Девіантна поведінка молоді як соціальна проблема

Діяльність педагогів не може бути високоефективною, якщо немає тісного контакту з батьками. Контакт з сім'єю - це чи не один з вагоміших важелів запоруки успіху в роботі з учнями. Злободенна проблема - «повернення» до школи батьків, пожвавлення їхнього інтересу до шкільних справ, до виховання і до майбутнього дітей. Загальновідомо, що майже віджила себе традиційна в минулому форма проведення батьківських зборів і аналіз поведінки, успішності учнів, привселюдні «нотації» на адресу батьків тощо. Більш прийнятними виявились рольові ігри, прес-конференції, конференції батьків-чоловіків; дискусії, довірливі розмови. Скажімо, батьки з цікавістю розігрують проблемні ситуації виховання дітей в сім'ї, підказуючи свої сюжети. На батьківських зборах виявляється багато недоречностей у взаємостосунках з вчителями-предметниками (грубість, несправедливість тощо), тому обов'язково слід влаштовувати обговорення наболілих проблем спільно з батьками і вчителями. До таких розмов необхідно ретельно готуватись, щоб вони не набули форми взаємозвинувачень, а були конструктивною бесідою однодумців.

Робота з батьками диференціюється в залежності від того, які умови створено в сім'ях для виховання дітей.

Ці умови доцільно диференціювати з урахуванням взаємозв'язку матеріально-побутових умов та відносин у сім'ї з попередженням відхилень у поведінці учнів. Умовно можна виділити такі рівні умов сімейного виховання [17, с.212].

І рівень. Сім'я не турбується про виховання і навчання дітей, неналагоджений побут, відсутній режим праці і відпочинку, порушуються норми харчування, правила гігієни. Конфліктні стосунки в сім'ї, систематичні сварки, вживання алкоголю, застосування фізичних покарань; велика рідкість - спільне проведення дозвілля, спостерігається відчуження між батьками і дітьми, допускаються негативні приклади в поведінці батьків. Умови сімейного виховання провокують правопорушення підлітків.

II рівень. Побут у сім'ї налагоджений. Стосунки батьків з дітьми характеризуються нав'язливою, мілкою опікою над вибором поведінкового рішення. У взаємовідносинах з підлітками допускаються нестриманість, грубість, фізичні покарання. Проведення дозвілля не враховує інтересів дитини. Стосунки в сім'ї будуються без взаєморозуміння. Придушується прагнення дітей до самостійності, незалежності. Батьки прагнуть надати допомогу дитині в навчанні. Загальне, що об'єднує цю категорію сімей, - це наявність у сім'ях достатніх матеріально-побутових умов.

Для повноцінної життєдіяльності дитини, однак цього замало, і виховна роль сім'ї низька. Педагогічна культура у взаємостосунках батьків і дітей збіднює ці стосунки. Умови сімейного виховання допускають виникнення ситуацій ризику у поведінці підлітків.

III рівень. Побут у сім'ї налагоджений, умови життєдіяльності відповідають віковим санітарно-гігієнічним нормам. Батьки проявляють до дитини турботу, довіру, цікавість до й нахилів, поважають прагнення до рівноправних відносин, стимулюють самостійність вибору поведінкових рішень. Спільне проведення дозвілля об'єднує сім'ю, батьки прагнуть допомогти дитині будувати взаємостосунки в сім'ї і школі на принципах гуманізму.

Попереджають конфлікт і ситуацію ризику. Умови сімейного виховання цілеспрямовані на попередження відхилень у поведінці підлітків. Робота з сім'єю складна і багатогранна. Однак чи не найголовніший її аспект - допомогти батькам осягнути значення родинної педагогіки, яка є серцевиною народної виховної практики. Це перевірений віками досвід національного виховання дітей в умовах родини.

Підсумовуючи викладене, є підстава стверджувати, що:

1. В нинішніх умовах соціально-економічних і політичних перетворень у суспільстві, які негативно вразили і школу, надзвичайно гострою стає проблема профілактики правопорушень і злочинів у неповнолітніх. Проблема девіантної поведінки неповнолітніх є болючою і гострою як для школи, так і для кримінальної міліції, соціальних установ (соціальні центри в основному займаються особами, які несли строк покарання).

2. Переосмислення загальної криміногенної картини, аналізу сучасного стану виховання підростаючого покоління з урахуванням соціально-політичних, економічних, медико-біологічних, психолого-педагогічних факторів, які впливають на розвиток девіантної поведінки неповнолітніх, ми виділили причини, що ведуть до розладу у поведінці неповнолітніх. Ними є прорахунки:

- сімейного виховання;

- недоліки навчально-виховного процесу;

- конфлікти в системах вчителі-учні-батьки, учні-батьки, вчителі-батьки;

- неправильна або невизначена профілактична робота з неповнолітніми;

- слабка підготовка спеціалістів до роботи з важковиховуваними дітьми.

3. Ефективність педагогічної профілактики забезпечується стійкістю і стабільністю виховного процесу, усуненням психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації особистості організацією первинної, вторинної (ранньої) профілактики, кожна з яких має свої характеристики і завдання щодо попередження і подолання аморальних вчинків.

4. Система профілактики має базуватися на принципах гуманізації навчально-виховного процесу, що передбачають захист дитини і надання їй допомоги у зміцненні фізичного і духовного здоров'я, навчанні, спілкуванні, саморозвитку, самореалізації, веденні здорового способу життя. Профілактична робота має дати можливість активно проявити себе шляхом розкриття задатків і здібностей у відповідальності з індивідуальними і суспільними потребами.

Наше дослідження показало, що у підлітків існують проблеми, які пов'язані з відносинами з батьками, вчителями, тобто нема взаєморозуміння з даними категоріями людей. Також тривожать дітей розірвані стосунки між батьками. Вплив на формування світогляду мають організації, які носять стихійний характер, телебачення, яке не відрізняється ні виховним впливом, ні науковим змістом. Також не потрібно забувати і про зміни, які відбуваються у даному віці: фізіологічні і психологічні.

Школи і відділ кримінальної міліції постійно співпрацюють, шукають оптимальні шляхи профілактичної і корекційної роботи щодо покращення виховання підлітків, підлітків-правопорушників. Посилену роботу у школах з такими дітьми ведуть, в основному психологи, класні керівники, вчителі. До організації навчально-виховного процесу залучаються батьки, які мають чималий вплив на формування підлітків як особистості. За участю кримінальної міліції та відділи у справах сім'ї та молоді, міськради розробляються програми проведення заходів з неповнолітніми. Тож соціально-педагогічні проблеми девіантної поведінки неповнолітніх на сьогодні ще існує. Тому потрібно прикладати всі зусилля, щоб дана проблема була хоч трохи вирішена (теоретичні теорії запроваджувати в практику).

Список використаних джерел

1. Антонова О.Г. Про встановлення позицій важковиховуваних підлітків у сім'ї / О.Г. Антонова //Психологія - К., 2003. - Вип. 2. - С.111-119.

2. Байярд Р.Т. Ваш беспокойный подросток / Р.Т.Байярд, Д. Байярд // Практическое руководство для отчаившихся родителей. - М.: Семья и школа, 2005. - 567 с.

3. Выготский Л.С. Трудное детство / Л.С.Выготский. - М., 1983 - 367 c.

4. Выготский Л.С. Проблемы возраста / Л.С. Выготский. - М., 1990 - 358 c.

5. Зайцева З.Г. Педагогіка / З.Г.Зайцева. - К., 2006. - 111 c.

6. Зайцева З.Г. Школа та важковиховуючі підлітки / З.Г.Зайцева. - К., 2001. - 79 с.

7. Зубчук К. Неповнолітні злочинці / К. Зубчук // Волинь, 2009. - 27 березня - С.7-11.

8. Козубовська І.В. Деякі психологічні аспекти ранньої профілактики правопорушень серед неповнолітніх /І.В. Козубовська //Початкова школа. - 2005. - №7. - С.156-159.

9. Кравцова Э.М. Формы й методы работы с подростками/
Э.М. Кравцова. - К.:Вища школа, 2006 - 510 c.

10. Крутецкий В. Психология обучения й воспитания школьников/
В. Крутецкий. - М., 1976 - С.248-267.

11. Кудрявцев В.Н. Правове поведение: норма и патология/
В.Н. Кудрявцев. - М., 2002. - 432 с.

12. Лехович А.В. Борьба с пьянством й алкоголизмом на современном этапе / А.В. Лехович. - М., 2008. - 167 с.

13. Личко А.Е. Диагностика характера подростков/ А.Е.Личко,
Н.Л. Иванов. - М.:Фолиум, 2005. - 223 с.

14. Максимова Н.Ю. Воспитательная работа с социально-дезаптироваными школьниками / Н.Ю. Максимова. - К., 2007. - 356 с.

15. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Девіантна поведінка неповнолітніх і молоді: можливість впливу.» - Харків, 2007 - С. 19-21.

16. Мясищев В.Н. Трудные дети в массовой школе / В.Н. Мясищев. - Л., 2003 - 233 с.

17. Окаринский М. Підліток і побутове оточення / М. Окаринский /Мандрівець. - 1998 - №1.

18. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх/ В.М. Оржеховська. - К. :ВіАн, 1996. - 378 с.

19. Оржеховська В.М. Соціально-педагогічні проблеми асоціальної поведінки неповнолітніх у сучасних умовах / В.М. Оржеховська //Педагогіка і психологія, 2005. - №4. - С.37-43.

20. Основи національного виховання /концептуальні положення/. - ч.1. - К.,1993 - С.103.

21. Пономаренко Г.О. Причини молодих злочинців/ Г.О.Пономаренко //Педагогіка і психологія, 2004. - №4. - С.45-51.

22. Шабанов П. Д. Наркомании: патопсихология, клиника, реабилитация/ П. Д.Шабанов, О.Ю. Штакельберг. - СПб:Невский диалект, 2000. - 290 c.

Размещено на Allbest.ru