Розвиток агротуристичної діяльності суб’єктів господарювання Херсонської області

- законодавче врегулювання проблем розвитку та підвищення підприємницької активності в галузі;

- інвестиційна політика щодо розвитку туризму.

- цілі підприємства на ринку, методи управління підприємством, стилі керівництва персоналом;

- розробка політики комерційної діяльності з використанням логістичних принципів в процесі управління нею;

- організаційна структура управління підприємством;

- рівень маркетингової діяльності підприємства;

- ефективність витрат економічних ресурсів (виробничих факторів);

- особові якості керівництва та персоналу;

- авторитет керівників різних рівнів, їх здатність до переконання, відношення керівництва до ризику, їх тип характеру, темперамент;

політика мотивації персоналу.

ІІІ. Динаміка розвитку ринку туристичних послуг:

ІІІ. Якість туристичного продукту та обґрунтування обсягів його реалізації:

- обсяг та динаміка платоспроможного попиту населення на послуги туризму;

- сезонність попиту на туристичні послуги (природна, ділова, господарська активність);

- сприятлива кон'юнктура ринку;

- розвиток конкуренції на ринку туристичних послуг;

- інфраструктура туризму

рівень розвитку інформаційних технологій (впровадження автоматичних систем бронювання місць).

- асортимент туристичних послуг, номенклатура турів, сформованість туристичних пакетів;

- диверсифікація портфелю пропозиції туристичного продукту за регіональною та видовою ознакою, варіативність турпродукту;

- кваліфікація персоналу, якість та стиль обслуговування, вік та освіта персоналу;

- цінова політика підприємства;

наявність методики управління продуктом.

Характерно те, що практично всі фактори зовнішнього середовища в однаковій мірі важливі для врахування підприємствами-нерезидентами в країнах-імпортерах. Якість процесу управління обсягами реалізації туристичного продукту аграрним підприємством у значній мірі залежить від повноти його інформаційного забезпечення.

Основу інформаційної бази даних складають показники статистичної і фінансової форм звітності, оперативного бухгалтерського обліку, зовнішні джерела (табл. 1.5).

Таблиця 1.5.

Джерела інформаційного забезпечення формування туристичного продукту аграрного підприємства

Зовнішні	Внутрішні
1. Статистичний щорічник народного господарства України. 2. Статистичний збірник “Україна в цифрах”. 3. Статистичний щорічник України по сільському господарству. 4. Видання ВТО (Збірник туристської статистики, Щорічник статистичної статистики, Барометр подорожей та туризму, Бюлетень “WTO NEWS”) 5. Туристичні гіди по країнах, містах 6. Статистичний бюлетень Державної туристичної адміністрації України “Туризм в Україні” 7.Статистичний бюлетень Держкомстату України “Основні показники діяльності туристичних організацій” 8.Інші (каталоги і рекламні проспекти туристичних фірм, офіційні сайти туристичних організацій).	Статистична звітність
	1. №1-тур “Звіт про діяльність туристичної організації”
	Фінансова звітність
	№2 “Звіт про фінансові результати” №3 “Звіт про рух грошових коштів”
	Оперативна бухгалтерська звітність
	1. Субр. 703 “Доход від реалізації робіт та послуг” 2. Субр. 791 “Результат від основної діяльності
	Інші форми звітності
	Інша (оперативна управлінська та економічна) звітність

В процесі економічного аналізу результатів комерційної діяльності використовуються показники, алгоритм розрахунку яких представлений в табл. 1.6.

В системі менеджменту аграрного підприємства найбільш простими і поширеними методами кількісної оцінки впливу факторів на досліджувані показники є метод ланцюгових підстановок і метод різниць. При оцінці результатів комерційної діяльності використовується лінійна залежність між обсягом реалізації турпродукту та основними факторами, які на нього впливають, що можливо виразити формулою:

(1.1)

де Р - виручка (доход) від реалізації туристичних послуг підприємств, гр. од.; k - кількість обслугованих туристів (осіб);

t - середній час перебування туристів в подорожі, або на відпочинку, дні;

ц - середня ціна туру за один туродень, гр. од.

У системі управління господарською діяльністю виробничі функції - планування, організаційна, мотиваційна, контрольна, координаційна є взаємопов'язаними та однаково вагомими. Разом з тим, дієвість економічного механізму обумовлюється, перш за все, грамотним використанням планувальної функції.

Таблиця 1.6.

Алгоритм розрахунку показників, що використовуються в процесі аналізу обсягу та структури реалізації турпродукту аграрного підприємства

Показники	Од. виміру	Алгоритм розрахунку
1	2	3
Обсяг реалізації туристичного продукту у співставних цінах	гр. од.	де Р1 - виручка (доход) від реалізації турпродукту у звітному періоді, гр. од.; Іці - індекс цін на послуги туризму або індекс інфляції за і-тий період, од.
Середні темпи зміни обсягу реалізації туристичного продукту за період	%	де Рn - виручка (доход) від реалізації турпродукту за n-ний період, гр. од.; n - кількість періодів динамічного ряду, од.; Р0- виручка (доход) від реалізації турпродукту за базовий період, гр. од.
Поріг безпечності підприємства з точки зору обсягу реалізації туристичного продукту	гр. од.	де Рф - виручка (доход) від реалізації турпродукту, фактично отримана за досліджуваний період, гр. од.; Ртб - виручка (доход) від реалізації турпродукту у точці беззбиткової діяльності, гр. од.
Обсяг реалізації туристичного продукту у точці беззбитковості: Для туроператорів Для турагентів	гр. од.	де Впост. - витрати підприємства умовно - постійні, гр. од.; РВпер.- рівень витрат умовно-змінних, гр. од. де Рк.в - рівень комісійної винагороди туристичного агентства, у % до відпускної вартості туру, %
Запас фінансової стійкості підприємства з точки зору обсягу реалізації туристичного продукту	од.
Частка підприємства на туристичному ринку	%	де Рр - виручка (доход) від реалізації турпродукту підприємствами на ринку туристичних послуг регіону, гр. од.
Коефіцієнт рівномірності реалізації туристичного продукту	%	де v - коефіцієнт варіації реалізації турпродукту, %
Коефіцієнт варіації реалізації туристичного продукту	%	де д - середньоквадратичне відхилення реалізації тур-продукту, гр. од.
Середньоквадратичне відхилення реалізації туристичного продукту	гр. од.	де Рі - обсяг реалізації туристичного продукту за і-тий період, грн. Р - середня величина, грн. n- кількість періодів дослідження, місяців
Індекс сезонності реалізації туристичного продукту	од.	де Рі - виручка (доход) від реалізації турпродукту за і-тий період, гр. од. Р - середній розмір виручки (доходу) від реалізації турпродукту за аналогічний період, гр. од.

Продуктова (виробнича) програма аграрного підприємства - це розгорнутий план його виробничо-комерційної (основної) діяльності, а також діяльності, спрямованої на формування (виробництво) і реалізацію туристичного продукту - надання основних, додаткових та спеціалізованих туристичних послуг і товарів у відповідності з попитом споживачів, при повному використанні ресурсного потенціалу та отримання максимального результату при мінімальних витратах. Основні задачі продуктової (виробничої) програми туристичних послуг аграрного підприємства або агрооселі визначені таким чином:

- збільшення темпів росту надання туристичних послуг (в натуральних і вартісних показниках);

- планування номенклатури та асортименту основних, додаткових та специфічних послуг у відповідності з потребами ринку;

- підвищення якості туристичного продукту і окремих послуг із врахуванням вимог споживачів та нормативних документів зовнішнього та внутрішнього характеру;

- найбільш повне використання матеріальних, фінансових та людських ресурсів.

До принципів процесу управління обсягом реалізації туристичного продукту в аграрних підприємствах належать: програмно-цільовий підхід - дотримання цілей (економічної стратегії) функціонування підприємств; комплексність - узгодження з основними видами плану соціально-економічного розвитку підприємства; науковість використання сучасних методик і методів планування з використанням ПЕОМ; безперервність - взаємоузгодження та взаємодоповнення програми розвитку підприємства, прогнозу (3-5 років), поточних (1-3 роки) і оперативних (квартал, місяць) планів [8, С. 57].

У процесі планування можна використовувати загальновідомий інструментарій планових розрахунків валових показників комерційної діяльності, але з урахуванням специфіки туристичних послуг як товару, який неможливо накопичувати і зберігати. Характеристика таких методів та алгоритм розрахунку обсягів реалізації туристичного продукту аграрного підприємства представлені в табл. 1.7.

Таблиця 1.7.

Методи та алгоритм розрахунку обсягу реалізації туристичного продукту аграрного підприємства на плановий період

Метод розрахунку	Сутність методу	Алгоритм розрахунку
1	2	3
1.Програмно-цільовий метод: 1.1. Для туропе-раторів (у вартісних показниках) 1.2. Для турагентів	Розрахунок обсягу послуг у вартісних показниках, що дозволяє отримувати масу цільового прибутку	де Рпл. - виручка (доход) від реалізації турпродукту в плановому періоді, гр. од.; Впост. - витрати підприємства умовно - постійні, гр. од.; Пц - прибуток цільовий, гр. од.; РВпер.- рівень витрат умовно-змінних, гр. од. де Рк.в - рівень комісійної винагороди туристичного агентства, у % до відпускної вартості туру, %
2. Метод прямих розрахунків	Передбачає врахування порядку калькулювання ціни на туристичний продукт та оцінку платоспроможного попиту на туристичний продукт підприємства у плановому періоді	де Qi - кількість реалізуємих турів (послуг) у плановому періоді по і-му найменуванню туру, туродні; Ці - ціна (вартість) за одиницю туру (послуги) по і-му найменуванню, гр. од.; Кі - кількість туристів у плановому періоді, осіб; ti - термін перебування туристів у подорожі в плановому періоді по і-му найменуванню, дні; n - кількість асортиментних позицій продуктової (виробничої) програми (турів, послуг), од.
3. Економіко-статистичний метод	Базується на вивченні тенденцій обсягу реалізації туристичного продукту за 3-5 попередніх роки та екстраполяції цих тенденцій за допомогою визначення середньорічного темпу росту на плановий рік	де - проекти планів обсягу виручки від реалізації турпродукту в плановому періоді, гр. од. (туродні); Рзв - обсяг реалізації турпродукту у звітному (передплановому) періоді, гр. од.; Qзв. - обсяг реалізації турів (послуг) у звітному (перед- плановому) періоді, туродні; ДФ - кількісний вплив факторів у плановому періоді, гр. од. (туродні); Тр - середньорічні темпи росту обсягу реалізації турпродукту, %.
4. Економіко-математичний метод	Базується на вивченні динамічних рядів обсягу реалізації туристичного продукту і екстраполяції тенденцій на плановий період.	Рпл. = f(t), де t - період дослідження

При цьому основним інструментом визначення конкурентної позиції є побудова матриці Бостонської консалтингової групи (БКГ). В якості критеріїв при побудові двомірної матриці БКГ розглядаються: індекс росту ринку (обсяг продажу послуг на видовому ринку усіма туристичними підприємствами) та відносна частка послуг туристичного підприємства на ринку. За масштаб оцінки для окремих видів послуг (середніх значень в матриці) приймаються середній індекс росту обсягів продажів, рівний одиниці, і відносна частка ринку - середня величина в діапазоні від мінімального до максимального значення відносної ринкової частки [16, С. 36].



РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ АГРАРНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ РЕГІОНУ

2.1 Туристична привабливість та передумови розвитку агротуризму в Херсонській області

Відзначимо, що абсолютна більшість інвестиційних потоків у нашій державі направляється сьогодні до великих індустріальних та культурних центрів - міст-мільйонників, промислових гігантів. Більша ж частина малих містечок і сіл перебуває в депресивному стані, поки що ніяк і нічим не приваблюючи до себе інвесторів. Українське село як загалом в державі, так і в Херсонській області зокрема, переживає не найкращі часи. На даному етапі економічних перетворень понад 30% сіл знаходяться у депресивному стані. Основними причинами, що перешкоджають збалансованому сталому розвитку сільських населених пунктів, є нестабільність соціально-економічних умов, відсутність науково обґрунтованої, чітко визначеної стратегії формування та використання сільського соціально-трудового потенціалу, ефективного реформування аграрного сектору економіки. Такі економічні диспропорції викликають диспропорції соціальні. Все гостріше постає проблема сталого розвитку сільських населених пунктів та виходу з кризи депресивних сільських територій. Адже на сьогоднішній день у більшості сіл Херсонщини майже не розвинена соціально-технічна інфраструктура та галузь обслуговування. Ускладнюють існуючу ситуацію відсутність достойної роботи та низький рівень доходів селян. У зв'язку з чим, з кожним роком все більша частина сільського населення (особливо молоді) переїздить у місто. Село потребує змін, оскільки старі виробничі структури вже не здатні створювати нові робочі місця, а нової системи, що могла б забезпечити працевлаштування для сільського населення, ще не створено. Цей факт вже визнається владою і в центрі, й на місцях. Але, враховуючи дефіцит державного бюджету, найближчим часом очікувати якихось реальних кроків щодо відродження української глибинки навряд чи варто. Отже, місцевій владі необхідно самостійно обґрунтувати шляхи для економічного і соціального відродження свого села, селища, містечка [143].

Тому стверджувати про необхідність розвитку додаткового виду діяльності (а значить, і доходу) для сільського населення Херсонської області є виправданим і обґрунтованим. Адже серед 697 населених пунктів, що розташовані у Херсонському регіоні, 658 або % - сільські (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Кількість та доходи наявного населення по районах і містах Херсонської області ( на 1 січня 2008 р.)

Район	Сільські населені пункти	Кількість населен-ня, тис. чол.	у тому числі	Середньомісячна номінальна зар.плата
			міське	сільсь-ке	середня по області	зайнятих у с/г
Херсонська область	658	1126,5	681,5	445,0	843,71	715,11
по районах і містах:
Бериславський	42	52,3	18,1	34,2	646,90	501,95
Білозерський	54	67,7	9,8	57,9	776,53	799,583
Великолепетиський	12	18,9	9,1	9,8	788,19	621,29
Великоолександрівський	54	28,8	10,5	18,3	602,55	491,20
Верхньорогачицький	20	13,3	6,4	6,9	665,36	517,68
Високопільський	34	16,4	6,5	9,9	665,38	532,47
Генічеський	65	63,3	34,7	28,6	699,32	507,50
Голопристанський	52	62,5	15,2	47,3	717,58	525,46
Горностаївський	28	20,8	6,8	14,0	698,63	668,27
Іванівський	27	16,1	4,9	11,2	666,51	557,49
Каланчацький	20	23,9	12,3	11,6	667,91	578,35
Каховський *	44	37,7	х	37,7	827,13	684,86
Нижньосірогозький	24	18,0	5,5	12,5	705,45	557,60
Нововоронцовський	19	23,1	6,8	16,3	622,09	475,96
Новотроїцький	42	39,9	16,0	23,9	641,31	534,63
Садовський	37	49,0	22,4	26,6	704,32	552,61
Цюрупинський	28	72,7	36,6	36,1	715,89	494,67
Чаплинський	39	38,0	13,5	24,5	658,53	532,56
м. Каховка	-	38,0	38,0	х	819,14	916,81
м. Н. Каховка (міськрада)	8	71,8	65,6	6,2	898,04	956,69
м. Херсон (міськрада)	9	354,3	342,8	11,5	951,51	913,70

*вкл. м. Каховка

Дані табл. 2.1 підтверджують і без того всім відомий факт значної відсталості українського села у соціально-економічному розвитку. Не дивлячись на те, що в Херсонській області серед населених пунктів 94,4% - сільські, на них припадає лише 39,5% проживаючого в області населення. При чому цей показник з року в рік знижується, що пов'язано в першу чергу зі значним відтоком молоді з села у місто, причинами якого є відсутність на селі достойної роботи та значно нижчий рівень її оплати (табл. 2.1). Якщо не брати до уваги великих міст (м. Херсон, м. Каховка та м. Нова Каховка), то майже в усіх районах Херсонської області переважає частка сільського населення, при чому вона коливається в межах від 85,5% у Білозерському районі до 51,9% у Великолепетиському. Виняток становлять Генічеський, Каланчацький та Цюрупинський райони, в яких співвідношення між міським і сільським населенням майже однакове. Значний рівень безробіття та сезонний характер роботи в селі зумовили значно нижчий рівень доходів і, як наслідок, нижчий рівень соціально-економічного життя селян. Як видно з табл. 2.1, рівень середньомісячної заробітної плати зайнятих у сільському господарстві в більшості районів Херсонщини в середньому на 20,0% нижчий за відповідний середній показник по області.

Таким чином, питання відродження села на даному етапі розвитку набирає все більшої актуальності, а винайдення перспективного, і, можливо, навіть нестандартного вирішення даної проблеми стає просто нагальною потребою. Таким рішенням може стати розвиток агротуризму у сільській місцевості, який успішно функціонує і розвивається у більшості країн світу. Однак, не дивлячись на безумовну потребу і необхідність розвитку додаткового виду діяльності для сільського населення Херсонської області, перш ніж говорити про доцільність, перспективність та ефективність широкого впровадження саме такого напрямку діяльності як агротуризм, для початку необхідно оцінити наявні для цього туристичні ресурси та передумови розвитку аграрного туризму у сільській місцевості регіону [15, С. 21].

У даному дослідженні нас цікавлять не лише проблеми розвитку агротуристичної галузі, а дещо ширше поняття - «рівень туристичної привабливості території».

Потенційна туристична привабливість включає такі складові (рис. 2.1):

Рис. 2.1. Складові потенційної туристичної привабливості території

1) технічну туристичну привабливість (П(т)ТП);

2) економічну туристичну привабливість (П(е)ТП .

Технічна туристична привабливість - це потенціал території щодо можливості привабити таку кількість туристів, яку можуть собі дозволити прийняти засоби розміщення туристів чи загалом певний регіон з наявними туристичними ресурсами, враховуючи допустиме рекреаційне навантаження на цю територію тощо. Під економічною туристичною привабливістю території слід розуміти економічну доцільність прийому певної кількості туристів у регіоні для отримання соціально-економічного ефекту.

Для оцінки перспектив розвитку туристичних послуг агропромисловими підприємствами Херсонської області використаємо подану на рис. 2.2 структурно-логічну причинно-наслідкову модель взаємозв'язку компонентів процесу формування туристичної привабливої території, яка є основою для побудови системи окремих показників, що його характеризують. Така структура базується на системі компонент та елементного складу компонент туристично привабливої території.

Аналізуючи систему показників, подану на рис.2.2, відразу необхідно зазначити, що ранжування рівнів окремих чинників туристичної привабливості території ще не означає впорядкування вагомості їх впливу. Для визначення індивідуального внеску кожної ознаки у загальну оцінку явища необхідно встановити вид та форму функції зв'язку.

Таким чином, спираючись на наведену на рис.2.2 структурно-наслідкову модель та базуючись на існуючій практиці та статистичній звітності, спробуємо визначити перелік показників, які, на нашу думку, характеризують елементи компонентів рівня туристичної привабливості території та оцінити кожен з них відносно розвитку аграрного сільського туризму у Херсонській області.



Рис. 2.2. Структурно-логічна причинно-наслідкова модель взаємозв'язку компонент туристичної привабливості території

Почнемо наш аналіз з оцінки компоненти “Географічне розташування” та її елементів «Природні туристичні ресурси» та «Антропогенні ресурси». Очевидно, що основою функціонування туристичної галузі є туристичні ресурси, які включають природні та антропогенні чинники. Адже безперечним є той факт, що при інших рівних умовах привабливішим є відпочинок у селищах, що розміщені в мальовничій місцевості, курортно-оздоровчих регіонах, місцевості, що багата на історико-культурну спадщину. З погляду тисячоліть історії України немає в країні міста, селища чи села, не вартого уваги туристів. Привабою для туристів може бути старовинний замок, козацька церква, княжий палац, курган, ставок, ліс та ін. Таким чином, завдяки наявності в межах певної території мінеральних джерел, історико-культурних пам'яток чи сприятливих кліматичних умов ця місцевість здобуває інтерес у туристів. Тому така територія з наявними природними та антропогенними ресурсами буде мати найвижчий рівень (можливість розвитку туризму) туристичної привабливості.

Проаналізуємо туристичну привабливість Херсонської області за наступними групами показників. Для дослідження елемента “Природні туристичні ресурси” використаємо наступні критерії:

1) потенціал природних ресурсів за категоріями у межах певної території;

2) освоєність природних туристичних ресурсів;

3) рекреаційна ємність у межах певної території.

Для елемента «Антропогенні туристичні ресурси» існують такі показники:

1) сконцентрованість у межах певної території різноманітних історико-культурних пам'яток;

2) місце історико-культурних пам'яток у світовій та вітчизняній культурі;

3) стародавність пам'яток;

4) доглянутість та доступність пам'яток.

Херсонська область поряд з Одеською, Миколаївською областями, а також територію Автономної Республіки Крим входить до Чорноморського або Південного регіону. Даний регіон характеризується близькістю Чорного й Азовського морів, приємним теплим кліматом (зокрема, приморської частини території), просторими піщаними пляжами, наявністю лікувальних грязей та ропи лиманів і солених озер, що сприяє розвитку сільського туризму. Величезний історико-культурний спадок Південного регіону, мальовнича природа й прадавні поселення степових районів (кургани) сприяють розвитку сільського пізнавального туризму.

З 1641 км смуги морського узбережжя в Україні на пляжі приходиться 544 км, тоді як додаткові 267 км підходять для рекреаційних цілей. Херсонська область має 15,5% всіх українських морських пляжів, а приймає тільки близько 5,0% туристів, які відпочивають на морському узбережжі. Вже це свідчить про великий нереалізований потенціал рекреаційної туристичної галузі Херсонщини. Область посідає 6-е місце в Україні щодо забезпеченості рекреаційними ресурсами на душу населення і при цьому 22-е - з а ефективністю їх використання (Додаток А). Кількість туристів тільки на морському узбережжі Херсонщини має бути щонайменше втричі більшою.

Використовуючи дані власних спостережень і розрахунків вважаємо, що райони Херсонської області за критерієм придатності для агротуризму доцільно буде згрупувати в наступні чотири групи:

1. Райони найменш придатні для розвитку. Ці райони характеризуються тим, що сільське господарство є домінуючим видом діяльності, практично відсутні пам'ятки історії та архітектури. Села малолюдні, недостатньо забезпечені об'єктами соціально-виробничої інфраструктури, погано озеленені та характеризуються недостатньою водозабезпеченістю. Цю групу районів складають Іванівський, Високопільський, Великолепетиський, Нижньо-сірогозький, Новотроїцький та Верхньорогачицький.

2.Райони достатнього розвитку, рекреація яких пов'язана з придніпровським положенням, ресурсами Дніпра, Каховського водосховища. При цьому найбільш освоєними є ресурси Бериславського та Каховського районів. Крім того, в цій групі два райони мають цікаві заповідні рекреаційні об'єкти - Великоолександрівський (Інгулецький державний заказник) та Чаплинський (біосферний заповідник «Асканія Нова»). Отже, до даної групи відносяться Нововоронцовський, Бериславський, Чаплинський, Великоолександрівський, Горностаївський, Каховський райони.

3.Райони середнього розвитку. До даної групи районів відносимо райони, що знаходяться поблизу обласного центра. Це райони з достатньо розвиненою матеріально-технічною базою, транспортною системою, інфраструктурою дозвілля та відпочинку. До них ми відносимо Білозерський, Цюрупинський райони та м. Херсон.

4.Райони високого розвитку. Це приморські райони з великим природно-ресурсним потенціалом (Скадовський, Голопристанський, Генічеський, Каланчацький). Мають загальнодержавне та міжнародне значення. Відзначимо, що райони, згруповані за різноманітністю історико-культурних ресурсів, не співпадають з класифікацією адміністративних районів за рівнем придатності для розвитку агротуризму.

Отже, узагальнюючи вище викладене, можна переконливо говорити про те, що завдяки своїм природним та антропогенним ресурсам майже всі райони Херсонської області в тій чи іншій мірі, мають принаймі початковий рівень туристичної привабливості. Отримати ж високий соціально-економічний ефект від її розвитку можливо лише після здійснення заходів з благоустрою території, розвитку матеріально-технічної бази туризму тощо. Тому на даному етапі нашого аналізу доцільно буде перейти до розгляду компоненти “Матеріально-технічна база туризму”, яка складається з таких елементів як “Туристична інфраструктура” та “Інвестиційне забезпечення галузі”. Адже, щоб підвищити рівень туристичної привабливості регіону, самих туристичних ресурсів недостатньо. Оскільки велику кількість туристів місцевість, де відсутні сучасні умови проживання чи погані дороги, не може привабити і, отже, високих прибутків такий туризм не принесе. Туристична інфраструктура включає в себе наступні складові елементи: умови проживання; транспортні послуги (якщо такі передбачаються); умови харчування; розважальні та рекреаційні програми; послуги гіда (керівника групи).

Оцінимо рівень Херсонської області за кожним з цих елементів. Почнемо з аналізу умов проживання. На жаль, на сьогодні українські села, як загалом у державі, так і в Херсонській області зокрема, мають досить застарілий житловий фонд. Через особливості формування житлового фонду українського села в минулому, його моральне старіння нині для відпочинку можна пропонувати, за рідкісним винятком, лише невеличкі оселі або окремі кімнати. Зважаючи на різні засоби розміщення туристів у сільській місцевості, у Херсонській області можна запропонувати такі їхні різновиди: хата, сільський будинок, садиба, сільський готель, наметові містечка та табори. Крім того, розвиток сільського туризму в Україні та регіоні зокрема вимагає розробки й запровадження системи стандартизації, сертифікації та категоризації сільської бази розміщення, зокрема приватного сектору [39, С. 13].

Залишає бажати кращого і благоустрій сільських населених пунктів, який включає в себе наявну інфраструктуру і рівень розвитку зв'язку (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Благоустрій сільських населених пунктів Херсонської області у 2007 р.

Складники інфраструктури	Наявна кількість, одиниць	Питома вага (%) загальної житлової площі у сільській місцевості, обладнаної:
Водопроводів	276	42,8
Каналізації	22	26,3
Центральне опалення	13,6	13,6
Постачання природним та зрідженим газом	30	95,4
Гаряче водопостачання	-	5,0
Ванни	-	25,1
Автоматичні телефонні станції, од.	310	47,1
Монтована ємність автоматичних телефонних станцій, тис. номерів	44,1	30,0
Основні телефонні апарати загального користування, тис.	42	28,3
Основні домашні телефонні апарати загального користування, тис.	38	26,6

Як свідчать статистичні дані табл. 2.2, сільська місцевість Херсонської області недостатньо забезпечена основними об'єктами, що характеризують благоустрій території. Далеко не в усіх селах Херсонщини наявне центральне опалення, водопостачання чи газопроводи. Не задоволений попит сільського населення й у телефонних апаратах, як загального користування, так і домашніх. Так, із 18 районів Херсонської області тільки 8 мають каналізаційну мережу (табл. 2.2); із 18 райцентрів очисні споруди відсутні в 9: Н. Сірогозах, В.Рогачику, В.Лепетисі, Горностаївці, Каланчаку, Голій Пристані, В.Олександрівці, Н.Воронцовці, Новотроїцькому. Це дає підставу для загального висновку про вкрай недостатню забезпеченість каналізаційними мережами сільської місцевості. Вказане негативно впливає на розвиток рекреації та раціональне використання рекреаційних ресурсів у сільській місцевості.

Великою проблемою для розвитку туристичних послуг аграрних підприємств Херсонщини залишається транспортне забезпечення області (табл. 2.3). Основний обсяг туристичних перевезень здійснюють залізниця та автотранспорт. Остаточно втрачено авіаперевезення. Залишає бажати кращого і стан автодоріг. Якщо на головних автошляхах області покриття ще в задовільному стані і зазвичай наявні дороговкази, то на дорогах районного підпорядкування ситуація незадовільна. В області діють найінтенсивніші стосовно перевезень туристів автошляхи: “Херсон-Генічеськ”, “Херсон-Каховка”, “Херсон - Асканія-Нова”, “Херсон - Скадовськ - Лазурне -Залізний Порт”.



Таблиця 2.3

Показники розвитку транспортних шляхів в Херсонській області у 2007 р.

Регіон	Щільність шляхів сполучення, км шляхів на 1 тис. км2 території	Інтенсивність перевезення пасажирів, млн. пас. км на 1 км довжини шляхів
	залізничні колії	автомобільні дороги з твердим покриттям	залізничні колії	автомобільні дороги з твердим покриттям
Україна	36,0	273,0	2,4	0,1
Херсонська область	15,9	173,7	1,9	0,3
Співвідношення між загальнодержавним і обласним рівнями, %	226,4	157,2	126,3	33,3

Як свідчать дані табл. 2.3, такий важливий показник як щільність шляхів сполучення, який показує розвиненість мережі транспортних шляхів у регіоні, у Херсонській області значно нижчий в порівнянні з середнім по Україні, а саме: по кількості залізничних колій, які припадають на 1 тис. км2 - більше ніж в 2 рази, а по щільності автомобільних доріг з твердим покриттям - на 57,2%. Інтенсивність же використання останніх практично в 3 рази більша за відповідний середньозважений показник по країні в цілому, що призводить до швидкого зносу та незадовільного стану покриття автошляхів. Крім того, практично всі районні центри (окрім смт. Іванівка) займають окраїнне положення щодо географічних центрів своїх районів. Це ставить такі території в гірші умови соціально-економічного розвитку, вимагає додаткового будівництва шляхів сполучення. Незважаючи на високий загальний рівень забезпеченості автошляхами, вона має значні територіальні відмінності. Так, при довжині автошляхів у 609 км в Генічеському районі тільки половина з них має тверде покриття.

Проблемою є також брак дороговказів. До того слід додати часто незадовільний стан громадських туалетів та їх недостатню кількість, незрозуміле збирання платні за стоянку та ін. Перелічені проблеми можна розділити на такі, що для їх розв'язання потрібні вагомі капіталовкладення, та такі, що значних коштів не потребують. Зокрема, розв'язання проблеми відповідного ознакування та наведення громадського порядку в місцях перебування туристичних груп великих інвестицій, безперечно, не потребують, а потребують лише сумлінного виконання своїх обов'язків працівниками відповідних служб.

У комплексі соціально-економічних чинників і рекреаційних ресурсів надзвичайно сприятливим для розвитку сільського туризму є спеціалізація Херсонської області на виробництві сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів. Крім Одеської, Херсонська область, по-суті, єдина в Україні, яка здатна самостійно забезпечити рекреантів високоякісними продуктами харчування в необхідних обсягах та широкому асортименті (ранні та теплолюбиві плоди і овочі, виноград, баштанні, м'ясо-молочна і рибна продукція, крупи, консерви тощо). Херсонська область у територіальному поділі праці в Україні завжди виділялася спеціалізацією на агропромисловому виробництві. І по сьогодні сільське господарство області задовольняє потреби в харчових продуктах туристського комплексу, в т.ч. Криму (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Виробництво сільськогосподарської продукції на одну особу в Херсонській області і в середньому в Україні, кг

Показник	Україна	Херсонська область	Рівень Херсон-ської області до загально-державного, %
	2006	2007	2006	2007	2006	2007
Продукція сільського господарства, грн. *)	1395	1403	1984,2	2009,0	142,2	143,2
Продукція рослинництва, грн.*)	898	880	1487,3	1451,5	165,6	164,9
Зернові культури	881	807	1692,1	1359,4	192,1	168,5
Соняшник	64	100	189,0	254,9	295,3	254,9
Картопля	437	419	220,2	182,5	50,4	43,6
Овочі	147	155	384,4	464,6	261,5	299,7
Плоди та ягоди	35	36	44,9	51,9	128,3	144,2
Виноград	8	9	25,4	31,9	317,5	354,4
Продукція тваринництва, грн.*)	497	523	496,9	557,5	100,0	106,6
М'ясо (у забійній вазі)	33,7	33,9	33,1	34,9	98,2	102,9
Молоко	288,9	291,1	300,6	315,7	104,0	108,5
Яйця, штук	252	277	203,0	220,7	80,6	79,7

Аналіз інформації, табл. 2.4, показує, що майже за всіма видами сільськогосподарської продукції в розрахунку на душу населення Херсонська область значно випереджає рівень відповідних показників по країні в цілому, виняток становить лише обсяг виробництва яєць, який на 20,3% нижчий за середній в Україні, картоплі - на 56,4%. Взагалі ж в розрахунку на одну особу продукції харчового циклу сільськогосподарське виробництво області виробляє на 25,0% більше, ніж в інших областях Південного регіону. Оскільки у весняно-літній період найбільшим попитом у туристів користуються плодово-ягідні культури, то слід відмітити, що традиційно Херсонщина славиться овочами, виноградом, фруктами та баштанними культурами, рівень виробництва яких на душу населення в Херсонській області майже в 3,0, 3,5 та в 1,5 рази відповідно перевищує аналогічні показники в середньому по Україні.

Крім харчування, особливої уваги, також заслуговує такий елемент туристичної інфраструктури, як “Туристичні послуги”. Вони розуміються як попит на товари поза межами, обумовлені туром, необхідних і просто бажаних туристами для поточного і довготривалого споживання (розваги, оздоровлення, сувенірна продукція, предмети екіпірування тощо). Адже турист охоче піде туди, де за нього вже все продумали. Де є не тільки замок, але й сукупність якихось додаткових послуг, розваг, занять. Коли біля історичної споруди розташована кав'ярня, розфарбована в біло-червоні кольори "Кока-Коли", -- це одне, коли ж вона стилізована під старовинну корчму -- зовсім інша справа. Можна організувати риболовлю, але якщо на цей час для дружини рибалки, його малолітніх дітей не буде ніякого цікавого заняття -- кількість туристів зменшиться в кілька разів. Адже основною метою подорожей з відпочинком у селі є культурно-пізнавальні програми й поїздки для огляду історичних пам'яток, всілякі свята, фестивалі, винні, пивні тури, Різдво в селі, сільське весілля, а також участь у сільськогосподарських роботах, зборі врожаю, виготовленні домашнього сиру, пива, варення; виходи на високогірне пасовище разом з чабанами та багато іншого. У деяких хуторах Херсонщини гостям пропонують і козацькі розваги, і катання на конях, риболовлю, прогулянки по воді, екскурсії до сусіднього села й народну кухню, стилізований побут і, навіть соколине полювання [34].

Крім того, забезпеченням вільного часу рекреантів може виступати відвідання магазинів, ресторанів та кав'ярень. Наявність і рівень їх розвитку безпосередньо відображають такі показники, як кількість об'єктів роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, розташованих у сільській місцевості регіону. Дослідимо ситуацію, що склалася у даній сфері у селах Херсонщини за допомогою даних табл. 2.5.

Аналізуючи данні табл. 2.5, слід відмітити наявність досить негативних тенденцій у даній сфері. Так, навіть не у кожному селі є магазин чи торговий кіоск. В середньому у 2006 р. на 2 села припадав лише 1 магазин. При цьому слід врахувати значні темпи їх зменшення, а саме, за останні 15 років їх кількість зменшилась більше ніж у 3 рази: з 1573 одиниць у 1990 р. до 450 одиниць у 2006 р. Ще гіршою ситуація є з забезпеченістю села об'єктами ресторанного господарська. Так, у Херсонській області на 3-4 села припадає лише 1 заклад громадського харчування, темпи зменшення яких тільки за останні 5 років склали 50,0%, з 365 одиниць у 2000 р. до 185 одиниць у 2006. Все це вкрай незадовільно характеризує соціально-економічну інфраструктуру таврійського села і свідчить про його недостатню готовність на даному етапі до активного розвитку агротуризму в регіоні. Проте, з іншої сторони, саме розвиток агротуризму і стане тим поштовхом, який зможе змінити дану ситуацію на краще.

Таблиця 2.5

Кількість об'єктів роздрібної торгівлі та ресторанного господарства у сільській місцевості Херсонської області на кінець 2006 р.

Об'єкти	Кількість об'єктів, одиниць	у 2006 р.
	1990	2000	2005	на 1 населе-ний пункт	кількість населених пунктів на 1 об'єкт
Магазини	1573	710	450	0,68	1-2
Кіоски і палатки	499	188	92	0,14	7
Об'єкти ресторанного господарства	528	365	185	0,28	3-4

Узагальнюючи проведений нами аналіз рівня туристичної привабливості сільських територій Херсонської області, на базі досліджених нами чинників визначимо інтегральний показник її привабливості за допомогою методу, запропонованого у [9]. Даний метод ґрунтується на аналізі 10 показників процесу підвищення рівня туристичної привабливості регіону, а саме:

1) площа природних рекреаційних ресурсів (х1);

2) кількість антропогенних туристичних ресурсів (х2);

3) якість-рекламно-інформаційних послуг (х3);

4) атрактивність історико-культурних пам'яток регіону(х4);

5) якість навколишнього середовища (х5);

6) економічна привабливість регіону (х6);

7) політична стабільність регіону (х7).

8) кількість засобів розміщення туристів (х8);

9) інвестиції в основний капітал готелів та ресторанів (х9);

10) середній рівень цін на послуги у туристичних підприємствах (х10);

Для розрахунку туристичної привабливості сільської місцевості Херсонської області використаємо дану методику оцінки за вилученням таких показників, як х8, х9 та х10, оскільки на даному етапі становлення агротуризму у регіоні, визначення та дослідження перерахованих показників не є актуальним. Крім того, у зв'язку з відсутністю ведення окремої статистики сільського туризму і незначних масштабів цього явища, практично унеможливлена і їх оцінка. Таким чином, наш аналіз буде ґрунтуватися на 7 основних показниках, із яких перші два кількісні і останні п'ять - якісні (табл.2.6).

Таблиця 2.6

Часткові індекси та інтегральний показник туристичної привабливості сільської місцевості Херсонської області*

№	Показники	Херсонська область	Середнє значення по Україні	Вагомість показника	Сумарне значення часткових індексів показників по Херсонській обл.	Середнє значення часткових індексів показників по Україні	Усього по Україні
1	Площа, яку займають рекреаційні ресурси	Х1	37,39	24,18	0,96	1,48	0,99	24,01
2	Кількість антропогенних, біосоціальних та подійних ресурсів, одиниць	Х2	27,46	23,15	0,97	1,15	0,95	24,22
3	Якість рекламно-інформаційних послуг	Х3	3,33	3,74	0,89	0,79	0,93	22,23
4	Атрактивність культурно-історичних пам'яток	Х4	3,66	3,49	0,87	0,91	0,98	21,70
5	Якість навколишнього середовища	Х5	3,66	3,53	0,86	0,89	0,91	21,57
6	Економічна привабливість	Х6	4,66	3,57	0,84	1,09	0,97	20,91
7	Політична стабільність	Х7	4,00	3,14	0,82	1,04	0,88	17,72
8	Усього	-	-	-	-	7,37	-	152,35

Для проведення даного дослідження, для розрахунку кількісних показників туристичної привабливості використаємо статистичні показники, що подаються суб'єктами господарювання у статистичні збірники державної статистичної звітності, а для якісних показників скористаємося методом експертних оцінок.

Статистичні показники за даним методом переводяться у стандартизовані, шляхом співвідношення значення фактичного показника по регіону до його середнього значення по країні в цілому.

Інтегральну оцінку рівня туристичної привабливості будемо проводити за такою шкалою:

<0,4 - незадовільний рівень;

0,41-0,6 - задовільний рівень;

0,61-0,8 - високий рівень;

0,81-1,0 - дуже високий рівень.

Інтегральний показник рівня туристичної привабливості території визначаємо як відношення суми усіх часткових індексів показників до загальної суми цих індексів за усіма областями України (розрахункові значення за іншими областями візьмемо із досліджень [9]). За даною формулою визначимо узагальнений інтегральний показник для Херсонської області:

RTPj , де (2.1)

де RTPj - рівень туристичної привабливості регіону;

- стандартизовані показники рівня туристичної привабливості регіону;

- середнє значення стандартизованих показників;

n - кількість стандартизованих показників туристичної привабливості території;

(1-) - вагомість показника;

- часткові індекси показників.

Використовуючи формулу 2.1 та дані, розраховані у таблиці 2.9, отримаємо наступну величину рівня туристичної привабливості Херсонської області:

Таким чином, проведений за даною методикою аналіз показує, що існуючий рівень туристичної привабливості Херсонської області є високим і ґрунтується на наявних у її межах туристичних ресурсах та інших заходах, які сприяють розвитку туризму, а також дозволяють визначити, які чинники справляють найвагоміший вплив на цей рівень. Так, виходячи зі зроблених у табл. 2.10 розрахунків можна зробити висновок, що у Херсонській області досягти оптимального рівня туристичної привабливості можна, запровадивши відповідні заходи щодо впливу на якість інформаційно-рекламних послуг (підвищення загального рівня регіону), доглянутості та атракційності культурно-історичних пам'яток, а також поліпшуючи якість довкілля. За всіма іншими показниками Херсонська область знаходиться у значно кращому становищі, ніж більшість областей України. На це вказують значно вищі величини даних показників по регіону в порівнянні з аналогічними даними в середньому по Україні [7, С. 88].

Узагальнюючи все вище викладене відмітимо, що проведений нами аналіз визначення можливостей та доцільності використання територій Херсонської області для розвитку агротуризму, який враховував регіональні відмінності ресурсного та інфраструктурного забезпечення, а також середовище функціонування туризму в межах певної території, свідчить про наявність значного рекреаційного потенціалу для розвитку туристичної сфери на базі аграрних підприємств області. Цьому сприяють до того ж наступні соціально-економічні чинники:

1) по-перше, міських жителів все більше приваблює відпочинок у гостинній сільській місцевості, знайомство з багатою українською культурою, історією та природою;

2) по-друге, складна економічна ситуація на селі змушує сільських жителів шукати додаткові джерела прибутків, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, і діяльність з надання послу у сфері сільського зеленого туризму може стати виходом із скрутного матеріально становища;

3) інфраструктура села має потребу в розвитку, а аграрний туризм може стати саме такою відправною точкою, що сприятиме цьому розвиткові.

Таким чином, підводячи підсумок по вище викладеному матеріалу, можна з впевненістю говорити про те, що на Херсонщині є всі підстави для розвитку потужної туристичної галузі у сільській місцевості регіону. Порівняння природних, культурно-історичних і соціально-економічних рекреаційних ресурсів дозволяє помітити деяку нерівномірність та неузгодженість їх розміщення. Та це не є недоліком для їх регіонального використання та розвитку сільської рекреації, оскільки дозволяє спеціалізувати її на формування різних видів діяльності та охопити все більші території ринком сільських туристичних послуг.



2.2 Аналіз функціонування та розвитку агротуризму в регіоні

На даному етапі розвитку аграрний туризм в Херсонській області носить більше епізодичний характер і ще не сформувався в чітко окреслений додатковий напрямок діяльності на селі. Це, перш за все, пов'язано з тим, що у Херсонській області як і в Україні взагалі, велика частина населення, що проживає у містах, має родичів у селі або періодично навідується у сільську місцевість (розвинений дачний сектор) і часто займається там сільськогосподарськими роботами. Тому атракція у вигляді сільськогосподарської діяльності та агрооселя для даної категорії відпочиваючих, певна річ, не є найголовнішою, але для деякого сегменту населення все ж таки є цікавою та корисною.

Крім того, для Херсонської області характерна наявність приватних форм сільського зеленого туризму. Переважно це стосується наймання кімнат або будинків туристами, які приїхали відпочити на узбережжі моря, і не знайшли вільних місць на базах відпочинку, а отже, користувались послугами приватних господарів. Цей вид діяльності цілком можна віднести до сільського туризму, оскільки туристи все ж таки оселяються у звичайних хатах (агрооселях) у сільській місцевості. Але таких туристів не цікавить сільська атракція, в агрооселях вони лише ночують та харчуються. Така діяльність є напівлегальною і нічим не регламентованою та не впорядкованою. Водночас прибутки господарів іноді є досить значними. Найпоширенішим такий різновид сільського туризму є в тих селах Херсонської області, що знаходяться на морському узбережжі, а саме: с. Лазурне, с. Залізний Порт, с. Більшовик, с.Хорли, с. Красне, Арабатська Стрілка, села поблизу м. Генічеськ та м. Скадовськ.

Сільський зелений туризм та агротуризм у його складі у повному розумінні цього поняття почав розвиватися на Херсонщині не більше десяти років тому. Так, тільки з 2001 р. у регіоні створена та діє громадська організація Херсонське регіональне відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, яке з 2003 р. очолює Олена Тарасенко. Лише десять років тому силами Херсонської обласної Спілки сприяння розвиткові сільського зеленого туризму в Україні розпочато роботу із залучення селян до формування туристичного продукту. Нині створено осередки сільського зеленого туризму: "Каховчанка" (с. Малокаховка, Каховський район) та "Гопри" (м. Гола Пристань). Також сертифіковані Спілкою сільські садиби знаходяться у с.Рибальче, с. Іванівка, с. Залізний Порт, с. Геройське та м. Гола Пристань, (Голопристанський район), Асканія-Нова (Чаплинський р-н), с. Олександрівка (Білозерський р-н), м. Скадовськ (Скадовський р-н), с. Хорли та м. Каланчак (Каланчацький р-н), с. Горностаївка (Горностаївський р-н) та у м. Херсоні (Додаток А).

16-18 травня 2003 р. агротуризм Херсонщини був вперше представлений на національному рівні. Мається на увазі перша Всеукраїнська виставка-ярмарок “Українське село запрошує”, який проводиться з метою популяризації сільського зеленого туризму, ознайомлення з історико-культурною спадщиною українського села. Висо...