Обладнання станції "С" мікропроцесорною електричною централізацією

Кнопка відповідальних команд призначена для підтвердження оператором встановлення відповідальних команд.

Встановлення відповідальних команд повинне здійснюватись за допомогою маніпулятора «миша» на екрані монітора однієї з РС ДСП при одночасному утриманні однієї з кнопки відповідальних команд в натиснутому положенні.

Пульт допоміжного управління ПВУ-1, призначений для виконання допоміжних операцій при виконанні управління поїзною роботою на станції і прилеглих перегонах.

Виконаний в металевому корпусі з можливістю кріплення його на стіні або до столу.

Рисунок 2.1 Функціональна структура МПЦ-У



Рисунок 2.2 Розміщення обладнання в АРМ-Ц ДСП (загальний вигляд)



Рисунок 2.3 - Структурна схема Арм Ц ДСП

До складу ПВУ-1 входять:

- індикатор «Контроль ЩВПУ», який призначений для контролю стану технічних засобів ЩВПУ;

- індикатор «Отключено», який призначений для індикації відключеного стану живлення поста ЕЦ.

Основні технічні характеристики РС ДСП:

- функціонує на базі процесора Intel Core 2 Duo E8400 3.0 Ghz;

- ємність оперативної пам'яті - 4GB. У два слоти DDR2 DIMM встановлено два модулі пам'яті KVR667D2N5/2G;

- ємність дискової пам'яті - 500 GB;

- базова система вводу-виводу - Award System DIOS, support ACPI;

- системні інтерфейси - PCI, PCI- Expres, ISA;

- підтримується інтерфейс Serial ATA II (SATA II) чотири порти, до інтерфейсу SATA підключені накопичувач на ЖМД і накопичувачі DVD-RW;

- підтримується чотири порти з інтерфейсом USB для підключення периферійних високошвидкісних пристроїв вводу-виводу;

- підтримується інтерфейс PS/2 для підключення алфавітно-цифрової клавіатури і маніпулятора;

- забезпечується можливість підключення до мережі єдиного часу за допомогою блока контролю БКнт-83;

- мережевий інтерфейс Ethernet IEEE 802,3u 100BASE-FX (швидкість передачі даних - 100Мбіт/с) підтримується за допомогою окремого контролера;

- напруга електроживлення - в межах від 197 В до 242 В змінного струму, частота (50Гц), споживана потужність - не більше 350 Вт.

До складу підсистеми ПКД входить автоматизоване робоче місце електромеханіка (АРМ-Ц ШН СКД) [14].



Рисунок 2.4 - Структурна схема АРМ-Ц ШН СКД

На рисунку 2.4 зображено структурну схему АРМ-Ц ШН СКД, що складається з однієї робочої станції.

До складу АРМ-Ц ШН СКД входить:

- пристрій безперебійного живлення (УБП);

- модуль процесорний;

- відеомонітор;

- алфавітно-цифрова клавіатура;

- маніпулятор типу «миша»;

- звуковий пристрій;

- кросоптоволоконний.

АРМ-Ц ШН СКД призначений для:

- контроля працездатності і правильності функціонування технічних і програмних засобів МПЦ-У;

- контролю і діагностування напільного обладнання;

- контролю і діагностування каналів зв'язку;

- збору, реєстрації, протоколювання і архівування параметрів функціонування об'єктів контролю і управління та МПЦ-У;

- надання в графічному, текстовому і табличному вигляді достовірної інформації про проїзний стан на станції в реальному масштабі часу;

- надання по запиту на АРМ-Ц ШН СКД діагностичної і контрольної інформації;

- формування звукової і світлової сигналізації при виникненні подій і тривог;

- виявлення відмов і перед відмовного стану контролюючих пристроїв;

- оперативного пошуку причин відмови в режимі «подсказка» в станційних пристроях.

Підсистема електроживлення (ПЕ).

Підсистема електроживлення призначена для забезпечення електроживленням польових та постових пристроїв СЦБ, а також пристроїв МПЦ-У всіма необхідними номіналами напруг та потужності з урахуванням запасу на розвиток станції [14].

ПЕ виконує наступні основні функції:

- введення та формування первинного електроживлення;

- формування вторинного гарантованого електроживлення;

- електроживлення вогнів світлофорів, стрілочних електроприводів, РК, релейних схем та інших пристроїв СЦБ;

- електроживлення пристроїв МПЦ-У;

- захист кіл первинного та вторинного електроживлення;

- розподіл електроживлення;

- контроль стану та параметрів вхідних та вихідних кіл електроживлення.

До складу ПЕ входить: шафа ввідно-розподільча перетворювача ШВРП - ЕЦТ, шафа гарантованого живлення логіки ШГПЛ-1, два комплекти акумуляторних батарей.

ПЕ построєна за радіальним принципом - живлення кожного споживача або групи споживачів МПЦ-У здійснюється від свого окремого фідера.

Живлення ТЗА МПЦ-У здійснюється від двох фідерів гарантованого живлення змінного струму номінальною напругою змінного струму 380 В або постійного струму номінальною напругою 24 В (акумуляторна батарея), яке організовується за допомогою двох шаф ШГПЛ-1.

Кожна шафа ШГПЛ-1 організовує свій фідер 24 В для організації дубльованого живлення.

У складі ШГПЛ-1 є три перетворювача напруги, які забезпечують гарантоване живлення 220 В змінного струму для пристроїв АРМ ДСП, АРМ-Ц ШН СКД, пристроїв мережі єдиного часу.

ШГПЛ-1 виконує функцію пристрою безперебійного живлення. До кожного ШГПЛ-1 підключений свій комплект акумуляторних батарей 24 В, які встановлюють окремо від ШГПЛ-1.

Кожний комплект розрахований на автономну роботу МПЦ-У.

Силове електроживлення кіл стрілок (модуля МСт-2) та світлофорів (модуля МСС-1) здійснюється від шафи ШВРП-ЕЦТ через шафи розподільчі ШР-5. Живлення постових та польових пристроїв СЦБ, релейні шафи вхідних світлофорів, обігрів стрілок здійснюється безпосередньо від шафи ШВРП-ЕЦТ.

Шафа ввідно-розподільча перетворювача ШВРП-ЕЦТ

ШВРП-ЕЦТ виконує наступні основні функції:

- введення трифазної змінної напруги 380/230 В від двох незалежних фідерів і дизель-генераторного агрегату (ДГА);

- запуску/зупинку ДГА;

- автоматичне/ ручне переключення споживачів з одного фідера на інший або ДГА при виключенні, зниженні напруги менш допустимого, виникнення перенапруження на включеному на навантаження фідері. Робота шафи здійснюється в режимі рівноцінних фідерів;

- контроль порушення чергування фаз обох вхідних фідерів і виключення

відключення споживачів (постові та польові пристрої СЦБ, пристроїв МПЦ-У) до фідера, на якому порушене чергування фаз;

- заряд зовнішніх акумуляторних батарей пристроїв СЦБ;

- забезпечення споживачів електроживленням необхідними номінальними напругами та формування гарантованого і негарантованого живлення;

- виключення одночасного підключення декількох ввідних фідерів первинного живлення до споживачів;

- розподіл кіл електроживлення між споживачами;

- ручне встановлення режиму ДСН електроживлення світлофорів та його контроль ( за допомогою ПКУ);

- контроль параметрів вхідних та вихідних кіл електроживлення;

- гальванічна розв'язка вторинних кіл електроживлення споживачів між собою;

- одночасний автоматичний контроль опору ізоляції вторинних кіл електроживлення ліній контролю та управління відносно «землі»;

- захист ліній електроживлення від комутаційних та грозових перенапруг та коротких замикань;

- формування результатів контролю та діагностування до підсистем ПКУ, ПВО та ПКД за допомогою релейно-контактного інтерфейсу і цифрового провідного та оптичного інтерфейсу.

Шафа гарантованого живлення логіки ШГПЛ-1.

Шафа ШГПЛ-1 призначена для забезпечення гарантованого електроживлення споживачів ЕЦ (шафи контролю та управління, релейні схеми, робочі станції та ін.) постійною напругою 24 В та однофазною змінною напругою 230 В.

Охолоджування шаф ШГПЛ-1 виконується за рахунок природної конверсії повітря.

Підсистема каналів зв'язку ПКЗ

ПКЗ виконує основні функції:

- забезпечення зв'язку між підсистемами ПКУ, ПВО, ПЕ та ПКД;

- забезпечення зв'язку з зовнішніми системами верхнього рівня;

- приймання сигналів точного часу, розмноження та ретрансляції до підсистеми МПЦ-У;

- контроль та діагностування власних технічних і програмних засобів.

До складу ПКЗ входить одна або декілька шаф сполучення ШС-5.

Шафа сполучення ШС-5 складається основних засобів:

- два комутатори Ethernet Hirschmann MAR 1030 з встановленими модулями 100 BASE-FX;

- один синхрономер CXp-1;

- три підсилювача;

- розподільники живлення РП-88, РП-85, РП-80/1;

- два модулі фільтрів МФл-8, які призначені для електроживлення комутаторів Ethernet напругою 24 В постійного струму із забезпеченням захисту від імпульсних завад у колах електроживлення;

- модуль кросовий МКр-6, який призначений для контролю пристроїв усередині шафи;

- крос оптоволоконний, який призначений для укладення оптичних кабелів, їх кріплення і підключення.

Комутатори Ethernet типу Hirschmann MAR 1030.

Основна характеристика:

- кількість і тип портів вільно конфігурується;

- підтримка здійснюється як Fast, так і Gigabit Ethernet;

- резервоване живлення комутатора передбачає вибір джерел;

- робочий температурний діапазон знаходиться в межах від мінус 40° С до плюс 85° С, конформне покриття плати;

Синхрономер CXp-1. Синхрономер CXp-1 призначений для приймання сигналів точного часу з навігаційних космічних апаратів (НКА) глобальних навігаційних систем NAVSTAR і ГЛОНАСС та формування сигналів точного часу і синхросигналів, які передають через лінії зв'язку, ретранслятори абонентам мережі єдиного часу ПКУ та ПВО.

CXp-1 може працювати в наступних режимах:

- режим з прийманням сигналів від космічних апаратів глобальних навігаційних систем NAVSTAR і ГЛОНАСС;

- режим без приймання сигналів від НКА.

Підсилювач - ретранслятор сигналів магістральний УРСМ-1.

УРСМ-1 призначений для посилення по потужності сигналів мереж єдиного часу, організованої за допомогою витої пари і оптоволоконної лінії зв'язку у формат, що транслюється по витій парі і навпаки.

Ретранслятор призначений для роботи в мережі єдиного часу, джерелом якого є CXp-1, а також будь-яке інше джерело.

Електричні параметри:

- баланс оптичної потужності - 8 дБ;

- амплітуда напруги сигналу на навантаження 200 Ом при застосуванні витої пари - 20 В.

Дальність ретрансляції сигналів по кабелю лінії зв'язку, що підключається до виходів ретрансляції, не менше:

- для оптоволоконної лінії зв'язку - 1000 м;

- для ліній зв'язку з витої пари - 100 м.

Підсистема ПКУ.

Підсистема ПКУ виконує основні функції:

- технологічне управління у основному та допоміжному режимі;

- контроль стану об'єктів на станції;

- забезпечення безпеки руху поїздів на апаратному і програмному рівні;

- контроль та діагностування власних пристроїв, ліній зв'язку. ПЗО;

ПКУ складається з одного або декількох КРУ-1, оптоволоконних кросів та розподільника сигналів РС- 48, які встановлюються в одному або декількох шафах ШКиУ-1.

У МПЦ-У може бути задіяно до восьми КРУ-1. Кількість оптоволоконних кросів та РС-48 визначається залежно від кількості ліній зв'язку з ПЗО, пристроїв верхнього рівня та кількості ШКиУ-1 [17].

КРУ-1 складається з технічних засобів:

- каркас монтажний КМЗ-155;

- три ОУ, які встановлюються в КМЗ-155. ОУ логічно резервують один одного та здійснюють вирівнювання даних між собою за принципом «2 з 3».

Підсистема ПЗО.

Підсистема зв'язку з об'єктами виконує функції:

- опитування, приймання та нормалізацію сигналів для контролю стану об'єктів на станції таких як стрілка, світлофор, РК, пристроїв СЦБ на перегонах;

- формування сигналів для управління такими об'єктами як стрілка, світлофор, реле та тощо;

- виконання алгоритмів щодо встановленого порядку, управління кожним об'єктом (стрілкою, світлофором, реле тощо);

- підключення кабелів у МПЦ-У здійснюється через крос;

- захист вхідних та вихідних кіл зв'язку з об'єктом від комутаційних і грозових перевантажень та коротких замикань;

- контроль і діагностування власних пристроїв та елементів захисту;

- контроль величини опорів ізоляції зовнішніх кабелів.

ПЗО складається з технічних засобів:

- контролер вводу-виводу КВВ-3, до складу якого входять три модулі зв'язку МСв-2, та в яких можуть встановлюватись до 14 МЗО;

- шафа розподільча ШР-5, до якої можуть встановлюватись модулі кросові МКр-1 - МКр-11.

КВВ-3 встановлюється в шафу контроля та управління ШКиУ-1.

Контролер введення-виведення КВВ-3.

КВВ-3 складається з постійної частини, що містить каркас монтажний КМЗ-156, в якому є три місця для встановлення модулів зв'язку МСв-2 та 14 місць для встановлення МЗО. Перелік МЗО, що можуть встановлюватися до КМЗ-156:

- модуль стрілки змінного струму МСт-2, має два канали для управління стрілкою змінного струму та контролю її положення;

- модуль світлових сигналів МСС-1, має шість каналів для контролю та управління нитками ламп світлофора;

- модуль безпечної нормалізації сигналів МБН-1, має шістнадцять каналів для звичайного або безпечного введення сигналів;

- модуль безпечного формування сигналів МБФ-1, має шістнадцять каналів для безпечного формування напруги постійного струму 24 В для управління реле.

Модуль зв'язку МСв-2

Модуль МСв-2 виконує функцію зв'язку 14-и МЗО зі своїм ОУ через модуль зв'язку МСв-1 по послідовному радіальному оптичному інтерфейсу. Швидкість прийому та передачі даних по оптичних лініях зв'язку не більше 3686400 бит/с.

Інтерфейс між МСв-2 та модулями МЗО має побудову радіально послідовного типу. Швидкість приймання та передачі даних налагоджуються у діапазоні від 9600 біт/с до 921600 біт/с. Механізм приймання та передачі байта - асинхронний, стартостопний.

На рисунку 2.5 зображено структурну схему ПВО.



Рисунок 2.5 - Структурна схема підсистеми зв'язку з об'єктами

2.3 Функціональні схеми

Модуль безпечної нормалізації дискретних сигналів МБН-1. Модуль МБН-1 призначений для безпечного (контроль стану двох взаємозалежних контактів: «тилового» та «фронтового») або звичайного (контроль стану поодиноких контактів: «тилового» або «фронтового») введення 16-и дискретних сигналів від контактів реле.

Структурна схема контролю стану реле за допомогою МБН-1 приведена на рисунку 2.6.

Модуль МБН-1 виконує основні функції:

- опитування стану «тилового» та «фронтового» контактів реле імпульсною напругою 24 В та прийняття рішення про стан реле (під струмом, без струму або несправність);

- захист вхідних кіл від комутаційних перевантажень;

- контроль та діагностування власних технічних і програмних засобів безперервно під час функціонування;

- передачу результатів контролю та діагностики в кожен ОУ ПКУ.

Напруга, яку формує МБН-1 на розімкненому контакті датчика при його опорі не менше 20 кОм, становить не менше 22 В.

Струм, який формує МБН-1 через замкнутий контакт датчика при опорі лінії зв'язку і датчика до 20 Ом - не менше 20 мА.

Максимальний допустимий сумарний опір лінії зв'язку і замкнутих контактів датчика - 200 Ом.

Мінімальний допустимий сумарний опір лінії зв'язку і розімкнених контактів датчика - 20 кОм. Час реакції вихідних цифрових даних на зміну стану датчика з урахуванням часу перельоту та заспокоєння контакту датчика - не більше 500 мс.

Електроживлення модуля здійснюється від джерела живлення постійного струму 24 В. Допустиме відхилення напруги на вході МБН-1 - в межах від 19,2 В до 30 В. Вхідні кола і кола електроживлення модуля гальванічно ізольовані один від одного і від кіл цифрового інтерфейсу [14].



Рисунок 2.6 - Структурна схема контролю стану реле за допомогою модуля безпечної нормалізації дискретних сигналів

МБН-1 складається з:

- двох мікропроцесорів, кожен з яких відповідно до внутрішньої мікропрограми;

- пристрій зв'язку, який призначений для обміну МБН-1 інформацією з трьома модулями зв'язку МСв-2 по послідовному радіальному інтерфейсу ІРП-ЖД;

- пристрій індикації, який призначений для індикації працездатності МБН-1, стану каналів контролю;

- 16 каналів контролю стану контактів реле;

- перетворювача напруги, який призначений для формування необхідних напруг живлення для МБН-1.

Опитування стану контрольних контактів реле здійснюється по черзі спочатку тактовими сигналами для «тилових» контактів, а потім для «фронтових» контактів з частотою 50 Гц та тривалістю імпульсів 1мс. Тактові сигнали генерує один з мікропроцесорів. Спочатку визначається стан 16-и каналів щодо «тилових» контактів. Потім визначається стан 16-и каналів щодо «фронтових» контактів.

Стан включених контактів реле визначається обома мікропроцесорами методом співпадіння сигналів стану, які визначені в двох суміжних циклах опитування. Цикл одного опитування 20 мс.

У режимі безпечного введення сигналів у кожному циклі здійснюється перевірка достовірності цього опитування методом порівняння отриманих результатів під час дії сигналів опитування «фронтового» та «тилового» контактів. У разі отримання однакових результатів опитування «фронтового» та «тилового» контактів стан їх вважається дефектним. При звичайному введенні сигналів здійснюється опитування стану 16 контактів реле сигналом опитування стану контактів реле вважаються достовірними при позитивному результаті контролю каналів.

Модуль безпечного формування дискретних сигналів МБФ-1.

Модуль МБФ-1 призначений для безпечного формування імпульсної напруги 24В постійного струму для управління реле та містить 16 каналів управління.

Структурна схема управління реле за допомогою МБФ-1 наведена на рисунку 2.7.

Рисунок 2.7 - Структурна схема управління реле за допомогою модуля безпечного формування дискретних сигналів

Модуль МБФ-1 виконує основні функції:

- приймання і обробку команд управління від трьох або двох ОУ ПКУ та перетворення їх в електричний сигнал встановлення реле під струм;

- контроль стану вихідного кола кожного каналу (контроль обриву та короткого замикання);

- захист вихідних кіл від електромагнітних завад та комутаційних перевантажень;

- контроль та діагностування власних технічних і програмних засобів безперервно під час функціонування;

- перехід у захисний стан при визначенні наявності несправності модуля;

- передачу результатів контролю та діагностування в кожен ОУ ПКУ.

МБФ-1 має наступні характеристики в каналі при наявності навантаження (обмотки реле):

- вихідна напруга при включеному каналі - не менше 22 В;

- струм при включеному каналі - не більше 50 мА;

- мінімальний струм по кожному каналу для виконання діагностики працездатності вихідних каналів - 5 мА;

- максимальний сумарний струм навантаження при включених 16 вихідних каналах - 0,5 А;

- час встановлення вихідного сигналу - від 1В до 22 В при активному навантаженні 50 мА - не більше 10 мс.

Електроживлення модуля здійснюється від джерела живлення постійного струму з номінальною напругою 24 В.

Вихідні кола і кола електроживлення модуля гальванічно ізольовані один від одного та від кіл цифрового інтерфейсу. МБФ-1 дозволяє підключити реле з номінальною напругою постійного струму 24 В та опором котушки реле від 480 Ом до 4800 Ом.

Модуль містить два незалежні мікроконтролери, які здійснюють приймання та контроль по трьох каналах ІРП-ЖД дані запиту, що містять команди управління 16 каналів з подальшим включенням/відключенням на виходах каналів дискретного сигналу 24 В та формування контрольних даних до верхнього рівня.

Для отримання дискретного сигналу 24 В необхідно, на первинній обмотці силового трасформатора каналу формується змінна напруга 12 В з номінальною частотою 8 кГц.

Формування вихідної напруги в кожному каналі модуля проводиться двома незалежними мікроконтролерами відповідно до результатів обробки команд управління, які поступають від трьох або двох ОУ КРУ, таким чином:

- програма одного з мікроконтролерів формує сигнал синхронізації з періодом 125 мкс і тривалістю 50 мкс;

- по передньому фронту сигналу синхронізації, програми обох мікропроцесорів синхронно видають команду управління в порти каналів;

- по задньому фронту сигналу синхронізації, програми обох мікроконтролерів скидають порти управління каналами в нульовий стан.

МБФ-1 здійснює діагностику працездатності електронних компонентів вихідних каналів і визначає їх коротке замикання або обірвання.

Контроль проводиться обома мікроконтролерами шляхом періодичного вимірювання напруг каналів та порівняння результатів вимірювання з допустимими мережами. У разі виходу за допустимі межі контрольних напруг

МБФ-1 формує непрацездатність даного каналу і переводить канал у захисний стан (нульове значення сигналу з даного вихідного каналу). МБФ-1 здійснює діагностику обриву і короткого замикання лінії управління за 16 каналами [15].

Модуль стрілки змінного струму МСт-2.

МСт-2 призначений для управління та контролю положення двох поодиноких або двох спарених стрілок з електроприводами змінного струму. Структурна схема підключення електроприводу стрілки змінного струму зображена на рисунку 2.8.



Рисунок 2.8 - Структурна схема підключення приводу стрілки змінного струму до МСт-2

Модуль МСт-2 виконує наступні основні функції:

- приймання і обробку команд управління від трьох або двох ОУ ПКУ та перетворення їх в електричний стан для переведення стрілочних електроприводів з наступними характеристиками:

1) номінальний комутований змінний струм - не більше 7 А; фазної напруги (номінальне значення змінного струму 230 В);

2) максимально комутований імпульсний (пусковий) струм протягом 200 мс - не більше 20 А;

3) контроль наявності струму навантаження по трьох фазах - в межах від 0,25 А до 20 А;

4) комутована трифазна напруга змінного струму - від 180 В до 260 В;

5) падіння напруги на вихідних колах комутації у включеному каналі при струмі комутації 5 А - не більше 13,5 В;

- контроль положення стрілок («плюс», «мінус» або «втрата контролю» (відсутність контролю));

- контроль наявності та правильності фазування силового живлення стрілочних приводів;

- контроль часу переведення стрілки та фактичного струму споживання при переведенні стрілки;

- автоматичне відключення комутованої напруги та перехід у режим контролю положення при перевищенні регламентованого часу переведення стрілки;

- контроль обриву, короткого замикання кіл управління, захист від комутаційних і грозових перевантажень та електромагнітних завад;

- контроль і діагностування власних технічних та програмних засобів безперервно під час функціонування модуля;

- перехід у захисний стан при визначенні МПЦ-У несправності модуля;

- передачу результатів контролю та діагностики в кожний ОУ ПКУ.

Електроживлення апаратно-програмної складової МСт-2 здійснюється номінальною напругою 24 В постійного струму. Допустиме відхилення напруги на вході МСт-2 - від 19,2 В до 30 В. Електроживлення силової частини МСт-2 здійснюється трифазною номінальною напругою змінного струму 3х230 В змінного струму частотою 50 Гц. Електроживлення кіл контролю положення стрілки МСт-2 здійснюється номінальною напругою 24 В змінного струму.

На функціональному рівні МСт-2 складається з основних пристроїв:

- два мікропроцесори, кожен з яких відповідно до внутрішньої мікропрограми, здійснює приймання та обробку команд, управляє реле і електронними ключами при переведенні стрілок, виконує контроль положення кожної з двох стрілок, опитує і аналізує стани елементів та кіл, виконує самодіагностування, формує і видає у КРУ, інформацію про положення стрілок і стан модуля в цілому;

- пристрій індикації, який призначений для індикації працездатності

МСС-1, стану каналів, контролю положення стрілок;

- пристрій зв'язку. Який призначений для обміну МСт-2 інформацією з трьома модулями зв'язку ІРП-ЖД;

- вузол контролю наявності вхідного силового живлення та контролю фаз щодо напруги;

- два канали контролю і управління стрілками, кожен з яких складається з:

1) схеми силового управління стрілкою, яка призначена для безпечної комутації робочих кіл живлення електродвигуна стрілочного електроприводу, контролю та вимірювання струму переводу стрілочного електроприводу, контролю стану силових ключів та реле;

2) схеми контролю положення, яка призначена для безпечного гарантованого визначення положення стрілки у залежності до положення гостряків та стану відповідних контактів у стрілочному електроприводі. Перетворювачі напруги, які призначені для формування необхідних напруг живлення для МСС-1 та контрольних кіл стрілочного електроприводу [14].

Модуль світлових сигналів МСС-1.

МСС-1 призначений для контролю та управління шістьома нитками ламп світлофора. Структурна схема підключення світлофора до МСС-1 зображена на рисунку 2.9.

Модуль МСС-1 виконує основні функції:

- приймання від трьох або двох ОУ ПКУ команд управління та перетворення їх в електричний сигнал для включення/ виключення ниток світлофорів у наступних режимах: включити безперервно, включити на мигання, виключити. Цей електричний сигнал у вигляді вихідної напруги залежно від прийнятих команд ПКУ має наступні характеристики:

1) тип вихідної напруги - змінного струму частотою від 49 Гц до 51 Гц;

2) при включенні режиму «День» вихідна напруга змінюється в межах від 197 В до 248 В (номінальне значення змінної напруги 230 В);

3) при включеному режиму «Ніч» - від 161 В до 201 В

4) при включенні режиму «Подвійного зниження напруги» (ДСН) - від 97 В до 123 В (номінальне значення змінної напруги 115 В);

5) при включенні режиму мигання - напруга імпульсу визначається режимами «День», «Ніч», «ДСН», напруга у паузі в межах від 52 В до 68 В, тривалість імпульсу (горіння лампи у мигаючому режимі) - від 0,95 с до 1,05 с, тривалість паузи - від 0,45 с до 0,55 с, частота мигання - від 37 до 43 мигань за хвилину;

- плавне включення ламп світлофора;

- за командою УО переключення на резервну нитку лампи при несправності каналу, до якого підключена основна нитка лампи, або переключення на канал з менш дозволяючим показанням;

- контроль обриву нитки лампи у включеному та виключеному стані;

- контроль струму нитки лампи та контроль її включеного та виключеного станів;

- контроль обриву, короткого замикання кіл управління, та захист від комутаційних та грозових перевантажень;

- контроль та діагностування власних технічних і програмних засобів безперервно під час їх функціонування;

- перехід у захисний стан при визначенні несправності модуля;

- передачу результатів контролю та діагностики в кожний ОУ ПКУ.

МСС-1 незалежно від команд постійно вимірює струм у всіх каналах управління нитками ламп світлофорів. Таким чином він виконує діагностування справності ліній зв'язку і цілісності ниток ламп, підключених до кожного каналу:

- постійно для ламп, що знаходиться у включеному стані;

- періодично для ламп у вимкненому стані.

Електроживлення апаратно-програмної складової МСС-1 здійснюється номінальною напругою 24 В постійного струму. Допустиме відхилення напруги на вході МСС-1 в межах від 19,2 В до 30 В. Електроживлення силової частини МСС-1 здійснюється напругою в межах від 200 В до 248 В (номінальне значення 230 В) змінного струму з частотою (50 Гц).

На функціональному рівні МСС-1 складається з пристроїв:

- двох синхронізованих мікропроцесорів, які реалізують, які реалізують основний алгоритм роботи МСС-1;

- пристрою «Датчик нуля мережі», який призначений для визначення переходу живлячої напруги змінної 230 В через нуль. Для двох синхронізованих мікропроцесорів перехід живлячої напруги через нуль визначає момент формування управляючих сигналів в канал контролю та управління, а також використовується для синхронізації роботи мікропроцесорів;

- пристроїв світлової індикації, призначених для індикації працездатності МСС-1 та станів каналів;

- пристрою послідовного інтерфейсу, який призначений для обміну МСС-1 інформацією з трьома модулями зв'язку МСв-2 за допомогою послідовного радіального інтерфейсу, ІРП-ЖД;

- шість каналів контролю та управління нитками ламп світлофора, кожен з яких включає:

1) ключі управління, які призначені для безпечної комутації кіл живлення ниток ламп;

2) датчика струму з гальванічною розв'язкою, призначений для вимірювання струму в робочому колі живлення нитки накалювання лампи для контролю цілісності лінії зв'язку зі світлофором, цілісності нитки лампи, визначення короткого замикання в каналі;

3) вихідний фільтр, який призначений для захисту МСС-1 від електромагнітних завад.

- перетворювач напруги, який призначений для формування напруг живлення МСС-1 [14].



Рисунок 2.9 - Структурна схема підключення світлофора до модуля Світлових сигналів

Контролер введення-виведення КВВ-3

КВВ-3 складається з постійної частоти, що містить каркас монтажний КМЗ-156, в якому є три місця для встановлення модулів зв'язку МСв-2 та 14 місць для встановлення МЗО. Перелік МЗО, що можуть встановлюватися до КМЗ-156:

- модуль стрілки змінного струму МСт-2, має два канали для управління стрілкою змінного струму та контролю її положення;

- модуль світлових сигналів МСС-1, має шість каналів для контролю та управління нитками ламп світлофора;

- модуль безпечної нормалізації сигналів МБН-1, має шістнадцять каналів для звичайного (типового) або безпечного (захищеного) введення сигналів типу «сухий контакт»;

- модуль безпечного формування сигналів МБФ-1, має шістнадцять каналів для безпечного формування напруги постійного струму 24 В для управління реле.

Каркас монтажний.

Каркас монтажний КМЗ-156 виконаний у вигляді 19-дюймового крейта. Для забезпечення передачі даних між кожним МЗО і трьома МСв-2 прокладені радіальні оптичні лінії зв'язку. Живлення встановленого обладнання здійснюється напругою постійного струму 24 В. Кожне місце МСв-2, МЗО має кодування відповідно від 1 до 3 та від 1 до 14. Кодування режиму роботи МЗО здійснюється за допомогою чотирьох джемперів, розташованих із заднього боку КМЗ-156 біля кожного МЗО. Кодування номера КВВ-3 (від 1 до 18) для трьох МСв-2 здійснюється за допомогою п'яти джемперів [14].

2.4 Складання таблиць об'єктів контролю і управління

Для подальшого проектування і розроблення принципових і монтажних схем було підраховано кількість шаф (ШР, ШКиУ-1, РШ, БШ), модулів (МБн-1, МСт-2, МСС-1, МБФ) та плат ШР-5 необхідних для управління станційними об'єктами.

Узагальнений перелік об'єктів управління та контролю за цими об'єктами зазначені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Перелік та кількість пристроїв необхідних для керування об'єктами управління

Об'єкти управління	Рейкові кола	Стрілки	Вхідні світлофори	Вихідні світлофори	Маневрові світлофори
Кількість	16	8	2	10	3
Кількість МБН-1 (модуль безпечної нормалізації сигналів), од.	6		4	10
Кількість МСт-2 (модуль стрілки), од.		4
Кількість МСС-1 (модуль світлових сигналів), од.			2		3
Кількість МБФ (модуль безпечного формування сигналів), од.			4	10
Кількість РШ, од.			2
Кількість БШ, од.			2
Кількість плат ШР-5, од.	6	4	4	20	3
Кількість ШР (шафа розподільча), од.			1
Кількість ШКиУ-1 (шафа контролю та управління), од.			1

2.5 Принципові схеми пристроїв узгодження станції «С»

2.5.1 Схеми контролю станційних рейкових кіл

В МПЦ-У станції «С» задіяно наступні рейкові кола:

- колії : 4П, 2П, ІП, 3П, 5П;

- стрілочні ділянки: 1-5СП, 3СП, 7СП, 2-8СП, 4-6СП, 10СП;

- ділянки колій: НП, ЧП.

Інформація про стан рейкових кіл знімається з контактів колійних реле або їх повторювачів. До модулю безпечної нормалізації сигналів МБН-1 вводиться стан як фронтового так і тилового контактів цих реле. Модуль МБН-1 призначений для ув'язки з релейними схемами (пристрої рейкових кіл, зміни напрямку руху на перегоні, кодування рейкових кіл та інші) та мають 16 каналів.

Модуль безпечної нормалізації сигналів (МБН-1) встановлюється в каркас

КВВ-3 зі складу ШКиУ-1. Підключення кіл контролю стану залізничних реле до МБН-1 здійснюється через модуль кросовий МКр-5/1 при звичайному вводі або через модуль кросовий МКр-5/2 при безпечному вводі. Підключення одного контакту залізничного реле при звичайному вводі здійснюється до однієї з груп, що складається з двох клем (Х1 та Х2, Х3 та Х4 - Х31 та Х32). Кожна з цих груп відповідає каналу в МБН-1.

Зв'язок між МКр-5/1 та МБН-1 при звичайному вводі сигналів контролю стану залізничних реле виконується кабелем 685624.391 виробництва ПрАТ “СНВО «Імпульс»”. Підключення жил кабелю до МКр-5/1 здійснюється за допомогою розеток. Використання розетки призначене для швидкого та одночасного відключення усього кола контролю стану залізничного реле. Підключення кабелю зв'язку між МБН-1 та МКр-5/1 здійснюється повністю незалежно від кількості підключених кіл контролю стану залізничних реле.

Підключення одного контакту залізничного реле при безпечному вводі дійснюється до однієї з груп, що складаються з трьох клем (Х1, Х2 та Х3; Х3, Х4 та Х5; …; Х46, Х47 та Х48). При цьому до перших клем груп (Х1, Х4, Х7, Х10, Х13, Х16, Х19, Х22, Х25, Х28, Х31, Х34, Х37, Х40, Х43, Х46) підключається загальний провід, до других (Х2, Х5, Х8, Х11, Х14, Х17, Х20, Х23, Х26, Х29, Х32, Х35, Х38, Х41, Х44, Х47) - тиловий контакт залізничного реле, а до третіх (Х3, Х6, Х9, Х12, Х15, Х18, Х21, Х24, Х27, Х30, Х33, Х36, Х39, Х42, Х45, Х48) - фронтовий контакт залізничного реле. Кожна з цих груп відповідає каналу в МБН-1.

2.5.2 Схеми контролю та управління стрілками

Для контролю та управління стрілочними приводами змінного струму використовується модуль стрілки МСт-2. Кількість каналів з контролю та управління стрілочним приводом змінного струму - два. Кожен канал може використовуватись для управління і контролю одиночної або двох спарених стрілок.

Модуль стрілок МСт-2 встановлюється в каркас контролеру вводу-виводу КВВ-3 шафи контролю та управління ШКиУ-1. При переведенні стрілки у плюсове положення модуль МСт-2 виконує комутацію силової напруги 220 В у вихідні лінії зв'язку зі стрілкою Л1, Л2 та Л5. При переведенні стрілки у мінусове положення модуль виконує комутацію силової напруги 220 В у вихідні лінії зв'язку зі стрілкою Л3, Л4 та Л5.

МСт-2 забезпечує контроль положення стрілок, що знаходяться в стані покою. Контроль положення стрілок забезпечується при цілісній лінії зв'язку зі стрілкою та справними елементами формування положення.

Підключення кіл управління та контролю стрілкою здійснюється до МСт-2 через МКр-10, до складу якого входять три модулі грозозахисту 5SD7 432-1 фірми Siemens і модуль кросовий МКр-2, що призначений для введення силового живлення стрілок і підключення до МСт-2 до двох одиночних або двох пар спарених стрілок. Підключення кіл управління і контролю стрілки до МКр-10 відбувається через клеми Х7(Х8) та Х9(Х10), або Х11(Х12) та Х13 (Х14), або Х15(Х16) та Х17 (Х18). МКр-10 дозволяє виконувати підключення до семи провідників одного кола управління і контролю стрілкою. Підключення кабелів зв'язку між МКр-10 та МКр-2 до МКр-10 здійснюється до клем Х1_Х5 через розетки. Використання розетки призначене для швидкого відключення кіл управління і контролю стрілкою. Зв'язок між МКр-2 та МСт-2 виконується кабелем 685624.394 виробництва ПрАТ «СНВО “Импульс”». При цьому підключення кабелю 685624.394 до МКр-2 виконується повністю незалежно від кількості кіл управління і контролю стрілок, що підключаються до МСт-2.

2.5.3 Схеми управління світлофорами

2.5.3.1 Схеми управління вхідним світлофором

Управління вхідним світлофором здійснюється через релейну шафу вхідного світлофора. На світлофорі встановлюються двониткові лампи потужністю 25 Вт.

Управління лампами дозволяючих показань вхідного світлофора здійснюється за допомогою МСС-1 через релейну шафу. Дозвіл на включення

резервних ниток дозволяючих ламп подається на релейну шафу за допомогою інтерфейсного реле СО.

Схема управління запрошувальним сигналом світлофора знаходиться у релейній шафі вхідного світлофору. Управління цією релейною схемою здійснюється за допомогою інтерфейсних реле ПС та ПСМГ - за допомогою контактів реле ПС здійснюється комутація живлення ЛМ-ЛП в ланцюг Б-ОБ, а за допомогою контакту реле ПСМГ - генерація імпульсів мигання.

Характеристики імпульсів мигання наступні:

- тривалість імпульсу - від 0,95 до 1,05 сек;

- напруга в паузі від 52 до 68 В;

- тривалість паузи від 0,45 до 0,55 сек;

- інтенсивність мигання - 37 - 43 мигань в хвилину.

Управління інтерфейсними реле здійснює МБФ-1. Підключення інтерфейсних реле здійснює МБФ-1. Підключення інтерфейс них реле до МБФ-1 здійснюється через модуль кросовий МКр-5/1.

Схема управління червоною лампою світлофора виконана у релейній шафі вхідного світлофору. У нормальному режимі електроживлення червоної лампи здійснюється з поста ЕЦ напругою 220 В. У разі зникнення електроживлення червоної лампи з поста ЕЦ застосовується резервне живлення від місцевого джерела живлення 220В або від акумуляторної батареї.

Для контролю стану ламп накалювання вхідного світлофору, а також стану релейної схеми шафи вхідного світлофора до МПЦ-У вводиться стан реле ув'язки з релейною шафою, а саме:

ОЖз - стан верхнього жовтого вогню світлофору (включений/виключений);

ЖзО - стан верхнього жовтого та зеленого вогнів світлофору (вклюний/виключений);

2ЖБО - стан нижнього жовтого та луно білого вогнів світлофору (включений/виключений);

КО - стан основної та резервних ниток червоного вогню світлофора (справні /не справні);

А - несправність в релейній шафі вхідного світлофора.

Введення контрольних сигналів до МБН-1 здійснюється через МКр-5/2.

Сигнальні трансформатори розташовуються в релейній шафі вхідного світлофору.

2.5.3.2 Схема управління вихідним світлофором

Для управління вихідними світлофорами застосовуються МСС-1. На світлофорах встановлюються одно та двониткові лампи потужністю 15 В. Переключення з основного на резервну нитки здійснюється в МПЦ-У. Сигнальні трансформатори розташовуються в колійному ящику або у світлофорі.

2.5.3.3 Схема управління маневровим світлофором

Для управління маневровим світлофором застосовується МСС-1. На світлофорах встановлюються однониткові лампи потужністю 15 В.

Сигнальні трансформатори розташовуються в колійному ящику або у світлофорі.

2.6 Монтажні схеми

Все обладнання МПЦ розміщується в центральному посту централізації, де передбачено наступні приміщення: апаратна, кімната для апаратури зв'язку, кімната електромеханіків, акумуляторна, кімната резервної автостанції (ДГА), майстерня, котельна та кімната кросу.Кількість обладнання для розміщення на посту станції визначається по проекту, проте призначення і місце установки різних видів обладнання залишається постійним.

В апаратній кімнаті встановлюється: Арм ДСП1, ДСП2, комутатор оператора, підсилювач.

В кімнаті апаратного зв'язку розміщується: стійка вводу, релейна стійка, шафа радіовузла, вхідний щиток підсилення, шафа радіозв'язку, щиток напівпровідникового струму.

В релейній кімнаті розмішено: шафи контролю та управління, штепсельні реле, генератори рейкового кола, приймачі рейкових кіл, засоби пожежної безпеки.

Ряди стативів з'єднуються між собою кабельростами і кріпляться до стін угольниками. В акумуляторній передбачені стелажі для контрольної батареї та

батареї зв'язку. В дизельній розміщується: ДГА, щит автоматики, випрямляч, масляний бак, засоби пожежної безпеки.

На загальному кабельному вводі під підлогою в майстерні розміщується кабельна шахта для удобного проведення кабеля, який потім піднімається на другий поверх. Для кабельного телефонного і радіозв'язку передбачено окремий ввод через труби заложені в фундаменті.

Монтажна схема складається з боку заводського монтажу. На кожному монтажному проводі вказується його адреса, тобто дається умовне позначення, куди данний провід повинен підключатись.Штепсельне реле типу НМШ, КМШ розміщається на штепсельних розетках, які кріпляться на з'ємних панелях стативу. Не штепсельні прилади: трансформатори, конденсатори, колійні генератори, колійні приймачі розміщуються на панелях стативу шляхом кріплення їх на платах. Не штепсельні прилади що мають габаритні розміри більше розеток реле, встановлюються, на платах розміри яких кратні розмірам розеток або ж цілим панелям стативу.

В верхній частині стативу вертикально розміщено 14 дворядових клемних панелей по 16 зажимів кожна. Нижче рядів реле можуть встановлюватись запобіжники, резистори. Кількість й тип таких панелей на стативі визначається згідно проекту. В нижній частині стативу встановлюються клемні панелі типу крос. При виготовленні стативу кількість клемних панелей типу крос визначають по проекту. Провід міжстативного монтажу для з'єднання стативів розміщених в ряду, виводиться на верхні клеми. Кожному стативу присвоюється номер, що складається з номеру ряду, на якому розміщено статив, й номер стативу в цьому ряду. Верхні і нижні клемні панелі нумеруються порядковими номерами з ліва на право з лицьової сторони стативу. Клеми на них нумеруються порядковими номерами з верху вниз. При цьому венти лівого ряду нумеруються - непарними, праві - парними. Стативи і живлячі пристрої МПУ-У з'єднуються між собою оптичним кабелем а також внутрипостовим кабелем. Кількість і жильність схемних кабелів між монтованими об'єктами визначаються на основі монтажних схем.

2.7 Розрахунок тонального рейкового кола

Вихідні данні для розрахунку:

Частота сигнального струму

Циклічна частота сигнального струму рад/с;

Довжина одного плеча рейкової колії l= 0.410 км;

Довжина кабельної лінії живлячого кінця l_каб = 2.1 км;

Довжина кабельної лінії релейних кінців рейкової колії l_кабl = 1.4 км;

l_кабr= 2.8 км;

Питомий опір рейок Ом/км;

Питомий опір ізоляції рейкової лінії Ом/км;

Мінімальний опір заземлення контактних опор Ом/км;

Робочий струм реле А;

Робоча напруга реле U_Р = 4 В;

Ємність граничного конденсатору мкФ;

Коефіцієнт надійного повернення реле ;

Коефіцієнт запасу на спрацювання реле ;

Опір обмежувача Ом;

Опір реле

Коефіцієнт нестабільності мережі ;

Коефіцієнт нестабільності джерела ;

Приведений коефіцієнт надійного повернення реле К_ВН/К_И = 0.625;

Параметри, що змінюються:

- опір ізоляції Ом;

Розрахунок нормального режиму.

Розрахунок рейкової лінії.

Питомий еквівалентний опір ізоляції рейкової лінії за наявністю заземлених контактних опор визначається за формулою (1):

(1)

Коефіцієнт поширення хвилі рейкової лінії визначається за формулою (2):

, (2)

Хвильовий опір рейкової лінії визначається за формулою (3):

, (3)

Коефіцієнти чотириполюсника рейкової лінії для нормального режиму

визначається за формулою (4):

(4)

Коефіцієнти чотириполюсника рейкової лінії для нормального режиму:

Ом

Рисунок 2.10 - Графік залежності коефіцієнту поширення хвилі від опору ізоляції

Ом

Рисунок 2.11 - Графік залежності хвильового опору від опору ізоляції



Ом

Рисунок 2.12- Графік залежності коефіцієнтів чотириполюсника рейкової лінії від опору ізоляції

Розрахунок кабельної лінії.

Коефіцієнт поширення хвилі КЛ визначається за формулою (5):

(5)

Хвильовий опір КЛ визначається за формулою (6):

(6)

Коефіцієнт чотириполюсника кабельної лінії для нормального режиму

визначається за формулою (7):

(7)

Коефіціент чотириполюсника КЛ для нормального режиму:

1

Визначення коефіцієнтів загального чотириполюсника живлючого кінця рейкової лінії визначається за формулою (8):

, (8)

Де: Ar = 1; Br = Ro; Cr = 0; Dr= Ar;

Ac=1; ; =0; Dc= Ac/А-параметри трансформаторів ПТ та ИТ:

; ;;;

;;;;

Визначення коефіцієнтів загального чотириполюсника релейного кінця релейної лінії визначається за формулою (9):

(9)

Ак=0.027+0.03і; Вк=25.505+2.535і;

Ск= -0.115+0.047і; Dк=26.7+4.147і;



Вхідний опір лівого плеча релейного кінця визначається за формулою (10):

(10)

Опір навантаження чотириполюсника лівого плеча рейкового кінця РЛ визначається за формулою (11):

(11)

Коефіцієнти чотириполюсника Zl та Zв дорівнюють:

;

Визначення коефіцієнтів загального чотириполюсника РЛ лівого плеча рейкового кінця РЛ та взаємодії суміжних рейкових кіл визначається за формулою (12):

, (12)



Напруга та струм в кінці РЛ визначається за формулами (13, 14):

(13)

(14)

Напруга та струм на початку РЛ визначається за формулами (15, 16):

(15)

(16)

Мінімальне значення напруги та струму колійного трансформатора визначається за формулами (17, 18):

(17)

(18)

Номінальне значення напруги та струму колійного трансформатору з урахуванням коливання напруження в мережі на 10% визначається за формулами (19, 20):

(19)

(20)



Зв'язаний комплекс струму визначається за формулою (21):

(21)

Уявна потужність джерела живлення визначається за формулою (22):

(22)

Фактичне значення напруги з урахуванням градації джерела живлення:

Коефіцієнт градації, що враховує наявність напруги, найближчої до U^ визначається за формулою (23):

(23)

Прямий коефіцієнт зниження струму в чотириполюснику Н визначається за формулою (2):

(24)

16

Зворотній коефіцієнт зниження струму в чотириполюснику Н визначається за формулою (25):



(25)

Зворотній вхідний опір чотириполюснику Н визначається за формулою (26):

(26)

Прями вхідний опір чотириполюснику Н визначається за формулою (27):

(27)

Опір загальної схеми заміщення визначається за формулою (28):

, (28)

Мінімальний опір передачі визначається за формулою (29):

, (29)

Максимальний опір передачі визначається за формулою (30):



, (30)

Коефіціент перевантаження реле визначається за формулою (31):

(31)

Ом

Рисунок 2.13 - Графік залежності коефіцієнту перевантаження реле від опору ізоляції

Прямий вхідний опір РЛ визначається за формулою (32):

(32)



Ом

Рисунок 2.14 - Графік залежності коефіцієнту перевантаження реле від опору ізоляції

Прямий вхідний опір РЛ визначається за формулою (32):

(32)

Еквівалентне значення ЕДС чотириполюсника Н визначається за формулою (33):

(33)

Фактичне значення напруги та струму на початку РЛ визначається за формулами (34, 35):

(34)

(35)



В

Ом

Рисунок 2.15 - Графік залежності фактичної напруги та струму на початку РЛ від опору ізоляції

Прямий вхідний опір чотириполюсника Н визначається за формулою (36):

(36)

Фактичне значення струму джерела живлення визначається за формулою (37):

(37)



А

Ом

Рисунок 2.16 - Графік залежності вхідного струму від опору ізоляції

Зв'язаний комплекс струму визначається за формулою (38):

(38)

Фактична потужність джерела живлення визначається за формулою (39):

(39)



Вт

Ом

Рисунок 2.17 - Графік залежності фактичної потужності від опору ізоляції



3. Техніко-економічна ефективність впровадження системи МПЦ-У

3.1 Методика розрахунку економічної ефективності

Розробка і застосування нової техніки потребує капітальних витрат, і розрахунки по визначенню ефективності нової техніки можна робити так же, як і розрахунки ефективності капітальних вкладень. Відповідно до цього і проводяться розрахунки економічної ефективності від упровадження проектованих пристроїв у даному проекті.

У поняття “нова техніка” входять: технічна ефективність виробництва, що підвищує, і продуктивність праці, що відповідає по своїм техніко - економічних показниках світовому рівню, а також прогресивна технологія і передові методи організації виробництва, що забезпечують підвищення його ефективності.

Економічна ефективність нової техніки залежить від багатьох чинників. Головними з них є техніко-економічні параметри: матеріалоємність і трудоємкість у виготовленні, надійність і продуктивність у роботі, простота в обслуговуванні і легкість ремонту, габаритні розміри нової техніки, тобто займаєма нею площа виробничого приміщення.

Щоб знайти найбільш раціональні шляхи застосування нової техніки, необхідно мати певну систему економічних важелів - визначників ефективності, що залежать від якісного і кількісного аналізу впливу нової техніки на виробництво в цілому і на певні його сторони. Достовірність такого аналізу обумовлюється вибором критерію і системи показників ефективності, установленням залежності між ними з рахунком наслідків широкого впровадження нової техніки. Впровадження нової техніки означає її вмикання у виробничий процес у якості елемента системи машин, що функціонує під дією живої праці людини. У виробничому освоєнні нової техніки реалізується кінцева ціль НТП, як від підвищення економічної ефективності виробництва і рішення соціальних задач.

Визначення рівня ефективності виробництва, заходів по новій техніці являє собою об'єктивний процес вибору оптимального засобу рішення актуальних задач і вибору найважливіших напрямків розвитку науки і техніки з метою зосередження наявних ресурсів на рішення цих задач. Розрахунки ефективності науково-технічних заходів (НТЗ) необхідні при плануванні технічного розвитку підприємств, упорядкуванні планів НТЗ, у тому числі впровадження нової техніки.

Вимір рівня ефективності нової техніки будується на сполученні вартісних і натуральних показників. До вартісних показників відносяться: об'єм витрат на проведення заходів, приріст прибутку від упровадження даних заходів.

До натуральних показників, що розкривають сутність нової техніки, відносяться: трудоємкість, виробіток, чисельність обслуговуючого персоналу, продуктивність, термін служби, число одиниць ремонтної складності устаткування і інші. Кожний із них відбиває якусь сторону матеріальної бази виробництва.

Як відомо, проблема оцінки ефективності у загальному виді зводиться до зіставлення або порівняння результату і витрат. Зіставлення результатів із витратами на нову техніку і формує судження про ефективність техніки і доцільності її створення і застосування.

Нова техніка може рахуватися ефективною тільки в тому випадку, якщо властиві їй експлуатаційні показники забезпечують у споживача необхідну економію витрат, що у порівнянні з витратами на створення й освоєння цієї техніки споживача перевищує нормативний розмір капіталовкладень. Отже узагальнюючими показниками ефективності заходів щодо нової техніки слід вважати показник річного економічного ефекту упровадження цих заходів.

У кінцевому рахунку критерієм економічної ефективності науки, нової техніки і капіталовкладень виступає підвищення продуктивності праці, що визначається як відношення ефекту, виготовленого в плані прийнятої одиниці часу, до витрат живої праці, використаних в процесі виробництва. За даним відношенням судять про економічну ефективність впровадження новітньої системи.

3.2 Розрахунок економічної ефективності від впровадження МПЦ

Показник економічного ефекту на всіх етапах реалізації нових систем визначається як перевищення вартості оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат, ресурсів за весь термін здійснення реалізації нових систем.

Спочатку розраховується кошторисна вартість елементної бази, застосованої при впровадженні нової техніки. Дані розрахунку зведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Вироби, що включаються до кошторису нової техніки

Найменування елементів	Кількість	Ціна за одиницю, грн	Сума, грн
Світлофор лінзовий карликовий двозначний	2	1270,00	2540,00
Привід електричний стрілочний	9	4021,20	36190,8
Ящик трансформаторний	38	1192,00	45296,00
Трансформатор сигнальний однофазний	66	212,55	14028,3
Трансформатор колійний однофазний	15	660,00	9900,00
Блок діодів и резисторів	8	55,8	446,4
Мікропроцесорний контролер	6	1380,00	8280,00
Мікропроцесорний контролер стрілок	4	2700,00	10800,00
АРМ ДСП	2	8350,00	16700,00
АРМ ШН	1	4920,00	4920,00
Статив кросовий	1	5455,00	5455,00
Комутатор лінії зв'язку	2	1720,00	3440,00
Мікроконтролер вводу	3	1540,00	4620,00
Світлофор спарений карликовий	4	2150,00	8600,00
Дросель трансформатор ДТ-2-150	16	7040,00	112640,00
Світлофор вихідний щогловий	7	2975,00	20825,00
Світлофор вхідний	2	4130,00	8260,00
Джерело безперебійного живлення	3	1350,00	4050,00
ЕОМ залежностей 1,2,3 каналів резервування ...

Подобные документы

• Обладнання станції пристроями блочної маршрутно-релейної централізації на основі електирчної централізації

  Поняття систем електричної централізації. Функції електричної централізації, як системи управління. Характеристика станції і ділянки, обґрунтування вибору централізації. Розміщення світлофорів з їхньою повною сигналізацією. Пропускна здатность станції.
  
  дипломная работа [51,5 K], добавлен 30.05.2009
  

• Система автоблокування залізничної дільниці

  Технічні основи проектування автоблокування. Обґрунтування системи автоблокування, її характеристика. Колієвий план залізничного перегону. Принципові схеми сигнальних установок автоблокування, ув’язки автоблокування з переїзними і станційними пристроями.
  
  курсовая работа [334,4 K], добавлен 03.10.2014
  

• Характеристика транспортної системи Індії

  Суть залізничного транспорту як найбільш популярного в Індії. Розвиток мереж міжнародних перевезень, які здійснюють індійські авіакомпанії. Головні морські порти країни. Розгляд державних та приватних автобусів. Використання трубопровідного транспорту.
  
  реферат [2,2 M], добавлен 14.03.2019
  

• Оцінка економічної безпеки залізничного транспорту

  Оцінка економічної безпеки залізничного транспорту, аналіз її фінансової та техніко-технологічної складової, значення та стратегічна мета забезпечення безпеки. Сутність складової економічної безпеки щодо людського фактору та інвестиційних перспектив.
  
  контрольная работа [674,7 K], добавлен 04.10.2010
  

• Залізничний транспорт України

  Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України. Вантажний та пасажирський залізничний транспорт. Розвиток транспортної інфраструктури. Управління процесом перевезень і господарською діяльністю залізничного транспорту.
  
  контрольная работа [70,2 K], добавлен 29.09.2015
  

• Проектування проміжної станції

  Складання немасштабної схеми стрілочної горловини. Розрахунок величини вставок між стрілочними переводами та аналіз достатності їх довжини. Технологія роботи проміжної станції, що проектується. Технічне обладнання станції та його взаємне розташування.
  
  курсовая работа [388,7 K], добавлен 29.11.2010
  

• Спеціалізація колій та технічне оснащення станції "Луганськ"

  Технічний опис залізничної станції м. Луганська. Техніко-експлуатаційна характеристика під’їзних колій та станції примикання. Характеристики вантажного обладнання, що використовується на під’їзних коліях. Технології вантаження вугілля на під’їзних коліях.
  
  отчет по практике [30,8 K], добавлен 23.11.2010
  

• Класифікація систем керування бензиновими двигунами внутрішнього згорання як об'єктів діагностики

  Етапи розвитку системи паливоподачі: застосування електромагнітного клапану економайзера примусового неробочого ходу, впровадження мікропроцесорних систем, відмова від карбюратора. Характеристика переваг використання системи упорскування палива.
  
  контрольная работа [41,0 K], добавлен 03.10.2010
  

• Оптимізація завозу–вивозу вантажів у вузлі взаємодії залізничного, річкового і автомобільного транспорту

  Визначення параметрів вхідного потоку поїздів, що прибувають на станцію. Оптимізація взаємодії залізничного і річкового транспорту при перевезенні будівельних вантажів. Побудова графіку статистичного розподілу величини поїздів і функції їх розподілу.
  
  курсовая работа [2,8 M], добавлен 07.05.2011
  

• Удосконалення технології взаємодії сортувальної станції "О" з прилеглими дільницями

  Комплексні критерії раціоналізації технології взаємодії сортувальної станції та прилеглих дільниць. Аналіз існуючої схеми роботи станцій з дослідженням вхідних та вихідних поїздопотоків. Обґрунтування економічної доцільності запропонованих заходів.
  
  дипломная работа [423,4 K], добавлен 03.02.2012
  

• Проектування нової вузлової дільничної станції

  Вибір типу і схеми вузлової дільничної станції. Взаємне розташування пристроїв, визначення числа колій у парках станції. Розрахунок пропускної спроможності стрілочних горловин. Складання зведеної таблиці пересувань. Технічна характеристика станції.
  
  курсовая работа [200,7 K], добавлен 09.02.2011
  

• Система охолодження ГАЗ-53

  Технічні і технологічні дані про автомобіль ГАЗ-53. Детальна будова системи охолодження, аналіз дефектів на її деталях та вузлах. Економічне обґрунтування способу та методу ремонту, перелік робіт, послідовність їх проведення; післяремонтна діагностика.
  
  курсовая работа [5,7 M], добавлен 06.07.2011
  

• Технічна експлуатація і ремонт тягового рухомого складу

  Розробка графіка обороту локомотивів і визначення їх кількості для заданих розмірів руху залізничного транспорту. Складання розкладу і побудова графіку руху поїздів на дільниці обороту локомотивів. Час стоянки на станції основного депо для заміни бригади.
  
  курсовая работа [224,3 K], добавлен 17.12.2016
  

• Логістика міжнародних перевезень

  Основні положення логістики перевезень. Командно-адміністративне управління економікою транспорту. Принципи побудови логістичних систем. Складові організаційно-технологічних систем. Підприємства автомобільного транспорту та задачі їх функціонування.
  
  реферат [41,2 K], добавлен 05.07.2009
  

• Організаційна та експлуатаційна діяльність на сортувальній станції

  Техніко-експлуатаційна характеристика станції та спосіб визначення її класності. Спеціалізація основних пристроїв на станції: парків і колій. Визначення ворожості поїзних і маневрових маршрутів. Аналітичний розрахунок потреби маневрових локомотивів.
  
  курсовая работа [370,7 K], добавлен 29.10.2014
  

• Організація роботи дільничної станції "А"

  Техніко-експлуатаційна характеристика дільничної станції "А". Спеціалізація парків і колій. Маршрути руху поїздів, локомотивів і маневрових пересувань. Організація та нормування маневрових операцій. Норми часу на операції з поїздами і вагонами на станції.
  
  курсовая работа [260,5 K], добавлен 30.01.2016
  

• Організація станції технічного обслуговування автомобільного транспорту

  Організаційна структура і управління підприємством. Майно і власність підприємства. Організація бухгалтерського облікута обліку активів. Облік праці та її оплата на підприємстві. Затрати і фінанси. Податки і обов'язкові платежі. Бухгалтерська звітність.
  
  отчет по практике [466,3 K], добавлен 24.11.2008
  

• Характеристика видів транспорту

  Техніко-економічна характеристика видів транспорту, їх переваги та недоліки: залізничний, автомобільний, внутрішній водяний (річковий) транспорт, морський, повітряний, трубопровідний, промисловий. Спеціалізовані та нетрадиційні види транспорту.
  
  реферат [58,4 K], добавлен 28.12.2007
  

• Проект провадження робіт по спорудженню контактної мережі на станції

  Характеристика поздовжнього профілю і плану лінії. Земляне полотно, штучні споруди і верхня будова колії. Наявна пропускна спроможність ділянки. Обсяг основних робіт при електрифікації. Розрахунок техніко-економічної доцільності введення електричної тяги.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 25.05.2015
  

• Аналіз варіантів реконструкції автозаправної станції

  Характеристика АЗС як системи масового обслуговування: аналіз транспортних потоків, умови обслуговування, організація управління. Розробка, обґрунтування вибору і оцінка ефективності варіантів реконструкції АЗС; побудова сітьового графіка виконання робіт.
  
  курсовая работа [345,6 K], добавлен 16.04.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам