Комплексний аналіз стану наукового опрацювання проблематики медійного дискурсу на сучасному етапі в працях британських та американських лінгвістів. Вивчення медійного дискурсу в синхронії та діахронії. Походження громадсько-політичних зобов’язань.

Медіаекологія — міждисциплінарна галузь, яка вивчає вплив символічних систем і технологій на соціальну організацію, пізнавальні процеси, політичні і філософські ідеї людського суспільства. Характеристика основних завдань екології масових комунікацій.

Жанр - відносно стійкі тематичні, композиційні і стилістичні типи висловлювань, що мають функціональну, соціально зумовлену природу. Знання - єдність життєвого досвіду і набутих вербальних навичок, які складають уявлення про зміст різних дискурсів.

Аналіз медіаматеріалів про фахові напрями вищих навчальних закладів, за якими ведеться освітня діяльність. Інструменти налагодження ефективної комунікації з громадськістю та формування позитивного іміджу професійних напрямів у засобах масової комунікації.

Зв'язок медійної лінгвоіміджелогії з такими неолінгвістичними напрямами, як медіалінгвістика, PR-лінгвістика, психолінгвістика та сугестивна лінгвістика. Принципи лінгвістичного аналізу медійних іміджевих текстів про Україну, доцільність їх поділу.

Виявлення суті медіакартини світу як міждисциплінарного предмету наукового інтересу. Окреслення меж поняття як нової інтерпретаційно-орієнтаційної системи особистості. Форми та контексти побутування медіакартини світу у соціально-філософському дискурсі.

Поняття та зміст професійної підготовки медіакомпетентності майбутніх викладачів вищого навчального закладу. Аналіз змісту навчальних програм магістрів, відповідності структури й змісту їх підготовки сучасним тенденціям, розвитку інформатики в освіті.

Аналіз важливих медіакомпетентностей фахівців-міжнародників, які стикаються із викликами та загрозами у мережі Інтернет. Базові дефініції медіапонять у сучасному глобалізованому світі, які важливі у професійній діяльності фахівців-міжнародників.

Аналіз небезпеки зміщення акцентів у медіатекстах у бік розважальності, видовищності, підвищеної емоційності на шкоду пізнавальним потребам молодого покоління. Важливість медіакомпетентності та медіаграмотності педагога у процесі його роботи з підлітками.

Аналіз небезпеки зміщення акцентів у медіатекстах у бік розважальності, видовищності, підвищеної емоційності на шкоду пізнавальним потребам молодого покоління. Важливість медіакомпетентності та медіаграмотності педагога у процесі його роботи з підлітками.

Обґрунтування необхідності формування у суб'єктів пізнання навичок та умінь різнобічно опрацьовувати медійний матеріал. Визначення сутності та змісту понять "медіаграмотність" та "медіакомпетентність" у вітчизняному та зарубіжному наукових дискурсах.

Визначення основних особливостей медіакомпетентності сучасного педагога та принципів її формування. Оцінка необхідності оволодіння навиками використання медіаресурсів, умінням ефективно їх впроваджувати у навчанні та створювати власні медіапродукти.

Формування медіакомпетентності як професійної складової майбутніх викладачів ЗВО. Окреслення рівнів, властивостей та складових медіакомпетентності. Методики розвитку медіакомпетентності педагога та застосування у створенні медіа-проектів та медіаконтенту.

Обґрунтування стратегії та тактики медіамаркетингу в системі сучасних медіакомунікацій. Розвиток соціальних мереж активно модифікує комунікацію, окреслюючи нові форми контакту виробників контенту зі споживачами. Соціальний медіа маркетинг, його суть.

Огляд історії розвитку концептуальних підходів і проблем теоретичного тлумачення трансформацій масової комунікації. Визначення мас-медіа як головного об’єкта. Вивчення інформаційної діяльності споживачів. Аналіз феноменологічних властивостей популярності.

Дослідження опосередкованих теорій комунікацій, які мають контекстуальний зв’язок із медіакомунікаціями. Розробка систематизатора опосередкованих комунікаційних теорій. Визначення контекстуальних зв’язків медіакомунікацій у різних галузях науки.

Аналіз комунікації, що спостерігається у масовому мережевому просторі, з персоналізацією інформації та двонаправленістю інформаційних потоків. Створення наукової проблеми для досліджень комунікації і засобів масової інформації через появу нових медіа.

Стан інформаційного ринку в українському телепросторі й місце пізнавальних програм на національних каналах. Оцінка популяризації медіакомунікаційних проектів, їх роль у розвитку мислення соціуму, аналіз рівня їх пізнавальності щодо науковості і культури.

Аналіз сучасних процесів конвергенції на українському ринку мас-медіа, характеристика форм реалізації медіаконвергенції у журналістиці. Осмислення значення впливу конвергенції на творчий і економічний аспекти медіаринку та української журналістики.

Розгляд медіаконвергенції як інструменту маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Огляд застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті. Значення ґрунтовного аналізу потреб і смаків читачів.

Генез, етимологія, сутність процесу медіаконвергенції. Основні підходи до вивчення конвергенції, характеристика її типів та моделей. Дослідження зв’язку між крос-медіа і конвергенцією, як чинником виникнення і формування інноваційних явищ цифрового світу.

Суть медіаконтенту однієї з найбільших міжнародних терористичних організацій - Ісламської держави в умовах посилення медіатероризму в глобалізованому світі. Використання соціальних медіа на рівні із зброєю. Розповсюдження терористичної пропаганди.

Особливості і специфіка функціонування медіаконцепту "материнство" у сучасному телевізійному рекламному дискурсі. Вплив вікових, гендерних, психоемоційних, національно-ментальних, інтелектуальних детермінант на когнітивну та психоемоційну сфери споживача.

Ментально-екзистенційні взаємозв’язки між національною ідентичністю, етно- й медіакультурою. Роль медіа в реалізації системи національних інституцій громадянського суспільства. Взаємодія медіакультурних егрегорів для збереження архетипових особливостей.

Дослідження медіакультури як соціокомунікаційного феномену. Розгляд генеральних теорій та моделей медіакультури як об’єкта досліджень дисциплін комунікативного напрямку, що зосередилися на процесі передачі культурних символів і знаків, образів і вистав.

Дослідження медіакультури як соціокомунікаційного феномену, її роль у культурному та соціальному житті суспільства. Медіакультура як об’єкт досліджень дисциплін комунікативного напрямку, процесу передачі культурних символів і знаків, образів і вистав.

Характеристика становлення розвитку "медіа" на межі ХХ-ХХІ століть. Дослідження сучасних тенденцій розвитку мас-медіа в комунікаційних системах суспільства. Вивчення специфіки феномена масової культури. Сучасний культурологічний дискурс медіакультури.

Дослідження проблеми наукової рецепції такого феномена, як медіакультура, розгляд поняття масової культури як культурної універсали в інформаційному суспільстві. Подальший розвиток тези про медіатизацію масової культури в інформаційному просторі.

Медіа - один з основних факторів соціалізації молодого покоління. Формування системи інтерактивних зв’язків у вигляді мереж міжсуб’єктної комунікації, що спираються на можливості Інтернет-середовища - найбільша інновація медіакультурного простору.

Визначення ролі та дослідження визначеності медіакультурного простору як середовища соціалізації людини епохи постмодерну. Дослідження трансформації середовища соціалізації під впливом глобалізаційних процесів, характерних для інформаційного суспільства.