Автоматизація технологічних процесів обробки вантажу в аеропорту

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Кафедра організації авіаційних перевезень

ДИПЛОМНА РОБОТА

Випускника освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

Тема:

Автоматизація технологічних процесів обробки вантажу в аеропорту

Виконавець: Кравченко К.О.

Керівник: доцент Єрмак О.М.

Київ - 2018

ЗАВДАННЯ

На виконання дипломної роботи

Кравченка Кирила Олександровича

1. Тема дипломної роботи (проекту) «Автоматизація технологічних процесів обробки вантажу в аеропорту» затверджена наказом ректора від «13»вересня 2017 р. №2404 ст.

2. Термін виконання проекту (роботи): з 16.10.17 р. по 11.02.18р.

3. Вихідні дані до роботи (проекту): аналітичні матеріали ICAO, Державіаслужби України, статистичні дані ДКПМА «Харків»

4. Зміст пояснювальної записки:

Теоретичний матеріал по вантажу, технологіям обробки вантажу в аеропортах.

Коротка характеристика ДКПМА «Харків».

Аналіз показників виробничо-господарської діяльності ДКПМА «Харків».

Аналіз існуючих технологій обробки вантажу в вантажному терміналі ДКПМА «Харків»

Дослідження сучасних технологій обробки вантажу

Розробка проектних пропозицій щодо запровадження RFID-технологій в вантажному терміналі ДКПМА «Харків»

Побудова бізнес-моделі. Розрахунок показників економічної ефективності проектних пропозицій щодо запровадження RFID-системи в ДКПМА «Харків»

5. Перелік обов'язкового графічного (ілюстративного ) матеріалу:

Динаміка та структура показників виробничо-господарської діяльності ДКПМА «Харків»;

динаміка та структура показників фінансової діяльності ДКПМА «Харків», результати проектних розрахунків.

6. Календарний план-графік

№ пор.	Завдання	Термін виконання	Відмітка про виконання
1.	Збір та аналіз теоретичних даних по вантажу, обробці. Статистичної інформації щодо виробничо-фінансової діяльності аеропорту	14.09.17 - 23.09. 17	Виконано
2.	Написання та оформлення аналітичної частини дипломної роботи	03.10.17 - 15.10.17	Виконано
3.	Дослідження сучасних автоматизованих технологій обробки вантажу в аеропортах світу	20.10.17 - 29.10.17	Виконано
4.	Розробка проектних пропозицій щодо запровадження RFID-технологій обслуговування пасажирів в ДКПМА «Харків»	08.11.17 - 24.11.17	Виконано
5.	Написання та оформлення проектної частини дипломної роботи	11.12.17 - 21.12.17	Виконано
6.	Написання та оформлення вступу та висновків дипломної роботи	03.01.18 - 05.01.18	Виконано
7.	Оформлення пояснювальної записки та роздаткового матеріалу	08.01.18 - 17.01.18	Виконано

7. Консультанти з окремих розділів

Розділ	Консультант (посада, ПІБ)	Дата, підпис
		Завдання видав	Завдання прийняв
1. Теоретична, аналітична частина	доцент, Єрмак О.М
2. Проектна частина	доцент, Єрмак О.М

Дата видачі завдання: «14» вересня 2017 р.

Керівник дипломної роботи (проекту) /Єрмак О.М/

Завдання прийняв до виконання /Кравченко К.О/

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до дипломної роботи «Автоматизація технологічних процесів обробки вантажу в аеропорту» містить: 107 сторінок, 13 рисунків, 15 таблиць, 25 використаних джерел, 1 додаток.

Ключові слова: RFID, радіочастота, аеропорт, ефективність, повітряне судно, рейс, дохід, витрати

Об'єктом дослідження в даній роботі виступив вантажний термінал міжнародного аеропорту «Харків». Предметом дослідження - автоматизація процесів обробки вантажу в аеропорту.

Метою дипломної роботи є розробка шляхів автоматизації технологічних процесів обробки вантажів. Розраховані показники економічної ефективності проектних пропозицій щодо підвищення рівня автоматизації процесів з урахуванням вибору сучасної системи обліку та планування на складі.

Методи дослідження. На виконання завдань використані наступні методи досліджень: методи фінансового аналізу виробничої та господарської діяльності підприємств; ретроспективного аналізу; метод контролю доходів за польотною документацією; методи виміру витрат на авіаперевезення.

Відповідно до мети дослідження в дипломній роботі вирішені наступні завдання: виконано аналіз виробничо-фінансової діяльності вантажного терміналу аеропорту «Харків», аналіз технології обробки вантажу, розроблена проектна пропозиція щодо підвищення рівня автоматизації технологічних процесів обробки вантажу в аеропорту «Харків», зроблено економічне обґрунтування.

Матеріали дипломної роботи рекомендується використовувати у навчальному процесі, у проведенні наукових досліджень.

ЗМІСТ

• ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
• ВСТУП
• 1. Теоретична частина
• 1.1 Аналіз сучасного стану
• 1.1.1 Класифікація вантажних терміналів і їх функції
• 1.1.2 Класифікація вантажів
• 1.1.3 Види обробки вантажу в аеропорту
• 1.2 Основні технології автоматизації процесу обробки аеропортових вантажів
• 1.2.1 E-freight
• 1.2.2 Інтегровані багатоцільові комп'ютерні системи (АСУ)
• 1.2.3 RFID
• 3.1.1 Переваги та обмеження RFID-технологій
• 3.2 Обмеження RFID технології
• 3.3 Порівняння RFID зі штрих-кодом
• 3.4 Впровадження RFID технології ідентифікації вантажів
• 3.4.1 Сфера потенційного застосування
• 3.4.2 Створення бізнес-моделі RFID для вантажного терміналу аеропорту «Харків»
• 3.4.3 Технічні змінні RFID- системи
• 3.4.4 Вартість RFID-обладнання
• 3.5 Економічне обґрунтування впровадження в робочий процес системи безконтактної ідентифікації RFID
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АІС - автоматична ідентифікаційна система

ПДУ - пульт дистанційного управління

БД - база даних

ТЗД - термінал збору даних

ПБТРР - правила безпеки транспортування радіоактивних речовин

ПК - персональний комп'ютер

ТОВ - товариство з обмеженою відповідальністю

RFID - radio frequency identidication

ПС - повітряне судно

АС - аеродромна служба

ССТ - служба спецтранспорту

МС - місця стоянки

РД - рульова доріжка

ПММ - паливо-мастильні матеріали

ЗПС - злітно-посадкова смуга

IATA - міжнародна асоціація повітряного транспорту

АПС - агенція повітряних сполучень

КДП - контрольно-диспетчерський пункт

ВДСА - виробничо-диспетчерська служба аеропорту

КПП - контрольно-пропускний пункт

ICAO - міжнародна організація цивільної авіації

АК - авіакомпанія

АП - аеропорт

ВСТУП

При раціональному виборі транспорту фахівці звертають увагу на його відповідність властивостям вантажів, що перевозяться. Головним критерієм є збереження вантажів, найкраще використання місткості і вантажопідйомності транспорту, зниження витрат на перевезення. Послуги з перевезення вантажів повітряним транспортом є найшвидшим і надійним способом доставки вантажів. Широка географія польотів, можливість здійснювати перельоти на великі відстані за короткий час і неагресивність середовища транспортування роблять використання авіаперевезень дуже вигідним і зручним.

Не дивлячись на відносно високу вартість авіаперевезень вантажу в порівнянні з іншими видами транспортування (наземним або морським), використання авіаперевезень особливо активно використовується при транспортуванні на великі відстані вантажів, для доставки яких важливі швидкість і збереження (продукти, термінові вантажі, дорогі товари, медикаменти та ін.).

Послуги з перевезення вантажів повітряним транспортом дозволяє істотно скоротити загальний час доставки вантажу і вирішує проблему транспортування вантажів практично в будь-яке місце на земній кулі.

Особливості в організації перевезень вантажів: підвищення якості наземної обробки вантажів і продуктивності праці на основі комплексної механізації процесів обробки вантажів, можливість розширення систем наземного обслуговування вантажних перевезень, раціоналізація перевізного процесу на повітряному транспорті з метою підвищення швидкісного ефекту. До завдань організації перевезень відносяться також механізація, автоматизація перевізних операцій в аеропорту, зміст складського і вагового господарства, організація диспетчерського спостереження і контролю в аеропортах за експлуатаційною готовністю технічних засобів повітряного транспорту для забезпечення регулярності перевезень.

Повне забезпечення споживачів народного господарства країни в перевезеннях з високою ефективністю і якістю вимагає широкого впровадження комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт.

З цією метою передбачено послідовне здійснення переходу від створення і впровадження окремих машин і технологічних процесів до розробки і виробництва високоефективних систем, машин, обладнання, приладів і технологічних процесів, що забезпечують комплексну механізацію та автоматизацію на всьому шляху переміщення вантажів від відвантаження до реалізації у споживача. Значно збільшується обсяг перевезень вантажів в контейнерах, перш за все в великотоннажних, а також в пакетованому вигляді.

Поряд із здійсненням подальшої технічної реконструкції вантажного господарства транспорту значна частина приросту вантажообігу повинна освоюватися за рахунок розтину і використання резервів, раціональної організації перевізного процесу, шляхом подальшого вдосконалення комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт і складських операцій, широкого впровадження наукової організації праці.

Прийняті засоби комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт повинні, при найменших капітальних витратах забезпечувати високу продуктивність праці, нижчу собівартість робіт, повне збереження вантажу і рухомого складу і найменший термін простою рухомого складу під вантажними операціями.

Вибір раціональних схем механізації вантажно-розвантажувальних робіт і способів транспортування вантажів на тому чи іншому транспортному або промисловому об'єкті слід проводити з урахуванням інтересів як зовнішнього транспорту, так і транспорту підприємства, складських територій та приміщень.

Раціональна схема автоматизації повинна забезпечити:

* комплексну автоматизацію робіт на всіх етапах переробки вантажу;

* зниження собівартості переробки вантажу;

* підвищення продуктивності праці і скорочення кількості зайнятої робочої сили на основі сучасної організації праці та використання коштів автоматизації;

* скорочення ручної праці на переробці вантажу;

* полегшення умов праці обслуговуючого персоналу;

* безпеку при проведенні робіт.

Вибір оптимального рішення може бути зроблено в результаті всебічного порівняння різних варіантів за показниками, що враховує, наскільки повно кожен з варіантів вирішує завдання, поставлені перед розробником. При цьому головним чинником є показники техніко-економічної ефективності: собівартість перевантаження, продуктивність, рентабельність, терміни окупності та інші.

Метою дипломного проекту є розробити методологію впровадження транспортно-вантажної системи для автоматизації вантажно-розвантажувальних процесів обробки вантажу в аеропорту. Виконати техніко-економічні розрахунки, пов'язані з обґрунтуванням прийнятих рішень і графічне опрацювання.

Наукова новизна роботи полягає в те, що в ній:

- Розроблено оригінальну концепцію введення динамічної інтеграції засобів автоматизації обробки вантажу в терміналі;

- Отримані результати, що дозволяють підвищити ефективність обробки вантажу на основі моделей, методів і процедур динамічної інтеграції засобів автоматизації;

- !Розроблені, моделі, методи і !процедури реалізовані можуть бути використані в. реальних умовах виробничої діяльності авіаційних підприємств (аеропортів).

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Аналіз сучасного стану

1.1.1 Класифікація вантажних терміналів і їх функції

Транспортні термінали можуть класифікуватися за різними ознаками: за видами вантажів, що переробляються, кількістю видів транспорту, характеру ринкового сегмента і т.д. Деякі класифікації вантажних транспортних терміналів наведені в табл. 1.

Функції, що виконуються терміналами в сучасній логістичної системі, можуть бути зведені в чотири основні групи, описані нижче.

Таблиця 1.1.

Класифікація вантажних транспортних терміналів

Ознака класифікації	Різновиди терміналів
За вантажами до обробки	термінали для насипних вантажів; термінали для навалювальних і насипних вантажів; термінали для тарно-штучних вантажів; термінали для вантажів "необалк"; термінали для переробки контейнерів та інших інтермодальних транспортних одиниць; термінали "Rо-Rо" для обробки суден з горизонтальним вантажем;
Кількість видів транспорту	унімодальні термінали; інтермодальні термінали (іноді термінали, де стикуються два або три види транспорту, називають "бімодальними" і "трімодальними" відповідно);
Характер сегмента ринку	термінали загального користування; термінали для обслуговування групи клієнтів або одного клієнта (часто створюються ЗРL - профайлером і виконують функції хаба); термінали в складі логістичних центрів; термінали, створювані вантажовласниками для власних потреб;
Характер взаємодії з іншими логістичними об'єктами	термінали, що діють автономно; інтегровані термінали (наприклад, транспортний термінал, інтегрований в складський або виробничий комплекс);
Роль в термінальній системі	термінали, що обслуговують певну територію; перевалочні термінали (хаби);

1.1.2 Класифікація вантажів

Всі вантажі, що транспортуються авіаційним транспортом, підрозділяються на кілька категорій. Залежно від цих категорій, до вантажів, що перевозяться, пред'являються різні вимоги до умов транспортування, упаковки, зберігання, митного оформлення, документів, необхідних для оформлення перевізної документації та вимог щодо забезпечення безпеки вантажу, повітряного судна, екіпажу і пасажирів, якщо вантаж буде перевозитися на пасажирському літаку. Згідно джерелу [9] вантажі підрозділяються на спеціальні і звичайні.

Спеціальні:

1) швидкопсувні - це такі вантажі, при перевезенні яких, їх фізичні або хімічні властивості залишаються незмінними протягом не більше, ніж 24 години. Наприклад: будь-які швидкопсувні продукти, медичні препарати з обмеженим терміном дії після їх виготовлення, деякі види насіння і т.п.

2) Живі тварини - під це визначення, в авіаційному транспорті, потрапляють не тільки всілякі ссавці, як дикі, так і домашні, а й риби, земноводні та комахи.

3) Цінні вантажі - це вантажі, заявлена вартість яких дорівнює або перевищує еквівалент тисячі доларів США за один кілограм фактичної ваги. Наприклад: високоточні прилади, твори мистецтва, цінні метали, грошові знаки та цінні папери і т.п.

4) Людські останки (вантаж 200) - під це визначення потрапляють останки людей (не прах), які знаходяться у внутрішньому запаяному труні, який, в свою чергу, перебувати у зовнішній упаковці у вигляді ящика і обгорнутий брезентом. Таке перевезення вимагає наявність спеціальних документів і засобів обробки.

5) Небезпечні і вантажі спеціального призначення - під це визначення потрапляє величезна кількість виробів різних галузей промисловості.

Існує спеціальна система класифікації і визначення небезпечних вантажів згідно регламентуючих документів ICAO та IATA. Це можуть бути лакофарбові вироби, луги, отруйні речовини, сухий лід, будь-які види зброї і його частини і т.п.

Рис. 1.1 Позначення класів небезпечних вантажів

Класифікація небезпечних вантажів згідно IATA:

Клас небезпеки 1: Вибухові речовини

Підклас 1.1: Речовини і предмети, які несуть в собі небезпеку вибуху масою;

Підклас 1.2: Речовини і предмети, які несуть в собі небезпеку осколкового вибуху, але не становлять небезпеки масового вибуху

Підклас 1.3: Речовини і предмети, які характеризуються небезпекою загоряння і незначною небезпекою вибуху, або незначною небезпекою осколкового вибуху, або тим і іншим, але не становлять небезпеки масового вибуху

Підклас 1.4: Речовини і вироби, що не становлять значної небезпеки

Підклас 1.5: Речовини дуже низької чутливості, які характеризуються небезпекою вибуху масою

Підклас 1.6: Речовини надзвичайно низької чутливості, що не характеризуються небезпечною вибуховою масою

Клас небезпеки 2: Гази

Підклас 2.1: Горючі гази

Підклас 2.2: Займисті, не токсичні гази

Підклас 2.3: Токсичні гази

Клас небезпеки 3: Легкозаймисті рідини

Клас небезпеки 4: Легкозаймисті тверді речовини; речовини, здатні до самозаймання; речовини, які при контакті з водою виділяють легкозаймисті гази

Підклас 4.1: Легкозаймисті тверді речовини

Підклас 4.2: Речовини, здатні до самозаймання

Підклас 4.3: Речовини, які при контакті з водою виділяють легкозаймисті гази

Клас небезпеки 5: Окислі речовини і органічні пероксиди

Підклас 5.1: речовини, що окислюють

Підклас 5.2: Органічні пероксиди

Клас небезпеки 6: Токсичні та інфекційні речовини

Підклас 6.1: Токсичні речовини

Підклас 6.2: Інфекційні речовини

Клас небезпеки 7: Радіоактивні речовини

Клас небезпеки 8: Корозійні речовини

Клас небезпеки 9: Інші небезпечні речовини і предмети

Звичайні вантажі - це всі інші вантажі, які не підпадають під всі перераховані вище категорії.

Якщо вантаж класифікований по одній з вище перерахованих категорій, це не означає, що він не може підпадати під умови для іншої категорії, в цьому випадку виконуються вимоги до транспортування по обом категоріям. Наприклад, радіоактивний ізотоп, що застосовується в медичній промисловості, є як небезпечним, так і цінним вантажем.

1.1.3 Види обробки вантажу в аеропорту

Існують три загальних види обробки вантажу в аеропорту:

- транспортна обробка вантажу;

- складська обробка вантажу;

- термінальна обробка вантажів.[9]

Транспортна обробка

Транспортна обробка включає в себе: навантаження і розвантаження вантажів і багажу пасажирів незалежно від виду транспорту, що використовується для перевезення, включаючи вантажно-розвантажувальну діяльність.

Вантажно-розвантажувальні роботи з контейнерами на повітряному транспорті виробляються на перонах аеропортів і вантажних складах, для чого використовуються бортові засоби механізації та аеродромне обладнання для вантажно-розвантажувальних операцій.

Обробка вантажів (пошти) - комплексний вид послуг і (або) робіт щодо навантаження (розвантаження), перевантаження (перевалки) вантажів (пошти) і (або) багажу з одного виду транспорту (тип повітряного судна) на інший вид транспорту (тип повітряного судна ) при перевезеннях в прямому і непрямому міжнародному сполученні, прямому і непрямому змішаному сполученні, в тому числі переміщення вантажів (пошти) в межах аеродрому або аеропорту і їх технологічне накопичення і збереження, або по перевантаженню вантажів (пошти) без їх технологічного накопичення з одного виду транспорту (т п повітряного судна) на інший вид транспорту (тип повітряного судна).

Обробка вантажу на складі

Складські приміщення призначаються для тимчасового зберігання різного майна. У них створюються всі умови, а застосовується обробка вантажу для того, щоб поміщені товари не втратили споживчі якості протягом зазначеного терміну експлуатації. Значною мірою це стосується таких продуктів як м'ясо, напівфабрикати, ковбаса, молоко, сир, овочі, фрукти. Ці продовольчі товари повинні зберігатися при певній температурі і вологості, що забезпечується за рахунок кондиційних установок. Для облаштування потужного комплексу, оснащеного передовим обладнанням, необхідні серйозні капіталовкладення. Тому багато підприємців розміщують свої товари на орендованих площах, де їм надають повний спектр послуг, що складається з таких як охорона майна, обробка вантажу, обслуговування приміщень.

Складська обробка вантажів включає в себе такі заходи, як переміщення товарів на склад, вивантаження, в разі необхідності і за згодою з клієнтом приміщення їх в додаткову упаковку. Транспортними компаніями в даний час виявляються такі послуги, як доставка товарів, а також їх розвантаження і складування, тому транспортне оброблення вантажів та їх зберігання широко затребувані у суб'єктів підприємницької діяльності.

Крім правильного транспортування товару необхідно здійснити його навантаження і розвантаження, крім того, якщо він відрізняється специфічними якостями, то для його перевезення може знадобитися дозвіл і спеціальна техніка. Якщо товар не тільки перевозитися, але і потребує зберіганні, то його слід розміщувати в спеціальних комплексах, які гарантують його збереження.

Термінальна обробка вантажів

Термінальна обробка вантажу здійснюється в кілька етапів, які передбачають його завезення на територію терміналу, обробку вантажу, перевезення до терміналу призначення, обробку на терміналі і подальше вивезення з території. При міжнародних перевезеннях вантажі, що приходять на термінал, потребують проходження різних митних процедур, обробку, зберігання і т.д. Сучасні термінальні комплекси обладнані високо автоматизованими системами обробки, сортування та комплектування вантажів, вони автоматично сканують штрих-код на тарі.

Спеціалізовані організації, які надають таку послугу, як транспортна обробка і зберігання вантажу здійснюють ручне і механізоване навантаження і вивантаження товарів, застосовують сучасне обладнання і виконують всі вимоги і норми техніки безпеки. Крім того, термінальна обробка вантажу полягає в прийомі товару по артикулах або іншим важливим для клієнта характеристикам з подальшим сортуванням і відбраковкою. Також проводиться робота по поверненню браку в інтересах замовника. Правильно складається супровідна документація з метою виключення непередбачених ситуацій, а також інші необхідні дії. На даний момент складська обробка вантажу передбачає оплату, упаковку картоном або в дерев'яні ящики, здійснюється упаковка листами ДВП, пінопластом, пломбування і маркування вантажу.

Додаткову обробки зазвичай вимагають тендітні і коштовні вантажі, медикаменти, поміщені в скляну тару, скляні і керамічні вироби, оргтехніка та електроніка, мототехніка, рідини в пластмасовій та скляній тарі, косметика і парфумерія, радіатори опалення, запасні частини до автомобілів з пластика і скла, сантехнічні прилади, обладнання, механізми та верстати, вироби зі скла та пластмаси, меблі та продукція з дерева.

Важливими етапами процесу організації транспортування вантажів є термінальна обробка, а також безпосередньо саме вантажоперевезення. Дані процеси складаються з таких основних моментів:

- ввезення товарів безпосередньо на територію терміналу;

- якісна їх обробка, здійснювана на терміналі відправлення;

- транспортування від терміналу відправлення в кінцевий пункт (термінал призначення);

- здійснення обробки продукції, що перевозиться, обладнання та ін. На території терміналу безпосереднього призначення з подальшим вивезенням з даної території.

У процесі організації міжнародних перевезень всі доручені компанії-перевізнику товари, що надійшли на певні термінали, проходять через такі процедури, як термінальна обробка вантажу, а також забезпечення належних умов їх зберігання.

Сучасні термінальні комплекси використовують у своїй роботі високо автоматизовані системи, призначені для здійснення обробки, сортування, а також подальшого укомплектування вантажів, призначених для рітейлерів. Крім іншого, дане обладнання здійснює автоматичне сканування штрих-кодів на різних видах упаковки.

Крім здійснення процесів навантаження і вивантаження товарів, така процедура, як обробка вантажів на території терміналів передбачає виконання наступного комплексу дій:

- установка вантажів на спеціальні піддони з подальшою упаковкою їх стрейч-плівкою / широким скотчем. Завдяки таким діям товари якісно захищаються від потрапляння вологи, крім того, їм забезпечується додаткова стійкість. Зворотна процедура здійснюється вже при одержувачі, по прибуттю вантажу в кінцевий пункт призначення;

- лати, тобто установка поклажі на піддон з подальшим решетуванням його дерев'яними дошками, з метою захисту від механічних пошкоджень;

- упаковка за допомогою картону, знову-таки з попередньою установкою вантажу на піддон з дерев'яних рейок;

- з тим, щоб забезпечити своїм товарам максимальний рівень збереження і граничну стійкість, необхідно використовувати в якості упаковки дерев'яні ящики, здатні гарантувати майну захист від різних механічних пошкоджень;

- здійснення обрешітки вантажу в вагоні (при використанні для перевезення ж/д транспорту);

- особливо цінні, а також тендітні вантажі прийнято упаковувати з використанням листів пінопласту, що виконують роль додаткових захисних пристосувань, що забезпечують максимальну ступінь збереження вантажу. Крім того, подібний додатковий захисний шар гарантує огорожу товарів від будь-яких перепадів температур;

- пломбування і маркування упаковок з різними товарами. Завдяки таким діям стає можливим забезпечення схоронності вантажів і їх гранично коректної обробки в подальшому.

Основна маса сучасних підприємців замовляє послуги термінальної обробки вантажів в основному для того, щоб домогтися отримання умов доставки, здатних послужити гарантією мінімізації підвищення загальної вартості товару.

Таке подорожчання зазвичай досягається завдяки нарахуванню оплати за зберігання і переміщення вантажів.

Сьогодні найбільш доступним вважається процес автопереміщення різних груп товарів. До того ж такий спосіб дозволяє грамотно скорегувати маршрут доставки в разі виникнення будь-яких непередбачених ситуацій, а також виходячи з міркувань скорочення шляху і забезпечення максимально можливої збереження товару.

1.2 Оснонвні технології автоматизації процесу обробки аеропортових вантажів

1.2.1 E-freight

Не дивлячись на те, що дана технологія вже не нова, більшість українських аеропортів досі не перейшли на такий стандарт.

E-Freight - міжнародний стандарт безпаперового оформлення і супроводу вантажних повітряних перевезень, рекомендований Міжнародною асоціацією повітряного транспорту (ІАТА) до використання в тих країнах, де розвинені вантажні авіаперевезення.

Впровадження e-Freight здійснюється в рамках Міжнародної галузевої Програми ІАТА щодо спрощення ведення бізнесу (Simplifyingthe Businessof Air Cargo).[9]

Сутність e-Freight полягає у відмові від використання паперових документів і їх заміну на відповідні електронні документи та повідомлення при взаємодії в процесі підготовки, оформлення і виконання вантажного перевезення повітряним транспортом:

- взаємодії учасників перевезення з державними органами влади;

- при взаємодії державних органів влади між собою;

- при взаємодії учасників перевезення між собою.

І як наслідок, для ефективного застосування e-Freight пілотний проект охоплює взаємодію після виконання перевезення, при якому потрібні документи і / або спец-позначки на них як свідчення виконання даної перевозки.

E-Freight - вимоги до організації процесів оформлення і виконання вантажного перевезення повітряним транспортом при заміні паперових документів на відповідні електронні документи та повідомлення.

Переваги використання стандарту e-Freight (за оцінкою IATA)

- зниження витрат: сумарна економія в світовій галузі до 4.9 мільярдів доларів щорічно;

- швидкість обслуговування вантажів: рішення по випуску вантажу протягом 10 хв.;

- висока надійність і точність: одноразове введення вихідних даних в пункті відправлення вантажу;

- прозорість процесів: електронна документація дозволяє відстежувати статус перевезення в режимі реального часу;

Необхідні заходи для впровадження стандарту e-Freight:

- розробити технологію оформлення і супровід вантажних авіаперевезень відповідно до законодавства України на базі операційних процедур, рекомендованих ІАТА (E-freight Operational Procedures - EFOP), а також схему взаємодії учасників вантажного авіаперевезення і федеральних органів виконавчої влади в Україні в рамках електронної взаємодії

- внести необхідні зміни в нормативно-правові акти, щоб забезпечити легітимність електронних документів і відміток в них;

- забезпечити технічні рішення і підготувати ІТ-системи для електронної взаємодії, в тому числі для застосування електронно-цифрового підпису;

- забезпечити підготовку і навчання кваліфікованого операційного персоналу в штаті відповідних федеральних органів виконавчої влади і компаній - учасників вантажний авіаперевезення;

Документи в рамках стандарту e-Freight

В даний час ІАТА розглядає переклад в електронний формат 20 документів (12 обов'язкових, 8 додаткових). В Україні кількість і склад відповідних документів відрізняється від світової практики, крім того є відмінності в методології формування документального супроводу та оформлення вантажної авіаперевезення більшості інших країн (оформляється тільки вантаж / оформляється повітряне судно в єдиному пакеті з вантажем). У зв'язку з цим перелік розглянутих документів в рамках впровадження стандарту e-freight в Україні розширено.

1.2.2 Інтегровані багатоцільові комп'ютерні системи (АСУ)

Система управління складом - інформаційна система, що забезпечує автоматизацію управління бізнес-процесами складської роботи профільного підприємства.

Архітектура

Архітектура автоматизованої інформаційної системи управління складом побудована по трирівневого принципу. Перший компонент являє собою видиму для користувача частина - інтерфейс типу «людина-машина» - «клієнтську програму», за допомогою якого користувач здійснює введення, зміна та видалення даних, дає запити на виконання операцій і запити на вибірку даних (отримання звітів); цей компонент може бути доступний на комп'ютері, планшеті, смартфоні. Другий компонент (прихована від користувачів частина системи) - сервер бази даних, здійснює зберігання даних. Користувач через клієнтську програму ініціює процедуру запиту на вибірку, введення, зміна або видалення даних в базі даних (БД). Третій компонент - бізнес-логіка («завдання» або «процеси» - спеціалізовані програми обробки) здійснює ініційовану користувачем обробку даних, і повертає оброблені дані в БД, повідомляючи користувачеві через екран клієнтського додатка про завершення запитаної обробки.

Цілі впровадження

- активне управління складом;

- збільшення швидкості набору товару;

- отримання точної інформації про місце знаходження товару на складі;

- ефективне управління товаром, що має обмежений термін придатності;

- отримання інструменту для підвищення ефективності та розвитку процесів з обробки товару на складі;

- оптимізація використання складських площ.

Принцип роботи системи

Територія складу розбивається на зони за видами технологічних операцій з метою автоматизації процедур: прийому, розміщення, зберігання, обробки і відвантаження товарів, що дозволяє впорядковувати роботу персоналу на різних ділянках і ефективно розподіляти сфери відповідальності.

На стадії впровадження в систему заноситься опис фізичних характеристик складу, вантажної техніки, параметри всього використовуваного обладнання і правила роботи з ним.

Всі вантажі, що поступають позначені штрих-кодами. Проведення технологічних складських операцій під контролем системи проводиться на підставі даних штрих-кодів, місця зберігання та вантажної техніки. Вантажно-розвантажувальні роботи і працівники складу оснащуються радіотерміналами введення-виведення даних, які представляють собою переносний комп'ютер, що спілкується з головним сервером системи по радіоканалу. Система може використовувати будь-який з існуючих типів кодів або друкувати етикетки з внутрішнім штрих-кодом.

При проведенні інвентаризації фахівці за допомогою терміналів для збору даних (ТЗД) зчитують штрих-коди, які автоматично заносяться в бази даних приладів.

Система враховує всі вимоги до умов зберігання при розподілі місць зберігання для вступників на склад товарів. Наприклад, можуть враховуватися вологість, температурний режим, терміни придатності, виробники, терміни реалізації, постачальники, правила сумісності і будь-які інші параметри. Система автоматично підбирає місця зберігання для прийнятих вантажів і формує завдання для працівників складу. Завдання надходять на екран радіотерміналів у вигляді елементарних поетапних команд індивідуально для кожного працівника.

При формуванні команд система розробляє оптимальні маршрути переміщення техніки по території складського комплексу, що дозволяє зменшити холостий пробіг навантажувальних засобів.

Рис. 1.2 Автоматичний штабелер

На виконання операцій система призначає ту вантажну техніку, використання якої найбільш повно відповідає поставленому завданню. Виконання завдань підтверджується скануванням штрих-коду. Таким чином, система контролює всі дії працівника і дозволяє практично повністю виключити можливість помилкового розміщення вантажу або неправильного комплектування замовлення. В системі миттєво оновлюється вся інформація про місцезнаходження вантажів, наявність товару на складі, дії працівників і проведені операції. Для зручності є можливість контролю над складом в режимі двомірного графічного відображення. За результатами роботи або станом складу система дозволяє формувати звіти, які можуть як виводитися на друк, так і передаватися в корпоративну систему компанії. [15]

Завдання, які вирішуються системою

1. Приймання товару і матеріалів:

- приймання товарів в режимі реального часу з використанням радіотерміналів або паперових носіїв;

- друк штрихових кодів;

- гнучка ідентифікація як із замовленням на закупівлю або надійшли від постачальника попередніми повідомленнями про відвантаження, так і без них;

- приймання на відповідальне зберігання;

- перевірка відповідності і коректування даних.

2. Складування

- автоматичне складування або складування під контролем персоналу;

- настроюються правила складування для максимізації використання складського простору і / або продуктивності складських операцій;

- комплексні критерії побудови осередків зберігання;

- створення завдань зі складування;

- підготовка нефасованого товару різних постачальників до складування.

3. Автоматизація одноразової приймання та відвантаження товару:

- перевантаження отриманого товару для відправки замовникам;

- транзитна відвантаження продукції через склад.

4. Гнучке управління замовленнями і групами замовлень:

- комплексне угруповання замовлень.

- обробка і випуск замовлень групами з оптимізацією процесів і ресурсів;

- об'єднання і поділ партій товарів;

- функція ідентифікації товару по упаковці при відвантаженні і поверненні.

5. Поповнення запасів:

- параметри необхідності поповнення;

- поповнення неповними піддонами;

- спільне поповнення групи товарів на одному піддоні;

- автоматичне формування і відправка завдань поповнення;

- настройка стратегії поповнення;

- різні опції поповнення (штука, коробка, піддон).

6. Комплектація замовлень:

- автоматичне формування і відправка завдань співробітникам на комплектацію замовлень;

- комплектація безпосередньо в піддон з урахуванням вимог ергономіки, а також розмірів, ваги та інших параметрів товару;

- комплектація на транспортерну стрічку;

- комплектація партіями товару;

- підтримка вибірки штуками, коробками, повними піддонами;

- комплектація з використанням радіотерміналів або етикеток;

- комплектація по голосових команд, що подаються системою;

- упаковка;

- різні опції збірки (дискретна, групова, об'єднана);

- персоналізація замовлень під час збірки;

- генерація ідентифікаційних номерів відправляються контейнерів і їх відстеження;

7. Навантаження:

- складання розкладу відвантаження товарів з урахуванням пріоритетів;

- упорядкування та об'єднання товарів при вантаженні в залежності від послідовності доставки;

- навантаження, перевірка і закриття операції, керовані радіотерміналами;

- перевірка і закриття операції відправки;

- визначення (вибір) перевізника;

- маркування відповідності;

- створення супровідних документів.

8.Управління запасами:

- відстеження контейнерів;

- повна функціональність для роботи з ваговим товаром;

- гнучкість при переміщенні і коригування складських запасів;

- проміжна часткова інвентаризація;

- повна фізична інвентаризація з фіксацією ваги на вході і виході;

- контроль стану і отримання інформації про складські запаси в режимі реального часу;

- консолідація запасів по всіх РЦ;

- локалізація запасів і конфігурація площ і зонування складу;

- відстеження атрибутів майна (партія, код, серійний номер);

- облік дати і відстеження термінів реалізації товарів;

- відстеження власників майна, що зберігається;

- гнучка система перевідправки, розбивки на партії, переміщення запасів.

- гнучкі методики відпустки LIFO, FIFO, FPFO, FEFO, BBD

9.Управління завданнями персоналу:

- автоматичне формування і відправка завдань для:

- приймання;

- розміщення;

- переміщення запасів;

- підрахунок оборотності;

- поповнення запасів;

- комплектація замовлень;

- навантаження;

- відправки.

10. Планування роботи розподільного центру:

- складання графіка виконання завдань з їх перестановкою відповідно до пріоритетів;

- диспетчеризація і чергування завдань;

- масові переміщення.

11. Управління контейнерами:

- нанесення ліцензійної / патентної інформації;

- закладка в контейнер декількох різних товарів;

- ідентифікація товару по упаковці при відвантаженні і поверненні;

- визначення обмежень по спільному зберігання товарів.

12. Управління зберіганням і виробничими потужностями:

- визначення точного місця осередку зберігання;

- прогресивна оптимізація зберігання;

- автоматичне поповнення і переміщення на допоміжні склади;

- переміщення всередині організації;

- управління та оптимізація зберігання по термінах придатності;

- контроль і обробка небезпечних матеріалів;

- інспектування складського обладнання і планування дозаправки.

13. Управління людськими ресурсами

- облік робочого часу;

- відстеження завдань персоналу;

- звітність по людських ресурсів;

- проектування стандартів трудових ресурсів;

- визначення планової продуктивності праці.

Класифікація

- системи автоматизації початкового рівня (склади невеликих компаній, магазинів з невеликою номенклатурою);

- коробкові системи управління складом (склади 1000-10 000 мІ з великою номенклатурою, але невисоким товарообігом);

- адаптовані системи (великі логістичні компанії, розподільні центри, склади від 5000 мІ);

- конфігуровані системи (склади від 5000 мІ з великою номенклатурою і високим товарообігом).

На сьогоднішній день в Україні представлені рішення більше 20 розробників систем автоматизації процесів обробки вантажу різного класу, серед яких «Oblik», «Uislab» та інші. Як і раніше залишається високим відсоток так званих "самописних" систем, коли систему управління створюють самі працівники складу, які мають необхідні навички.

Фінансові вигоди від впровадження

Реалізація даних змін, крім якісних (прозорість, продуктивність, керованість і т.п.), має і кількісні показники. За рахунок підвищення рівня клієнтського сервісу завдяки поліпшенню якості роботи складу та відділу доставки і спільним з відділом продажів зусиллям в середньому за рік оборот компанії збільшується на 47%. Загальна продуктивність роботи зростає на 55%, помилки відвантаження зменшуються на 70%, час приймання товару скорочується на 41%, а недостача при річній інвентаризації - в 100 разів.

Впровадження даних систем не для кожної компанії буде вигідним і прибутковим. Подібні проекти займають дуже багато часу, особливо якщо реалізуються без зупинки компанії. Сам процес впровадження досить складний і дорогий, до того ж, вимагає допомоги кваліфікованих консультантів з боку. Дані рішення однозначно хороші для великих компаній з великими складами, великою глибиною і шириною складу, великими регулярними щоденними відвантаженнями і розвиненою філіальною структурою. Кваліфікований консультант допомагає якісно оцінити поточний потенціал компанії і розібратися, що саме потрібно робити і чи потрібно взагалі.

1.2.3 RFID

Згідно повідомлення прес-служби SITA RFID допоможе авіатранспортної галузі в найближчі сім років заощадити більше $3 млрд. У середині жовтня в Дубаї на всесвітньому симпозіумі IATA World Passenger була опублікована спільна програма компанії SITA і Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA) - SITA/IATA Business Case, згідно з якою застосування радіоміток призведе до зменшення кількості втраченого багажу на 25% до 2022 року. Очікується, що впровадження в аеропортах RFID-технології забезпечить авіакомпаніям значну економію коштів і отримає схвальні відгуки пасажирів.

Однією з основних причин втрати та несвоєчасну доставку багажу є помилка при виконанні стикувальних рейсів. RFID-технологія дозволяє поліпшити якість обробки трансферного багажу і скоротити кількість помилок. З її допомогою аеропорти, авіакомпанії і підприємства наземного обслуговування зможуть надійно відслідковувати багаж на всіх етапах перевезення. радіочастотна технологія ідентифікації відповідає вимогам Резолюції IATA 753, яка набирає чинності в 2018 році і наказує авіакомпаніям відстежувати кожну одиницю багажу з моменту реєстрації і до кінцевого пункту доставки по всьому маршруту перевезення.

Системи, засновані на RFID-технології, будуть інтегруватися в інтелектуальні системи управління і обробки багажу, використання яких уже допомогло авіакомпаніям значно заощадити. Відповідно до щорічного звіту компанії SITA про якість обробки багажу на повітряному транспорті SITA Baggage Report 2016, багажні системи допомогли скоротити кількість помилок на 50% в порівнянні з 2007 роком, коли було зафіксовано рекордне число неправильно обробленого багажу (46,9 млн. одиниць). Завдяки зменшенню кількості помилок, досягнутому навіть незважаючи на високі темпи зростання пасажиропотоку, загальна економія світової авіаіндустрії за цей період склала $22,4 млрд.

Впровадження RFID-технології дозволить посилити контроль над багажем і зменшити кількість помилок при його обробці. І це виграшна для всіх ситуація - аеропортам простіше працювати, авіакомпанії заощадять мільярди доларів, і пасажири залишаться задоволені.

Досвід використання технології радіочастотної ідентифікації, отриманий Delta Air Lines, показує, що RFID-мітки дозволяють коректно відстежити 99% вантажу.

Згідно з розрахунками SITA і IATA, модернізація систем обробки багажу не зажадає великих фінансових витрат. При вартості установки RFID-систем в середньому $0,1 з розрахунку на одного пасажира, очікувана економія становить понад $0,2 на пасажира. Деякі великі авіакомпанії та аеропорти вже впровадили RFID-технологію, при цьому вона повністю сумісна з існуючою технологією штрих-кодування, тому поширення RFID у всіх аеропортах буде вигідно для авіакомпаній, оскільки скоротить витрати і підвищить якість обслуговування пасажирів.

Інтеграція RFID-систем в дозволяє проводити заходи щодо оптимізації вихідної і вхідної логістики.

В Україні за допомогою RFID автоматизовані деякі виробництва в харчовій промисловості. У логістиці існують приклади комплексних розробок з використанням RFID - для морських контейнерних перевезень. Кожен контейнер оснащується міткою RFID, що містить інформацію про вантаж і скомбінувати з датчиками (наприклад відкриття, вмісту кисню і т.п.) І передавальної дані на центральну станцію збору даних на борту контейнеровоза, яка в свою чергу передає дані через супутниковий зв'язок. Таким чином власник вантажу отримує можливість відстежувати місце розташування і збереження вантажу.

Компанія Cinram, постачальник передзаписаних CD і DVD-дисків, впровадила перший в світі рішення RFID в УВЧ діапазоні. Для оптимізації входить логістики дві завантажувальних дверей складу матеріалів центрального сховища компанії Cinram в Альсдорф, Німеччина, були оснащені системою SIMATIC RF 600 RFID компанії Siemens AG.

У 2007 році компанія ШТРИХ-М впровадила систему збору доходів і автоматизації пасажирського транспорту в м Коломна (МО) з використанням безконтактних карт MiFare.

Німецький виробник підйомно-навантажувального обладнання Jungheinrich впровадив технологію RFID в систему складської навігації

У Німеччині на експериментальному майданчику мережі гіпермаркетів METRO проводиться експеримент по впровадженню радіочастотних міток у всіх магазинах мережі, в тому числі і в Україні. Планується, що ручні зчитувачі у касирів найближчим часом перестануть використовуватися. У разі, коли товар маркований радіочастотними мітками, покупець, набравши продукти у візок, провозить її через своєрідний турнікет на розрахунково-касовому вузлі. Встановлені сканери автоматично зчитують по радіоканалу всю інформацію про товар, який лежить в кошику. Продукти навіть не треба діставати з візка. Відразу ж друкується чек. Якщо розрахунок покупець веде за допомогою кредитної картки, то і присутність касира в цьому випадку вже не потрібно.

RFID-мітки застосовувалися для автоматизації приймання та обліку товару, а також в торговому для контролю за наявністю товару на полиці,. інвестиції в проект склали 164 тис. євро. (Недоступна посилання з 12-10-2016 [449 днів]).

У 2014 році весь одяг магазинів Zara, що входять в групу іспанської корпорації Inditex, була оснащена мітками RFID. Самі мітки розташовуються в антикражних АЛАРМ, прикріплених до одягу. Компанія отримала велику вигоду від збільшення швидкості прийому поставок і проведення інвентаризацій.

Структура RFID-системи

Мітки (tag) або транспондери - пристрої, здатні зберігати і передавати дані. У пам'яті міток міститься їх унікальний ідентифікаційний код. Мітки деяких типів мають перезаписувану пам'ять.

Зчитувачі (reader) - прилади, які за допомогою антен отримують інформацію з міток, а також записують в них дані

Антени використовуються для наведення електромагнітного поля і отримання інформації від міток, які потрапили в це поле

Система управління зчитувачами (middleware) - програмне забезпечення, яке формує запити на читання або запис міток, управляє зчитувачами, об'єднуючи їх в групи, накопичує й аналізує отриману з rfid-міток інформацію, а також передає цю інформацію в облікові системи. [17]

Принципи дії RFID-системи

Перед початком роботи системи мітка повинна бути нанесена або закріплена на предмет (об'єкт), який необхідно контролювати. Об'єкт з міткою повинен пройти первинну реєстрацію в системі за допомогою стаціонарного або переносного зчитувача. У контрольних точках обліку переміщення об'єкта необхідно розмістити зчитувачі з антенами. На цьому підготовча фаза завершена.

Контроль за переміщенням об'єкта буде полягати в читанні даних мітки в контрольних точках, для чого мітці досить потрапити в електромагнітне поле, створюване антеною, підключеної до зчитувача. Інформація з зчитувача передається в систему управління і далі в облікову систему, на підставі якої формується обліковий документ. При груповому читанні міток дані всіх прочитаних міток потрапляють в один обліковий документ, що фіксує переміщення об'єктів. [19]

1.3 Вибір технології для автоматизації обробки вантажу

Хоча RFID-технологія вже не нова, але в Україні більшість підприємств ще не використовує дану техніку або використовує лиш малу долю всіх функцій.

Використання RFID дозволяє проводити впізнавати об'єкти, зіставляти з точними координатами і пересилати інформацію в базу даних. RFID створює ефективний інструмент стеження за об'єктами, фіксує факт проходження вантажем або транспортом контрольних точок маршруту. І звичайно, важливим фактором є істотна економія часу.

Однак, незважаючи на свої переваги, в Україні RFID-технології не надто популярні. Підприємці, що впровадили RFID в свою систему, очікують миттєвих і високих результатів, але для цього спочатку потрібно вибудувати грамотну і правильну політику ведення бізнесу, а не сподіватися на швидкі результати і технології, які допоможуть заробити багато і швидко.

Вибір технології радіочастотної ідентифікації вантажу в терміналі аеропорту «Харків» вважаю оптимальним рішенням в силу наступних факторів:

- вантажний оператор терміналу аеропорту «Харків» - ТОВ «Полекс Експрес» є підприємством з середнім бюджетом;

- останні 2 роки вантажообіг терміналу стрімко падає, що потребує економії до скінчення кризи;

- IATA випустила резолюцію 737 про обов'язкове відстеження багажу та вантажу з RFID;

- При відносно невеликих фінансових інвестиціях через визначений період часу економія складе приблизно 25-50%.

2. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Опис підприємства

2.1.1 Загальна характеристика аеропорту «Харків»

Згідно джерел [10] [24] про аеропорт «Харків»:

- Повне найменування: міжнародний аеропорт «Харків»;

- Організаційно-правова форма господарювання: приватне підприємство;

- Ідентифікаційний код за СДРПОУ: 35133822;

- Місцезнаходження аеропорту та товариства: м. Харків, вул. Ромашкіна, 1, аеропорт «Харків», 61031;

- Керівник: Генеральний директор -- Васильченко Володимир Валерійович;

- Державна реєстрація: Виконавчий комітет Харківської міської ради 29 травня 2007 р.;

- Кількість працівників: 496 осіб;

- Банківські реквізити: розрахунковий рахунок 26001310049001 у філії АБ "Південний" у м. Харків;

- Основні види діяльності підприємства:

- 51300 Авіаційний транспорт;

- 14961 Ремонт цивільних літаків, гелікоптерів, їхнього оснащення й авіаційних двигунів;

- 90220 Готельне господарство;

- 71211 Підприємства державної торгівлі, крім аптечних установ.

Аеропорт в Харкові є міжнародним портом України. Він розташований в межах міста (12,5 км на південний схід від центру Харкова), по вул. Ромашкіна, 1 (Аерофлотська площа)).

Офіційно називають аеропорт в аеронавігаційних документах - «Харків (Основа)». Назва експлуатуючої організації - «Міжнародний аеропорт Харків» (укр. «Міжнародний аеропорт Харків»), орендар - компанія «НьюСистемс АМ» (група DCH).

Це аеропорт 2 класу, може приймати літаки Airbus A310, Airbus A-320, Boeing-737, Boeing-757, DouglasMD-80, Embraer145, Ту-154, Іл-76, Як-42 і все більш легкі, Boeing 767, Airbus A330, Ан-124 з обмеженнями і вертольоти всіх типів.

Рис. 2.1. Питома вага провідних українських аеропортів. Аеропорт «Харків» обслуговує близько 4% всього пасажиропотоку

З 2013 року аеропорт має курсо-гліссадну систему (ILS) по категорії II. Зараз аеропорт «Харків» найважливіший аеропорт східної України. Пропускна здатність 1600 пас./год, а планований пасажиропотік, починаючи з 2017 року - 1-1,5 млн.

...