Адміністрування акцизів на сучасному етапі розвитку економіки

Теоретичні аспекти функціонування акцизів на сучасному етапі розвитку економіки. Практична оцінка економічного ефекту від застосування універсальних та специфічних акцизів. Проблеми та напрямки удосконалення адміністрування акцизного збору в Україні.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 22.06.2016
Размер файла 295,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно відповідно до чинного законодавства і сплачуються до бюджету.

Платники акцизного збору складають щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, до органів ДПС за місцем реєстрації Розрахунок акцизного збору. Дані, наведені в Розрахунку, повинні підтверджуватись первинними документами, даними бухгалтерського обліку.

Сплата акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України, здійснюється одночасно зі сплатою інших митних платежів, тобто до або під час подання митної декларації (проведення митних процедур). Платники, які імпортують підакцизні товари, в обов'язковому порядку при перетині митного кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію в двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових адміністрацій за місцем розміщення суб'єктів підприємницької діяльності для справляння акцизного збору. Ця норма зі сплати акцизного збору не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби, сплата акцизного збору за якими здійснюється безпосередньо до Державного бюджету України при придбанні акцизних марок у їх продавця.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства набули статуту податкового агента і ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, перераховують до бюджету акцизний збір протягом 7 календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) підакцизного товару (продукції), та не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби щомісячний звіт за встановленою формою.

Якщо податковий агент здійснює продаж підакцизних товарів (продукції), він повинен включити до ціни такого товару (продукції) акцизний збір, утримати його з покупця та перерахувати до бюджету протягом семи календарних днів, наступних за датою продажу (відчуження) акцизного товару (продукції). При цьому датою продажу (інших видів відчуження) підакцизного товару (продукції) є дата:

- відвантаження (передачі) податковим агентом підакцизних товарів (продукції) або дата одержання податковим агентом коштів чи інших видів компенсацій вартості підакцизних товарів (продукції) залежно від того, яка подія сталася раніше:

- дата початку передачі підакцизних товарів (продукції), якщо така передача здійснюється згідно з умовами договорів комісії, консигнації, доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають перехід права власності;

- дата, коли розпочинається передача підакцизних товарів (продукції) іншим особам або за їх дорученням, але не пізніше дати митного оформлення, у разі, коли податкові агенти імпортують (ввозять, пересилають) на митну територію України підакцизні товари (продукцію), як повірені, комісіонери, сторони договору про сумісну діяльність, інших цивільно-правових договорів, укладених з іншими особами та в їх інтересах.

Терміни сплати акцизного збору конкретними платниками приведені в таблиці. 1.3.

Розглянемо цю таблицю детальніше.

Норма, при якій сплата податку проводиться на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації продукції застосовується у разі:

реалізації підакцизної продукції, виготовленої зі спирту етилового, придбаного без сплати акцизного збору;

реалізації алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць (слабоалкогольних напоїв), які відповідно до законодавства не підлягають маркуванню марками акцизного збору;

реалізації алкогольних напоїв, виготовлених без використання етилового спирту.

Таблиця 1.3

Терміни сплати акцизного збору платниками податку[39,c. 152]

№ п/п.

Платники податку

Терміни сплати

1.

Підприємства-виробники алкогольних напоїв

На третій робочий день після здійснення обороту

2.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий для переробки на іншу підакцизну продукцію, що підлягає маркуванню марками акцизного збору

Протягом не більше 90 календарних днів від дня отримання спирту етилового

3.

Підприємства вторинного виробництва

При придбанні акцизних марок

4.

Підприємства-виробники тютюнових виробів

У терміни, визначені законом для місячного звітного періоду

5.

Імпортери товарів на митну територію України

Одночасно зі сплатою митних платежів, тобто до або під час подання митної декларації

6.

Всі інші платники, крім зазначених у п. 1-5

Протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подачі розрахунку

Відповідно до частин 3 і 20 статті 7 Закону України від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (далі-Закон), суб'єкти підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий неденатурований для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), що підлягає маркуванню марками акцизного збору, за податковим векселем (податковою розпискою), виданим відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року N 498, сплачують акцизний збір при придбанні марок акцизного збору протягом не більше 90 календарних днів від дня видачі векселя. Ця норма також наведена у п.6.3 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.01. №111, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.04.01 за № 295/5486, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України від України від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" зі змінами та доповненнями українські підприємства-виробники тютюнових виробів, що реалізують продукцію, сплачують акцизний збір до відповідного бюджету після здійснення обороту з реалізації тютюнових виробів до 16 числа наступного за звітним місяця. При цьому згідно з п. 6.5 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.01 №111 та зареєстровано Міністерстві юстиції України 02.04.01 за № 295/5486, підприємства - виробники тютюнових виробів сплачують акцизний збір виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, які задекларовані їх виробниками і діяли в цьому самому періоді.

Згідно з статтею 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 18-92 "Про акцизний збір", частиною 7 ст. 7 Закону України від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (далі - Закон №329) та п. 7.2 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.01 №111 та зареєстровано Міністерстві юстиції України 02.04.01 за №295/5486, сплата акцизного збору суб'єктами підприємницької діяльності, громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України, здійснюється одночасно із сплатою інших митних платежів, тобто до або під час подання митної декларації (проведення митних процедур). Відповідно до частини 9 ст.7 Закону, сплата акцизного збору при імпортуванні алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється при придбанні акцизних марок у їх продавця. Відповідно до ст. 15 Закону України від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" зі змінами та доповненнями умовою для митного оформлення імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів є наявність на пляшці (упаковці), пачці (упаковці) марок акцизного збору встановленого зразка, а також подання органам митного контролю примірника заявки-розрахунку на одержання марок з відміткою продавця марок про повну сплату сум акцизного збору і засвідченої імпортером копії декларації про встановлені ним чинні максимальні роздрібні ціни на алкогольні напої або тютюнові вироби. Сума акцизного збору визначається платниками (імпортерами) самостійно виходячи з вартості імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, діючих ставок ввізного мита і митних зборів та встановлених ставок акцизного збору і сплачується до Державного бюджету України (ст. 10 Закону №329). Для одержання марок імпортер подає продавцю марок акцизного збору заявку-розрахунок у трьох примірниках за встановленою продавцем марок формою, платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки та сплату акцизного збору (п. 9 ст.7 Закону №329).

Згідно з п.4.1 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.01 №111 та зареєстровано Міністерстві юстиції України 02.04.01 за № 295/5486, (далі - Положення)[76] платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору. Платники акцизного збору (крім підприємств-виробників алкогольних напоїв, суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий неденатурований для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), підприємств, які здійснюють виробництво вин, підприємств - виробників тютюнових виробів, власників (замовників) тютюнових виробів та виноматеріалів, виготовлених у межах України з використанням давальницької сировини), зобов'язані самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданому ними Розрахунку, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання Розрахунку (пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III; п. 6.7 Положення).

Говорячи про механізм обчислення акцизного збору варто визначити об'єкт акцизного оподаткування.

Об'єктом оподаткування є:

а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів, за виключенням нафтопродуктів), а також для своїх працівників;

в) вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Тут варто дати визначення податкового агента. Під терміном "податковий агент" розуміється суб'єкт підприємницької діяльності, створений у формі підприємства з іноземною інвестицією, а також його дочірні підприємства, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, право якого на звільнення від оподаткування окремими податками, зборами (обов'язковими платежами) було підтверджено рішенням суду (арбітражного суду), уповноважений згідно з здійснювати нарахування та стягнення акцизного збору з платників акцизного збору, а також вносити суми акцизного збору, стягнуті з його платників, до бюджету.

При продажу (інших видах відчуження) податковими агентами підакцизних товарів (продукції) об'єктом оподаткування є:

- для вироблених на території України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією;

- для імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України товарів (продукції) - обороти з реалізації таких підакцизних товарів (продукції), включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов'язаних із такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості таких підакцизних товарів (продукції), з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита[3].

Ставки акцизного збору встановлені у твердих сумах з одиниці товарів, що реалізовані. Ці ставки диференційовано залежно від якісних характеристик товару і визначено в гривнях (щодо тютюнових виробів) та в ЄВРО (щодо бензину, дистиляторів, пива, алкогольних напоїв).

Акцизний збір, обчислений в ЄВРО для товарів, що їх вироблено і реалізовано в Україні, сплачується у валюті України. При цьому використовується валютний (обмінний) курс Національного банку, що діяв на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару. Цей курс для обчислення ставок акцизного збору залишається незмінним протягом кварталу.

Акцизний збір, обчислений в ЄВРО для товарів, що імпортуються в Україну, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку, який діяв на день подання митної декларації.

За використання відсоткових ставок акцизного збору можливі такі варіанти визначення обороту, що оподатковується:

1) для товарів, що реалізовуються за вільними цінами, оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами, без урахування акцизного збору і податку на додану вартість;

2) для товарів, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами без урахування торговельних знижок, а також суми податку на додану вартість;

3) за закупівлі імпортних товарів оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої митної вартості та включаючи мито[47].

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Відповідно до законодавства установлено види підакцизних товарів:

Таблиця 1.4

Види підакцизних товарів (продукції) в Україні та одиниці виміру ставок акцизного збору[71]

Види підакцизних товарів (продукції)

Ставки

1

Тютюнові вироби

грн./шт., кг

2

Спирт, етиловий

грн./літр

3

Алкогольні напої

грн./літр

4

Пиво солодове

грн./літр

5

Нафтопродукти

грн./літр

7

Деякі транспортні засоби

в євро за 1 куб. см об'єму циліндра двигуна

Отже, у світовій практиці акцизного оподаткування для визначення сум податку застосовують три види ставок:

а) специфічна - податок встановлюється у твердих сумах з одиниці товару ;

б) адвалерна - ставка податку встановлюється у відсотках до вартості підакцизного товару;

в) змішана - ставка встановлюється поєднанням попередніх видів ставок.

Для обчислення сум акцизного збору застосовуються норми Положення "Про порядок нарахування, терміни сплати і надання розрахунку акцизного збору" від 19 березня 2001 року №111.Згідно з цим нормативним актом:

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється наступним чином[39,c. 138].

1) при застосуванні ставки акцизного збору у гривнях за формулою:

А = С Ч К,

де А - сума акцизного збору;

С - ставка акцизного збору;

К - кількість товару, визначена в фізичних одиницях виміру.

2) при застосуванні ставки акцизного збору в євро за формулою:

А = С Ч Є Ч К,

де Є - курс гривні до євро станом на перший день відповідного кварталу;

С - ставка акцизного збору;

К - кількість товару, визначена в фізичних одиницях виміру.

Основною особливістю методики розрахунку акцизного збору за твердими ставками є те, що на розмір податку абсолютно не впливає вартість товару (митна вартість у випадку імпорту).

Наприклад якщо на територію України ввозиться 15 000 пляшок горілки, місткість кожної 0,5 л., за ставки акцизного збору 16 грн./літр, то сума акцизного збору становитиме - 16*0,4*15000*0,5 = 48 000 грн. [39].

3) сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках, обчислюється за формулою:

а) для вітчизняних товарів:

А =С Ч В, (1.1)

де В - вартість;

С - ставка акцизного збору;

б) для імпортних товарів:

А = Вм Ч С, (1.2)

де Вм - митна вартість.

С - ставка акцизного збору;

До того ж при імпорті товарів акцизний збір нараховується на суму митної вартості з урахуванням фактично сплаченої суми мита.

А = (МВ + ВМ) Ч С, (1.3)

де А - сума акцизного збору;

MB - митна вартість;

ВМ - ввізне мито;

С - ставка акцизного збору.

При цьому важливо з'ясувати зміст поняття митна вартість. Згідно з Законом України "Про Єдиний митний тариф" №2097-ХІІ від 05.02.1992 р. митна вартість - це ціна товару, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включається ціна товару, зазначена в рахунку - фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:

на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

комісійні та брокерські;

плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх введення (вивезення).

При визначенні митної вартості іноземна валюта перераховується в національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації.

Акцизний збір від реалізації підакцизних товарів громадянами, котрі займаються підприємницькою діяльністю, утримується в джерела виплати доходів.

Декретом Кабінету Міністрів України встановлено такі пільги стосовно акцизного збору:

а) акцизний збір не справляється в разі реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту. Ця пільга підвищує конкурентоспроможність відповідних товарів на зарубіжних ринках, сприяє збільшенню надходжень валютних ресурсів;

б) не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

в) акцизний збір не справляється при вивезенні з митної території підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції;

г) звільняється від сплати акцизного збору імпорт призначених для власного використання розвідувальними органами України техніки, устаткування, майна і матеріалів (у тому числі засобів озброєння, спеціальних технічних та інших засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї), оплата вартості яких здійснюється зазначеними органами;

д) встановлені певні пільги щодо справляння акцизного збору в спеціальних економічних зонах, визначених відповідними законами України.

Говорячи про вітчизняне законодавство варто сказати про те, що норми українських законів містять ряд суперечностей та неточностей. Наведемо деякі з них.

В Україні є підакцизні товари, на які не встановлено акцизного збору.

Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” забороняється сплата акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов'язань, векселями та в інших формах, які не передбачають оплату такого акцизного збору коштами. При продажу (інших видах відчуження) алкогольних напоїв та тютюнових виробів у межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших операцій, що не передбачають їх оплати в грошовій формі, утому числі векселями чи іншими видами боргових зобов'язань, покупець (отримувач) підакцизної продукції зобов'язаний здійснити оплату суми акцизного збору, включеного до ціни продукції, а також податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно у грошовій формі. У такому ж порядку здійснюється оплата вартості виготовлення (переробки, обробки) підакцизної продукції на давальницьких умовах.

А статтею 1 Закону України від 07.05.1996 №178/96-ВР “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” на виноматеріали (виноградне сусло) для виробництва коньячного спирту та ігристих вин (код УКТ ЗЕД 2204 30) встановлено ставку акцизного збору в 0 грн.

Таким чином виноградне сусло має ставку акцизного збору в 0 грн. і одночасно є підакцизною продукцією. Через це податкові органи забороняють проводити бартерні та вексельні розрахунки при обігу виноградного сусла, хоча Законом заборонено негрошові розрахунки лише щодо акцизного збору у складі підакцизної продукції, а така складова у виноградному суслі дорівнює 0.

Аналогічно за Законом України від 18.11.2004 р. N 2189-IV на спирт етиловий, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виготовлення виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів і сусла, ставка акцизу - 0; на спирт коньячний, ввезений на митну територію України відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року N 981-IV "Про внесення змін до Митного тарифу України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 2, ст. 7), та вироблені в Україні спирт коньячний і спирт етиловий ректифікований виноградний, які використовуються при виробництві коньяків (бренді) та вин, - 0;

на спирт коньячний, реалізований підприємством, яке має ліцензію на виробництво спирту коньячного, іншому підприємству, яке має ліцензію на виробництво спирту коньячного або коньяку, відповідно до виданого згідно з чинним законодавством наряду, - 0. Тобто вважаємо за недоцільне вважати продукцію підакцизною та не стягувати з неї податок.

Ще одним прикладом суперечності податкового законодавства у сфері оподаткування ПДВ є те, що безалкогольне пиво є підакцизним товаром. Відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) алкогольні напої зазначаються у товарних позиціях 2203 -- 2206 чи 2208. Товарна позиція 2203 включає пиво солодове, яке є алкогольним напоєм, отриманим у результаті зброджування розчину (сусла), приготовленого із осолодженого ячменю чи пшениці, води та (звичайно) хмелю. Тобто будь-яке пиво є алкогольним напоєм виходячи з положень ТН ЗЕД. Однак спеціальне законодавство України, що регулює виробництво, обіг алкогольних напоїв, зокрема Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, не поширюється на пиво солодове, оскільки в чинному законодавстві України термін “алкогольні напої” визначається (вживається) виключно в такому значенні: продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, що належать до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі -- ГС) під кодами 2204, 2205, 2206, 2208 (абзац шостий ст. 1 Закону N 481/95-ВР. Пиво до цих товарних груп не належить і відповідно не є алкогольним напоєм. Законом України від 11 липня 1996 року N 313/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” установлено перелік підакцизної продукції та ставки акцизного збору на неї відповідно до кодів виробів за ГС. Пиво солодове включено до цього переліку підакцизної продукції, і ставку акцизного збору в розмірі 0,27 грн. за 1 л встановлено на нього відповідно до коду 220300 за ГС. Виробництво пива регулюється стандартом ДСТУ 3888-99 “Пиво. Загальні технічні умови” (чинний від 01.01.2000 р.). Цей стандарт говорить, що пиво -- це слабоалкогольний, насичений діоксидом вуглецю, тонізуючий пінистий напій, що одержується під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами. Пиво має бути приготовлено відповідно до вимог цього стандарту за технологічними інструкціями і рецептурами з дотриманням санітарних норм і правил, затверджених в установленому порядку.А тому безалкогольне пиво є підакцизним товаром лише тому, що воно пиво, а не тому, що там є чи немає алкоголю. Це важко зрозуміти, але так воно є. В звичайних нафтопродуктах теж немає алкоголю, але вони підакцизні товари.

Ще одним прикладом невідповідності є те, що акцизні склади створюються і на спиртових і на лікеро-горілчаних заводах, однак законне право за контролю за відпуском та сплатою акцизного збору у податків є лише щодо етилового спирту, а не горілки. Наказом ДПАУ від 14.05.2005 р. N 178 “Про посилення державного контролю за цільовим використанням спирту підприємствами, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби, повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного збору" визначено порядок роботи представників органу державної податкової служби на акцизних складах підприємств, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби, і запроваджено нові правила транспортування спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів. Наказ відродив контрольні пости податкових органів на підприємствах, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби. Раніше вони існували на таких підприємствах в період з 1 лютого 1997 р. по 1 квітня 2000 р. відповідно до Постанови Кабміну від 11.01.1997 р. N 9 “Про контрольні пости державних податкових інспекцій на підприємствах, що виробляють спирт та алкогольні напої». В 2004 році відбулося відродження контрольних постів податкових органів (тепер вони персоніфіковані і називаються представниками органу державної податкової служби на акцизних складах підприємств) на державних заводах, які виробляють спирт. За Законом №2505 відбулося відродження контрольних постів і на заводах, які виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби.

Наказ дає надзвичайно широкі повноваження представникам податкових органів на акцизних складах. Зокрема за Наказом вони здійснюють контроль за своєчасністю та повнотою складського і бухгалтерського обліку горілки та лікеро-горілчаних виробів; обліком, зберіганням, використанням марок акцизного збору та додержанням встановленого порядку позначення продукції марками акцизного збору; зберіганням, відпуском та обігом горілки та лікеро-горілчаних виробів; обліком надходження, витрачання спирту та сировини, яка використовується для виробництва горілки та лікеро-горілчаних виробів; додержанням установленого порядку обчислення та сплати акцизного збору.

Без представників податкових органів на акцизних складах тепер неможливо транспортування спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів із заводів. При цьому контроль відбувається як над вивезенням, так і над ввезенням горілки та лікеро-горілчаних виробів, однак, як це не дивно, прямого контролю за транспортуванням спирту при його вивезенні чомусь не передбачено, але він є при ввезенні. При ввезенні спирту представник ДПС на акцизному складі підприємства, що виробляє горілку та лікеро-горілчані вироби, робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження його ввезення шляхом проставляння штампа "В'їзд дозволено". При відвантаженні горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник ДПС на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено". При ввезенні горілки та лікеро-горілчаних виробів на акцизний склад представник ДПС робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження щодо їх ввезення шляхом проставляння штампа "В'їзд дозволено".

Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства-виробника горілки та лікеро-горілчаних виробів, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника ДПС на акцизному складі забороняється. Єдина приємність полягає в тому, що представники ДПС не призначаються на акцизні склади в місцях роздрібної торгівлі структурних підрозділів суб'єктів господарювання, що виробляють, обробляють (переробляють) горілку та лікеро-горілчані вироби. Таким чином у роздрібних магазинах фірмової торгівлі виробників горілки та лікеро-горілчаних виробів податківців не буде.

В той же час керівники лікеро-горілчаних заводів у разі надокучливості представників ДПС на акцизних складах можуть активно зменшувати їхній запас, використовуючи недосконалість законодавства. Справа в тому, що відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” акцизні склади з представниками ДПС створюються як на спиртових, так і на лікеро-горілчаних заводах. Однак частина тринадцята статті 2 цього Закону передбачає, що представник (представники) органу державної податкової служби здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту етилового та сплати акцизного збору з нього. А про подібний контроль над відпуском горілки та лікеро-горілчаних виробів цей Закон чомусь замовчує. Таким чином дозволів податківців на відвантаження лікеро-горілчаної та іншої спиртомісткої продукції, крім спирту етилового, не повинно застосуватися.

Це лише три приклади недосконалого законодавства, що регулює питання стягнення акцизного збору.

Загалом можна виділити такі проблемні місця у вітчизняному законодавстві у сфері акцизного збору:

- при нарахуванні та сплаті збору;

- при здійснені обліку підакцизної продукції;

- неточності щодо визначення основних понять у Законах, суперечності між різними нормативними актами;

- інші.

Отже, на сьогоднішній день акцизи відіграють надзвичайно важливу роль фіскальну роль. Серед них виділяють - універсальні акцизи та специфічні акцизи, різниця між якими полягає у широті бази оподаткування. До універсальних відносять - податок з обороту, податок з продажу та податок на додану вартість. На території України кожний із цих податків використовувався певний час, проте сьогодні важливим є лише податок на додану вартість. Що ж до спеціальних податків, які встановлюють на окремі категорії товарів, то в Україні вони представлені акцизним збором. Кожен із цих податків характеризується своїми складностями та особливостями у процесі адміністрування, проте законодавство чітко регламентує ставки, об'єкт, платників.

2. Аналіз адміністрування акцизів в сучасних умовах

2.1 Аналіз справляння універсальних та специфічних акцизів в Україні

Своєчасне наповнення дохідної частини Державного бюджету України є базою розбудови економіки держави та гарантією соціального забезпечення населення. Важливу роль у цьому процесі відведено податковим надходженням як вагомому джерелу поповнення бюджету. Податки є регулятором перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП), вони відчутно впливають на економічні процеси в державі.

Вплив системи оподаткування на розвиток економіки та розмір бюджетних надходжень залежить від фінансово-господарської діяльності підприємств. З одного боку, податковий тиск повинен бути помірним, а з іншого -- податкові надходження мають бути стабільними i давати змогу державі виконувати свої функції.

Склад і структура доходів бюджету характеризують фінансову політику та фінансовий стан держави. Структура доходів бюджету досить швидко змінюється, що пояснюється постійними перетвореннями і змінами в податковій системі України і неподаткових надходженнях до бюджету. Як видно з діаграми на рис.2.1 протягом 2006-2008 років дохідна частина бюджету в основному формується за рахунок податкових надходжень, частка яких коливається в межах 70 - 73 %. Також значну частину займають неподаткові надходження частка яких в останні роки зменшилась із 26,8 % до 22,91 %. Інші надходження займають досить незначну частку (менше 5 %) в загальній структурі надходжень бюджету.

Тобто податкові надходження є основотворчими у питанні формуванні ресурсів державного бюджету.

Рисунок 2.1 Структура доходів Державного бюджету України за 2006-2008 рр. [70]

У першому розділі ми визначили, що універсальні акцизи, які є надзвичайно вагомими податковими надходженнями в Україні, та й в цілому світі, пройшли певний період еволюції - виникали нові форми, зростала ефективність, змінювалась ставка. Проте на сьогоднішній день у податковій системі України використовується лише податок на додану вартість.

Що ж до спеціальних акцизів, то в Україні використовується акцизний збір.

Уряд та парламентарії постійно проявляють інтерес до цих видів податків. З одної сторони зниження ставок податку на додану вартість може призвести до загального зниження рівня цін, в той час як зростання акцизних зборів призводить до наповнення державного бюджету та підвищення загального рівня здоров'я населення, якщо говорити про акцизи на товари, що шкідливі для здоров'я. Тому уряд повинен постійно балансувати на межі, для того, щоб з одної сторони - сформувати достатню дохідну базу для здійснення своїх основних функцій, а з другої - щоб зберегти відповідну галузь, якщо ми говоримо про специфічний збір та підвищити загальну ефективність функціонування економіки, якщо ми говоримо про податок на додану вартість.

Говорячи про справляння та адміністрування цих податків варто визначити їх роль та місце у бюджеті України.

Рисунок 2.2 Частка акцизів у державному бюджеті України у 2009 році [71]

Як видно з рис. 2.2 акцизи займають вагому частку у доходах державного бюджету України. Так у 2008 році частка податку на додану вартість становила 40 %, тобто ця стаття доходів є однією з найважливіших у держбюджеті. Щодо спеціальних акцизів, то вони відіграють меншу роль. Так сума акцизного збору із вироблених в Україні товарів становить 4 % від доходів держбюджету у 2008 році. Акцизний збір із ввезених на територію України товарів становить 1 % від доходів.

Говорячи про акцизний збір варто зазначити, що спостерігається стала тенденція до зростання суми надходження цього податку кожного року на 21- 24 %. Так якщо сума акцизного збору становила 8 544 млн. грн. у 2006 році, то у 2007 зросла до 10568 млн. грн.. На кінець 2008 року сума збору зросла до 12783 млн. грн. Значним було зростання у 2009 році - на 68 %. Це пояснюється такими факторами як зростання виробництва та імпорту підакцизних товарів, зростання ставок акцизного збору. Запровадження вищих ставок урядом проводиться з метою збільшення податкових надходжень до Зведеного бюджету України, а також, враховуючи те, що деякі підакцизні товари шкідливі для здоров'я громадян, підвищення загального рівня здоров'я населення.

Таблиця 2.1

Динаміка надходжень акцизного збору з виробленої в Україні продукції до Зведеного бюджету України протягом 2006 - 2009 років, млн. грн [71]

Роки

всього акцизного збору

з виробленої в Україні продукції

в тому числі

з тютюнових виробів

з лікеро-горілчаної продукції

з вино-продукції

2006

8 544

7 493

1 936

2 504

250

2007

10 568

9 072

2 350

2 915

307

2008

12 783

10 230

3 358

3 532

347

2009

21 447

17 658

6 191

5 733

514

приріст до попереднього року, %

2007/ 2006

124

121

121

116

123

2008/ 2007

121

113

143

121

113

2009/2008

168

173

184

162

148

питома вага у загальних надходженнях, %

2006

100

87,7

22,7

29,3

2,9

2007

100

85,8

22,2

27,6

2,9

2008

100

80

26,3

27,6

2,7

2009

100

82,3

28,9

26,7

2,4

Акцизний збір, у свою чергу, поділяється на акцизний збір з товарів вироблених в Україні та акцизний збір з товарів ввезених на територію України.

Розглянемо окремо акцизний збір з виробленої в Україні продукції. Цей податок демонструє зростання у 2007 та 2008 році на 121 % та 113 % відповідно. Сума акцизного збору з виробленої в Україні продукції становила 7 493 млн. грн. В наступному році вона зросла до 9 072 млн. грн., а вже на кінець 2008 - 10 230 млн. грн. У 2009 році ця сума значно зросла і становила 17 658 тис. грн. Основну частку у цьому виді акцизного збору становлять акцизний збір з тютюнових виробів та з лікеро-горілчаної продукції. Їх частка у 2008 році становила 26,3 % та 27,6 % відповідно. Варто також зазначити, що акцизний збір з товарів, що виробляться в Україні становить у 2006 році 87,7 % від усієї суми акцизних зборів. Протягом наступних років цей показник зменшується, хоча його частка все ще залишається надзвичайно вагомою - до 85,8 % у 2007 та до 80 % у 2008 році. У 2009 році спостерігається незначне зростання його частки - до 82,3 %. Це пояснюється значним збільшенням вартості підакцизних товарів, що ввозилися на територію України та незначним зростанням обсягу товарів, що випускались на території України, що в свою чергу спричинено зростанням ставок акцизного збору на ті види товарів, що складають основну частину досліджуваної групи. Тобто обігові кошти з таких підприємств вилучаються через, наприклад, механізм акцизних марок і підприємство потребує залучати більше фінансових ресурсів, щоб виробити чи реалізувати ту ж кількість продукції.

Таблиця 2.2

Динаміка надходжень акцизного збору з ввезеної в Україну продукції до Зведеного бюджету України протягом 2006 - 2009 років, млн. грн. [71]

Роки

Всього акцизного збору

З ввезеної в Україну продукції

в тому числі

з тютюнових виробів

з лікеро-горілчаної продукції

з вино-продукції

2006

8 544

1 051

85

38

12

2007

10 568

1 496

91

57

21

2008

12 783

2 553

221

90

29

2009

21447

3789

351

97

42

приріст до попереднього року, %

2007/ 2006

124

142

107

150

173

2008/ 2007

121

171

242

157

136

2009/2008

168

148

159

108

145

питома вага у загальних надходженнях, %

2006

100

12,3

1

0,4

0,1

2007

100

14,2

0,9

0,5

0,2

2008

100

20

1,7

0,7

0,2

2009

100

17,7

1,6

0,5

0,2

Що ж до акцизного збору з товарів ввезених на територію України, то їх роль та частка постійно зростала. Так на початок 2006 року вона становила 12,3%, а вже у 2007 році - 14,2 %. В 2008 році зростання ще значніше і на кінець періоду частка становила 20 %. Це пояснюється стрімким зростанням суми акцизного збору з ввезених в Україну товарів - на 142 % у 2007 році та на 171% у 2008 році. У 2009 році темп зростання знизився і приріст надходження акцизу з ввезених товарів становив 48 %. Такі підакцизні товари, як тютюнові вироби, лікеро-горілчана та вино-продукція не відіграли значної ролі при формуванні суми акцизного збору, що справляється при ввезені підакцизної продукції. Основну ж частку становлять нафтопродукти.

Розглянемо структуру надходжень акцизного збору з вітчизняних товарів до Зведеного бюджету України за 2009 року більш детально, та визначимо, яку роль відіграє кожен з підакцизних товарів.

Рисунок 2.3 Структура надходжень акцизного збору з вітчизняних товарів до Зведеного бюджету за 2009 року [71]

Як видно з рисунку 2.3 найвагомішими вітчизняними підакцизними товарами у 2009 році є:

- Лікеро-горілчана продукція - 26 % від загального обсягу акцизного збору з товарів вироблених в Україні;

- Тютюн та тютюнові вироби - 43;

- Пиво - 5%;

- Виноробна продукція - 2 %;

- Спирт - 1 %;

- Бензини моторні - 16 %;

- Інші нафтопродукти - 7 %.

Акцизний збір на сьогодні є регулюючим податком, частина якого іде у державний бюджет, а незначна частина - до місцевого. Так, Кириленко О.П. зазначає, що у 1994 та 1997 рр. використовувались єдині нормативи відрахувань по всім регулюючим податкам. Пізніше у 1998р. була зроблена спроба розподілу податків: за державним бюджетом закріплювалися непрямі (ПДВ і акцизний збір), а за місцевими бюджетами прямі податки (податок на прибуток підприємств та прибутковий податок з громадян). У 1999 р. відбулося повернення до групових нормативів відрахувань, за якими здійснювалося розщеплення трьох регулюючих податків: акцизного збору з вироблених в Україні товарів, податку на прибуток підприємств та прибуткового податку з громадян[60].

Так, наприклад, Законі України «Про державний бюджет України на 2006 рік» визначено, що акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів), що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, справляються до доходів бюджету Автономної Республіки Крим, у тому числі тих, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів[8].

Тому враховуючи те, що особливістю акцизного збору є те, що певна частка цього акцизу, на відміну від ПДВ, стягується до місцевих бюджетів, варто розглянути це питання більш детально.

Таблиця 2.3

Динаміка зміни суми надходження акцизного збору до місцевих бюджетів за період 2006-2009 рр. [71]

Показники

2006

2007

2008

2009

Надходження акцизного збору до місцевих бюджетів, млн. грн.

63,4

82,1

105

169

Абсолютний приріст, млн. грн.

-

18,7

22,9

64

Відносний приріст, %

-

29,5

27,89

60,9

Відсоток відрахувань акцизного збору з товарів вироблених на території України до місцевих бюджетів був незмінним, тому не дивно, що на фоні зростання загальної суми акцизного збору, що стягується до Зведеного бюджету, зростала і сума акцизного збору до місцевих бюджетів. Так у 2006 році надходження акцизного збору до бюджету становило 63,4 млн. грн., а вже за наступний рік зростання становило 29,5 %, тобто сума дорівнювала 82,1 млн. грн. На кінець періоду сума надходжень акцизного збору до місцевих бюджетів становила 105 млн. грн., тобто зростання за цей період становило 28 %. У 2009 році на фоні зростання надходжень акцизного збору на 67 % сума сплаченого акцизного збору до місцевих бюджетів зросла на 60,9 %. Варто зазначити, що це бюджети тих населених пунктів, де виробляються підакцизні товари. Також варто зазначити, що та частина акцизного збору, що залишається у місцевому бюджеті є незначною порівняно із частиною збору, що спрямовується до Державного бюджету, проте для місцевого бюджету, куди поступає такий вид податку - ця стаття доходу є вагомою.

Для того, щоб краще зрозуміти процес справляння специфічних податків варто розглянути сезонні коливання протягом року. Для цього, на основі додатку А побудуємо графік сезонних коливань справляння акцизного збору.

Очевидно, що протягом періоду січень - лютий сума надходжень акцизного збору дещо знижується, що пов'язано з припинення виробництва підакцизних товарів у зв'язку із новорічними святами, а вже протягом наступних місяців - березень - жовтень, спостерігається повільне зростання. Це можна пояснити зростанням ділової активності протягом цього періоду. На кінець року - протягом листопада - грудня, цей показник знову зменшується, що пов'язано із зменшенням ділової активності у цей період.

Рисунок 2.4 Сезонні коливання надходження акцизного збору до Державного бюджету України протягом 2006 - 2009 років [71]

Не менш важливим видом акцизу є податок на додану вартість. Науменко М.А. стверджує, що введення ПДВ в Україні було передчасним. Ринкові економіки країн Західної Європи готувалися до введення ПДВ кілька років. Зокрема, перша Директива ЄЕС зобов'язувала країни-учасниці запровадити ПДВ у строк протягом 2,7 років. В Україні ж з її неринковою економікою на підготовку до введення ПДВ парламент виділив лише 11 днів. Тому і наслідки такого введення, як і вплив на економіку, були набагато гіршими, ніж у країнах Західної Європи.

Проте, проаналізувавши частку цього податку у бюджеті (рисунок 2.2) - важко переоцінити його роль. Розглянемо ПДВ детальніше.

Таблиця 2.4

Надходження податку на додану вартість до Державного бюджету протягом 2006 - 2009 років [71]

Місяць

2006

2007

2008

2009

січень

2874,9

4721,8

6186,6

5944

лютий

2759,8

3968,2

7121,2

6833

березень

4029,9

5031,3

6608,4

7216,4

квітень

3776,3

4742,2

9379,8

8459,2

травень

3920,1

4671,4

8721,3

6849,2

червень

3746,6

5211,6

7453,9

6256,1

липень

4177,6

4933,4

8645,4

6992,5

серпень

5364,9

4852,1

9011,3

7452,3

вересень

5036,7

4554,6

9364,7

9421,1

жовтень

5439,3

5672

8747

8532,8

листопад

4392,3

5423,2

4688,6

6214,5

грудень

4878,6

5601

6154,4

6419,5

Всього

52403

61390

94091

86591

Абсолютний приріст

-

8986,8

32701

-7500

Темп приросту, %

-

17,15

53,27

-7,97

Як видно з таблиці 2.4 сума надходжень цього податку постійно зростала - як за рахунок зростання суми надходжень податку на додану вартість з вироблених на території України товарів та наданих послуг, так і за рахунок зростання суми надходжень податку на додану вартість з імпортованих товарів і послуг. Так сума надходжень податку на додану вартість зросла на 8986,8 млн. грн., тобто на 17,15 % протягом 2007 року і становила 61389,8 млн. грн. А вже в наступному році зростання було ще значнішим і становило - 53,27 % або 32700,8 млн. грн., тобто протягом 2008 року було справлено ПДВ на суму 94090,6 млн. грн.

Такий значний ривок протягом 2008 року на фоні повільного росту ВВП можна пояснити тим, що були вжиті заходи для виведення із тіні значних коштів та підвищено ефективність адміністрування податків на державному кордоні митною службою України. Такі успіхи повинні бути збережені та закріплені спільними зусиллями податкової служби, митної служби та інших органів, що беруть участь у процесі справляння та адміністрування податку на додану вартість.

Як пояснює речник податкової служби - такий рівень надходжень до бюджету було досягнуто зокрема за рахунок покращання адміністрування митних платежів та легалізації імпорту (у 2008 році середня митна вартість імпортованих товарів зросла на 50,0% порівняно з 2007 роком), зупинення видачі податкових векселів з ПДВ при митному оформленні товарів починаючи з 18 січня 2008 року (якщо за 2007 рік векселів було видано на суму 14,9 млрд. грн., то за 2008 - лише на 93,0 млн. гривень)[73].

Порівняно із 2008 роком надходження з податку на додану вартість знизились у 2009 році на 7,5 млрд. грн., або на 8,1%. Це пояснюється зниженням імпорту на 46,9 %.

Рисунок 2.5 Сезонні коливання надходження податку на додану вартість до Державного бюджету України протягом 2006 - 2009 років [71]

На основі даних таблиці 2.4 та рисунку 2.5 можна охарактеризувати певні сезонні зміни протягом року при справлянні податку на додану вартість. Як видно на графіку - не можливо виявити чітку тенденцію щодо наповнюваності державної казни цим видом податку. Це пояснюється специфікою його справляння та нерівномірним відшкодуванням ПДВ протягом року. Можна сказати, що протягом 2006 - 2007 років спостерігається подібна тенденція - на початку року сума надходжень від ПДВ зменшується, тоді з лютого до жовтня демонструє повільне зростання і на кінець року - в зв'язку із зменшенням ділової активності, демонструє незначне зменшення.

Важливо зазначити специфіку обчислення суми надходжень податку на додану вартість протягом року, яке здійснюється Міністерством фінансів України. Сума податку на додану вартість (14010000) обраховується як сума податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) + податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів (14010300) - бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами (14010200). Така методика постійно використовується при складанні урядом проекту закону «Про державний бюджет України» на наступний рік. Також варто враховувати борг по відшкодуванню податку на додану вартість, який накопичився протягом попереднього року.

Згідно законодавства України частина акцизного збору стягується до загального фонду державного бюджету, а частина - до спеціального фонду.

Так до загального відносяться:

- акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім акцизного збору з вироблених в Україні товарів, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів);

- акцизний збір із ввезених на територію України товарів (крім акцизного збору з ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів);

До спеціального фонду належать:

- акцизний збір із вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів;

- акцизний збір із ввезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів.

Таблиця 2.5

Ефективність справляння акцизного збору органами податкової служби України протягом 2006 - 2009 рр.,[71]

Показники

2006

2007

2008

2009

Надходження акцизного збору, млн. грн.

8480,6

10 485,9

12678

21447

Фактично поступило до загального фонду бюджету, млн.. грн.

4943,2

6 776,70

8555,8

17600

Абсолютний приріст, млн.грн.

-

1 833,50

1 779,1

9044,2

Темп росту, %

-

137,09

126,25

205,7

Заплановане надходження, млн. грн.

6040

7060

8740

19300

Фактичне надходження, %

81,8

96

97,9

91,2

Фактично поступило до спеціального фонду бюджету, млн. грн.

3537,4

3709,2

4122,2

3847

Абсолютний приріст, млн.грн.

-

171,8

413

-275,2

Темп росту, %

-

104,86

111,13

93,3

Заплановане надходження, млн. грн.

4207

3266

4970

4400

Фактичне надходження, %

84,1

113,6

82,9

87,43

Протягом досліджуваного періоду спостерігається постійне недовиконання планових показників щодо справляння акцизного збору. Перш за все це пояснюється завищеними вимогами уряду до податкової служби України та надто оптимістичними прогнозами щодо макроситуації в країні.

Обсяг надходжень до загального фонду державного бюджету протягом 2006 - 2008 років постійно зростав - на 37,09 % протягом 2007 року та на 26,25 % протягом 2008 року. Така тенденція пояснюється незначним зростанням обсягу виробництва підакцизних товарів та значним зростанням загальної вартості підакцизних товарів, що ввозилися на територію України.

Щодо спеціального фонду державного бюджету України, то спостерігається тенденція до підвищення темпів зростання. Так зростання у 2007 році становило 104,86 %, а у 2008 році - 111,13 %. Це спричинено зростанням обсягів виробництва нафтопродуктів на території України та зростанням обсягів імпорту нафтопродуктів і транспортних засобів на територію України.

Також ми проаналізували ефективність виконання податковою службою України своїх завдань щодо справляння акцизного збору до спеціального та загального фонду держбюджету. Вище ми зазнач...


Подобные документы

  • Акцизний податок як форма специфічних акцизів, елементи його справляння, механізм обчислення, порядок та терміни сплати. Аналіз акцизного збору в сучасних економічних умовах України. Виявлення шляхів вдосконалення організації нарахування і сплати.

    курсовая работа [683,3 K], добавлен 01.10.2014

  • Поняття та сутності категорії адміністрування податків, вивчення його основних принципів та функцій, виявлення проблем та шляхів їх подолання, розробка рекомендації щодо вдосконалення процедури адміністрування податків у сучасних умовах розвитку.

    контрольная работа [146,6 K], добавлен 25.02.2010

  • Аналіз діяльності інвестиційних фондів на сучасному етапі розвитку на основі вивчення їх доходності та перспектив функціонування в Україні. Регламентація диверсифікації активів. Порівняльна характеристика корпоративних та пайових інвестиційних фондів.

    статья [78,2 K], добавлен 23.12.2010

  • Теоретичні засади функціонування ПДВ в умовах ринкової економіки. Загальна характеристика діяльності ДПІ в Деснянському районі м. Києва. Динаміка і питома вага надходжень ПДВ в Державний бюджет. Проблеми та перспективи функціонування ПДВ в Україні.

    дипломная работа [3,5 M], добавлен 19.09.2010

  • Роль фінансів домогосподарств в системі фінансових відносин, їх класифікація. Аналіз формування бюджету домогосподарств XVII ст. в Україні, їх розвиток в 2010-2012 рр. Проблеми формування і основні напрямки його збалансування на сучасному етапі розвитку.

    курсовая работа [630,2 K], добавлен 12.12.2013

  • Суть та призначення ПДВ, як непрямого податку в економічному житті країни. База, ставки та пiльги. Зарубіжний досвід обчислення універсальних акцизів та можливості його використання в Україні. Характеристика ПАТ "Картель", аналіз фінансової стійкості.

    курсовая работа [96,0 K], добавлен 03.01.2014

  • Система оподаткування суб’єктів малого бізнесу. Використання спрощеної системи на сучасному етапі розвитку ринкової економіки. Особливості бухгалтерського обліку за умов застосування спрощеної системи оподаткування та пропозиції щодо її вдосконалення.

    курсовая работа [61,8 K], добавлен 14.05.2009

  • Функціональний розподіл задач в районній державній податковій інспекції. Сутність та класифікація податків. Основні непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні: податок на додану вартість, акцизний збір. Адміністрування податків з фізичних осіб.

    отчет по практике [2,3 M], добавлен 10.07.2010

  • Нормативно-правове регулювання джерел відновлення природних ресурсів в Україні. Організація адміністрування стягнення зборів за спеціальне використання лісових, водних, земельних ресурсів та збору за забруднення навколишнього природного середовища.

    курсовая работа [507,8 K], добавлен 11.07.2010

  • Теоретичні та організаційні основи податкової системи України на сучасному етапі. Сутність податкової системи, принципи оподаткування. Приклади нарахування та заповнення податкової звітності. Приклад заповнення декларації про доходи фізичних осіб.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 27.04.2009

  • Нормативно-правове регулювання, фіскальні аспекти та шляхи вдосконалення адміністрування місцевих податків і зборів в Україні. Вплив місцевого самоврядування на систему фінансів європейських країн. Описання діяльності органів Державної податкової служби.

    курсовая работа [374,3 K], добавлен 22.02.2012

  • Податкове навантаження на підприємства в Україні. Непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні. Удосконалення адміністрування податків з юридичних осіб. Бюджетоформуюча структурна роль непрямих податків у формуванні доходів Державного бюджету.

    магистерская работа [1,5 M], добавлен 07.07.2010

  • Історія виникнення фінансів, їх зв'язок з розвитком товарно-грошових відносин, оцінка необхідності в умовах товарного виробництва. Використання фінансів для регулювання економіки та її стимулювання, мобілізації та розподілі ресурсів на сучасному етапі.

    контрольная работа [42,5 K], добавлен 15.06.2010

  • Становлення та розвиток податкової служби України. Аналіз податкового навантаження на економіку та регулюючого впливу податкової систем. Шляхи вирішення проблем нерівномірного розподілу податкового тягаря та неефективної системи податкових пільг.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 10.12.2011

  • Інвестиційний клімат в Україні, його аналіз та оцінка на сучасному етапі, значення в формування економічної ситуації в державі. Перешкоди формування інвестиційного клімату в Україні, перспективи та шляхи їх усунення. Вдосконалення інвестиційного клімату.

    контрольная работа [131,2 K], добавлен 20.03.2012

  • Розвиток бюджетної системи та політики на сучасних етапах в Україні. Фінансування життєвоважливих і прогресивних галузей економіки. Формування стабільної нормативно-правової бази з урахуванням напрямків реформування системи міжбюджетних відносин.

    курсовая работа [252,5 K], добавлен 16.12.2013

  • Адміністрування податків: сутність та критерії ефективності. Формування податкової культури в Україні; розгляд основних напрямів її підвищення з використанням моделі партнерства. Адаптація позитивного досвіду розвинених країн у вітчизняну практику.

    курсовая работа [183,7 K], добавлен 29.03.2014

  • Розгляд особливостей формування податкової політики України на сучасному етапі, пропозиції щодо вирішення проблем. Аналіз теоретико-методологічних основ дослідження податкової політики держави. Порівняльна характеристика Податкового кодексу України.

    курсовая работа [470,1 K], добавлен 28.04.2013

  • Ринок як економічна категорія, його фінансовий механізм, структура, функції, суб’єкти та об’єкти. Фінансові ринки в Україні на сучасному етапі. Розвиток ринку цінних паперів: проблеми й перспективи. Аналіз стану та розвитку фондового ринку України.

    курсовая работа [95,8 K], добавлен 11.05.2009

  • Теоретичні аспекти функціонування бюджетної системи. Нормативно-правове регулювання бюджетних відносин в Україні. Особливості бюджетної системи України. Перспективи розвитку бюджетної системи України. Проблеми функціонування бюджетної системи.

    курсовая работа [37,5 K], добавлен 10.09.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.