Мова ворожнечі щодо ЛҐБТ в українських онлайн
Зв’язок мови ворожнечі в інтернеті зі зростанням насильства щодо меншин. Вивчення зв’язку публічного дискурсу Революції Гідності з динамікою ґендерних ролей в Україні. Контент-аналітичні дослідження ЛҐБТ-проблематики в засобах масової інформації України.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.11.2022 |
| Размер файла | 68,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Мова ворожнечі щодо ЛҐБТ в українських онлайн-медіа
МАКСИМ КАСЯНЧУК,
науковий співробітник відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
Анотація
МАКСИМ КАСЯНЧУК.
Мова ворожнечі щодо ЛҐБТ в українських онлайн-медіях.
Стаття висвітлює результати контент-аналітичного дослідження 243 публікацій, що з'явились в онлайн-ЗМІ України упродовж2021 року, в зіставленні з результатами моніторингів українських офлайнових та онлайнових ЗМІ. Аналіз як зарубіжної, так і вітчизняної фахової літератури показує, що мова ворожнечі щодо меншин (зокрема, ЛҐБТ) є актуальним науковим питанням, яке має виразний практичний вимір, адже поширення ненависті в онлайн-середовищі може набувати характеру епідемії та супроводжуватися збільшенням насильницьких актів.
Хоч отримані результати мають низку обмежень (різні способи формування вибіркових сукупностей медіаматеріалів у аналізованих дослідженнях, брак дослідницького консенсусу щодо дефініції мови ворожнечі, віднесеність зібраних даних до періоду перед початком масованого вторгнення військ Російської Федерації на територію України й, відповідно, неможливість відобразити стан суспільства в період воєнного стану), воно показало, що спостерігалось загальне зменшення кількості новин, які стосуються ЛҐБТ, незалежно від композиції досліджуваної вибірки медій. Публікацій, в яких містяться матеріали з ознаками мови ворожнечі, відносно небагато (від 2% до 25%). Мова ворожнечі в цих публікаціях містилася, як правило, у цитатах і не виражала позиції журналіста.
Мова ворожнечі виникала в контексті як публічних, так і внутрішніх акцій ЛҐБТ-спільноти та супроводжувалася закликами до насилля або власне насиллям з боку прибічників право-радикальних сил. Жорсткіша мова ворожнечі була більш характерна для анонімних інтернет-коментаторів, вуличних хуліганів (у тому числі із організованих праворадикальних угруповань), а також для дрібних місцевих публічних фіґур.
Зібрані матеріали проаналізовано в парадигмі ґендерованої ієрархії маскулінностей Р Конел. Мова ворожнечі характерна передусім для висловлювань спортсменів, військових і політиків, себто тих, хто асоціюється в суспільній свідомості зі стереотипізованим образом «справжнього чоловіка».
В подальших дослідженнях слід стандартизувати підходи до формування вибіркових сукупностей аналізованих матеріалів, а також, можливо, розробити інструментарій автоматичного або напівавтоматичного контент-аналізу. Все це полегшить вивчення динаміки змін мови ворожнечі в публічному просторі.
Ключові слова: ЛҐБТ, ЗМІ України, контент-аналіз, мова ворожнечі, ієрархія маскулінностей.
Аннотация
МАКСИМ КАСЯНЧУК
Язык вражды в отношении ЛГБТ в украинских онлайн-медиа
Статья представляет результаты контент-аналитического исследования 243 публикаций, появившихся в онлайн-СМИ Украины в течение 2021 года, в сопоставлении с результатами более ранних мониторингов украинских офлайновых и онлайновых СМИ. Анализ как зарубежной, так и отечественной профессиональной литературы показывает, что язык вражды в отношении меньшинств (в частности, ЛГБТ) является актуальным научным вопросом, который имеет также четко выраженное практическое измерение, поскольку распространение ненависти в онлайн-среде может приобретать характер эпидемии и сопровождаться увеличением насильственных проявлений.
Хотя полученные результаты имеют ряд ограничений (различные способы формирования выборочных совокупностей медиаматериалов в анализируемых исследованиях, недостаток исследовательского консенсуса относительно определения языка вражды, отнесенность собранных данных к периоду перед началом массированного вторжения войск Российской Федерации на территорию Украины и, соответственно, невозможность отразить состояние общества в период военного положения), оно показало, что наблюдалось общее уменьшение количества новостей, касающихся ЛГБТ, независимо от композиции изучаемой выборки медиа. Публикаций, в которых содержатся материалы с признаками речи вражды, относительно немного (от 2% до 25%). Язык вражды в этих публикациях содержался, как правило, в цитатах и не выражал позиции журналиста.
Язык вражды возникал в контексте как публичных, так и внутренних акций ЛГБТ-сообщества и сопровождался призывами к насилию или собственно насилием со стороны сторонников праворадикальных сил. Более жесткий язык вражды был характерен скорее для анонимных интернет-комментаторов, уличных хулиганов (в том числе из организованных праворадикальных группировок), а также для мелких местных публичных фигур.
Собранные материалы проанализированы в парадигме гендерированной иерархии маскулинностей Р Коннел. Язык вражды характерен прежде всего для высказываний спортсменов, военных и политиков, то есть ассоциирующихся в общественном сознании со стереотипизированным образом «настоящего мужчины».
В дальнейших исследованиях следует стандартизировать подходы к формированию выборочных совокупностей анализируемых материалов, а также, возможно, разработать инструментарий автоматического или полуавтоматического контент-анализа. Все это облегчит изучение динамики изменений языка вражды в публичном пространстве.
Ключевые слова: ЛГБТ, СМИ Украины, контент-анализ, язык вражды, иерархия маскулинностей
Abstract
MAKSYM KASIANCZUK.
Hate speech towards LGBT in Ukrainian online media.
Research Fellow at the Department of Social Expertise, Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine (12, Shovkoyvchna St., Kyiv, 01021).
The article presents the results of a content-analytical study of 243 publications in online media of Ukraine during2021 in comparison with the results of earlier monitorings of Ukrainian offline and online media. Analysis of both scientific literature shows that hate speech against minorities (in particular, LGBT) is an urgent issue that has a distinct practical dimension, because the spread of hate in the online environment can have the nature of an epidemic and be accompanied by an increase in violent acts. Although the results have a number of limitations (different ways of forming selective sets of media materials in the analyzed studies, lack of research consensus on the definition of hate speech, attribution of the collected data to the period before the beginning of the massive invasion of the Russian Federation troops on the territory of Ukraine and impossibility of reflecting the state of society in the war time), it showed that the number of news related to LGBT was decreasing, despite of media samples design. Publications containing hate speech were from 2 to 25%. Hate speech in these publications was usually quotes and does not express the position of the journalist.
Hate speech arose in the context of both public and internal actions of the LGBT community and was accompanied by calls for violence or violence itself. Stronger hate speech was more typical for anonymous internet commentators, street hooligans (including those from organized right-wing gangs), and small local public figures.
The collected materials are analyzed in the paradigm of R. Connell's hierarchy of masculinities. Hate speech is characteristic primarily for the statements of athletes, military and politicians, that is, those who are associated in the public consciousness with the stereotypical image of a «real man».
In further studies, approaches to the formation of media samples should be standardized, as well as, the tools for automatic or semi-automatic content analysis should be developed. All this will facilitate the study of changes in hate speech in the public space.
Keywords: LGBT, Ukrainian media, content-analysis, hate speech, masculinities' hierarchy
Мова ворожнечі щодо ЛҐБТ та політичне поле України
Питання мови ворожнечі у ЗМІ є актуальною темою [Howard, 2019; Paz et al., 2020]. Мова ворожнечі в інтернеті пов'язана зі зростанням насильства щодо меншин. Разом із тим політика стримування мови ворожнечі може обмежити свободу слова і тому є непослідовною [Laub, 2019]. Дані, отримані на матеріалі українських ЗМІ, свідчать, що медіа активно використовували мову ворожнечі починаючи з 2006-2007 років [Моргун, 2019].
Незважаючи на поширеність мови ворожнечі, на сьогодні немає консенсусного означення цього терміна [Gorodnycha et al., 2020; Ісакова, 2016]. Ми використовуємо дефініцію, запропоновану в [Stefдrntд, Buf, 2021]: мова ворожнечі -- це вербальні, невербальні, символічні або комунікативні дії, які мають на меті приниження членів певної соціальної групи. Мова ворожнечі виражає ненависть до спільноти, яка відрізняється за расою, етнічністю, статтю, релігією, сексуальною орієнтацією, політичними поглядами чи іншими ознаками.
Відомо, що ненависть, яка міститься в онлайн-публікаціях, призводить до ще більшої кількості коментарів, що містять ненависть [Ziems et al., 2020]. Залежно від впливу мови ворожнечі на її цільову групу існує два типи завдання шкоди: прямий та опосередкований [Maitra, McGowan, 2012]. Пряма шкода діє на об'єкт ворожнечі під час мовлення/сприйняття, викликаючи психологічні розлади та погіршуючи самопочуття людей, які належать до уразливої соціальної групи. Так, наприклад, показано, що те, як саме зображують у ЗМІ ЛҐБТ-персонаж, впливає на ментальне здоров'я ЛҐБТ-підлітків [Bond, 2011]. Опосередкована шкода полягає в утвердженні неґативних стереотипів щодо тієї соціальної групи, яка є об'єктом мови ворожнечі, а також у легітимуванні дискримінації та заохоченні насильства в реальному житті [Melnyk, 2021].
Лесбійки, ґеї, бісексуали, трансґендерні люди (ЛҐБТ) зазнають дискримінації та насильства по всьому світу, а забезпечення 'їхніх прав є на міжнародному порядку денному [Bhatt, 2022]. Мова ворожнечі є одною із форм переслідувань, спрямованих проти ЛҐБТ. Найбільше в українському контексті досліджено мову ворожнечі проти ромів [Костовська, 2018] і, останнім часом, росіян [Моргун, 2019]. Питання спрямованої проти ЛҐБТ ненависті регулярно порушують правозахисні організації [Kravchuk, 2018], проте власне фахових досліджень небагато.
Перші спроби дослідити позицію українських політиків і громадських діячів припадають на кінець 1990-х років, коли журнал «Наш світ» перед черговими президентськими виборами розіслав кандидатам серію запитань щодо ставлення до ґеїв і лесбійок. Із п'ятнадцяти кандидатів відповідь прийшла тільки від одного, який однак обмежився був констатацією складності теми й запропонував звернутися до офіційної передвиборної програми, у якій власне відповіді не було [Грибанов та ін., 2000].
У наступні роки позиція публічних фіґур коливалася від спроб нічого не казати до відверто гомофобних. Так, 2010 року, через понад 12 років, Центр «Наш світ» мусив знову констатувати, що нема ніякої виразної політики та оприлюдненої позиції держави щодо ЛҐБТ, і це дозволяє публічним діячам використовувати свої особисті переконання як основу для формування меседжу чи ухвалення рішень [Зинченков та ін., 2011]. На 2013 рік ситуація залишалася тою самою: «жоден відомий український політик не висловлювався прямо і недвозначно проти гомофобного насильства та на підтримку повної рівності прав для ЛҐБТ. Також ніхто з них не озвучував власну точку зору щодо гомофобних упереджень і розпалювання ворожнечі стосовно ЛҐБТ -- максимально позитивними висловлюваннями була лише підтримка невизначених європейських цінностей та загальні слова про толерантність і те, що відсутність закону про заборону дискримінації шкодить взаєминам з ЄС» [На порозі, 2014].
Ситуація відчутно змінилася тільки після Революції Гідності, коли гомофобні висловлювання і дії одних українських політиків зіткнулися з протилежними висловлюваннями та діями інших, не менш помітних політиків [Крига скресла, 2016]. Разом з тим через нестабільність суспільства перед обличчям зовнішньої агресії, риторика радикальних політиків і груп стала жорсткішою, але водночас маргінальнішою [Шестаковський та ін., 2016].
Дослідження зв'язку публічного дискурсу Революції Гідності з динамікою ґендерних ролей в Україні продемонстрували ренесанс суспільних уявлень про «справжніх чоловіків», чіткішу артикуляцію як ієрархії чоловіче-жіноче, так і домінантної та субординованої маскулінностей [Марценюк, 2015]. Пізніше контент-аналітичне дослідження публічних заяв «Правого сектору» з 2016 по 2018 рік показало, що так звана героїчна маскулінність, культивована українськими праворадикальними силами, є в основі гетеросексуальною, аґресивною, але водночас і гомосоціальною. Як ЛҐБТ, так і феміністичний рух сприймаються праворадикальними силами як загроза традиційному ґендерному порядкові [Daiier, 2018].
Участь ЛҐБТ-спільноти в подіях Майдану була слабко артикульованою, тоді як Антимайдан і російська пропаґанда широко використовували наратив про «ґей-Європу» [Shestakovski et al., 2021], що дало можливість праворадикальним силам захопити символічне поле [Марценюк, 2014].
Показана у [Шестаковський та ін., 2016] марґіналізація праворадикальних сил стала ще більш помітною у 2020 році, вони практично цілком втратили представництво у Верховній Раді, а їхній вплив на політичні процеси в країні став ще меншим [Кравчук та ін., 2021].
Ситуація станом на кінець 2021 року може бути схарактеризована як суперечлива [Шевченко, 2021] -- з одного боку, частина політикуму ставиться до ЛҐБТ-проблематики неґативно чи принаймні воліє уникати артикулювання власної позиції; з іншого боку, дедалі більше публічних фіґур декларують підтримку рівних прав для ЛҐБТ і підтверджують це власними діями (напр., беручи участь у заходах ЛҐБТ-спільноти). Обидві позиції відбиваються в новинах.
Разом з тим публічні фіґури є не лише політиками чи громадськими діячами -- до лідерів думок належать також топ-чиновники, представники світу спорту чи шоу-бізнесу, релігійні лідери, представники недержавних організацій тощо.
Як нині виглядає риторика стосовно ЛҐБТ в устах публічних фіґур? Як мова ворожнечі відображається в публікаціях онлайн-ЗМІ України? Ці питання стали основою представленого контент-аналітичного дослідження.
Контент-аналітичні дослідження ЛҐБТ-проблематики в ЗМІ України
Перші два контент-аналітичні дослідження портрету ЛҐБТ у пресі (тоді ще друкованій) відбулись у 2009-2010 роках [Стулова та ін., 2010; Шимко, 2010] і дали подібні результати: ЛҐБТ-проблематика трактувалася як місцевою, так і всеукраїнською пресою дуже поверхнево і стереотипізовано (образи успішного мешканця США чи Західної Європи, зокрема політичних діячів чи зірок шоу-бізнесу, або образи пострадянських марґіналів, які мусять жити в дискомфорті), матеріали не були пов'язані з повсякденністю читачів, ставили акцент на чужорідності явища чоловічої (жінок майже не згадували) гомосексуальності, а чверть медіаматеріалів містили неґативні оцінки, в тому числі автора чи авторки публікації. Таким чином, тодішня преса підтримувала марґіналізацію, витіснення ЛҐБТ на узбіччя суспільства, виштовхування їх із системи соціальних взаємодій.
Пізніший контент-аналіз електронних ЗМІ України відбувся 2013 року [Касянчук та ін., 2013] -- на сьогодні це дослідження залишається найбільш масштабним за обсягом залучених матеріалів (5591 публікація). Воно показало, що ЛҐБТ-проблематика відігравала помітну роль у новинному просторі, причому максимальна кількість публікацій припала на травень і жовтень 2012 року, коли відповідно було зірвано перший Марш Рівності та подано перший антигомо- сексуальний законопроєкт до Верховної Ради. Так само як і в попередніх двох дослідженнях, у новинах домінували чоловіки. Разом з тим публікацій з неґативними оцінками ЛҐБТ-проблематики стало значно менше (6%), а більшість неґативних оцінок припала на час перед зірваним прайдом (насильницькі інциденти, які сталися прямо перед камерами ЗМІ, а також натовпи вуличних хуліґанів, які в день прайду переповнили центр Києва, вперше унаочнили для українського суспільства проблему гомофобії та злочинів на ґрунті ненависті, а також змінили риторику ЗМІ щодо ЛҐБТ -- вона відтоді стала радше позитивною чи принаймні нейтральною).
Спеціальний огляд мови ворожнечі в контексті ЛҐБТ-проблематики виконано 2018 року [Yarmanova, 2018]. Дослідження охопило українські онлайн-ЗМІ та дописи в соціальних мережах у період з грудня 2016-го по квітень 2017-го. Всього було знайдено 480 українських медіаматеріалів, що стосувалися ЛҐБТ, серед яких більш нейтральні чи позитивні статті містили опис міжнародного контексту, наприклад перекладені новини про антидискримінаційну політику в США та ЄС, терористичний напад в Орландо та гомофобні ініціативи в Росії. Висвітлення внутрішньоукраїнських подій розділилося. Деякі матеріали були гомофобними або трансфобними, вони повідомляли позиції лише радикальних анти-ЛҐБТ-персонажів без будь-яких додаткових коментарів чи зусиль, щоб відобразити точки зору ЛҐБТ. Однак решта публікацій представляли різні точки зору. Наприклад, ЗМІ публікували заяви правозахисних організацій та європейських політиків і дипломатів про необхідність законодавчого захисту прав ЛГБТ в Україні або засудження дискримінації та насильства, пов'язаних з публічними заходами в Україні. Підбурювання до насильства з боку ультраправих груп і гомофобні заяви політиків часто публікували у ЗМІ без критичної оцінки. Проте були й позитивні приклади публічного дискурсу. Так, після нападів на Фестиваль рівності у Львові у 2016 році, де місцева влада не бажала захищати право на мирні зібрання ЛҐБТ, міністр закордонних справ України засудив цю атаку: «толерантність і недискримінація роблять Україну сильнішою».
Кілька наступних досліджень ЗМІ в контексті ЛҐБТ-проблематики виконано експертками Інституту масової інформації [Земляна, 2019; Машкова, 2019, 2021; Найбільше мови ворожнечі, 2020; Чуранова, Романюк, 2018; Шиколай, Машкова, 2020], і в них, зокрема, заторкували питання про наявність у публікаціях мови ворожнечі. В цілому було показано, що преса висвітлює правозахисні питання тільки в контексті Маршів рівності, а в інших випадках пише у зв'язку з ЛҐБТ про міжнародні чи культурні події, менше уваги приділяючи власне українським новинам. Разом з тим вживання некоректної, дискримінаційної термінології в онлайн-ЗМІ з часом зменшується.
Згадані вище медіа-моніторинги охоплювали всі публікації в розглядуваних джерелах упродовж певного періоду і тому містили від 37% до 60% передруків (коли текст новини чи матеріалу або зовсім не змінюється, або змінюється дуже незначною мірою) з урахуванням дещо різного добору ЗМІ, які ставали об'єктами досліджень.
Варто відзначити, що у 2011-2012 роках щомісяця в Україні з'являлося в середньому 400 медіаматеріалів, присвячених ЛҐБТ-проблематиці, передусім першому ЛҐБТ-прайду [Касянчук та ін., 2013], тоді як упродовж травня -- першої половини червня 2020 року, тобто в межах прайд-місяця, у двадцяти загальнонаціональних онлайн-медіа експертки Інституту масової інформації зафіксували 212 матеріалів, що стосувалися ЛҐБТ+ [Машкова, 2021]. На жаль, пряме порівняння отриманих цифр є навряд чи можливим, адже кожне з досліджень базується на відмінних одна від одної вибірках ЗМІ. Так, моніторинґи Інституту масової інформації бували дуже точковими, наприклад зосереджувалися тільки на прайд-місяці в Україні [Машкова, 2021] або взагалі на локальних подіях ОдесаПрайду [Земляна, 2019].
Методика.
У дослідженні використано контент-аналіз, який широко застосовується в дослідженнях ЗМІ [Macnamara, 2005], а контент-аналітичні праці в контексті ЛҐБТ-тематики широко представлені в англомовній літературі [Bond, 2011; Gross, 1991].
Матеріал включали до аналітичної бази даних, якщо він з'явився впродовж 2021 року в домені .ua українською чи російською мовою і містив одне чи декілька ключових слів (ЛҐБТ, лесбійки, ґеї, бісексуали, трансґендери, гомосексуали, сексуальні меншини, одностатеві шлюби чи партнерства). Додатково переглянуто вручну новини, які з'явилися в межах року в кількох онлайн-ЗМІ України, а саме: nv.ua, depo.ua, the-village.com.ua, ictv.ua, 0629.com.ua, ukrimform. ua, voxukraine.org, 24tv.ua, eurointegration.com.ua, interfax.com.ua, apostrophe.ua, 5.ua. У разі, якщо той самий текст був представлений у кількох джерелах, то фіксувалося тільки найраніше джерело.
Знайдені публікації також класифікувались за датою виходу, місцем описаної події та сферою публічності, в якій подія відбувалась.
Кожну описану в публікації подію аналізували з точки зору наявності мови ворожнечі, при цьому брали до уваги характер новини. Наприклад, у новинах про ініціативи консервативного угорського уряду з обмеження «ЛҐБТ-пропаґанди» здебільшого немає мови ворожнечі, хоч самі по собі ці законодавчі ініціативи є дискримінаційними.
Теоретичною рамкою при інтерпретації ролі мови ворожнечі в описаних в публікаціях подіях стала використана також в інших ЛҐБТ-дослідженнях (напр., [Daiier, 2018; Марценюк, 2015]) концепція гегемонної маскулінності [Connell, 2005], згідно з якою «у будь-який проміжок часу якась форма маскулінності культурно підноситься над іншими». Хоч кількість чоловіків, які в повному обсязі відповідають гегемонній моделі, є малою, однак більшість чоловіків усе ще отримує вигоду від принаймні часткової участі в системі патріархального розподілу влади, тб. вони є «співучасниками». Певна частина чоловіків (наприклад, гомосексуали) не можуть претендувати на гегемонію чи співучасть, вони є носіями субординованої і марґіналізованої маскулінності.
Результати
Кількісні характеристики.
Упродовж 2021 року з тематики ЛҐБТ зафіксовано 243 ориґінальні публікації в аналізованих онлайн-ЗМІ України (табл.).
Таблиця. Основні кількісні характеристики публікацій на тематику ЛҐБТ в онлайн-ЗМІ України (2021)
|
Характеристика |
Матеріалів, N = 243 |
||
|
п |
% |
||
|
Чи є ознаки мови ворожнечі |
|||
|
Так |
59 |
25 |
|
|
Ні |
183 |
76 |
|
|
Місце події |
|||
|
Світ |
108 |
45 |
|
|
Вся Україна |
58 |
24 |
|
|
Київ |
40 |
17 |
|
|
Волинська обл. |
1 |
15 |
|
|
Дніпропетровська обл. |
2 |
||
|
Донецька обл. |
5 |
||
|
Житомирська обл. |
2 |
||
|
Івано-Франківська обл. |
2 |
||
|
Львівська обл. |
3 |
||
|
Одеська обл. |
7 |
||
|
Рівненська обл. |
4 |
||
|
Харківська обл. |
8 |
||
|
Херсонська обл. |
1 |
||
|
Хмельницька обл. |
1 |
||
|
Час публікації |
|||
|
Січень |
9 |
4 |
|
|
Лютий |
9 |
4 |
|
|
Березень |
21 |
9 |
|
|
Квітень |
8 |
3 |
|
|
Травень |
19 |
8 |
|
|
Червень |
30 |
12 |
|
|
Липень |
32 |
13 |
|
|
Серпень |
19 |
8 |
|
|
Вересень |
30 |
12 |
|
|
Жовтень |
18 |
7 |
|
|
Листопад |
21 |
9 |
|
|
Грудень |
27 |
11 |
Видно, що майже для половини публікацій (45%) основою стали події поза Україною, а в самій Україні найбільші частки становлять новини без виразного акценту на конкретному реґіоні (23% від усіх матеріалів і 43% від українських новин), або ті, що відбулись у Києві (17% від усіх і 29% від українських). Решту областей за винятком Одеси та Харкова представлено одиничними матеріалами.
Стосовно розподілу публікацій за часом виразно вирізняється період з червня по вересень (44%).
У контексті тематики в публікаціях про ЛҐБТ домінує політика (56 новин або 23%), вуличні акції, в тому числі прайди (40 новин або 17%), спорт (22 новини або 9%), кримінал і шоу-бізнес (кожного по 19 новин або 8%).
Також треба зауважити, що новини про вуличні акції пов'язані з часом і місцем -- так, в літні місяці відбуваються прайди, а Київ, Одеса і Харків були 2021 року місцями головних акцій як української ЛҐБТ-спільноти, так і її опонентів.
Ознаки мови ворожнечі присутні в чверті переглянутих новин (24%). При цьому серед цих публікацій на події, що стосуються в цілому України, припадає 41%, Києва -- 22% і стільки ж -- на події з-поза меж України. Решта описують події у Харкові, Рівному та Одесі. Якщо брати тематику, то серед матеріалів з цитованою мовою ворожнечі майже третина (29%) висвітлюють політичну сферу, на вуличні акції та випадки криміналу припадає по 19% і ще в 13% таких новин ідеться про спорт.
Характеристики мови ворожнечі в новинах.
Аналізуючи окремо матеріали, які містили мову ворожнечі щодо ЛҐБТ, слід передусім підкреслити, що вона в жодному разі не характеризувала позицію автора чи авторки матеріалу. Мова ворожнечі, як правило, з'являлась у цитованій публічній позиції основного героя чи героїв тексту або була помітна на фотографіях (напр., гасла в репортажі з вуличної акції).
З огляду на мету дослідження (аналіз висловлювань українських політиків і публічних фіґур стосовно ЛҐБТ) здавалося б доцільним розділити новини на ті, що стосуються Україні, і ті, де йдеться про події за кордоном. Проте на практиці це неможливо, оскільки часто міжнародні новини або прямо стосуються українських публічних фіґур, або поява їх на українському онлайн-ресурсі може бути прямо інспірованою тою чи іншою місцевою подією (це випадок прайд-місяця). Або ж навпаки гомофобні коментарі з боку публічних фіґур з'являються у відповідь на подію поза Україною. Розгляньмо приклади.
Спортивні новини. В одному з інтерв'ю футболіст М. Коповець декларує власні гомофобні цінності, виражаючи їх через приниження гомосексуальних чоловіків («ґеї -- хворі люди») та підтримуючи політику «останнього диктатора Європи» О. Лукашенка, але також скаржиться, що ця його позиція призвела до погіршення стосунків із керівництвом німецького футбольного клубу, за який він на той час грав. На думку футболіста, його сказані в Україні слова не мали б стосуватися німецьких колеґ, а сам випадок є радше доносом: «Була ж така ситуація, що я дав тут коментар по ґеям. Якийсь пес шарудел, перевів текст і кинув на сайт моєї команди там. І мене викликав президент /.../ Я ж в нашій країні дав це. Я ж не кажу, що там в Німеччині. Він на мене трохи образився за це, уявляєш?» Приходько П. КОПОЛОВЕЦЬ: «ГЕЇ -- ХВОРІ ЛЮДИ» Екс-гравець «Карпат» жорстко висловився про нетрадиційну сексуальну орієнтацію // XSport.ua, 14.10.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://xsport.ua/ua/football_s/news/kopolovets-geyi-khvori- lyudy_6262015/. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
Серія публікацій про гомофобію футболіста Б. Бутка з'явилась одразу після новини про камінґаут австралійського спортсмена Дж. Кавало. Так, у матеріалі 24tv.ua Саджениця І. Футболіст збірної України Бутко спричинив гомофобний скандал / 24tv. ua, 30.10.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://sport.24tv.ua/futbolist-zbirnoyi- ukrayini-butko-sprichiniv-gomofobniy-skandal_n1782732. -- Дата перегляду: 18.01.2022 подано цитати із виступів Бутка: «Соромно має бути його товаришам по команді, коли вони вітаються з ним за руку»; «Я не здивований, що 50% ґеїв ще, швидше за все, і педофіли», а в публікації nv.ua: «Якби зайшов у роздягальню і побачив, що в мого одноклубника на мене ерекція? Просто вийшов би чи дав би йому по морді» Синявський А. Ексгравець збірної України оскандалився новими гомофобними коментарями: «Побачив би ерекцію одноклубника на себе -- дав би в морду» // nv.ua, 29.10.2021: https://sport.nv.ua/ukr/football/butko-geji-gravec-zbirnoji-ukrajini-oskandalivsya-gomofobnimi- komentaryami-50192665.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
Загалом, спортсмени кілька разів 2021 року дозволяли собі мову ворожнечі. Так, теж футболіст Д. Хльобас, коментуючи фільм «Вічні», написав у своєму інстаграм-акаунті: «Шок. Гомосятина лізе з усіх щілин. Заберіть дітей від екранів» Жданович Д. «Гомосятина лізе з усіх щілин»: український футболіст відзначився гомофоб- ською заявою // 24tv.ua, 11.11.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://sport.24tv. ua/gomosyatina-lize-usih-shhilin-ukrayinskiy-futbolist-rozkritikuvav_n1792014. -- Дата перегляду: 18.01.2022, а ще один футболіст, А. Бесєдін, зауважив: «Людей з нетрадиційною орієнтацією не повинно бути» Жданович Д. Людей з нетрадиційною орієнтацією не повинно бути, -- гомофобна за ява від гравця збірної України // 24tv.ua, 02.11.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://sport.24tv.ua/lyudey-netraditsiynoyu-oriyentatsiyeyu-ne-povinno-buti-gomofobna_
n1784470. -- Дата перегляду: 18.01.2022. Боксер І. Редкач, не використовуючи напряму мову ворожнечі, попри те взяв веселковий прапор як образливий натяк на недостатньо патріотичний, з його точки зору, вчинок іншого боксера Синявський А. «Підтримаю наших спільних друзів». Український боксер пообіцяв вийти з ЛГБТ-прапором на захист Ломаченка // nv.ua, 16.12.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://sport.nv.ua/ukr/boxing/lomachenko-skandal-redkach-viyde-z-praporom-lgbt-novini-boksu-50202370.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
Політичні новини. Якщо мова ворожнечі в спортивних новинах була 2021 року інспірована міжнародними подіями і, своєю чергою, зумовлювала реакцію спортивного істеблішменту в Європі Мухін Г. FARE закликала покарати Бєсєдіна за слова про геїв // lb.ua, 02.11.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://lb.ua/sport/2021/11/02/497651_fare_zaklikala_ pokarati_biesiedina.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022, то українські політики реагували на внутрішньоукраїнські події. Також українські політики, на відміну від спортсменів, набагато менше були помітні своєю гомо- і трансфобією, а зафіксовані випадки мови ворожнечі переважно походили від дрібних місцевих фігур -- від радника мера Хмельницького і мера Рівного до депутатів міськрад Івано-Франківська та Луцька, а також депутатів облрад Одеси та Рівного. Певний виняток становлять кілька депутатів Верховної Ради.
Примітно, що найдрібніші та водночас наймолодші політики дали найбільш жорсткі інтерв'ю, тоді як дещо вагоміші постаті висловлювалися обережніше.
Так, радник мера Хмельницького Н. Чепко (ВО «Свобода») в опитуванні щодо відкриття ґей-бару написав: «Відкрийте! І хай воно стане братською могилою! Хай воно згорить разом з власником бару!» Советник мэра Хмельницкого Чепко выступил против открытия гей-бара в городе: Пусть сгорит и станет братской могилой // censor.net, 01.09.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://censor.net/ru/news/3285747/sovetnik_mera_hmelnitskogo_chepko_vystupil_protiv_otkrytiya_geyibara_v_gorode_pust_sgorit_i_stanet_bratskoyi. -- Дата перегляду: 18.01.2022. Інший місцевий політик, О. Третяк, будучи ректором Рівненської духовної семінарії та Академії християн віри євангельської, в інтерв'ю після обрання на посаду мера Рівного повторив тезу про гомосексуальність як «неприродний стан», що «виникає в розумі багатьох людей» Одінцова А. «Це вже неприродний стан». Мер Рівного розповів, як ставиться до ЛГБТ-спільноти та чи буде забороняти марші рівності // nv.ua, 05.12.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/mer-rivnogo-oleksandr-tretyak- rozpoviv-chi-dozvolyatime-u-misti-lgbt-marshi-novini-ukrajini-50199683.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022. Варто принагідно зазначити, що Третяк не раз потрапляв на шпальти преси у зв'язку із ксенофобією Жаровський Є. Мер Рівного про ромів: «Всіх запакуємо в автобус і вивеземо в їхнє рідне Закарпаття» // nv.ua, 10.06.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ ukraine/politics/oleksandr-tretyak-mer-rivnogo-hoche-zapakuvati-romiv-v-avtobus-i-vivezti-v- zakarpattya-50165014.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022 та сексизмом Василенко Є. «Це там, де всі жінки?» Міський голова Рівного, який погрожував «запакувати» ромів в автобус, потрапив в сексистський скандал // nv.ua, 22.07.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/tretyakov-skandal-miskiy-golova- rivnogo-potrapiv-v-seksistkiy-skandal-pislya-frazi-na-sesiji-miskradi-50173048.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
На відміну від представників виконавчої влади, депутати місцевих рад, а також шість депутатів Верховної Ради обмежилися закликами заборонити «ЛҐБТ-пропаґанду».
Так, 24 лютого 2021 року 27 депутатів Луцької міськради звернулися до прем'єр-міністра з вимогою вилучити з дитячих та шкільних бібліотек усі примірники дитячої книги «Принцеса + принцеса: довго і щасливо». Зокрема, один з авторів звернення, Р. Кравчук, сказав: «Я хочу, щоб ЛҐБТ забули дорогу до Луцька. Ми будемо працювати над добрими речами, а не над популяризацією збочень» Соломка О. «Я хочу, щоб ЛГБТ забули дорогу до Луцька»: депутати вимагають вилучити дитячу книжку Принцеса+принцеса з бібліотек // nv.ua, 24.02.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/princesa-princesa-u-lucku-hochut-zaboroniti-knigu-pro-lgbt- novini-ukrajini-50144046.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022. З аналогічним зверненням виступив депутат Верховної Ради А. Урбанський, додавши: «Я завжди був і залишаюся прихильником традиційних сімейних цінностей в Україні... Ми з колеґами проти таких експериментів над дітьми та вважаємо, що така пропаґанда одностатевих стосунків суперечить державним цінностям» Костюк І. Нардепи просять прем'єр-міністра вилучити з бібліотек комікс, що «пропагуєодностатеві стосунки» // the-village.com.ua, 29.01.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.the-vfflage.com.ua/village/city/city-news/307081-nardepi-prosyat-prem-er-ministra-viluchiti-z-bibliotek-komiks-scho-propague-odnostatevi-stosunki. -- Дата перегляду: 18.01.2022. У цьому випадку -- реакції законодавців на комікси -- також проявилася вже згадана закономірність: що дрібніший політик, то жорсткіша його позиція (пор. «забути дорогу до Луцька» і «суперечить державним цінностям»).
Наступним приводом для закликів «обмежити пропаґанду» стала новина про державне фінансування фільму «Мій юний принц», що базується на пов'язаному з ЛҐБТ-тематикою сюжеті. Виступаючи на сесії міськради Івано-Франківська, депутат від ВО «Свобода» Я. Дубас, зокрема, сказав: «Складається враження, що самі творці фільму в анотації до нього через постери підіграють Російській Федерації, провокуючи суспільне збурення та сіючи розбрат в українському суспільстві» Пенкалюк С. Франківський депутат просить перевірити сценарій фільму про ЛГБТ. Що кажуть експерти // Суспільне, 03.11.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://suspilne.media/177531-hocut-zganbiti-nasi-cinnosti-frankivskij-deputat-prosit-pereviriti- scenarij-filmu-pro-lgbt/. -- Дата перегляду: 18.01.2022. Аналогічне звернення з ініціативи В. Унгуряна ухвалили одностайно 54 депутати Одеської обласної ради, вказавши, зокрема, на занепокоєння через «спробу нав'язування суспільству чужої для українських сімейних цінностей думки про природність одностатевих партнерств» Івлєва О. Одеські депутати звернулися до уряду через «ЛГБТ-пропаганду» у фільмі Мій юний принц // nv.ua, 17.12.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://nv.ua/ ukr/odessa/odeski-deputati-zvernulisya-do-uryadu-cherez-lgbt-propagandu-u-filmi-miy-yuniy- princ-50202861.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022 Григор'єва К. «Слуги народу» хочуть запровадити штрафи за «пропаганду» ЛГБТ: у чому суть законопроєкту // apostrophe.ua, 23.11.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://apostrophe.ua/ua/news/society/2021-11-23/slugi-naroda-hotyat-vvesti-shtrafyi-za- propagandu-lgbt-v-chem-sut-zakonoproekta/250666. -- Дата перегляду: 18.01.2022 Нардеп від Житомирської області вирішив законодавчо виступити проти ЛГБТ-спільно- ти // Zhitomir.info, 23.11.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.zhitomir. info/news_204120.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
Нарешті, низка депутатів Верховної Ради від партії «Слуга народу» спробувала реанімувати законодавчі ініціативи із заборони «пропаґанди педофілії, гомосексуалізму та трансґендеризму»4, 5. В цьому, цитованому пресою законопроєкті, по перше, міститься застарілий дискурс, що прирівнює іншу сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність до хвороби, а по друге, автори поєднують ЛҐБТ зі злочинами проти неповносправних дітей. Цей законопроєкт також підтримала Рівненська обласна рада Левосюк Д. Штрафи за пропаганду відхилень від «традиційності»: Рівненська облрада підтримала звернення до ВРУ // rivne24.info, 24.12.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://rivne24.info/2021/12/24/shtrafy-za-propagandu-vidhylen-vid-tradyczijnosti-rivnenska- oblrada-pidtrymala-zvernennya-do-vru/. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
Армійські новини. 2021 року у Фейсбук-групі «ЛҐБТ-військові та їхні союзники» на початку березня було оголошено про формування начебто окремого ґей-френдлі підрозділу ЗСУ Представники української ЛГБТ-спільноти формують взвод Збройних сил України // the- village.com.ua, 07.03.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.the-village. com.ua/village/city/city-news/308581-predstavniki-ukrayinskoyi-lgbt-spilnoti-formuyut-vzvod- zbroynih-sil-ukrayini. -- Дата перегляду: 18.01.2022. Новина миттєво потрапила в пресу і викликала цілий спектр оцінок, серед яких були також і коментарі Міноборони. Речник Генерального штабу Б. Сеник не просто заперечив створення такого підрозділу, а звинуватив авторів оголошення: «Такі речі створюють спеціально для розгону зради. А дехто поширює цю ахінею з метою дискредитації української армії та Збройних сил» Шляхтін А. Розганяють зраду та дискредитують ЗСУ: у Генштабі заперечили створення «ЛГБТ-підрозділів» // 24tv.ua, 07.03.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://24tv.ua/lgbt-pidrozdili-zsu-rizka-reaktsiya-novini-rosiyi-i-ukrayini_n1562168. -- Дата перегляду: 18.01.2022 Шляхтін А. Ми не діємо проти України: ексбоєць «Донбасу» відповів на скандал із ЛГБТ-підрозділом у ЗСУ // 24tv.ua, 08.03.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://24tv.ua/skandal-iz-lgbt-pidrozdilom-zsu-pozitsiya-viyskovih-novini-ukrayini_n1562781. -- Дата перегляду: 18.01.2022 Костюк І. Навіщо військовим дружній ЛГБТ-підрозділ? Розповідає гей-ветеран // the- village.com.ua, 16.03.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.the-village. com.ua/vfflage/city/people/308923-navischo-viyskovim-okremiy-lgbt-pidrozdil-rozpovidae-gey- veteran. -- Дата перегляду: 18.01.2022. Наступного дня новину прокоментували самі ЛҐБТ -військові. Вони, не чіпаючи питання про створення підрозділу, зосередились на спростуванні звинувачень у співпраці з ворогом: «Ми фактично розвіюємо міф, що ЛҐБТ-спільнота якась політична структура марксистського спрямування, що нібито діє проти України. Це не так, це велика брехня. Піднімаючи видимість, ми руйнуємо ці шкідливі міфи»4. Пізніше ветеран В. Пилипенко визнав, що новина про ЛҐБТ-підрозділ не є фейком, хоч формується цей підрозділ неофіційно5. За це зачепилася російська пропаґанда: «У ЗСУ є цілі підрозділи гомосексуалістів. Це безумство. Людей обирають не по принципу і їх боєготовності, а по їх орієнтації. Всякі непристойності в голову приходять, але це їх справа, нехай вони там у казармах займаються чим завгодно» Музика О. Пропагандистка Скабєєва знову відзначилась цинічною заявою про «батальйони геїв» на Донбасі // 24tv.ua, 21.06.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://24tv. ua/skabyeyeva-znovu-vidznachilas-zayavoyu-pro-batalyoni-geyiv-donbasi_n1662755. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
У розглянутому випадку примітним є те, що обидві сторони, що перебувають у стані війни -- Україна (в особі речника Генерального штабу і представників ветеранських організацій) та Росія (в особі пропаґандистки) -- просували той-таки наратив: ЛҐБТ -- це те, що може дискредитувати. Власне, після презентації ЛҐБТ-військових в Маріуполі сталось те саме: читачі новини поскаржились на очорнення армії Читательницу сайта оскорбила публикация о ЛГБТ на войне. Вердикт экспертов: дискредитации нет // 0629.com.ua, 03.06.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https:// www.0629.com.ua/news/3n9912/citatelnicu-sajta-oskorbila-publikacia-o-lgbt-na-vojne-verdikt- ekspertov-diskreditacii-net. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
Новини про акції ЛҐБТ-спільноти. Найбільша кількість публікацій про випадки мови ворожнечі припадає на матеріали, інспіровані акціями, в тому числі вуличними. Кожна така акція, навіть якщо вона відбувалася в закритому приміщенні, викликала гостру реакцію праворадикальних угруповань і супроводжувалася не тільки закликами до насилля, а й власне насиллям, яке мало кримінальний характер.
Наприкінці травня в центрі Києва відбувся черговий транс-марш, на зустріч якому вийшла організація «Традиція і порядок» з «молитвою про звільнення від гріховної залежності». Молитвою однак справа не обмежилась, лунало гасло «Смерть ЛҐБТ», після чого радикали спалили веселковий прапор Ейхман, К. «Бунтуй, кохай, права не віддавай»: У Києві пройшов масштабний марш транс- гендерів (ФОТОРЕПОРТАЖ) // depo.ua, 22.05.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://kyiv.depo.ua/ukr/kyiv/buntuy-kokhay-prava-ne-viddavay-u-kievi-proyshov-masshtabniy- marsh-transgenderiv-fotoreportazh-202105221324122. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
За тиждень, 26 і 30 травня, сталися три напади активістів «Традиції і порядку» на закриті, внутрішні заходи ЛҐБТ-спільноти -- два в Києві і один в Одесі, що супроводжувалось насиллям і мовою ворожнечі: «фемінізм руйнує світ» і «тут збираються збоченці» Панченко О. Під час показу ЛГБТ-фільму в Києві стався напад // the-village.com.ua, 28.05.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.the-village.com.ua/village/ city/city-news/311941-pid-chas-pokazu-lgbt-filmu-v-kievi-stavsya-napad. -- Дата перегляду: 18.01.2022, Чудновцев С. Радикали зірвали захід ЛГБТ-активістів у Києві та феміністок у Одесі // nv.ua, 30.05.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/ tradiciya-i-poryadok-zirvali-zahid-lgbt-u-kiyevi-ta-feministok-u-odesi-50162872.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
Після анонсу вуличної акції від громадської організації «УкраїнаПрайд» телефон і домашня адреса її керівниці були поширені на онлайн-майданчиках праворадикальних груп, а вона сама змушена була звернутися до поліції через численні погрози Руководительница «УкраїнаПрайд» София Лапина обратилась в полицию из-за угроз // graty.me, 20.07.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://graty.me/news/ rukovoditelnicza-ukrarnaprajd-sofiya-lapina-obratilas-v-policziyu-iz-za-ugroz/. -- Дата перегляду: 18.01.2022. Під час анонсованої акції «Традиція і порядок» влаштувала сутички з поліцією, а в опублікованому ЗМІ фоторепортажі видно інвалідний візок з написом «Пункт допомоги ЛҐБТ», яке тримають молодики з числа противників ЛҐБТ-акції Колесніченко Д. Представники Традиції і порядку прорвалися під будівлю Офісу президента через заплановану ЛГБТ-акцію -- відео // nv.ua, 30.07.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/reyvah-prayd-tradiciya-i-poryadok- prorvalasya-pid-budivlyu-ofisu-prezidenta-novini-ukrajini-50174712.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
Одразу після анонсу ОдесаПрайду його опоненти розмістили на власних онлайн-майданчиках заклик «повторити Тбілісі» Кравченко О. Попри зриви заходів і напади: В Одесі запланували Прайд в День незалежності // depo.ua, 11.08.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://odesa.depo.ua/ukr/odesa/ popri-zrivi-zakhodiv-i-napadi-v-odesi-zaplanuvali-prayd-v-den-nezalezhnosti-202108111355864. -- Дата перегляду: 18.01.2022, маючи на увазі сутички, які закінчилися людськими жертвами, під час прайду в Тбілісі, про які також повідомляли ЗМІ У Тбілісі помер побитий радикалами телеоператор компанії «Пірвелі» // radiosvoboda.org,
11.07.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/news- gruziya-zhurnalist-pomer/31352786.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022. Власне, 28 серпня ОдесаПрайд відбувся, супроводжуваний бійками між «Традицією і порядком» та поліцією Василенко Є. Є затримані і постраждалі. У центрі Одеси пройшов ЛГБТ-марш // nv.ua,
28.08.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/lgbt- prayd-odesa-28-serpnya-na-akciyu-priyshli-blizko-200-osib-novini-ukrajini-50179965.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
На початку вересня в Харкові відбувся ХарківПрайд. Напередодні харківське онлайн-видання, що підтримує ЛҐБТ, зазнало масованої спам-атаки з погрозами. Аноніми залишили в акаунті редакції понад дві тисячі повідомлень зі свастикою, написами «SS», «Whtte Power», зображеннями Гітлера, Муссоліні, покійного російського неонациста М. Марцинкевича, голови організації «Традиція і порядок» Б. Ходаковського тощо На головреда харківського видання «Люк» вчинили спам-атаку через публікацію відео на підтримку ЛГБТ // zmina.info, 09.09.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://zmina.info/news/na-golovreda-harkivskogo-vydannya-lyuk-zdijsnyly-kiberataku-cherez- publikacziyu-video-na-pidtrymku-lgbt/. -- Дата перегляду: 18.01.2022. Організаторки ХарківПрайду скаржилися, що вони мало не щодня отримують гомофобні коментарі «Хворі виродки», «Нечистоти і мерзота», «Цю чуму потрібно знищувати», «Вас на вогнищах спалювати треба» тощо Гипич Н. «Сто кіл відмов»: Як проходила рекламна кампанія для «Марш ХарківПрайд 2021» // depo.ua, 11.09.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://kh.depo. ua/ukr/kh/sto-kil-vidmov-yak-prokhodila-reklamna-kampaniya-dlya-marsh-kharkivpra yd-2021-202109111366887. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
19 вересня, під час проведення у Києві Маршу рівності на підтримку прав ЛҐБТ+ у парку Шевченка зібралися кілька десятків представників організацій «Традиції і порядок», «Правий сектор» і «Християнський фронт». Крім мирних гасел за «традиційну сім'ю» вони тримали в руках також ті, що урівнюють гомосексуальність і педофілію Кононенко О. «ЛГБТ -- загроза нацбезпеці»: у парку Шевченка у Києві зібралися противники Маршу Рівності // nv.ua, 19.09.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https:// nv.ua/ukr/kyiv/marsh-rivnosti-v-kiyevi-protivniki-lgbt-zibralisya-v-parku-shevchenka-video- novini-kiyeva-50184176.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
Інші новини. Упродовж року також з'являлись інші новини, які містили мову ворожнечі, але, разом з тим, їх складно прив'язати до тої чи іншої конкретної події. Імовірно, вони можуть свідчити про поширеність гомофобії в суспільстві й, подеколи, загальну невдоволеність, каналізовану на «інших». Так, у січні Патріарх Української православної церкви Філарет сказав, що «COVID-19 -- це Божа кара за одностатеві шлюби» Філарет заявив, що коронавірус -- це божа кара через геїв // 5.ua, 12.01.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.5.ua/dv/tresh/233881. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
У квітні викладачка Львівської політехніки О. Мер'є заявила, що «люди, які сповідують християнські цінності, насамперед розуміють, що це є хворе суспільство. Тобто, якщо хтось себе позиціонує як ґей або лесбійка, то це людина, у якої нездорова психіка, і це людина, яку треба лікувати... Ми не повинні їх розуміти, ми їх повинні лікувати» Бондар М. Геїв і лесбійок треба лікувати, -- викладачка зі Львова потрапила в гомофобний скандал // 24tv.ua, 01.04.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://education.24tv. ua/geyiv-lesbiyok-treba-likuvati-vikladachka-potrapila-novini-lvova_n1585345. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
Також у квітні з ініціативи селян у Дніпропетровській Елагина С. В Днепропетровской области установили билборд с гомофобной рекламой
против поджигателей травы // informator.ua, 10.04.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://dp.informator.ua/2021/04/10/v-dnepropetrovskoj-oblasti-ustanovili-bilbord-s-gomofobnoj-reklamoj-protiv-podzhigatelej-travy/. -- Дата перегляду: 18.01.2022 та Полтавській Одінцова А. Регіональний «креатив». У Дніпропетровській області та Полтаві з'явилися гомофобні білборди, які порівнюють геїв з паліями трави // nv.ua, 23.04.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/gomofobni-bilbordi- u-dnipropetrovskiy-oblasti-gejiv-porivnyali-z-paliyami-travi-foto-50156156.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022 областях було поставлено рекламні щити, де паліїв трави показано в образі обійм двох чоловіків. І хоч мови ворожнечі тут напряму немає, приналежність до ЛҐБТ використовується як інвектива. Значно серйозніший випадок стався на початку липня в Житомирі, де по місту розклеїли заклики вбивати ЛҐБТ Кононенко О. «Під*расів потрібно вбивати»: невідомі розклеїли у центрі Житомира гомофобні листівки -- фото // nv.ua, 08.06.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https:// nv.ua/ukr/ukraine/events/u-zhitomiri-rozklejili-listivki-iz-zaklikom-vbivati-gejiv-foto-50170091. html. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
4 жовтня організація «Solaris» закликала підписників свого телеграм-каналу занижувати оцінки ЛҐБТ+ дружнім місцям Києва. В описі каналу зазначено, що автор «культивує велич арійської раси». У додатку Google Maps користувачі почали масово ставити одну зірку цим закладам і залишати відгуки «бридко навіть проходити поруч», «одна зірка за те, що ви ЛҐБТ френдлі» тощо Молодковець М. «Фестиваль кібербулінгу». У Google Maps почали масово занижувати оцінки ЛГБТ+ дружнім закладам Києва // nv.ua, 04.10.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://nv.ua/ukr/kyiv/kijivskim-lgbt-frendH-zakladam-pochaH-zanizhuvati-ocinki-v-gugl-kartah-prichina-novini-kiyeva-50187293.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
Увечері 26 листопада бар «Хвильовий» у Києві, відомий як дружній до ЛҐБТ-спільноти заклад, став об'єктом чергового нападу праворадикальних сил. Під час атаки нападники вигукували «ЛГБТ-шна п*тушарня повинна здохнути», «White power» Семенова І. Хвиля погромів і «кошмарень». Ультраправі радикали розгромили бар Хвильовий, кияни виходять на протест до МВС -- що відбувається // nv.ua, 29.11.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://nv.ua/ukr/kyiv/bar-hviloviy-postrazhdav-vid-napadu- pravoradikaliv-kiyani-zbirayutsya-na-protest-novini-kiyeva-50198932.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022. Дії праворадикалів координували лідер ультраконсерватора із «Основи майбутнього» Є. Карась та керівник київського відділення громадської організації «Традиція і порядок» К. Ударов. 29 листопада під будівлею МВС відбулась акція протесту, організатори якої заявили, що невідомі вже майже місяць нападають на бар «Хвильовий», клуби «K41» та «Closer» «за мовчазною згодою поліції» Василенко Є. Посольство Німеччини закликало поліцію розслідувати напади правора- дикалів на бари у Києві // nv.ua, 30.11.2021 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https:// nv.ua/ukr/kyiv/na-bar-hviloviy-napali-pravoradikali-u-posolstvi-nimechchini-vidreaguvali-na- incident-50199250.html. -- Дата перегляду: 18.01.2022.
...Подобные документы
Теоретичні проблеми виховання підлітків засобами телебачення. Дослідження ефекту насильства в засобах масової інформації, його вплив на поведінку і пізнавальну діяльність неповнолітніх. Дослідження концепцій та рейтингу сучасних українських каналів.
презентация [1,3 M], добавлен 19.12.2011Особливості розробки методологічного розділу програми соціологічного дослідження щодо ставлення людини до вивчення іноземної мови. Визначення основних понять за темою дослідження. Обґрунтування вибірки дослідження, розробка і логічний аналіз анкети.
курсовая работа [125,1 K], добавлен 24.02.2010Мобільний телефонний зв’язок як одна з найбільш успішних областей радіозв’язку, його коротка історія. Мобільний зв’язок в Україні. Дослідження шкідливості мобільного зв’язку та телефонів, переваг мобільного зв’язку перед стаціонарними телефонами.
реферат [794,7 K], добавлен 18.05.2010Сутність, причини та наслідки насильства над дітьми. Нормативно-правова база захисту дітей від насильства. Зміст соціально-профілактичної роботи щодо жорстокого поводження з дітьми. Напрямки роботи закладів, в яких здійснюється реабілітація дітей-жертв.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 11.05.2015Соціологічне дослідження поглядів студентів щодо доцільності проведення чемпіонату Європи з футболу в Україні: мета, об’єкт дослідження, об’єм вибіркової сукупності, метод збору інформації. Питання, що підлягали вивченню; етапи реалізації проекту.
практическая работа [1,3 M], добавлен 08.06.2011Розгляд питання працевлаштування молоді в Україні. Теоретичне вивчення та обґрунтування сучасної проблеми безробіття. Проведення дослідження щодо виявлення ставлення студентів до даної проблеми; визначення її причин і пошук дієвих шляхів виходу.
курсовая работа [736,2 K], добавлен 15.05.2014Статистичне вивчення народонаселення України, та дослідження проблем. Формування демографії в Україні XVIII століття. Розвиток демографії в Україні XIX—початку XX сторіччя. Розвиток демографії в Україні в період Радянської доби та до сьогодення.
реферат [37,5 K], добавлен 25.10.2008- Мовна реалізація тактики уникнення конфлікту на матеріалі сімейного англомовного художнього дискурсу
Аналіз поняття та особливостей сімейного дискурсу. Вивчення особливостей комунікацій між членами родини. Дослідження можливих тактик реалізації стратегії уникнення конфлікту та аналіз їхньої мовної реалізації у рамках сімейного англомовного дискурсу.
статья [29,6 K], добавлен 07.02.2018 Методологія дослідження ставлення студентів до проблеми безробіття. Програма соціологічного дослідження по темі "Молодь і безробіття в Україні". Аналіз відношення молоді до безробітних, думка щодо причин безробіття. Бачення шляхів подолання цієї ситуації.
контрольная работа [302,0 K], добавлен 09.03.2016Сучасний стан соціально-демографічної ситуації в Україні. Умови та чинники розміщення населення України. Фактори впливу на соціально-демографічну ситуацію в Україні. Основні напрямки державної політики щодо вирішення соціально-демографічної ситуації.
реферат [43,4 K], добавлен 07.01.2012Суть поняття "інформаційна цивілізація" та теорія постіндустріального суспільства. Політика щодо технології та можливі альтернативи. Проблеми інформаційної цивілізації. Виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації в Україні.
реферат [33,6 K], добавлен 15.12.2012Етнонаціональна специфіка Україні. Міжетнічні відносини: методологічні принципи етносоціологічного аналізу. Стан міжетнічних відносин в Україні: фактори інтеграції й диференціації. Складність вивчення етнічних сукупностей. Різновид соціальних зв’язків.
курсовая работа [69,7 K], добавлен 26.09.2008Характеристика ступеня впливу світової фінансової кризи на економіку України. Соціологічне дослідження думки респондентів, щодо впливу фінансової кризи на їх матеріальне становище. Динаміка основних макроекономічних показників в період поширення кризи.
курсовая работа [71,9 K], добавлен 06.07.2011Населення як об'єкт вивчення соціальної статистики. Основні категорії статистики населення. Джерела інформації про населення, статистичне вивчення його структури. Методи вивчення динаміки складу населення. Статистика природного руху населення України.
курсовая работа [284,3 K], добавлен 13.05.2015Головні етапи та загальна характеристика розвитку інформаційного суспільства в Україні, сучасний стан даного процесу та оцінка його подальших перспектив. Забезпечення доступу до інформації та правила її захисту, нормативно-правове обґрунтування.
контрольная работа [28,2 K], добавлен 13.10.2014Суспільне ставлення до сімейного насильства над жінками: історичний аспект. Характеристика жінок, які зазнають насильства в сім'ї. Методи діагностики поширених видів насильницьких дій і причин їх виникнення. Технологія соціальної реабілітації жінок.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 23.03.2013Поняття інформації та аналіз інформації. Спостереження як метод збирання інформації. Оцінювання даних спостереження. Аналіз документів та їх текстів. Класичні методи аналізу документів. Валідність висновків дослідження та репрезентованність вибірки.
реферат [35,6 K], добавлен 19.07.2011Теоретико-методологічні засади соціологічного вивчення сексуальності. Ретроспективний аналіз наукового дискурсу сексуальності. Поняття сексуальної культури: сутність та особливості. Специфіка сексуальної культури підлітків: соціологічний аналіз.
дипломная работа [98,9 K], добавлен 04.05.2009Сутність соціологічного дослідження, його значення та елементи. Вивчення ставлення студентів до забобонів, астрологічних прогнозів та ворожіння. Методи збору первісної соціологічної інформації. Особливості проведення та аналіз результатів опитування.
практическая работа [78,7 K], добавлен 06.04.2011Поняття засобів масової комунікації у процесі спілкування. Медіакультура як обов'язкова умова існування медіакомунікацій в системі соціальних комунікацій: вирішення суспільної проблеми і запрошення до дискусії щодо можливого вирішення наукової проблеми.
реферат [27,3 K], добавлен 11.12.2012
