Також, при аналізі зайнятості молоді варто приділити увагу структурі зайнятості за місцем проживання (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Структура зайнятості молоді за місцем проживання

Показники	2011	2012	2013	Темп приросту,% (2013/2011)
Загальна чисельність зайнятої молоді, тис. осіб	189,6	187,2	184,1	97,1
в т.ч - в міськіх поселення, тис. осіб	90,89	88,41	86,15	94,8
- в сільській місцевості, тис. осіб	98,71	97,93	97,95	99,2
Частка зайнятих у місті,%	47,9	47,2	46,8	97,7
Частка зайнятих у селі,%	52,1	52,8	53,2	102,1

Рис 2.10 Динаміка структури зайнятості молоді Рівненської області за місцем проживання

В структурі зайнятості молоді за місцем проживання Рівненській області переважає зайнятість в сільській місцевості чим у міській. В динаміці за 2011-2013 рр. спостерігаються незначні зміни, а саме:

- частка зайнятих у міста збільшилась на 1,1%;

- частка зайняти у сільській місцевості зменшилась на 1,1%.

Таке явище пояснюється тим, що молоді люди з сіл все більше приїздять у міста на навчання, а згодом підшуковують роботу і залишаються.

Для детального аналізу зайнятості молоді в Рівненській області, проаналізуємо зайнятість молоді за видами економічної діяльності, показники якої наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Зайнятість молоді та частка молоді у загальній обліковій кількості найманих працівників Рівненської області за видами економічної діяльності у 2011-2013 рр.

Вид економічної діяльності	Роки	Темп зростання,%
	2011	2012	2013	2013/2011
	Чис зайнятих	% до облікової кількості штатних працівників	Чис зайнятих	% до облікової кількості штатних працівників	Чис зайнятих	% до облікової кількості штатних працівників	Чис зайнятих	% до облікової кількості штатних працівників
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Всього, осіб	72660	32,6	72773	32,6	69153	33,3	95,2	102,1
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	4468	29,7	3955	31,8	3725	28,7	83,4	96,6
Рибальство, рибництво	43	27,6	44	30,9	44	27,9	102,3	137,3
Промисловість	15858	33,0	15965	32,8	15919	33,5	102,7	101,5
Будівництво	1625	29,8	1428	30,6	1399	29,9	86,1	100,3
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	8281	53,1	9387	52,7	6901	54,4	83,3	102,4
Діяльність готелів та ресторанів	1140	39,4	687	43,8	879	35,3	77,1	89,6
Діяльність транспорту та зв'язку	4388	28,0	4221	27,6	4167	27,8	95,0	99,3
- діяльність транспорту	3260	27,6	3180	28,1	3095	28,4	94,9	102,9
- діяльність пошти та зв'язку	1128	29,1	1041	26,1	1072	25,8	95,0	88,7
Фінансова діяльність	2167	58,1	2082	51,1	1651	56,3	76,2	96,9
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	1852	32,3	1647	28,8	1251	26,3	67,5	81,4
Державне управління	5565	35,4	5407	35,5	4947	36,2	88,9	102,3
Освіта	14149	27,7	14892	27,6	15048	28,9	106,4	104,3
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	10557	31,6	10845	31,3	10709	32,7	101,4	103,5
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	2567	27,4	2213	27,2	2152	27,4	83,8	100,0

Примітка*. Дані наведено по підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених підрозділах із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб.

Відносно розподілу зайнятих молодих людей, то найбільша чисельність їх протягом 2011-2013 рр. була зайнята у галузі промисловості (2013р. - 23%), освіті ( 2013 - 21,8%) і охорони здоров'я (2013 - 15,5%) і у цих галузях спостерігалась тенденція до зростання чисельності зайнятої молоді.

Найменше зайнятих спостерігається у сфері рибальства, рибництва (0,1% і у 2011 і у 2013), у фінансовій діяльності (2013 - 2,4%, що на 0,6% менше ніж у 2011), та у діяльності готелів та ресторанів (1,3% у 2013 році).

Зальна структура зайнятості молоді за видами економічної діяльності у 2011-2013 роках відображена на рис. 2.11.

Рис. 2.11. Cтруктура зайнятості молоді за видами економічної діяльності

Щодо найманих молодих працівників у загальній обліковій кількості найманих працівників за видами економічної діяльності, то тут структура і тенденції мають дещо інший характер (рис.2.12).

Найбільша частка найманих молодих працівників у загальній обліковій кількості усіх працівників як у 2011 так і у 2013 році відповідає фінансовій та страховій діяльності (відповідно 58,1 56,3%), у торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (2011- 53,1%, 2012 - 54,4%), та діяльності готелів та ресторанів (2011 - 39,4%, 2013- 35,3%).

З найменшим бажанням молодь працевлаштовується на транспорт, у сільське господарство, житлово-комунальний сектор і побутове обслуговування (її частка тут найнижча).

Відтак низька облікова кількість найманих працівників прослідковується у сфері освіті (2011 - 27,7%, 2013 - 28,9%), що є результатом того що більшість робочих місць у цій галузі зайняті людьми перед пенсійного віку, тобто майже не відбувається процес оновлення освітніх кадрів, у наданні комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту 2011 та у 2013 рр. - 27,4%,а також у сільському господарстві (2011 - 25%, 2013 - 25,2%), оскільки здебільшого молодь не вважає престижним працювати на селі, та де має місце найнижчий рівень оплати праці.

Рис. 2.12 Динаміка частки зайнятої молоді у загальній обліковій кількості штатних працівників за видами економічної діяльності у 2011 та 2013 рр.

Аналіз галузевої структури молодіжної зайнятості говорить про нерівномірний її розподіл по галузях економіки. Якщо в середньому кожний 4-й зайнятий є молодою людиною, то в охороні здоров'я, освіті й науці - кожний третій, у торгівлі - більше 50%. У фінансовій і управлінській сферах іде омолодження кадрів, і тут частка молоді перевершує середні значення. У промисловості й будівництві питома вага молодих працівників, навпаки, майже у 2 рази нижче середньої.

2.3 Оцінка масштабів молодіжного безробіття в Рівненській області та шляхи їх мінімізації

Невтішна динаміка зменшення рівня економічної активності та зайнятості молоді в Рівненській області, яку ми прослідкувати у попередньому підрозділі, породжує проблему безробіття молоді.

Невирішені проблеми безробіття молоді призводять до:

- зростання безробіття та зниження рівня життя; поширення пасивних (утриманство),

- нерегламентованих (тіньова зайнятість) і деструктивних (кримінал) моделей поведінки;

- спонукають до зовнішніх трудових міграцій;

- спричиняють психологічні зміни (втрату мотивації до праці, зміну структури ціннісних орієнтацій і падіння престижності легальної зайнятості).

Для подолання проблеми безробіття, зокрема серед молоді, державною службою зайнятості здійснюються заходи активної та пасивної політики.

До пасивних заходів відносяться: реєстрація та облік безробітних, організація системи надання допомоги (як грошової так і не грошової) по безробіттю та ін., але ці заходи не суттєво впливають на співвідношення попиту і пропозиції робочої сили, тому в умовах ринку не регулюють зайнятість.

Активні заходи (надання інформаційних, консультаційних та профорієнтаційних послуг, створення банку вакансій та пошук підходящої роботи, сприяння в працевлаштуванні громадян, у тому числі шляхом організації підприємницької діяльності, організація професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації безробітних, організація і фінансування громадських робіт), в свою чергу, навпаки мають суттєвий вплив на формування попиту і пропозиції робочої сили.

Тому, за для формування реальної картини у сфері зайнятості молоді Рівненської області доцільно розглянути ситуацію, що відбувається на зареєстрованому молодіжному ринку праці Рівненської області (табл. 2.9).

Таблиця 2.9

Надання соціальних послуг безробітним громадянам у віці до 35 років, які перебували на обліку в Рівненській обласній службі зайнятості

	Роки	Темп зростання,%
	2011	2012	2013	2013/2011
1	2	3	4	5
Перебувало на обліку, осіб	36133	36431	25603	70,9
Працевлаштовано, осіб	14773	15888	7929	53,7
Рівень працевлаштування,%	40,9	43,6	31,0	75,8
Проходили професійне навчання за направленням центрів зайнятості, осіб	4999	5404	4971	99,4
Рівень охоплення молоді профнавчанням,%	13,8	14,8	19,4	140,6
Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, осіб	4254	3291	1845	43,4
Рівень охоплення молоді громадськими та іншими роботами тимчасового характеру,%	11,8	9,0	7,2	61,0
Перебувало на обліку на кінець звітного періоду, осіб	8815	9006	7972	90,4

Отже, з таблиці 2.9 є очевидним, що у 2013 році на обліку Обласної служби зайнятості перебувало 25603 незайнятих громадян у віці до 35 років, що на 29,1% менше ніж у 2011р%, це свідчить про зменшення серед молоді попиту на послуги служби зайнятості, внаслідок самостійного пошуку роботи, а також зменшення молоді через виїзд на навчання за кордон, трудову міграцію, тобто пошуки вищих заробітків і кращих умов життя в більш розвинених регіонах ( і як наслідок реєстрація в інших РЦЗ), або ж за кордоном.

Також спостерігається зменшення кількості молоді, яка проходить профнавчання та бере участь у громадських роботах відповідно на 0,6% та 56,6%. Тенденції рівнів охоплення молоді заходами активної політики сприяння зайнятості відображено на рис. 2.13.

Рис. 2.13 Рівень охоплення молоді у віці 14-35 років заходами активної політики сприяння зайнятості у 2011-2013 рр.

Ще одним з видів надання послуг службою зайнятості для незайнятого населення є профорієнтація - заходи, спрямовані на ознайомлення людини з її здібностями й можливостями для того, щоб запропонувати їй вибрати одну з найбільш підходящих для неї професій з врахуванням потреб виробництва.

Професійна орієнтація -- це наукова дисципліна, яка допомагає людині обрати свою майбутню професію з урахуванням всіх її здібностей, потреб і бажань. Також професійна орієнтація містить технологію розвитку у людини позитивного ставлення до праці. Дані про надання профорієнтаційних послуг безробітній молоді відображена в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Динаміка охоплення молоді профорієнтаційними послугами служби зайнятості

Рік	Незайняте населення	Зайняте населення
	У віці до 35 років	з них у віці до 18 років	Особи,які навчаються у навчальних закладах різних рівнів, осіб	з них учні загальноосвітніх навчальних закладів
	Усього, осіб	В т.ч. кількість наданих послуг, одиниць	Усього, осіб	В т.ч. кількість наданих послуг, одиниць	Усього, осіб	В т.ч. кількість наданих послуг, одиниць	Усього, осіб	В т.ч. кількість наданих послуг, одиниць
1	2	3	4	5	6	7	8	9
2011	34467	129078	610	2345	54765	54806	49634	49639
2012	35108	133070	514	1979	51452	51463	47344	47348
2013	24208	103867	173	601	49402	49409	44855	44860

Як вже зазначалось однією з причини дестабілізації ситуації на молодіжному ринку праці є ринок освітніх послуг. Молодим людям пропонується маса професій, однак відсутні орієнтири, які дозволяють оцінити його майбутню затребуваність по отриманій професії. Відсутність механізмів взаємозв'язку ринку праці та ринку освітніх послуг, загострює проблему працевлаштування молодих людей, які отримали освітньо-кваліфікаційний рівень за певною професію.

Тому, особливої уваги для дослідження проблем безробіття має освітньо-кваліфікаційна структура чисельності безробітної молоді, яка дає змогу визначити ступінь конкурентоспроможності робочої сили молоді на повному ринку праці (чим вищий рівень освіти, тим вище рівні економічної активність і зайнятість і тим нижче неформальна зайнятість і безробіття) (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Структура чисельності випускників навчальних закладів, які перебували на обліку в Рівненській службі зайнятості у 2011-2013рр

Перебувало на обліку:	Роки	Темп зростання (2013/2011),%
	2011	2012	2013
1	2	3	4	5
Випускників усього, осіб З них: - працевлаштовано,осіб - проходили профнавчання, осіб	5875 1371 983	6025 1825 1107	4119 1079 834	70,11 78,0 84,8
Випускників середніх загальноосвітніх закладів, осіб З них: - працевлаштовано, осіб - проходили профнавчання, осіб	686 207 433	574 180 405	414 234 353	60,3 113,0 81,5
Випускників професійно-технічних навчальних закладів, осіб З них: - працевлаштовано, осіб - проходили профнавчання, осіб	2144 415 286	2264 664 357	1627 388 273	75,9 93,5 95,5
Випускників вищих навчальних закладів, осіб З них: - працевлаштовано, осіб - проходили профнавчання, осіб	3045 749 264	3187 981 345	2078 457 208	68,2 61,0 78,8

З рис. 2.14 видно, що найбільшу частку серед безробітної молоді яка перебуває на обліку в центрах зайнятості Рівненської області складають випускники професійно технічних навчальних закладів, частка яких за досліджуваний період зменшилась на 1,4%, і у 2013 році становить вище половини всіх випускників - 50,4%. На другому місці за питомою вагою складають випускники ВНЗ 39,5% у 2013 році, що на 3% більше ніж у 2011 році. На останньому місці знаходяться випускники середніх загальноосвітніх закладів, частка яких у 2013 році - 10,1%, у 2011 - 11,7% (зменшилась на 1,6%).

Однак варто зазначити що рівень працевлаштування випускників ЗОШ є найвищим і він помітно збільшився у 2013 році в порівнянні з 2011 на 26,3%, рівень працевлаштування випускників ПТУ загалом за досліджуваний період збільшився на 4,4%, випускників ВНЗ зменшився на 2,6% (див. рис. 2.15).

Рис. 2.15 Динаміка рівнів працевлаштування випускників різних рівнів навчальних закладів, які перебували на обліку в РОСЗ за 2011-2013рр.

Як вже зазначалось, у категорію молоді входять неповнолітні особи до 18 років, які мають право працювати і звертатись за допомогою у працевлаштуванні до ДСЗ, тому у таблиці 2.12 наведені дані заходів працевлаштування молоді у віці до 18 років.

Таблиця 2.12

Заходи сприяння зайнятості осіб у віці до 18 років у 2011-2013 рр.

	Роки	Темп зростання (2013/2011),%
	2011	2012	2013
Перебувало на обліку, осіб	618	563	330	53,4
Працевлаштовано, осіб	87	106	215	247,1
Частка працевлаштованої молоді,%	14,1	18,8	65,2	462,4
Проходили професійне навчання за направленням центрів зайнятості	291	308	260	89,3
Частка молоді яка проходила профнавчання,%	47,1	54,7	78,8	167,3
Брали участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру	52	36	11	21,2
Частка молоді,яка брала участь у громадських роботах ,%	8,4	6,4	3,4	40,5

Проаналізувавши дані таблиці 2.12 можна сказати, що чисельність неповнолітніх громадян, які перебували на обліку в РОЦЗ суттєво зменшилась за період 2011-2013 рр. на 312 осіб (46,6%). Чисельність молоді, яка проходила профнавчання і брала участі у громадських роботах також мала тенденцію до зменшення відповідно на 37,1% і 5%.

Динаміку охоплення молоді у віці до 18 років заходами активної політики зайнятості молоді відображені на рисунку 2.16.

Рис. 2.16 Рівні охоплення молоді у віці до 18 років активними заходами сприяння зайнятості за період 2011-2013 рр.

На підставі результатів аналізу стану зареєстрованого молодіжного ринку праці Рівненської області доводиться констатувати, що становище молоді на ринку праці регіону залишається досить складним і потребує заходів для стабілізації використання її трудового потенціалу.

Вирішити проблему безробіття можна, але підходити до цього рішення слід комплексно:

1. По-перше, держава має подбати про створення атмосфери соціальної стабільності і захищеності для розглянутого шару населення (адже молодь - це майбутнє нації):

Ш переглянути і доопрацювати законодавчу базу;

Ш відкоригувати політику в галузі працевлаштування;

Ш знайти можливості додаткового фінансування державних програм і заходів у напрямку зайнятості;

Ш розробити систему заохочень, пільгового інвестування і оподаткування регіонів з низьким рівнем безробіття (тим самим стимулювати місцеву адміністрацію в пріоритетності вирішення проблеми зайнятості) і ін.

Держава мусить дбати про соціальний захист та адаптацію до умов економічного ризику непрацюючої молоді; про зменшення масштабів пропозиції молодої робочої сили на ринку праці шляхом застосування гнучких форм зайнятості, про заохочення її до самозайнятості, про розвиток інформаційних систем.

2. По-друге, органи місцевої адміністрації повинні активно стежити за становищем на ринку праці свого регіону:

· сприяти створенню необхідної кількості державних і комерційних спеціалізованих інститутів, що займаються працевлаштуванням, професійним консультуванням, психологічною підтримкою (зокрема, спеціалізованих агентств для молоді, кадрових агентств, центрів соціально-психологічної допомоги молоді, бірж праці тощо);

· стежити за діяльністю державних служб зайнятості та Міської біржі праці, надаючи необхідну фінансову допомогу та організаційно-правову підтримку (при оплаті стажувань, фінансуванні та організації професійно-консультаційних масових заходів тощо);

· формувати державне замовлення для вузів на такі спеціальності, які відповідають вимогам часу і умов сформованого ринку праці;

· забезпечити тісний взаємозв'язок у системі: місцеві органи самоврядування - вузи - ринок праці;

· стимулювати підприємства і приватних підприємців у збільшенні кількості молодих фахівців при формуванні кадрового потенціалу фірм (проводити на базі бірж праці та кадрових агентств консультаційно-роз'яснювальні семінари з роботодавцями; виділяти необхідні фінансові кошти на початковому етапі апробації молодого фахівця, ввести квотування чисельності молодих спеціалістів на підприємствах, організовувати курси з планування кадрової політики для приватних підприємців).

3. По-третє, необхідна перебудова в освітній діяльності сучасних навчальних закладів, сьогоднішній вуз повинен випускати якісно іншого фахівця:

- випускник повинен мати чітку професійну спрямованість (для цього необхідно ввести в будь-який вищий навчальний заклад спеціальну дисципліну / курс - «Планування професійної кар'єри»);

- випускник повинен бути впевнений у затребуваності своїх знань (спеціальності повинні підбиратися не тільки з метою комерційної вигоди на сьогоднішній день, але і з урахуванням перспективних тенденцій на ринку праці; ввести в практику післядипломну стажування на підприємствах протягом, приблизно, шести місяців);

- вуз повинен бути націлений не на набір, а на випуск, тобто на базі будь-якого сучасного вузу повинна працювати своя кадрова служба по роботі з випускниками (або укладений договір зі спеціалізованими агентствами), забезпечуватися стійкі взаємозв'язки з діючими підприємствами-роботодавцями, організовуватися курси додаткової спеціалізації і підвищення кваліфікації, практикуватися розподіл на підприємства хоча б найбільш перспективних випускників.

Природно, система заходів щодо зниження безробіття серед молодих фахівців не вичерпується наведеним переліком, існує величезне поле для творчого пошуку шляхів виходу з ситуації, на ринку праці ситуації. Тому, лише підійшовши до вирішення проблеми безробіття комплексно, можна буде помітити зменшення кількості молоді в рядах безробітних.

Висновок до розділу 2

В даному розділі проведений аналіз основних показників зайнятості молоді України в цілому та Рівненської області зокрема.

Отже, в результаті дослідження статистичних даних виявлено такі тенденції зайнятості молодих громадян в Україні:

За період останніх трьох років економічно активна частина населення мала тенденцію до зменшення загалом на 76,3 тис. осіб (0,35%). Економічно активне населення більш ніж на третину представлене молоддю. Саме ця частина населення у своїй сутності і є робочою силою. В Україні спостерігається тенденція до зменшення частки економічно активної молоді у загальній кількості економічно активного населення і у 2013 році цей показник зменшився на 0,6% порівняно з 2011.

Чисельність економічно-активної молоді зменшилась на 3,5%, але в той же час рівень економічної активності зріс на 1%.

Чисельність зайнятої молоді зменшилась на 0,7%, а рівень зайнятості збільшився на 1,6%;

Чисельність безробітної молоді також зменшилась на 12,1%, і відповідно зменшився рівень безробіття на 1,2%.

Відносно розподілу зайнятої молоді за видами економічної діяльності, доцільно відзначити, що в деяких галузях вона має зміни за період 2011- 2013 рр. Зросла питома вага зайнятої молоді за цей період найбільше у галузі державного управління (на 31,84%), в галузі освіти (на 4,3%) та у фінансовій та страховій діяльності (на 3,55%). Взагалі не відбулись зміни у галузі охорони здоров'я, де чисельність зайнятих у 2013 році така ж як у 2011, проте, варто зазначити, що у 2012 році відбулось різке збільшення зайнятих на 5,4 тис. осіб. Загалом найбільша частка зайнятих молодих людей у промисловій галузі (2013 р. - 26,1%) та діяльності транспорту і зв'язку (2013 р. - 14,4%).

Аналіз галузевої структури молодіжної зайнятості говорить про нерівномірний її розподіл по галузях економіки. Якщо в середньому кожний 4-й зайнятий є молодою людиною, то в охороні здоров'я, освіті й науці - кожний третій, у торгівлі - більше 50%. У фінансовій і управлінській сферах іде омолодження кадрів, і тут частка молоді перевершує середні значення. У промисловості й будівництві питома вага молодих працівників, навпаки, майжу у 2 рази нижче середньої.

Загалом, можна сказати, що на молодіжному ринку праці України спостерігаються позитивні зрушення.

Тенденції зайнятості молоді в Рівненській області мають дещо інший менш позитивний характер, а саме:

· спостерігається незначне зростання економічно активної частини населення 0,3 тис. осіб (0,1% за весь період), проте в той же час в досліджуваний період відбулось значне скорочення активно-економічної частини молоді на 4,2 тис. осіб (1,9%). Разом з тим і скоротилась чисельність зайнятої молоді на 2,9%, а чисельність безробітних зросла на 1,3 тис. осіб (4,6%). Такі тенденції є негативними і одним з найбільш небажаних наслідків молодіжного безробіття є зниження трудової мотивації, затримки у формуванні способу життя працюючої людини в тих молодих людей, чиє трудове життя починається з безробіття.

· у структурі зайнятих молодих людей за статевою ознакою явно перевищує частка чоловіків над жінками. Динаміка показує, що чисельність зайнятих чоловіків за період 2011-2013 рр. збільшилась на 1,5%, а жінок на 1,5% зменшилась. Варто зазначити, що молоді жінки на ринку праці мають певні проблеми у працевлаштуванні, оскільки у 15-34 роки вони найбільш здатні до вагітності, роботодавець, не бажаючи нести зайві витрати на оплату декретної відпустки, однозначно робить вибір на користь інших кандидатів.

· В структурі зайнятості молоді за місцем проживання Рівненській області переважає зайнятість в сільській місцевості чим у міській. В динаміці за 2011-2013 рр. спостерігаються незначні зміни, а саме, частка зайнятих у міста збільшилась на 1,1%; частка зайнятих у сільській місцевості зменшилась на 1,1%. Таке явище пояснюється тим, що молоді люди з сіл все більше приїздять у міста на навчання, а згодом підшуковують роботу і залишаються.

· Відносно розподілу зайнятих молодих людей за видами економічної діяльності, то найбільша чисельність їх протягом 2011-2013 рр. була зайнята у галузі промисловості (2013р. - 23%) , освіті (2013 - 21,8%) і охорони здоров'я (2013 - 15,5%) і у цих галузях спостерігалась тенденція до зростання чисельності зайнятої молоді. Найменше зайнятих спостерігається у сфері рибальства, рибництва (0,1% і у 2011 і у 2013), у фінансовій діяльності (2013 - 2,4%, що на 0,6% менше ніж у 2011), та у діяльності готелів та ресторанів (1,3% у 2013 році).

· Найбільша чатка найманих молодих працівників у загальній обліковій кількості усіх працівників як у 2011 так і у 2013 році відповідає фінансовій та страховій діяльності (відповідно 58,1 56,3%), у торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (2011 - 53,1%, 2012 - 54,4%), та діяльності готелів та ресторанів (2011 - 39,4%, 2013 - 35,3%).

З найменшим бажанням молодь працевлаштовується на транспорт, у сільське господарство, житлово-комунальний сектор і побутове обслуговування (її частка тут найнижча).

Відтак низька облікова кількість найманих працівників прослідковується у сфері освіті (2011 - 27,7%, 2013 - 28,9%), що є результатом того що більшість робочих місць у цій галузі зайняті людьми перед пенсійного віку, тобто майже не відбувається процес оновлення освітніх кадрів, у наданні комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту 2011 та у 2013 рр. - 27,4%,а також у сільському господарстві (2011 - 25%, 2013 - 25,2%), оскільки здебільшого молодь не вважає престижним працювати на селі, та де має місце найнижчий рівень оплати праці.

Така невтішна динаміка зменшення рівня економічної активності та зайнятості молоді в Рівненській області, яку ми прослідкувати у попередньому підрозділі, породжує проблему безробіття молоді, тому доцільно розглянути ситуацію на зареєстрованому ринку праці.

У 2013 році на обліку Обласної служби зайнятості перебувало 25603 незайнятих громадян у віці до 35 років, що на 29,1% менше ніж у 2011р%, це свідчить про зменшення серед молоді попиту на послуги служби зайнятості, внаслідок самостійного пошуку роботи, а також зменшення молоді через виїзд на навчання за кордон, трудову міграцію, тобто пошуки вищих заробітків і кращих умов життя в більш розвинених регіонах (і як наслідок реєстрація в інших РЦЗ), або ж за кордоном. Також спостерігається зменшення рівня охоплення безробітної молоді заходами активної політики РСЗ (Охоплення профнавчанням та участю у громадських роботах зменшилось відповідно на 0,6% та 56,6%).

Аналіз освітнього-кваліфікаційного рівня зареєстрованого безробіття має таку структуру: найбільшу частку серед безробітної молоді яка перебуває на обліку в центрах зайнятості Рівненської області складають випускники професійно технічних навчальних закладів, частка яких за досліджуваний період зменшилась на 1,4%, і у 2013 році становить вище половини всіх випускників - 50,4%. На другому місці за питомою вагою складають випускники ВНЗ 39,5% у 2013 році, що на 3% більше ніж у 2011 році. На останньому місці знаходяться випускники середніх загальноосвітніх закладів, частка яких у 2013 році - 10,1%, у 2011 - 11,7% (змен. на 1,6%).

Оскільки, у категорію молоді входять неповнолітні особи до 18 років, які є найменш конкурентоспроможними і потребують соціального захисту, але у цьому віці вони мають право працювати і звертатись за допомогою у працевлаштуванні до ДСЗ, тому у розділі наведені дані зареєстрованого безробіття цієї категорії молоді. Аналіз даних показав, що чисельність неповнолітніх громадян, які перебували на обліку в РОЦЗ суттєво зменшилась за період 2011-2013 рр. на 312 осіб (46,6%). Чисельність молоді, яка проходила профнавчання і брала участі у громадських роботах також мала тенденцію до зменшення відповідно на 37,1% і 5%.

Тому, на підставі результатів аналізу молодіжного ринку праці Рівненської області доводиться констатувати, що становище молоді на ринку праці регіону залишається досить складним і потребує заходів для стабілізації використання її трудового потенціалу.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

Отже, відповідно до мети та поставлених завдань в даній кваліфікаційні роботі розкрито теоретичні основи зайнятості молоді й на основі порівняльного аналізу значень основних показників ринку праці, здійснено оцінку стану молодіжної зайнятості в Рівненській області та визначено тенденції розвитку його основних індикаторів.

Молодь - окрема соціально-демографічна група людей, які перебувають в стадії трудового й соціального самовизначення й володіють рядом специфічних ознак, що відрізняють її від громадян іншого віку. Вони мають ряд особливостей, які з погляду оцінки трудових ресурсів є як перевагами (високий освітній рівень, ініціативність, нестандартність мислення, уміння швидко адаптуватися в умовах ринкової економіки, бажання працювати й використовувати отримані в навчальному закладі знання на практиці), так і недоліками (відсутність практичного досвіду й трудових навичок, завищені вимоги до передбачуваної роботи, завищена самооцінка й ін.).

Молодіжний сегмент ринку праці - найбільш проблемна частка загальнонаціонального ринку праці. Пошуки першого робочого місця, невідповідність рівня та якості отриманої освіти професійним обов'язкам, відсутність досвіду роботи, невідповідність запитів молоді та пропозицій роботодавців посилюють напруження на ринку праці. Недостатня увага з боку держави до таких проблем, відсутність системної програми регулювання, законодавча неврегульованість можуть стати підґрунтям для соціальних та політичних потрясінь.

За проведеним дослідженням, виявилось що на молодіжному ринку праці України спостерігаються позитивні зрушення (збільшення економічної активності і зайнятості молоді, зменшення рівня безробіття).

На підставі результатів аналізу молодіжного ринку праці Рівненської області доводиться констатувати, що становище молоді на ринку праці регіону є досить складним і має негативні тенденції за досліджуваний період (зменшення економічної активності і зайнятості молоді, збільшення молодіжного безробіття) і потребує заходів для стабілізації використання її трудового потенціалу.

Вирішити проблему безробіття можна, але підходити до цього рішення слід комплексно:

1. По-перше, держава має подбати про створення атмосфери соціальної стабільності і захищеності для розглянутого шару населення (адже молодь - це майбутнє нації):

Ш переглянути і доопрацювати законодавчу базу;

Ш відкоригувати політику в галузі працевлаштування;

Ш знайти можливості додаткового фінансування державних програм і заходів у напрямку зайнятості;

Ш розробити систему заохочень, пільгового інвестування і оподаткування регіонів з низьким рівнем безробіття (тим самим стимулювати місцеву адміністрацію в пріоритетності вирішення проблеми зайнятості) і ін.

Держава мусить дбати про соціальний захист та адаптацію до умов економічного ризику непрацюючої молоді; про зменшення масштабів пропозиції молодої робочої сили на ринку праці шляхом застосування гнучких форм зайнятості, про заохочення її до самозайнятості, про розвиток інформаційних систем.

2. По-друге, органи місцевої адміністрації повинні активно стежити за становищем на ринку праці свого регіону:

· сприяти створенню необхідної кількості державних і комерційних спеціалізованих інститутів, що займаються працевлаштуванням, професійним консультуванням, психологічною підтримкою (зокрема, спеціалізованих агентств для молоді, кадрових агентств, центрів соціально-психологічної допомоги молоді, бірж праці тощо);

· стежити за діяльністю державних служб зайнятості та Міської біржі праці, надаючи необхідну фінансову допомогу та організаційно-правову підтримку (при оплаті стажувань, фінансуванні та організації професійно-консультаційних масових заходів тощо);

· формувати державне замовлення для вузів на такі спеціальності, які відповідають вимогам часу і умов сформованого ринку праці;

· забезпечити тісний взаємозв'язок у системі: місцеві органи самоврядування - вузи - ринок праці;

· стимулювати підприємства і приватних підприємців у збільшенні кількості молодих фахівців при формуванні кадрового потенціалу фірм (проводити на базі бірж праці та кадрових агентств консультаційно-роз'яснювальні семінари з роботодавцями; виділяти необхідні фінансові кошти на початковому етапі апробації молодого фахівця, ввести квотування чисельності молодих спеціалістів на підприємствах, організовувати курси з планування кадрової політики для приватних підприємців).

3. По-третє, необхідна перебудова в освітній діяльності сучасних навчальних закладів, сьогоднішній вуз повинен випускати якісно іншого фахівця:

- випускник повинен мати чітку професійну спрямованість (для цього необхідно ввести в будь-який вищий навчальний заклад спеціальну дисципліну / курс - «Планування професійної кар'єри»);

- випускник повинен бути впевнений у затребуваності своїх знань (спеціальності повинні підбиратися не тільки з метою комерційної вигоди на сьогоднішній день, але і з урахуванням перспективних тенденцій на ринку праці; ввести в практику післядипломну стажування на підприємствах протягом, приблизно, шести місяців);вуз повинен бути націлений не на набір, а на випуск, тобто на базі будь-якого сучасного вузу повинна працювати своя кадрова служба по роботі з випускниками (або укладений договір зі спеціалізованими агентствами), забезпечуватися стійкі взаємозв'язки з діючими підприємствами-роботодавцями, організовуватися курси додаткової спеціалізації і підвищення кваліфікації, практикуватися розподіл на підприємства хоча б найбільш перспективних випускників.

Природно, система заходів щодо зниження безробіття серед молодих фахівців не вичерпується наведеним переліком, існує величезне поле для творчого пошуку шляхів виходу з ситуації, на ринку праці ситуації. Тому, лише підійшовши до вирішення проблеми безробіття комплексно, можна буде помітити зменшення кількості молоді в рядах безробітних.

Спільними зусиллями держави та роботодавців можна вирішити проблеми зайнятості молоді, а тим самим покращити стандарти життя у нашій державі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Конституція України. Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 р. №803-XII (зі змінами) [Електронний ресурс]

2. Грішанова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. - К.: Знання, 2006. - 559 с.

3. Социальная работа: [під ред. В.І. Курбатова]. - Ростов н/Д: «Феникс», 2000. - 576 с.

4. Васильченко. В.С. Державне регулювання зайнятості / В.С. Васильченко. - К.: КНЕУ, 2003. - 252 с.

5. Конституція України. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року №2998-XII (зі змінами) [Електронний ресурс]

6. Социологическая энциклопедия: [под ред. А.Н. Данилова]. - Минск, 2003. - С. 384.

7. Соціологічна енциклопедія / Укладач В.Г. Городяненко. - К.: Академвидав, 2008. - 456 с.

8. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Під ред. В.І. Воловича. - К.: Укр. Центр духовної культури, 1998. - 736 с.

9. Соціальна політика і соціальна робота: Термінол.-понятійн. слов. М.Ф. Головатий, М.Б. Панасюк. - К.: МАУП, 2005. - 560 с.

10. Соціологічна енциклопедія / Укладач В.Г. Городяненко. - К.: Академвидав, 2008. - 456 с.

11. Соціальна робота в Україні: перші кроки: [під ред. В. Полтавця]. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. - 236 с.

12. Сборник методических материалов, для тех, кто занимается социальным воспитанием, организацией работы с молодежью «Молодежь Украины, социальные службы для молодежи (теор., метод. и организация работы)» - Вып. 2. - Київ - Харків, 1992. - 173 с

13. Соціальна робота в Україні: перші кроки: [під ред. В. Полтавця]. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. - 236 с.

14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про молодіжний центр праці» від 24 січня 2001 р. №40.

15. Статистичний щорічник Рівненської області за 2011 рік. - Головне управління статистики у Рівненській області, 2012.

16. Статистичний щорічник Рівненської області за 2012 рік / Голов. упр. статистики у Рівнен. обл. - Рівне, 2013.

17. Статистичний щорічник Рівненської області за 2013 рік / Голов. упр. статистики у Рівнен. обл. - Рівне, 2014.

18. Головне управління статистики в Рівненській області [Електронний ресурс]

19. Рівненський регіональний центр зайнятості [Електронний ресурс]

20. Золотарьов В. Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості молоді/ В.Золотарьов// Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр.: у 2-х ч. - Х.: Ви-во ХарРІУАДУ, 2002. - Вип. 2. - Ч.І. - С. 61-65.

Размещено на Allbest.ru

...