Професійна компетентність фахівців соціальної роботи

Так чи інакше сучасна система навчання соціальної роботи вимагає суттєвих змін і потребує удосконалення. Д. Кокс у своїй доповіді на 28-ому Міжнародному конгресі Шкіл соціальної роботи (Гонконг, 1996р.) виділив ряд таких змін, які носять універсальний характер у світовому масштабі і яких, на його думку, потребує система освіти будь-якої країни, звичайно, в адаптованому варіанті.

По-перше, він виділив три рівні втручання соціальної роботи у вирішення проблем, які відповідно обумовлюють необхідність впровадження трьох рівнів підготовки соціальних працівників.

Базовий рівень навчання потрібен тим, хто буде виконувати роль каталізатора на «передовій лінії фронту», на рівні особистості, сім'ї, громади. «Я глибоко впевнений,-- зауважив Д. Кокс,-- що ми повинні спеціально готувати людей для виконання цієї надзвичайно важкої роботи, і таке навчання за змістом і формою повинно відображати реальні життєві ситуації». Сім'я, громада, сімейно-сусідська спільність як пріоритетна сфера соціальної роботи, проблема спеціальної, особливо ґрунтовної підготовки соціальних педагогів, соціальних працівників для роботи із сім'єю -- одна із головних ідей всіх останніх світових форумів, які об`єднують провідних спеціалістів більшості країн світу.

Другий рівень покликаний дати випускникам знання і уміння, необхідні для того, щоб ввести, провести, знайти витоки фінансування для різноманітних соціальних послуг, які вимагаються даним соціумом, тобто для профільних соціальних служб, спеціально орієнтованих на ті чи інші групи, категорії клієнтів, що потребують негайної допомоги.

На третьому рівні студенти одержують знання та вміння, які необхідні для того, щоб брати участь в управлінні, плануванні і розробці стратегічних напрямків соціальної роботи.

Кожен рівень повинен мати свого абітурієнта, всі три рівні пов'язані між собою. Кожен рівень важливий і унікальний по-своєму, і жоден з них не може досягти своєї мети без двох інших.

Підготовка фахівців для соціальної і соціально-педагогічної роботи в нашій країні також має певні проблеми. Перш за все вимагає серйозного вдосконалення технологія підготовки майбутніх фахівців; вищі учбові заклади потребують серйозної державної підтримки в плані фінансової допомоги, матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, активізації процесів підготовки професорсько-викладацького складу як у країні так і за рубежем. Актуальною є проблема перепідготовки працівників соціальних служб: адже функціонуючі соціальні служби на 60-70% укомплектовані фахівцями, які не мають відповідної професійної підготовки. Гострою для України є проблема підготовки підручників, посібників з соціальної і соціально-педагогічної роботи, пакетів навчально-методичної документації.

Реальність така, що у своєму прагненні підняти свій професійний статус, соціальна робота все далі відходить від своїх колишніх функцій, коли вона всього лише компенсувала, йшла слідом за проблемами. Для того, щоб зберегти віру в свою професію, її функціонування у світі, що змінюється, професія соціальний педагог і соціальний працівник повинна бути на передовій лінії фронту соціального розвитку, акцентуючи свою діяльність на створенні оптимальних умов для самореалізації кожної людини. Для виконання цього завдання і потрібна нова модель навчання соціальній роботі.

Перед соціальною освітою в Україні стоїть складне завдання - збалансувати складну ситуацію сьогодення, поставивши в центрі уваги людину, зробивши на неї ставку, особливо людину, чия безпека, життєвий рівень, права і благоустрій бажають значно кращого. І саме тут навчання соціальній роботі повинно відігравати провідну роль. Для вирішення цього завдання потрібен весь досвід, знання, які нагромаджені в нашій країні таку і за рубежем і які ми повинні навчитися мудро використовувати і розвивати.

Висновок

Соціальна компетентність - це багатогранна характеристика особистості, яка своєю багатокомпонентністю охоплює всю множину та глибину функціонуванння особистості в соціумі. Оскільки особистість - істота суто соціальна, то формат соціальної компетентності охоплює як соціальні мотиви, знання, навички, необхідні для успішної взаємодії із оточуючим соціальним середовищем, так і самопочуття та самоприйняття особистістю самої себе в постійно мінливому соціумі. При цьому соціальна компетентність передбачає як достатній рівень вміння будувати партнерські стосунки, здатності до кооперації, так і достатній рівень конфортності для того, щоб не іти врозріз з вимогами суспільства.

Неодмінною ознакою професійної компетентності фахівця з соціальної роботи виступає вміння співвіднести наявні знання з цілями, умовами і способами практичної діяльності. Професійно підготовлені фахівці з соціальної роботи володіють уміннями і навичками застосування у своїй практичній діяльності різних наукових методів, а, отже, здатні виходити за рамки свого предмету, своїй професії, вони мають якийсь творчий потенціал саморозвитку, тоді як некомпетентність негативно позначається на діяльності практикуючого фахівця. Від фахівців з соціальної роботи потрібно, щоб вся їх практична діяльність була обгрунтована теоретично та проведено професійно. Професійно підготовлені фахівці з соціальної роботи, які володіють теоретичними знаннями, і вміло, застосовуючи їх у своїй професійній діяльності, забезпечують високу якість своєї праці і досягнення грунтовних результатів з надання допомоги та підтримки своїм клієнтам.

На жаль, в сучасній соціально-психологічній та психолого-педагогічній науковій літературі проблематика формування та розвитку компетентності майбутніх фахівців в умовах вищої школи досліджена недостатньо. З точки зору концептуальної моделі випускника ВНЗ гуманітарного профілю у його інтегральній компетентності не враховується компетентнісний підхід. Саме це обумовлює особливу актуальність підготовки фахівців соціологічних професій для різних галузей економіки та невиробничої сфери. Зміст такої підготовки базується на гуманістичних засадах щодо завдань професійної діяльності, бажаних якостей особистості, творчої активної діяльності в межах відведених видів компетентності. Сукупність таких уявлень складає концептуальну модель творчого професіонала.

Перспективи подальших соціально-психологічних досліджень компетентності як складової підготовки фахівців в гуманітарному ВНЗ полягають у поглибленому дослідженні чинників мотивації навчання в межах суб'єкт-суб'єктної моделі організації навчального процесу в сучасній медійній освіті, спрямованій на формування і розвиток гармонійної висококомпетентної особистості професіонала.

Список використаних джерел

1) Годлевська Д.М. Концептуальні підходи до визначення сутності професійної компетентності соціального працівника // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць / За заг ред. проф. А.Й. Капської. Том ХХІV - К.: Логос, 2005. - С.111 - 121.

2) Годлевська Д.М. Соціальна робота як специфічний вид професійної діяльності соціального працівника // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. А.Й. Капської. Том ХХV. - К.: НПУ, 2005. - С. 126-137.

3) Годлевська Д.М. Наукові підходи до розуміння змісту поняття "комунікативна компетентність соціального працівника" // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. Науково-методичний журнал. - К.: Держсоцслужба, 2005. - №4 (12) жовтень-грудень - С. 43-50.

4) Гончарова-Горянська М. Соціальна компетентність: поняття, зміст, шляхи формування в дослідженнях зарубіжних авторів. //Рідна школа. - 2004. - С.7-8.

5) Лєпіхова Л. Соціально-психологічна компетентність у психологічній взаємодії // Вища освіта України. - 2004.- С.3.

6) Албегова, І. Ф. Дослідження мотивації соціальних працівників / І. Ф. Албегова / / Соціологічні дослідження. - 2005. - № 1. - С. 78-81.

7) Воробйова, І.В. Професійна соціалізація майбутніх фахівців соціальної роботи: питання результативності / / Соціальна політика і соціологія. - № 4.

8) Єремєєва, Т.С. Професійна підготовка майбутніх фахівців з соціальної роботи / Т. С. Єремєєва / / Вища освіта сьогодні. - 2007. - № 7. - С.45-47.

9) Закатова, І. Готуємо професіоналів для соціальної сфери / І. Закатова / / Соціальна робота. - 2003. - № 4. - С. 41.

10) Лукашевич М. П., Мигович 1.1. Теорія і методи соціальної роботи. -- К.: МАУП, 2002.

11) Татур, Ю.Г. Компетентність у структурі моделі якості підготовки фахівців / Ю.Г. Татур / / Вища освіта сьогодні. - 2004. - № 3.

12) Розумний М. Соціальна некомпетентність та шляхи її подолання // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - Вип. 5. - Київ, Миколаїв, 2004. - С. 210 - 214.

13) Аверіна, І. Із щоденника соціального працівника / І. Аверіна / / Соціальна робота. - 2005. - № 1. - С. 56-57.

14) Шишов С. Е., Агапов И. Г. Компетентностный подход к образованию: прихоть или необходимость? // Стандарты и мониторинг в образовании. - 2002 - № 2, март - апрель.- С. 60 - 64.

15) Равен Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация / Пер. с англ. - М.: Когито-Центр, 2002. - 396 с.

16) Руденко О. В. Підвищення компетентності працівників освіти у спілкуванні // Наукові записки інституту психології імені Г. С. Костюка в 3-х томах. - Т. 3. - За ред. академіка С. Д. Максименка. - К.:Главник, 2005. - С. 477 - 482.

17) Олефір В. О. Діагностика професійної компетентності персоналу // За ред. академіка С. Д. Максименка.- К.: Главник, 2005. - С. 256 - 259.Шевчук О. Роль цінностей у підготовці фахівців соціальної сфери // Схід, 2004. - № 1 (59). - С. 62 - 64.

18) Шевчук О. Роль цінностей у підготовці фахівців соціальної сфери // Схід, 2004. - № 1 (59). - С. 62 - 64.

19) Тетерський С. В. Введення в соціальну роботу: Навчальний посібник, М.: Академ проект, 2001 - 496 с.

20) Фірсов М. В., Студьонова Є. Г. Теорія соціальної роботи: Учеб. посібник для студ. Вищ. Учеб. закладів. - М.: Гуманит. Вид. Центр ВЛАДОС, 2000.-432с.

Размещено на Allbest.ru