Індустрія туризму і туристична діяльність

Для того, щоб надавати інформаційні послуги подорожуючим або таким, що збираються подорожувати, має бути доступ до інформаційних туристичних ресурсів - сукупності відібраної та систематизованої інформації про конкретну територію або об'єкт, які відвідуються туристами. Така інформація, зазвичай, зберігається в інформаційних системах. Так називають сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Осередками накопичення інформаційних туристичних ресурсів є власне туристичні компанії, а також інші різноманітні заклади, як-от бібліотеки, торгівельні установи, туристично-інформаційні центри, екскурсійні бюро й бюро обслуговування та ін. (рис. 29).

Туристичні компанії нерідко є початковими джерелами інформації для тих, хто планує здійснити подорож. У зв'язку з цим на туроператорів і турагентів покладається велика відповідальність. Адже інформація має бути об'єктивна, оперативна й актуальна, правильно та і систематизована. Об'єктивність інформації забезпечують правдиві, тобто реально існуючі факти, які варто перевіряти всім суб'єктам туристичної діяльності.

Рис. 29. Джерела інформаційних туристичних ресурсів

Недопустимими є підтасовування інформації з боку тих, хто постачає таку інформацію. Оперативність та актуальність інформації означає відображення в ній сучасного стану речей, використання найсвіжіших даних. Правильний підбір і систематизація інформації визначається метою і завданням інформаційної роботи.

До укладення договору на туристичне обслуговування туристичні компанії зобов'язані надавати споживачу також різноманітну інформацію. Вона містить відомості про:

- програму туристичного обслуговування;

- порядок зустрічей і проводів, супроводу туристів;

- дату і час початку та закінчення туристичного обслуговування, його тривалість;

- ціну туристичного обслуговування та порядок здійснення оплати;

- страхову організацію, що здійснює страхування ризиків, пов?язаних із наданням туристичного обслуговування, розмір страхових відшкодувань, порядок і умови їхньої виплати;

- правила в?їзду до країни (місця) тимчасового перебування та перебування там;

- основні вимоги до оформлення документів (паспорт, віза та ін.) на в'їзд/виїзд до країни тимчасового перебування, зокрема й інформацію щодо термінів оформлення їх;

- види транспортних засобів, якими здійснюється перевезення, зокрема їх вид і категорія, терміни стикувань (сполучення) рейсів;

- категорії готелів або інших засобів розміщення;

- види та способи забезпечення харчування під час туристичної подорожі;

- звичаї місцевого населення, пам?ятки природи, історії, культури та інші об?єкти туристичного показу;

- види та тематику екскурсійного обслуговування;

- стан довкілля, санітарну та епідеміологічну обстановку;

- медичні застереження щодо здійснення туристичної поїздки, зокрема протипоказання через певні захворювання, особливості фізичного стану (фізичні недоліки) та віку туристів для участі в поїздці;

- адреси й телефони дипломатичних установ у країні тимчасового перебування або місцевих служб, до яких можна звернутися, якщо виникнуть труднощі під час туристичної поїздки.

Крім того, туристична компанія зобов'язана за першою вимогою клієнта ознайомити його з ліцензією на здійснення туристичної діяльності, сертифікатів відповідності тощо. В сучасній індустрії туризму велика увага приділяється яскравим інформаційним буклетам, каталогам і рекламним проспектам, що часто безкоштовно роздаються в туристичних компаніях потенційним туристам.

Щодо інформаційних систем, то найдавнішими серед таких є бібліотеки. Це типові й до того ж досить поширені заклади, що забезпечують інформаційні послуги. У бібліотеках для полегшення пошуку туристичної інформації можна скористатися спеціально створеними каталогами різного призначення. Так, наприклад, про нові надходження інформацію можна одержати на сторінках спеціальних журналів і довідників. У бібліотеках зберігаються різноманітні друковані видання, що призначені для туристів. Це зокрема путівники, у яких можна знайти додаткову інформацію про місця перебування, традиції і звичаї певних країн, докладніший опис видатних пам'яток тощо. Прикладом може бути всесвітній туристичний путівник World Travel Guide (Великобританія), який містить докладні описи за єдиними схемами майже 200 країн, туристичних центрів і територій. Великі бібліотеки, зазвичай, багаті на різноманітні описи подорожей у популярній або спеціальній літературі, яка спонукає потенційних туристів до мандрівок і пригод.

У бібліотеках також зберігаються друковані видання Держкомстату, які можуть бути корисними професіоналам і дослідникам туризму - щомісячні та щорічні статистичні збірники (бюлетені), як-от «Україна у цифрах», «Статистичний щорічник України» та ін. Варто зазначити, що частина інформації має комерційний характер і тому доступ до неї обмежений. Це, зазвичай, звітна документація фірм. До таких, наприклад, належать форма №1-ТУР, форма № 1-ТУР(к), кон'юнктурні огляди. Такі звіти офіційними каналами надходять до державних установ, які упорядковують статистичні дані. В Україні до таких, зокрема, належать органи державного управління - обласні й районні державні адміністрації, а також державні управлінські структури (залізничного й водного транспорту та ін.).

Нерідко друковані видання туристичного характеру можна знайти та придбати в торговельних установах - книжкових магазинах, зокрема в спеціалізованих відділах під рубрикою «Туризм». Тут, зазвичай, пропонується великий асортимент, передусім, різноманітних путівників і довідників по країнах та окремих найбільш популярних у туристів містах світу, карти і картосхеми місцевості, схеми транспортних шляхів. Водночас, у книжкових магазинах можна знайти й літературу, присвячену мандрівкам. Традиційно друковані видання туристичного спрямування містять гарні фотографії місць, що пропонуються для відвідування.

Слід зазначити, що друковані видання давно вже є не єдиною формою передачі інформації. Велике значення нині мають сучасні електронні носії, як-от компакт-диски (КД, англ. - CD), які використовується для запису значних обсягів цифрової інформації - аудіо-, відеопродукції, даних тощо. Нині всі великі туристичні центри видають CD-диски для туристів і працівників сфери туризму. Це можуть бути не лише рекламні матеріали, але й інформація суто ділового характеру - розклад рейсів авіаліній, залізниць, річкових і морських суден по всьому світу, а також каталог туристичних агентств і туроператорів тощо.

Туристично-інформаційні центри (ТІЦ) - це пункти, де надається різноманітна інформація про туристично-рекреаційні можливості обраного туристами регіону. Такі центри, що часто розташовані у великих містах, інформують про основні туристичні місця відвідування - фестивалі, театри, кінотеатри, галереї, масові заходи, ярмарки, виставки, рекреаційні заклади й таке інше. Так само вони надають інформацію про тури визначними місцями (оглядові тури, спеціальні екскурсії, відвідання музеїв), а також про засоби розміщення (готелі, мотелі та ін.) і харчування (ресторани, кав?ярні, національні ресторани), транспортні послуги (таксі, громадський, водний транспорт, автобусні перевезення) тощо. Крім того, тут надається спеціальна інформація, як-от відомості про місцеві лікарні, міліцію, аптеки, консульства, урядові установи.

Певний обсяг інформації, передусім, пов'язаний із екскурсійним обслуговуванням надають і екскурсійні бюро. Дані бюро повідомляють про теми екскурсій, що пропонуються, екскурсійні об'єкти, які передбачається оглянути, час і місце проведення екскурсій, засоби пересування під час певних екскурсій та форми їх проведення. Слід зазначити, що екскурсійні бюро нерідко є підрозділами музеїв.

У готелях часто розміщені бюро обслуговування, що також надають інформаційну підтримку подорожуючим і здійснюють валютно-фінансові операції, забезпечують організацію медичної допомоги, а також продаж квитків на транспорт і для відвідування культурно-видовищних заходів.

Найсучаснішим і дуже ефективним засобом, що забезпечує інформаційні послуги, є Інтернет - система об?єднаних комп?ютерних мереж глобального характеру, яка в наш час покриває практично всю поверхню земної кулі. Інтернет як всесвітній інформаційний простір радикально змінив можливості доступу до інформації всіх суб'єктів туристичної діяльності.

Саме через Інтернет нині туристичним компаніям найлегше одержати спеціальну інформацію - дані, отримані за результатами проведення спеціальних досліджень із вивчення туристичного ринку. Спеціальна, упорядкована певним чином інформація розміщується, зокрема, на офіційних сайтах різноманітних міжнародних туристичних організацій - Всесвітньої туристичної організації, Всесвітньої Ради з подорожей і туризму та ін. Так само корисна для розвитку туризму інформація міститься на сайтах Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби статистики України, Державної прикордонної служби, Державного агентства з туризму та курортів України тощо.

Для фірм, які займаються туристичним бізнесом, Інтернет є гарним засобом для реклами. Мережа дає можливість із мінімальними витратами поінформувати багатомільйонну цільову аудиторію про послуги фірми, яка для цього створює свій сайт в Інтернеті. Крім того, перевагами реклами в Інтернеті є те, що вона дає змогу передавати текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію, а також оцінювати ефективність заходів за рахунок зворотного зв'язку з цільовою аудиторією. Інтернет відкриває нові форми роботи туристичних компаній з клієнтами і партнерами, забезпечує можливість постійної взаємодії через електронну пошту, скайп (skype), електронні платіжні системи, Інтернет-магазини, Інтернет-аукціони, Інтернет-радіо, Інтернет-телебачення тощо.

Сучасні інформаційні технології активно використовують і потенційні туристи. Для пошуку інформації в Інтернеті споживачі, зазвичай, користуються пошуковими системами. Найпопулярнішою серед таких є американські Google і Yahoo!, Bing і AOL, а також китайська Baidu (третє місце у світі за кількістю запитів, що оброблюються). Відомими є також російські пошукові системи rambler.ru, yandex.ru. До найвідоміших українських систем належать meta.ua, bigmir)net, UAportal, Ґууґля!, ALLhave та інші.

Важливим напрямом використання Інтернету в туризмі є розвиток останнім часом так званого віртуального туризму. Це можуть бути подорожі музеями чи іншими визначними місцями, здійснені вдома з використанням комп'ютера. Такі подорожі чинять подвійний вплив на «віртуальних туристів» - вони не лише сприяють зростанню їхнього інтелектуального рівня, але й заохочують побачити в реальному світі те, що вони зустріли в Інтернеті.

Інтернет дає можливість побувати в різних куточках Землі, де встановлені численні веб-камери. Таким чином можна спостерігати за життям вулиць міст, куточків природи, визначними подіями та ін. Встановлюючи веб-камери і транслюючи зображення в Інтернеті, туристичні фірми можуть додатково приваблювати відвідувачів Інтернету, заохочувати їх відвідати визначені готелі, курорти тощо.

Потенційні туристи завдяки новітнім інформаційним технологіям одержують можливість не тільки переглянути інформацію, що зацікавила, але й відразу здійснити замовлення на бронювання туристичної послуги, що сподобалася. Особливо велику роль у цьому відіграють глобальні дистриб?юторські системи, які забезпечують у режимі реального часу (он-лайн) широкий доступ до ресурсів постачальників найрізноманітніших туристичних послуг (див. п. 4.4.).

Великий обсяг інформації можна одержати й при відвідування туристичних спеціалізованих виставок. Такі виставки проводяться у світі майже щоденно в різних регіонах і туристичних центрах. Вони тривають кілька днів і найбільші з них встигають прийняти десятки, а часом навіть сотні тисяч відвідувачів. Серед них як професіонали сфери туризму, так і любителі-мандрівники, що одержують на туристичних виставках корисну та різноманітну інформацію.

Туристичний ринок

У фаховій літературі існує чимало визначень туристичного ринку. Це і «сфера реалізації туристичного продукту…», і «форма організації споживання…», «система зв'язків…» і «…явища, що об'єднує попит і пропозицію…», «система економічних відносин…» та ін. Часом ринок визначають як місце, де зустрічаються попит і пропозиція.

Якщо звернутися до суті, то в усіх визначеннях, попри їхні зовнішні відміни, присутнє дещо спільне, що й становить суть туристичного ринку:

- туристичний ринок має певні територіальні межі, але водночас, не є ізольованим, оскільки взаємодіє з іншими ринками;

- товаром на туристичному ринку визнається туристичний продукт;

- попит і пропозиція щодо туристичного продукту, який пропонується на ринку, досить мінливі;

- в умовах зростання конкуренції попит і пропозиція на туристичному ринку постійно прагнуть до збалансованості.

Зважаючи на сказане, туристичний ринок можна визначити як форму організації споживання туристичного продукту, за умов якої на певній території попит і пропозиція прагнуть до збалансованості (рис. 30).

Попит

Пропозиція

Рис. 30. Попит і пропозиція на ринку туристичних послуг

Попит - це обсяг туристичного продукту, який споживачі хочуть і можуть купити за певною ціною упродовж певного періоду часу. Отже, попит, як визначають економісти, - це платоспроможна потреба; інакше кажучи, потреба, яку суб'єкт спроможний оплатити. Пропозицією вважається обсяг туристичного продукту, який виробники хочуть і можуть запропонувати на туристичному ринку за певною ціною упродовж певного періоду часу.

Зі сказаного випливає дуже суттєве запитання - а що ж, власне, є туристичним продуктом? Відповідаючи, звернемо увагу на те, що туристичний ринок ще називають ринком туристичних послуг. І це не випадково. Адже характерною ознакою туристичного ринку є переважання (80-85 % усього обсягу продажів на розвинених туристичних ринках) туристичних послуг над туристичними товарами. Саме тому й вважається, що в основі виокремлення туристичного ринку лежить туристична послуга. Зауважимо, що послуга - це дії, результат яких споживається в процесі їх надання. Послуги - це результат економічної діяльності, що не підлягає продажу окремо від процесу їхнього виробництва. Момент завершення виробництва послуги збігається з моментом надання її споживачеві.

Туристичні послуги за значенням у процесі подорожування поділяються на основні, без яких туристична подорож є неможливою; додаткові, які сприяють комфортності подорожування і, за потреби, надаються в місці перебування; супутні, які підвищують ефективність подорожі.

Основні туристичні послуги регламентуються угодою на туристичне обслуговування, що гарантує їхнє обов'язкове надання туристу в місці відпочинку. Зазвичай, їх можна об'єднати в чотири обов'язкові складові - послуги перевезення (транспортування), трансферу, розміщення і харчування.

Додаткові туристичні послуги охоплюють медичні, торговельні, інформаційні, банківсько-фінансові, спортивно-оздоровчі тощо). До супутніх туристичних послуг належать виробництво та реалізація сувенірів і туристичного спорядження, облаштування пляжів, оглядових майданчиків, реставрація пам?яток тощо.

Туристичні послуги в процесі споживання доповнюються туристичними товарами різного призначення, які, на відміну від послуг, є матеріальними об'єктами.

До таких належать туристичні сувеніри, поліграфічна продукція інформаційно-довідникового характеру (картосхеми та плани, буклети, листівки, довідники та ін.), туристське спорядження й товари для відпочинку тощо. Крім послуг і товарів, подорожуючі споживають також туристичні блага - створені природою або людиною. До них належить, власне, те, заради чого, здебільшого, й здійснюється подорож - сонце, море, ліс, пам?ятки культури, історії тощо. Саме комплекс туристичних послуг, благ і товарів, що забезпечують реалізацію мети подорожі, є туристичним продуктом (рис. 31).

Оскільки більша частка в туристичному продукті припадає на туристичні послуги, варто звернути увагу на їхні специфічні особливості. Зазвичай, вони зводяться до чотирьох «НЕ»:

- нерозривність виробництва та споживання;

- невідчутність;

- неможливість накопичення та зберігання;

- неоднорідність і мінливість якості.

Рис. 31. Схема формування туристичного продукту

Нерозривність виробництва та споживання (невіддільність від джерела послуги) означає, що на відміну від товару (продукти, одяг тощо), який у матеріальному вигляді може існувати далеко від місця виробництва, послуга нерозривна з її виробництвом і споживанням. Адже виробництво туристичних послуг пов'язане з наявністю туристичних ресурсів (благ), які здебільшого не можуть бути переміщені - пейзаж, певний клімат, лікувальні джерела, пам'ятники матеріальної та духовної культури та інше, що, власне, й приваблює туристів. Крім того, для обслуговування туристів створюються підприємства індустрії туризму, які, зазвичай, також не мобільні. Оскільки так, то надати послугу (розміщення, транспортування, екскурсійну або розваг) можливо лише тоді, коли клієнт з'являється в місці виробництва послуги. Послуга одночасно виробляється та споживається.

Отже, на відміну від звичайних товарів, туристичний продукт не доставляється до покупців. Навпаки, самі покупці (туристи) доставляються до місця призначення, щоб там отримати зарезервований туристичний продукт. Це й визначає специфіку експорту та імпорту в туризмі. Пригадаймо, слово «експорт» із латинської означає «вивозити» (лат. exportare), а «імпорт» (лат. importare) - «ввозити». Однак у міжнародному туризмі під ек-спортом розуміють п р и й о м іноземних туристів у своїй країні, під імпортом - в і д п р а в л е н н я туристів зі своєї країни за кордон. Звідси й дещо незвичне словосполучення - експортні прибутки від іноземних туристів.

Невідчутність послуги означає неможливість сприйняти її на дотик, потримати, оскільки, здебільшого, послуга не має матеріального виразу. Вона не існує до того, як безпосередньо починає реалізовуватись. Отже, її неможливо продемонструвати, побачити і транспортувати. Тому часом і кажуть, що продаж туристичної путівки нагадує продаж мрії. Адже застосувати відому приказку «Бачили очі, що купували» в туризмі не вдається. Єдине, що можна зробити на ринку послуг, - це порівняти обіцяне до подорожі з власними враженнями після неї.

Щоб зміцнити довіру потенційних туристів і стабілізувати ринок, виробники намагаються підвищити її «матеріальність», зробити видимою свою продукцію. Саме з цією метою організовується рекламна діяльність: випуск буклетів, брошур, каталогів, фільмів та іншої аудіовізуальної продукції, зокрема сайти в Інтернеті, проведення конкурсів або шоу із запрошенням відомих людей тощо.

Проте навіть за таких умов клієнтам доводиться лише вірити на слово туристичному агенту, сподіваючись на порядність фірми, до якої вони звернулися. Втім, варто пам'ятати, що навіть продемонстрована на відео послуга в реальності не буде абсолютно саме такою. Причиною цього є така особливість туристичної послуги, як неоднорідність і мінливість.

Неоднорідність і мінливість якості послуги пов'язана з тим, що переважна більшість послуг не має масового, конвеєрного характеру. Послуга завжди має індивідуальні риси, оскільки це «штучний товар». На якості послуги позначається не тільки рівень кваліфікації, але й час і місце надання, психологічні особливості, навіть стан здоров?я та настрій виробника послуги. Особисті властивості споживача також впливають на оцінку якості отриманої послуги. Адже одна й та сама послуга неоднаково може сприйматися різними споживачами. Для того, щоб максимально знівелювати негативний вплив даної особливості, в туристичному бізнесі поширена практика дотримання стандартів і розробка власного фірмового знаку якості - бренду.

Наслідком вище вказаних ознак туристичної послуги є така її особливість як неможливість накопичення та зберігання. Тобто послуги не можуть бути збережені на складах для подальшого продажу за умов зростання попиту. Адже вони не мають матеріального виразу і до того ж невіддільні від джерела послуги. Тому в практиці туризму широко використовується система попереднього замовлення на послуги.

В умовах зростання конкуренції попит і пропозиція на туристичні послуги (туристичний продукт) постійно прагнуть до збалансованості. Однак ситуація на ринку, коли попит і пропозиція на туристичний продукт урівноважені, не може утримуватися тривалий час. Надто багато існує чинників, що порушують цю рівновагу (див. Розділ 4). Постійна зміна ринкової ситуації спричинює потребу забезпечення її постійного моніторингу. Адже в туристичному бізнесі ігнорування ринкової ситуації може дуже дорого коштувати. І, навпаки, врахування ситуації на ринку - додатковий вагомий шанс досягти успіху.

Дослідження туристичного ринку є необхідною умовою для прийняття правильних обґрунтованих рішень на будь-якому з рівнів управління: місцевому, національному, регіональному, світовому. Кожне підприємство туристичної сфери, незалежно від його масштабів, країни та регіону діяльності, не може розраховувати на тривалий успіх, досягнення бажаних результатів без дослідження туристичних ринків.

Ситуація на ринку туристичних послуг є складовою загальної економічної ситуації, а часом значною мірою визначається нею. Тому дослідження ринку туристичних послуг не можливе без аналізу загальноекономічної ситуації, тобто стану світового господарства в цілому або економіки окремої країни за певний проміжок часу. При дослідженні загальноекономічної ситуації досліджується цілий комплекс таких показників економіки, як-от валовий внутрішній продукт, інвестиції, коливання курсів валют і акцій, зміни внутрішньої та зовнішньої торгівлі тощо.

Утім, ринок туристичних послуг тісно пов?язаний не лише із загальноекономічною ситуацією. Так само він перебуває в тісному взаємозв'язку зі станом і розвитком інших ринків - інвестицій, цінних паперів, праці. Це означає, що не можна автоматично переносити на ринок туристичних послуг тенденції в загальноекономічній ситуації. Так само не можна тенденції на інших, навіть суміжних ринках, механічно переносити на ринок туристичних послуг.

Основна мета вивчення туристичного ринку - дати оцінку його стану за визначений період, виявити основні його закономірності й тенденції, щоб з'ясувати перспективи подальшого розвитку ринку. З огляду на це, дослідження туристичного ринку передбачає такі етапи робіт:

- визначення об?єкта дослідження (світовий ринок, регіональний тощо);

- визначення переліку показників економічної ситуації на ринку;

- формування інформаційної бази;

- аналіз і оцінка економічної ситуації на ринку;

- визначення закономірностей і тенденцій у коливаннях ситуації на ринку;

- визначення перспектив подальшого розвитку ринку (прогноз);

підготовка огляду (довідки) стану туристичного ринку.

Контрольні завдання і запитання



Що є індустрією туризму?

Назвіть основні суб'єкти індустрії туризму і туристичної діяльності

Хто є туроператорами і у чому полягають їхні основні завдання?

Як розрізняють туроператорів за видом діяльності?

Чим відрізняється специфіка роботи туроператорів внутрішнього і зовнішнього ринку?

Які є відміни в роботі ініціативних і рецептивних туроператорів?

Поясніть характерні особливості роботи турагентів.

У чому полягають відмінності в роботі екскурсовода й гіда-перекладача?

Поясніть основні функції менеджера туризму.

Які є основні об'єкти індустрії туризму і туристичної діяльності?

Визначте особливості інфраструктури авіатранспорту.

Назвіть складові інфраструктури автотранспорту.

Яких заходів вживають залізничні компанії з метою підвищення власної конкурентоспроможності щодо перевезень туристів?

Чим водний транспорт як об'єкт індустрії туризму і туристичної діяльності вирізняється серед інших видів транспорту?

Наведіть приклади колективних засобів розміщення, поясніть особливості їхнього функціонування?

Поясніть на конкретних прикладах особливості функціонування індивідуальних засобів розміщення.

Які є підходи щодо класифікації закладів харчування?

Наведіть приклади закладів і засобів розваг і відпочинку.

Схарактеризуйте особливості діяльності тематичних парків.

Розкрийте особливості сучасних банківських та фінансових послуг для туристів.

У яких закладах можна одержати потрібну інформацію туристичного характеру?

Які є сучасні засоби забезпечення інформаційних послуг у туризмі?

Що є туристичним ринком?

Поясніть особливість продукції, що продається та купується на туристичному ринку.

З якою метою досліджують туристичні ринки?

Тести для самоконтролю

Тести з однією правильною відповіддю

1. Визначте літерне позначення в авіаквитку економічного класу:

а) С;

б) F;

в) Т ;

г) Y.

2. Визначте, що є трансфером:

а) транзитні перевезення туристів;

б) будь-які перевезення туристів під час подорожі;

в) перевезення туристів від місця прибуття до місця розміщення;

г) перевезення туристів від місця тимчасового проживання до місця їхнього постійного проживання.

3. Визначте, які з названих рейсів є чартерними:

а) додаткові рейси в розкладі;

б) рейси поза встановленим розкладом;

в) рейси в гарячий сезон;

г) рейси в мертвий сезон.

Тести з двома правильними відповідями

1. Визначте групи туроператорів, які виділяють за напрямом діяльності:

а) зовнішнього ринку;

б) ініціативні;

в) масового ринку;

Г) рецептивні.

2. Визначте групи туроператорів, які виділяють за місцем діяльності:

а) виїзні;

б) спеціалізованого ринку;

в) на прийомі;

г) змішані.

3. Визначте групи туроператорів, які виділяють за видом діяльності:

а) спеціалізованого ринку;

б) масового ринку;

в) ініціативні;

г) рецептивні.

Тести на встановлення логічної пари:

1. Встановіть відповідність між поняттями та їхнім змістом:

А. Ботель.

Б. Флотель.

В Бунгало.

Г. Караван.

1. Великий комфортабельний готель на воді, часто використовують із метою організації спеціалізованих подорожей.

2. Засіб розміщення, виготовлений з легких будівельних ма серіалів.

3. Невеликий готель на воді, цілорічного функціонування, розміщений на невеликому за розміром плавзасобі біля берега.

4. Мобільний автопричіп, обладнаний для розміщення та приготування їжі.

5. Готель на території курорту або рекреаційної зони, забезпечує лікування в регламентованому режимі.

А - Б - В - Г -

2. Встановіть відповідність між поняттями та їхнім змістом:

А. Хостел.

Б. Санаторій.

В. Профілакторій.

Г. Мотель.

1. Готель, призначений для туристів, які подорожують автомобілем.

2. Засіб розміщення, виготовлений з легких будівельних ма- серіалів.

3. Молодіжний готель за типом гуртожитку.

4. Готель на території курорту або рекреаційної зони, забезпечує лікування в регламентованому режимі.

5. Засіб розміщення для відпочинку та загального оздоровлення.

А - Б - В - Г -

3. Встановіть відповідність між поняттями та їхнім змістом:

А. Кейтерінг.

Б. Бістром.

В. Буфет.

Г. Шинок.

1. Заклад для швидкого обслуговування в інших місцях за спеціальним замовленням з обмеженим асортиментом готових страв і напоїв.

2. Заклад призначений для швидкого обслуговування споживачів.

3. Заклад, що забезпечує харчування споживачів у інших місцях за спеціальними замовленнями.

4. Заклад, де пропонується обмежений асортимент готових страв і напоїв, а їжу споживають, зазвичай, стоячи чи продають на винос.

5. Заклад із затишною атмосферою та недорогою їжею.

А - Б - В - Г -

Размещено на Allbest.ru

...