Теоретико-методичні основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів

Програмування передбачає підбір методів, форм і тестів для комплексного контролю.

Методологія ППФП достатньо стандартизована і подається як технологічна послідовність:

визначення професійно важливих загальних і спеціальних якостей за групами спеціальностей; переліку і рівня розвитку фізичних якостей; формування моделі розвитку фізичних якостей відповідно до спеціальності;

підбір методів, тестів, методик відповідно до професіограми;

тестування спеціальних фізичних якостей;

обробка матеріалів діагностики і тестування;

корекція і рішення про відповідність професійній діяльності;

застосування новітніх моделей розвитку фізичних якостей за спеціальністю;

поточне, поетапне, підсумкове тестування;

практичний аналіз оцінки ефективності результатів тестування, внесення змін відповідно до НТР і перспектив розвитку спеціальностей і вдосконалення системи ППФП.

Розглянуті нами варіанти підбору і програми засобів управління спеціальною фізичною підготовленістю кваліфікованих економістів необхідно розглядати як модель аналогічних дій для представників інших груп спеціальностей.

На основі власних досліджень і досліджень інших авторів розроблені моделі засобів ППФП для всіх шести груп спеціальностей.

Зміст і завдання ППФП для інформаційно-логічної групи:

переважний розвиток загальної і статичної витривалості. Розвиток м'язів, шиї, плечового пояса і спини. Витривалість рук, особливо кистей пальців рук;

у зв'язку з постійним отриманням інформації через зоровий аналізатор необхідно виконувати комплексну програму для тренування, розвитку, оптимізації стану м'язів ока - верхнього і нижнього прямого, нижнього і верхнього косого, середнього і бокового прямого;

розвиток психофізіологічних якостей функцій уваги і психічних процесів при прийомі інформації, пам'яті, мислення і мозкових операцій, вміння розслаблювати м'язи, оптимізувати дихання, поставу і в цілому психологічний стан для збереження загальної працездатності при тривалому перебуванні в стені гіподинамії;

отримання спеціальних знань з теорії і практики ППФП. Використовувати прикладні вправи з легкої атлетики, гімнастики, спортивних ігор, особливо настільного тенісу, плавання, бадмінтону, тенісу, хокею.

Завдання і зміст ППФП для комунікативної групи спеціальностей:

переважає розвиток фізичних якостей загальної і статичної витривалості, сили плечового пояса, спритності та координації рухів рук, м'язової чутливості;

розвиток психофізіологічних якостей: удосконалення в першу чергу функцій рухового, зорового, вестибулярного аналізаторів (точність просторового та силового диференціювання, швидкість зорового розрізнення, функції уваги, вміння розслабляти м'язи і оптимізувати стан для збереження загальної працездатності при тривалому перебуванні в стані гіпокінезії);

оптимізація спеціальних знань з теорії і практики ППФП. Використовувати прикладні вправи з легкої атлетики, гімнастики, спортивних ігор, плавання;

у зв'язку з великим обсягом інформації, яка надходить через зоровий аналізатор, потрібно виконувати комплексну програму для тренування, розвитку, оптимізації стану м'язів ока - верхнього і нижнього прямого, нижнього і верхнього косого, середнього і бокового прямого м'язів.

Моделі засобів ППФП для творчо-образної групи спеціальностей мають такі завдання і зміст:

переважний розвиток фізичних якостей загальної і статичної витривалості, сили плечового пояса, спритності та координації рухів рук, м'язової чутливості;

розвиток психофізіологічних якостей: удосконалення в першу чергу функцій рухового, зорового, вестибулярного аналізатора (точність, просторове та силове диференціювання, швидкість зорового розрізнення, функції, уваги, вміння розслабляти м'язи і оптимізувати стан для збереження загальної працездатності при тривалому перебування в стані гіпокінезії;

отримання спеціальних знань з теорії і практики ППФП, художньої гімнастики, ритміки, аеробіки, степ-аеробіки, пілатесу, каланетики, шейпінгу, сучасних силових видів спорту;

використання прикладних вправ з легкої атлетики, гімнастики, спортивних ігор;

у зв'язку з проходженням великого обсягу інформації через зоровий аналізатор потрібно виконувати комплексну програму для тренування, розвитку, оптимізації стану м'язів ока - верхнього і нижнього прямого, нижнього і верхнього косого, середнього і бокового прямого м'язів.

Розроблені моделі засобів ППФП для екстремальної групи спеціальностей завдання і зміст ППФП мають такі особливості:

переважний розвиток загальної силової статичної витривалості усіх груп м'язів. Розвиток сили, вибухової сили, швидкості м'язів, витривалості м'язів плечового пояса, тулуба, ніг. Оптимальний розвиток гнучкості, координації, м'язової чутливості і якостей, необхідних для самооборони та атакуючих і наступальних дій як індивідуального, так і колективного характеру;

отримання спеціальних знань з теорії і практики ППФП. Використання вправ з легкої атлетики, гімнастики, єдиноборств, спортивних ігор, плавання, сучасних силових видів спорту;

удосконалення психофізіологічних якостей, особливо функцій зорового аналізатора, рухового аналізатора, терморегуляторного, вестибулярного апаратів, швидкості, зорового розрізнення, точність просторового та силового диференціювання функцій уваги, терморегуляції гіпоксії, вміння оптимізувати свій стан для збереження загальної працездатності в екстремальних умовах професіональної, службової діяльності;

у зв'язку з виконанням спеціальних вправ і операцій при виконанні професійної діяльності (кульова стрільба, напружене спостереження екранів, моніторів і різних сучасних пристроїв) виконувати комплексну програму або окремі комплекси, заходи і вправи для тренування, розвитку, оптимізації стану м'язів ока і психологічного стану.

Розроблені моделі засобів ППФП для технічної групи спеціальностей мають такі зміст і завдання ППФП:

поліпшення функціонування серцево-судинної і нервової систем шляхом поєднання оптимальних навантажень на розвиток загальної витривалості в аеробному режимі з використанням засобів циклічних видів спорту;

розвиток силової, статичної, швидкісної витривалості, загальної спритності, координації, спритності і сили плечового пояса, м'язової сили плечового пояса, диференціація рухів ніг, рук, тулуба;

розвиток психофізіологічних якостей, процесів відчуттів, сприйняття, уваги, мислення, пам'яті, опрацювання інформації. Особлива увага приділяється вдосконаленню функцій зорового, рухового аналізаторів. Оптимальне вдосконалення вестибулярного апарату, системи терморегуляції. Вміння оптимізувати свій психофізіологічний стан для збереження загальної працездатності. Необхідне отримання спеціальних знань з теорії і практики ППФП. Слід використовувати прикладні вправи з легкої атлетики, гімнастики, спортивних ігор, особливо настільного тенісу, плавання, бадмінтону, тенісу, хокею, прикладні види спорту.

Моделі засобів ППФП для природничо-аграрної групи спеціальностей відрізняються такими завданнями і змістом ППФП:

переважний розвиток загальної витривалості, силової витривалості всіх м'язових груп. Оптимальний розвиток статичної витривалості всіх м'язових груп, сили плечового пояса, тулуба, ніг. Спритність, гнучкість, координація, швидкість рухів рук, ніг, тулуба;

розвиток психофізіологічних якостей. Особливо велике значення має удосконалення механізмів терморегуляції. Вміння розслаблювати м'язи і оптимізувати стан для збереження загальної працездатності при відсутності ритму і режиму праці в умовах природних і професійних шкідливостей в основному без елементарних побутових зручностей;

отримання спеціальних знань з теорії і практики ППФП. Використання прикладних вправ з легкої атлетики, гімнастики, спортивних ігор, плавання, бадмінтону;

у зв'язку з великим обсягом інформації через зоровий аналізатор виконання комплексної програми для тренування, розвитку, оптимізації стану м'язів ока - верхнього і нижнього прямого, нижнього і верхнього косого, середнього і бокового прямого.

Розроблена концепція проектування програм професійно-прикладної фізичної підготовки студентів різних спеціальностей в системі фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів спрямована на підготовку фахівців шляхом ППФП і ґрунтується на загальнолюдських цінностях та загальних принципах теорії формування фізичної культури людини.

У п'ятому розділі “Експериментальна перевірка алгоритму проектування програм професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів” подано умови і установка на проектування, розробку і реалізацію практичних дій професійно-прикладної фізичної підготовки студентів.

Характер замовлень за темою “Теоретико-методичні основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів” визначив практичний аспект і спрямованість експерименту і оцінку можливостей використання результатів теоретичних напрацювань на практиці.

Актуальною була необхідність у відповідності з загальною гіпотезою і програмою досліджень перевірити результати науково-методичних напрацювань в ході вирішення практичних завдань системи ППФП студентів.

Перед проведенням експериментального дослідження нами був визначений об'єкт - ДВНЗ “УАБС НБУ” (м. Суми), обґрунтовані програми, погоджені з керівництвом процеси цілеспрямованих змін об'єкта, методика дослідження і аналіз результатів.

При цьому були поставлені наступні завдання:

Дослідити актуальність системно-синергетичного підходу як основи проектної і методичної роботи в конкретних умовах ППФП студентів вузу.

Визначити умови і варіанти побудови процесу, моделювання і алгоритмів дій і понять, отриманих внаслідок теоретичних досліджень.

Досягнути необхідної практичності системи ППФП відповідно до запитів практики роботи згідно професії.

Під час експериментальної перевірки визначити на основі принципів проектування алгоритми побудови системи ППФП студентів ВНЗ.

У відповідності з теорією і практикою проектування процес підготовки дослідження і його розробка здійснювалася наступним чином:

Визначення потреб на проектування ППФП.

Визначення мети ППФП. Формування в загальних визначеннях характеристик системи процесу, які сприятимуть створенню системи ППФП.

Діагностика. Тестування. Збір всієї доступної інформації, пов'язаної з вирішенням поставленої мети.

Формування завдання. Перелік даних і параметрів моделей, які забезпечують досягнення поставленої мети.

Формування ідеї системно-синергетичного підходу. Процес народження нових ідей, інноваційних методик.

Розробка концепцій - оригінальної, новаторської, творчої. Здійснення винахідницької діяльності у формі вибіркових варіантів, можливих рішень, поставленої мети.

Аналіз. Перевірка вибраних концепцій на відповідність запитам практики.

Проведення експерименту і створення дослідного зразка, практичні дослідження робочих характеристик, працездатності, надійності.

Рішення і опис системи ППФП як процесу, програми, методики, рекомендації.

Реалізація на практиці у вузі (на виробництві), зокрема:

визначення об'єктного середовища, потреби в організаційному матеріалі і ресурсному забезпеченні;

методика підготовки профорієнтації, проведення профвідбору;

використання інформаційних систем;

автоматизація;

календарне планування, контроль рівня психофізичної підготовки;

відгуки з виробництва.

Розподіл студентів-випускників.

Визначення потреби в ППФП спеціалістів. Контакти з базовими і ймовірними підприємствами. Забезпечення зворотної інформації, корекція процесу ППФП у відповідності з НТР і перспективою виробництва.

Проведено дослідження теоретико-методичного обґрунтування системи професійно-прикладної фізичної підготовки для усіх спеціальностей академії. Була використана експертна оцінка досягнень практично існуючих підходів і системи професійно-прикладної фізичної підготовки в УАБС НБУ.

Оцінка системи професійно-прикладної фізичної підготовки здійснювалась висококваліфікованими спеціалістами системи Національного банку України, його регіональних відділень, організаційними управлінцями, педагогами з фізичного виховання і випускниками (стаж професійної діяльності - не менше 5 років).

Для організації перетворюючого експерименту на етапі констатуючого експерименту були визначені вимоги до функціонування ефективної системи ППФП. Переведення її в режим функціонування вимагав змін позицій і дій інших організацій і осіб, здатних забезпечити функціонування ППФП і створення системи методичного забезпечення проекту.

Планом організаційної роботи було передбачено обговорення з викладачами інноваційних підходів з метою розширення їх уявлення про будову системи ППФП, а студентам - надання інформації про значення ППФП для їх подальшої професійної діяльності.

В академії розроблена теоретико-методична концепція управління процесом професійно-прикладної фізичної підготовки. Вона побудована на кібернетичному підході і пристосована до майбутніх змін. Застосовується не як разовий захід, а як динамічний процес вирішення проблем, що виникають у процесі підготовки спеціалістів економічного профілю.

Розроблений також проект системного переходу від аналізу до синтезу системи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів академії. При цьому окремі елементи професійно-прикладної фізичної підготовки спочатку виділялися в процесі аналізу, а потім підсилювалися і за рахунок організації переходили на більш якісний рівень і знову збиралися та синтезувалися в ціле.

ППФП являє собою складну багатокомпонентну розвиваючу систему, яка включає в себе підсистеми блоків, об'єктів і суб'єктів діяльності, моделі об'єкта і суб'єкта професійно-прикладної фізичної підготовки, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення, фінансування, формування мотивації, методичну роботу, методичне забезпечення тестування, діагностику, кадрове забезпечення.

Отримана інформація дала можливість для ефективної взаємодії суб'єктів освітнього процесу, дозволила успішно освоювати програмний матеріал професійно-прикладної фізичної підготовки, здійснити перехід від системи адміністративно-командної і нормативної організації освітнього процесу до особистісно орієнтованої антропної технології підготовки.

На основі обміну інформацією про бажання займатися певними вправами були визначені напрямки програмного забезпечення і алгоритм розвитку професійно необхідних якостей, розроблені організаційні форми, зміст і режими обраних видів діяльності відповідно до професіограм економічних спеціальностей. Навчальні групи були сформовані залежно від видів спорту, рівня підготовленості і спеціальності. Розроблені також моделі для розвитку професійно важливих якостей.

З метою уточнення і конкретизації підходів сформованих нами уявлень про характер проблем, для оцінки змістовності підходів та інноваційної концепції проектування ППФП була здійснена експериментальна оцінка реалізації принципів ППФП.

Основним базовим принципом проектування і перебудови існуючої практики ППФП виступали інноваційні методи, адекватні умовам і можливостям вузу, студентів, викладачів, у відповідності зі сформованою мотивацією і спеціальністю.

Важливими завданнями здійснення проекту було визначено реалізацію наступних аспектів:

аналіз стану сформованості мотивації до ППФП у студентів і викладачів;

аналіз існуючого стану ППФП;

розробка і конструювання відповідної гнучкої інноваційної методики;

визначення ВНЗ, контингенту, вибір для перетворюючого експерименту;

впровадження інноваційної методики ППФП;

аналіз і вдосконалення інноваційної методики ППФП з врахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів;

При організації і проведенні перетворюючого експерименту в умовах реального навчального процесу вузу необхідно було:

заручитися підтримкою проекту дослідження, інноваційних технологій з боку керівництва академії, що і було отримано з боку ректорату, деканатів і надало їм офіційного визнання;

врахувати інтереси всіх, кого торкалося це нововведення;

заохочувати студентів і викладачів в інноваційних підходах;

довести зміст нововведення до всіх, хто брав участь у навчальному процесі, пояснити основи і процедури його запровадження;

включити нові цінності і етичні норми в програму ППФП;

відзначати, заохочувати тих, хто успішно проводить необхідні зміни в ППФП студентів.

З метою експериментальної перевірки впливу засобів ППФП на рівень спеціальної психофізіологічної підготовленості та функціонування зорового аналізатора у студентів ДВНЗ “УАБС НБУ” економічного профілю було проведене дослідження.

Для вирішення завдання даного дослідження на базі ДВНЗ “УАБС НБУ” сформовано експериментальну (24 особи) і контрольну (27 осіб) групи, які складалися із студентів, юнаків з діагнозом порушення зору і студентів основного відділення, які бажали взяти участь в експерименті. Групи були створені за принципом випадкового відбору. Експеримент проводився протягом 2 років.

Навчальний процес з фізичного виховання здійснювався в руслі вимог Болонського процесу. Організація процесу фізичного виховання в експериментальній групі відбувалася відповідно до розробленої нами програми ППФП для спеціальної фізичної підготовленості і підвищення функціональних можливостей зорового аналізатора. Вона передбачала:

Надання студентам теоретичних відомостей стосовно моделей засобів з розвитку статичної витривалості м'язів шиї, плечового поясу, тулуба, швидкості, координації рухів рук. Функціональні особливості зорового аналізатора і засоби його оптимізації.

Формування у студентів позитивної мотивації, зорових звичок і установок.

Розвиток навичок, необхідних для підвищення якості зору і зниження зорового напруження самостійно і свідомо, під час навчальної і виробничої діяльності.

Виконання програм і комплексів для поліпшення зору: оптимізація психофізіологічного стану; зорова гігієна; тренування 7 м'язів ока (середнього прямого, верхнього прямого, верхнього косого, нижнього прямого, бокового прямого, нижнього косого, війового); стимуляція руху крові безпосередньо в судинах очного яблука і циркуляції внутрішньої очної рідини.

Для реалізації програми використовувалися моделі засобів спеціальної фізичної підготовки відповідно до сформованої мотиваційної сфери. У руслі антропних технологій враховувалися такі інтереси і побажання студентів: коли, де, за допомогою яких видів спорту здійснювати ППФП, які використовувати моделі засобів з розвитку психофізичних якостей.

Зібрана нами в процесі початкового і підсумкового тестування інформація була оброблена за допомогою математико-статистичного аналізу та переведена в умовні одиниці - очки (табл. 1). Таблиця Державного тестування не відповідає нашим вимогам, тому що має великі довірливі інтервали.

З метою зведення масивів різних даних в наочні і зручні для аналізу таблиці нами розроблена спеціальна оціночна таблиця. Шкала таблиці градуйована за лінійним принципом. На підставі цієї таблиці формувалися інтегративні показники в очках.

Тестування загальної і спеціальної фізичної підготовленості, діагностика гостроти зору студентів на початку експерименту показали, що середні показники в експериментальній групі по гостроті зору становили 46,4 %, у контрольній групі - 46,5 %, інтегрований показник загальної і спеціальної підготовленості в експериментальній групі становив 185 балів, контрольній групі - 178 балів, що відповідає вимогам до проведення експерименту.



Як показують дані, ніхто із студентів не пройшов тестування навіть на оцінку “добре” згідно з Державними тестами.

Результати початкового тестування студентів контрольної та експериментальної груп підтвердили дані інших авторів про незадовільний стан фізичної підготовленості студентів ВНЗ, що може негативно впливати на їх подальшу професійно-прикладну фізичну підготовку та успішну виробничу діяльність.

У ході реалізації програми ситуація в експериментальній групі кардинально змінилася на користь учасників експериментальної групи.

Відмічається достовірне поліпшення показників, що характеризують спеціальну фізичну підготовленість студентів експериментальної групи: так, результати простої реакції покращують до 0,23 ±0,02 с в експериментальній групі проти 0,27±0,02 с в контрольній групі; реакція вибору - 0,35±0,03 с в експериментальній групі проти 0,36 ±0,03 с у контрольній групі (р<0,05).

Інтегральний показник спеціальної фізичної підготовленості в контрольній групі поліпшився приблизно до 186 балів, тоді як в експериментальній групі середній показник досяг 219 балів, що підтвердилося і корелює з показниками тестування гостроти зору.

Після експерименту гострота зору в експериментальній групі значно поліпшилася у студентів, які мали досить низькі показники (до 0,4-6,5 %; 0,5-4,8 %; 0,6-3,6 %; 0,7-4,5 %) і незначне поліпшення було у студентів, які мали кращий зір до експерименту (0,8-1,7 %; 0,9-0,4 %).

Водночас напружений режим навчального процесу призвів навіть до погіршення середніх показників гостроти зору в контрольній групі, що ще раз підтвердило нагальність застосування спеціальних моделей фізичних вправ для корекції зорового аналізатора.

Оцінка з теоретичної підготовки експериментальної групи поліпшилася з 3,1 до 4,9 бала, а в контрольній групі залишилася на одному рівні.

У шостому розділі “Аналіз і узагальнення результатів дослідження” згідно з логікою наукового пошуку аналіз і обговорення поданих у дисертаційній роботі результатів дослідження передбачали оцінку рівня досягнення поставленої мети.

Підтверджена сучасна тенденція розвитку суспільства, яка вимагає реформування системи ППФП студентів ВНЗ (Г.В. Власов, 2010; В.І. Ільїніч, 1999; О.І. Подлесний, 2008; Р.Т. Раєвський, 2003; О.М. Третяков, 1996).

Отримані статистичні дані дозволили підтвердити дослідження В.А. Антикова, (1996), С.В. Халайджі (2006) які свідчать, що більше половини студентів-випускників мають низький рівень спеціальної психофізіологічної підготовленості, що є і буде проблемою на етапі адаптації до професійної діяльності.

Підтверджено дослідження Г.В. Безверхньої, (2002), В. І. Ільїніча, В. І. Носкова (2002), Т.Ю. Круцевич, (2008), Б.М. Шияна, (1997) та ін., які стверджують, що стратегію сучасної освіти складає напрямок, основою якого є особистісно-орієнтовані педагогічні технології.

Підтверджено дослідження В.І. Ільїніча, (1999), Л.В. Хрипко, (2003), що співвідношення загальної і професійно-прикладної фізичної підготовки може змінюватися залежно від професії.

Важливим результатом підтвердження досліджень є обґрунтування безпечного рівня здоров'я, який пов'язують з діагностичною моделлю енергопотенціалу біосистем (Г.Л. Апанасенко, 2001).

Підтверджене класичне і вагоме визначення здоров'я (В.А. Коваленко, 2002) як фізичного і соціального благополуччя потребує корекції, якщо мова йде про здоров'я професійне. На першому плані в цьому випадку знаходяться показники психофізіологічного стану, які забезпечують взаємодію біологічної складової і соціально-технічного середовища.

Нами розширені дані інших авторів - В.І. Ільїніча, (1999), В.І. Носкова, Р.Т. Раєвського, (2003), що у переважної більшості студентів немає інтересу до занять фізичним вихованням. Основна причина цього - відсутність диференційованого підходу до характерних вправ і навантажень, які пропонують студенту. Нами розроблено необхідне стимулювання до занять фізичною культурою і ППФП.

Дані анкетування показали і підтвердили дані В.І. Носкова, (2002), що всі студенти незалежно від статі й рівня підготовленості не тільки бажають, а й відчувають потребу в руховій активності, оптимізації психофізичного стану під час навчального процесу. Але обов'язковою умовою при цьому у 96 % респондентів було відмічене бажання мати добровільні й позбавлені зовнішнього примусу комфортні форми занять.

Доповнено дані С.В. Захариної (2008), що на успіх в системі фізичного виховання, а разом і в ППФП можна розраховувати тільки в тому випадку, коли максимально задіяний потенціал самоуправління. Тобто необхідно наблизити управління ППФП до природної організації.

Новими даними є:

обґрунтування особистісно-орієнтованого підходу на основі антропних технологій проектування системи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів ВНЗ відповідно до спеціальності, визначені якісні характеристики за всіма групами спеціальностей;

систематизація напрямків підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах згідно з вимогами до психофізіологічних особливостей професійної діяльності, на основі якої відокремлено шість відповідних груп, а саме: інформаційно-логічна, екстремальна, творчо-образна, технічна, природничо-аграрна, комунікативна;

обґрунтування і розробка концепції проектування інноваційних технологій професійно-прикладної фізичної підготовки студентів шести груп спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, що обумовлює використання інтегрованої системи, яка спрямована на формування готовності до діяльності у рамках не окремої спеціальності, а групи спеціальностей;

розвиток і конкретизація положення про предметні функції ППФП студентів ВНЗ, обґрунтовано принципи і розкрито шляхи системно-синергетичної реалізації проектування професійно-прикладної фізичної підготовки;

розроблено алгоритм проектування професійно-прикладної фізичної підготовки, моделі розвитку спеціальних психофізіологічних якостей і технологію їх використання в системі програмування;

подано кількісні характеристики основних інтегральних показників структури функціональної підготовки спеціалістів економічного профілю, розроблено шкали оцінок спеціальної фізичної підготовленості студентів;

доповнені дані щодо формування особливостей мотивації студентів до занять фізичною культурою і спортом, стану рухової активності, рівня фізичного розвитку, соматичного здоров'я, взаємозв'язків між соматичним здоров'ям і фізичною підготовленістю.



ВИСНОВКИ

1. Дослідження проблем організації ППФП студентів на основі аналізу літературних джерел, практичного досвіду роботи дозволило визначити причини неефективності її функціонування, зокрема:

відсутня концепція системи ППФП у ВНЗ, а існуючі підходи потребують нового трактування мети, завдань і принципів фізичного виховання;

відсутня систематизація спеціальностей у відповідності до ППФП;

в основу організації навчального процесу покладений нормативний авторитарний командний підхід;

відсутня науково обґрунтована система модельних нормативів спеціальної фізичної підготовленості у відповідності з групою спеціальностей;

відсутні навчальні програми з ППФП;

відсутній алгоритм побудови навчального процесу згідно з вимогами ТМФВ і методики розвитку психофізіологічних якостей у річному циклі навчального року і протягом навчання;

наявний низький організаційний рівень ППФП на всіх рівнях управління;

відсутні науково обґрунтовані підходи до формування мотивації до занять ППФП;

наявна незацікавленість викладачів в інноваційних підходах до побудови ППФП студентів на антропних технологіях.

Розв'язання проблеми створення концепції науково-методичного обґрунтування системи ППФП студентів ВНЗ з метою поліпшення підготовки фахівців для виробництва є досить актуальним і має великий практичний і науковий інтерес. У зв'язку з цим перед ППФП, як основою спеціальної фізичної підготовки фахівців, висуваються нові завдання, які потребують розробки сучасних технологій організації системи ППФП у ВНЗ.

2. Аналіз досвіду і сучасних проблем ППФП студентів у ВНЗ свідчить про відсутність ефективного цілеспрямованого навчально-тренувального процесу, який повинен забезпечувати реалізацію обґрунтованої програми ППФП, і пов'язаний з наступними обставинами:

відсутність ефективної системи ППФП, яка досягає поставлених цілей і результати, якої можливо оцінити;

відсутність довгострокових цілей і узгодженості з основними виробничими вимогами до психофізіологічної підготовленості спеціалістів на підприємстві, фірмі, установі;

відсутність синтезації принципів у систему єдиного процесу ППФП, що ставить під сумнів ефективність функціонування системи підготовки фахівців у ВНЗ;

неефективність системи ППФП з її нормативно-командним підходом, більше половини випускників вищих навчальних закладів фізично неспроможні якісно працювати на виробництві.

Досвід і дослідження дозволяють визначити основні вимоги, компетенції, обсяг знань у викладачів, які зможуть забезпечити ефективну ППФП, а саме володіння методикою системного аналізу, тестування психофізичного стану, теоретичні і практичні знання з сучасних проблем ППФП.

3. Аналіз сучасного стану організації системи ППФП студентів дозволив визначити передумови та перспективи формування системи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів за різними групами спеціальностей, серед яких слід зазначити наступні:

вдосконалення організаційної структури, яка передбачає взаємодію адміністрації ВНЗ, базових підприємств, викладачів, студентів;

розробка науково обґрунтованих підходів до формування мотивації до занять ППФП;

вдосконалення навчально-педагогічного процесу шляхом створення синергетичних педагогічних технологій;

розробка модельних нормативів психофізіологічної підготовленості за спеціальностями;

розробка навчальної програми ППФП.

4. На основі аналізу досліджень у сферах психології, біології, анатомії, фізіології, біохімії, об'єднавши практичну діяльність, теорію і методику фізичного виховання з об'єктом праці в одне ціле, на основі предметної професійної діяльності визначено і згруповано напрями спеціальностей для системи ППФП.

Різні напрями підготовки спеціалістів відповідно до стандартів вищої освіти в результаті аналізу схожості і відмінності професійних вимог нами було систематизовано і згруповано у шість груп спеціальностей: інформаційно-логічна, комунікативна; творчо-образна; технічна; екстремальна; природничо-аграрна.

Так, для інформаційно-логічної групи спеціальностей характерні переважно інформаційні технології: аналіз, координація, визначення можливостей і використання вже існуючих алгоритмів завдань, робота з інформацією, числами, текстами, умовними знаками, формулами.

Для комунікативної групи спеціальностей характерні переважно соціальні, спортивні, економічні технології. Підвищені вимоги висуваються до комунікативних умінь, розвинутості каналів вербального і невербального спілкування, тілесної координації, професійної компетентності.

Для творчо-образної групи спеціальностей, особливо хореографії, естрадно-циркового мистецтва характерні чергування періодів дій незначного навантаження і досить високої рухової активності.

Для технічної групи спеціальностей характерні переважно виробничі технології. Управління не тільки технікою, але і висококваліфікованими колегами вимагає постійного вдосконалення професійних знань і пошуку ефективних форм керівництва колективами, групами спеціалістів.

Для екстремальної групи спеціальностей характерні підвищені вимоги до рівня фізичної і психофізіологічної підготовки. Вимоги до представників військових спеціальностей посилюються у зв'язку з поступовим переходом Збройних сил на контрактну основу, за програмою їх реформування.

Для природничо-аграрної групи спеціальностей характерні екологічні, аграрні, водоземельні технології. Більшість робочого часу представники професій цього напрямку проводять в населених пунктах і місцевостях, де відсутні елементарні побутові зручності. Ритм і режим праці відсутні, праця, як правило, неритмічна, ненормована і нерегламентована.

5. Побудована концепція проектування інноваційних технологій ППФП студентів шести груп спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах. Ця підготовка буде проводиться за цілісною інтегрованою системою, яка спрямована на формування готовності до діяльності у рамках не окремої спеціальності, а групи спеціальностей.

Науково-теоретичне обґрунтування проектування концепції ППФП дозволило визначити проблеми, на вирішення яких вона спрямована, а також мету, інноваційні підходи до побудови ППФП, стратегічне визначення проблеми, проект майбутньої програми, ресурсне забезпечення, алгоритм дій.

Науково-теоретичне обґрунтування концепції інноваційної програми ППФП дозволило визначати ознаки реальних змін, функції програми, проблеми рішення у відповідності зі спеціальністю, на які вона орієнтована, нововведення, стратегічне визначення проблем проекту майбутньої програми, кадрове та ресурсне забезпечення, план дій, здійснено проект інноваційної програми, який забезпечує покращення всіх складових.

6. Розроблено алгоритм використання моделей засобів з розвитку спеціальних фізичних якостей у відповідності з ТМФВ.

В руслі Болонського процесу на основі формування самоуправління у студентів, навиків і умінь самостійних занять, використано особистісно-центровані та кредитно-модульні технології.

Врахування інтересів сформованості мотивації рівня фізичної підготовленості та інших внутрішніх і зовнішніх факторів дає можливість створити ефективну систему ППФП студентів.

На першому етапі передбачено анкетування всіх студентів з метою безпосереднього отримання інформації про рівень досягнень у фізичній підготовленості і спорті, про рівень теоретичної і методичної підготовленості, про досвід занять фізичними вправами, життєвий руховий режим, перенесені захворювання і травми, уявлення про актуальність системи ППФП.

За допомогою анкетування визначаються види спорту, коли і де бажають займатися студенти.

На другому етапі студентам у відповідності з вимогами професіограми по спеціальності і за їх бажанням пропонується великий вибір моделей засобів з різних видів спорту для розвитку спеціальних фізичних якостей.

7. Експериментальна перевірка розробленого алгоритму проектування професійно-прикладної фізичної підготовки на прикладі студентів економічних спеціальностей показала свою ефективність, яка проявляється у:

збільшенні рухового режиму у студентів з 4 до 10 годин на тиждень;

формуванні мотивації студентів до виконання програми ППФП, поліпшенні показника інтегрованого середнього бала успішності з фізичного виховання з 3,1 до 4,9 за 5-бальною шкалою;

поліпшенні середньої оцінки теоретичних знань ППФП з 3,1 до 4,9 бала;

поліпшенні середнього інтегрованого показника спеціальних фізичних якостей в експериментальній групі з 185 до 219, відповідно в контрольній групі з 178 до 186 балів;

достовірному поліпшенні функціонування зорового аналізатора студентів експериментальної групи на 21,5 %, а у контрольній навіть погіршилося на 0,6 %;

реалізованість кар'єрних очікувань у студентів-випускників зросла з 56 % до 97 %.

8. Розроблено систему управління процесом програмування ППФП студентів ВНЗ на основі алгоритму, який передбачає поділ процесу підготовки на етапи (логічно завершені фрагменти підготовки) - кроки і покроковий контроль. Після проходження кожного кроку здійснюється контроль, тестування, діагностика, за підсумками яких встановлюється рівень фактичного стану психофізіологічної підготовленості студентів і хід процесу ППФП на даному етапі, на основі зворотного зв'язку здійснюється корекція процесу ППФП.

9. Обґрунтовані завдання і зміст моделей засобів і режимів розвитку психофізіологічних спеціальних якостей ППФП, швидкості, швидкісної витривалості, вибухової сили, динамічної сили, максимальної сили, загальної витривалості, силової витривалості, спритності, гнучкості, статичної витривалості, релаксації, які специфічні для різних груп спеціальностей. Розроблена технологія розвитку якостей, яка враховує різний рівень психофізіологічної підготовленості, сформованість мотивації у студентів, стану і умов спортивної бази вищого навчального закладу, бажань та місце проживання студентів, гендерних та інших особливостей і здійснюється у відповідності з вимогами професіограми за групою спеціальностей.

10. Розроблена концепція теоретико-методичного обґрунтування ППФП впроваджена і перевірена на практиці і рекомендується в систему фізичного виховання студентів ВНЗ різних груп спеціальностей. Сприяла підвищенню ефективності процесу фізичного виховання на уроках, самостійних заняттях, вдосконаленню організаційної структури в системі ВНЗ. Концепція з поліпшенням спеціальної фізичної підготовленості студентів забезпечує покращення інших складових здоров'я - психічного і соціального. Для реалізації соціального принципу системи фізичного виховання пріоритету потреб, мотивів, інтересів розроблена технологія формування мотивації до занять ППФП, яка сприяла поліпшенню рівня знань і творчої активності особистості, формування у студентів елементів самоуправління. Тестування рівня теоретичних знань показали, що студенти експериментальної групи мають достовірно вищі показники рівня теоретичних знань з ППФП (р<0,05) і прагнення до систематичних занять руховою активністю.

Перспективи подальших досліджень передбачають розробку комп'ютерних програм ППФП студентів ВНЗ у відповідності з групами спеціальностей.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Пилипей Л. П. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів : монографія / Л. П. Пилипей - Суми : “ДВНЗ УАБС НБУ”, 2009. - 312 с.

2. Публікації у наукових фахових виданнях

3. Пилипей Л. П. Дослідження актуальності та перспектив розвитку аеробіки та фітнесу в УАБС НБУ / Л. П. Пилипей // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків : 2005. - № 8. - С. 19-24.

4. Пилипей Л. П. Актуальність сучасних силових видів спорту для системи ППФП у ВНЗ / Л. П. Пилипей, Т. Ю. Круцевич // Спортивний вісник, Придніпров'я: 2006. - № 2. - С. 51-55. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні дослідження актуальності сучасних силових видів спорту для системи ППФП у ВНЗ.

5. Пилипей Л. П. Використання антропних технологій для організації професійно-прикладної фізичної підготовки студентів /Л. П. Пилипей // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - Київ. - 2006. - № 2. - С. 61-65.

6. Пилипей Л. П. Використання гуманістичного підходу при створенні умов для професійно-прикладної фізичної підготовки студентів / Л. П. Пилипей // 36 наукових праць “Молода спортивна наука”. - Вип. 10. - Т. ІІ. - Львів. - 2006. - С. 299-304.

7. Пилипей Л. П. Проблеми професійно-прикладної фізичної підготовки студентів ВНЗ економічних спеціальностей / Л. П. Пилипей // Науково-теоретичний журнал “Теорія і методика фізичного виховання і спорту”. - Київ. - 2006. - № 4. - С. 31-33.

8. Пилипей Л. П. Професіограма випускників Української академії банківської справи у відповідності з кар'єрними очікуваннями / Л. П. Пилипей // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків. - 2006. - № 9. - С. 20-22.

9. Пилипей Л. П. Професіограма спеціалістів банківської справи як модельно-цільова характеристика фізичної підготовки студентів / Л. П. Пилипей // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : збірник статей Харківського художньо-промислового інституту. - Харків. - 2006. - № 5. - С. 71-75.

10. Пилипей Л. П. Експериментальна оцінка проектування засобів професійно-прикладної фізичної підготовки студентів УАБС НБУ / Л. П. Пилипей, Ю. О. Остапенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2007. - № 11. - С. 172-175. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні дослідження експериментальної оцінки проектування засобів ППФП студентів.

11. Пилипей Л. П. Оптимальний руховий режим при проектуванні ППФП студентів ВНЗ економічного профілю / Л. П. Пилипей, В. В. Остапенко // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків. - 2007. - № 12. - С. 28-31. Особистий внесок здобувача полягає в дослідженні ефективності рухового режиму при проектуванні ППФП студентів ВНЗ економічного профілю.

12. Пилипей Л. П. Системний підхід до створення професійно-прикладної фізичної підготовки студентів ВНЗ / Л. П. Пилипей // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2007. - № 4. - С. 119-124.

13. Пилипей Л. П. Актуальність теорії функціонування зорового аналізатора в руслі проектування системи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів / Л. П. Пилипей // Педагогіка, психологія і медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2008. - № 7. - С. 21-26.

14. Пилипей Л. П. Ефективність особисто орієнтованої програми зі степ-аеробіки для професійно-прикладної фізичної підготовки /Л. П. Пилипей, Н. В. Петренко // Педагогіка, психологія і медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2008. - № 8. - С. 121-124. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні дослідження ефективності використання засобів степ-аеробіки для створення ППФП.

15. Пилипей Л. П. Проблеми підходів до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів ВНЗ / Л. П. Пилипей // Педагогіка, психологія і медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2008. - № 10.- С. 89-93.

16. Пилипей Л. П. Проблемне поле професійно-прикладної фізичної підготовки студентів ВНЗ в руслі Болонського процесу / Л. П. Пилипей // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2008. - № 4. - С. 226-229.

17. Пилипей Л. П. Профілювання фізичних якостей у відповідності з ППФП ВНЗ різних спеціальностей / Л. П. Пилипей // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків. - 2008. - № 4. - С. 253-257.

18. Пилипей Л. П. Розумова працездатність протягом навчального дня - необхідна передумова професійно-прикладної фізичної підготовки студентів ВНЗ / Л. П. Пилипей // Педагогіка, психологія і медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків. - 2008. - № 2. - С. 104-107.

19. Пилипей Л. П. Систематизація напрямків підготовки спеціалістів у ВНЗ згідно з вимогами до професійно-прикладної фізичної підготовки / Л. П. Пилипей // Теорія і методика фізичного виховання і спорту : науково-теоретичний журнал. - Київ. - 2008. - № 1. - С. 56-64.

20. Пилипей Л. П. Ефективність проектування ППФП на основі сформованості мотиваційної сфери у студентів / Л. П. Пилипей // Молода спортивна наука України : збірник наукових праць з галузі фізичної культури та спорту. - Львів. - 2009, Вип. 13, Т. 2. - С. 131-138.

21. Пилипей Л. П. Експериментальна перевірка впливу засобів ППФП на функціонування зорового аналізатора студентів ВНЗ / Л. П. Пилипей // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків. - 2009. - № 3. - С. 222-225.

22. Пилипей Л. П. Моделювання ППФП студентів ВНЗ /Л.П. Пилипей // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків. - 2009. - № 4. - С. 145-148.

23. Пилипей Л. П. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів засобами хокею на траві / Л. П. Пилипей, М.С. Шаповал // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - Харків. - 2010, № 1. - С. 100-104. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні дослідження ефективності використання засобів з хокею на траві для створення ППФП студентів ВНЗ.

Публікації в інших виданнях

24. Пилипей Л. П. Оптимізація тижневого рухового режиму студентів УАБС / Л. П. Пилипей // Молодь третього тисячоліття і гуманітарні проблеми і шляхи їх рішення. - Одеса : ОДУ, 2000, Т. 2. - С. 44-48.

25. Пилипей Л. П. Особливості організації навчально-виховного процесу студентів Української академії банківської справи / Л. П. Пилипей // Збірник наукових праць “Педагогічні основи навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах освіти України”. - Харків. - 2004. - С. 175-181.

26. Пилипей Л. П. Особливості фізичного виховання при підготовці спеціалістів банківської, фінансової і юридичної справи / Л. П. Пилипей // Проблеми та перспективи розвитку банківської системи в Україні. - Суми : Ініціатива, 2000. - С. 11-14.

27. Пилипей Л. П. Удосконалення підготовки фахівців банківської та фінансової справи на основі оптимізації режиму студентів економічного профілю / Л. П. Пилипей // Проблеми і перспективи розвитку фінансово-банківської системи України : збірник наукових праць. - Суми : ВВП “Мрія-1”, ЛТД, 2001. - Т. 6. - С. 11-13.

28. Пилипей Л. П. Дослідження рівня психофізичного стану студентів протягом учбового дня / Л. П. Пилипей // ІХ Міжнародний науковий конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх”. - Київ. - 2005. - С. 175-176.

29. Пилипей Л. П. Психолого-педагогические проблемы профессионально-прикладной физической подготовки специалистов, работающих в системе “человек-компьютер” / Л. П. Пилипей, Ю. А. Остапенко / XIV Міжнародний науковий конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх”. - Київ. - 2010. - С. 490. Особистий внесок здобувача полягає в дослідженні психолого-педагогічних проблем ППФП студентів.

Навчальні посібники

30. Пилипей Л. П. Фізичне виховання : навчально-методичний посібник для самостійних занять з фізичної культури для студентів 1-5 курсів / Л. П. Пилипей. - Суми : УАБС, 1997. - 93 с.

Методичні розробки

31. Пилипей Л. П. Методичні рекомендації для розвитку фізичних якостей / Л. П. Пилипей. - Суми : ВВП “Мрія-1”, ЛТД; УАБС НБУ, 1997. - 24 с.



АНОТАЦІЯ

Пилипей Л.П. Теоретико-методичні основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. - Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена проблемі обґрунтування теоретико-методичних основ професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вузів.

Для проектування інноваційної програми ППФП нами зроблений аналіз сучасного стану системи ППФП.

Встановлена необхідність кардинальної перебудови системи ППФП студентів ВНЗ, впровадження інноваційних підходів та сучасних педагогічних особисто орієнтованих технологій організації ППФП.

Метою роботи була розробка концепції проектування системи ППФП студентів ВНЗ.

Науково-теоретичне обґрунтування проектування концепції ППФП студентів ВНЗ дозволило визначити ознаки реальних змін, функцій програми, проблеми на рішення яких вона зорієнтована, мету нововведення, стратегічне визначення проблеми, проект майбутньої програми, кадрове ресурсне забезпечення, план дій.

Розроблено відповідну концепцію проектування і технології її реалізації в вузах й експериментально перевірено ефективність останньої. Здійснено систематизацію напрямків підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах згідно з вимогами до психофізіологічних особливостей професійної діяльності, на основі якої відокремлено шість відповідних груп, а саме: інформаційно-логічна, екстремальна, творчо-образна, технічна, природничо-аграрна, комунікативна.

Інноваційно педагогічні технології спрямовані на формування мотивації до занять ППФП, підвищення рівня знань з фізичного виховання, оновлення змісту освіти у ВНЗ, вдосконалення навчального процесу - нових підходів до проведення занять в режимі навчального дня у ВНЗ, системи самостійних занять фізичними вправами, технології взаємодії ВНЗ і підприємства.

Експериментальне дослідження показує ефективність запропонованої інноваційної технології ППФП студентів ВНЗ.

Ключові слова: студенти, ППФП, проектування, гуманізація, концепція, алгоритм, систематизація, синергетичний підхід, функціональна асиметрія мозку, група спеціальностей, мотивація, модель.



АННОТАЦИЯ

Пилипей Л.П. Теоретико-методические основы профессионально-прикладной физической подготовки студентов высших учебных заведений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. - Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена проблеме обоснования теоретико-методических основ профессионально-прикладной физической подготовки студентов вузов.

Анализ специальной методической литературы, а также обобщение опыта ведущих специалистов показал, что существует проблема отсутствия целостной системы ППФП, потому что систематизированы лишь отдельные аспекты научного знания.

Выявлена необходимость кардинальной перестройки системы ППФП студентов, внедрения инновационных подходов и современных педагогических личностно ориентированных технологий организации ППФП.

Целью работы является разработка концепции проектирования концепции ППФП студентов вузов.

Научно-теоретическое обоснование проектирования концепции ППФП студентов дало возможность определить признаки реальных изменений, функций программы, проблемы, на решение которых она ориентирована, цель нововведения, стратегическое определение проблемы, проект будущей программы, кадровое ресурсное обеспечение, план действий.

Разработана специальная концепция проектирования и технологий ее реализации в вузах и экспериментально проверена эффективность последней. Осуществлена систематизация направлений подготовки специалистов в вузах в соответствии с требованиями к психофизиологическим особенностям профессиональной деятельности, на основе которых выделены шесть соответствующих групп, а именно: информационно-логическая, экстремальная, творчески-образная, техническая, природно-аграрная, коммуникативная.

Инновационно-педагогическая технология направлена на формирование мотивации к занятиям ППФП, повышение уровня знаний по физическому воспитанию, обновление содержания образования в вузе, совершенствование учебного процесса, новых подходов к проведению занятий в режиме учебного дня в вузе, системы самостоятельных занятий физическими упражнениями, технологий взаимодействия вуза и предприятия.

Разработаны практические рекомендации, содержание моделей, средств и режимов развития психофизиологическихё1 специальных качеств в ППФП: скорости, скоростной выносливости, взрывной силы, динамической силы, максимальной силы, общей выносливости, силовой выносливости, ловкости, гибкости, статистической выносливости, релаксации и других, которые являются специфическими для разных групп специальностей.

Апробирована технология развития качеств, которая учитывает разные уровни психофизиологической подготовленности, сформированность мотивации у студентов, состояние и условия спортивной базы ВНЗ, желаний и места жительства студента, гендерные и другие особенности которого осуществляются в соответствии с требованиями професиограммы по группам специальностей.

Экспериментальное исследование показывает эффективность предлагаемых инновационных технологий ППФП студентов вузов.

Ключевые слова: студенты ППФП, проектирование, гуманизация, концепция, алгоритм, систематизация, синергетический подход, функциональная асимметрия мозга, группа специальностей, мотивация, модель.

SUMMARY

Pylypei L.P. Theoretical and methodical foundation for professionally-applied physical training of tertiary level students. - Manuscript.

Thesis for a Doctor degree in physical education and sport, specialism 24.00.02 - Physical culture, physical education of different population groups. - National University for physical education and sport of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis focuses on the problem of substantiating the theoretical and methodological basis for professionally-applied physical training (PAPT) of students of higher educational establishments.

...