеріально-технічну базу системи сприяння зайнятості тощо. Одночасно висвітлено організаційні аспекти підвищення ефективності сприяння зайнятості випускників, зокрема, розроблено організаційну структуру Центру сприяння зайнятості ВНЗ як стрижневого елементу запропонованої системи, що дозволить підвищити ефективність праці персоналу Центру і забезпечить реалізацію стратегічних напрямків системи сприяння зайнятості.

Проведений аналіз сучасного стану реалізації вітчизняними ВНЗ стратегії сприяння зайнятості випускників переконливо довів необхідність впровадження механізму взаємодії ССЗ на координаційному рівні. З цією метою надано науково-практичні рекомендації щодо підвищення ефективності формування системи сприяння зайнятості на основі створення Асоціації центрів сприяння зайнятості випускників ВНЗ як єдиної об'єднуючої організації на макрорівні.

Основні принципи формування та функціонування Асоціації, її організаційна структура, правовий статус, цінова політика спрямовані на реалізацію консолідуючої, координаційної, стимулюючої, інформаційно-прогностичної, організаційної, інтеграційної функцій в системі сприяння вищими навчальними закладами зайнятості випускників. Забезпечення дієвості сприяння зайнятості на макрорівні досягається шляхом взаємоінтергації організаційних структур Центрів сприяння зайнятості при ВНЗ та Асоціації.

ВИСНОВКИ

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо сприяння зайнятості випускників вищими навчальними закладами в сучасних соціально-економічних умовах. За результатами дослідження зроблено наступні висновки:

1. Ускладнене входження випускників ВНЗ в ринок праці та недосконалість державного механізму забезпечення їх першим робочим місцем переконливо свідчать про необхідність посилення ролі ВНЗ у вирішенні цієї проблеми. Передумовою ефективності означеної діяльності є належне формування вищими навчальними закладами системи сприяння зайнятості випускників, мета якої - комплексне впровадження організаційних, економічних, правових, соціальних, психологічних, інформаційних заходів із прискорення первинної трудової адаптації молодих фахівців на ринку праці, підвищення їхньої професійної мобільності, розвитку здатності до самозайнятості та підприємницької ініціативи.

2. Узагальнюючи підходи до регулювання зайнятості випускників ВНЗ, на противагу політиці «безпосереднього працевлаштування» молодих фахівців, в межах повноважень ВНЗ визнано доцільним «сприяння зайнятості випускників», яке запропоновано розуміти як багатоаспектну послідовну діяльність ВНЗ, спрямовану на підвищення професійної компетентності випускників внаслідок одночасного формування у них фахових, соціально-особистісних та кар'єрних компетенцій.

3. Враховуючи багатоаспектність і дискусійність підходів до визначення компетенцій, розкрито сутність професійної та кар'єрної компетентності з позиції їх формування у студентів вищими навчальними закладами. Виходячи з того, що розроблені профілі кар'єрних компетенцій випускників ВНЗ суттєво розширюють можливості ефективної реалізації фахових компетенцій та значною мірою сприяють підвищенню конкурентоздатності випускника на ринку праці, визначено місце системи сприяння зайнятості в інфраструктурі управління компетенціями ВНЗ.

4. З огляду на багаторівневість, взаємозалежність і взаємообумовленість відносин у сфері підготовки та зайнятості фахівців із вищою освітою, обґрунтовано необхідність дослідження проблем зайнятості випускників ВНЗ на основі принципу системної цілісності суб'єктів взаємодії “держава - ринок праці - ринок освітніх послуг - випускник ВНЗ”, що передбачає одночасне врахування впливу на формування системи сприяння зайнятості: ринкового середовища; державного регулювання молодіжної зайнятості; кадрової стратегії організацій щодо молодих ФВО; ролі ВНЗ у сприянні зайнятості випускників; мотивів, ціннісних орієнтирів і поведінки на ринку праці та ринку освітніх послуг безпосередньо випускників.

5. Результати оцінки тенденцій та соціально-економічних аспектів сприяння зайнятості випускників в Україні свідчать: по-перше, про загострення дисфункцій взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг; по-друге, недостатню ефективність державних важелів регулювання зайнятості молодих ФВО; по-третє, неадаптованість випускників ВНЗ до вимог роботодавців через не лише об'єктивні, а й суб'єктивні чинники; по-четверте, суперечливість і розбалансованість діяльності вітчизняних ВНЗ щодо сприяння зайнятості випускників.

6. Для створення сприятливих умов входження випускників ВНЗ в ринок праці та налагодження результативної взаємодії “держава - ринок праці - ринок освітніх послуг - випускник ВНЗ”, необхідно реалізувати концептуальні та практичні підходи до підвищення ефективності формування ССЗ в межах інноваційної структури управління вищим навчальним закладом, яка передбачає: по-перше, взаємозв'язок запропонованої системи з системами інформаційного забезпечення, маркетингу та моніторингу; по-друге, інтеграцію ССЗ у соціальний та організаційний капітал ВНЗ на різних рівнях її формування. Запропоновано організаційно-економічні аспекти підвищення ефективності формування ССЗ, зокрема концептуальні засади цінової політики ССЗ на основі надання розширеного переліку послуг роботодавцям на контрактній основі та організаційну структуру Центру сприяння зайнятості як стрижневого елементу запропонованої системи, що сприяє більш повній реалізації цільових орієнтирів ССЗ і одночасно впливає на підвищення ефективності її формування.

7. З метою підвищення ефективності сприяння працевлаштуванню випускників вітчизняними ВНЗ необхідно впровадити організаційно-економічний механізм формування системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників, який розглядаємо як сукупність організаційно-правових і соціально-економічних форм, принципів, факторів впливу на процес створення системи сприяння зайнятості вищим навчальним закладом з метою підвищення успішності входження випускників ВНЗ в ринок праці, що реалізується на підставі використання уточнених і запропонованих: мети, цільових орієнтирів, методологічних принципів формування системи, функціональних зв'язків між суб'єктами взаємодії “держава - ринок освітніх послуг - ринок праці - випускник ВНЗ”, зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на формування ССЗ.

8. З метою визначення рівня розвитку системи сприяння зайнятості за якісними параметрами розроблено сукупність відповідних критеріїв, які дозволяють оцінювати міру залученості ВНЗ до сприяння зайнятості випускників, серед яких: наявність єдиного інформаційного поля для всіх учасників взаємодії; досконалі організаційні форми взаємодії з роботодавцями; оптимізовані технології пошуку вакансій; впроваджена методика комплексних досліджень всіх учасників взаємодії, оптимальна внутрішньовузівська структура сприяння зайнятості випускників; налагоджені канали зворотного зв'язку з випускниками та роботодавцями тощо.

9. Вдосконаленню сучасного стану зайнятості випускників та посиленню консолідації зусиль зі сприяння їх зайнятості вищими навчальними закладами України сприятиме запропонований механізм підвищення ефективності формування системи сприяння зайнятості на координаційному рівні. З цією метою розроблено методичні підходи до формування Асоціації центрів сприяння зайнятості випускників ВНЗ з визначенням стратегічних напрямків діяльності, основних принципів функціонування, організаційної структури, правового статусу, цінової політики даного об'єднання, спрямованих на реалізацію консолідуючої, координаційної, стимулюючої, інформаційно-прогностичної, організаційної та інтеграційної функцій запропонованої Асоціації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1.Кир'янова О.В. Організаційні аспекти сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів / О.В. Кир'янова // Формування ринкової економіки - К.: КНЕУ, 2005. - Т. 3. - С. 245 - 252 (0,42 друк. арк.).

2.Кир'янова О.В. Механізм взаємодії центрів сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів з роботодавцями / О.В.Кир'янова // Вісник Хмельницького національного університету - Хмельницький, 2005. - Т. 1., № 3 (66). - С. 214-216 ( 0,38 друк. арк.).

3.Кир'янова О.В. Організаційні аспекти формування комплексної внутрішньовузівської системи сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів / В.М. Петюх, О.В. Кир'янова // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України - Тернопіль: ТДЕУ, 2005.- Вип.10 - С. 150-153 (0,42 друк. арк., особистий внесок здобувача: розробка багаторівневої системи сприяння вищим навчальним закладом зайнятості випускників на інституційному рівні, 0,3 друк. арк. ).

4.Кир'янова О.В. Сприяння розвитку молодіжної самозайнятості та підприємницької ініціативи центрами сприяння працевлаштуванню студентів та випускників ВНЗ / О.В. Кир'янова // Формування ринкової економіки - К.: КНЕУ, 2006. - С. 234-243 ( 0,4 друк. арк.).