Комплексное исследование связи между характеристиками семейного уклада и возрастными параметрами брачности. Атрибуты семейного "традиционализма". Определенные особенности брачно-репродуктивного поведения, включая ранний возраст вступления женщины в брак.

Модусы традиционной культуры (семейные ценности, отношение к материальному достатку), новые явления в общественном сознании населения постсоветских стран (интернет-активность). Взаимосвязь традиций и новшеств в жизни российского и армянского обществ.

Происхождение семьи и ее эволюция в традиционном обществе. Анализ развития института семьи на современном этапе, прогнозирование будущего семейных отношений. Ведущие отличия традиционной семьи от современной. Значение и последствия нуклеаризации семей.

Анализ сложившихся подходов к изучению традиционной семьи в социологии. Черты традиционной семьи, связанные с патриархальной составляющей организации семейных отношений. Динамика семейных трансформаций в различных регионах мира и в отдельных странах.

Характеристика основных черт традиционного общества. Особенность длительного существования общины и натурального хозяйства. Анализ преобладания земледелия и скотоводства. Возникновение индустриальной компании в результате промышленной революции.

Понятие и закономерности функционирования традиционного общества как его особой разновидности, характерной, преимущественно для сельской местности, не подверженной динамичным изменениям. Его отличительные особенности от индустриального, признаки.

Необходимость формирования новых наук об обществе. Западная наука в эпоху кризиса постмодерна. Идеология модернизации отсталых обществ и технология формирования постиндустриального общества. Характеристика инновационных технологий развития социума.

Взаимообусловленность трактовок традиционного общества в западных и отечественных гуманитарных науках. Социально-экономический детерминизм воззрений первых разработчиков модернизационной парадигмы. Особенности авторского видения "традиционного общества".

Мировоззренческая основа идеологии белорусского государства. Вклад отечественных мыслителей и писателей XV-XX вв. в формирование традиционных идеалов и ценностей белорусского народа. Проявление социокультурной самобытности белорусов в их характере.

Специфические черты, уровень и темпы экономического развития развивающихся стран, их положение в мировом хозяйстве. Изменения социально-классовой структуры традиционных обществ. Новые индустриальные страны. Ключевые положения в концепциях модернизации.

Анализ связи процесса цифровизации с глобальными изменениями в обществе. Исследование состояния традиционных ценностей и духовно-нравственных ориентиров. Выявление отношения российского общества к сохранению традиционных ценностей в цифровую эпоху.

Тип хозяйствования, язык, мифы, традиции - важнейшие факторы культурной идентификации казахского народа. Номадизм - традиционный путь культурной идентификации казахов, особенности его производящей экономики. Специфика ментальности кочевника-казаха.

Место и роль традиций в системе социальных норм. Накопление ценностей духовной и материальной культуры и передача их от поколения к поколению. "Первичные", "вторичные" и негативные традиции. Виды социальных норм. Традиции в политической жизни общества.

Анализ трансформаций социальной системы, которые происходят в результате использования ее ресурсов иными социальными акторами. Обзор ключевых изменений системы на примере использования наследия и потенциала религий в современном российском обществе.

Определение особенностей национальной традиции, как социально-политического конструкта. Ознакомление с общими подходами к пониманию национализма - примордиальным и инструментально-конструктивистским. Анализ отличий этнической и национальной традиции.

Выявление различных вариаций "судьбы" традиций в жизни социума на основе анализа социальных изменений, приводящих к переосмыслению ценностного статуса традиций в сознании индивидов. Социальные функции, которые формируют ценностный статус традиций.

Механізм дії та місце традиції залежно від особливостей зародження та стадії становлення. Місце і роль традицій в діяльності та реформуванні органів внутрішніх справ України. Практичні рекомендації щодо використання традицій у кадровій політиці.

Визначення ролі й значення правової спадщини українського народу в антропологічному повороті, її місце в системі геополітичних і культурно-правових координат. Проблема формування національної свідомості шляхом реконструкції рис етнічного менталітету.

Виявлення особливостей процесу становлення та розвитку національної екологічної культури в історичній ретроспективі. Розгляд екологічного аспекту в українському етносі як одного із важливих засобів розвитку екологічної культури на сучасному етапі.

Розгляд духовних основ соціальної реальності заснованої на уявленнях традиційних суспільств. Визначення міждисциплінарності у методологічних підходах дослідження традиційних основ соціальної реальності. Теоретичні механізми відновлення історичної пам’яті.

Дослідження феномену традиційних російських світоглядних наративів, що виступають змістоутворюючою домінуючою частиною російських етноментальних психологічних структур світосприйняття. Аналіз історичних і психологічних передумов його формування.

Визначення та напрямки вивчення ролі та значення традиціоналізму у розвитку українського суспільства на межі XX–XXI ст. у різних його проявах. Розкриття механізмів функціонування традиціоналізму в умовах сучасного розвитку українського суспільства.

Вивчення специфіки ціннісної свідомості сучасної української молоді, факторів її формування та функціонування. Визначення особливостей емпіричної проекції свідомості української молоді в контексті модернізаційних перетворень українського суспільства.

Соціальна традиція як невід'ємна ознака будь-якого суспільства. Досвід і традиції зародження, протікання і розв'язання такого гострого соціального конфлікту як революція. Історичний огляд соціальних конфліктів в Україні. Рефлексія конфліктів українцями.

Трактовка социокультурных оснований субъектности молодежи, представленная в рамках социологии культуры Институтом фундаментальных и прикладных исследований. Освоение социокультурной субъектности в этой трактовке как приобретаемое свойство молодежи.

Головні підходи до визначення та дослідження категорії "здоров’я населення", аналіз її авторського бачення. Дослідження соціально-економічних детермінант як найпрогресивнішого напрямку в сфері збереження здоров’я населення, їх сутність і значення.

Исследование основных транзитных мест в Москве, таких как метро, остановки общественного транспорта, аэропорты, железнодорожные и речные вокзалы. Классификация медиа в транзитных местах, рассмотрение их функций и задач, а также влияния на пассажиров.

Визначення методологічної обмеженості телеологічної складової парадигми соціального транзиту. Висвітлення колізії наукового та ідеологічного аспектів транзитології. Осмислення меж застосування телеологічної складової парадигми соціального транзиту.

Разработка стратегии сближения России и Беларуси. Построение социокультурного портрета Смоленской области. Разработка концепции исследования феномена типологизирующих критериев и идентификационных признаков транзитива приграничного региона Запада РФ.

Охарактеризовано групу трансгендерних і небінарних людей в Україні. Відомості про її неформальну структуру та внутрішній зв’язок. Спільноти в маргіналізованих соціальних групах. Форми об’єднання. Правовий статус транслюдей. Стигма та дискримінація.