Аґенти соціальних змін в інституційному полі медицини

• Що ж до масштабів цієї аґентної діяльності в розумінні радіуса соціальної охопленості та часової протяжності, то слід говорити про наявність певної верстви громадян, яких вона охоплювала, і самі засадничі правила фонду виокремлювали це коло. До нього потрапляли будь-які громадяни, але лише за умови перебування у певній, досить критичній ситуації, коли офіційна медицина виявлялася неспроможною допомогти. Стосовно дії цієї аґентності в часі, то вона задається тими самими законами самоорганізації. Доки є виклик, на який вона відповідає, доти вона і діє. Як правило, команда-аґент змінює профіль своєї діяльності відповідно до такого запиту, але не перестає діяти взагалі. Саме це має місце в історії Лесі Литвинової та її фонду «Свої».

* Якщо говорити про тип правил гри, пропонованих такими аґентами, то це гра за типом «медицина як місія». Вона не мотивується бажанням бізнесової вигоди чи волінням просто працювати, заробляти на життя (навіть на засадах високого професіоналізму) та робити кар'єру у відповідних статусних пересуваннях. Її головна мотивація -- самореалізація через допомогу людям, готовність робити все можливе для 'їх порятунку або полегшення їхнього життя навіть у дуже критичних ситуаціях.

Для підтвердження цих основних тверджень ми використаємо той емпіричний матеріал, що міститься на Фейсбук-сторінці фонду «Свої» та персональній сторінці Лесі Литвинової, а також деякі інтерв'ю, що їх давали ці аґенти різним виданням. Гадаємо, що цей матеріал можна вважати релевантним, оскільки він являє собою певний відбиток тих практик взаємодій за лініями: фонд -- фонд (команда, ядро, стосунки всередині, ініціація роботи); ядро фонду -- його периферія (стосунки з тими, хто співчуває і спорадично допомагає); фонд -- МОЗ (стосунки з формальною медициною), фонд -- пацієнти (стосунки з тими, кому надають допомогу, та їхніми родинами). Саме ці практики і є результатом аґентної дії Литвинової та фонду «Свої» і становлять головний фокус нашої уваги.

Фонд -- фонд. Практики взаємодії всередині команди, історія появи фонду, соціальна самоорганізація як основний механізм становлення, її особливості

Про Лесю Литвинову, засновницю фонду «Свої» різні оглядачі повідомляють приблизно таке: «Литвинова -- відома волонтерка, яка 6 років тому залишила кар'єру і займалася допомогою внутрішнім переселенцям, потім онкохво- рим, а з початком першої хвилі епідемії COVID-19 з головою занурилася у проблеми хворих пацієнтів. Фонд «Свої» надає їм кисневі концентратори безкоштовно, але оскільки приладів мало, а претендують на них пацієнти з усієї країни, Леся приймає щодня шквал дзвінків, вислуховує сотні людських історій і працює в режимі практично 24/7, підміняючи своєю допомогою функції системи охорони здоров'я» (Негода, 2020). Про деякі особливості біографії Лесі Литвинової варто сказати докладніше, оскільки це має стосунок до питання, як людина стає аґентом змін саме у площині тих процесів, що їх ми називаємо процесами соціальної самоорганізації. Як правило, цю місію-покликання людина починає відчувати не одразу, робить кар'єру в якійсь іншій галузі, і лише ті чи ті критичні обставини ведуть до того, що відбуваються певні особистісні «перезавантаження», й людина стає на цей шлях. Причому, як правило, впевнено і невідворотно. Про Лесю Литвинову відомо, що вона народилася 6 липня 1976 року. За попереднім фахом була режисеркою театру і кіно, здобувши освіту в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Кар- пенка-Карого, і працювала за фахом до революції Гідності 2014 року. Помаранчева революція та її фактична поразка після невдалої президентської каденції В. Ющенка і наступної перемоги на виборах Януковича призвели до того, що Леся Литвинова вирішила підвести риску під усілякою громадянською активністю. Вона вирішує зосередитися на особистому житті та професійній кар'єрі.

Революція Гідності розпочалася тоді, коли Леся з чоловіком очікували на четверту дитину. На Майдан вона потрапила майже випадково, лише під впливом професійного інтересу -- журналістки і режисерки. Прийшла і залишилася там назавжди, як скаже вона потім. Це типова ситуація для багатьох волонтерів -- прийшовши на пару годин вони залишаються назавжди, змінюючи радикально своє життя. Влітку 2014 року почалася війна на Сході нашої країни, і Леся зорганізувала й очолила відомий на весь Київ, а може і на всю країну, волонтерський центр прийому переселенців зі Сходу, що був на Київському Подолі, за адресою Фролівська, 9. На той момент у неї була на руках місячна донька, але це не завадило їй ефективно керувати тим центром. Потік внутрішніх переселенців попервах був надто потужним, і це було єдине місце, куди люди могли приїхати, отримати першу допомогу -- одяг, їжу, притулок на перші дні. Сподіваючись на швидке повернення, люди прибували в тому, в чому 'їх заскочила війна, а залишитися в підконтрольній Україні території довелося на роки. Відповідних соціальних інститутів, які б надавали потрібну підтримку, в країні на той час просто не існувало, і Фролівська, 9 була єдиною опорою для цих людей. Центром усього того і стала Леся -- несподівано для себе, але без сумніву у правильності зробленого кроку. Зазвичай аґенти, котрі діють в якомусь полі на рівні соціальної самоорганізації, не вирішують діяти так у результаті раціонального вибору. Це усвідомлена дія, але після певного внутрішнього поштовху, який можна сформулювати так: «Хто, якщо не я?» Саме це дає підстави говорити про мотивацію самореалізації через певну місію, яка виносить на соціальну поверхню аґентів соціальних змін у неформальній площині того чи того інституційно- го поля.

Навколо Литвинової на Фролівській, 9 зібралася невелика, але ефективна команда однодумців. Однак підтримка йшла від усього Києва -- люди допомагали хто грошима, хто речами, хто транспортом, хто своїм професійним вмінням -- лікарі, психологи, кухарі, будівельники, водії -- на всіх був запит, до всіх Леся зверталася через свою сторінку на ФБ, і допомога приходила неодмінно.

Історія Фролівської, 9, на перший погляд, є далекою від теми нашого розгляду, але лише на перший погляд. Самоорганізаційні процеси в суспільстві мають свою особливість. Найчастіше вони починаються як певний суспільний атрак- тор -- центр суспільного тяжіння, зумовлений аґентністю окремого лідера. Команда, яка при цьому утворюється, тримається на високій довірі і злагодженості дій. Питання розв'язуються швидко без численних бюрократичних ланцюжків, що мають місце на організаційному рівні суспільного функціюван- ня. І саме поява такої команди стає головним результатом дії процесів соціальної самоорганізації. Соціальні функції, на які початково спрямовано дію такої команди, можуть бути вичерпаними, але сама команда залишається і, зазвичай, знаходиться інша критична точка в суспільних процесах, де їхні зусилля виявляються запитуваними. Той самий поклик «хто, якщо не я?» спрацьовує знову. Так сталося й цього разу.

Далі наведемо деякі цитати -- фрагменти з посту Лесі на її сторінці у ФБ. Це вже 2019 рік. Потік переселенців зменшився, почали працювати офіційні служби. На цей момент вже відбулися реформи Супрун, про які ми говорили вище. Леся та її команда надавали суттєву підтримку діяльності Уляни Супрун, дехто із соратників Лесі пішов тоді працювати в міністерство. Це була ще одна точка, куди доклали свою енергію і зусилля ті, хто на початках гуртувався навколо Фролівської, 9. Але на момент написання цього посту Супрун вже відсторонили від посади виконувачки обов'язків міністра. Одначе Леся та її команда продовжували свою роботу-місію. Наводжу мовою ориґіналу: «Года полтора назад мы сидели с Оксаной Сухоруковой на лавочке под офисом на Пушкинской, и я вслух мечтала. Мне очень хотелось запустить горячую линию по паллиативу. Чтоб тем, кому трудно, страшно и непонятно, было куда позвонить. Потому что они все равно звонили. А я одна не очень справлялась. Все, чего мне хотелось для счастья на том этапе -- еще одну телефонную трубку (чтоб не все звонки шли на мой личный номер), хоть какой-то минимальной зарплаты для меня и двух врачей (чтоб прекратить по ночам подрабатывать в журналах) и отдельный угол, чтоб спокойно разговаривать» (Литвинова, 2019). Те, що відбулося далі, Леся описує як певне чародійство. Так часто трапляється в точках активізації самоорганізаційних механізмів соціальних змін. Усі зв'язки -- взаємодії починають діяти швидко і злагоджено. Не будемо обговорювати, які психологічні й навіть антропологічні важелі тут спрацьовують, але ефект завжди неочі- куваний з раціональної, аналітичної точки зору та в плані відповідних очікувань. Звідки береться ця неузгоджена узгодженість? Усі опиняються в потрібний час і на потрібному місці. Далі знову пряма мова Лесі з того ж посту: «Я не знаю, в какой момент все изменилось. Не по волшебству, конечно, но совершенно волшебным образом. Валентин Гриб буквально за шкирки притащил нас в новый офис, где все поместились. Друг Александра Телятникова купил машину, в которую влазит все -- от функциональной кровати вместе с пациентом до горы посылок с Новой Почты. Нашлась и уже никуда не потеряется Зоя Максимова. Появились люди, готовые какое-то время оплачивать нашу работу. Мы обросли аппаратурой, опытом и сотней всяких нужностей» (Литвинова, 2019). Далі йде історія розкручування функційності цієї невеликої структури, від простої допомоги деяким паліативним пацієнтам до опіки над пацієнтами з БАС Боковий аміотрофічний склероз (БАС) - прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке вражає клітини головного та спинного мозку, які відповідають за довільні рухи, навчання лікарів і родичів того, як підтримувати паліативних хворих. Це й були ті нові практики взаємодії, що їх упроваджувала група Лесі в рамках цього етапу діяльності, створюючи в неформальній площині медичного інституційного поля окремі підполя активності й інших правил гри.

Як можна побачити зі сказаного, практики взаємодії всередині членів команди є радикально іншими, ніж поширені у формальних (організаційних) складових інституційного поля. Тут немає чіткої ієрархії, чітких функцій та функційних обов'язків. Вони виникають у процесі роботи й тих запитів, що їх посилає саме життя. Режисерка за освітою, Леся опановує багато медичних навичок, цього навчають інших -- працівників фонду та рідних пацієнтів. Люди включаються в ці практики взаємодій всередині створювано навколо фонду мережі спонтанно, іноді на один раз і потім занурюються в це дедалі глибше. Як сказала в коментарях до згаданого посту Лесі одна із читачок: «Потрясающе, как вокруг одного человека закручивается целый огромный мир». Це вельми влучне визначення, бо цей соціальний мікрокосм справді поступово закручується, втягуючи до своїх зв'язків-взаємодій дедалі нових людей. І нерідко колишні пацієнти стають надійними та постійними помічниками для команди волонтерів.

Із часом ця волонтерська група починає діяти в рамках Благодійного фонду «Свої», який мав власні реквізити, що спрощувало фінансовий бік роботи. На офіційній сторінці фонду подано таку інформацію: «Паліативна допомога. Доросла онкологія. Респіраторна підтримка. Підписано 14 833 людини. Завжди відкрито. Благодійна організація. Некомерційна організація. Основні напрямки роботи фонду -- доросла онкологія та паліативна допомога» Благодійний фонд «Свої», сторінка в ФБ: https://www.facebook.com/cf.svoyi/.

Але життя готувало нові виклики, нові проблеми в медичному полі, на які відгукнулася команда Литвинової. У країні починає стрімко набирати обертів епідемія COVID-19. Фонд поступово переорієнтовується саме на цю проблему, хоча й усіх інших своїх підопічних не залишає без нагляду.

«У періоди стрімкого зростання захворюваності коронавірусом і сильного навантаження на медичну систему волонтери фонду працюють цілодобово. У весняну пандемічну хвилю 2021 року фонд щодня відправляв близько півсотні приладів з киснем» (Стрельников, 2021). Так, кисневі концентратори стають тим, чим волонтери фонду почали забезпечувати тих, кого не могла охопити та врятувати офіційна медицина. Ситуація стає надто напруженою, потреби суттєво перевищують можливості. У фонді створюють правила, за якими вибудовуються взаємодії із пацієнтами:

Щоб отримати концентратор, необхідна довідка від лікаря, що киснеза- лежного пацієнта із певними показниками сатурації готові відпустити з лікарні додому, копія паспорта та податкового коду пацієнта, номер найближчого вантажного відділення «Нової пошти», а також ім'я та номер контактної особи, яка буде забирати концентратор. Якщо за медичним обладнанням приходять особисто, в офісі фонду проводиться інструктаж.

Фонд: ядро і периферія колективної аґентності, ресурси для діяльності

Отже, аґентність у цьому разі є досить розмитим явищем. За наявності яскравої лідерки та невеликої, але досить міцної команди навколо неї, у фонду є велика підтримка по всій країні. На сторінці фонду вказано кількість підпис- ників -- майже 15 000. На сторінці Лесі Литвинової їх не менше. І всі ці люди там присутні невипадково, вони залучені до кола цієї колективної аґентності хоча би спорадичними практиками взаємодії. От один з постів Лесі: «Друзі, ми переїхали. Величезна подяка сотням людей, які нам у цьому допомогли. Хтось пропонував нам приміщення, хтось -- допомогу в його оплаті, хтось приїхав і допоміг зі зборами та перевезенням нашого краму, хтось взявся допомогти об- лаштуватися на новому місці, хтось натиснув кнопку репост -- і залучив до цього движу величезну кількість людей» (Литвинова, 2021b). З наведеного допису видно, як саме це працює. Повідомлення про потребу переїхати Леся і фонд «Свої» виклали у ФБ. А далі почав працювати колективний аґент, розв'язуючи проблему методом, який умовно можна назвати краудсорсингом (crowdsourcing-- букв. допомога з боку натовпу).

Саме так збирають кошти для потреб, що диктуються самою медичною ситуацією. У період COVID-19 це була потреба в концентраторах та апаратах ШВЛ. Кореспондентка, котра брала з цього приводу інтерв'ю у Лесі, пише: «Основна частина пожертвувань фонду складається з переказів дрібних сум. Збір грошей йде хвилями. Як тільки людям стає страшно, як тільки це стає близько, вони починають допомагати активніше» (Крикуненко, 2021). За приклад таких поштовхів до активності можна навести висловлювання 36-річної киянки Д.К., котра переказує на рахунок фонду 500 грн на місяць: «З'явилося відчуття, що треба щось зробити, щоб перестати панікувати. Мені це дає відчуття, що я хоч щось починаю робити, щоб зупинити цей дурдом». Хоча така позиція не най- популярніша серед благодійників фонду. За словами Литвинової, людям складно жертвувати гроші на абстрактну боротьбу з коронавірусом. «Їм потрібно розуміти, що їхні 10 грн -- це 3 см кисневого концентратора», -- каже Леся.

Саме тому вже на своїй персональній сторінці Леся регулярно викладає розповіді про окремі людські історії -- хвороби, страждання, одужання, смерті, поневіряння по клініках, непорозуміння з лікарями. На все це у людей виникає живий емоційний відгук, і вони допомагають чим можуть цій конкретній людині, тим самим вже вступаючи, хоча й опосередковано, у взаємодію з цією людиною. От одна історія, точніше, наслідки у вигляді допомоги після публікації такої історії: «Вслед вчерашнему посту про девочку с открытым переломом. Всю ночь продолжали приходить переводы. Даже после того, как я написала, что сбор закрыт. К утру вместо искомых 30 000 на счету было 102 000 грн. с мелочью» (Литвинова, 2020).

Ще приклад такого емоційного допису перед проханням про допомогу вже на сторінці фонду стосується розпалу ситуації із COVID-19 (Свої, 2020а):

“...Сатурація без кисню 56. Потребує кисневої терапії”

“...Сатурація 58. Виписується під нагляд сімейного лікаря”

“...Сатурація 62. Потребує оксігенотерапії”

Ці виписки неможливо читати. Ці голоси в трубці неможливо чути. Родичі не плачуть і не сваряться. І це погано. З тими, хто плаче або кричить, легше. Можна втішати, або кричати у відповідь. Вони говорять тихими, мертвими голосами. Взагалі без емоцій. Розуміючи, що даремно зателефонували. Але ж, раптом?!

- Вибачте, я розумію, що ми не в Києві. Але бабусю виписали, а у неї 57 відсотків кисню. В неї губи сині. У неї чорні нігті. Вибачте, що потурбувала... Вибачте.

Фонд -- пацієнти, встановлювані правила гри

У такій критичній ситуації в період COVID-19 потік пацієнтів, що невпинно зростав, треба було якось фільтрувати. Це відбувалося шляхом встановлення правил гри у стосунках-практиках взаємодій за лінією фонд-пацієнти. Тут я наведу розгорнуту інформацію від фонду, але в ній сконцентровано всі головні правила (Свої, 2021):

Ситуація критична. Формулюємо правила:

- ми допомагаємо лише тим, хто вичерпав можливості отримати респіраторну підтримку в державних закладах охорони здоров'я (або має важкі супутні захворювання, які роблять госпіталізацію утрудненою чи неможливою);

- ми допомагаємо тільки в тому разі, коли ми маємо можливість: формуємо чергу пацієнтів;

На ваше місце в черзі ніяким чином не впливає:

- те, хто порекомендував до нас звернутися;

- те, що ви громадський діяч, волонтер тощо;

- те, що лікар сказав (обіцяв), що «ви забезпечите/дасте»;

- те, що ви готові сплатити за користування обладнанням;

- те. що ви отримали позитивні відгуки про нас (або що бачили по телебаченню, що...);

- те, що ви перераховували нам кошти (передавали обладнання);

- те, що ви не хочете в лікарню (або чекаєте черги в приватну лікарню).

Просимо звернути увагу, що доставка респіраторної техніки за межі Києва і Київської області здійснюється компанією НОВА ПОШТА. Це, прогнозовано, займає певний час. Зважайте на це.

Ваша необхідність у респіраторній підтримці МАЄ БУТИ ЗАСВІДЧЕНА ДОВІДКОЮ ЛІКАРЯ. Будь ласка, не лікуйтеся самотужки. Низька сатурація -- це привід звернутися до сімейного лікаря або до швидкої допомоги (а не у фонд).

Звісно, не все завжди тут йде за цими правилами, вони лише формальний орієнтир для неформального виконання. Реальні практики завжди різноманітніші за ті, на які можна очікувати. Люди вже призвичаїлися до того, що у нас якщо чогось не можна, то за гроші -- можна. Цьому навчили практики хабарництва у різних сферах нашого життя. Тому всі ці правила, які встановив фонд, люди намагаються оминати, саме керуючись цим принципом. Тут треба сказати, що волонтери до кожного випадку таки підходять окремо та обережно. Іноді випадок не підпадає під ці правила, але ясно -- допомога потрібна, й лише тут люди можуть її отримати. Це все -- живі практики, взаємодії між живими людьми, а не носіями формальних функцій. Але буває всяке (Свої, 2020b).

Відповіді на найпопулярніші питання останніх місяців.

- Чи можна у вас взяти в оренду, як варіант, купити, кисневий концентратор?

- Не зовсім. Ми не продаємо і не здаємо в оренду обладнання. Ми даємо його на певний термін пацієнтам, котрі мають в ньому необхідність.

- На скільки можна взяти?

- На той час, поки він буде потрібен. Хтось справляється за кілька днів, комусь потрібно набагато довше.

- Що мені потрібно зробити, щоб отримати апарат?

- Документ від лікаря, що підтверджує необхідність застосування. Це може бути консультативний висновок, довідка, виписка з історії хвороби. І паспорт пацієнта (1, 2, 3 сторінки і прописка).

- Ви допомагаєте тільки у Києві?

- Ні, ми відправляємо допомогу в будь-яку точку країни «Новою Поштою». Але це займає певний час. Якщо ситуація критична -- правильніше викликати швидку.

- Скільки ми вам винні?

- Не задавайте нам це питання, будь-ласка, це нас ображає. Або дратує. Залежно від того, наскільки ми втомлені. Ми благодійний фонд і не беремо грошей з пацієнтів.

- У мене не ковід. Мені не можна звернутись?

- Можна. І потрібно. Ковідом ми зайнялись випадково. А усім іншим займаємося давно. У нас програма допомоги паліативним пацієнтам і програма допомоги дорослим зі складними діагнозами.

- Ви працюєте цілодобово?

- Ні, ми теж живі люди і інколи спимо. Якщо сталось щось страшне і термінове -- можна телефонувати вночі. Якщо терпить ранку -- то з 9 до 21 в будні дні на зв'язку Леся 0666444550. В неробочий час Вайбер на тому ж номері. У випадку, якщо питання не терпить початку робочого дня.

- Кому ви даєте кисень?

- Тим, у кого є необхідність і немає доступу. До речі, ми даємо не тільки кисень, а ще й, наприклад, апарати неінвазивної вентиляції легень, в окремих випадках ШВЛ, відкашлювачі, відсмоктувачі і багато чого іншого. Просто кисень зараз найбільш затребуваний.

- Ви так нас виручили. Ми теж хочемо долучитись, хоч якоюсь копійкою...

- У нас правило, як в літаку, що падає. Ваше завдання -- спочатку маску на себе, потім на оточуючих. Спочатку одужайте, а потім допомагайте всім, кому заманеться.

Фонд -- влада, офіційна медицина, міністерство

Особливої уваги потребують ті практики взаємодії, що складаються між фондом «Свої» і ситуацією в країні взагалі, владою, офіційною медициною, МОЗ. Люди, які зусиллями невеликої групи намагаються закрити ту величезну кількість проблем, що залишається після роботи влади та МОЗ, не можуть на це не реаґувати. Часто ця реакція -- ще й просто відповідь на те, як ці структури не лише не допомагають, а й заважають роботі волонтерів та іншим альтернативним структурам. Корупція продовжує існувати, дозволяючи тим, хто має гроші, оминати карантинні обмеження. А це, відповідно, збільшує ризики для країни та навантаження на волонтерів, до яких приходить остання хвиля цього прибою. «На такому етапі епідемії можна принаймні перестати заважати тим, хто на цьому розуміється. І зупинити дерибан та безглузді рішення. Те, що люди зараз вимагають швидкого закінчення карантину, можна зрозуміти. Бо в таких важких випробуваннях повинні бути рівні для всіх умови, а людям показали, що комусь можна, а вам усім -- ні. На початку карантину, наприклад, той же «Епіцентр» в офіційній заяві, не надто соромлячись, вказав свої умови: ви не забороняєте нам працювати, а ми будемо давати гроші на подолання епідемії. Люди собі купили право працювати в особливих умовах, зокрема ризикуючи здоров'ям покупців, своїх працівників, їхніх сімей», -- каже Леся в одному з інтерв'ю (Гончарова, 2020).

З офіційною медициною у фонду «Свої» складні взаємини. Треба сказати, що представники фонду і сама Леся входили до Наглядової ради МОЗ часів Супрун, брали активну учать в обговоренні тих реформ. Але поступово, з моменту усунення Супрун з посади, вони почали залишати міністерство. Останньою пішла звідти й перейшла на роботу до фонду «Свої» Оксана Сухорукова. На запитання, чому це сталося, вона відповіла: «Мене пішли». Таким чином, практики взаємодії між МОЗ і фондом з формату в напрямі взаємопідтримки перейшли у формат конфронтації. Ці лінії конфронтації чітко прописалися під час візиту до фонду на той момент заступника Міністра МОЗ В. Ляшка.

Цей візит є показовим у плані різниці між організаційними та самоорганізаційними медичними практиками, їх керуванням у рамках цих двох площин, форматів аґентної дії. Кореспондентка, яка супроводжувала і коментувала цей візит, наводить кілька важливих для нас аспектів. Як вона каже: «“Українська правда” спробувала зіштовхнути, у хорошому сенсі цього слова, два світи епідемії в Україні -- Міністерство охорони здоров'я в особі головного санітарного лікаря Віктора Ляшка і благодійний фонд “Свої”» (Кириленко, 2020). Абсолютно справедливо відзначаючи ту найважливішу характеристику, що відрізняє жорстку ієрархію організації від гнучкої мережевості самоорганізації, вона наголошує: «МОЗ як державний орган працює вертикально -- задає правила роботи для медзакладів, акумулює статистику та ініціює карантинні обмеження. «Свої» як благодійний фонд -- горизонтально. Видає концентратори та СІПАПи для людей із COVID-19 -- як додому, так і в лікарню, консультує пацієнтів і прощається з тими, які не вижили» (Кириленко, 2020).

Упродовж цього візиту уявнилося багато моментів, які різко відрізняють роботу організаційної структури від самоорганізаційної в рамках інституту медицини, формат аґентності в цих площинах. До речі, сам Ляшко також застав роки Супрун, але в іншій ролі -- як заступник гендиректора Центру громадського здоров'я, і як людина, він не позбавлений щирого бажання спрямовувати роботу міністерства на краще, тобто чинити певний аґентний вплив у цьому напрямі. Але є рамки організації, які істотно звужують такі можливості. І це відбивається буквально на всіх умовах, в яких працюють ці дві інституційні складові.

Хоча на сайті міністерства не вказано кількість співробітників, але про те, що там є не менш як 25 різних підрозділів, дізнатися можна СТРУКТУРА Міністерства охорони здоров'я (див.: https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/%D0 %92%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0 %BD%D1%96/2021/02/15/%D0%B4%D0%BE%D0%B42.pdf). У фонді постійно працює лишень кілька людей, хоча допомогу спорадично надають багато тих, хто співчуває і підтримує, про що йшлося вище. «У фонді станціонарно працюють три людини -- Леся, Ірина та Владислав. Останнього сьогодні майже не помітно в офісі -- він займається надсиланням концентраторів поштою. «Нова пошта» оплачує всі відправлення фонду, а на початку грудня поповнила парк концентраторів «Своїх» на 50 штук. Частина кімнати заставлена концентраторами, зокрема заброньованими -- із прізвищами на маленьких папірцях, коробками з пульсоксиметрами та іншим обладнанням. Частина відведена під робочий простір -- столи, комп'ютери, ноутбуки» (Кириленко, 2020).

Приватне і публічне у житті працівників фонду фактично, ототожнені. Там часто буває 12-річний син Лесі, який опанував роботу концентраторів і надає консультації пацієнтам з цього приводу. В приміщенні фонду постійно перебуває 3-місячна донька Лесі, яка народилася у розпал епідемії, і її мама при цьому відірвалася від роботи у фонді всього на кілька днів. Стіл і крісло-гойдалка для Соломії теж тут, бо майже весь свій час, з 10 ранку до 8 вечора і пізніше, поки не починає виганяти охорона, Леся проводить саме тут. Телефон Лесі доступний для зв'язку цілодобово» (Кириленко, 2020).

Такий ніби вторинний, але теж характерний момент, на який звертає увагу кореспондентка, стосується того, що можна назвати дрес-кодом, притаманним цим двом структурам. Оскільки ми про практики, то практики символічної взаємодії на рівні одягу є теж важливими. «Ляшко в класичному костюмі, білій сорочці та бордовій краватці -- стандартному костюмі чиновника, який помітно вирізняється на тлі бавовняних худі й теплих светрів в офісі “Своїх”» (Кириленко, 2020).

У процесі спілкування Литвинової і Ляшка з'ясовуються безліч моментів, які вказують на відмінність багатьох практик в роботі цих двох структур. Так, практики сканування і відстеження ситуації в країні, у цьому разі -- ситуації з лікуванням COVID-хворих у лікарнях, фонд отримує інформацію від пацієнтів безпосередньо. Зараз така інформація може супроводжуватися певним фактажем -- фото людини, показників на приладах, фото виписки тощо. Усе це отримують і беруть до уваги у фонді. Можливо, ця інформація доходить і до якихось структур міністерства, але механізм, аби перетворити її на елемент зворотного зв'язку, на який була б реакція, там відсутній. Випадки недбалості в лікарнях, які можуть призвести до численних жертв, попри те, не відстежують на рівні міністерства. «--А це Голованівськ, -- підходить до Ляшка Ірина Кошкіна і показує йому на телефоні відео з Кіровоградської області. На відео величезні кисневі балони, які за правилами безпеки мають розмістити в окремому приміщенні за 25 метрів від людей, стоять прямо біля ліжок пацієнтів. Рівень подачі кисню реґулюють гайковим ключем» (Кириленко, 2020).

Окремо варті уваги ті практики взаємодії фонду з пересічними лікарями, які поступово виникають. Не лише пацієнти, а й лікарі звертаються сюди за порадами й по допомогу. Проходять навчання з різних питань, часто просто по телефону в режимі відеозв'язку. Адже концентратори не така вже поширена річ, і користуватися ними доводиться вчитися і самим лікарям. Далі наводимо чергове повідомлення Лесі на її сторінці у ФБ (Литвинова, 2020b):

На самом деле плохих новостей больше, чем хороших. Но среди бесконечной череды безнадеги периодически проскакивает светлое.

...Доктор просит помочь найти транспорт пациенту на диализе -- ездить на процедуры. Хотя не должен этим заниматься.

...Другой доктор просит пристороить куда-нибудь бомжующую барышню с почечными проблемами -- просто в тепло, пока решится остальное. Хотя доктор -- просто семейник, подписавший с ней декларацию, и это не его зона ответственности.

...Третий доктор звонит и просит спасти пациента, сидящего в коридоре больницы без кислорода. Начальник доктора консультативку дать отказывается, доктор согласен дать расписку от своего имени.

Оставаться людьми. Самое важное в смутные времена. Не каждому под силу. Но важно. Ничего, наверное, важнее нет.

За годину це повідомлення набирає 1,2 тисячі лайків. Це теж показник емоційної реакції людей на вчинки інших і, знову-таки, взаємодії на емоційному рівні.

Важливо, що про себе, свою мотивацію, історію фонду і свою діяльність кажуть самі його працівники. «“Свої”» запрацювали у 2014-му з двома основними напрямами роботи -- доросла онкологія та паліатив. Мали «парк» концентраторів на 60-70 штук і віддано робили свою роботу. «Ми ж усі родом з Майдану. Ми почали займатися не властивими для нас речами, бо хотіли навчитись гідно жити. А гідно жити можна і треба не тільки тоді, коли ти можеш рухатись і забезпечувати собі це гідне життя. Гідний догляд, гідна смерть і гідне життя в останні місяці -- це теж дуже важливо». Так, слово Гідність, яке стало назвою майдану 2014 року пронесено через усі роки діяльності фонду. Гідність життя країни, свого, людей навкруги».

Як сам Майдан, так і події після нього на Сході, ситуація з лікуванням критично хворих, ситуація під час епідемії -- все це вимагало від суспільства незвичайної форми активності, яка дала б змогу компенсувати неповороткість, а іноді просто недієздатність офіційних інститутів. Таку активність і таку форму аґентності запропонували волонтери, добровольці, фонд «Свої» на чолі з Лесею Литвиновою, взяли на себе частину проблем, що виникли в медичному полі. Звичайно, тут було багато інших аґентів, які діяли в тій самій самоорганізаційній площині. Це і військові волонтери-медики, і волонтери, котрі працювали в госпіталях з пораненими. Але це вже інший предмет дослідження.

І хоча ми обмежилися у своєму розгляді ситуацією, яка передувала початку війни України з росією у лютому 2022 року, варто, на мій погляд, подати інформацію про наступний крок у житті фонду, його готовність негайно відгукуватися на ситуацію в країні. З моменту повномасштабного вторгнення рф в Україну на сторінці фонду вгорі було закріплено повідомлення від 22.02.22. У той день багато хто ще сподівався, що аґресор не наважиться почати повномасштабний наступ на нашу країну. Але війська вже було введено на Схід, і фонд готувався до нових випробувань. От про що це повідомлення (Свої, 2022):

Фонд, ФБ, 22.02.22

У зв'язку з поточною ситуацією маємо зробити оголошення.

Фонд продовжує роботу за основними напрямами:

- паліативна допомога

- доросла онкологія

- респіраторна підтримка

Війна -- війною, але все інше нікуди не поділося, життя не закінчилося і навіть не зупинилося. Ми продовжуємо вважати, що гідно жити і гідно померти -- це право кожного і це важливо. І до останнього робитимемо все від нас залежне, щоб найбеззахисніші люди не залишилися без допомоги.

Фонд працював і працює зараз. Сама Леся пішла у військо, напевне, відчувши, що її місія саме там і аґентність має спрямовуватися саме в цьому напрямі. Так діють ті, хто включений в процеси самоорганізації, коли активність людини та активність соціальної системи ідуть в резонансі. Звісно, це лише про тих, хто має високу чутливість до суспільної тектоніки і може стати аґентом -- провідником змін, які вже назріли у глибинах суспільства.

Висновки

Дослідження соціальної аґентності як змісту дії аґентів соціальних змін передовсім вимагає артикуляції тієї аналітичної рамки, за допомоги якої воно може відбуватися. Парадигма складності виявляється найадекватнішою методологічною основою для побудови концептуальної моделі, яка уможливить аналіз процесів соціальних змін у ситуації високої соціальної нестабільності. Відправним моментом для створення такої моделі доцільно обрати визначення соціальних змін як процесу зміни соціального порядку. Останній, своєю чергою, визначається нами як сукупність практик соціальних взаємодій і мережевих рисунків, що при цьому утворюються.

Подальша логіка перенесення головних положень парадигми складності у площину складних, нелінійних соціальних систем дає змогу зробити принциповий висновок, який задає рамку усього дослідницького проєкту -- в таких системах маємо виокремлювати механізми соціальних змін, які діють паралельно і мають принципово різну соціальну природу; це організаційний і самоорганізаційний механізми.

Перенесення цих положень на процеси, що відбуваються в певних інститу- ційних полях, логічно веде до висновку -- зміни, що там відбуваються, теж мають дві зазначені складові -- організаційну та самоорганізаційну. І кожен із цих процесів веде до зміни соціального порядку, впливаючи на практики соціальних взаємодій, наявних у тому чи тому інституційному полі.

Аґенти соціальних змін -- це ті, хто своєю аґентною дією змінюють ці практики взаємодій аж до звичного, повсякденного рівня, сприяють їх фіксації у рамках нового, зміненого порядку. Як головні координатні осі, за якими пропонується виокремити різні типи аґентності, запропоновано обрати таке: 1) аґент- ність, що проявляться як зміна правил інституційної гри у формальній (організаційній) або неформальній (самоорганізаційній) площинах інституційного поля; 2) типологізація залежно від міри інституційної стійкості/нестійкості, за якої діє аґент соціальних змін; 3) індивідуальна та колективна аґентність; 4) типи аґентності залежно від інтенсивності, соціальної та часової глибини.

Як інституційні ігри (правила гри), що мають місце практично в усіх вітчизняних інституційних полях, пропонуємо вирізнити три головні. У разі медичного поля це ігрові порядки «медицина як робота», «медицина як бізнес», «медицина як місія». Аґентність, що встановлює, змінює і підтримує відповідні правила гри, є принципово різною, передусім за своїм мотиваційним поштовхом і, відповідно, мотивується прагненням кар'єрного та професійного успіху, бізнесового успіху та мотивом самореалізації.

Предметом розгляду аґентної дії в медичному полі за останні роки обрано, з одного боку, масштабні реформи, відомі в народі під назвою «реформи Уляни Супрун», а з іншого -- діяльність благодійного фонду «Свої» під проводом Лесі Литвинової. Запропонована аналітична рамка дає підстави стверджувати -- маємо справу з двома різними типами аґентної дії, які принципово відрізняються за всіма запропонованими параметрами. Якщо реформи Супрун -- це спроби змінити правила гри в медичному інституційному полі на рівні організаційному, формальному, то дії Лесі Литвинової із соратниками -- це прояв самоорганізаційних (неформальних) змін у ньому.

Реформи Супрун відбуваються у ситуації середнього рівня інституційної розбалансованості (2016-2019), тоді як аґентність фонду «Свої» найбільшої потуги набула в момент піку COVID-епідемії (2019-2021), коли нестабільність цього інституційного поля значно збільшилася і виявила його недостатню функційну спроможність. В обох випадках маємо справу з персональною аґент- ністю за відчутної колективної підтримки. Але в першому разі вона значно стримується вертикальністю самої міністерської структури, відповідними бюрократичними рамками, а в другому має явно горизонтальний, мережевий ха-рактер. Перша намагається охопити своїми прагненнями до змін усе інститу- ційне поле на всіх його шаблях -- від міністерства до пацієнтів, -- її реформи орієнтовані на тривалий час з кількома етапами втілення. Друга зорієнтована на актуальний критичний момент, на практики допомоги в ситуації масштабної кризи внаслідок неспроможності офіційної медицини відповісти на виклики, спричинені епідемією. Дія фонду «Свої» зорієнтована на тих, кому офіційна медицина фактично виявилася нездатною надати допомогу. І це змінює рисунок всіх практик соціальних взаємодій як всередині фонду, так і між фондом та пацієнтами, між фондом та офіційною медициною, навіть між пацієнтами та їхніми рідними.

Як показали конкретні емпіричні спостереження, реальні практики повсякденних дій пересічних громадян у медичному інституційному полі виявилися далекими від очікуваних у результаті проведення реформи Супрун. На заклик негайно звертатися до сімейного лікаря реаґує лишень половина опитаних, по-ширеними є практики лікування за допомоги інтернету, порад знайомих, використання свого попереднього досвіду, порад фармацевтів в аптеках, сподівання на молитву та Бога і навіть просто відмови від жодних дій у цьому плані. Ясна річ, слід обережно оцінювати якість реформ і відповідної аґентності за ситуації явної незавершеності таких реформ, але з отриманих результатів видно -- провідники змін здебільше орієнтувалися на якісний формальний бік, ніж на ті реальні соціокультурні умови, на які ці зміни мали накладатися. Поза увагою залишилися практики повсякдення, які передували змінам і від яких людина мала відмовитися на користь нових, що завжди є вельми непростим завданням.

Аґентність у тому форматі, що присутня в діяльності фонду «Свої», вирізняється безпосередньою орієнтацією на реальні повсякденні практики та потреби, на їх актуальний рисунок. Працівники фонду цілодобово перебувають на зв'язку з тими, хто до них звертається. Наявність певних формальних правил для фільтрації потоку цих звернень не заважає тому, щоб кожен випадок розглядався окремо з усіма його нюансами. Ресурси, якими оперує фонд, отримуються за рахунок благодійних внесків великої кількості підписників на сторінці у ФБ як фонду, так і персонально Лесі Литвинової. Це певного роду краудсор- синґ, який і згуртовує навколо фонду колективного аґента змін. При цьому працівники фонду за можливості моніторять ситуацію по країні, по окремих лікарнях, позаяк спонтанних аґентів, що надають таку інформацію, у них багато. І нерідко це інформація, якої бракує міністерству з його розгалуженою струк-турою.

Один із практичних висновків такий: ефективні зміни в медичному полі можливі лише у разі поєднання зусиль дій аґентів різних типів. З одного боку, таких, як команда Супрун та всі аґенти-реформатори, що діють на формальному рівні, рівні відповідних організацій (уряду, комітетів парламенту тощо), а з іншого -- тих, хто діє на самоорганізаційному рівні, волонтерів, благодійних фондів, прикладом чого є діяльність фонду «Свої» і Лесі Литвиновою як його очільниці зокрема. Напрацювання форматів такої співпраці має стати одним із завдань менеджерів цього інституційного поля.

Важливим є висновок стосовно теоретичного й концептуального аспектів цієї розвідки і перспективи їх використання. Розглянута теоретична модель не прив'язана до конкретного інституційного поля, яким у статті є поле медицини. Його обрано лише як актуальний емпіричний об'єкт. Завдяки запропонованій концептуальній схемі уможливлюється побудова чіткого плану емпіричних спостережень за процесами змін у різних інституційних полях, з виокремленням 'їхніх організаційної та самоорганізаційної складових. Правила інституцій- них ігор за типом «бізнес», «робота», «місія» можна спостерігати в рамках усіх інституційних полів, якими є в Україні - армія, політика, економіка, церква, освіта, право. При цьому правила інституційних взаємодій за типом «робота» здебільшого лежать в організаційній площині, натомість взаємодії за типом «місія» виникають там, де працює самоорганізація в її позитивному аспекті (волонтерство, добровольчі загони, громадський контроль), а внутрішні інститу- ційні взаємодії за типом «бізнес» є проявом вже неґативного боку самоорганізації, яким є корупція. У ситуації високої нестабільності ці різні типи ігор уявнюються на соціальній поверхні доволі рельєфно. Такий теоретичний підхід дає змогу виявити соціальні закономірності, котрі це породжують, і шукати важелі менеджерського впливу на ці процеси.

Джерела

Бевзенко, Л. (2002). Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. Киев: Институт социологии НАНУ

Бевзенко, Л. (2018). Інтеґративна концепція соціальної напруженості -- методологія, концептуальна схема, прагматика. Ч. 1; Ч. 2. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 43-74; 4, 73-104.

Бевзенко, Л. (2020). Аґенти соціальних змін у кризовому соціумі: варіанти проблематиза- ції та контури концептуальної рамки дослідження. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 111-132. https://dx.doi.org/10.15407/sociology2020.04.ni

Бурдье, П. (2005). Социальное пространство: поля и практики. Санкт-Перербург: Але- тейя; Москва: Институт экспериментальной социологии.

Голубов, О. (2018). Людина-реформа: досягнення та поразки Уляни Супрун. Взято з: https:// www.dw.com/uk/людина-реформа-досягнення-та-поразки-уляни-супрун/a-42780662

Гончарова, Є. (2020) Леся Литвинова: «Люди не розуміють, чим під час епідемії зайнята влада та чим аргументовані конкретні протоколи чи обмеження». Тиждень, 11.05.20. Взято з: https://tyzhden.ua/Society/243524?fbdid=IwAR3RaOG3oujo-et8OufZEvs0PdNhyKnjUZbevf5pU HFoDw4IXWgRUq_5bNc

Ґуерра, В. (2020). Уляна Супрун: «Я не бачу відважних людей зараз ані в уряді, ані в оточенні президента». LB.ua, 18.05.2020. Взято з: https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_ suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html

Кириленко, О. (2020). Життя, смерть і бюрократія. Як Леся Литвинова знайомила санлікаря Ляшка з коронавірусною реальністю. УП, 14.12.20. Взято з: https://www.pravda.com.ua/ articles/2020/12/14/7276835/

Крикуненко, І. (2021). Кисневе голодування. Коронавірус в Україні спричинив підйом благодійності, хворих рятують бізнес і середній клас. НВ, 17.04.21. Взято з: https://nv.ua/ukr/ ukraine/events/hvorih-na-koronavirus-ryatuyut-volonteri-ta-blagodiynist-novini- ukrajini-50154365.html

Лаущенко, О. (2019). 5 найважливіших досягнень медреформи. Що встигла зробити Уляна Супрун. TEXTY.ORG.UA. Взято з: https://texty.org.ua/articles/95841/5_najvazhlyvishyh_ dosagnen_medreformy_Shho_vstygla_zrobyty-95841/

Литвинова, Л. (2019). Куда приводят мечты. ФБ, 15.11.19. Взято з: https://www.facebook. com/LitvinovaLesya

Литвинова, Л. (2020а). ФБ, 07.03.20. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya Литвинова, Л. (2020b). ФБ, 03.12.20. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya Литвинова, Л. (2021а). ФБ, 08.01.21. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya Литвинова, Л. (2021b). ФБ, 03 12 20. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya Негода, Т. (2020). Леся Литвинова, Голова благодійного фонду «Свої». Укрінформ, 24.11.20. Взято з: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3142130-lesa-litvinova-golova-blagodijnogo- fondu-svoi.html

Свої. (2020а). ФБ, 23.12.20. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi Свої. (2020b). ФБ, 26.10.20. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi Свої. (2021). ФБ, 05.04.21. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi

Свої. (2022). ФБ, 22.02.22. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi

Стрельников, О. (2021). Леся Литвинова. Голова благодійного фонду Свої. НВ, 22 жовтня. Взято з: https://nv.ua/ukr/dose/litvinova-lesya-biografiya-foto-volonterki-spivzasnovnici-fondu- svoji-50190808.html?utm_content=set_lang&utm_medium=in_article&utm_ campaign=langanalitics

Byrne, D. (1998). Complexity Theory and the Social Sciences: An Introduction (1st ed.). London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203003916

Mason, M, (2016). Is Thorough Implementation of Policy Change in Education Actually Possible? What Complexity Theory Tells Us about Initiating and Sustaining Change. European Journal of Education, 51(4).

The Economist. (2023). Ukraine faces a long war. A change of course is needed. Retrieved from: https://www.economist.com/leaders/2023/09/21/ukraine-faces-a-long-war-a-change-of-course-is- needed

Turner, J.R., Baker, R.M. (2019). Complexity Theory: An Overview with Potential Applications for the Social Sciences. Systems, 7, 4-23.

References

Bevzenko, L. (2018). Integrative concept of social tension -- methodology, conceptual scheme, pragmatics. Part 1; Part 2. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 3, 43-74; 4, 73-104 [=Бевзенко 2018]

Bevzenko, L. (2020). Agents of social change in a crisis society: variants of problematization and contours of the conceptual framework of research. [In Ukrainian]. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 4, 111-132. https://dx.doi.org/10.15407/sociology2020.04.111 [=Бевзенко 2020]

Bevzenko, L. (2002). Social self-organization. Synergetic paradigm: possibilities of social interpretations. [In Ukrainian]. Kyiv: Institute of Sociology, National Academy of Sciences of Ukraine. [=Бевзенко 2002]

Bourdieu, P. (2005). Social space: fields and practices. [In Russian]. St. Petersburg: Aleteia; Moscow: Institute of Experimental Sociology. [=Бурдье 2005]

Byrne, D. (1998). Complexity Theory and the Social Sciences: An Introduction (1st ed.). London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203003916

Golubov, O. (2018). Person-reform: achievements and defeats of Uliana Suprun. [In Ukrainian]. Retrieved from: https;//www.dw.com/uk/lyudyna-reforma-achievements-ta-porazky-ulyany-

suprun/a-42780662 [=Голубов 2018]

Goncharova, Ye. (2020). Lesia Lytvynova: «People do not understand what the authorities are busy with during the epidemic and what are the arguments for specific protocols or restrictions.» [In Ukrainian]. Tyzhden', 05.11.20. Retrieved from: https://tyzhden.ua/Society/243524?fbclid=IwAR3R aOG3oujo-et8OufZEvs0PdNhyKnjUZbevf5pUHFoDw4IXWgRUq_5bNc [=Гончарова 2020]

Guerra, V. (2020). Uliana Suprun: «I don't see brave people now neither in the government nor in the circle of the president.» [In Ukrainian]. LB.ua, 18.05.2020. Retrieved from: https://lb.ua/ society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html [=Ґуерра 2020]

Kyrylenko, O. (2020). Life, Death and Bureaucracy. How Lesia Lytvynova introduced the medical doctor Liashka to the coronavirus reality. [In Ukrainian]. UP, 14.12.20. https://www.pravda.com.ua/ articles/2020/12/14/7276835/ [=Кириленко 2020]

Krykunenko, O. (2021). Oxygen starvation. The coronavirus in Ukraine has caused a rise in philanthropy, businesses and the middle class are rescuing the sick. [In Ukrainian]. NV, 17.04.21. Retrieved from: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/hvorih-na-koronavirus-ryatuyut-volonteri-ta- blagodiynist-novini-ukrajini-50154365.html [=Крикуненко 2021]

Laushchenko, O. (2019). 5 most important achievements of medical reform. What did Uliana Suprun manage to do. [In Ukrainian]. TEXTY.ORG.UA. Retrieved from: https://texty.org.ua/ articles/95841/5_najvazhlyvishyh_dosagnen_medreformy_Shho_vstygla_zrobyty-95841/ [=Лау- щенко 2019]

Lytvynova, L. (2020a). [In Russian]. FB, 07.03.20. Retrieved from: https://www.facebook.com/ LitvinovaLesya [^Литвинова 2020a]

Lytvynova, L. (2020b). [In Russian]. FB, 03.12.20. Retrieved from: https://www.facebook.com/ LitvinovaLesya [=Литвинова 2020b]

Lytvynova, L. (2021a). [In Russian]. FB, 08.01.21. Retrieved from: https://www.facebook.com/ LitvinovaLesya [^Литвинова 2021a]

Lytvynova, L. (2021b). [In Russian]. FB, 03.12.20. Retrieved from: https://www.facebook.com/ LitvinovaLesya [^Литвинова 2021b]

Lytvynova, L. (2019). Where dreams lead. [In Russian]. FB, 15.11.19. Retrieved from: https:// www.facebook.com/LitvinovaLesya [^Литвинова 2019]

Mason, M. (2016). Is Thorough Implementation of Policy Change in Education Actually Possible? What Complexity Theory Tells Us about Initiating and Sustaining Change. European Journal of Education, 51(4).

Negoda, T. (2020). Lesia Lytvynova, Head of the Svoi Charitable Foundation. [In Ukrainian]. Ukrinform, 24.11.20. Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3142130-lesa- litvinova-golova-blagodijnogo-fondu-svoi.html [=Негода 2020]

Strelnikov, O. (2021). Lesia Lytvynova. The head ofthe Svoi charitable foundation. [In Ukrainian]. NV, October 22. Retrieved from: https://nv.ua/ukr/dose/litvinova-lesya-biografiya-foto-volonterki- spivzasnovnici-fondu-svoji-50190808.html?utm_content=set_lang&utm_medium=in_ article&utm_campaign=langanalytics [=Стрельников 2021]

Svoi. (2020a). [In Ukrainian]. FB, 12.23.20. Retrieved from: https://www.facebook.com/cf.svoyi [=Свої 2020a]

Svoi. (2020b). [In Ukrainian]. FB, 26.10.20. Retrieved from: https://www.facebook.com/cf.svoyi [=Свої 2020b]

Svoi. (2022). [In Ukrainian]. FB, 22.02.22. Retrieved from: https://www.facebook.com/cf.svoyi [=Свої 2022]

Svoi. (2021). [In Ukrainian]. FB, 04.05.21. Retrieved from: https://www.facebook.com/cf.svoyi [=Свої 2021]

The Economist (2023). Ukraine faces a long war. A change of course is needed. Retrieved from: https://www.economist.com/leaders/2023/09/21/ukraine-faces-a-long-war-a-change-of-course-is- needed

Turner, J.R., Baker, R.M. (2019). Complexity Theory: An Overview with Potential Applications for the Social Sciences. Systems, 7, 4-23.

...