Социально-статусные самооценки украинцев: изменения во времени (2009-2019)

29. Simonchuk, E. (2020a). Dynamics of Ukrainians' perceptions of social structure and their place in it. [In Ukrainian]. In: S. Oksamytna, E. Simonchuk (Eds.), Dynamics of perception of social inequality in Ukraine: according to the data of the International Social Survey Program, 2009 and 2019 (pp. 83-127). Kyiv: Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine, National University of Kyiv-Mohyla Academy. [=Симончук 2020а]

30. Simonchuk, E. (2020b). Class dimension of perception of social inequality. [In Ukrainian]. In: S. Oksamytna, E. Simonchuk (Eds.), Dynamics of perception of social inequality in Ukraine: according to the data of the International Social Survey Program, 2009 and 2019 (pp. 131-178). Kyiv: Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine, National University of Kyiv-Mohyla Academy. [=Симончук 2020b]

31. Simonchuk, E., Oksamytna, S. (2020). Social inequality in the mirror of the International Social Survey Program. [In Ukrainian]. In: S. Oksamytna, E. Simonchuk (Eds.), Dynamics of perception of social inequality in Ukraine: according to the data of the International Social Survey Program, 2009 and 2019 (pp. 7-17). Kyiv: Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine, National University of Kyiv-Mohyla Academy. [=Симончук, Оксамитна 2020]

32. Smith, T. (1986). Internationally comparable measurement of subjective social class. Presentation to the planning meeting of the International Social Survey Program. April, Mannheim, Germany.

33. Smith, T. (1989). Inequality and welfare. In: R. Jowell, S. Witherspoon, L. Brook (Eds.), British Social Attitudes: special international report. Aldershot: Gower.

34. Smith, T. (1992). An analysis of response patterns to the ten-point scalometer (GSS Methodological report No 76). National Opinion Research Center, University of Chicago. Chicago.

35. Sobel, M. M., De Graaf, M. D., Heath, A., Zou, Y. (2004). Men matter more: the social class identity of married British women. 1985-1991. Journal of the Royal Statistical Society, 167(1), 37-52.

36. Sorokin, P. (1996). Man. Civilization. Society. [In Russian]. Moscow: Politizdat. [=Сорокин 1996]

37. Therborn, G. (2020). Dreams and nightmares of the middle classes of the world: transl. from Engl. by P. Shopin. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://commons.com.ua/en/mriyi-ta-kosh- mari-serednih-klasiv-svitu/[=Tep6opH 2020]

38. Treiman, D. (1977). Occupational Prestige in Comparative Perspective. New York: Academic Press.

Анотація

ОЛЕНА СИМОНЧУК

Соціально-статусні самооцінки українців: зміни в часі (2009-2019)

У статті розглянуто динаміку соціально-статусних самооцінок українців на підставі даних двох хвиль (2009 і 2019 років) модуля «Соціальна нерівність» у рамках Міжнародної програми соціального дослідження (International Social Survey Programme). Вирізнено три види ста- тусних самооцінок щодо різних біографічних ситуацій: актуальні (на момент опитування), ретроспективні (щодо соціального статусу батьківської родини) і перспективні (щодо власного статусу через десять років). Вимірювання їх відбувалось через самовизначення респондентом відповідного статусу на уявній 10-щаблевій соціальній драбині. Доведено суттєві зміни на краще в актуальних статусних самооцінках серед населення України, що візуалізується у зміні діаграми їх розподілу від пірамідальної форми (де базовими є нижні середні та найнижчі позиції) до наближеної до ромба (де більшість концентрується на середніх щаблях). Ретроспективні самооцінки демонструють все ще негативну ситуацію: соціальні статуси батьківських родин загалом сприймаються респондентами як вищі, ніж актуальні. Водночас перспективні самооцінки українців доволі оптимістичні: більшість із них мають надію у найближче десятиліття значно підвищити свій статус у суспільній ієрархії.

Досліджено також зв'язок класових позицій (як об'єктивно, так і суб'єктивно визначених) зі статусними самооцінками трьох видів. Зафіксовано, що в обидва роки опитування він був доволі виразним та очікуваним за характером. Щодо EGP-класів: представники службових класів і дрібні власники мали значимо вищі актуальні, ретроспективні та перспективні самооцінки, аніж люди робітничого класу, насамперед некваліфіковані та сільськогосподарські робітники. Щодо суб'єктивних класів, визначених за номінальними категоріями (вищий середній клас, середній, нижній середній, робітничий, нижчий): що вища суб'єктивна класова позиція людини, то вище вона оцінює свій соціальний статус.

Ключові слова: соціальний статус, соціально-статусні самооцінки, об'єктивний та суб'єктивний клас, Україна

Аннотация

статусный самооценка социальный неравенство

ЕЛЕНА СИМОНЧУК

Социально-статусные самооценки украинцев: изменения во времени (2009-2019)

В статье рассматривается динамика социально-статусных самооценок украинцев на основе данных двух волн (2009 и 2019 годов) модуля «Социальное неравенство» в рамках Международной программы социальных исследований (International Social Survey Programme). Выделено три вида статусных самооценок касательно разных биографических ситуаций: актуальные (на момент опроса), ретроспективные (относительно социального статуса родительской семьи) и перспективные (относительно собственного статуса через десять лет). Они измерялись путем самоопределения респондентом соответствующего статуса на воображаемой 10-ступенчатой социальной лестнице. Зафиксировано существенное улучшение актуальных статусных самооценок среди населения Украины, что визуализируется в изменении диаграммы их распределения от пирамидальной формы (где базовыми являются нижние средние и низшие позиции) к приближенной к ромбу (где большинство концентрируется на средних ступеньках). Ретроспективные самооценки демонстрируют все еще негативную ситуацию: социальные статусы родительских семей воспринимаются респондетами в целом выше, чем актуальные. В то же время перспективные самооценки украинцев весьма оптимистичны: большинство из них надеются в ближайшее десятилетие значительно повысить свой статус в общественной иерархии.

Исследована также связь классовых позиций (как объективно, так и субъективно определяемых) со статусными самооценками трех видов. Зафиксировано, что в оба года опроса она была довольно выраженной и ожидаемой по характеру. Относительно EGP-классов: представители служебных классов и мелкие собственники имели значимо более высокие актуальные, ретроспективные и перспективные самооценки, чем люди рабочего класса, прежде всего неквалифицированные и сельскохозяйственные рабочие. Касательно субъективных классов, определяемых по номинальным категориям (верхний средний класс, средний, нижний средний, рабочий, низший): чем выше субъективная классовая позиция человека, тем выше он оценивает свой социальный статус.

Кпючевые слова: социальный статус, социально-статусные самооценки, объективный и субъективный класс, Украина

Annotation

ELENA SIMONCHUK

Subjective social statuses of the Ukrainians: changes over time (2009-2019)

The article examines the dynamics of social status self-evaluations of the Ukrainians based on two waves (2009 and 2019) of the Social Inequality module of International Social Survey Programme. Three types of social status self-evaluation in different biographical situations were noted: the current one (at the time of the survey), the retrospective one (of the parents' family status) and the perspective one (status of oneself in 10 years' time). They were measured through the respondents' self-determination of their appropriate status on an imaginary 10-step social ladder. The noticeable changes for the better in the current social status self-evaluations of the Ukrainians are stated, which is visualized in changing the diagram of their distribution from pyramidal shape (where the lower-middle and the lowest positions are the basic ones) to the close to rhombus shape (where the majority is concentrated on the middle levels). The retrospective self-evaluations still demonstrate negative situation: the respondents mostly perceive the social status of parents'families as higher than their current status. At the same time, the perspective self-evaluations of the Ukrainians are rather optimistic: majority of them hope to significantly increase their own status in the social hierarchy in the next decade.

A connection between the class positions (both objectively and subjectively determined) and the status self-evaluations of three kinds was also studied. It is recorded that in both years of the survey this connection remains quite significant and expected in nature. Regarding EGP-classes: representatives of service classes and small owners had significantly higher current, retrospective and prospective selfevaluations than working-class people, primarily unskilled workers and farm labours. Regarding the subjective classes defined by nominal categories (upper middle, middle, lower middle, working, lower class): the higher the subjective class position a person has, the higher he/she evaluates his/her social status.

Keywords: social status, social status self-evaluations, objective and subjective class, Ukraine