Організація дозвілля людей похилого віку в громадських та державних установах

Особливості організації дозвілля у вітчизняній та зарубіжній практиці як засобу реалізації сутнісних сил людини. Аналіз дозвіллєвих потреб людини похилого віку та їх місця в групі інших потреб. Шляхи покращення культурно-дозвіллєвого життя літніх людей.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.06.2020
Размер файла 58,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Особливе місце в дозвіллєвих уподобаннях людей «третього віку» займає телебачення. Телебачення відкриває доступ не тільки до видовищних видів мистецтва, а й до різноманітних джерел інформації та знань. А широке використання в діяльності засобів масової комунікації «зворотнього зв'язку» (наявності великої кількості «контактних телефонів», працюючих в прямому ефірі і т. ін.) роблять людину активним учасником поточних подій, залучають її до обговорення тих чи інших проблем, створюють атмосферу довіри і «включеності». Хоча, певною мірою, це є тривалим спілкуванням із штучним середовищем.

В цілому специфіка домашньої матеріальної бази дозвілля обумовлюється наступними факторами: по-перше, рівнем матеріальної забезпеченості, яка вимірюється величиною прибутку, який приходиться на одного члена сім'ї, величиною прибутку, який визначається в бюджеті сім'ї на культурні потреби, життєвим і майновим станом; по-друге, суб'єктивними особливостями сім'ї -- її складом, віком, станом здоров'я, освітньо-кваліфікаційним рівнем, інтересами, ціннісними орієнтаціями і дозвіллєвими перевагами кожного члена родини, сімейними традиціями, характером міжособистісних відносин і т.ін.

Проте, обмеження дозвіллєвої діяльності лише пасивними формами експлуатації суперсучасних аудіовізуальних засобів і систем не сприяє реалізацїї в повній мірі рекреативно-розвиваючого потенціалу у дозвіллі людей похилого віку. З іншого боку, вдома є всі можливості проводити вільний час за рахунок занять хоббі, художньою і прикладною творчістю, сумісних сімейних ігор, свят, соціально значущого спілкування (якщо мова йде не про нуклеарні сім'ї). Відмінності у практичній дозвіллєвій діяльності проявляються за ознакою статі. Так, наприклад, майстрування, будівничі роботи, садівництво в основному практикуються чоловіками; шиття, плетіння, гаптування, кулінарія, як правило, -- сфера жіночого дозвілля [1]. Вчені підрахували: людина на дозвіллі може вибрати собі предметну діяльність з 600 видів, типів і форм. Це розширює, як ми бачимо, межі домашнього дозвілля, але й ускладнює діяльність установ культури, які самі можуть запропонувати до 200 різних форм культурно-дозвіллєвої діяльності.

Дозвілля пенсіонерів, які з тих чи інших причин не проживають вдома, має особливий характер. Люди, які втратили здатність самостійно пересуватися і потребують постійного догляду, часто потрапляють у будинки-інтернати (в Україні виділяється 300 грн. на утримання, з них 120 грн. на харчування у будинках- інтернатах). За даними соціологічних досліджень, найбільш розповсюджені причини, за якими люди похилого віку потрапляють у будинки- інтернати, це самотність (48,8%), незадовільний стан здоров'я (30%), конфліктна ситуація в сім'ї та ініціатива родичів (19%) [5].

В будинках-інтернатах загального типу (для старих людей та осіб з інвалідністю) проводиться робота з соціально-психологічної адаптації людей похилого віку до нових для них умов, самоідентифікації особистості. Вивчаються їх особливості, звички, інтереси, установки; їх потреби у трудовій зайнятості; переваги у змістовному дозвіллі тощо. Спеціалісти галузі «терапії рекреацією» визнають, зокрема, що одним із засобів такої терапії може стати перебування в колі найбільш пам'ятних предметів (речей), реліквій. Особливі речі та майно з їх символічним значенням та асоціаціями можуть допомогти старим людям пристосуватись до нового оточуючого середовища, полегшити адаптацію, забезпечити комфортність перебування, почуття належності і цілісність інтегрованої особистості. Виділяють загальні та осо- бистісно-характерні категорії значень, які мають відношення до особливого майна. Часто літні люди ідентифікують себе з дорогими для них речами та майном (фотографіями, виробами релігійного характеру, коштовностями, меблями, зразками візуального мистецтва та ін.). Досвід вивчення проблем старих людей, які проживають в будинках-інтернатах, показує більш високе задоволення життям у тих, хто зберігає деякі предмети і речі. Виникають форми спілкування, які раніше не практикувалися. В центрах опіки США вже стало традицією створювати спеціальні виставкові вітрини в кімнатах активного відпочинку, де особливі речі є доступними для огляду і в той же час надійно захищені. Вони використовуються під час спільної діяльності людей похилого віку, їх активного відпочинку, а також для оцінки цього досвіду [9]. Альтернативою будинкам-інтернатам слугують спеціальні житлові будинки для самотніх людей похилого віку та подружніх пар з комплексом служб соціально-побутового призначення (магазином, їдальнею, пральнею, медичним кабінетом з цілодобовим обслуговуванням). У 1993 р. нараховувалось 106 таких будинків, з них у Києві -- 8. В таких будинках людина проживає у власній оселі (хоча її не можна успадкувати) і має більше можливостей для спілкування з колом добре знайомих, таких же літніх людей. Це надає можливості урізноманітнювати форми проведення дозвілля людей похилого віку [3].

В загальній системі культурно-дозвіллєвої практики все більшу значимість набувають на сучасному етапі проблеми розвитку куль- турно-дозвіллєвого потенціалу осіб з інвалідністю в діяльності і через діяльність. Не можна забувати, що будь-який ровиток, зміна особистості -- це перш за все зміна в змісті й структурі її культури. Діяльність при цьому сприяє перетворенню культури із зовнішньо-предметної в індивідуальну суб'єктивну форму. Втім, діяльність базується на усвідомлених потребах особистості.

На думку бельгійського психолога Ж. Нюттена, категорія потреб зазначає не стан організму, але динамічні форми («паттерни») зв'язків людини з її оточенням. Мова йде про сукупність особливих біохімічних (інстинктивних) і психічних (емоційних і когнітивних) відносин організму до середовища, «его» до «світу» [7]. Педагог-організатор дозвілля може виступати в ролі своєрідного «містка» між внутрішнім світом особистості і впливом зовнішнього світу. Він прагне впливати на свідомість і поведінку особистості, враховуючи її потреби та інтереси. Саме інтереси стають в певній ситуації своєрідними важелями, завдяки яким ми маємо можливість здійснювати вплив на практичний образ життя людини, створювати умови для реалізації її потенціалу, підносити рівень потреб. Діяльність, яка виникає на грунті пізнавальних і культурно-творчих інтересів, як правило відрізняється високою емоційною насиченістю, яка проявляється у формі особливого ставлення до цілей, предметів, процесу, інших учасників і т. д.

Загалом будь-який з цих елементів діяльності можна перетворити у важливий особистісно-формуючий чинник, але за умови, що організатори дозвілля самі набули високого рівня не тільки педагогічної, а й загальної культури. Такі поняття як медіатор та аніматор доречні в професійній характеристиці сучасного спеціаліста галузі дозвілля. Медіатор -- тому, що він виступає своєрідним посередником в системі «людина -- культура», а аніматор -- тому, що стимулює важливі в педагогічному плані процеси самовдосконалення особистості.

Ми вважаємо, що функція соціокультури в суспільстві -- сформувати у громадській думці повагу до гідності кожної особи, забезпечити право кожної людини на самореалізацію засобами культури. Погоджуємося з думкою вітчизняних дослідників про те, що необхідно забезпечити соціальну інтеграції літнього населення в Україні першочергово здійснюючи такі кроки: сприяння формуванню позитивного ставлення до похилого/пенсійного віку, розглядаючи його як черговий у житті людини етап розвитку особистості, пом'якшення асоційованих із похилим віком негативних проявів й посилення його позитивних аспектів; сприяння створенню і розвитку територіальних Центрів дозвілля для літніх людей, де вони мали б можливість спілкуватися, проводити разом час, грати в улюблені ігри, а також отримувати консультації, необхідну інформацію; введення (у великих Центрах) до штатного розкладу посаду психолога; заохочення літніх осіб до участі у навчальних програмах, а також урізноманітнення дисциплін та курсів, розробка (або адаптація) освітніх програми для різних вікових груп з врахуванням вікових особливостей психічного та фізіологічного розвитку літніх осіб, розширення доступу літніх до новітніх технологій із відповідним навчанням [5, с. 283].

Висновки

Проведений аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду організації культурно-дозвіллєвої діяльності людей похилого віку у громадських та державних установах, дає можливість дійти висновків, що в сучасній вітчизняній практиці не достатньо реалізовано рекреативно-розвиваючий потенціал у дозвіллі людей похилого віку. Загальносвітовою тенденцією в останні десятиріччя є зменшення частки інституціональних форм дозвілля в структурі культурної діяльності населення, і одночасно збільшення частки домашніх форм цієї діяльності. Слід відмітити суттєві зміни в цілях та змісті культурно-дозвіллєвої діяльності, яка здійснюється в інституціональних і неінститу- ціональних формах.

Список літератури

1. Антология социальной работы: в 5 т. / сост. М.В. Фирсов. Москва: Сварогъ -- НВФ СПТ. 1995. Т. 2. 400 с.

2. Белова Н.И. Тезаурус социологии: тематический словарь-справочник / под ред. Ж.Т. Тощенко. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2013. 487 с.

3. Всемирная Организация Здравоохранения. ЦКЬ: 1іРд«:/^'№'№.'№Ьо.:іПУсоиП;г^/икг/га/ (дата звернення: 18.09.2019).

4. Житинська М.О. Соціально-педагогічне середовище університету третього віку як чинник формування життєдіяльності людей похилого віку. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. 2016. № 1-2. С. 131-140.

5. Населення України. Імперативи демографічного старіння. Київ: АДЕФ-Україна, 2014. 288 с. иКЬ: https://www.idss.org.ua/monografii/2014_Naselennya.pdf (дата звернення: 18.09.2019).

6. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні: Закон України від 16.12.1993 р. № 3721-ХІІ // База даних «Законодавство України». ИКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3721-12#n2l9 (дата звернення: 18.09.2019).

7. Сопко Р.І. Потреби людей похилого віку: теоретико-методологічні підходи до дослідження і проблеми реалізації. Наукові праці. 2014. Т. 244. Вип. 232. С. 115-119.

8. Фирсов М.В. Социальная работа в Росии: теория, история, практика. Москва, 2006. 346 с.

9. Холостова Е.И. Социальная работа с людьми пожилого возраста: учебное пособие. 7-е изд. Москва: Дашков и К, 2017. 340 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Емоційна сфера людини у старості. Значення сім’ї для людини похилого віку. Соціальна робота з людьми похилого віку. Будинки-інтернати для людей похилого віку, територіальні центри обслуговування пенсіонерів. Психологічна допомога людям похилого віку.

    реферат [29,2 K], добавлен 27.11.2007

  • Аналіз соціально-побутових, психологічних та медичних потреб одиноких людей похилого віку. Основні завдання та напрямки соціальної роботи. Дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку. Аналіз результатів експерименту.

    курсовая работа [424,9 K], добавлен 27.08.2014

  • Аналіз соціальних потреб одиноких людей похилого віку: побутових, психологічних і медичних. Основні завдання та напрямки соціальної роботи з людьми похилого віку, організаційно-правові форми. Аналіз і оцінка результатів експериментального дослідження.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.07.2014

  • Особливості вікового етапу похилого віку. Феномен самотності у похилому віці як соціально-психологічна проблема. Тривожність як психологічний фактор самотності. Переживання самотності у осіб похилого віку. Соціальні потреби людей похилого віку.

    курсовая работа [149,7 K], добавлен 30.09.2014

  • Основні періоди людини. Біологічне поняття старіння, трансформація людей похилого віку. Типи пристосування до старості. Правила при наданні соціальної допомоги людям похилого віку. Приклади діяльності соціальних служб. Благодійні європейські служби.

    курс лекций [45,4 K], добавлен 26.02.2011

  • Конфлікти та причини їх виникнення. Профілактика та управління конфліктами в соціальних організаціях. Люди похилого віку як соціально-демографічна група. Специфіка соціального обслуговування людей похилого віку у стаціонарних та нестаціонарних закладах.

    дипломная работа [172,6 K], добавлен 06.02.2012

  • Проблеми людей похилого віку в Україні. Основні задачі і професійні обов'язки соціального працівника, етика соціального працівника. Поняття і сутність соціальної геронтології. Законодавчі основи забезпечення життєдіяльності осіб похилого віку в Україні.

    дипломная работа [85,8 K], добавлен 03.01.2008

  • Структура та сутність конфлікту як соціально–психологічного явища. Профілактика та управління конфліктами в соціальних організаціях Специфіка соціального обслуговування людей похилого віку. Методика К. Томаса "Як ти дієш в конфліктній ситуації".

    магистерская работа [164,7 K], добавлен 29.07.2012

  • специфічні ознаки туристичного дозвілля. Значення та види інновацій в туристичній галузі. Ефективність організації дозвілля для молоді. Методика проведення інноваційного дозвіллєвого заходу для з молодді "Шлях, який обираєш ти", його головні ідеї та мета.

    контрольная работа [23,9 K], добавлен 09.06.2010

  • Організація дозвілля як завдання соціалізації молоді. Структура молодіжного дозвілля. Специфіка дозвілля молоді Великобританії. Об'єднання добровільного сектору. Студентське самоврядування, студентські організації. Підготовка кадрів сфери дозвілля.

    курсовая работа [78,0 K], добавлен 18.04.2015

  • Старість як соціально-психологічне явище, закономірності та види старіння. Особливості адаптації людей до похилого віку. Психологічні риси особистості літньої людини. Зміна соціального статусу людей у старості, геронтологічна робота по їх соціалізації.

    курсовая работа [42,7 K], добавлен 15.10.2014

  • Соціально-психологічні особливості самотніх громадян похилого віку. Мета, завдання і функції територіального центру соціального обслуговування населення. Технології, зміст та форми роботи територіального центру з самотніми громадянами похилого віку.

    курсовая работа [52,1 K], добавлен 22.11.2011

  • Дозвілля як особливість проведення вільного від роботи часу. Види і особливості молодіжної поведінки в неформальних обставинах. Проблеми формування життєдіяльності молоді в вільний час. Тенденції розвитку дозвілля молоді, шляхи його вивчення в соціології.

    курсовая работа [39,6 K], добавлен 05.04.2013

  • Сутність і стадії соціалізації; етапи, агенти, інститути. Поняття адаптації, інтеріоризації; специфіка соціалізації дітей, молоді, дорослих, людей похилого віку. Соціологічна концепція індивіда, людини; віртуальна особистість - феномен сучасної культури.

    курс лекций [47,7 K], добавлен 06.04.2012

  • Основи теорії особистості та концепції ієрархії потреб А. Маслоу - найвідомішого представника гуманістичної психології. Творчість як найбільш універсальна характеристика людей. Аналіз наслідків депривації і фрустрації потреб самоактуалізації людини.

    контрольная работа [20,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Люди літнього та старого віку як соціальна спільність, їх участь в житті сучасного суспільства, оцінка ставлення в зарубіжних країнах. Основні завдання та напрямки соціальної роботи з людьми похилого віку, аналіз компетентності соціального робітника.

    курсовая работа [46,8 K], добавлен 06.10.2012

  • Нормативно-правова база діяльності територіальних центрів. Мета, завдання і функції територіального центру соціального обслуговування населення. Технології, напрямки, зміст та форми роботи територіального центру з самотніми громадянами похилого віку.

    реферат [46,2 K], добавлен 27.03.2014

  • Суспільний прогрес як процес удосконалення сутнісних сил людини, розвиток здібностей, задоволення матеріальних і духовних потреб, збагачення інтересів і прагнень. Його тенденції, гуманістична спрямованість. Точки зору по виділенню його головного критерію.

    презентация [992,4 K], добавлен 18.04.2015

  • Рольові концепції особистості. Вивчення ієрархічної теорії потреб американського соціолога Абрахам-Харолда Маслоу. Становлення особистості у процесі соціального життя. Взаємодія історико-культурних і соціально-економічних умов життєдіяльності людини.

    контрольная работа [948,8 K], добавлен 08.06.2017

  • Основні умови геніальності та відмінність генія від здібних людей. Аналіз виняткових талантів ідіотів-геніїв. Феноменологічне дослідження генетичної програми людини і природи обдарованості. Вплив метеорологічних явищ на народження геніальних людей.

    курсовая работа [54,5 K], добавлен 03.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.