Постпозитивізм у мультипарадигмальному просторі соціальних та поведінкових наук
Проблеми позитивізму як передумови мультипарадигматизму. Специфіка онтології, епістемології і методології постпозитивізму. Основні відмінності між засадами логічного позитивізму, модерного емпіризму, поглибленої методологічної фальсифікації і релятивізму.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.03.2023 |
| Размер файла | 52,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
|
Характеристика |
Логічний позитивізм / емпіризм [Peter, Olson, 1983] |
Модерний емпіризм [Hunt, 1984] |
Поглиблена методологічна фальсифікація [Lakatos, 1978] |
Релятивізм / конструктивізм [Peter, Olson, 1983] |
|
|
1. Межі наукового пізнання реальності |
Наука відкриває істинну природу реальності |
Існує реальний світ, і хоча наука намагається відкрити природу реальності, «істинну» природу реальності ніколи не можна пізнати з певністю |
Напрямок науки детермінується головним чином творчою уявою людини, а не світом фактів. Таким чином, раціональна реконструкція наукового проґресу відбувається у світі ідей |
Наука створює багато реальностей |
|
|
2. Що є необхідним для розуміння (оцінки) науки? |
Лише логіка обґрунтування є необхідною для розуміння науки |
Корисно відрізняти процедури, які наука використовує для виявлення своїх претензій на знання, від тих, які наука використовує для обґрунтування (прийняття чи відхилення) претензій на знання. Академічна дисципліна «філософія науки» історично фокусувалася на питаннях обґрунтування |
Процес, за допомоги якого наукові програми зорганізовуються, обґрунтовуються та приймаються через наукову спільноту, є необхідним для оцінки науки |
Процес, за допомогою якого теорії створюються, обґрунтовуються та поширюються через наукову спільноту, необхідний для розуміння науки |
|
|
3. Значущість культурного, соціального, політичного та економічного контекстів науки |
Науку можна зрозуміти без урахування культурних, соціальних, політичних та економічних чинників |
Процедури, якими наука обґрунтовує свої претензії на знання, мають бути незалежними від культурних, соціальних, політичних та економічних чинників |
Критика наукових теорій базується на емпіричних доказах, але відмова від наукової програми передбачає позаекспериментальні міркування |
Наука є соціальним процесом, і її неможливо зрозуміти без урахування культурних, соціальних, політичних та економічних чинників |
|
|
4. Об'єктивність / суб'єктивність науки |
Наука є об'єктивною |
Хоча цілковита об'єктивність є неможливою, наука більш чітко обґрунтовує свої претензії на знання, аніж ненаука; наприклад медична наука є більш об'єктивною, ніж хіромантія |
Відмежування науки від псевдонауки є об'єктивним у світі ідей. Теоретичні уявлення є питанням світу ментальних станів, переконань та висновків |
Наука є суб'єктивною. |
|
|
5. (Не)абсолютність та (не) кумулятивність наукового знання |
Наукові знання є абсолютними та кумулятивними |
Наукові знання ніколи не бувають абсолютними. Багато наукових знань є кумулятивними, тобто ми справді знаємо більше про причини інфекційних захворювань сьогодні, ніж 100 років тому |
Наукові знання ніколи не бувають абсолютними. Оцінюванню мають підлягати серії теорій; будь-яка частина корпусу науки може бути замінена, але лише «прогресивним» шляхом, тобто замінники мають успішно передбачати нові факти |
Наукові знання відносяться до певного контексту та періоду часу в історії. |
|
|
6. Універсальність / контекстуальність наукових відкриттів |
Наука здатна відкрити універсальні закони, яким підпорядковується зовнішній світ |
Наука намагається виявити регулярності серед феноменів у реальному світі. Деякі з цих регулярностей є констатованими в універсальній формі, а інші -- в імовірнісній формі |
Чи зводиться твердження до факту чи до тестової ситуації, залежить від методологічного рішення науковця в контексті дослідницької програми |
Наука створює ідеї, які є залежними від контексту, тобто пов'язаними з системою відліку |
|
|
7. (Не)досяжність абсолютної істини в науці |
Наука продукує теорії, які дедалі наближаються до абсолютної істини |
Багато наукових знань є кумулятивними. Абсолютна істина є не- пізнаваною в науці |
Абсолютна істина може бути недосяжною в науці, але наукові дослідницькі програми можуть у довгостроковій перспективі наближати до дедалі більшої істини та менш хибних висновків і, таким чином, набувати дедалі більшої ймовірності |
Істина є суб'єктивною оцінкою, яку неможливо належним чином вивести поза контекстом, передбачуваним теорією |
|
|
8. Умови раціональності науки |
Наука є раціональною, оскільки дотримується формальних правил логіки |
Наука є раціональною, оскільки її метою є покращення нашого розуміння світу. Це досягається шляхом розроблення теорій, моделей, подібних до законів узагальнень та гіпотез, які мають на меті описати, пояснити та передбачити феномени |
Якщо наука націлена на істину, вона повинна мати на меті дотримання несуперечливості як важливого регулятивного принципу. Суперечливість слід розглядати як проблему, яку потрібно розв'язати |
Наука є раціональною настільки, наскільки вона прагне покращити індивідуальне та соцієтальне благополуччя, дотримуючись будь-яких корисних для цього способів |
|
|
9. Способи досягнення валідності науки |
Існують наукові правила, що дають змогу робити науку валідною (наприклад, фальсифікація) |
Існують норми для творення доброї науки. Наприклад, теорії мають тестуватися, вимірювання мають демонструвати надійність і валідність, а дані не мають бути сфабрикованими чи іншим хибним шляхом зібрані |
Існують норми для творення доброї науки. На додаток до критеріїв Ганта (Hunt), дослідницькі програми слід оцінювати за їхньою евристичною силою -- скільки нових фактів вони продукують і наскільки здатні вони пояснити спростування під час свого розвитку |
Є багато шляхів робити науку валідною, застосовних у різних ситуаціях |
|
|
10. Підстави науковості теорії |
Науковці піддають свої теорії потенційній фальсифікації шляхом строгої емпіричної перевірки |
Теорії підлягають процесу емпіричної перевірки |
Теорія є «науковою» лише в тому разі, якщо вона підтвердила переважання її емпіричного змісту порівняно з конкурувальним, тобто лише тоді, коли вона веде до відкриття нових «фактів» |
Науковці шукають під- тверджувальні докази, щоб просувати свої теорії на ринок |
|
|
11. (Не)об'єктив- ність процедур вимірювання |
Процедури вимірювання не впливають на вимірюване |
Абсолютна досконалість у процедурах вимірювання є неможливою |
Хоча досвід все ще залишається не- упередженим арбітром щодо наукових (вимірювальних) суперечностей, не слід нехтувати значенням методологічних рішень |
Нічого не можна виміряти, не змінюючи його |
|
|
12. (Не)достатність, (не)об'єктивність та (не)залежність емпіричних підстав науки |
Дані забезпечують об'єктивні, незалежні орієнтири для перевірки теорій |
Процес емпіричного тестування забезпечує надійні підстави для прийняття одних претензій на знання та відхилення інших |
Процес емпіричного тестування забезпечує вкрай необхідні, але ніколи не достатні підстави для спростування. Жодні експерименти, спостереження або ґрунтовно розроблені й слабо фальсифіковувані гіпотези не можуть привести до фальсифікації без появи кращих теорій. Історичний акцент є необхідним |
Дані створюються та інтерпретуються науковцями у термінах різноманітних теорій, а отже, вони є теоретично-навантаже- ними |
У трактуваннях природи наукового знання (характеристики 5-8 в табл. 4), притаманних усім порівнюваним методологічним підходам, окрім логічного позитивізму, наголошується недосяжність абсолютної істинності наукового знання. Разом із тим наголос на кумулятивності наукового знання, властивий логічному позитивізму та модерному емпіризму, можна вважати притаманним і поглибленому фальсифікаціонізму, але у формі моделі проґресивної динаміки наукових дослідницьких програм. Тобто у випадку поглибленої методологічної фальсифікації кумулятивність є не просто накопиченням теоретичного доробку, а радше реалізується як вивищення дослідницьких програм з більшою евристичною потугою та ширшим емпіричним змістом. Кожна проґресивна дослідницька програма акумулює в собі евристичний потенціал та емпіричний (теоретично пояснений) зміст своїх конкурентів та попередників з числа реґресивних дослідницьких програм.
Стосовно емпіричної перевірки теорій (характеристики 9-12 в табл. 4) найбільш дотичними та несуперечливими є позиції модерного емпіризму й поглибленої методологічної фальсифікації. Утім, модерний емпіризм обмежується наголосом на вагомості процедури емпіричної перевірки як підстави спростування / підтвердження претензій на знання. Натомість у засадах поглибленого фальсифікаціонізму цю процедуру визнано необхідною, але недостатньою для прийняття / відхилення теоретичних тверджень. Довершення цього процесу вбачається у поглибленій фальсифікації -- за умови появи кращої теорії, що переважає наявні теорії за своїм емпіричним змістом.
Загалом Лакатосів поглиблений фальсифікаціонізм увиразнює важливість методологічних рішень та роль концептуального контексту в дослідженнях, що реалізується у формі дослідницької програми. Завдяки цьому, на думку С.М. Леонґа, вможливлюється долання методологічного розриву між модерним емпіризмом і релятивізмом. Дослідження у їхніх межах можуть здійснюватися на різних засадах, починаючи від моделювання через структурні рівняння (SEM) та завершуючи методологічною анархією. Поглиблений фальсифікаціонізм забезпечує методологічний плюралізм -- поєднання кількісних та якісних методів досліджень для виявлення нових емпіричних фактів, розширення емпіричного підґрунтя теоретизування та тестування теоретичних доробків. У цьому сенсі постпозитивістська метатеорія у маркетинґових дослідженнях позицію- ється як свого роду усереднена парадигмальна «платформа», своєрідний «спільний знаменник», що вможливлює комбінування методів та методологічних елементів різних несумірних напрямів метатеоретизування в рамках маркетингу. Тобто постпозитивізм розглядається як цілком питома, окрема метатеорія.
Висновки
Наостанок варто зазначити, що в історії соціально-філософської думки є непоодинокими випадки, коли назви якихось двох її течій відрізняються лише за наявністю / відсутністю префіксу «пост-». Цей префікс позначає наступність між цими двома течіями, яка може мати різну природу. Зокрема, наступність між структуралізмом та постструктуралізмом, модернізмом та постмодернізмом здебільшого характеризують як оскарження, спростування та протиставлення засад. Натомість наступність між позитивізмом та постпозитивізмом з часом дедалі більше характеризується як тяглість, спадкоємність, доповнення та розвиток засад. Понад те, у соціальних науках поряд із трактуванням позитивізму та постпозитивізму як пов'язаних, але різних течій набуває поширення трактування постпозитивізму як сучасної стадії розвитку позитивізму. Розглянуті результати порівняльних досліджень різних парадигм у цих науках увиразнюють переважний збіг парадигмальних диспозицій позитивізму та постпозитивізму в багатьох питаннях онтології, епістемології, методології, етики та аксіології дослідницьких пошуків. Водночас постпозитивізм є більш адаптивним за умов парадигмальної конкуренції, більш відкритим до запозичення й застосування плідних дослідницьких практик парадигм-конкурентів.
Джерела
1. Міжнародний процесуальний кодекс маркетинґових і соціальних досліджень (витяги) (2004). Громадська думка, 4, 45-48.
2. Резнік, В. (2021). Аналіз дослідницьких програм: соціологічний ракурс. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 104-128.
3. Guba E.G., Lincoln Y.S. (1994). Competing paradigms in qualitative research. In: N.K. Den- zin, Y.S. Lincoln (Eds.), Handbook of qualitative research (pp. 105-117). Thousand Oaks, CA: Sage.
4. Hunt S.D. (1984). Should Marketing Adopt Relativism? In: P.F. Anderson, M.J. Ryan (Eds.), AMA Winter Educators' Conference: Scientific Method in Marketing (pp. 30-34). Chicago: American Marketing.
5. Lakatos I. (1978). Falsification and the Methodology of Scientific Research Programs. In: J.Wor- ral, G.Currie (Eds.), The Methodology of Scientific Research Programs: Imre Lacatos Philosophical Papers (vol. 1, pp. 8-101). Cambridge: Cambridge University Press.
6. Leong S.M. (1985). Metatheory and Metamethodology in Marketing: A Lakatosian Reconstruction. Journal of Marketing, 49(4), 23-40.
7. Peter J.P, Olson J.C. (1983). Is Science Marketing? Journal of Marketing, 47(11), 111-125.
References
1. Guba, E.G., Lincoln, Y.S. (1994). Competing paradigms in qualitative research. In: N.K. Den- zin, Y.S. Lincoln (Eds.), Handbook of qualitative research (pp. 105-117). Thousand Oaks, CA: Sage.
2. Hunt, S.D. (1984). Should Marketing Adopt Relativism? In: P.F. Anderson, M.J. Ryan (Eds.), AMA Winter Educators' Conference: Scientific Method in Marketing (pp. 30-34). Chicago: American Marketing.
3. International Code of Marketing and Social Research Practice (extractions). (2004). [In Ukrainian]. Public Opinion, 4, 45-48. [= Міжнародний процесуальний кодекс 2021].
4. Lakatos, I. (1978). Falsification and the Methodology of Scientific Research Programs. In: J. Wor- ral, G. Currie (Eds.), The Methodology of Scientific Research Programs: Imre Lacatos Philosophical Papers (vol. 1, pp. 8-101). Cambridge: Cambridge University Press.
5. Leong S.M. (1985). Metatheory and Metamethodology in Marketing: A Lakatosian Reconstruction. Journal of Marketing, 49(4), 23-40.
6. Peter J.P, Olson,J.C. (1983). Is Science Marketing? Journal of Marketing, 47(11), 111-125.
7. Reznik, V. (2021). Analysis of research programs: a sociological perspective. [In Ukrainian]. Sociology: theory, methods, marketing,4, 104-128. [= Резнік 2021].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Ознайомлення із різноманітними підходами до тлумачення основних функцій (пояснення, розуміння та пророкування явищ) природничо-наукової та гуманітарної культур. Характеристика принципів позитивізму та антипозитивізму у методології природознавства.
реферат [23,1 K], добавлен 24.02.2010В роботі соціолога важливе опертя на загальнолюдські цінності та ідеали побудови суспільства. Філософія і соціальна робота. Філософське осмислення практики соціальної роботи. Філософія позитивізму в соціальній роботі. Утопічні погляди на соціальну роботу.
реферат [24,2 K], добавлен 18.08.2008Молодь як об’єкт соціальних досліджень. Проблеми сучасної української молоді. Соціологічне дослідження "Проблеми молоді очима молодих" та шляхи їх розв’язання. Результати загальнонаціонального опитування молоді. Особливості розв’язання молодіжних проблем.
курсовая работа [121,5 K], добавлен 26.05.2010Класифікація та основні компоненти соціальної взаємодії. Основні принципи теорії соціального обміну (за Дж. Хомансом). Моделі мотивації поведінки індивіда за Т. Парсонсом. Витоки нерівності у соціальних відносинах. Види соціальних рухів та процесів.
презентация [162,2 K], добавлен 03.08.2012Причини виникнення бездомності і бродяження як соціальних явищ. Основні аспекти проблеми роботи з людьми без визначеного місця проживання. Перспективи розвитку допомоги та підтримки для бездомних. Проблеми соціальної реабілітації колишніх ув'язнених.
курсовая работа [135,1 K], добавлен 05.11.2015Соціологічні погляди Еміля Дюркгейма. Розробка методу соціології. Основні ознаки соціальних фактів. Соціальна зумовленість поведінки людей та соціальне здоров'я по Дюркгейму. Основні джерела соціальної еволюції. Характерна ознака соціальних явищ.
реферат [16,4 K], добавлен 25.08.2010Сутність і функції соціальних інститутів. Соціальні відносини як основні елементи соціального зв'язку. "Явні" і "приховані" функції соціальних інститутів. Закріплення та відтворення суспільних відносин. Прийняття спеціальних законів або зведень правил.
реферат [21,1 K], добавлен 11.06.2011Соціологія як наука. Об’єкт і предмет соціології. Пізнавальні та практичні функції соціології. Основні рівні соціологічного знання. Структура теоретичної соціології. Закони соціології. Місце соціології в системі наук. Класифікація соціальних законів.
презентация [230,6 K], добавлен 03.08.2012Соціологія в системі соціальних наук. Основні етапи історичного розвитку соціології. Соціологічні погляди Е. Дюркгейма. Етапи розвитку соціологічної думки в Україні. Методологічні підходи до вивчення суспільства в соціології. Метод експертних оцінок.
курс лекций [74,0 K], добавлен 25.12.2014Зв'язок прискорення соціальних і технологічних змін та адаптації зовнішнього й внутрішнього середовища людини. Пояснення історичного розвитку, економічного прогресу, трансформацій у всіх надбудовних інститутах суспільства, розвитку соціальних відносин.
реферат [27,9 K], добавлен 16.06.2010Стан соціального захисту економічно активного населення та нагальні проблеми, що потребують вирішення. Правові засади й основні складові соціального захисту інвалідів в Україні. Прожитковий мінімум як основа соціальних гарантій доходів населення.
контрольная работа [35,4 K], добавлен 23.04.2008Теоретичний аналіз впливу спілкування та прояву емоцій в соціальних мережах на особистість. Характеристика основних умов виникнення, поширення і використання соціальних мереж у формуванні нового соціального середовища здійснення соціальних зв’язків.
курсовая работа [5,4 M], добавлен 08.12.2022Особливості економічного та соціального розвитку на рубежі століть. Цивілізаційний підхід до аналізу розвитку людства. Типи і види цивілізацій, відмінності між ними в сфері релігії. Україна і процеси політичної модернізації у цивілізаційному просторі.
реферат [39,5 K], добавлен 13.06.2010Проблема соціальних змін, їх механізми. Різні типи механізмів соціальних змін та розвитку. Поняття "гемейншафт" і "гезельшафт". Система поділу праці в суспільстві. Причини становлення і розвитку цивілізацій. Єдність світу. Особливості глобальних проблем.
контрольная работа [21,1 K], добавлен 19.09.2013Поняття засобів масової комунікації у процесі спілкування. Медіакультура як обов'язкова умова існування медіакомунікацій в системі соціальних комунікацій: вирішення суспільної проблеми і запрошення до дискусії щодо можливого вирішення наукової проблеми.
реферат [27,3 K], добавлен 11.12.2012Актуальність проблеми масової та елітарної культури в сучасному суспільстві. Основні причини засилля масової культури в сучасному світі. Ознаки ескапізму. Специфіка культурологічних, естетичних та духовних цінностей в елітарній літературі та мистецтві.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 09.11.2013Проблеми зайнятості населення. Діяльність соціальних служб щодо захисту безробітних на прикладі аналізу роботи служби зайнятості. Державна програма забезпечення зайнятості населення. Види і форми безробіття. Напрямки соціальної роботи з безробітними.
реферат [23,5 K], добавлен 10.06.2011Основні підходи до визначення предмету соціальної психології, її педагогічне значення, межі, сучасні проблеми та завдання, а також аналіз поглядів сучасних вчених про її місце в системі наук. Особливості і сфери застосування соціально-психологічних знань.
курсовая работа [61,3 K], добавлен 22.03.2010Історія дослідження соціальних девіацій. Визначення та види соціальних відхилень: правопорушення, злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція, самогубство. Злочинність як вид делінквентної поведінки. Теорії взаємовпливу різних форм соціальних девіацій.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 29.01.2011Суть соціальних інститутів. Економіка, політика і сім’я як соціальні інститути. Зміст поняття "соціальна організація". Типи соціальних організацій. Роль соціальних інститутів і соціальних організацій у житті суспільства. Функції у суспільстві.
контрольная работа [33,5 K], добавлен 24.03.2004
