Мова ворожнечі щодо ЛҐБТ в українських онлайн
Зв’язок мови ворожнечі в інтернеті зі зростанням насильства щодо меншин. Вивчення зв’язку публічного дискурсу Революції Гідності з динамікою ґендерних ролей в Україні. Контент-аналітичні дослідження ЛҐБТ-проблематики в засобах масової інформації України.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.11.2022 |
| Размер файла | 68,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Обговорення
Метою дослідження був аналіз мови ворожнечі щодо ЛҐБТ та висловлювань публічних фіґур в онлайн-ЗМІ України. Контент-аналітичне дослідження містило в собі як кількісний, так і якісний компонент. На відміну від попередніх досліджень [Земляна, 2019; Касянчук та ін., 2013; Машкова, 2019, 2021; Найбільше мови ворожнечі, 2020; Стулова та ін., 2010; Чуранова, Романюк, 2018; Шиколай, Машкова, 2020; Шимко, 2010], які охоплювали всі публікації в розглядуваних джерелах упродовж певного періоду й тому містили від 37% до 60% передруків, у цій роботі ми брали до уваги тільки першу публікацію журналістського матеріалу в Україні (зокрема, й передруки тексту, що з'явився за кордоном). Таким чином, середньомісячна кількість новин, які стосуються ЛҐБТ, в нашому дослідженні (20) є зіставною з кількістю новин в медіа-моніторингах Інституту масової 'інформації з урахуванням передруків, а також відмінностей у формуванні вибіркової сукупності ЗМІ. Порівняння із середньомісячною кількістю матеріалів про ЛҐБТ в електронних ЗМІ України (напр., 400 у 2011-2012 роках [Касянчук та ін., 2013], 212 упродовж прайд-місяця у 2019 році [Машкова, 2021] тощо) дає підстави дійти висновку, що загальне зменшення кількості новин, які стосуються ЛҐБТ, є невипадковим (адже зменшується з часом і це не залежить від композиції досліджуваної медійної вибірки) і, ймовірно, пов'язане зі зменшенням гостроти ЛҐБТ-питань в суспільній свідомості.
Однак цьому припущенню дещо суперечить частка публікацій з ознаками мови ворожнечі, яка в нашому дослідженні становить майже чверть усіх зібраних матеріалів, тоді як в медіа-моніторингах Інституту масової інформації таких матеріалів було 2% (2020) [Машкова, 2021], 4% (2019) [Шиколай, Машкова, 2020] і 20% (2018) [Чуранова, Романюк, 2018]. На жаль, пряме порівняння отриманих цифр є навряд чи можливим, адже кожне з досліджень базується на відмінних одна від одної вибірках ЗМІ.
Таким чином, єдине, що збігається в усіх розглянутих даних, -- це факт, що публікацій з мовою ворожнечі відносно небагато. А беручи до уваги те, що вона в цих публікаціях представлена, як правило, цитатами й не виражає позиції журналіста, можна твердити, що власне подій, пов'язаних з мовою ворожнечі, так само небагато, хоч це не змінює 'їхньої небезпеки per se. Як показано вище, події, у зв'язку з якими лунає мова ворожнечі, часто супроводжуються насиллям, яке через це кваліфікується як злочини на ґрунті ненависті.
Якщо повернутися до того, що саме є мовою ворожнечі, то вона складається із приниження і залякування, які базуються на умовно виокремлюваній ознаці певної соціальної групи (в нашому випадку це сексуальна орієнтація і ґендерна ідентичність). Обидві ці риси можна побачити в цитованих вище матеріалах онлайн-ЗМІ.
Приниження ЛҐБТ притаманні більшою мірою висловлюванням спортсменів, військових і політиків, але також і «звичайних людей», що особливо яскраво видно в кейсах викладачки Львівської політехніки та сільських білбордів на Дніпропетровщині та Полтавщині. Дифамація, намагання принизити негетеросексуальних і трансґендерних людей об'єднує як чоловіків, так і жінок із дуже відмінних соціальних груп -- від вищого ієрарха Православної церкви та представника Генерального штабу аж до читачки маріупольських новин, яка поскаржилась на матеріал про ЛҐБТ-військових як образливий, чи селянина, який бореться з паліями трави.
Те, що приниження ЛҐБТ, сприйняття належності до сукупності негетеросексуальних або трансґендерних людей як «дискредитаційної» характеризує передусім публічні висловлювання спортсменів, військових та політиків, може бути вписане в концепцію гегемонної маскулінності. Образ спортсмена, а надто професійного, є одним із канонів «справжнього чоловіка» [Марценюк, Швець, 2011]. Іншими канонічними образами є можновладець [Connell, 2005] і воїн, в тому числі ветеран [Тартаковская, 2013]. Власне тому, поява в публічному просторі ЛҐБТ-військових, спортсменів, а в новинах із-за кордону ще й топ-полі- тиків чи дипломатів викликає численні коментарі самих представників «привілейованої маскулінності» -- від заперечень (приміром, «несправжні ветерани», «ахінея з метою дискредитації української армії та Збройних сил») до роздратування і намірів/закликів ужити заходів (прим., «дав би йому по морді», «такими спільнотами мають займатися компетентні органи, зокрема Служба безпеки»).
Приниження є також невіддільною частиною залякування через заклики до насилля. Разом з тим такі заклики є більш характерними або для марґінальних, а інколи й анонімних ультраправих активістів чи дрібних, малозначущих політичних фіґур на кшталт «радника мера», «депутата міськради» тощо. Залякування (побиттям, тортурами, врешті мученицькою смертю) має на меті зберегти «традиційний» ґендерний порядок, адже «фемінізм руйнує світ». Популярна теза, що звучить у висловлюваннях опонентів прайду, «нащо це демонструвати, сидіть удома і ніхто вас не чіпатиме», виявляється маніпуляцією, адже навіть внутрішні заходи ЛҐБТ-спільноти у приватних закритих приміщеннях стають приводом для ненависницьких меседжів у публічному просторі та об'єктами фізичних атак. Фізичне насилля або принаймні готовність його застосувати є невіддільним компонентом гегемонної маскулінності, і для анонімного інтернет-коментатора, дрібного вуличного хуліґана або місцевого політика це, мабуть, єдиний спосіб долучитись у публічному полі до символічного статусу «справжнього чоловіка» (адже навіть гетеросексуальність не дає повного підтвердження так званої «нормальності» [Воронцов, 2013]).
Примітно, однак, що журналісти, зокрема спортивні, не солідаризуються з гомофобною позицією героїв своїх новин, а самі ці матеріали, де ненависницькі висловлювання спортсменів, військових і політиків стають центральною темою, та спроби ультраправих зірвати вуличні акції ЛҐБТ-спільноти чи в інший спосіб вдатись до символічного чи реального насилля, подаються як дії марґіналів, що свідчить про те, що принаймні журналістське середовище сприймає гомофобію як відхилення від норми. ворожнеча меншина насильство гендерний
На жаль, аналізовані публікації не містили прикладів відповідальності публічних фіґур за мову ворожнечі (так, радник мера Хмельницького не втратив посади після закликів «хай воно стане братською могилою! Хай воно згорить разом з власником», а намір мера Рівного «запакувати ромів в автобус і вивезти» та його ж сексистські жарти не потягнули за собою жодних вибачень). Це означає, що такі позиції поділяє як відповідна місцева громада, так і вертикаль влади.
Висновки
Проведене контент-аналітичне дослідження 243 публікацій, що з'явились в онлайн-ЗМІ України впродовж 2021 року, у зіставленні з результатами раніших моніторингів ЗМІ показало, що спостерігається загальне зменшення кількості новин, які стосуються ЛҐБТ, яке не залежить від композиції досліджуваної вибірки медіа.
Публікацій, в яких містяться матеріали з ознаками мови ворожнечі, відносно небагато. Мова ворожнечі в цих публікаціях мститься, як правило, у цитатах і не виражає позиції журналіста.
Мова ворожнечі, що мала на меті приниження ЛҐБТ, характерна передусім для висловлювань тих, хто асоціюється в суспільній свідомості зі стереотипізованим образом «справжнього чоловіка».
Мова ворожнечі, що мала на меті залякування ЛҐБТ-спільноти, в тому числі містила заклики до насилля, здебільшого супроводжувалась актами насилля, і це відбувалось в контексті як публічних, так і внутрішніх акцій ЛҐБТ-спільно- ти. Жорсткіша мова ворожнечі була більш характерною для анонімних інтернет-коментаторів, вуличних хуліґанів (в тому числі із організованих праворадикальних угруповань), а також для дрібних публічних фіґур.
Пропоноване дослідження також має обмеження, які полягають у слабкій зіставності з даними минулих контент-аналітичних робіт у зв'язку з різними способами формування вибіркових сукупностей медіа-матеріалів. Крім того, показаний в науковій літературі брак дослідницького консенсусу щодо дефініції мови ворожнечі може призводити до відмінної кваліфікації того чи іншого висловлювання як ненависницького і, таким чином, дещо зміщувати представленість мови ворожнечі в аналізованому корпусі медіа-текстів.
Ця стаття готувалася до початку масованого вторгнення військ Російської Федерації на територію України. Відповідно, представлені матеріали не можуть відображати стану суспільства під час війни, яке характеризується високим ступенем консолідації та тимчасовим зникненням суперечок з аналізованих питань. Такий стан був властивий народові України під час Революції Гідності, а згадані суперечки відновились з її закінченням. Саме тому можемо припустити, що і після закінчення війни суперечки навколо прав меншин з властивою цим суперечкам мовою ворожнечі відновляться, а описана в літературі ієрархія маскулінностей набуде ще виразніших рис.
Джерела
1. Воронцов, Д.В. (2013). Дихотомия гомо- и гетеросексуальности в конструкте маскулинности у юношей. В: Способы быть мужчиной: Трансформации маскулинности в XXI веке (cc. 138-156). СПб.
2. Грибанов, А., Данилевич, Т., Жиловец, Ю., Касянчук, М., Кравчук, А., Лещинский, Е., Маймулахин, А., Юдин, В. (2000). Блакитна книга. Становище ґеїв і лесбійок в Україні. Київ.
3. Земляна, І. (2019). «Почему нет, когда да?» Як одеські та всеукраїнські медіа висвітлювали ОдесаПрайд. Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/pochemu-net-kogda-da-yak- odeski-ta-vseukrayinski-media-vysvitlyuvaly-odesaprajd-i29617
4. Зинченков, А.А., Касянчук, М.Г., Кравчук, А.В., Маймулахин, А.Ю., Остапенко, А.И., Шеремет, С. П. (2011). Шаг вперёд, два назад: Положение ЛГБТ в Украине в 2010-2011 гг. Київ.
5. Ісакова, Т. (2016). Мова ворожнечі як проблема українського інформаційного простору. Стратегічні Пріоритети, 41 (4), 90-97. Режим доступу: https://niss-priority.com/index.php/ j ournal/article/view/121
6. Касянчук, М.Г., Нефедович, Л.Л., Стулова, А.В., Шеремет, С.П. (2013). ЛГБТ-тематика в медиа-пространстве Украины: на пути к нормализации. В: ЛГБТ-вектор Украины: сборник отчетов по мониторингу / Центр «Наш світ» (сс. 111-152). Київ.
7. Костовська, А. (2018). Поміж циганами і ромами: стереотипи й дискримінація в українських інтернет-змі. Wschod Europy. Studia Humanistyczno-Spoleczne, 3 (2), 39. DOI: https://doi. org/10.17951/we.2017.3.2.39
8. Кравчук, А., Зінченков, О., Лященко, О. (2021). Спільнота онлайн. Становище ЛГБТ в Україні у 2020 році / Центр «Наш світ». Київ. Режим доступу: https://gay.org.ua/blog/2021/02/02/ spilnota-onlain-stanovyshche-lgbt-v-ukraini-u-2020-rotsi/
9. Крига скресла. Становище ЛГБТ в Україні у 2015 р. (2016) / Центр «Наш світ». Київ. Марценюк, Т (2015). Гендер і нація в українському суспільстві: маскулінності та Євро- майдан 2013-2014. Я: Гендерний журнал, 37 (1), 4-9. Режим доступу: http://ekmair.ukma.edu. ua/bitstream/handle/123456789/4158/Martsenyuk_hender_i_pratsia.pdf
10. Марценюк, Т (2015). Права людини для ЛГБТ спільноти і ЄвроМайдан 2013-2014. Журнал соціальної критики «Спільне», 9, 83-94. Режим доступу: https://commons.com.ua/uk/ prava-lyudini-dlya-lgbt-spilnoti-i-yevromajdan-2013-2014/
11. Марценюк, Т.О., Швець, О.П. (2011). Конструювання маскулінності в інституті спорту (на прикладі українських футболістів). Наукові записки НаУКМА, 122 (Соціологічні науки), 58-65.
12. Машкова, Я. (2019). Що пишуть про ЛГБТ в Україні: культура, міжнародка, противники Маршу рівності. Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/shcho-pyshut-pro-lhbt-v- ukraini-kul-tura-mizhnarodka-protyvnyky-marshu-rivnosti-i28283
13. Машкова, Я. (2021). Прайду не буде - і в українських медіа теж. Моніторинг висвітлення ЛГБТ+ в онлайн-медіа. Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/prajdu-ne-bude-i-v- ukrayinskyh-media-tezh-monitoryng-vysvitlennya-lgbt-v-onlajn-media-i39965
14. Моргун, А. (2019). Війна Росії проти України: тенденції конфліктного дискурсу в сучасних українських ЗМІ. Наукові Записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, 3-4, 352-362.
15. На порозі (2014). Становище ЛГБТ в Україні у 2013 р. / Центр «Наш світ». Київ. Найбільше мови ворожнечі в онлайн-ЗМІ Львова й Одеси -- дослідження ІМІ (2020). Режим доступу: https://imi.org.ua/news/najbilshe-movy-vorozhnechi-v-onlajn-zmi-lvova-i-odesy- doslidzhennya-imi-i33790
16. Стулова, Г.В., Касянчук, М.Г., Лещинський, Є.Б. (2010). Феномен гомосексуальності на сторінках української преси: Звіт із результатів контент-аналітичного дослідження. / Донбас-СоцПроект. Донецьк.
17. Тартаковская, И. (2013). Память об участии в военных действиях как ресурс конструирования маскулинности. В: Способы быть мужчиной: Трансформации маскулинности в XXI веке. СПб.
18. Чуранова, О., Романюк, О. (2018). Секс-скандали, міфи, радикали і права людини: як українські інтернет-ЗМІ висвітлюють ЛГБТ. Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/seks- skandaly-mify-radykaly-i-prava-lyudyny-yak-ukrajinski-internet-zmi-vysvitlyuyut-lhbt-i28354 Шевченко, О.О. (2021). Ставлення політичних партій України до дотримання прав ЛГБТ людей. Київ: Києво-Могилянська Академія. Режим доступу: http://ekmair.ukma.edu.ua/ bitstream/handle/123456789/21924/Shevchenko_Stavlennia_politychnykh_partii_Ukrainy_do_ dotrymannia_prav_LHBT_liudei.pdf
19. Шестаковський, О., Трофименко, О., Касянчук, М., Вознесенський, М. (2016). Післяреволюційна Україна: толерантність чи ухил вправо. Маріуполь.
20. Шиколай, М., Машкова, Я. (2020). Онлайн-медіа про ЛГБТ: зашквари посадовців, міжнародка і мова ворожнечі. Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/onlajn-media-pro-lgbt- zashkvary-chynovnykiv-mizhnarodka-i-mova-vorozhnechi-i33555
21. Шимко, С.М. (2010). Висвітлення ЛГБ-тематики в українських друкованих ЗМІ. Київ: Києво-Могилянська академія.
22. Bhatt, M.N. (2022). Queer Crimes & Criminal Justice (1st ed.). S.l.: Routledge.
23. Bond, B.J. (2011). Sexuality in the media and emotional well-beign among lesbian, gay, & bisexual adolescents. S.l.: University of Illinois at Urbana-Champaign. Retrieved from: https://www.ideals. illinois.edu/bitstream/handle/2142/26199/bond_bradley.pdf Connell, R.W (2005). Masculinities. California.
24. Daiier, Z. (2018). Proper Men and Proper Women of a Proper Country: Neotraditionalism in the post-revolutionary Ukraine. Malmц: University of Malmц.
25. Gorodnycha, L., Olkhovyk, M., Gergul, S. (2020). Linguistic Analysis of Slavic Media Texts containing Hate Speech. EUREKA: Social and Humanities, 6, 40-46. DOI: https://doi.org/10.21303/2504- 5571.2020.001540
26. Gross, L. (1991). Out of the Mainstream: sexual minorities and the mass media. Journal of Homosexuality, 21 (1-2), 19-46. DOI: https://doi.org/10.1300/J082v21n01_04
27. Howard, J.W (2019). Free Speech and Hate Speech. Annual Review of Political Science, 22 (1), 93-109. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-polisci-051517-012343
28. Kravchuk, A. (2018). Hate crimes and incidents in Ukraine. Kyiv. Retrieved from: https://gay.org. ua/publications/hatecrime2018-e.pdf
29. Laub, Z. (2019). Hate Speech on Social Media: Global Comparisons. Retrieved from: https://www. cfr.org/backgrounder/hate-speech-social-media-global-comparisons
30. Macnamara, J. (2005). Media Content Analysis: Its Uses, Benefits and Best Practice Methodology. Asia Pacific Public Relations Journal, 6 (1), 1-34.
31. Maitra, I., McGowan, M.K. (2012). Speech and Harm: Controversies Over Free Speech. Oxford: Oxford University Press.
32. Melnyk, L. (2021). Hate speech targets in COVID-19 related comments on Ukrainian news websites. Journal of Computer-Assisted Linguistic Research, 5 (1), 47-75. DOI: https://doi.org/10.4995/ jclr.2021.15966
33. Paz, M.A., Montero-Dnaz, J., Moreno-Delgado, A. (2020). Hate Speech: A Systematized Review. SAGE Open, 10 (4), 11-12. DOI: https://doi.org/10.1177/2158244020973022
34. Shestakovski, O., Kasianczuk, M., Trofymenko, O. (2021). The Revolution of Dignity and In- strumentalization of LGBT Rights: How did Attitudes towards LGBT People change in Ukraine after Euromaidan? Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 127-150. DOI: https://doi.org/10.15407/ sociology2021.01.127
35. Stefдnitд, O., Buf, D.-M. (2021). Hate Speech in Social Media and Its Effects on the LGBT Community: A Review of Current Research. Romanian Journal of Communication and Public Relations, 23 (1), 47-55. DOI: https://doi.oig/10.21018/rjcpr.2021.L322
36. Yarmanova, G. (2018). Ukraine: Unfulfilled promises. In: Challenging hate: Monitoring an- ti-LGBT «hate speech» and responses to it in Belarus, Kyrgyzstan, Moldova, Russia and Ukraine (pp. 90-109). Article 19. Retrieved from: LGBT-Hate-Speech-Report-Central-Asia_March2018.pdf (ar- ticle19.org)
37. Ziems, C., He, B., Soni, S., Ramakrishnan, N., Yang, D., Kumar, S. (2020). Racism is a Virus: Anti-Asian Hate and Counterspeech in Social Media during the COVID-19 Crisis. Retrieved from: http:// arxiv.org/abs/2005.12423
References
1. Bhatt, M.N. (2022). Queer Crimes & Criminal Justice (1st ed.). S.l.: Routledge.
2. Bond, B.J. (2011). Sexuality in the media and emotional well-beign among lesbian, gay, & bisexual adolescents. S.l.: University of Illinois at Urbana-Champaign. Retrieved from: https://www.ideals. illinois.edu/bitstream/handle/2142/26199/bond_bradley.pdf
3. Churanova, O., Romaniuk, O. (2018). Sex scandals, myths, radicals and human rights: how did Ukrainian online media cover LGBT people? [In Ukrainian]. Retrieved from: https://imi.org.ua/ monitorings/seks-skandaly-mify-radykaly-i-prava-lyudyny-yak-ukrajinski-internet-zmi-vysvit- lyuyut-lhbt-i28354 [=Чуранова 2018]
4. Connell, R.W (2005). Masculinities. California Polity.
5. Daiier, Z. (2018). Proper Men and Proper Women of a Proper Country: Neotraditionalism in the post-revolutionary Ukraine. Malmц: University of Malmц.
6. Gorodnycha, L., Olkhovyk, M., Gergul, S. (2020). Linguistic Analysis of Slavic Media Texts containing Hate Speech. EUREKA: Social and Humanities, 6, 40-46. DOI: https://doi.org/10.21303/2504- 5571.2020.001540
7. Gross, L. (1991). Out of the Mainstream: sexual minorities and the mass media. Journal of Homosexuality, 21 (1-2), 19-46. DOI: https://doi.org/10.1300/J082v21n01_04
8. Grybanov, A., Danilevich, T., Zhilovets, Yu., Kasianczuk, M., Kravchuk, A., Leshchinskii, Ye., Maimulakhin, A., Yudin, V. (2000). Blue book. The situation of gays and lesbians in Ukraine. Kyiv: [=Грибанов 2000]
9. Howard, J.W (2019). Free Speech and Hate Speech. Annual Review of Political Science, 22 (1), 93-109. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-polisci-051517-012343
10. Isakova, T. (2016). Hate speech as a problem ofthe Ukrainian information space. [In Ukrainian]. Strategic Priorities, 41 (4), 90-97. Retrieved from: https://niss-priority.com/index.php/journal/ article/view/121 [=Ісакова 2016]
11. Kasianzhuk, M.H., Nefedovich, L.L., Stulova, A.V., Sheremet, S.P. (2013). LGBT issues in the media space of Ukraine: on the way to normalization. [In Russian]. In: LGBT Vector of Ukraine: Collection of Monitoring Reports (pp. 111-152). Kyiv: Nash svit. [=Касянчук 2013]
12. Kostovska, A. (2018). Between Gypsies and Roma: discrimination and stereotypes in the Ukrainian online newspapers. [In Ukrainian]. Wschod Europy. Studia Humanistyczno-Spoleczne, 3 (2), 39. DOI: https://doi.org/10.17951/we.2017.3.2.39
13. Kravchuk, A. (2018). Hate crimes and incidents in Ukraine. Retrieved from: https://gay.org.ua/ publications/hatecrime2018-e.pdf
14. Kravchuk, A., Zinchenkov, O., Lyashchenko, O. (2021). Community online. The LGBT situation in Ukraine in 2020. [In Ukrainian]. Kyiv: Nash svit. Retrieved from: https://gay.org.ua/blog/2021/02/02/ spilnota-onlain-stanovyshche-lgbt-v-ukraini-u-2020-rotsi/ [=Кравчук 2021]
15. Laub, Z. (2019). Hate Speech on Social Media: Global Comparisons. Retrieved from: https://www. cfr.org/backgrounder/hate-speech-social-media-global-comparisons
16. Macnamara, J. (2005). Media Content Analysis: Its Uses, Benefits and Best Practice Methodology. Asia Pacific Public Relations Journal, 6 (1), 1-34.
17. Maitra, I., McGowan, M.K. (2012). Speech and Harm: Controversies Over Free Speech. Oxford: Oxford University Press.
18. Martseniuk, T. (2015). Human rights for the LGBT community and EuroMaidan 2013-2014. [In Ukrainian]. Jounal of Social Criticism «Spilne», 9, (p. 83-94). Retrieved from: https://commons.com. ua/uk/prava-lyudini-dlya-lgbt-spilnoti-i-yevromajdan-2013-2014/ [=Марценюк 2014]
19. Martseniuk, T. (2015). Gender and Nation in Ukrainian Society: Masculinities and Euromaidan 2013-2014. Ya: Gendernyi Zhurnal, 37 (1), 4-9. Retrieved from: http://ekmair.ukma.edu.ua/ bitstream/handle/123456789/4158/Martsenyuk_hender_i_pratsia.pdf [=Марценюк 2015]
20. Martseniuk, T.O., Shvets, O.P. (2011). Constructing masculinity at the Institute of Sports (on the example of Ukrainian footballers). [In Ukrainian]. Scientific Notes of NaUKMA, 122 (Sociological Sciences), 58-65. [=Марценюк 2011]
21. Mashkova, J. (2019). What is written about LGBT people in Ukraine: culture, international, opponents of the Equality March. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://imi.org.ua/monitorings/ shcho-pyshut-pro-lhbt-v-ukraini-kul-tura-mizhnarodka-protyvnyky-marshu-rivnosti-i28283 [=Машкова 2019]
22. Mashkova, J. (2021). There will be no Pride - and in the Ukrainian media too. Monitoring of LGBT+ coverage in online media. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://imi.org.ua/monitorings/prajdu-ne- bude-i-v-ukrayinskyh-media-tezh-monitoryng-vysvitlennya-lgbt-v-onlajn-media-i39965 [=Маш- кова 2021]
23. Melnyk, L. (2021). Hate speech targets in COVID-19 related comments on Ukrainian news websites. Journal of Computer-Assisted Linguistic Research, 5 (1), 47-75. DOI: https://doi.org/10.4995/ jclr.2021.15966
24. Morhun, A. (2019). Russia's war against Ukraine: trends in conflict discourse in modern Ukrainian media. [In Ukrainian]. Scientific Notes of the Institute of Political and Ethno-National Studies named after I.F. Kuras NAS of Ukraine, 3-4, 352-362. [=Моргун 2019]
25. On the threshold. The situation of LGBT people in Ukraine in 2013 (2014). [In Ukrainian]. Kyiv: Nash svit. [=На порозі 2014]
26. Paz, M.A., Montero-Dnaz, J., Moreno-Delgado, A. (2020). Hate Speech: A Systematized Review. SAGE Open, 10 (4), 11-12. DOI: https://doi.org/10.1177/2158244020973022
27. Shestakovski, O., Kasianczuk, M., Trofymenko, O. (2021). The Revolution of Dignity and Instrumentalization of LGBT Rights: How did Attitudes towards LGBT People change in Ukraine after Euromaidan? Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 127-150. DOI: https://doi.org/10.15407/ sociology2021.01.127
28. Shestakovskyi, O., Trofimenko, O., Kasianczuk, M., Voznesenskyi, M. (2016). Post-revolutionary Ukraine: tolerance or right-leaning. [In Ukrainian]. Mariupol. [=Шестаковський 2016]
29. Shevchenko, О.О. (2021). Attitude of Ukrainian political parties to respect for the rights of LGBT people. [In Ukrainian]. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy. Retrieved from: http://ekmair.ukma.edu.ua/ bitstream/handle/123456789/21924/Shevchenko_Stavlennia_politychnykh_partii_Ukrainy_do_ dotrymannia_prav_LHBT_liudei.pdf [=Шевченко 2021]
30. Shikolai, M., Mashkova, J. (2020). Online media about LGBT people: harassment of officials, international and hate speech. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://imi.org.ua/monitorings/ onlajn-media-pro-lgbt-zashkvary-chynovnykiv-mizhnarodka-i-mova-vorozhnechi-i33555 [=Ши- колай 2020]
31. Shimko, S.M. (2010). Coverage of LGB issues in the Ukrainian print media. [In Ukrainian]. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy. [=Шимко 2010]
32. Stefanita, O., Buf, D.-M. (2021). Hate Speech in Social Media and Its Effects on the LGBT Community: A Review of Current Research. Romanian Journal of Communication and Public Relations, 23 (1), 47-55. DOI: https://doi.org/10.21018/rjcpr.2021.L322
33. Stulova, G.V., Kasianczuk, M.G., Leshchinskyi, Ye.B. (2010). The phenomenon of homosexuality in the Ukrainian press: Report on the results of content analysis. [In Ukrainian]. Donetsk: Donbas- SotsProekt. [=Stulova 2010]
34. Tartakovskaia, I. (2013). The memory ofparticipation in hostilities as a resource for constructing masculinity. [In Russian]. In: Ways to be a man: Transformations of masculinity in the XXI century (pp. 97-116). SPb. [=Тартаковская 2013]
35. The biggest hate speech in the online media of Lviv and Odessa is the IMI study (2020). [In Ukrainian]. Retrieved from: https://imi.org.ua/news/najbilshe-movy-vorozhnechi-v-onlajn-zmi- lvova-i-odesy-doslidzhennya-imi-i33790 [=Найбільше 2020]
36. The ice has melted. The situation of LGBT people in Ukraine in 2015 (2016). [In Ukrainian]. Kyiv: Nash svit. [=Крига 2016]
37. Vorontsov, D.V (2013). The dichotomy of homo- and heterosexuality in the construct of masculinity in young men. [In Russian]. In: Ways to Be a Man: Transformations of Masculinity in the 21st Century (pp. 138-156). SPb. [=Воронцов 2013].
38. Yarmanova, G. (2018). Ukraine: Unfulfilled promises. In: Challenging hate: Monitoring anti- LGBT «hate speech» and responses to it in Belarus, Kyrgyzstan, Moldova, Russia and Ukraine (pp. 90109). London: Article 19.
39. Zemliana, I. (2019). «Why not, when yes?» How did the Odesa and all-Ukrainian media cover OdesaPride? [In Ukrainian]. Retrieved from: https://imi.org.ua/monitorings/pochemu-net-kogda-da-yak-odeski-ta-vseukrayinski-media-vysvitlyuvaly-odesaprajd-i29617 [=Земляна 2019]
40. Ziems, C., He, B., Soni, S., Ramakrishnan, N., Yang, D., Kumar, S. (2020). Racism is a Virus: Anti- Asian Hate and Counterspeech in Social Media during the COVID-19 Crisis. Retrieved from: http:// arxiv.org/abs/2005.12423
41. Zinchenkov, A.A., Kasianczuk, M.G., Kravchuk, A.V., Maimulakhin, A.Yu., Ostapenko, A.I., Sheremet, S.P. (2011). A step forward, and two steps back: The situation of LGBT people in Ukraine in 2010-2011. [In Russian]. Kyiv. [=Зинченков 2011]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні проблеми виховання підлітків засобами телебачення. Дослідження ефекту насильства в засобах масової інформації, його вплив на поведінку і пізнавальну діяльність неповнолітніх. Дослідження концепцій та рейтингу сучасних українських каналів.
презентация [1,3 M], добавлен 19.12.2011Особливості розробки методологічного розділу програми соціологічного дослідження щодо ставлення людини до вивчення іноземної мови. Визначення основних понять за темою дослідження. Обґрунтування вибірки дослідження, розробка і логічний аналіз анкети.
курсовая работа [125,1 K], добавлен 24.02.2010Мобільний телефонний зв’язок як одна з найбільш успішних областей радіозв’язку, його коротка історія. Мобільний зв’язок в Україні. Дослідження шкідливості мобільного зв’язку та телефонів, переваг мобільного зв’язку перед стаціонарними телефонами.
реферат [794,7 K], добавлен 18.05.2010Сутність, причини та наслідки насильства над дітьми. Нормативно-правова база захисту дітей від насильства. Зміст соціально-профілактичної роботи щодо жорстокого поводження з дітьми. Напрямки роботи закладів, в яких здійснюється реабілітація дітей-жертв.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 11.05.2015Соціологічне дослідження поглядів студентів щодо доцільності проведення чемпіонату Європи з футболу в Україні: мета, об’єкт дослідження, об’єм вибіркової сукупності, метод збору інформації. Питання, що підлягали вивченню; етапи реалізації проекту.
практическая работа [1,3 M], добавлен 08.06.2011Розгляд питання працевлаштування молоді в Україні. Теоретичне вивчення та обґрунтування сучасної проблеми безробіття. Проведення дослідження щодо виявлення ставлення студентів до даної проблеми; визначення її причин і пошук дієвих шляхів виходу.
курсовая работа [736,2 K], добавлен 15.05.2014Статистичне вивчення народонаселення України, та дослідження проблем. Формування демографії в Україні XVIII століття. Розвиток демографії в Україні XIX—початку XX сторіччя. Розвиток демографії в Україні в період Радянської доби та до сьогодення.
реферат [37,5 K], добавлен 25.10.2008- Мовна реалізація тактики уникнення конфлікту на матеріалі сімейного англомовного художнього дискурсу
Аналіз поняття та особливостей сімейного дискурсу. Вивчення особливостей комунікацій між членами родини. Дослідження можливих тактик реалізації стратегії уникнення конфлікту та аналіз їхньої мовної реалізації у рамках сімейного англомовного дискурсу.
статья [29,6 K], добавлен 07.02.2018 Методологія дослідження ставлення студентів до проблеми безробіття. Програма соціологічного дослідження по темі "Молодь і безробіття в Україні". Аналіз відношення молоді до безробітних, думка щодо причин безробіття. Бачення шляхів подолання цієї ситуації.
контрольная работа [302,0 K], добавлен 09.03.2016Сучасний стан соціально-демографічної ситуації в Україні. Умови та чинники розміщення населення України. Фактори впливу на соціально-демографічну ситуацію в Україні. Основні напрямки державної політики щодо вирішення соціально-демографічної ситуації.
реферат [43,4 K], добавлен 07.01.2012Суть поняття "інформаційна цивілізація" та теорія постіндустріального суспільства. Політика щодо технології та можливі альтернативи. Проблеми інформаційної цивілізації. Виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації в Україні.
реферат [33,6 K], добавлен 15.12.2012Етнонаціональна специфіка Україні. Міжетнічні відносини: методологічні принципи етносоціологічного аналізу. Стан міжетнічних відносин в Україні: фактори інтеграції й диференціації. Складність вивчення етнічних сукупностей. Різновид соціальних зв’язків.
курсовая работа [69,7 K], добавлен 26.09.2008Характеристика ступеня впливу світової фінансової кризи на економіку України. Соціологічне дослідження думки респондентів, щодо впливу фінансової кризи на їх матеріальне становище. Динаміка основних макроекономічних показників в період поширення кризи.
курсовая работа [71,9 K], добавлен 06.07.2011Населення як об'єкт вивчення соціальної статистики. Основні категорії статистики населення. Джерела інформації про населення, статистичне вивчення його структури. Методи вивчення динаміки складу населення. Статистика природного руху населення України.
курсовая работа [284,3 K], добавлен 13.05.2015Головні етапи та загальна характеристика розвитку інформаційного суспільства в Україні, сучасний стан даного процесу та оцінка його подальших перспектив. Забезпечення доступу до інформації та правила її захисту, нормативно-правове обґрунтування.
контрольная работа [28,2 K], добавлен 13.10.2014Суспільне ставлення до сімейного насильства над жінками: історичний аспект. Характеристика жінок, які зазнають насильства в сім'ї. Методи діагностики поширених видів насильницьких дій і причин їх виникнення. Технологія соціальної реабілітації жінок.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 23.03.2013Поняття інформації та аналіз інформації. Спостереження як метод збирання інформації. Оцінювання даних спостереження. Аналіз документів та їх текстів. Класичні методи аналізу документів. Валідність висновків дослідження та репрезентованність вибірки.
реферат [35,6 K], добавлен 19.07.2011Теоретико-методологічні засади соціологічного вивчення сексуальності. Ретроспективний аналіз наукового дискурсу сексуальності. Поняття сексуальної культури: сутність та особливості. Специфіка сексуальної культури підлітків: соціологічний аналіз.
дипломная работа [98,9 K], добавлен 04.05.2009Сутність соціологічного дослідження, його значення та елементи. Вивчення ставлення студентів до забобонів, астрологічних прогнозів та ворожіння. Методи збору первісної соціологічної інформації. Особливості проведення та аналіз результатів опитування.
практическая работа [78,7 K], добавлен 06.04.2011Поняття засобів масової комунікації у процесі спілкування. Медіакультура як обов'язкова умова існування медіакомунікацій в системі соціальних комунікацій: вирішення суспільної проблеми і запрошення до дискусії щодо можливого вирішення наукової проблеми.
реферат [27,3 K], добавлен 11.12.2012
