Програма тренувальних навантажень для старшокласників, які займаються у секціях з хортингу

Членські документи та посвідчення хортингу: міжнародна залікова книжка спортсмена - "International Horting Passport"; членська картка Міжнародної Федерації Хортингу; членський значок Міжнародної Федерації Хортингу.

Документи підтвердження учнівських ступенів хортингу: свідоцтво початківця хортингу.

Перший учнівський рівень - група починаючих спортсменів: сертифікат - 1 учнівський ранк, сертифікат - 2 учнівський ранк, сертифікат - 3 учнівський ранк.

Другий учнівський рівень - група середнього рівня підготовки: сертифікат - 4 учнівський ранк, сертифікат - 5 учнівський ранк, сертифікат - 6 учнівський ранк.

Третій учнівський рівень - група спортивного вдосконалювання: сертифікат - 7 учнівський ранк, сертифікат - 8 учнівський ранк, сертифікат - 9 учнівський ранк.

Документи підтвердження викладацьких ступенів хортингу посвідчення інструктора хортингу.

Перший викладацький рівень - інструктор хортингу: сертифікат - 1 інструкторський ранк, сертифікат - 2 інструкторський ранк, сертифікат - 3 інструкторський ранк.

Другий викладацький рівень - майстер хортингу: сертифікат - 1 майстерський ранк, сертифікат - 2 майстерський ранк, сертифікат - 3 майстерський ранк.

Третій викладацький рівень - майстер хортингу міжнародного класу: сертифікат - 1 міжнародний майстерський ранк, сертифікат - 2 міжнародний майстерський ранк, сертифікат - 3 міжнародний майстерський ранк.

Документи підтвердження: посвідчення представника хортингу.

Третій адміністративний рівень - міський, районний представник організації: сертифікат підтвердження - офіціальний представник "Official Representative".

Другий адміністративний рівень - регіональний представник організації: сертифікат підтвердження - регіональний представник "Regional Representative".

Перший адміністративний рівень - національний представник організації: сертифікат підтвердження - національний представник "National Representative".

Дані кваліфікаційні ступені хортингу та підтверджуючі їх документи прийняті Міжнародною Федерацією Хортингу і є єдиними для організацій і клубів хортингу у всіх країнах Світу, включаючи Україну.

Визначення філософських аспектів українського національного виду спорту хортинг, як бойового мистецтва ґрунтується на усвідомленні світу та його принципів через самовдосконалення і виховання, творчий пошук та відкриття своїх особистих талантів людини, тренування свого духу і тіла не тільки для своєї користі, навіть у самому прекрасному її вираженні, а головне, щоб стати корисним українському суспільству і державі, людям, які живуть навколо, задля того, щоб робити світ біля себе гармонійним і досконалим, додавати у розвиток суспільства своїх особистих внесків, а у загальному розумінні цього питання - стати гармонійно розвиненою особистістю. В загальному розумінні хортинг розглядається як спортивне направлення змішаних єдиноборств, де дозволені всі прийоми, повно-контактна версія змішаних бойових мистецтв, набір навичок для перемоги над супротивником у змагальному двобої. Щире ж розуміння цього бойового мистецтва значно ширше, і навички ведення бою є лише малою прикладною частиною. Хортинг це спосіб життя, особливий погляд на навколишню дійсність. На думку фахівців з хортингу, тільки через досягнення внутрішньої гармонії людина може направити свою життєву енергію на досягнення поставленої мети.

У першу чергу спортсмен хортингу вчиться керувати собою, своїми емоціями і бажаннями, намірами і вчинками. Такий спортсмен може розглядатися як воїн, він завжди несе відповідальність за свої рішення і дії. Нетерпіння, пошук легких шляхів, досягнення мети за будь-яку ціну не властиві воїнові. Перша і найважча перемога, яку повинен одержати майбутній воїн - перемога над самим собою. Фізична сила не є основною характеристикою воїна, вік і стан здоров'я не владні над його духовним станом, йому не далеке почуття страху, однак, він насолоджується своєю здатністю направляти це почуття в потрібне русло, своєю здатністю мобілізувати всі ресурси свого тіла для рішення поставленої задачі, він у першу чергу піклується про доцільність застосування грубої сили, а потім про спосіб застосування цієї сили. Реалістична оцінка своїх здібностей, які значно вище здібностей середньої людини, дозволяють йому холоднокровно оцінювати ситуацію і приймати правильні рішення в критичних ситуаціях. Уміння використовувати грубу силу сполучиться з прагненням уникати такого її застосування.

Спортсмен хортингу, уміє використовувати будь-яку ситуацію у своїх цілях і виходити у двобої переможцем навіть у програшних ситуаціях. Будь-яка поразка для нього є ще одним кроком до своєї мети - придбанню досвіду, оцінці супротивника, тимчасовому заспокоєнню ворога. Незважаючи на необов'язкову фізичну перевагу над супротивником, для перемоги він як воїн не може бути слабким. Тільки перевершуючи супротивника в одній з декількох складових: силі, умінні, хитрості, спритності, витривалості і, нарешті, просто бажанні перемогти, він може здобути перемогу.

Постійні тренування і сувора дисципліна у спортзалі хортингу безумовно виховує у спортсменів відчуття контролю і напруження, необхідності віддання всіх своїх внутрішніх сил для збагнення техніки прийомів і філософського змісту бойового мистецтва хортинг. Але з накопиченням тренувального і змагального досвіду спортсменів, на тренерові лежить ще більша відповідальність за те, як буде застосовувати бойові знання і вміння кожний член клубу або секції хортингу. Процес передання знань про корисність життя, загальнолюдські цінності обумовлює тісне спілкування тренера з учнями. Для плідного виховання моральних та закріплення вольових якостей тренерові необхідно частіше проводити виховні бесіди, інструктажі, пояснення не тільки техніки прийомів, а й психологічні і філософські аспекти бойового мистецтва. Тренер повинний направляти психологічно і орієнтувати учнів у філософському напрямку хортингу. Отримавши початкову інформацію і напрямок, кваліфікований спортсмен буде правильно орієнтуватися в питаннях самовиховання, направляти себе на добро та гідні вчинки впродовж життя поза межами спортивного залу, у спілкуванні з будь-яким оточенням.

У філософському розумінні між добром і злом реальної межі не існує, кожна людина вважає добрими чи поганими вчинками дію людини, відповідно до своїх особистих уявлень і понять. Хортинг може стати провідником правильного розуміння людини про добрі і погані вчинки. Саме на вміння захистити себе, своїх близьких і родину, направлене бойове виховання. Неможливо застосовувати силу заради скоєння зла іншим людям. Ці головні аспекти моралі покладені в основу "Етичного кодексу хортингу".

Людина, відповідно до своїх розумінь, впродовж всього життя знаходиться на межі вибору між добром і злом. Вона сама особисто вирішує як їй поводити себе, для чого їй відкрити душу: для гарного або поганого. Розуміння гарного в усьому приходить разом із розумінням поганого, але погано вихована людина, яка зорієнтувала свою душу на погане, не відразу може отямитися і збагнути гарне, вона буде проходити проблеми і випробування, страждання і втрати, доки життя само не зупинить погану людину у її вчинках. Погано налаштована людина характеризується безвідповідальністю за свої вчинки, а це означає, що від неї можна очікувати негативної поведінки. І навпаки, коли людина прийняла рішення чинити добро, відкрити свою душу для гарного, бути корисною для оточуючих людей і своєї родини, такій людині легше переносити і труднощі, бо вона завжди може спиратися на таких як і вона гарних людей. Навіть не дуже талановита і обдарована людина у хортингу може прекрасно зарекомендувати себе у колективі і, нарешті, завдяки своїй порядності, налаштованості на результат і наполегливості отримати набагато більші спортивні результати, а ніж той спортсмен, який має обдарування, але вибрав поганий шлях і накопичує у собі негативні якості, такі як неповага, неввічливість та зневажливе ставлення до молодших спортсменів або людей похилого віку. В негативної людини у хортингу є два шляхи вибору: або виправитися, докладаючи особисті зусилля, або піти. Відчуття добропорядного оточення однодумців у колективі хортингу може позитивно вплинути на будь-яку людину, навіть саму негативну, тільки б вона сама захотіла виправитись. Колектив і складні тренування, самовіддання на заняттях у буквальному розумінні вихолощують із брудного серця погані якості, і на звільнене місце накопичать все гарне і корисне для самої людини.

Шлях добра і справедливості отримує в кінці кожний, хто має до нього прагнення. Якщо людина відчула цей шлях, вона не обмінне слідує йому, вона йде тільки ним, не чекаючи відповідної реакції від оточуючих, вона може дарувати подарунки, допомагати не чекаючи розрахунків, посміхатись, навіть у відповідь на бруд, і відчувати себе в гармонії з природою, яка єднає всіх, і поганих, і гарних. Радіти за інших, за їхні успіхи, допомагати іншим - це добрий шлях. Захищати слабких, малих дітей, людей похилого віку, не дозволяти ображати своїх друзів і сім'ю - це шлях сильної людини, правильно вихованої у колективі хортингу. Всі свої зусилля людина повинна направити на те, щоб робити добро, в цьому і є виховний зміст бойового мистецтва. Сила добра безмежна, а якщо це добро знаходиться в сильних руках людини, вихованої за філософією хортингу - воно має потрійну силу.

Саме таке добро має бути в серці кожного, хто займається хортингом і збагнув цей доброчинний шлях самовдосконалення, піднявся до відчуття природного стану гармонії чистої душі. Цей шлях філософії хортингу направляє на те, щоб людина не отримувала тільки теоретичні знання і гарно розуміла про філософію, а творила добро вже сьогодні, а не завтра, робила гідні вчинки, якими буде пишатися і колектив хортингу, і його родина.

Усе життя спортсмена хортингу складається з боротьби і самовдосконалення. Рід занять не є його основною ознакою. Спортсмен, як воїн - це тип особистості, спосіб життя, спосіб взаємодії з навколишньою реальністю. Він не обов'язково повинний займатися хортингом, але саме серед людей, які займаються цим бойовим мистецтвом, частіше всього можна зустріти такий тип особистості, тому що хортинг сприяє розвитку якостей, властивих воїну. Навчить людину виконувати технічні елементи значно легше, ніж прищепити йому нові особистісні вольові якості. Тому, завжди шлях навчання хортингу, як бойового мистецтва, мистецтва воїнського духу, лежить через довгий процес, який передує навчанню. За цей період Вчитель повинний визначити здатності і схильності учня. Звичайно перші заняття проводяться в умовах важких навантажень, після таких занять дехто може не витримати і піти, але ті, хто залишилися після такого добору дійсно готові займатися хортингом. Однак, це не означає, що групу, яка залишилася, відразу варто навчати техніці. Подальше виховання йде шляхом прищеплювання навичок етикету, духовного розвитку, вивчення моралі воїна - правил спортивного етикету хортингу. Тільки, коли Вчитель вважає духовний розвиток учня достатнім для того, щоб він не був небезпечний для суспільства, починається навчання прийомам, застосування яких, може стати небезпечним. Сама по собі техніка хортингу не може бути поганою або гарною, вона є тільки способом досягнення мети, а імовірність досягнення мети прямо залежить від майстерності володіння цією технікою. Майстерності володіння технікою недостатньо для перемоги, це тільки одна сторона навичок спортсмена. Для ефективного застосування техніки хортингу необхідний бойовий дух - Дух Хортингу, який закладений в цьому бойовому мистецтві, прагнення перемогти - незламна воля до перемоги, уміння приймати рішення в нестандартних умовах. Такі навички приходять тільки з досвідом. Задача тренера відчувати психологічний стан учня і непомітно для нього ставити задачі на межі або навіть за межами його можливостей, вміючи допомогти в подоланні труднощів на шляху досягнення таких цілей. Головне, чому Вчитель повинний навчити учня - умінню ставити цілі і досягати їх. Це уміння приходить разом з формуванням світогляду і вихованням в учні духу воїна - Духу Хортингу. Не кожен учень може стати воїном, багато в чому це залежить від психологічного складу і цілеспрямованості.

Спортсмен хортингу, як воїн ніколи не вдоволений собою і своїми досягненнями, він ніколи не скаже про себе що він "Справжній Воїн". Він надзвичайно чуткий до стороннього болю, бо знає на собі, що таке біль, с глибокою повагою ставиться до своєї матері та батька, поважає людей літнього віку і щиро любить дітей. Він, як то кажуть, справжній джентльмен у стосунках з жінкою, ніколи не образить і не принизить її. Характер спортсмена-воїна не дозволяє йому скаржитись і не поважно висловлюватися про свій клуб хортингу, своє рідне місце тренувань. І головне, що характеризує - він не зраджує, бо вихований за традиціями хортингу, де б він не був, залишається вірним Вчителеві!

Людина, яка займається хортингом, має у побуті ті ж проблеми, що і усі, пристосовується до суспільного життя і правил поведінки, навіть у якісь моменти перестає бути самим собою, але приходячи у спортивний зал хортингу, вдягають спортивну форму і забувають за проблеми, на певний час отримують таке середовище, в якому приходить істина буття, істина життя і гармонія тіла і духу, від якої віє спокоєм. Після тренування і спілкування в дружньому оточенні однодумців людина відчуває себе потрібною суспільству і впевненою у тому, що вона йде правильним і справжнім шляхом, розуміє своє значення для оточуючих, своїх батьків, своєї сім'ї, вона отримує віру у шлях самовдосконалення, яке здатне наповнити гідним змістом життя і особистий шлях. В усіх інших випадках людина стає на шлях самообману і самозаспокоєння, вона перестає працювати над собою, і це її приводить до прохолодного і байдужого ставлення до оточуючих людей, своєї сім'ї, своєї професійної кар'єри, і навіть до сенсу свого життя і сприйняття щастя та інших позитивний людських сприймань. Таким чином, одне з головних завдань тренування у хортингу - виховання моральних і вольових якостей особистості, які сприятимуть вибору вірного життєвого шляху. "Сила і Честь!", - у двох коротких словах прийнятого девізу хортингу закладена велика і непереможна формула сучасного самовиховання і загартування характеру та філософія стародавнього вчення, перевіреного часом, яке повинно служити на користь людям.

Результати виховання вольових якостей характеру притаманних хортингу відображені практично у всіх сферах життя людини, що допомагає у здоланні життєвих перешкод, прийнятті вірних рішень, досягненні мети, підтриманні здоров'я, та, навіть, у боротьбі з тяжкими хворобами. Існує багато прикладів, коли безнадійно хвора людина, методами волі, надії і оздоровлення, психологічними і вольовими методами починає боротьбу за своє життя, напружує всі свої духовні сили - і перемагає найтяжчі захворювання, продовжує жити, коли всі медичні методи були вичерпані.

1.3 Основні завдання створення секцій з хортингу в загальноосвітньому навчальному закладі

У формуванні фізично здорової та фізично розвиненої особистості із високою потребою у руховій активності та підвищеній розумовій працездатності, важливе значення у загальноосвітній школі мають гуртки та секції.

Основні завдання створення гуртка, секції хортингу для загальноосвітнього навчального закладу формуються у відповідності до "Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства", Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1999 року № 1697 (1697-99-п), а також Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти, затвердженої колегією Міністерства освіти України 28 лютого 1996 р.

Метою організації шкільного гуртка (секції) хортингу, як однієї з форм навчального процесу є створення цілісної системи, що забезпечує соціальний захист учнів та оптимальні умови для учнів початкової та основної ланок загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до їх вікових та індивідуальних здібностей, рівня актуального розвитку, стану соматичного та нервово-психічного здоров'я.

Основними завданнями функціонування шкільного гуртка (секції) хортингу є:

- організація щоденних занять з самопідготовки під керівництвом педагога (тренера-викладача або інструктора);

- формування, підтримка та збереження здоров'я учнів;

- надання допомоги родині у вихованні дітей;

- створення сприятливих умов та кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків, у виконанні навчальних завдань та в усуненні прогалин у фізичному вихованні і знаннях із загальноосвітніх предметів;

- сприяння фізичному розвитку дітей;

- організація заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я учнів;

- розвиток інтересів, здібностей та обдарувань учнів, виховання у них допитливості та інтересу до оздоровчих і спортивних знань хортингу;

- організація дозвілля;

- формування перших трудових навичок в учнів.

Курс шкільного гуртка (секції) хортингу засвоюється на принципах:

- реалізації бажання дітей займатись національним видом спорту України;

- комплексного підходу до укріплення і збереження здоров'я учнів;

- урахування вікової специфіки навчальних занять;

- поступового підвищення фізичного м'язового навантаження;

- педагогічного і лікарського контролю з боку тренера-викладача і навчального закладу;

- різноманітного фізичного напрямку діяльності учнів школи;

- наступності урочних і неурочних занять.

Щоб рухова активність доставляла радість дитині і забезпечила їй комфортність та приємність занять, вона організується за принципом непомітності навантажень та без нервових напружень, для чого в першу чергу вона впроваджується максимально різноманітними методами.

Аспекти корисності і переваги у впровадженні гурткової (секційної) роботи з хортингу для навчального закладу і батьків:

- суттєве зняття розумової втоми дитини після уроків в школі;

- задоволення добової потреби у фізичному навантаженні з метою зниження гіподинамії учнів;

- укріплення здоров'я і сприяння правильному фізичному розвитку школярів;

- придбання учнем вмінь та навичок самозахисту та самооборони;

- підготовка різнобічно фізично розвинених, вольових, сміливих та дисциплінованих молодих людей;

- виховання і формування лідерських особистісних якостей людини, здатної співіснувати і співпрацювати в команді.

Аналіз літературних джерел дозволив узагальнити теоретичні засади українського національного виду єдиноборств хортинг та змісту підготовки спортсменів різних вікових груп. У сучасних науково-методичних публікаціях виявлений ряд робіт присвячених дослідженню історичних передумов розвитку українського національного виду спорту хортинг, його філософії та оздоровчого, спортивного, військово-патріотичного та прикладного напрямків. Затверджені програми гурткової (секційної) роботи з хортингу для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів та дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Проте, досі науково не обґрунтовано впровадження обсягів тренувальних навантажень для окремих вікових груп спортсменів, які спеціалізуються з хортингу. Особливо це важливо для вдосконалення загальної та спеціальної фізичної підготовленості старшокласників. Саме тому в даній роботі існує необхідність:

- виявлення рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості старшокласників, які систематично відвідують секційні заняття з хортингу;

- обґрунтування обсягів тренувальних навантажень для учнів старших класів згідно навчальної програми секційної роботи з хортингу в загальноосвітніх навчальних закладах;

- експериментальної перевірки протягом року ефективності впливу зазначених у навчальній програмі обсягів тренувальних навантажень на фізичну підготовленість старшокласників, які займаються у секціях з хортингу.

Розділ 2. Методи й організація дослідження

2.1 Методи дослідження

Для розв'язання визначених завдань в магістерській роботі використано педагогічні і математичні методи дослідження. Їх зміст зводиться до наступної сутності.

В групу педагогічних методів дослідження включені:

1. Аналіз науково-методичної літератури.

2. Анкетування.

3. Узагальнення передового досвіду спеціалістів-практиків у галузі єдиноборств.

4. Педагогічні спостереження за змагальною та тренувальною діяльністю єдиноборців (відеозапис, ведення протоколів).

5. Педагогічні контрольні випробування (тести).

6. Хронометрія.

Зміст та доцільність використання зазначених методів полягає у поєднанні теоретичних положень для узагальнення досвіду і дослідження показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості старшокласників, які систематично відвідують секційні заняття з хортингу.

Аналіз науково-методичної літератури виконаний за висновками дослідників, що висвітлюють важливі проблеми з теорії і методики фізичного виховання та організації тренувального процесу у бойових єдиноборствах і зокрема у хортингу.

У цілому було оброблено 128 найменувань літературних джерел авторів, що відображають напрямок досліджуваної теми.

Анкетування школярів проводилось за стандартним змістом опитувального листа спортсменів перед початком тренувального процесу, що включало в себе наступні характеристики: прізвище, ім'я, по-батькові спортсменів, вік, місце проживання, спортивний стаж, антропометричні дані.

Узагальнення передового досвіду проводилося за даними, що визначалися у відповідності з досвідом тренерів, спеціалістів та спортсменів. У ході цього аналізу були обумовлені найбільш важливі напрямки пошуку методичних рішень з визначення побудови та контролю тренувального процесу у бойових єдиноборствах і зокрема у хортингу. Об'єктами дослідження, що відповідали роботі у даному напрямку, виступили чемпіонати м. Луганська, Луганської області, України 2012-2013 рр. з хортингу. Головними завданнями було отримати рекомендації фахівців про ефективність різноманітних методик побудови і контролю тренувального процесу учнів старших класів в умовах секційної роботи з хортингу в загальноосвітніх навчальних закладах. Консультації з провідними спеціалістами, науковцями та висококваліфікованими спортсменами проводились протягом 2012-2013 рр.

Педагогічні спостереження були спрямовані на вивчення особливостей тренувальної і змагальної діяльності спортсменів, які спеціалізуються з хортингу. Спостереження проводилися в природних умовах навчально-тренувальних занять, тренувальних зборів та спортивних змагань з використанням відеокамери.

Педагогічні контрольні випробування здійснювались у формі тестів, що застосовувалися раніше у інших видах спорту. Метою було визначення показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості старшокласників, які систематично відвідують секційні заняття з хортингу. А також експериментально перевірити протягом року ефективність впливу зазначених у навчальній програмі обсягів тренувальних навантажень на фізичну підготовленість старшокласників, які займаються у секціях з хортингу.

З цією метою проводилося тестування за передбаченими у програмі контрольними випробуваннями: біг на 100 м, на 800 м, на 1000 м, на 1500 м, на 3000 м, стрибок у довжину з розбігу, метання гранати на дальність, згинання рук на перекладині, згинання рук в упорі лежачи на кулаках, згинання рук в упорі лежачи на пальцях, присідання, присідання з партнером своєї ваги на плечах, присідання на одній нозі, піднімання ніг до перекладині у висі на прямих руках, піднімання тулуба із положення лежачи, розгинання тулуба із положення лежачи на животі, кількість ударів рук і ніг у грушу (мішок) за 1 хв, техніка ніг по повітрю за 30 с, стрибки через скакалку за 1 хв, стрибки через палку у власних руках, виконання 6 різних кидків на швидкість у праву та ліву сторони.

Методики проведення тестів для визначення рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості старшокласників, які систематично відвідують секційні заняття з хортингу мають наступний зміст.

Біг на 100 м - тест для контролю розвитку швидкісних здібностей у спортсменів.

Обладнання. Секундоміри (по одному на кожного хронометриста); відміряна дистанція (відмірювати слід по лінії, що проходить на відстані 15 см від внутрішнього краю доріжки); стартовий пістолет або прапорець.

Проведення тесту. За командою «На старт!» учасники тестування стають перед стартовою лінією у положення високого старту. За командою «Марш!» (або після пострілу стартового пістолета) починається біг. Спортсмени повинні намагатися пробігти дистанцію якнайшвидше.

Результат. Зараховується кращий результат з точністю до 0,1 с.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Бігова доріжка має бути рівною і в хорошому стані.

2. Погодні умови повинні бути такими, за яких учасники тестування можуть показати найкращі результати.

3. Учасники тестування виконують дві спроби.

Біг на 800, 1000, 1500, 3000 м - використовується для визначення загальної витривалості спортсмена.

Обладнання. Секундоміри (по одному на кожного хронометриста); відміряна дистанція (відмірювати слід по лінії, що проходить на відстані 15 см від внутрішнього краю доріжки); стартовий пістолет або прапорець.

Проведення тесту. За командою «На старт!» учасники тестування стають перед стартовою лінією у положення високого старту. За командою «Марш!» (або після пострілу стартового пістолета) починається біг. Спортсмени повинні намагатися пробігти дистанцію якнайшвидше. При потребі дозволяється переходити на ходьбу.

Результат. Час подолання дистанції з точністю до 1 с.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Бігова доріжка має бути рівною і в хорошому стані.

2. Погодні умови повинні бути такими, за яких учасники тестування можуть показати найкращі результати.

3. Виконується тільки одна спроба.

Метання гранати на дальність. Тест для контролю швидкісно-силової підготовки спортсмена.

Обладнання. Граната масою 700 г, сектор для метання з розміткою, рулетка.

Проведення тесту. Учасник заходить у сектор для метання, набуває вихідного положення для метання і за командою „Можна!” довільним способом метає гранату якомога далі.

Результат. Дальність польоту гранати, виміряна з точністю до 0,1 м, від стартової лінії для метання до місця приземлення.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Не дозволяється заступати за стартову лінію для метання відразу ж після кидка гранати.

2. Кут метання гранати має бути оптимальним, але не перевищувати 45°.

3. Для метання надається три спроби. У протокол включається кращий результат метання гранати.

Стрибки у довжину з місця з розбігу - тест використовується для визначення „вибухової” сили спортсмена.

Проведення тесту.

Учасник тестування стає на неслизькій поверхні у вихідне положення: виконує розбіг та відштовхування не заступаючи за стартову лінію. Слід намагатися приземлитися на ноги якомога далі, оскільки результат визначається від стартової лінії до точки торкання п'ятами. Результатом є довжина стрибка у сантиметрах у кращій із трьох спроб з точністю до 1 см.

Загальні вказівки та зауваження.

1. На поверхню приземлення наносять паралельні лінії через кожні 10 см. Перша лінія на відстані 1 м від стартової лінії.

Якщо досліджуваний похитнувся назад і торкнувся крім п'ят ще й іншою частиною тіла, спроба не зараховується і йому пропонується виконати повторний стрибок.

Тренер стоїть збоку і контролює дальність стрибка.

Згинання рук на перекладині - тест для контролю розвитку динамічної сили спортсмена.

Методика проведення тесту. Учасник тестування стає на лавку і хватом зверху (долонями вперед) береться за перекладину на ширині плечей, потім робить вис на прямих руках (ноги не торкаються підлоги). Після команди „Можна!”, згинаючи руки, він підтягується до такого положення, коли його підборіддя буде знаходитись безпосередньо над рівнем перекладини. Потім учасник повністю випрямляє руки, опускаючись у вихідне положення. Вправа повторюється стільки разів, скільки це можливо. Зараховується кількість безпомилкових підтягувань.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Кожному учаснику надається лише одна спроба.

2. Не дозволяється розгойдуватись під час підтягування, допомагати собі за рахунок махів ногами.

3. Тест припиняється, якщо:

а) учасник тестування робить зупинку на 2 с і більше;

б) спортсмену не вдається зафіксувати положення підборіддя над перекладиною два рази поспіль.

Згинання і розгинання рук в упорі лежачи (кулаки, пальці) - тест для контролю розвитку силових здібностей спортсмена.

Проведення тесту. Учасник тестування набуває положення упору лежачи, руки випрямлені і розведені на ширину плечей кистями вперед, тулуб і ноги утворюють пряму лінію, пальці ступень упираються у підлогу. За командою „Можна!” учасник починає ритмічно з повною амплітудою згинати і розгинати руки. Результатом є кількість безпомилкових згинань і розгинань рук за одну спробу.

Загальні вказівки та зауваження.

1. При згинанні рук необхідно торкатися грудьми опори.

2. Не дозволяється торкатися опори стегнами, згинати тіло і ноги, перебувати у вихідному положенні та із зігнутими руками більш як 3 с, лягати на підлогу, розгинати руки почергово, розгинати і згинати руки з неповною амплітудою. Згинання і розгинання рук, що виконуються з помилками, не зараховуються.

Присідання (з партнером своєї ваги на плечах, на одній нозі) - тест для визначення силової витривалості м'язів ніг спортсмена.

Методика проведення тесту. Присісти, не нахиляючись вперед, і встати (під час присідання таз має бути нижче колін, інакше спробу не зараховують).

Загальні вказівки та зауваження.

1. Контроль за безпекою виконання вправи здійснює тренер.

2. Кут у колінному суглобі має бути менше 90°.

Піднімання прямих ніг до перекладини у висі на прямих руках - тест для визначення максимальної динамічної сили м'язів живота спортсмена.

Методика проведення тесту. Учасник тестування набуває вихідного положення вис на гімнастичній стінці хватом рук на ширині плечей. Тест може виконуватися і на іншому снаряді, на котрому спина і ноги не можуть відхилитися назад. Спортсмен піднімає прямі зімкнуті ноги до перекладини і знову опускає їх.

Ритм рухів він визначає сам. Зараховується максимальна кількість разів правильно виконаного піднімання прямих ніг.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Між опусканням і підніманням прямих ніг не повинно бути пауз.

2. Піднімання і опускання прямих ніг виконується без ривків.

3. Невірне виконання піднімання прямих ніг (раніше піднімаються стегна, а потім піднімаються угору гомілки) у загальний результат не включається.

4. Надається одна спроба.

Піднімання тулуба із положення лежачи - тест призначений для вимірювання силової витривалості м'язів тулуба і живота спортсмена.

Методика проведення тесту. Випробуваний сідає на мат, зігнувши ноги у колінах на 90°. Ступні повністю спираються на поверхню мата, відстань між ними близько 30 см. Кисті з'єднані на потилиці, пальці переплетені, лікті торкаються колін. Партнер притримує його ступні так, щоб п'ятки торкалися поверхні мата. Після команди „Увага..., марш!” спортсмен піднімається і повертається у вихідне положення. Положення рук на потилиці під час виконання тесту не змінюється. Результатом буде кількість підйомів із положення лежачи у положення сидячи.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Протягом виконання тесту ноги мають бути зігнутими приблизно під прямим кутом.

2. Необхідно контролювати правильність виконання тесту: у положенні лежачи, кисті на потилиці, спина повністю торкається мата, у вихідному положенні лікті торкаються колін.

3. Рухи учасника тестування повинні бути з'єднані на потилиці.

4. Досліджуваний повинен намагатися виконувати тест без зупинок.

Розгинання тулуба із положення лежачи на животі - тест для контролю розвитку гнучкості хребетного стовпа.

Обладнання. гімнастичний килим.

Проведення тесту. Учасник тестування лягає на гімнастичний килим обличчям вниз, руки зціплені ззаду на попереку, партнер утримує ноги. За командою «Можна!» спортсмен прогинається, піднімаючи голову і верхню частину тулуба.

Загальні вказівки та зауваження. Вправа виконується без ривкових рухів.

Кількість ударів рук і ніг у грушу (мішок) за 1 хв - тест для контролю спеціальної витривалості спортсменів.

Проведення тесту. Кількість ударів ріками в рукавицях і ногами у голеностопних фіксаторах босоніж у грушу (мішок) за 1 хвилину виконується швидко на кількість разів при акцентованих ударах. При цьому кількість ударів разом з тренером рахують учасники тесту, які відпочивають між вправами.

Техніка ніг по повітрю за 30 с - тест для контролю спеціальної витривалості спортсменів.

Проведення тесту. Техніка ніг по повітрю виконується у фронтальній або лівосторонній / правосторонній стійці (на вибір спортсмена) за 30 секунд тільки у середній (тулуб) та верхній (голова, шия) рівень.

Стрибки через скакалку - тест для визначення розвитку швидкісно-силових здібностей спортсмена.

Проведення тесту. Вправа виконується з максимально швидким обертанням скакалки вперед. За командою „Вправу починай!” включають секундомір та рахується кількість стрибків, виконаних за 1 хвилину.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Стрибки виконуються поштовхом двома ногами.

2. При дотику скакалки до ноги і вимушеній зупинці учасник поновлює стрибки.

3. Кожний учасник тестування має лише одну спробу.

Стрибки через палку у власних руках - тест для визначення розвитку швидкісно-силових здібностей спортсмена.

Проведення тесту. Стрибки через палку у власних руках виконуються в дві сторони: вперед і назад. Один рахунок тренера - повний цикл вправи: стрибок через палку вперед і назад. Спортсмен, який не перестрибнув палку, або вона випала з рук припиняє виконання вправи з результатом виконаних стрибків. Кожному спортсмену для демонстрації вправи та оцінювання тренером дається три спроби. Час між спробами має бути не менше 1 хв.

Виконання 6 різних кидків на швидкість у праву та ліву сторони - тест для визначення розвитку швидкісно-силових здібностей спортсмена.

Проведення тесту. Виконання 6 різних кидків на швидкість у праву та ліву сторони виконуються за попереднім завданням тренера щодо різновидів та послідовності кидків при виконанні вправи. Пари повинні підбиратися за ваговими категоріями.

Педагогічний експеримент був спрямований на перевірку протягом року ефективності впливу зазначених у навчальній програмі обсягів тренувальних навантажень на фізичну підготовленість старшокласників, які займаються у секціях з хортингу. У ході педагогічного експерименту було проведене початкове і кінцеве тестування загальної та спеціальної фізичної підготовленості старшокласників, які систематично відвідують секційні заняття з хортингу за допомогою вище описаних педагогічних тестів.

Отримані показники оброблено методами математичної статистики за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel. Визначено такі статистичні показники, як середня арифметична величина , середньоквадратичне відхилення у, середня помилка m, t-критерій Стьюдента, величина ймовірності р<0,05 за методикою, що наведена у джерелі.

2.2 Організація дослідження

Педагогічні дослідження за запланованими завданнями виконувались у період з 2012 р. до 2013 р. в Державному закладі «Стаханівський професійний ліцей». Крім того, було організовано збір даних впродовж науково-дослідної практики. Послідовність виконаної роботи наступна:

1. Протягом 2012 року було апробовано затверджену на законодавчому рівні річну програму гурткової (секційної) роботи з хортингу для старшокласників. У експерименті взяли участь 25 старшокласників 16-18 років, які систематично займалися у секції з хортингу від одного до трьох років.

2. У січні 2013 р. було проведено порівняння та виявлено зрушення у загальній та спеціальній фізичної підготовленості старшокласників, які займались за зазначеної річної програмою з хортингу.

3. У січні-березні 2013 р. проводилась обробка отриманих даних за підсумками річного експерименту, узагальнення літературних джерел та написання магістерської роботи. Результати досліджень оброблялись на персональному комп'ютері із застосуванням програми Microsoft Excel.

2.3 Техніка безпеки при проведенні занять з хортингу

Загальні вимоги техніки безпеки при проведенні занять з хортингу:

- до занять хортингом допускаються учні, які пройшли медогляд та інструктаж з техніки безпеки;

- інструктор повинен мати записану інформацію: телефони директора, заступника директора школи, вчителів фізкультури, приймальної школи, медпрацівника школи, чергової у вестибюлі школи, телефони і адреси місцевої поліклініки, міліції, пожежної частини, картотеку з телефонами та домашніми адресами батьків учнів секції хортингу;

- запобігати можливим передумовам отримання травм (падіння під час заняття, зіткнення учнів під час виконання прийомів і вправ, несправне обладнання тощо);

- під час занять, навчальних тренувань і змагань учні мають виконувати вказівки вчителя, тренера, судді, дотримуватись встановлених правил і послідовність занять, поступово додавати навантаження на м'язи з метою запобігання травмувань;

- під час занять обов'язкового мати укомплектовану аптечку.

Можливість виникнення травм під час відпрацювання техніки хортингу:

- відпрацювання кидків без застосування м'якого покриття або матів;

- робота розпочата без необхідної розминки м'язів та суглобів;

- велика скупченість під час роботи у парах може привести до небажаного зіткнення;

- поділення учнів на робочі пари без урахування віку та вагової категорії.

Можливість виникнення травм під час виконання вправ на спортивних приладах:

- на несправних приладах;

- без належної страховки;

- без застосування м'якого покриття або матів;

- на забруднених спортивних приладах, а також під час виконання вправ на приладах із вологими долонями;

- у спортивному залі повинна бути аптечка з необхідними медикаментами та перев'язочними засобами.

Вимоги техніки безпеки до початку занять:

- роздягальні спортивного залу мають бути відкриті за 15 хв. до початку занять;

- черговий по групі хортингу приймає роздягальню і відповідає за чистоту і порядок у роздягальні;

- у роздягальні не штовхатися, усі речі розміщувати так, щоб вони не становили загрозу здоров'ю інших учнів;

- перевірити справність і надійність стопарних гвинтів для кріплення боксерських мішків, малих боксерських груш та іншого інвентарю хортингу загального користування;

- учні 1-4-х класів можуть переодягатися у своїх класах і в спортивний зал заводитися організовано класним керівником;

- вхід учнів у спортивний зал хортингу до початку занять забороняється;

- підлога спортивного залу повинна бути чисто вимитою, висушеною та неслизькою для тренування босоніж;

- протерти тренувальне обладнання, боксерські мішки, малі боксерські груші, подушки, лапи сухою ганчіркою;

- перевірити наявність та цілісність відповідного спорядження та індивідуального екіпірування учнів хортингу: захисних протекторів на гомілки та пах, шоломів, для дівчат - протекторів груди, та одягнути їх;

- у необхідних місцях приготувати гімнастичні мати;

- поверхня матів повинна бути рівною;

- перевірити стан форми одягу учнів (хортовки, шортів, майки, фіксаторів суглобів).

Вимоги техніки безпеки під час проведення занять:

- обов'язковий попередній інструктаж учнів;

- на тренуванні з хортингу учні повинні бути одягнені тільки у спортивну форму хортингу, нігті коротко обрізані, волосся підібране;

- проводити повноцінну розминку перед основною частиною заняття;

- не відпрацьовувати прийоми хортингу без команди та нагляду інструктора;

- підбирати навчальні пари для відпрацювання прийомів по ваговим категоріям та віковим групам;

- учням не слід носити на собі ланцюжки, обручки та годинники та будь-які предмети, небезпечні для себе та інших учасників заняття;

- не виконувати вправи на приладах без нагляду інструктора або його помічника, а також без страховки;

- на занятті забороняється вживати жувальну гумку та продукти харчування;

- навчити учнів дозувати удари на заняттях;

- забороняється штовхати у спину учня, який виконує вправи, стоїть або біжить попереду, робити підніжки, чіплятися за форму, переносити важкі прилади, змінювати висоту приладів, переходити від приладу до приладу без дозволу тренера-викладача;

- на майданчику для навчальних двобоїв мати зону безпеки завширшки у 1 м уздовж бокових ліній і не менш як 2 м за лицьовими лініями;

- враховувати інструкції щодо страховки та приземлення під час виконання кидків (страхувати падіння долонею об мат, приземлюватись м'яко);

- не стояти близько до учнів, який виконують вправи або прийоми хортингу;

- не виконувати вправи на знаряддях з вологими долонями;

- інтервал поміж учнями на занятті повинен становити мінімум 1 м в рядах хортингу, не менше 2 м під час поточного методу заняття на знаряддях;

- після кидку не дозволяється занадто довго лежати на підлозі;

- під час проведення навчальних двобоїв необхідно обережно ставитись до партнера;

- під час виконання спеціальних командних вправ хортингу поточним методом, слідкувати за оптимальністю дистанції та інтервалів поміж учнями (з метою запобігання зіткнень).

Дії тренера-викладача, інструктора хортингу у разі непередбачених обставин:

- у разі виникнення пожежі у спортивному залі негайно припинити заняття, вивести учнів із залу, сповістити про пожежу директора закладу і відповідальні органи, а самому безпосередньо почати ліквідацію пожежі;

- у разі появи в учня больових відчуттів у суглобах рук, почервоніння або зітертої шкіри на долонях, поганому самопочутті, потертостях, пошкодженнях, запамороченнях, болях в серці, печінці, шлунково-кишкових розладах - припинити заняття і сповістити про це інструктора хортингу;

- якщо учень отримав травму, треба негайно надати йому першу медичну допомогу, сповістити про нещасний випадок адміністрацію школи і батьків, у разі необхідності відвести постраждалого до лікарні.

Вимоги техніки безпеки після закінчення занять:

- при підведенні підсумків підкреслити виконання учнями мір безпеки при проведенні занять;

- прибрати спортивний інвентар у місця його зберігання;

- протерти сухою ганчіркою тренувальне обладнання;

- ретельно вимити руки з милом і обличчя;

- під час одягання бути охайним, не штовхатись в роздягальнях;

- поіменно перевірити наявність учнів, особисто опитати про стан здоров'я, простежити за їхнім переодяганням та виходом із спортивного залу;

- черговий гуртка (секції) хортингу прибирає роздягальню і передає тренеру-викладачу.

Обов'язки тренера-викладача під час проведення занять з хортингу:

1. Під час проведення занять з хортингу тренер-викладач зобов'язаний:

- стежити за дотриманням послідовності, темпу та амплітуди виконання вправ учнями як у підготовчій, основній, так і у заключній частині заняття;

- у разі відпрацювання та виконання прийомів і дій на знаряддях, з макетами людей і макетами зброї установлювати інтервали між учнями;

- стежити за правильним виконанням прийомів страхування та самострахування;

- стежити, щоб під час навчання больові та задушливі прийоми, викручування рук проводилися плавно, повільно, без зайвої сили та негайно припинялися при першому сигналі партнера про здачу;

- удари рукою, ногою під час виконання навчальних рухів з партнером позначати або проводити з малим контактом.

2. Перед початком занять з використанням тренувального обладнання, боксерських мішків, груш, чучол, м'якого покриття, макетів зброї, рукавиць тощо інструктор, перевіряючи їхній стан, має переконатися у відсутності вм'ятин на зовнішніх частинах, гострих задирок, тріщин, відколів на дерев'яних частинах, заклинень та інших несправностей, що можуть спричинити травматизм учнів гуртка (секції) хортингу.

3. На кожному об'єкті (спортивному залі, тренувальному або змагальному майданчику), де проводиться навчально-виховна або змагальна діяльність з учнями, з урахуванням його особливостей і місцевих умов, згідно з ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29 січня 1998 року, зареєстрованим у Мін'юсті України 07 квітня 1998 року за № 226/2666, розробляється інструкція щодо заходів безпеки, яку повинен знати учнівський склад шкільного гуртка (секції) хортингу, який бере участь у навчальному процесі.

4. Для проведення кожного масового заходу (змагання, оздоровчого семінару з хортингу) на базі школи, керівник навчального закладу видає письмовий наказ, у якому зазначає:

- дату, час і місце проведення заходу;

- клас (групу, підгрупу) і кількість учнів шкільного гуртка (секції) хортингу, які залучаються до участі у заході;

- кількість шкільного спортивного та іншого обладнання, необхідних для проведення заходу;

- прізвище особи, на яку покладається керівництво, відповідальність за організацію і проведення заходу з хортингу;

- прізвище відповідальної особи, яка здійснює медичне обслуговування, а також засоби, що потрібні для надання першої медичної допомоги.

5. До навчальних занять допускаються учні школи, що склали заліки з правил безпеки, знають правила поведінки у спортивному залі та підсобних приміщеннях, матеріальну частину використовуваного спортивного обладнання та екіпірування, можуть ним користуватися, виконувати команди тренера та знають порядок підготовки до занять з хортингу, усунення несправностей обладнання та особистого екіпірування, що виникли під час заняття.

6. Не дозволяється робота з несправним обладнанням під час занять, де не гарантована безпека навчання, а також забороняється передовіряти керівництво заняттям комусь з учнів.

7. Заняття дозволяється тільки у справній, чистій, охайній формі одягу та екіпіруванні.

8. Використовувати спортивне обладнання загального користування дозволяється тільки за командою і під наглядом тренера-викладача.

9. До і після заняття необхідно оглядати використане обладнання.

10. У спортивному залі хортингу не дозволяється:

- замахуватися руками або ногами на людей під час спілкування;

- розгойдувати боксерські мішки або інше підвісне обладнання;

- залазити на шведські драбини, торкатися чи підходити до них без команди тренера-викладача;

- кидати екіпірування, протектори, шоломи, гантелі, рукавиці по людині.

11. Ремонтувати обладнання слід у призначеному тренером місці під наглядом.

12. До початку, під час проведення, по закінченні оздоровчих занять та при виході за територію школи, пересування учнів на території школи дозволяється тільки приміщеннями і шляхом, які вказані керівником навчального закладу.

13. На заняттях гуртка (секції) хортингу на свіжому повітрі з використанням метання спортивних приладів має проводитися з дотриманням заходів безпеки, які унеможливлюють попадання приладів за межі майданчика.

Довжина секторів для приземлення спортивних приладів має бути не менш як 60 м.

14. Про всі нещасні випадки, що сталися під час практичних занять з хортингу, потрібно негайно повідомити директора школи, у найближчий медичний пункт, місцеві органи освіти та в органи міліції.

Порядок проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності під час проведення занять з хортингу в школі:

1. Звертаємо увагу, на обов'язкове виконання вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 18 квітня 2006 року № 304 "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680.

Згідно з цим наказом у шкільному гуртку (секції) хортингу здійснюються такі інструктажі:

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності у шкільному гуртку (секції) хортингу, який проводиться на першому занятті навчального року. Запис про проведення цього інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності;

- первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком проведення кожного змагання та іншого масового заходу, фізкультурно-оздоровчого семінару хортингу, роботи оздоровчого практикуму, який реєструється на сторінці гурткового (секційного) журналу в графі «Зміст навчального заняття», де робиться запис: «Інструктаж з БЖД» (без зазначення номера інструкції, БЖД - скорочено: безпека життєдіяльності);

- цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності з учнями шкільного гуртка (секції) хортингу у разі організації інших позанавчальних заходів (тестування хортингу, олімпіади, екскурсії). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації інструктажів;

- позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності у разі порушення учнями гуртка (секції) хортингу вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо. Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів.

2. Журнал реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається у шкільному гуртку (секції) хортингу, може бути на друкованій основі або оформлений на окремих аркушах. Сторінки журналу повинні бути понумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою. Нижче надано структуру журналу реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності.

Розділ 3. Аналіз затвердженої навчальної програми секційної роботи з хортингу в загальноосвітніх навчальних закладах та експериментальна перевірка зазначених обсягів тренувальних навантажень

3.1 Рівень загальної та спеціальної фізичної підготовленості старшокласників, які систематично відвідують секційні заняття з хортингу

Останнім часом підвищується популярність бойових єдиноборств серед українського населення різних вікових груп. Проте, продовжують національні традиції лише деякі вітчизняні види фізичного вдосконалення. В окремих наукових працях розкрито значення рухової активності та формування культури здоров'я у школярів. В наших попередніх публікаціях наголошувалося про важливість створення секцій східних єдиноборств в закладах загальної середньої освіти, як додаткової форми вдосконалення фізичної підготовленості учнів старших класів та студентської молоді. Проте, до затвердження на державному рівні першої навчальної програми з хортингу, розвиток цього виду на території України здійснювався повільно. Тому, завданням даної роботи було виявлення оптимального рівня фізичної підготовленості старшокласників, які систематично займаються у секціях з хортингу.

Параметри фізичної підготовленості спортсменів досліджені авторами з легкої атлетики, спортивних ігор, тенісу, боксу, карате, тхеквондо, різних видів боротьби. Практика спортивного тренування цих спортсменів свідчить про те, що всі вони мають належний рівень підготовленості.

Для розв'язання завдання була сформована група старшокласників, які систематично займалися у секції з хортингу у складі 25 осіб. Вік випробовуваних дорівнював 16-18 рокам, стаж безперервних занять у секціях з хортингу - 1-3 рокам.

Для виявлення рівня загальної та спеціальної фізичної підготовленості спортсменів, які спеціалізуються з хортингу проводилось педагогічне тестування за передбаченими у програмі контрольними випробуваннями: біг на 100 м, на 800 м, на 1000 м, на 1500 м, на 3000 м, стрибок у довжину з розбігу, метання гранати на дальність, згинання рук на перекладині, згинання рук в упорі лежачи на кулаках, згинання рук в упорі лежачи на пальцях, присідання, присідання з партнером своєї ваги на плечах, присідання на одній нозі, піднімання ніг до перекладині у висі на прямих руках, піднімання тулуба із положення лежачи, розгинання тулуба із положення лежачи на животі, кількість ударів рук і ніг у грушу (мішок) за 1 хв, техніка ніг по повітрю за 30 с, стрибки через скакалку за 1 хв, стрибки через палку у власних руках, виконання 6 різних кидків на швидкість у праву та ліву сторони.

...