Розкриття медіалізації як ключового елемента дискурсивного відтворення, що формує певне соціокультурне значення меморалізованих подій. Використання медіалізації у країнах із неусталеною правовою системою для символічних маніпуляцій із правосвідомістю.

Суть способів реалізації мовної гри та її можливостей для досягнення комунікативного ефекту в комерційній рекламі, що є одним із засобів масової інформації. Поліфункціональна специфіка лексико-семантичного ресурсу гри слів у текстах комерційної реклами.

Вивчення ролі подкастів у динаміці мовних процесів, що передбачає аналіз медіалінгвістичних механізмів взаємодії мов шляхом запозичення лексичних одиниць. Дослідження лексичних запозичень в англомовних подкастах та сфера їх проникнення в англійську мову.

Становлення концепції інтермедіальності, розробка холістичних способів пізнання онтології культури і мистецтва. Оновлення термінологічного апарату сучасного музикознавства. Основи семіотичного розуміння природи музичних знаків, мови, мовлення і мислення.

Виявлення особливостей медіальної природи уяви у горизонті культури медіарозмаїття. Осмислення зв’язку між уявою і медіальністю, осягнення медіальної природи уяви. Філософський аналіз амбівалентної ролі уяви в сучасній медіакультурі і медіадосвіді.

Комунікаційні можливості сучасних графічних наративів. Вплив воєнних реалій на формування національного дискурсу нон-фікшн. Типологія форм реалізації медіальності українських документальних коміксів. Функціональні особливості документального коміксу.

Дослідження маніпулятивного контенту в ресурсах медіа під час російсько-української війни на прикладі волинського інформаційного простору. Аналіз фейкових новин пропагандистського характеру, що з’явилися у волинських медіа із початком вторгнення Росії.

Дослідження маніпулятивного контенту в медіа під час російсько-української війни на прикладі волинського інформаційного простору. Найбільш популярні фейкові новини пропагандистського характеру, що з’явилися у волинських медіа із початком війни.

У статті лінгвопраксіологічний вектор аналізу розглядається як перспективний для сучасної медіалінгвістики. Відображено найважливіші особливості цього підходу: предмет, ключові категорії, методики аналізу. Диференціація лінгвістики на підставі предмета.

Визначеня екскреції вільних амінокислот в сечі, вмісту лужної фосфатази, кортизолу та тиреотропного гормону гіпофізу в сироватці крові, щільності кісткової тканини з метою оцінки медіани виживаності хворих дітей з гострими лімфобластними лейкеміями.

Розгляд медіанасильства як прояву девіантних маніфестацій індивідуального та колективного соціального тіла. Характеристика зсуву акцентів від праць соціологічної та етнографічної спрямованості до більш широкого формату досліджень людини та медіа.

Закономірності частоти захворювання, статево-вікового розподілу, професійного спектру, морфологічних змін медіанекрозу аорти. Основні патологічні зміни стінки аорти та їх діагностика. Морфогенетичні варіанти утворення аневризм та роль ксенобіотиків.

Сутність медіаосвіти, її впровадження як ефективного засобу, за допомогою якого можна протистояти негативним медіавпливам на підростаюче покоління. Упровадження медіаосвіти в школах України як важлива складова розвитку інформаційного суспільства.

Характеристика цілей та шляхів запровадження медіаосвіти у навчальний процес. Особливості діяльності інститутів післядипломної освіти у цій сфері. Розгляд основних засад медіаосвіти. Результати аналізу опитування вчителів щодо перспектив її розвитку.

Розгляд медіаосвіти державних службовців як одної з передумов виконання професійних функцій та складової системи підготовки працівників органів державної влади. Визначення причин потрібності введення медіаосвіти. Аналіз положень Концепції її впровадження.

Встановлено, що нині відбувається поступове зростання ролі медіаосвіти як важливого фактору соціокультурного розвитку суспільства. Описано шляхи підвищення необхідності забезпечення цілеспрямованого формування медіакомпетентності в сучасної молоді.

Шляхи використання засобів медіаосвіти у процесі навчання іноземних мов у початковій освіті, які відповідають інноваційним освітнім тенденціям. Аналіз формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей та критичного мислення.

Загальна характеристика головних умов застосування медіаосвіти на уроках світової літератури. Знайомство з особливостями сучасних педагогічних технологій. Медіа-урок як сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин.

Розвиток медіаосвіти у Республіці Польща в умовах євроінтеграції. Сутність поняття та цілі медіаосвіти в контексті інформатизації шкільної освіти. Аналіз стану медіаосвіти в контексті інформатизації шкільної освіти у Польщі в умовах євроінтеграції.

Висвітлення головної проблеми формування критичного мислення особистості в сучасних умовах інформаційного вибуху. Формування здатності особистості до її пошуку, аналізу і правильного застосування. Позитивні та негативні впливи мас-медіа на особистість.

Дослідження сутності понять "медіаосвіта" і "медіакультура". Обґрунтування необхідності формування медіакультури. Протиріччя сучасної освіти і роль медіаосвіти у формуванні медіакультури майбутніх фахівців в процесі їхньої професійної підготовки у ВНЗ.

Підвищення медіаграмотності українців. Упровадження медіаосвіти у педагогічну практику вищих навчальних закладів. Використання компетентнісного підходу та засобів мультимедійних технологій у процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.

Зміст та виявлення основних підходів до розкриття поняття "медіаосвіта". Обґрунтування необхідності її впровадження в освітній процесс. Можливі шляхи використання медіазасобів і засобів ІКТ у процес фахової підготовки майбутнього педагога-музиканта.

Використання засобів мультимедійних технологій у процесі фахової підготовки майбутніх вчителів мистецьких дисциплін. Проблеми медіаосвіти на стику галузей знань. Мультимедіа як засіб соціокультурних комунікацій, культурно-освітнього міжгалузевого обміну.

Дослідження семантичної структури поняття "медіаосвіта" на сучасному етапі розвитку освітньої галузі. Необхідність уточнення значення терміна та його фіксації в лексикографічній практиці. Визначення притаманних українській мові похідних неологізмів.

Стаття присвячена одній із проблем навчання іноземної мови учнів старшої школи – формуванню вмінь XXI століття. Розкривається сутність понять "медіаосвіта", "медіаосвітня грамотність та технології". Зосереджується увага на теоретико-методичних засадах.

Дослідження проблеми впровадження медіаосвітніх технологій в освітню діяльність навчального закладу: "медіаосвіта", "медіакультура", "медіаграмотність", "медіакомпетентність". Європейські підходи щодо застосування медіаосвіти у неформальній освіті.

Відбір aктуaльнoгo тa цікaвoгo для студентів нaвчaльнoгo мaтеpіaлу як одне з завдань cучacнoї методики виклaдaння інoземниx мoв. Можливості використання технологій медіаосвіти в організації комп’ютерного супроводу професійної діяльності педагога.

Проблема запровадження підготовки медіапедагогів та формування медіакомпетентності серед студентів педагогічних спеціальностей. Ефективність інтеграції медіаосвіти у фахову підготовку майбутніх документознавців в умовах запровадження Болонського процесу.

Дослідження сутності професії "прес/ньюс-омбудсмен", його функцій, призначення, особливостей роботи. Вивчення обов’язку омбудсмена, який полягає в тому, щоб, займаючи незалежну посаду в газеті, розслідувати та відповідати на зауваження та скарги читачів.