Програма тренувальних навантажень для старшокласників, які займаються у секціях з хортингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут фізичного виховання та спорту

Кафедра олімпійського та професійного спорту

Дипломна робота зі спеціальності „Спорт”

ПРОГРАМА ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ДЛЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ У СЕКЦІЯХ З ХОРТИНГУ

Клименко Євген Олексійович

Луганськ, 2013 рік

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади українського національного виду єдиноборств хортинг та організація занять з учнівською молоддю

1.1 Історичні передумови розвитку українського національного виду спорту хортинг

1.2 Спортивно-оздоровчий напрямок хортингу

1.3 Основні завдання створення секцій з хортингу в загальноосвітньому навчальному закладі

Розділ 2. Методи й організація дослідження

2.1 Методи дослідження

2.2 Організація дослідження

2.3 Техніка безпеки при проведенні занять з хортингу

Розділ 3. Аналіз затвердженої навчальної програми секційної роботи з хортингу в загальноосвітніх навчальних закладах та експериментальна перевірка зазначених обсягів тренувальних навантажень

3.1 Рівень загальної та спеціальної фізичної підготовленості старшокласників, які систематично відвідують секційні заняття з хортингу

3.2 Обсяги тренувальних навантажень для учнів старших класів згідно навчальної програми секційної роботи з хортингу в загальноосвітніх навчальних закладах

3.3 Ефективність впливу протягом року зазначених у навчальній програмі обсягів тренувальних навантажень на фізичну підготовленість старшокласників, які займаються у секціях з хортингу

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Вже понад 20-ть років різні види бойових єдиноборств поширюються серед населення нашої країни. Широкому загалу відомі як східні бойові єдиноборства - айкідо, дзюдо, карате, сумо, тайський бокс, тхеквондо, ушу та ін., так і західні - данте, капоейра, кікбоксинг, панкратіон, реслінг та ін. Проте, існують і вітчизняні системи розумового і фізичного розвитку людини, бойовий зміст яких зберігся до наших днів. Серед ефективних українських систем індивідуальної бойової майстерності фахівці розрізняють сваргу, спас, хрест, хортинг та ін. Остання на даний час користується значною популярністю серед сучасної молоді.

Ідея виникнення хортингу, як комплексної системи самовдосконалення особистості, заснованої на фізичному, морально-етичному та духовному вихованні, пов'язана з відродженням давніх народних традицій, що передавались з покоління в покоління. Основна мета хортингу - популяризація та підвищення ролі фізичної культури і спорту, патріотичне виховання, залучення дітей та юнацтва до здорового способу життя, виховання особистості в дусі добропорядності та любові до Батьківщини. Проте, всі вищезазначені положення мають бути впроваджені згідно регламентованого навчально-методичного програмного забезпечення підготовки спортивного резерву.

Козацьке єдиноборство хортинг визнано як вид спорту Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту у 2009 році. Планування процесу підготовки спортсменів за методиками хортингу узгоджено на законодавчому рівні. На сьогоднішній день існує навчально-методичне забезпечення щодо його розповсюдження як національно виду спорту: програма розвитку виду спорту в Україні на 4 роки, вимоги спортивної класифікації, методичні рекомендації та правила проведення і суддівства змагань, навчальні програми для ДЮСШ та гурткової (секційної) роботи для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Проте, окрім навчально-методичних розробок, наукові дослідження щодо обґрунтування оптимальної побудови та контролю застосування тренувальних навантажень різного обсягу і спрямованості на організм спортсменів окремих вікових груп досі не проводились. Це стримує реалізацію належного потенціалу спортсменів в даній спеціалізації і підвищує ризик отримання ними травми, набуття стану перетренованості, тощо. Організація тренувальних занять з окремими віковими групами потребує додаткового науково-методичного забезпечення, а застосування програм підготовки - експериментальної перевірки.

Таким чином, актуальність дослідження продиктована недостатньою вивченістю даного виду спорту з позицій впровадження обсягів тренувальних навантажень для спортсменів окремих вікових груп.

Мета дослідження:

Висвітлити обсяги тренувальних навантажень для старшокласників згідно навчальної програми секційної роботи з хортингу в загальноосвітніх навчальних закладах та експериментально перевірити їх ефективність протягом року.

Завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз матеріалів літературних джерел з теми дослідження.

2. Виявити рівень загальної та спеціальної фізичної підготовленості старшокласників, які систематично відвідують секційні заняття з хортингу.

3. Висвітлити обсяги тренувальних навантажень для учнів старших класів згідно навчальної програми секційної роботи з хортингу в загальноосвітніх навчальних закладах.

4. Експериментально перевірити протягом року ефективність впливу зазначених у навчальній програмі обсягів тренувальних навантажень на фізичну підготовленість старшокласників, які займаються у секціях з хортингу.

Об'єкт дослідження: навчально-тренувальний процес учнів старших класів, які займаються у секціях з хортингу.

Предмет дослідження: перевірка ефективності навчальної програми секційної роботи з хортингу для старшокласників протягом року.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження були впровадженні в практику навчально-тренувального процесу учнів Державного закладу «Стаханівський професійний ліцей», які займаються у секції з хортингу.

Структура і обсяг магістерської роботи. Магістерська робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Апробація результатів магістерської роботи. Основні положення магістерської роботи доповідались, обговорювались та були опубліковані у збірниках конференцій:

- Х Всеукраїнської науково-практичної конференції „Культура здоров'я, фізичне виховання, реабілітація в сучасних умовах” (м. Луганськ, 2012 р.);

- Фізична культура, спорт та здоров'я нації (м. Вінниця, 2012 р.);

- Регіональної науково-практичної інтернет-конференції з міжнародною участю „Стратегічне управління розвитком галузі «фізична культура і спорт” (м. Харків, 2012 р.);

- X Міжнародної науково-практичної конференції „Олимпийский спорт, физическая культура, здоровье нации в современных условиях” (м. Луганськ, 2013 р.).

Розділ 1. Теоретичні засади українського національного виду єдиноборств хортинг та організація занять з учнівською молоддю

1.1 Історичні передумови розвитку українського національного виду спорту хортинг

Українську сучасну дитячо-юнацьку оздоровчу систему, яка набула популярності серед молоді та загального поширення серед населення на території України, отримала державну підтримку, а у подальшому реформувалася у національний вид спорту Хортинг, було засновано в Україні у 2008 році. Офіційне визнання хортингу видом спорту відбулося за наказом із знаковим номером - Наказ № 3000 Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту до Дня Незалежності України від 21 серпня 2009 року. У цьому історичному наказі Міністерство рекомендувало засновнику хортингу Єрьоменку Е.А., як президенту всеукраїнської федерації, розробити до 20 серпня 2011 року:

- програму розвитку виду спорту в Україні на 4 роки;

- відповідні пропозиції до спортивної класифікації;

- правила проведення та суддівства змагань з виду спорту;

- методичні рекомендації щодо проведення та суддівства змагань з виду спорту;

- проводити всеукраїнські змагання, здійснювати заходи щодо подальшого розвитку виду спорту в Україні.

Розробка правил змагань з хортингу, а також його кваліфікаційна система була спрямована на виключно природний винахід техніки самозахисту та спортивних прийомів одноборства, ініціатором якого виступив видатний спортсмен Е.А. Єрьоменко - випускник Дніпропетровського Державного інституту фізичної культури кафедри боксу, боротьби і важкої атлетики та Інституту проблем виховання Національної Академії педагогічних наук України, народжений у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на землях Придніпров'я, де споконвіку поважалися та передавалися з покоління в покоління багаті народні культурні та бойові традиції українського козацтва. В період навчання Е.А. Єрьоменка на юридичному факультеті Київського Національного Університету ім. Т.Г. Шевченка йому довелося навчатися у видатного історика-дослідника завідувача кафедри історії України доктора історичних наук професора В.І. Сергійчука, який надав історичні дослідницькі матеріали щодо фізичної підготовки та військових тренувальних традицій козацтва, зокрема історичної спадщини Придніпров'я, на землях якого і досі проживають етнічні нащадки мужніх і досконалих пращурів, представників козацтва, традиції яких закладені в основі зародження та існування вільних козацьких земель, духовним та силовим центром яких була впродовж декількох століть Запорозька Січ (о. Хортиця і навколишні землі Придніпров'я). Поглиблене вивчення даної теми славетної української історії зумовило надання як назви виду спорту, так і поширеного арсеналу технічних прийомів для застосування у системі самовдосконалення та спортивних двобоях хортингу.

Слово «хортинг» походить від назви відомого у світі славетного острова Хортиця, де була розташована Запорозька Січ, яка відіграла прогресивну роль в історії українського народу. Саме Хортиця була оплотом воїнів, де вдосконалювалося бойове мистецтво з метою захисту рідного краю. Так почалася історія військово-політичного центру.

Ідея виникнення хортингу, як комплексної системи самовдосконалення особистості, заснованої на фізичному, морально-етичному та духовному вихованні, пов'язана з відродженням давніх народних традицій, що передавалися з покоління в покоління.

У пошуках витоків українського національного виду спорту хортинг загляньмо у глибину століть. Відомо, що в дохристиянські часи нашу землю населяли войовничі скіфи й сармати. Такими їх описували античні історики. Сарматів і нині вважають одними з найвправніших воїнів в історії людства. Можна сміливо припустити, що традиції бойового виховання нашого народу тягнуться ще від скіфів і сарматів. Цікавим є той факт, що навіть на багатьох географічних картах вже ХVІ - ХVІІ століть територію України позначали назвою SARMATIA.

У Київській Русі фізичне виховання розвивалося й ґрунтувалося на основі багатовікових народних традицій. Найбільшого поширення набули народні ігри, кулачні двобої та боротьба. Оскільки нашим пращурам доводилося багато воювати, то й ігри мали відповідне забарвлення. Вони забезпечували давньоруському населенню відновлення фізичних і моральних сил, активний відпочинок, належний стан здоров'я та фізичної підготовки. З історії відомо, що польська, литовська і українська шляхта, а згодом і московське дворянство часто віддавали своїх синів для виховування на Запорізьку Січ: вважалося, що тільки там, у середовищі відважних воїнів, можна отримати спеціальну фізичну підготовку й загартувати дух.

Саме Січ була місцем народження козацької доблесті і військового духу того часу, оплотом багатотисячної армії воїнів, яка встановила для себе правила найвищої дисципліни в перервах між походами і самопожертви у поході. Хортиця була притулком воїнів, де постійно вдосконалювалося бойове мистецтво як в завойовницьких цілях, так і з метою захисту рідного краю. Турніри між найсильнішими воїнами, представниками козацьких куренів та рукопашні сутички проводилися практично постійно і з різних приводів: для визначення керівників куренів і сотень, на гуляннях і святах, з метою помирити посварених козаків або, навіть, групи козаків, поєдинки в живому колі з козаків - "хорті" проводилися не тільки на центральному майдані Січі, а й у будь-якому іншому місці, і під час походів, і під час відпочинку для того, щоб не втрачати і підтримувати реальний бойовий навик на випадок смертельної сутички. У козацький хорт (відкрите коло з козаків), виходили учасники двобоїв без зброї, знімаючи її заздалегідь і віддаючи товаришам по куреню. Якщо у хорті козак виходив на змагальний двобій захищати честь куреня, то за нього вболівала вся сотня. У таких поєдинках дозволялося обмотувати руки ганчір'ям, але наглядовий (так звали вікового козака, який дивився за поєдинком всередині кола) стежив за тим, щоб у ганчірку не замотували каміння, у штанах не було прихованої зброї, і учасники двобою були тверезі, що у противному випадку каралося відстороненням права голосу на козацьких нарадах. Виходити у нетверезому вигляді у хорт (козацьке коло) на двобій вважалося недостойним честі козака, адже за нього вболівали товариші і командири формувань.

Ідея відродження оздоровчих, бойових, культурних, військово-патріотичних традицій Запорозької Січі у вигляді сучасного хортингу, як комплексної системи самовдосконалення особистості, заснованої на фізичному, морально-етичному та духовному вихованні, пов'язана з відродженням давніх народних традицій всіх етнічних груп і народностей, які населяли Хортицю. З історії відомо, що серед вільних козаків Січі, які переносили тяготи бойового життя і разом брали участь у походах, були представники близько 40-ка різних національностей. Серед такого великого інтернаціоналу на Січі основними групами були представлені слов'яни, а також зустрічалися представники татар, австро-угорці, романської групи, грузини, азербайджанці, вірмени, турки, азіатська група, євреї, цигане і навіть окремі араби та африканці. Закон існував для всіх один - жити по честі, слідкувати за своїм здоров'ям і дотримуватися військової традиції.

У проведенні ігрищ і поєдинків також могли брати участь представники будь-яких народностей, головне - дотримання простих правил: не кусатися, не лізти в штани (це значить не хапати за пах), не виколювати очі, не виламувати пальці, не замотувати камені в ганчір'я, яким мотали руки і не бити суперника головою об землю. Все інше тими первинними правилами було дозволено. Хорт (козацьке коло) - місце проведення сутички позначали на землі шляхом креслення палицею приблизно правильного кола, або на траві позначали територію хорту, вбивши невеличкі коли чи гілки дерева в землю. Двобої проводилися без урахування часу, поки один боєць не сидів на ураженому суперникові зверху, практично до втрати свідомості одного із суперників. У момент наявної перемоги одного козака над іншим наглядовий подавав команду припинити двобій, розбороняв сутичку відтягуючи верхнього бійця, щоб у того не було можливості покалічити або смертельно вразити суперника.

Ці старі правила поєдинків Запорізької Січі після її розформування Катериною II, надалі перейшли до Донських і Кубанських козаків, зокрема військове слов'янське мистецтво кубанських козаків "Буза", з успіхом розвивається на півдні Росії, має прямі корені від цих жорстоких правил. Давнє жорстоке життя змушувало козацьке керівництво таким чином дисциплінувати козаків, виживати колективно, підтримуючи боєготовність своїх воїнів.

Навіть сучасні бої без правил не зрівнялися б в реальності з тими поєдинками, які проводили кошові отамани на Січі.

Крім рукопашних сутичок, проводилися постійні тренінги з різною холодною зброєю, основними з яких були: козацька шабля, ніж і палиця (прямий посох, приблизно 150 см). Але з різних історичних джерел відомо, що на Хортиці козаки також постійно вдосконалювали навички володіння короткою і довгою сокирою, булавами різної величини, списами і сталевими прутами. Стрільба з пістоля у козаків також була важливим елементом підготовки.

У період між походами на Січі проводили змагання в майстерності самооборони, що давало можливість козакам удосконалити практичні навички.

Виховання фізично та морально досконалих чоловіків великою мірою забезпечувала доволі ефективна система фізичної підготовки, яка включала: початковий відбір молоді, її фізичне виховання в січових школах і школах джур. За часів козацтва українськими землями мандрували молоді хлопці (борці) і мірялися силою із сільськими парубками. Перемога в таких поєдинках дуже високо цінувалась у селян, а переможець на тривалий час ставав героєм парубочої громади.

Аналізуючи наукову літературу, історичні документи, фольклорні та етнографічні матеріали можна констатувати, що на Запорозькій Січі існував культ фізичної досконалості людини. Це було зумовлене тим, що:

- запорозькі козаки ніколи не обирали старшинами фізично недосконалих людей;

- свій вільний час практично всі запорожці присвячували виконанню фізичних вправ та особистій бойовій підготовці;

- одним з основних критеріїв переходу молодика в ранг “істинного” запорожця була його фізична підготовленість;

- у січових школах і школах джур було запроваджено посилене фізичне виховання дітей;

- існувала велика кількість легенд і переказів про надприродні можливості козаків.

Поєднання культу фізичної досконалості і високої моралі та духовності створило справжніх лицарів, еліту й гордість українського народу. Його фізична культура, розвиваючись на власній національній основі, не мала замкнутого й обмеженого характеру. Водночас, вбираючи в себе найкращі зразки європейської культури, фізична культура українців за своїм соціальним значенням та спрямованістю ґрунтувалася передусім на звичаях і традиціях свого народу.

У період між походами на Січі існували методи лікування травами, народні методи заживлення ран, використовувалися методики оздоровчих фізичних навантажень для одужання та у профілактичних цілях, засоби оздоровчого дихання та виконання оздоровчих фізичних вправ для підтримки належного стану здоров'я, проводилися змагання з майстерності самозахисту, що давало змогу козакам удосконалювати практичні навички.

Система підготовки, виховання характеру в найжорстокіших рукопашних поєдинках, в яких дозволялася вся можлива техніка самооборони, удосконалення майстерності та надбання змагального духу запорозьких козаків лягли в основу хортингу, як виду спорту.

Хоча з часів козацтва минуло декілька століть, на цих землях і досі відроджуються і розвиваються приватні оздоровчі системи, народні навички і методи лікування, спортивні, бойові та прикладні єдиноборства. Вагому роль в цьому грає генетична пам'ять народу. На жаль, тих, хто перейняв козацьке бойове мистецтво від далеких пращурів, практично не залишилося. Тому, сьогодні група заслужених тренерів і майстрів спорту з контактних видів єдиноборств, керуючись особистим спортивним досвідом участі у змаганнях найвищого рівня, власними відчуттями і віковими традиціями, створила новий вид змішаного єдиноборства - хортинг, який успішно розвивається у спортивному любительському і професійному напрямках, визнаний в Україні національним видом спорту.

У наші дні слово Хортиця асоціюється з лицарством і самопожертвою, відвагою та вихованням могутніх і вольових чоловіків. Саме тому, спортивне єдиноборство "Хортинг" символічно названо на честь місця проведення всіх прадавніх козацьких поєдинків - Кола козаків "хорт", в який вони збиралися для виявлення найсильніших, і на честь самого великого острова на Дніпрі "Хортиця" - сакрального центру і місця народження козацької доблесті Запорозької Січі.

Сучасний український хортинг - універсальна система змішаного єдиноборства, яка втілила в собі найбільш ефективні та дієві прийоми спортивних і прикладних єдиноборств та бойових мистецтв. Виховна і філософська основа хортингу - здоровий спортивний дух людини та славні традиції козаків Запорозької Січі.

Розвиток хортингу має на меті спортивне виховання сильного й здорового суспільства на основі традиційних духовних цінностей українського народу.

Основна мета хортингу - охоплення оздоровчим рухом всі верстви населення України, популяризація і підвищення ролі фізичної культури та спорту, патріотичне виховання, залучення дітей та юнацтва до здорового способу життя, відвернення їх від шкідливих звичок, виховання особистості в дусі добропорядності, патріотизму та любові до своєї Батьківщини. Безперечно стержнем заснованого виду спорту хортинг є багатовікові традиції, що передавалися з роду в рід, від покоління у покоління від часів сарматів до Київської Русі, а далі до запорізьких козаків. Хортинг в Україні є важливою складовою загальнодержавної системи фізичної культури і спорту, патріотичного та духовного виховання молоді, відродження та розвинення українських бойових традицій, зміцнення здоров'я, розвитку фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини шляхом залучення її до участі у спортивних змаганнях, оздоровчих таборах, навчально-тренувальних семінарах та інших заходах фізкультурно-оздоровчого характеру.

За короткий час існування хортинг охопив фізкультурно-оздоровчою та навчально-виховною діяльністю багато населених пунктів України, спортивні клуби хортингу працюють в усіх областях України, Автономній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі. Видатні поети і музиканти України склали вірші та написали багато пісень про вид спорту хортинг, він має свої відмітні атрибути, емблему виду спорту, прапор, Гімн хортингу, Марш хортингу, відомі художники пишуть картини на тематику національного виду спорту України.

Видатною подією у справі розвитку хортингу в Україні стало офіційне введення хортингу в якості варіативної частини у програму фізичної культури для 5-9, 10-11 класів у загальноосвітні навчальні заклади Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України з грифом "Рекомендовано" листами-розпорядженнями № 1/11-8601 та № 1/11-8604 від 15 вересня 2011 року, а також рекомендація міністерства відкрити відділення хортингу у вищих навчальних закладах України І-ІV рівня акредитації "Щодо запровадження спеціалізації з національного виду спорту хортинг у вищих навчальних закладах" № 1/11-10420 від 09 листопада 2011 року.

У міжнародному спортивному співтоваристві хортинг розвиває Всесвітня Федерація Хортингу (World Horting Federation), яка заснована в Україні у м. Києві громадянином України Е. Єрьоменком, являє собою міжнародну громадську організацію фізкультурно-спортивного спрямування і розвиває та культивує хортинг у світовій класифікації змішаних спортивних єдиноборств. Основною метою федерації є здійснення комплексної програми популяризації хортингу як самостійного виду спорту на міжнародній арені. В Міжнародних правилах хортингу є декілька відокремлених різнопланових розділів змагань, основним з яких є двох раундів комплекс спортивного поєдинку, який дозволяє охопити весь природний арсенал прийомів самозахисту людини, які включені у спортивну змагальну програму. Даний вид спорту, як спортивне єдиноборство, сформувався в результаті узагальнення багаторічного досвіду та творчих винаходів тренерів, вчених, спортсменів України, а з розвитком і багатьох інших країн світу, які збагатили техніку хортингу, привнесли в неї найбільш ефективні і раціональні прийоми, об'єднав свої кращі досягнення у єдиноборствах. Таким чином, хортинг є представником нового напрямку комплексного змішаного єдиноборства у світі (ММА Horting), але різнопланові два раунди двобою суттєво відрізняють даний вид спорту від інших, завдяки розробленим правилам змагань, яких до даного моменту в світі не застосовувалось. Цей спортивний винахід залучає до змагань з хортингу спортсменів з багатьох інших видів єдиноборств, чим обумовлює масовість учасників на спортивних заходах з хортингу. Всесвітня Федерація Хортингу сповідає відкрите конструктивне співробітництво з усіма, хто має інтерес в становленні виду спорту хортингу, на міжнародній арені змішаних бойових мистецтв. Міжнародна громадська організація "Міжнародна Федерація Хортингу", зареєстрована в Україні Міністерством юстиції України 6 серпня 2009 року, свідоцтво № 3162, за поданням 7 країн світу: України, Росії, Куби, Греції, Литви, Грузії, Туркменістану. Станом на 1 січня 2012 року членами Міжнародної Федерації Хортингу є 26 країн. Популярність виду спорту зростає і діяльність World Horting Federation поширюється з ціллю реєстрації в даних країнах національних спортивних федерації хортингу. Офіційно зареєстровані Міністерствами юстиції інших держав національні спортивні федерації хортингу в країнах: Україні, Росії, Латвії. У світі хортинг набуває розвитку завдяки проведенню міжнародних навчально-тренувальних семінарів, програма яких містить питання організації і проведення тренувального процесу, підвищення рівня спортсменів, організації міжнародних змагань, суддівська практика та ін. У календарному плані Всесвітньої Федерації Хортингу (World Horting Federation) на кожний рік, раз у два або три роки плануються офіційні міжнародні змагання як серед дорослих, так і серед юнаків, юніорів і молоді: Чемпіонат Світу, Кубок Світу, Чемпіонат Європи, Кубок Європи, відкриті міжнародні турніри.

Країни, у яких найбільш динамічно розвивається вид спорту: Україна, Росія, Великобританія, Франція, Німеччина, Іран, Вірменія, Азербайджан. Планування заходів з хортингу всеукраїнського та міжнародного значення здійснюється у співробітництві з Державною службою молоді та спорту України та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

1.2 Спортивно-оздоровчий напрямок хортингу

Визначальною функцією сучасного спорту є змагальна функція. Змагальній діяльності у спорті властиве гостре, але не антагоністичне суперництво, чітка регламентація взаємодії учасників змагань, уніфікація змагальних дій, умов їх виконання і способів оцінки досягнень. Все це обумовлено відповідними спортивними класифікаціями та правилами змагань. Безпосередня мета змагальної діяльності в українському національному виді спорту хортинг - досягнення найвищого результату, вираженого в умовних показниках перемоги над суперником, прийнятих умовно за критерій досягнень. Змагальна діяльність допомагає виявляти резервні можливості спортсмена хортингу. Виховна функція передбачає, з одного боку, підвищення ефективності змагальної діяльності, з другого - сприяє всебічному вихованню соціально активної особистості. Однак, спортивна діяльність сама по собі бажаного виховного ефекту не забезпечує. Вплив спорту може мати як позитивний, так і негативний ефект. Для цього існують певні філософські принципи хортингу, як бойового мистецтва, яке призване нести виховні функції. Дана функція підвищення фізичної активності та певного рівня володіння прийомами самозахисту, технікою і тактикою хортингу, передбачає підготовку до різних видів суспільної діяльності і покликана сприяти всебічному розвитку людини, удосконалювати й фізичні і духовні здібності, розширювати арсенал життєво важливих рухових умінь, підвищувати їх надійність у складних умовах. Оздоровча і рекреаційно-культурна функція виду спорту хортинг спрямовані на зміцнення здоров'я людей, забезпечення активного відпочинку, формування естетичних смаків. Виробнича функція дозволяє сприяти підвищенню продуктивності праці через згуртування виробничих колективів, встановлення сприятливого психологічного мікроклімату, впровадження норм і правил здорового способу життя, які закладені на тренуваннях хортингу та підтримуються людиною впродовж спортивного шляху. Пізнавальна функція передбачає використання спортивної діяльності як моделі для вивчення фізичних і психічних можливостей людського організму в екстремальних умовах, що позитивно відображено у поведінці спортсменів хортингу в нестандартних життєвих ситуаціях. Видовищна функція, з одного боку, задовольняє прагнення великої кількості людей одержати емоційний заряд як учасників змагань у ролі вболівальників, з іншого - створює прекрасні умови для просвітницької роботи та реклами виду спорту хортинг з метою залучення широкої аудиторії глядачів до регулярних занять цим бойовим мистецтвом та фізичними вправами. Економічна функція полягає у самозабезпеченні фінансовими засобами розвитку спорту. Джерелом фінансування можуть бути самоокупаємі групи навчання, спортивні лотереї, виробнича і видавнича діяльність, реклама і спортивна атрибутика хортингу, комерційні спортивні заходи тощо. Престижна функція полягає в тому, що успіхи в розвитку спорту та перемоги спортсменів піднімають престиж окремих людей і колективів, регіонів, держави в цілому, оздоровлюють націю, залучають дітей та юнацтво країни до занять хортингом, фізичною культурою і спортом, привчають молодь до здорового способу життя. Через міжнародні змагання з виду спорту хортинг, трансляцію цих змагань люди з різних куточків світу пізнають інші культури, інші народи. Виховне значення спортивної діяльності у хортингу тісно пов'язане з філософією хортингу, як бойового мистецтва, яка орієнтує спортсменів на те, що фізичну силу потрібно застосовувати у праці і під час спортивних змагань, а не на полі бою. Вид спорту хортинг - яскравий приклад, як можна доводити у культурній формі що ти є кращим, не ображаючи, а навчаючи суперника. Хортинг, як вид спорту - є версією змішаного єдиноборства, поєдинку, де дозволений дуже широкий спектр прийомів, що обумовлює необхідність застосування досить впливової системи виховання за принципами бойового мистецтва і стійкою позитивною філософією для тих, хто ним займається.

Оздоровча програма хортингу поширюється на всі вікові категорії людей від дітей раннього дошкільного віку до літніх людей. Вправи оздоровчої системи розроблені таким чином, що підходять для людей різного рівня фізичної підготовки як чоловічої, так і жіночої статі, окремі фізичні вправи спеціального розвиваючого характеру можуть бути застосовані для дітей з різними патологіями, дорослих людей, які є інвалідами. Дозування спеціальних фізичних вправ хортингу вдосконалюючого характеру в змозі забезпечити реабілітацію вражених кінцівок, а методика дихальних вправ оздоровчого напрямку сприятиме покращенню стану здоров'я у, навіть, не здатної ходити людини. Тренер-викладач оздоровчого хортингу, який має відповідні фахові навички, не відмовить у занятті дитині шкільного віку, яка приписана до спеціальної групи дітей за станом здоров'я, а з дозволу батьків і класного керівника буде працювати з нею, надавати помірне навантаження на групи м'язів, які можуть покращити загальний стан здоров'я дитини, у кожному випадку є можливість скласти спеціальний комплекс вправ у певній послідовності, який може покращити, і, навіть, згодом виправити недоліки здоров'я дитини. Саме такі позитивні приклади відмічені у процесі занять хортингом за період існування в системі загальної середньої освіти оздоровчого напрямку хортингу. Саме своїй рідній системі, яка має оздоровчі методики і основана на досвіді багаторічної роботи та перевірена часом, довіряють і діти, і дорослі.

Оздоровчий хортинг для дітей дошкільного віку. Оздоровча програма хортингу підготовлена починаючи з дошкільного віку дітей 3 років. Відповідно до специфіки організму дитини раннього віку відразу після періоду немовляти, програма охоплює дітей за наступними періодами дошкільного віку:

- ранній вік - третій рік життя;

- молодший дошкільний вік - четвертий рік життя;

- старший дошкільний вік - п'ятий рік життя.

З метою вдосконалення роботи та поглиблення знань фахівців хортингу, розроблена навчальна програма гурткової роботи "Хортинг" для дітей 3-6 (7) років дошкільних навчальних закладів. Програма укладена за досвідом роботи колективів вихователів дошкільних і спеціальних навчально-виховних закладів дошкільної освіти та працівників органів освіти на основі базової програми "Я у Світі" - третьої складової комплекту нормативних документів та науково-методичних матеріалів, пов'язаних з модернізацією змісту дошкільної освіти в Україні та гуманізацією її цілей і завдань. Програма оздоровчого хортингу для дошкільних навчальних закладів розроблена на виконання Закону України "Про дошкільну освіту" згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні та затверджена Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Програма враховує загальні особливості вікового періоду, характеристики психологічного віку дитини, відмінності хлопчиків і дівчаток, особливості характеру нервової або занадто рухливої дитини, для поліпшення виховної роботи має до застосовується відповідно підготовлений і розроблений перелік цікавих художніх творів, творів образотворчого мистецтва, дитячий музичний репертуар, репертуар спортивних ігор, ігор-забав, театралізацій, навчально-методичні посібники і література.

У застосуванні фізичних вправ системи хортингу для дошкільних навчальних закладів беруться до уваги:

- вікові можливості дитини;

- завдання розвитку;

- організація життєдіяльності та допоміжні умови.

Орієнтовні позитивні показники правильної роботи тренера-вихователя з хортингу у дошкільних навчальних закладах відповідають стану, якщо дитина:

- дбає про гігієну свого тіла;

- орієнтується в проявах здоров'я та хвороби, відповідно до віку обізнана щодо важливості безпеки життєдіяльності;

- володіє культурою виконання основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, кидання, повзання, лазіння, виконання загально розвивальних вправ);

- виконує вправи спортивного характеру;

- жестами та рухами вдало передає виразність рольової поведінки;

- розкуто, граційно, вміло рухається;

- володіє моторними вміннями;

- орієнтується в рухах обмеженому просторі приміщення;

- охоче виконує загартовуючи процедури, початкові елементи базової техніки хортингу, гімнастику;

- орієнтується в ознаках статевої належності, володіє основними танцювальними рухами;

- орієнтується у статево-рольовій поведінці, пов'язаній з фізичними можливостями дівчинки - хлопчика, жінки - чоловіка;

- проявляє рухову активність у різних видах діяльності, спільних з дорослими іграх та розвагах;

- привертає увагу тренера-вихователя з хортингу до своєї вправності - початкової техніки хортингу, швидкої ходьби, бігу, підскоків, вправ для рук, ніг, тулуба, вміння зберігати правильну поставу, нескладних рухливих ігор, катання на велосипеді, санчатах, лижах, дій з м'ячем, обручем, атракціонів, хороводів тощо;

- здійснює вологе обтирання, обливання ніг, тіла;

- докладає зусиль для вдосконалення своєї фізичної форми, моторних навичок, активно рухається, часто діє самостійно, без допомоги дорослого;

- добовий об'єм рухової активності становить близько 10-14 тис. умовних кроків, тривалість - понад 4 години, інтенсивність - 40-55 рухів за хвилину;

- фізичні дії досить цілеспрямовані;

- вміє виділяти істотні елементи рухів, проявляє інтерес до визначення відповідності рухів зразку, намагається випробувати себе у складних вправах;

- елементарно визначає основні частини свого тіла, орієнтується в призначенні кожної;

- має уявлення про основні органи чуттів, може, зосереджувати увагу на своїх відчуттях;

- вирізняє основні групи їжі, орієнтується в корисних та шкідливих продуктах, ознаках спраги та голоду, показниках здоров'я - нездоров'я, догляді за своїм тілом, основних гігієнічних процедурах, володіє елементарними навичками догляду за своїм тілом;

- у діяльності орієнтується на основні вимоги до раціональної праці, може чинити опір шкідливим звичкам;

- володіє основними рухами, вміє виконувати гімнастичні вправи, бере активну участь у рухливих іграх;

- володіє елементарною витривалістю;

- вміє обстежувати власне тіло, спокійно ставиться до оголеності під час купання та перевдягання;

- з допомогою дорослого дбає про безпеку своєї життєдіяльності, може елементарно собі допомогти, не розгублюється в скрутній ситуації;

- має навички безпечної поведінки.

Оздоровчий хортинг для дітей шкільного віку і студентів. Оздоровча програма хортингу для хлопчиків та дівчаток, юнаків та дівчаток шкільного віку включає в себе елементи даної програми для загальноосвітніх навчальних закладів, програми гурткової роботи для закладів професійно-технічної освіти, програми гурткової роботи для позашкільної освіти, а також для вищих навчальних закладів. Окрім застосування в системі освіти, елементи оздоровчого хортингу впроваджуються у сімейному побуті, на роботі, у активному відпочинку тощо.

Програма хортингу для дитячо-юнацьких спортивних шкіл розроблена і впроваджується для дітей починаючи з 6-ти річного віку. Дитина, яка пішла в школу у перший клас, може відразу розпочати навчально-тренувальну діяльність у хортингу. Окрім того, якщо учень середньої школи відвідує заняття з хортингу у шкільному гуртку, де у переважній більшості помірні і оздоровчі навантаження, але має бажання стати спортсменом і активно розпочати змагальну діяльність, такого учня тренер-викладач гуртка може направити на навчання до відділення хортингу у ДЮСШ.

Оздоровчий хортинг для дорослих. Програма фізкультурно-оздоровчих занять з хортингу для дорослих погоджена експертною комісією програмно-методичного забезпечення фізкультурно-оздоровчої і спортивної діяльності Національного університету фізичного виховання і спорту України 18.06.2009 р. Метою впровадження даної програми є залучення широкої спільноти до занять хортингом та прищеплення учасникам занять принципів здорового способу життя. У процесі оздоровчих занять хортингом дорослі люди задовольняють потреби у руховій активності засобами хортингу, розвивають і підтримують на необхідному рівні особисті фізичні якості (силу, швидкість, гнучкість, витривалість, спритність), виховують моральні, вольові і етичні якості, сприяють зміцненню здоров'я. Тренувальне навантаження, чи програма занять з хортингу в оздоровчій групі дорослих людей має бути адекватною до фізичних властивостей індивідуально кожного, хто займається. У цьому випадку їх самопочуття під час занять повинно бути задовільним. Показники самоконтролю під час фізкультурно-оздоровчих занять серед дорослих можуть бути такими:

- самопочуття (відмінне, добре, задовільне);

- маса тіла;

- апетит (відмінний, добрий, задовільний);

- частота серцевих скорочень (перед тренуванням становить в середньому 60-70 уд. за 1 хв.). Контролюється частота, ритмічність пульсу, час відновлення після навантаження;

- артеріальний тиск.

Параметри рухового режиму фізкультурно-оздоровчих занять з хортингу для дорослих визначаються такими показниками:

- Кількість занять на тиждень 2-4.

- Тривалість занять 45-90 хв.

Види фізичних вправ фізкультурно-оздоровчих занять з хортингу для дорослих включають:

- загально-розвиваючі вправи;

- вправи на вивчення та вдосконалення базової техніки хортингу;

- вправи на розвиток фізичних якостей.

Співвідношення вправ фізкультурно-оздоровчих занять з хортингу для дорослих у мікро-, мезо-, макроциклі тренер-викладач визначає самостійно відповідно до вимог затвердженої програми.

Оздоровчий хортинг для літніх людей. Однією із складових політики соціально орієнтованої держави є турбота про здоров'я і добробут літніх людей. Програма фізкультурно-оздоровчих занять з хортингу для літніх людей призначена для бажаючих займатися оздоровленням засобами хортингу старше 60 років, розроблена згідно Додатку до Указу Президента України від 10 грудня 1997 року № 1347/97 Програма "Здоров'я літніх людей". Програма ґрунтується на Законі України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" і реалізується в комплексі з іншими програмами, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Система помірного використання фізичних оздоровчих вправ, послідовного навантаження на кінцівки, тулуб, суглоби і м'язи, серцево-судинну систему, вправи оздоровчого дихання і очищення легенів дає свій оздоровчий і укріплюючий ефект. Старіння літньої людини на тлі несприятливих соціально-економічних та екологічних факторів супроводжується погіршенням здоров'я, зростанням захворюваності, збільшенням питомої ваги хронічних патологічних захворювань. Вікові зміни в організмі зумовлюють погіршення фізичного та психічного стану людей літнього віку, збільшення серед них кількості інвалідів та самотніх, які потребують сторонньої допомоги, іноді не просто фізкультурно-оздоровчої, а й медичної. У зв'язку з цим зростає потреба в різних видах оздоровчої допомоги зі сторони організації хортингу, проведення консультацій з приводу підтримки систем організму у здоровому стані, виконанні спеціально направленої гімнастики хортингу, а іноді специфічному харчуванні і застосуванні корисних природних напоїв з відварів рослин тощо. Добробут людини похилого віку залежить від розміру пенсії, якості харчування, своєчасного надання повноцінної медичної допомоги, організації догляду за нею тощо. Все це зумовлює необхідність програми українського національного виду спорту для літніх людей, спрямованої на поліпшення стану здоров'я їхнього стану здоров'я, оптимізацію системи дихання та кровообігу, задоволення фізкультурно-оздоровчих, рухових, соціально-культурних потреб, що призводить до стимулювання їх соціальної активності та покращення морального стану і відчуття реалізації мрій у середовищі інших людей, такого ж віку і орієнтації на підтримку здорового самопочуття і подальших занять оздоровчим хортингом.

Основними завданнями програми оздоровлення літніх людей засобами хортингу є:

- уповільнення темпів старіння, зупинення спаду тривалості життя людини;

- зменшення захворюваності, інвалідності та смертності літніх людей;

- профілактика захворювань та надання літнім людям сучасних видів фізкультурно-оздоровчої допомоги, забезпечення засобами інформації про самостійну підтримку гарного самопочуття та поліпшення здоров'я;

- розроблення заходів, спрямованих на підвищення рівня соціальної активності літніх людей;

- здійснення заходів для підтримки активного способу життя та самообслуговування літніх людей, популяризація серед них засобів гігієни здоров'я, залучення до регулярного виконання оздоровчих елементів хортингу.

Завдання для досягнення поставленої мети організації хортингу:

- сприяти і брати активну участь у розвитку нових фізкультурно-оздоровчих закладів в Україні для задоволення потреб літніх людей у заняттях фізичною культурою;

- у відкритих клубах і спортивних залах хортингу створити умови для розвитку руху взаємодопомоги серед літніх людей (волонтерського руху) на базі місцевих осередків організації;

- формувати у населення світогляд солідарності поколінь, виховувати повагу до літніх людей, почуття відповідальності у дітей за долю престарілих батьків, підвищувати престиж сім'ї, в якій живуть кілька поколінь;

- сприяти співпраці місцевих осередків хортингу в Україні з Організацією ветеранів України, Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Міжнародною організацією праці та іншими організаціями, які беруть участь у розв'язанні проблем здоров'я і побуту літніх людей;

- підготувати необхідну кількість фахівців тренерського і викладацького складу, які у подальшому будуть проводить фізкультурно-оздоровчі заняття з елементами українського національного виду спорту хортинг для літніх людей старше 60 років.

Спортивний напрямок хортингу включає в себе дві основні системи: змагальну та кваліфікаційну.

Змагальна система хортингу керується офіційно затвердженими Всеукраїнськими правилами змагань, за результатами яких, відповідно до Єдиної Спортивної Класифікації України спортсменам присвоюються спортивні звання і розряди починаючи від другого юнацького розряду з хортингу і закінчуючи почесним спортивним званням Майстер спорту України міжнародного класу з хортингу, а також присвоюються тренерські почесні звання "Заслужений тренер України" з хортингу. Вид спорту хортинг офіційно було внесено до класифікаційних норм і вимог Єдиної Спортивної Класифікації України комісією з удосконалення нормативів та вимог до присвоєння спортивних звань та розрядів з не олімпійських видів спорту, визнаних в Україні Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту наказом № 4501 від 16 грудня 2010 року.

Змагання серед різних вікових груп проводяться з дотриманням чіткої спортивної дисципліни кожного представника команди, тренера, секунданта, судді, учасника, інших осіб, яких запрошено на змагання. Змагальні процедури супроводжуються "Правилами спортивного етикету хортингу", гідного доброзичливого поводження серед учасників заходу, що позитивно впливає на моральний клімат впродовж проведення змагання, допомагає батькам, які привели на тренування з хортингу своїх дітей, виховувати в них крім сили та здоров'я, гарні загальнолюдські якості.

Всеукраїнські правила змагань з виду спорту хортинг затверджені Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту від 19 серпня 2010 року, рецензовані лабораторією програмування та впровадження результатів наукових досліджень у практику підготовки збірних команд України Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту розпорядженням № 69 від 18 травня 2010 року, розроблені і діють на основі досвіду та напрацювань українських спеціалістів, і є базовим документом комплексної програми оздоровчого і спортивного виховання дітей та юнацтва, що займаються хортингом, яка ґрунтується на принципах прищеплення учням здорового способу життя, прагнення досягти високих результатів українських спортсменів на міжнародних змаганнях, Чемпіонатах Європи, Світу, Олімпійських Іграх, постійного вдосконалення своїх фізичних можливостей з раннього дитячого віку до літнього віку людини. Тому в хортингу зазначені вікові групи людей, які в змозі змагатися між собою за певними коректними чітко наведеними правилами.

Всеукраїнські правила змагань з виду спорту хортинг включають 3 розділи змагань:

1. Розділ "Двобій" - основний розділ, у якому проводяться поєдинки;

2. Розділ "Форма" - демонстрація навчальних імітаційних комплексів;

3. Розділ "Показовий виступ" - демонстрація техніки хортингу в індивідуальних, парних і групових виступах спортсменів.

Професійні правила хортингу. У системі хортингу для професійної діяльності існують правила змагань для спортсменів-професіоналів, за якими проводяться змагання серед дорослих. Такі правила у програми навчання навчальних закладів не включені і існують для професійної діяльності спортсменів хортингу - розділ "ММА HORTING" - правила Професійної Ліги Хортингу - World Horting Professional League (любительські змагання не проводяться).

Змагання з хортингу серед молодших юнаків 6-13, юнаків 14-15, юніорів 16-17 років. У змаганнях серед молодших юнаків від 6 до 13 років ударна техніка у голову заборонена, і учасники проводять двобій з атаками у тулуб та боротьбою, двобій супроводжується практично тільки борцівськими елементами у стійці і у партері (лежачи на підлозі хорту - змагального майданчика). Для проведення змагань з даного розділу існує певний набір захисного екіпірування, який дозволяє уникати травмувань під час зіткнення спортсменів. Для дітей таким екіпіруванням є: шолом із закритим підборіддям, паховий протектор, протектор на гомілки, маленькі рукавиці. Для дівчат старше 12 років обов'язково мати протектор грудей із пластиковими чашками. Всі ці обмеження дають змогу максимально зберегти та укріпити здоров'я дітей, а разом з тим надати їм необхідну підготовку для дорослої змагальної діяльності у хортингу. За такими правилами змагаються спортсменки жіночої статі всіх вікових груп від 6 років до ветеранів.

Починаючи з віку 14 років і закінчуючи ветеранським спортивним віком спортсмени чоловічої статі змагаються за правилами двох раундів комплексу. Перший обов'язковий раунд проводиться в шоломах для учасників з 14 до 17 років та у 12-тиунцових рукавицях. У другому раунді шолом і рукавиці знімаються. Серед всіх вікових груп від 6 до 17 років проводяться змагання у розділах "Форма" і "Показовий виступ".

Двох раундів комплекс - основний розділ змагань любительського хортингу, який носить назву "Двобій" проводиться у два раунди, які відрізняються за екіпіруванням та арсеналом прийомів. Перший раунд називається "Сила", другий - "Честь". Звідси, від назв обох різнопланових раундів двобою народився девіз виду спорту хортинг - "Cила і честь".

Змагання з хортингу серед дорослих. Для дорослих правила змагань ускладнені, і включена можливість ударної атаки у 12-ти унцових рукавицях, у яких вони проводять перший раунд, спортсменам дозволяється застосування фіксаторів на коліна, гомілковостопні суглоби, прийоми боротьби дозволено проводити як у стійці, так і лежачи. У другому раунді рукавиці знімаються. Між раундами існує перерва у 1 хвилину, для того, щоб зняти рукавиці. Другий обов'язковий раунд проводиться без шолому і рукавиць, у якому спортсмени змагаються голими руками. У другому раунді двобій проводиться з максимальною віддачею і проявленням вольових якостей спортсменів. Якщо за два раунди у дорослих не виявлено переможця, призначається третій додатковий раунд (ПРАЙД-раунд), який проводиться за правилами другого раунду комплексного двобою.

У двобої серед дорослих арсенал ударної техніки дозволяє удари руками і ногами по всім частинам, окрім хребетного стовпа і паху. Дозволена боротьба в стійці і високому та низькому партері. Двобій серед дорослих спортсменів проходить у високому темпі з ударною технікою, швидкісними захватами рук, ніг, дозволені будь-які збиви суперника з ніг і продовженням двобою на підлозі хорту. Якщо не було явної переваги, то судді не мають права визначення переможця і призначається другий раунд комплексного двобою.

Вагові категорії в змаганнях з хортингу серед дорослих в змозі охопити всіх бажаючих спортсменів і демократично порівняти їх у двобої: жіночих - вісім категорій, чоловічих - дев'ять вагових категорій.

Серед дорослих також проводяться змагання у розділах "Форма" і "Показовий виступ".

Ветеранський хортинг. Вік ветеранського хортингу починається у 35 років. Вікові категорії ветеранів: 35-40 років, 40-45 років, старше 45 років. Вагові категорії дорослих існують і в змаганнях серед вікових груп ветеранів, а це означає що людині, яка бажає продовжити змагальне життя в хортингу, не треба додатково змінювати чи навмисно утримувати свою вагу після активного періоду виступів в змаганнях серед дорослих. Люди ветеранського спортивного віку, які займаються хортингом мають можливість продовжити змагальну діяльність, але переважна більшість переходить на вивчення хортингу, як бойового мистецтва, вивчає його філософію та оздоровчі традиції, продовжує підвищувати свій технічний рівень, здавати тести на ступені хортингу (ранк), тим самим продовжує активні заняття хортингом і своє спортивне довголіття. Серед ветеранів також проводяться змагання у розділах "Форма" і "Показовий виступ".

Кваліфікаційна система хортингу направлена на самовдосконалення кожного спортсмена, надбання навичок самооборони, отримання знань хортингу, як традиційного старовинного бойового мистецтва українського народу, зокрема етнічного походження Придніпров'я та за традиціями Запорізької Січі, а також передачі істинних знань єдиноборства наступним поколінням. Кожний учень хортингу, який став на шлях вивчення бойового мистецтва має можливість проходження навчально-тренувальних і атестаційних семінарів під керівництвом досвідчених інструкторів хортингу, скласти офіційний іспит і отримати відповідну кваліфікацію - ступінь хортингу (ранк). В разі успішного проходження тестів, учасник отримує документ, що підтверджує підвищену ним кваліфікацію хортингу у такій послідовності по мірі зростання вимог і ступеня хортингу:

...