Урбаністична антропологія

У 1980-х рр. було розглянуто два нагальні питання. З одного боку, антропологів цікавило, чи може класичний методологічний апарат, розроблений для вивчення сільських і родових спільнот, бути застосованим у більших і значно “складніших” поселеннях. З іншого боку, методологічні проблеми вкотре стали актуальними у зв'язку з проблемою міждисциплінарності. Без сумніву антропологам ставало все важче визначати свою сферу досліджень, а глобальні зміни примушували їх брати до уваги дані, які академічно “належали” іншим соціальним або гуманітарним наукам, зокрема соціології, політології, економіці та історії. Основним викликом став спосіб застосування традиційної академічної методології до більш складних (західних і незахідних) суспільств та здійснення необхідних академічних пристосувань без втрати дисциплінарної ідентичності. Варто зазначити, що саме ці питання були актуалізовані Бентоном (1966) ще за два десятиліття до того.

Стверджуючи, що урбаністична антропологія перебувала під сильним впливом соціології, слід неодмінно зазначити, що на початковому етапі це спричинило появу окремих областей дослідження (“примітивних” і “екзотичних” спільнот з одного боку та “складних”, переважно західних суспільств з іншого), а отже дисциплінарній безпеці ніщо не загрожувало. Крім того, під час збору даних ці дві дисципліни застосовували різні дослідницькі методи. Соціологи зазвичай вивчають великі зрізи населення, використовуючи переважно кількісні та статистичні дані, моніторинги, структуровані інтерв'ю тощо, тоді як антропологи здебільшого здійснюють довготривалі якісні дослідження, які базуються на поглибленому етнографічному вивченні спільноти за допомогою включеного спостереження та поєднання технік польової роботи, таких як польовий щоденник, відкриті інтерв'ю, кейс-стаді окремих людей або ситуацій, аудіо- та відеозаписи тощо. Традиційно етнографічний метод давав змогу антропологам зосередитися на конкретній темі та бути холістичними у своєму аналізі. Просторова складність урбаністичного поля, безперечно, у цьому сенсі є серйозною проблемою, адже антропологи все частіше стикаються з необхідністю проводити свої дослідження так, щоб згодом розширити сферу їхнього застосування. У цих умовах етнографічні методи лишаються актуальними, а отже, і вони змушені розширюватися. Чимало дослідників зуміли обійти ці труднощі, встановивши певні межі у визначенні цільової групи населення і обмежуючи свої дослідження околицями (просторові межі), етнічними меншинами (культурні межі) або цільовими групами з певною тендерною приналежністю або родом занять. Зі зростанням кількості антропологічних досліджень в урбаністичних районах з'являється ризик того, що відмінність між цими двома дисциплінами розмиватиметься.

Поки соціологи все більше цікавилися етнографічним методом (наприклад, Gans 1967), такі антропологи, як Сандра Волмен почали сумніватися у тому, що включене спостереження взагалі придатне для вивчення міського простору. Це зрештою переросло у пропаганду нових методів та появу “репрезентативної антропології” (Wallman et al. 1982). У своєму дослідженні Лондона, опублікованому під назвою “Вісім лондонських домогосподарств' (1984), вона застосувала методи, запозичені з інших дисциплін. Невдовзі ця робота стала зразком, який стимулював інші дослідження, адже у ньому доводилась актуальність аналізу таких “ресурсів” як час, інформація та ідентичність для розуміння внутрішнього світу мешканців Лондона.

Протягом певного часу методологічна позиція Волман відігравала важливу роль в обґрунтуванні хибної позиції, згідно з якою (класична) антропологія вважалася непридатною для західного індустріального міста. Тому певний час небезпека того, що цю галузь буде проігноровано, залишалася великою. Однак в середині 1980-х рр. робота Пардо про смерть у Неаполі (1989) і його більш пізнє дослідження, здійснене під час написання докторської дисертації, переконливо довели, що у польовій роботі доцільне не лише включене спостереження, але і його поєднання з адаптованою технікою Волман, тобто проведенням кейс-стаді, що продемонструвало переконливі результати. Все це засвідчувало, що холістичні дослідження у межах антропологічної традиції можуть успішно проводитися в урбанізованій Європі (Pardo 1996; див. також 2012про академічні та інтелектуальні труднощі того часу). Ключовим аспектом роботи Пардо в Неаполі став акцент на взаємостосунках фактор - система, що дало змогу провести критичний аналіз категоріальних опозицій, характерних як для функціоналістичної, так і для марксистської перспективи. Демонструючи аналітичне та теоретичне значення поглибленого дослідження, що базується на польовій роботі, Пардо провів свою докладну етнографію для того, щоб розробити складну структуру. Він закликав антропологів звернутися до соціологічного поняття “сильної безперервної взаємодії” (Pardo 1996: 11-12) між матеріальним і нематеріальним, між довгостроковими цілями та швидкими результатами, беручи до уваги значення моральності, раціональності та цінностей у виборах і стратегіях людей, а також зв'язку між аналізом на мікро- і макрорівні. Нові урбаністичні дослідження стосувалися взаємодії між економічними, політичними та культурними аспектами, які контекстуалізували місцеву динаміку і трансформації в національних та глобальних історичних процесах (Prato 1993, 2000, 2009). Інші вчені (див, наприклад, Spyridakis 2006 and 2010), які дотримувалися такого підходу, вивчали взаємовідносини між місцевими і національними процесами та політикою глобальної реструктуризації, які докорінно змінили локальну реальність та повсякденне життя людей. Визнаючи ефективність даних, отриманих за допомогою некласичних антропологічних методів, ці дослідження продовжували спиратися на традиційну етнографічну методологію. Як засвідчили цитовані вище роботи і зростаюча кількість інших (таких як, наприклад, Armstrong 1998, Gill 2000 and 2001, Bardhoshi 2010, Lindsay 2011, Mollica 2012, Engebresten 2012), тривалі польові дослідження конкретної місцевості залишалися обов'язковою умовою, а включене спостереження та поглиблені кейс-стаді стали можливими завдяки “якісно проаналізованим щоденним взаємодіям” (Falzon 2009) та стосункам довіри, встановленим з місцевим населенням (Pardo 2000 and 2001).

Увагу до взаємозв'язку між мікро- і макро-процесами, не слід плутати з методологічними аргументами, які у 1990-х рр. поставили під сумнів доцільність традиційної польової роботи. Це сталося, наприклад, у випадку з “мультисайтною” етнографією, що її, зокрема, розробляв Джордж Ф. Маркус. Наголошуючи на тому, що чимало сучасних соціальних явищ, таких, як глобалізація і транс-націоналізм, не можуть бути проаналізовані виключно за допомогою об'єктів, розміщених у просторі, Маркус (1995) припустив, що антропологи повинні навчитися виявляти “зв'язки між місцями” (Falzon 2009: 5). Основна критика цього підходу зумовлена тим, що у прагненні виробити цілісне розуміння дуже розрізнених локальних процесів в умовах глобалізації та транснаціоналізму, постмодерністські прихильники мультисайтної етнографії нерідко проводили “тонкі”, поверхневі етнографічні дослідження, які не сприяли поглибленому розумінню і аналізу локальної реальності (щодо цієї дискусії, див., наприклад, Falzon ed. 2009). Крім того, Ханнерц (2009) справедливо поставив під сумнів новизну такого підходу, наголошуючи на тому, що і в середині, і наприкінці двадцятого століття, надто часто нова мода і термінологія видавалися за інновації. Марксистське і постмодерністичне критичне ставлення цього нового покоління антропологів до минулого дисципліни, не лише призвело до сумнівів у доцільності традиційної польової роботи, але й, як зазначив Ханнерц, спричинило “масову амнезію” в ширшій академічній спільноті. З іншого боку, вже на світанку дисципліни антропологи проводили польові дослідження не лише як відсторонені спостерігачі, а й практикували в тій чи іншій формі “мультисайтні” дослідження. Як показали нещодавно роботи Пардо (див, наприклад, 1996 і 2012), антропологічні дослідження, проведені із застосуванням традиційної методології, хоч і пов'язані з конкретною міською місцевістю, проте пропонують емпіричне розуміння більш широкого контексту і комунікації з соціологією, що стає можливим завдяки етнографічному вивченню соціальних зв'язків місцевого населення всередині міста та за його межами. Пардо дуже чітко, з глибокою увагою до деталей, описує, як він у якості включеного спостерігача “слідував” за своїми інформаторами під час їхньої діяльності всередині та поза містом, забезпечуючи тим самим глибоке, цілісне розуміння шляхів, за допомогою яких місцеві жителі входять до більш широкої соціальної, економічної і політичної системи, яка, своєю чергою, стимулювала комплекс аналітичних та теоретичних зусиль. Аналогічним чином, вивчення Селігман (2004-2012) вуличних продавців в містах Перу демонструє, що багаторічні польові дослідження відіграють фундаментальну роль у відстеженні переплетення мікро-, мезо- і макропроцесів в економіці Андів. Це лише два приклади мультисайтної етнографії, які показують глибоке розуміння того, як люди ставляться до ширшої системи за межами місця свого проживання і роботи. Крім того, вони наголошують на важливості чіткого аналізу мікропроцесів, які перебувають під впливом складних впливів процесів на макрорівні. У такий специфічний спосіб можна побачити, що мультисайтна польова робота може бути дійсно корисною (див. також Mollica 2012, Parry 2012, Prato 2012 and Giordano 2012).

Важливим аспектом у вивченні взаємозв'язку між мікро- і макрорівнями є концептуальна та аналітична відмінність між місцем і простором. Ця відмінність стала важливою для міських досліджень, коли міста почали все частіше розглядалися як “місця”, наповнені певним значенням для містянина. Міста претендують на те, щоб бути більше, ніж просто фізичним простором, оскільки їхні соціальні форми створюють смисл того “ким ми є”. Отже, міста розглядалися як місця значень та ідентичності. Для окремих вчених (див, наприклад, Orun and Chen 2003), концептуалізація міста як місця стала особливо важливою, коли міста почали вивчатись у стосунку до зовнішніх глобальних сил. Попри те, що світова економіка змінює міста, їхня специфічна ідентичність проявляється, коли вони аналізуються як місця смислів (наприклад, Low ed. 1999). Тож попри нові спроби здійснення типологізації міст, було б вкрай некоректно застосовувати однакові аналітичні параметри для таких різних просторів як, наприклад, Нью-Йорк, Токіо, Лондон, Париж, Шанхай або Чикаго. Ці мегаполіси, як і цілий ряд інших, цілком можуть бути охарактеризовані як “глобальні міста” (у трактуванні Sassen 1991), але їхнє емпіричне дослідження виявляє той безперечний факт, що міста змінюються від однієї епохи до іншої, і від одного суспільства до іншого (Orun and Chen 2003: VIII).

Нові розробки у сфері антропологічних урбаністичних досліджень: міста в глобальному контексті. Починаючи з 1990-х рр., за допомогою урбаністичних антропологічних досліджень було виявлено різні виміри впливу регіонального розмаїття (культурного, соціального, економічного і політичного) на міське життя. Антропологи звертали увагу на: а) переосмислення теорій урбанізації і моделей зростання міст; б) різні виміри урбаністичної соціальної взаємодії, особливості міських конфліктів у традиційно багатонаціональних державах та “муль- тикультурні” процеси у західних містах; в) способи, за допомогою яких люди з різних регіонів, перебуваючи під впливом різних політичних режимів, реагують та адаптуються до вимог глобальної політики (наприклад, країни, що розвиваються, постсоціалістичні країни, постіндустріальні поселення); г) видимість і актуальність міських досліджень та антропології в цілому для широкого загалу.

Для того, щоб зрозуміти ключові аспекти урбаністичних досліджень, крім відповідей на критичні зауваження, на зразок згаданих вище зауважень Ліча, були здійснені спроби теоретичного осмислення міст шляхом їхньої категоризації як священних, етнічних, гендерних, глобальних, неформальних, традиційних тощо. Це робилося для того, щоб поставити очевидне запитання: чи можливо виокремити різні групи у межах однієї категорії міст, таких як, наприклад, Єрусалим, Рим і Варанасі або індуїстські чи ісламські міста? Так, всі вони є “священними містами”, однак попри це вони принципово відрізняються одне від одного, і така різниця повинна бути вивчена та належним чином врахована. Крім того, слід поставити собі питання, чи однаковою є “культура у просторі” Коста-Ріки і Відня (Rotenberg and McDonogh eds 1993), чи мають той самий зміст і чи розвиваються за однаковою схемою поняття “класова боротьба” і гендерна солідарність у Нью-Йорку (Rosenzweig and Blackmar 1992) і в Барселоні (Kaplan 1992). Як відомо, порівняльний аналіз, може сприяти проникненню у суть процесів (див, наприклад, Monge 2010, Krase 2012), але дуже важливо враховувати, що кожне з цих міст має свою історію і різні значення для своїх жителів (залежно від того, чи є вони новими іммігрантами або старожилами). Крім того, міста характеризуються різними економічними і соціальними умовами і належать до різних політичних систем, які, попри глобальні і транснаціональні процеси, неминуче стосуються широкого спектру міської політики. Розмаїтість міського простору яскраво відображена в нещодавніх роботах, присвячених міграції, таких як видання під редакцією Глік-Шиллер і Чаглар (2011) про взаємозв'язок між мігрантами і містами, у якому особливу увагу приділено проблемі “зміни масштабу” міст. Розглядаючи взаємодію між локальним і глобальним, зокрема, історичний транснаціоналізм, пов'язаний з трудовою міграцією, ця книга прагне показати, як ті способи, за допомогою яких мігранти різного походження намагалися утвердитися в містах та вплинути на їхню структуру, зазнавали невдачі через різні політичні, економічні та соціальні умови життя в цих містах (див. також роботу in Prato ed. 2009).

Очевидно, що ця робота продовжується і досі, а наведена стаття жодною мірою не є завершеним дослідженням у сфері урбаністичної антропології. Вона радше є переліком основних тенденцій, що впливали на розвиток дисципліни протягом багатьох років, що демонструє, наскільки урбаністична антропологія за цей час змінилася.

Серед питань, які привертали увагу урбаністичних антропологів у 1990-х рр. і на початку двадцять першого століття, слід згадати особливості виробничих відносин (Harris, 1986; Parry, Breman і Kapadiaeds 1999; Spyridakis 2006); соціальну маргінальність (наприклад, Bourgois 2002 and 2003 [1995], Pardo 2009, Perlman; соціологічне значення родинних зв'язків у соціальних відносинах (Pardo 1996, Donner 2008); громадянство, відносини між звичайними людьми і їхніми правителями, легітимність управління (Holston ed. 1999, Pardo 2000 and 2001, Prato 2000, Gill 2000 and 2001, Zhang 2002, Bray 2005, Sam Hickey and Diana Mitlin eds 2009, Pardo and Prato eds 2010); релігію і сучасність (Parry 2008); політичні ідеології та міське планування (Bray 2005, Colombijn 2006); гендерні питання (Harrison 1991; El-Kholy 2002, Engebretsen 2012); насильство і конфлікти (Armstrong 1998, Caldeira 2000, Sant-Cassia 2000, Colombijn and Lindbandeds 2002, Mollica 2010); рухи протесту та опору (Holston 2008, Gledhill and Schell 2012); проблеми, що виникають у зв'язку зі зростаючою міграцією населення і муль- тикультуралізмом (Ong and Nonini 1997, Feldman-Bianco 2001, Zhang 2001, Erdentug and Colombijn eds 2002, Prato ed. 2009, Nagle 2009, Weingrod 2010, Krase 2012); легітимацію процесів формування державного та етно-національного відродження (Rubel and Rossman 2009, Weingrod 2006); міську символіку (Jezernik ed. 1999, Nas and Samuels eds 2006); культурні смисли і використання міського простору (Rotenberg and McDonogh eds 1993, Makhulu 2002); екологічні проблеми (Prato 1993, Aoyagi et al. eds 1995, Torsello.

Діяльність Комісії з урбаністичної антропології відображає широту цих нових інтересів, стимулюючи нові дослідження і виступаючи у якості трампліну для подальшої дискусії щодо методологічних і теоретичних питань (див. Prato and Pardo eds 2010 and eds 2012). Після падіння комуністичної системи відбулося пожвавлення інтересу до міст Східної і Південно-Східної Європи, пов'язане з їхнім входженням до глобальних геополітичних процесів (див., наприклад, Prato 2004 and 2012, Thiessen 2007 and 2012, Bardhoshi 2010). Окремі публікації членів Комісії обґрунтовували доцільність міждисциплінарних дискусій, апелюючи до зв'язку між мікро- і макро-процесами і, найголовніше - до важливого значення емпіричної основи аналізу та необхідності пов'язувати теоретичні міркування з емпіричними даними. Глобальна в етнографічному вимірі серія “ Урбаністична Антропологія”, заснована видавництвом “Ashgate” у 2007 р., відображає саме цю тенденцію, адже вона заохочує публікацію оригінальних робіт, які базуються на емпіричному ґрунті і стосуються ключових аспектів порівняння цінностей в сучасних міжнародних наукових і політичних дискусіях. Ця серія стала першою у своєму жанрі, опублікованою великим академічним видавцем. Вона включає в себе роботи з методологічних проблем, що виникають під час урбаністичної польової роботи, дослідження, присвячені значенню системи спорідненості, сімейних і соціальних відносин, розриву між громадянами та владою, законністю політики і права, відносинам між законним, напівзаконним і незаконним в економічній і політичній сферах, ролі моральних конфліктів у соціальному, культурному та політичному спектрах, проблемам, що виникають внаслідок внутрішньої і міжнародної міграції, неформальному сектору економіки та його складним взаєминам з формальним сектором і законом, впливу процесу глобалізації на локальний рівень і значенню локальної динаміки у глобальному контексті, міському розвитку, стабільності і глобальним змінам; конфліктам і конкуренції всередині міста і між кількома містами. І вищезгадана Комісія CUA, і низка журналів, зокрема “Urbanities”, спрямовують свої зусилля на стимуляцію появи нових ідей та аналіз перспективних проблем і викликів урбаністичного довкілля в умовах сучасної глобальної системи.

Висновки

У цьому заключному розділі ми повинні відзначити, що, починаючи з 1990-х років, більшість антропологів визначають сферу свого дослідження як антропологічне дослідження в урбаністичних умовах, а не “урбаністичну антропологію”. Ця методологічна і теоретична позиція відображає відмову від вивчення спільнот, що було навіяно моделлю “міської екології” Чиказької школи і дослідженнями процесів урбанізації в постколоніальних суспільствах у сфері політичної економії, міського планування, законності низових ініціатив і управління, відносин між місцевим і корінним населенням та їхнього значення для міської динаміки.

Сьогодні антропологи переймаються найрізноманітнішими темами, зокрема, процесом глобалізації (культурної, економічної, політичної), біотехнологіями та біоетикою, новими репродуктивними технологіями, проблемою прав людини, нових форм відчуження (в тому числі просторовою сегрегацією), легітимністю і управлінням тощо. Ситуація початку двадцять першого століття характеризується відродженням локалізму, транснаціоналізму і наслідками мультикультуралізму як неуспішного політичного проекту. У такому контексті, місто постає головною ареною, де, переглядається (див. Appadurai і Holston 1999, Prato 2006) суть поняття громадянства, а в широкому сенсі ідентичності і приналежності, демократичних процесів і прав людини та громадянина, а моральність закону і політики все частіше ставиться під сумнів (див. Pardo ed. 2000 and 2004).

У двадцять першому столітті світ продовжує ставати все більш урбанізованим, а міська динаміка - відігравати центральну роль у глобальних процесах. Водночас глобалізація і сучасний масштаб людської мобільності (віртуальної за допомогою спілкування, і фактичної за допомогою географічного руху) суттєво і різнопланово впливає на соціальний вимір. Антропологія залишається вкрай важливою для розуміння нами цих процесів, адже пропонує унікальний підхід, що базується на практичному досвіді, і досліджує, яким чином глобальні процеси позначаються на житті окремої людини і цілих спільнот на мікрорівні та в більш широкому контексті.

Міста є центрами культурної та етнічної взаємодії, а також складними надбудовами, від яких залежить майбутній стабільній розвиток суспільства. У процесі вивчення світу, в якому ми живемо, міждисциплінарна робота, у сенсі співпраці та обміну результатами досліджень, має вирішальне значення для досягнення незаангажованого, адекватного розуміння людини і суспільства в цілому. Водночас, вона є також неодмінною умовою для уникнення дисциплінарної фрагментації, на яку вже наважилися вчені у 1980-х рр. Щоправда, складність життя так чи інакше змушує антропологів спеціалізуватися на певній галузі. Разом з тим, насправді немає потреби у перенесенні цієї складності, в академічний світ, адже це нестиме загрозу для дисципліни. Враховуючи, що велика частина населення світу живе в містах, і що урбанізація неминуче зростатиме і надалі, можна стверджувати, що сучасна урбаністична антропологія є “антропологією”, тоді як урбаністичні дослідження очевидно сприятимуть досягненню холістичного розуміння, на якому і ґрунтується дисципліна.



Література

1. Abu-Lughod, J. (1962). Migrant Adjustments to City Life: The Egyptian Case. American Journal of Sociology, 47: 22-32.

2. Albera, D. (1988). Open systems and closed minds: the limitations of naivety in social anthropology: A native's view. Man 23: 435-52.

3. Ansari, A. and Nas, PJ.M. (eds.) (1983). Town Talk: The Dynamics of Urban Anthropology. Leiden: Brill.

4. Aoyagi, K., Nas, PJ.M. and Traphagan, J.W. (eds.) (1995). Toward Sustainable Cities. Readings in the Anthropology of Urban Environments. Leiden Development Studies, No. 15. Leiden: Department CA/SNWS.

5. Appadurai, A. (1981). Worship and conflict under colonial rule: A South Indian case. Cambridge: Cambridge University Press.

6. Appadurai, A. and J. Holston (1999). Introduction: Cities and citizenship. In J. Holston (ed.).

7. Ardner, E. (1987). `Remote areas': Some theoretical considerations. In A. Jackson (ed.).

8. Arensberg, C. M. (1968). The Irish Countryman: An Anthropological Study. New York: The Natural Library Press.

9. Arensberg, C.M. and S.T. Kimball (1940). Family and Community in Ireland. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.

10. Armstrong, G. (1998). Football Hooligans: Knowing the Score. Oxford: Berg

11. Aronoff, M. (ed.) (1986). The Frailty of Authority. New Brunswick: Transaction Books.

12. Banck, G.A. and Doimo, A.M. (1989). Between utopia and strategy: a case study of a Brazilian urban social movement. In F. Schuurman and R.V. Naerssen (eds),

13. Banton, M. (ed.) (1966). The Social Anthropology of Complex Societies. London: Tavistock.

14. Bardhoshi, N. (2010). The `Citizen' and the `Transformation' Period in Albania: The Case of Tirana's Periphery. In I. Pardo and G. B. Prato (eds).

15. Bestor, T.C. (1989). Neighborhood Tokyo. Stanford, CA: Stanford University Press.

16. Bourgois, Ph. (2003 [1995]). In Search of Respect: Selling Crack in El Barrio. Cambridge: Cambridge University Press.

17. Bourgois, Ph. (2002). Understanding Inner-City Poverty: Resistance and Self-Destruction under U.S. Apartheid. In J. MacClancy (ed.).

18. Bray, D. (2005). Social Space and Governance in Urban China: The Danwei System from Origins to Urban Reform. Stanford: Stanford University Press.

19. Burghart, R. (ed.) (1987). Hinduism in Britain: The Perpetuation of Religion in an Alien Milieu. London: Tavistock.

20. Caldeira, T. P. R. (2000). City of walls: crime, segregation, and citizenship in Sao Paulo Berkeley: University of California Press.

21. Caplan, P. (1985). Class and gender in India: Women and their organizations in a South Indian city. London: Tavistock.

22. Castells, M. (1983). The City and the Grassroots. Berkeley: University of California Press.

23. Chaney, E. and Castro, M. (eds.) (1989). Muchachas No More: Household Workers in Latin America and the Caribbean. Philadelphia: Temple University Press.

24. Cock, J. (1980). Maids and Madams: A Study in the Politics of Exploitation. Johannesburg: Raven Press.

25. Cohen, A. (1980). Drama and politics in the development of a London carnival. Man, 15: 65-87.

26. Cohen, A. (1981). The Politics of Elite Cultures: Explorations in the Dramaturgy of Power in a Modern African society. Berkeley: University of California Press.

27. Cohen, A.P. (1986). The social anthropology of Britain and the question of otherness. Anthropology Today, 2 (1), 15.

28. Cole, J.W. (1977). Anthropology Comes Part-Way Home: Community Studies in Europe. Annual Review of Anthropology, 6: 349-78.

29. Collins, T. (ed.) (1980). Cities in a larger context. Athens, Georgia: University of Georgia Press.

30. Colombijn, F. (2006). Planning and social tension in Indonesian cities. In G.B. Prato (ed.).

31. Colombijn, F. and Lindblad, Th. (eds.) (2002). Roots of Violence in Indonesia: Contemporary Violence in Historical Perspective. Leiden: KITLV Press.

32. Dalby, L. (1983). Geisha. New York: Vintage.

33. Davis, W. (1980). Dojo: Magic and Exorcism in Modern Japan. Stanford: Stanford University Press.

34. Donner, H. (2008). Domestic Goddesses: Maternity, Globalization and Middle-class Identity in Contemporary India. Farnham: Ashgate.

35. Dumont, L. (1951). La Tarasque: Essai de description d'un fait local d'unpoint de vue ethnographic. Paris: Gallimard.

36. Durkheim, E. (1951 [1897]). Suicide: A Study in Sociology. New York: The Free Press.

37. Eames, E. and Goode, J. (1996). An Anthropological Critique of the Culture of Poverty. In G. Gmelch and W. P. Zenner (eds).

38. Eddy, E. (ed.) (1968). Urban anthropology: Research perspectives and strategies. Athens, Georgia: University of Georgia Press

39. El-Kholy, Heba Aziz (2002). Defiance and Compliance: Negotiating Gender in Low-Income Cairo. New York: Berghahn Books.

40. Engebretsen, E.L. (2012). On Urban Anthropology in Contemporary China. In I. Pardo and G.B. Prato (eds).

41. Epstein, A. L. (1958). Politics in an Urban African Community. Manchester: Manchester University Press for Rhodes-Livingstone Institute.

42. Erdentug A. and F. Colombijn (eds.) (2002). Urban Ethnic Encounters: The Spatial Consequences. London and New York: Routledge.

43. Falzon, M.A. (2009). Introduction: Multi-sited Ethnography: Theory, Praxis and Locality in Contemporary Research. In M.A. Falzon (ed.).

44. Falzon, M.A. (ed.) (2009). Multi-sited Ethnography: Theory, Praxis and Locality in Contemporary Research. Farnham: Ashgate.

45. Feldman-Bianco, B. (2001). Brazilians in Portugal, Portuguese in Brazil: Construction of Sameness and Difference. Identities, 8 (4): 607-650.

46. Finnegan, R. (1989). The hidden musicians: Music making in an English town. Cambridge: Cambridge University Press.

47. Firth, R. (1939). Primitive Polynesian Economy. London: Routledge.

48. Firth, R. (1956). Two Studies of Kinship in London. London: Athlone.

49. Firth, R., Hubert, J. and Forge, A. (1969). Families and Their Relatives: Kinship in a Middle Class Sector of London. London: Routledge & Kegan Paul.

50. Fischer, M. (1980). Iran: From Religious Dispute to Revolution. Cambridge: Harvard University Press.

51. Foner, N. (1987). New Immigrants in New York. New York: Columbia University Press.

52. Fox, R. (1977). Urban Anthropology: Cities in Their Cultural Settings. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall.

53. Fuller, C. (1984). Servants of the Goddess: The Priests of a South Indian Temple. Cambridge: Cambridge University Press.

54. Gans, H.J. (1967). The Levittowners; Ways of Life and Politics in a New Suburban Community. New York: Pantheon Books.

55. Gates, H. (1987). Chinese Working-Class Lives: Getting by in Taiwan. Ithaca: Cornell University Press.

56. Gill, T. (2000). Unconventional Moralities: Tolerance and Containment in Urban Japan, In I. Pardo (ed.).

57. Gill, T. (2001). Men of Uncertainty: The Social Organization of Day Laborers in Contemporary Japan. Albany: SUNY Press.

58. Giordano, C. (2012). Celebrating Urban Diversity in a Rainbow Nation: Political Management of Ethno-Cultural Differences in a Malaysian City. In I. Pardo and G.B. Prato (eds.).

59. Gledhill, J. E. and Schell, P. A. (eds.) (2012). New Approaches to Resistance in Brazil and Mexico. Durham and London: Duke University Press.

60. Glick Schiller, N. and Јaglar, A. (eds) (2011). Locating Migration: Rescaling Cities and Migrants. London, Ithaca, N.Y.: Cornell University Press.

61. Gluckman, M. (1961). Anthropological problems arising from the African industrial Revolution. In A. Southall (ed.).

62. Gmelch, G. and Zenner, W. P. (eds) (1996). Readings in Urban Anthropology. Illinois: Waveland Press.

63. Grillo, R. (1985). Ideologies and Institutions in Urban France: The Representation of Immigrants. Cambridge: Cambridge University Press.

64. Gugler, J. (ed.) (2004). World cities beyond the West: Globalization, development and inequality. Cambridge and New York: Cambridge University Press.

65. Gutkind, P. W. C. (1983). New directions in Urban Anthropology. In G. Ansari and P. J. M. Nas (eds.).

66. Hannerz, U. (1969). Soulside: Inquiries into Ghetto Culture and Community. New York: Columbia University Press.

67. Hannerz, U. (1980). Exploring the City: Inquiries Toward an Urban Anthropology. New York: Columbia University Press.

68. Hannerz, U. (2009). Afterword: The Long March of Anthropology. In M.A. Falzon (ed.).

69. Harris, R. (1986). Power and Powerlessness in Industry. London: Tavistock.

70. Harris, R. (1988). Theory and evidence: The `Irish Stem Family' and field data. Man, 23: 417-434.

71. Harrison, F.V. (1989). Drug trafficking in world capitalism: a perspective on Jamaican posses in the US. Social Justice,16: 115-31.

72. Harrison, F.V. (1991). Women in Jamaica's Urban Informal Economy: Insights from a Kingston Slum. In C.T. Mohanty, A. Russo and L. Torres (eds).

73. Herzfeld, M. (1987). Anthropology Through the Looking Glass: Critical Ethnography at the Margins of Europe. Cambridge and New York: Cambridge University Press.

74. Hickey, S. and Mitlin, D. (eds) (2009). Rights-BasedApproaches to Development. Sterling, VA: Kumarian Press.

75. Holmstron, M. (1985). Industry and Inequality: The Social Anthropology of Indian Labour. Cambridge: Cambridge University Press.

76. Holston, J. (1989). The Modernist City: An Anthropological Critique of BrasUia. Chicago: Chicago University Press.

77. Holston, J. (ed.) (1999). Cities and Citizenship. Durham and London: Duke University Press.

78. Holston, J. (2008). Insurgent Citizenship: Disjunctions of Democracy and Modernity in Brazil. Princeton: Princeton University Press

79. Jackson A. (ed.). (1987). Anthropology at home. London: Tavistock.

80. Jezernik, B. (ed.) (1999). Urban symbolism and rituals. Ljubljana: University of Ljubljana Press.

81. Jones, D.J. and Turner, J. T. (1989). Housing and the material basis of social reproduction: political conflict and the quality of life in New York city. In S.M. Low and E. Chambers (eds).

82. Kaplan, T. (1992). Red City, Blue Period: Social Movements in Picasso's Barcelona Berkeley: University of California Press.

83. Kertzer, D. (1980). Comrades and Christians: Religion and Political Struggle in Communist Italy. Cambridge: Cambridge University Press.

84. Krase, J. (2009). A Visual Approach to Multiculturalism.In G.B. Prato

85. (ed).

86. Krase, J. (2012). Seeing Cities Change: Local Culture and Class. Farn- ham: Ashgate.

87. Leach, E. (1961). Rethinking Anthropology. London: Athlone Press.

88. Leeds, A. (1968). The anthropology of cities: Some methodological issues. In E. Eddy (ed.).

89. Leeds, A. (1972). Urban anthropology and Urban Studies. Urban Anthro- pologyNewsletter, 1(1): 4-5.

90. Leeds, A. (1973). Locality power in relation to supralocal power institutions. In A. Southall (ed.).

91. Leeds, A. (1980). Towns and villages in society: hierarchies of order and cause. In T. Collins (ed.).

92. Lewandowski, S. (1980). Migration and Ethnicity in Urban India: Kerala Migrants in the City of Madras, 1870-1970. New Delhi: Manohar.

93. Lewis, O. (1959). Five Families: Mexican Case Studies in the Culture of Poverty. New York: Basic Books.

94. Lewis, O. (1966). La Vida: A Puerto Rican Family in the Culture of Poverty - San Juan and New York. New York: Random House.

95. Lindsay, I. (2011). Olympicisation: Growing for Gold. Urbanities [Online] (1) 1: 21-31. Available at: http://www.anthrojournal-urbanities.com

96. Lobo, S. (1983). A House of my Own: Social Organization in the Squatter Settlements of Lima, Peru. Tucson: University of Arizona Press.

97. Logan, K. (1984). Haciendo Pueblo: The Development of a Guadalaja- ran Suburb. University: University Ala Press.

98. Low, S. M. and Chambers E. (eds) (1989). Housing, Culture, and Design: A Comparative Perspective. Philadelphia: University Press.

99. Low, S.M. (ed.) (1999). Theorizing the City: The New Urban Anthropology Reader. New Brunswick, N.J.: Rutgers University Press.

100. MacClancy, J. (ed.) (2002). Exotic No More. Chicago: The University of Chicago Press.

101. MacGaffey, J. (1987). Entrepreneurs and Parasites: The Struggle for Indigenous Capitalism in Zaire. Cambridge: Cambridge University Press.

102. MacGaffey, W. (1983). Modern Congo Prophets: Religion in a Plural Society. Bloomington: Indiana University Press.

103. Makhulu, A-M.(2002). New Housing, New Dreams? Southern Delft Housing Scheme, Cape Town, South Africa. Public Culture,14 (3): 623-43.

104. Mitchell, J.C. (ed.) (1969). Social Networks in Urban Situation: Analysis of Personal Relationships in Central African Towns. Manchester: Manchester University Press.

105. Marcus, G. (1980). Law in the Development of Dynastic Families among American Business Elites: The Domestication of Capital and the Capitalization of Family. Law and Society Review, 14, 859-903.

106. Marcus, G.E. (1995). Ethnography in/of the World System: The Emergence of Multi-Sited Ethnography. Annual Review of Anthropology, 24: 95117.

107. Marcus, G.E. and Fischer, M.M.J. (1986). Anthropology as cultural critique. Chicago: The University of Chicago Press.

108. Mars, G. (1982). Cheats at work: An anthropology of workplace crime. London: Allen & Unwin.

109. Mayer, A. (1966). The Significance of quasi-groups in the study of complex societies, in M. Banton (ed.).

110. McDonogh, G. (1986). Good Families of Barcelona: A Social History of Power in the Industrial Era. Princeton: Princeton University Press.

111. Milton, K. (ed.) (1993). Environmentalism: The View from Anthropology, London/New York: Routledge.

112. Mitchell, J.C. (1957). The Kalela Dance: Aspects of Social Relationships Among Urban Africans in Northern Rhodesia. Rhodes-Livingstone Paper No. 27. Manchester: Manchester University Press.

113. Mitchell, J.C. (1966). Theoretical Orientations in African Urban Studies, in M. Banton (ed.)

114. Mohanty, C.T., Russo, A. and Torres L. (eds) (1991). Third World Women and the Politics of Feminism. Bloomington: Indiana University Press.

115. Mollica, M. (2010). Erosion of Legitimacy: A Lebanese Case of Collapsed Governance. In I. Pardo and G. B. Prato (eds).

116. Mollica, M. (2012). Political Manipulation: Death, Dying and Urban Graveyards in Northern Ireland. In I. Pardo and G. B. Prato (eds).

117. Monge, F. (2010). Baltimore, or Boston, in Barcelona: Engaging Mediterranean Port Cities and the New Urban Waterfront. In I. Pardo and G. B. Prato (eds).

118. Mullings, L. (1987). Cities of the United States: Studies in Urban Anthropology. New York: Columbia University Press.

119. Mullings, L. (1997). On Our Own Terms: Race, Class, and Gender in the Lives of African American Women. New York: Routledge.

120. Murphy, M. (1983). Emotional confrontations between Sevillano fathers and sons: cultural foundations and social consequences. American Ethnologists, 10: 650-64.

121. Nagata, J. (1982). Islamic Revival and the Problem of Legitimacy among Rural Religious Elites in Malaysia. Man, 17: 42-57.

122. Nagata, J. (1984). The Reflowering of Malaysian Islam: Modern Religious Radicals and Their Roots. Vancouver: University of British Columbia Press.

123. Nagle, J. (2009). Muticulturalism's Double Bind: Creating Inclusivity, Cosmopolitanism and Difference. Famham: Ashgate.

124. Nakamura, M. (1983). The Crescent Arises Over the Banyan Tree: A Study of the Muhammadiyah Movement in a Central Javanese Town. Yogyakarta: GadjahMada University Press.

125. Nas, P. J. M. (ed.) (1986). The Indonesian City. Dordrecht, Cinnaminson: Foris.

126. Nas, P. J. M. and Samuels, A. (eds.) (2006). Hypercity: The symbolic study of urbanism. London/Bahrain/New York: Kegan Paul

127. Obbo, C. (1980). African Women: Their Struggle for Economic Independence. London: Zed.

128. Ong, A. (1987). Spirits of Resistance and Capitalist Discipline: Factory Women in Malaysia. Albany: State University N.Y Press.

129. Ong, A. and Nonini, D.M. (1997). Ungrounded Empires: The Cultural Politics of Modern Chinese Transnationalism. New York; London: Routledge.

130. Orun, A. M. and Xiangming, Chen (2003). The World of Cities: Places in Comparative and Historical Perspective. Oxford: Blackwell.

131. Pardo, I. (1989). Life, Death and Ambiguity in the Social Dynamics of Inner Naples. Man, 24; 103-123.

132. Pardo, I. (1996). Managing Existence in Naples: Morality, Action and Structure. Cambridge: Cambridge University Press.

133. Pardo, I. (2000). When Power Lacks Legitimacy: Relations of Politics and Law in Society in Italy. In I. Pardo (ed.).

134. Pardo, I. (2001). Elite senza Fiducia: Ideologie, Etiche di potere,Llegit- timita. Catanzaro: Rubbettino.

135. Pardo, I. (2004). Where it Hurts: An Italian Case of Graded and Stratified Corruption. In I. Pardo (ed.).

136. Pardo, I. (2009). Dynamics of Exclusion and Integration: A Sobering View from Naples. In G. B. Prato (ed.).

137. Pardo, I. (2010). Italian Rubbish: Elemental Issues of Citizenship and Governance. In I. Pardo and G.B. Prato (eds).

138. Pardo, I. (2012). Exercising Power without Authority: Powerful Elite Implode in Urban Italy. In I. Pardo and G.B. Prato (eds).

139. Pardo, I. (ed.) (2000). Morals of Legitimacy: Between Agency and the System. Oxford: Berghahn Books.

140. Pardo, I. (ed.) (2004). Between Morality and the Law: Corruption, Anthropology and Comparative Society. Farnham: Ashgate.

141. Pardo, I and Prato, G.B. (2010). Introduction: Citizenship and Governance in the Mediterranean Region. In I. Pardo and G.B. Prato (eds).

142. Pardo, I. and Prato G.B. (eds) (2010). Citizenship and the Legitimacy of Governance Anthropology in the Mediterranean Region. Farnham: Ashgate.

143. Pardo, I. and Prato, G. B. (eds) (2012). Anthropology in the City: Methodology and Theory. Farnham: Ashgate.

144. Park, R. E., Burgess, E. W. and McKenzie, R. D. (eds) (1925). The City. Chicago: University of Chicago Press.

145. Parry, J. (1994). Death in Banaras. Cambridge: Cambridge University Press.

146. Parry, J. (2008). The Sacrifices of Modernity in a Soviet-built Steel Town in Central India. In F. Pine and J. Pina-Cabral (eds).

147. Parry, J. (2012). Comparative Reflections on Fieldwork in Urban India: A Personal Account. In I. Pardo and G.B. Prato (eds).

148. Parry, J. P., Breman, J. and Kapadia, K. (eds) (1999). The worlds of Indian industrial labour. Special Issue of Contributions to Indian Sociology, n.s. 33 (1 and 2)

149. Perlman, J. (2011). Favela: Four Decades of Living on the Edge in Rio de Janeiro. Oxford and New York: Oxford University Press.

150. Phongpaichit, P. (1982). From Peasant Girls to Bangkok Masseuses. Geneva: International Labour Office.

151. Pine F. and Pina-Cabral J. (eds) (2008). Religion on the Margins. Oxford: Berghahn Books.

152. Pocock, D. (1960). Sociologies -- Urban and Rural. Contributions to Indian Sociology, 4: 63-81.

153. Prato, G. B. (1993). Political Decision-Making: Environmentalism, Ethics and Popular Participation in Italy. In K. Milton (ed.).

154. Prato, G. B. (2000). The Cherries of the Mayor: Degrees of Morality and Responsibility in Local Italian Administration. In I. Pardo (ed.).

155. Prato, G. B. (2004). `The Devil is not as Wicked as People Believe, neither is the Albanian': Corruption between Moral Discourses and National Identity. In I. Pardo (ed.).

156. Prato, G. B. (2006). Introduction: Citizenship as Geo-Political Project. In G.B. Prato (ed).

157. Prato, G. B. (2009). Minorities in Italy: The Cases of Arbлresh and Albanian Migrations, In G.B. Prato (eds.).

158. Prato, G. B. (2012). Anthropological Research in Urban Italy and Albania: Methodological Reflections. In I. Pardo and G.B. Prato (eds).

159. Prato, G. B. (ed.) (2006). Political Ideology, Identity, Citizenship: Anthropological Approaches. Florence: Firenze University Press.

160. Prato, G. B. (ed.) (2009). Beyond Multiculturalism: Views from Anthropology. Farnham: Ashgate.

161. Redfield, R. (1947). The Folk Society. American Journal of Sociology, 52: 293-308.

162. Redfield, R. and Singer, M. (1954). The cultural role of cities. Economic Development and Cultural Change, 3 (1), 53-73.

163. Robinson, K. (1986). Stepchildren of Progress: The Political Economy of Development in an Indonesian Mining Town. Albany: State University New York Press.

164. Rosenzweig, R. and Blackmar, E. (1992). The Park and the People: A History of Central Park. Ithaca, NY: Cornell University Press.

165. Rotenberg, R. and G. McDonogh (eds) (1993). The Cultural Meanings of Urban Space. Westport: Bergin and Garvey.

166. Rubel, P. and Rossman, A. (2009). The Transnational Family among Urban Diaspora Populations. In G. B. Prato (ed.).

167. Safa, H.I. (1986). Urbanization, the informal economy, and state policy in Latin America. Urban Anthropology,15: 135-63.

168. Sanjek, R. (1990). Urban Anthropology in the 1980s: A World View. Annual Review of Anthropology, 19: 151-85.

169. Sant Cassia, P. (2000). Statist Imperatives and Ethical Dilemmas in the Representation of Missing Persons in Cyprus. In I. Pardo (ed.).

170. Sant Cassia, P. (2005). Bodies of Evidence: Burial, Memory and the Recovery of Missing Persons in Cyprus. Oxford: Berghahn.

171. Sassen, S. (1991). The Global City: New York, London, Tokyo. Princeton: University Press.

172. Schneider, J. (2002). World Markets: Anthropological perspectives. In J. MacClancy (ed.).

173. Segalen, M. (1985). Quinze gйnerations de Bas-Bretons: Parentй et so- cietй dans le Pays Bigouden Sud 1720-1980. Paris: Presses Universitaires de France.

174. Seligmann, L. J. (2004). Peruvian Street Lives: Culture, Power and Economy among Market Women of Cuzco. University of Illinois Press.

175. Seligmann, L. J. (2012). Contested Spaces: Street Vendors in the Andean Metropole of Cusco, Peru. In I. Pardo and G. B. Prato (eds).

176. Sharma, U. (1986). Women's Work: Class and the Urban Household. London: Tavistock.

177. Shokeid, M. and Dresden, S. (1982). Distant Relations: Ethnicity and Politics among Arabs and North African Jews in Israel. New York: Praeger.

178. Schuurman, F. and Naerssen, R.V. (eds) (1989). Urban Social Movements in the Third World. London: Routledge.

179. Simmel, G. (1990). Individual Freedom. In G. Simmel, The Philosophy of Money (edited by D. Frisby). London: Routledge.

180. Smart, J. (1989). The Political Economy of Street Hawkers in Hong Kong. Hong Kong: Central Asian Studies.

181. Southall, A. (ed.) (1961). Social Change in Modern Africa. London: Oxford University Press.

182. Southall, A. (ed.) (1973). Urban Anthropology. New York: Oxford University Press.

183. Southall, A. (1983). Toward a Universal Urban Anthropology. In G. Ansari and P. J. M. Nas (eds.).

184. Spyridakis, E. (2006). The Political Economy of Labour Relations in the Context of Greek Shipbuilding: An Ethnographic Account. History and Anthropology, 17 (2): 153-170.

185. Spyridakis, M. (2010). Between Structure and Action: Contested Legitimacies and Labour Processes in Piraeus. In I. Pardo and G. B. Prato (eds). Srinivas, M.N. (1966). Social Change in Modern India. New Delhi: Allied.

186. Srinivas, M.N. (1984). Some Reflections in Dowry. Delhi: Oxford University Press.

187. Susser, I. (1982). Norman Street: Poverty and Politics in an Urban Neighborhood. New York: Oxford University Press.

188. Thiessen, I. (2007). Waiting for Macedonia: Identity in a Changing World. Peterborough, ON: Broadview Press.

189. Thiessen, I. (2012). The City of Skopjie as a Research Site: Issues of Methodology and Representation. In I. Pardo and G. B. Prato (eds).

190. Tocqueville, A. de (1945). Democracy in America. New York: Alfred Knopf.

191. Tцnnies, F. (2002 [1887]). Community and Society. Newton Abbot: David & Charles.

192. Torsello, D. (2012). The New Environmentalism? Civil Society and Corruption in the Enlarged EU. Farnham: Ashgate.

193. Trager, L. (1988). The City Connection: Migration and Family Interdependence in the Philippines. Ann Arbor: University of Michigan Press.

194. Valentine, C.A. (1968). Culture and Poverty: Critique and Counter-Proposals. Chicago: University of Chicago Press.

195. Wallman, S. (1984). Eight London Households. London: Tavistock. Wallman, S. et al. (1982). Living in South London. London: Gower.

196. Ware, C. (1935). Greenwich Village, 1920-1930. New York: Harper and Row.

197. Warner, W. Lloyd (1963). Yankee City. New Haven: Yale University Press.

198. Wayne, C. and Kemper, R. eds (1978). Metropolitan Latin America: The Challenge and the Response. Beverly Hills, CA: Sage Publications.

199. Weatherford, J. (1985). Tribes on the Hill. South Hadley: Bergin & Garvey.

200. Weber, M. (1958). The City (edited by D. Martindale and G. Neuwirth). New York: CollierMacmillan.

201. Weingrod, A. (2006). Bones In, Bones Out: Political Reburials and Israeli Nationalism. In G. B. Prato (ed.).

202. Weingrod, A. (2010). Urban Mixes and Urban Divisions in Contemporary Israeli Cities. In I. Pardo and G. B. Prato (eds).

203. Werbner, P. (1986). The Virgin and the Clown: Ritual Elaboration in Pakistani Migrants' Weddings. Man, 21: 227-50.

204. Wilson, G. and Wilson, M. (1945). The Analysis of Social Change. Cambridge: Cambridge University Press.

205. Whyte, W F. (1955 [1943]). Street Corner Society: The Social Structure of an Italian Slum. Chicago: University of Chicago Press.

206. Wirth, L. (1938). Urbanism as a way of Life. American Journal of Sociology, 44: 1-24.

207. Wolf, M. (1985). Revolution Postponed: Women in Contemporary China. Stanford: Stanford University Press.

208. Zhang, L. (2001). Strangers in the City: Reconfigurations of Space, Power, and Social Networks Within China's Floating Population. Stanford, California: Stanford University Press.

209. Zhang, L. (2002). Spatiality and Urban Citizenship in Late Socialist China. Public Culture, 14: 311-334.

210. Zonabend, F. (1981) `Le trиs proche et le pas trop loin.' Ethnologie Franзaise, XI(4): 311-18.

Размещено на Allbest.ru

...