Дослідження демографічних процесів у Дніпропетровському регіоні

Отже, задля подолання високого рівня смертності, необхідно врахувати основні проблеми та фактори, які на неї впливають, характерні саме для Дніпропетровського регіону. Шляхи подолання смертності складаються з масштабних заходів з профілактичних, інформаційних, реабілітаційних, адміністративних та технічних заходів

3.2 Заходи з підвищення рівня народжуваності

Основні напрямки, за якими будуть здійснюватися заходи з підвищення народжуваності є такими: Оптимізація мережі дошкільних навчальних закладів; Оптимізація мережі загальноосвітніх навчальних закладів; Оптимізація мережі профілактично-лікувальних закладів для дітей; Гарантування безпечного материнства і ефективної медичної допомоги під час вагітності і пологів, а також посилення орієнтації на відповідальне батьківство; Створення сприятливих умов для поєднання зайнятості з народженням і вихованням дитини; Проведення інформативної так пропагандистської кампанії з формування сімейних цінностей.

У цих рекомендаціях ми врахували результати проведеного анкетування. Для підвищення рівня народжуваності ми пропонуємо вжити наступні заходи:

1. Оптимізувати кількість дошкільних навчальних закладів з урахуванням прогнозованої чисельності дітей відповідного віку. Слід провести перевірку мережі закладів дошкільного виховання на відповідність потребам області. Особливо важливим є аналіз потреб сільського і міського населення, а також населення районів і міст області. Варто взяти до уваги, що зміни нерівномірні в різних населених пунктах через особливості статево-вікового складу населення. Оптимізація кількості дошкільних навчальних закладів відповідно до динаміки чисельності дітей віком 0-5 років необхідна для оптимального задоволення потреб населення і раціонального використання коштів громад; 2. Аналіз і врахування обласним управлінням освіти змін щодо трудового навантаження на викладачів закладівчерез зміну кількості учнів молодшої/старшої школи з переглядом функціональних обов'язків частини педагогічного персоналу; 3. Реорганізація частини загальноосвітніх навчальних закладів у комплекси «садочок-школа»;4. Удосконалення роботи мережі позашкільних закладів із обов'язковим аналізом уподобань і бажань дітей (комп'ютерні технології, рольові ігри, історичні реконструкції, кулінарні школи і школи «Лего», підготовка до участі в загальноукраїнських конкурсах). Всебічне інформування учнівської молоді і батьків та пропагування роботи таких закладів у ЗМІ; 5. Моніторинг обласним управлінням охорони здоров'я рівня навантаження профілактично-лікувальних закладів із оперативним реагуванням на зміни, пов'язані з коливанням показника чисельності дитячого населення. Необхідними є і вчасні управлінські втручання з варіацій ресурсного забезпечення (кадрів, приміщень, обладнання тощо). За потреби слід проводити оптимізацію мережі педіатричної служби, особливо її первинної ланки; 6. Продовження цільового вкладення коштів у функціонування і розвиток, покращення матеріально-технічної бази та підвищення кваліфікації персоналу Дніпропетровського перинатального центру та перинатального центру у Кривому Розі; 7. Удосконалення діяльності перинатальних центрів як консультативно-тренінгових закладів для медичних спеціалістів області; 8. Збереження наявної кількості ліжкомісць (лікарських та акушерських) для вагітних жінок та породіль із перепрофілюванням, залежно від потреб (збільшення кількості ліжкомісць для збереження вагітності, превентивної госпіталізації перед пологами жінок із високим ризиком виникнення ускладнень тощо); 9. Розроблення програми спрямованої на профілактику хвороб, збереження репродуктивного здоров'я від початку життя; виховання свідомого ставлення до батьківства; мінімізацію дії шкідливих чинників (як довкілля, так і поведінкових); вчасну пренатальну діагностику, в тому числі вроджених вад і генетичних аномалій; ефективність ведення жінок під час вагітності, пологів і післяпологового періоду з застосуванням сучасних перинатальних технологій. Окремий напрям -- просвітницька робота з підлітками та молоддю для запобігання ризикованій сексуальній поведінці, зниження рівня захворюваності на інфекції, що передаються статевим шляхом; 10. Поширення практики інформаційно-просвітницької роботи серед молоді, спрямованої на її підготовку до сімейного життя та популяризацію здорового способу життя; 11. Запровадження гнучкого графіка роботи у дитячих дошкільних закладах, більш прийнятного для батьків, які працюють; 12. Розвиток практики комбінації «садочок-школа» та подовженого дня для дітей молодшого віку, позашкільного проведення вільного часу дітьми старшого віку та підлітками; 13. Здійснення міською владою контролю за дотриманням працедавцями передбаченого законодавством права жінок, які мають дітей до 14 років, на скорочений робочий день або тиждень; 14. Стимулювання працедавців для запровадження як у бюджетних, так і приватних установах і підприємствах практики зайнятості жінок із дітьми за індивідуальним графіком чи у режимі часткової зайнятості; 15 Створення спеціальних муніципальних осередків/центрів із гарантовано безпечними умовами, де можна тимчасово залишити дитину раннього віку (на кшталт таких, які функціонують у великих торгових центрах) за невелику оплату або безкоштовно; 16. Орієнтація як центрів зайнятості, так і працедавців на зменшення диспропорції чисельності зареєстрованих безробітних шляхом створення робочих місць для жінок; скерування їх центрами зайнятості з можливістю цільового перенавчання за потреби й залежно від попиту;

Таким чином, задля втілення заходів з підвищення народжуваності у дніпропетровському регіоні слід застосувати комплекс дій, який складається з адміністративних заходів, інформаційно-пропагандистських,медичних, просвітницьких.

3.3 Напрямки подолання демографічних проблем в Україні

Соціально-економічна перебудова суспільства в Україні спричинила гострі проблеми. Їхнє вирішення передбачає розробку науково обґрунтованої комплексної програми подолання демографічної кризи, яка б охоплювала не тільки питання простого відтворення населення, але й його розвитку у широкому соціальному контексті.У першочерговому порядку необхідно розробити сучасну ідеологію демографічного розвитку України, що поєднувала б об'єктивний аналіз реалій з науково обґрунтованими цілями та завданнями. У зв'язку з цим слід посилити наукові розробки в галузі демографічних та гендерних досліджень, їх фінансову підтримку, а також пропаганду відповідних наукових знань.В умовах значного зниження народжуваності, зростання смертності та погіршення здоров'я необхідно докласти максимальних зусиль для збереження населення України. Це має бути основним змістом демографічних стратегій держави сьогодні.При обмежених фінансових можливостях, а також занепаді системи соціального захисту основна увага і підтримка повинні бути спрямовані на вирішення проблем, що безпосередньо впливають на рівень захворюваності і смертності населення і, зокрема, дітей та жінок.

Питання пропаганди засобами масової інформації здорового способу життя повинно розглядатися як одна з головних цілей стратегії зміцнення здоров'я та продовження повноцінного життя і включати такі аспекти:

1. передача знань щодо профілактики захворювань та піклування про здоров'я як населення в цілому, так і конкретних груп ризику, наприклад підлітків; 2.засвоєння та застосування знань відповідними адресатами з тим, щоб домогтися змін у поведінці людей, що зловживають курінням, алкоголем та наркотиками; 3.розвиток різних форм піклування про власне здоров'я.

В умовах, коли жінки становлять більшість серед тих, хто звільняється з виробництва, і меншість серед працевлаштованих, необхідно на практиці забезпечувати їхнє право на працю у поєднанні з виконанням материнської функції. Йдеться, по-перше, про профілактичні заходи, спрямовані на раціоналізацію праці жінок, які здійснюються на державному рівні і мають довготривалий характер. По-друге, про активну політику на ринку праці, спрямовану на зменшення безробіття серед жінок, більш повне урахування їхнього професійно-кваліфікаційного складу, надання можливостей перепідготовки і працевлаштування в конкретних умовах.

Населення має бути соціально захищеним, а специфічна демографічна політика повинна підсилюватися заходами держави щодо виходу з економічної кризи. Проте суверенність особи несумісна з соціальним, а тим більше державним патерналізмом, котрим була пройнята демографічна політика в колишньому СРСР. Держава повинна забезпечувати соціальний захист своїх громадян, але не перетворювати їх на утриманців. Найвища мета такої політики - домогтися, щоб якомога менша частина населення залежала від суспільної благодійності.Це у свою чергу передбачає удосконалення умов реалізації трудового та духовного потенціалів населення, його ефективне включення в суспільний поділ праці, нарощування зусиль щодо примноження суспільного добробуту. Цьому можуть слугувати заходи щодо забезпечення зайнятості населення - створення нових робочих місць, навчання та перекваліфікація працездатних, особливо в тих галузях суспільного виробництва, де очікується найбільше безробіття.

У сфері сімейної політики та народжуваності основною метою є формування системи особистих і суспільних цінностей, орієнтованих на створення сім'ї з двома і більшою кількістю дітей, зміцнення та підвищення її виховного потенціалу як основного осередку відтворення населення. Об'єктами безпосередньої уваги держави повинні бути молоді сім'ї та сім'ї з дітьми.

Пріоритетними напрямами державної підтримки сім'ї є створення умов для поліпшення матеріального становища сімей шляхом: -- зростання трудових доходів, подолання бідності працюючого населення; реалізації конституційних гарантій щодо розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги на рівні не нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму; розвитку кредитування, в тому числі із застосуванням механізму податкового кредиту; економічного стимулювання сімей, зокрема за допомогою кредитних та податкових інструментів; державної підтримки сімейного підприємництва, фермерства, інвестування у розвиток соціальної та виробничої інфраструктури села;

ВИСНОВКИ

Характерна особливість поточної демографічної ситуації в Дніпропетровській області -- тенденція до зменшення кількості населення та його економічно активної частини, що призводить до обмеженого заміщення трудових ресурсів. Крім того, відбудеться стрімке старіння населення. Незважаючи на зростання сумарного коефіцієнта народжуваності, кількість новонароджених буде меншою через брак жінок дітородного віку. Старіння населення може призвести до несприятливих соціальних, економічних та демографічних наслідків: зміни вікової структури, збільшення частки літніх людей та зменшення кількості працездатного населення. Старіння населення призводить до збільшення фінансових витрат працездатного населення, виникнення труднощів у формуванні людського капіталу та забезпеченні економіки робочою силою (особливо молодими працівниками), а також спричиняє низку соціоекономічних проблем, пов'язаних із перерозподілом фінансових потоків та виділенням ресурсів в економіці. Крім того, старіння населення збільшить соціальне та бюджетне навантаження на зайняту частину населення (особливо молодих працівників), оскільки їй доведеться утримувати більшу кількість осіб непрацездатного віку. Зменшення кількості населення призведе до зменшення попиту на дитячі садочки та витрат на їхнє утримання. Водночас ці чинники не зможуть компенсувати зменшення податкових надходжень від населення, яке працює, та збільшення витрат на літніх людей. У ході проведеного та викладеного у курсовій роботі дослідженя було виявлено, що студентська молодь у своїй більшості є неготовою до народженя дитини ані психологічно, ані теоретично (бракує знать про вагітність, материнство , сімейні відносини) та не можуть у більшості своїй бути впевненими у власному здоров'ї. Результати цього дослідження допомогають сформувати уявлення щодо першочергових напрямів, за якими треба працювати задля популяризації народження дітей та забезпечення умов, за яких такі прагнення матерів будуть реалізовані. У такій ситуації урядова демографічна політика повинна бути насамперед спрямована на покращення якості життя. Слід зосередити увагу на вирішенні поточних та стратегічних завдань: забезпеченні економічних умов для відтворення населення, належному соціальному захисті сімей із дітьми та літніх людей, покращенні екологічної ситуації, зменшенні виробничого та побутового (переважно ДТП) травматизму, популяризації здорового способу життя (зменшення кількості курців, особливо серед молоді, формування культури помірного вживання алкоголю), забезпеченні доступу до мережі закладів охорони здоров'я та освіти, що зрештою стане підґрунтям для переходу до сучасної моделі відтворення населення та збільшить тривалість його повноцінного й активного життя.

Отже, демографічний чинник є одним з визначальних для забезпечення стабільного й безпечного розвитку держави, а проблеми оптимального демографічного розвитку слід розглядати як першочергові інтереси держави, як фактор і водночас як результат її функціонування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Доценко Ю.М., Мішогло Г.О. Економічна і соціальна географія світу.Брук С.І. Населення світу. Етнодемографічний довідник 2-е видання.

2. Боярський А.С. Валенте Д.І. Кваша А.Я. Основи демографії

3. Регіональна Економіка. Зінь Е.А

4. Учебник: Демографічна статистика - Навчальний посібник (Пальян З. О.)

5. Стеценко С. Г., Швець В. Г. Статистика населення: Підручник. -- К.: Вища шк., 1993.

6. Демографічний прогноз.Дніпропетровська область. РЕОП.

7. Основи Екології. Я.Б.Олійник,П.Г.Шищенко,О.Л.Гавриленко

8. CIA World Factbook: Infant mortality rate. 2014

9. Каталог офіційних статистичних публікацій у 2016 році.Головне управління статистики y Дніпропетровській області

10. Статистичний Щорічник за 2014-й рік.Державна служба статистики України.

11. Брєєв.Б.Д. Подвижность населения и трудовые ресурсы. - М., 1977.

12. Андрієнко В. Чи є демографічна криза в Україні?/ В. Андрієнко //Праця і зарплата. - 2005. - № 41. - C. 5

13. Богданович В. Шляхи подолання демографічної кризи в умовах соціально-економічних трансформацій //Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2006. - № 4. - C. 207-214.

14. Голубєва І.Є. Молодь у відтворенні населення: теоретико-методичні підходи дослідження //Економіка АПК. - 2005. - № 7. - С.140-145.

15. Крючков Г. Демографічна криза в Україні: причини і наслідки //Персонал. 2003. - № 4-5. - C. 8

16. Сергієнко О. Людські ресурси України. Демографічна криза та демографічна політика

17. Васильєва Л. Й. Демогpафічні аспекти сучасної сім'ї

18. Пpоблема демогpафічного дефіциту: соціально-економічні наслідки та шляхи pозв'язання / Гавpиш В. П., Гавpиш Г. І., Дpаганова Т. П.

19. Волков А. Г. Семья - объект демографии. Мысль, 1987. - 201 с.

20. Етнографія України: навчальний посібник для студ. ВНЗ

21. Крисаленко В.С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри: Монографія.

22. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки та сучасний стан.

23. Малтус Т. Р. Дослідження закону народонаселення.

24. Машкина Т.А. Занятость женщин и материнство.

25. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навчальний посібник.

ДОДАТКИ:

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Анкета

1.Чи можете ви сказати, що у вас було щасливе дитинство, ви маєте багато позитивних спогадів про нього?

2.Чи хотіли-б ви завести дитину?

3.Процес вагітності ви уявляєте як важке випробування, чи як приємне очікування(Так/Ні відповідно)?

4.На даний момент ви маєте уявлення про те, як треба виховувати свою дитину?

5.Ви маєте готовність змінювати своє життя та чимось жертвувати заради дитини?

6.Взагалі,ви вважаєте себе готовою до народження дитини?

7.Новину про вагітність ви сприйняли-би перш за все як радісну новину, чи у вас превалювали-б інші емоції(Так/Ні відповідно)?

8.Перш за все, бажання народити дитину має бути за материнським інстинктом?

9.Чи можуть мати місце між майбутніми батьками непорозуміння, сварки?

10.Ви відчуваєте позитивні емоції та теплоту у спілкуванні з іншими дітьми?

11.Для вас має значення стать, зовнішність дитини?

12.Ви розраховуєте на сторонню підтримку у виховані та догляді за дитиною?

13.Ви готові відмовляти собі у «посиділках» з друзями, відвідуванні «клубів», небезпечних хобі?

14.Чи є в вас тверде переконання, що ви готові народити дитину саме з вашим нинішнім супутником?

15.Ви можете сказати про себе, що ви психологічно врівноважена людина?

16.Ваше здоров'я знаходиться в достатньо доброму стані для народження дитини?

17.Ви вважаєте своє ставлення до поняття «сім'я» адекватним та правильно сформованим?

18.Саме зараз ви готові взяти відповідальність за дитину, як маленьку та незахищену людину?

Размещено на Allbest.ur