Розглянуто головні ідентифікатори стилю Вікторії Польової, зокрема домінантна фортепіанна складова, що транслює основні ідеї та сенси музичного світосприйняття композиторки у духовно-інструментальних жанрах її творчості. Риси виконавської інтерпретації.

Особливості фортепіанної музики для дітей та її можливості у формуванні музично-естетичної компетентності підлітків. Жанровий склад дитячої фортепіанної музики. Вивчення історико-культурних витоків, народно-пісенної основи, новаторської музичної мови.

Оптимізація фахового навчання майбутніх педагогів-музикантів, активізація новаційних технологій у галузі педагогіки мистецтва, оновлення педагогічної науки. Сутність фортепіанної надійності студентів. Складові виконавської майстерності музиканта.

Особливості фортепіанної підготовки майбутніх викладачів позашкільних закладів спеціалізованої мистецької освіти, яка здійснюється на факультетах мистецького спрямування закладів вищої освіти за освітньо-професійними програмами "Музичне мистецтво".

Специфіка фортепіанної підготовки майбутніх музикантів-педагогів. Формування досвіду інтонаційного осягнення музики. Соціальна та професійна значимість навчання гри на фортепіано. Визначення напрямків його модернізації в системі мистецької освіти.

Огляд змістового наповнення фортепіанного навчання на основі принципу інтеграції дисциплін. Аналіз фортепіанної підготовки для становлення майбутнього вчителя музики. Педагогічна проекція знань та умінь, отриманих у процесі навчання у класі фортепіано.

Характерні риси діяльності знаного українського композитора Ф. Надененка як продовжувача традицій визначних представників культурно-мистецької школи України. Музично-естетичний аналіз фортепіанної спадщини композитора, проблеми її творчого використання.

Аналіз творчої особистості Володимира Пухальського. Розвиток композиторської творчості митця під впливом масштабної виконавської та педагогічної діяльності. Приналежність творів романтичному напрямку європейського музичного мистецтва ХІХ століття.

Особливості фортепіанного педагогічного доробку відомих українських композиторів Василя Барвінського, Станіслава Людкевича й Ігоря Соневицького. Проблеми музичного виховання молоді. Характеристика сучасних видань фортепіанних творів композиторів.

Характеристика фортепіанної техніки та композиційних прийомів Б. Крамера. Вдосконалення піаністом музичних форм і ансамблевого мислення. Транскрипція композитором камерної "Патетичної фантазії" ор. 87 на принципах діалогічності та співставлення регістрів.

Аналіз стильових особливостей фортепіанної творчості І. Карабиця, репрезентативність та універсальність фортепіанних творів композитора як провідної стильової риси композитора. Фортепіанна творчість як феноменологічне явище української культури XX ст.

Динаміка розвитку фортепіанної творчості композиторів Закарпаття у контексті різного в етнічному сенсі культурно-мистецького середовища. Історико-політичні й культурні передумови становлення і розвитку професійного музичного мистецтва Закарпатського краю.

Художньо-стильові напрями європейської фортепіанної музики першої третини ХХ ст. та їхній вплив на формування світогляду М. Колесси. Мовностильові особливості фортепіанних творів М. Колесси відповідно до його індивідуального трактування жанрових моделей.

Особливості функціонування та розвитку музичного мистецтва України у контексті вітчизняної культури 80-90-х років ХХ століття. Фортепіанна музика українських композиторів у світлі музикознавчих і культурологічних досліджень. Культурологічні контексти.

Розгляд фортепіанної творчості французького композитора ХХ ст. Франсіса Пуленка у світлі національних музичних традицій. Аналіз особливостей фортепіанного доробку композитора у вкорінених художніх взаємозв'язках з мистецькими надбаннями попередників.

Ґрунтовне виявлення типових романтичних особливостей поетично-змістової та інтонаційно-образної, лексичної взаємодії в контексті символіко-семантичного аналізу в музично-творчому доробку, присвяченому Т.Г. Шевченку. Тематика поетичної творчості Кобзаря.

Аналіз питань, пов’язаних з фортепіанним виконавством в Україні середини ХХ ст., зокрема з репертуарною політикою. Організація концертної діяльності та конкурсів піаністів, гастрольних концертів зарубіжних виконавців. Формування фортепіанного репертуару.

Дослідження особливостей фортепіанного виконавства в теоретичному аспекті. Ознайомлення з тлумаченнями понять "виконавство" й "інтерпретація" відомими музикознавцями. Характеристика виконавської проблематики. Аналіз змісту виконавської інтерпретації.

Існує ряд напрямів, у яких творча думка джазових піаністів перетинається з академічною музичною традицією. Риси схожості в моделях музичного мислення, прийнятих в академічному і джазовому піанізмі. У роботі застосовано порівняльний метод дослідження.

Огляд участі піаністів у перебігу шевченківських урочистостей осередків української діаспори з точки зору їх представництва. Інспірація композиторської творчості постаттю та творчістю Кобзаря у фортепіанних жанрах концертного й дидактичного репертуару.

Огляд участі піаністів у перебігу шевченківських урочистостей осередків української діаспори з точки зору їх представництва. Інспірація композиторської творчості постаттю та творчістю Кобзаря у фортепіанних жанрах концертного й дидактичного репертуару.

Аналіз виконавської та культурно-просвітницької діяльності представників родини Теленків у контексті мистецького життя Тернополя кінця XX століття. Окреслення ролі фортепіанного тріо Теленків у розвитку камерного ансамблевого музикування на Тернопіллі.

Дослідження циклу фортепіанних п’єс композиторів XIX - початку XX століття, які можна співвіднести з узагальненою моделлю Дитячого альбому Р. Шумана. Оцінка задуму як циклу мініатюр. Розгляд низки стабільних образних мотивів та жанрових елементів.

Вивчення аспектів жанрової типології і систематики фортепіанного ансамблю. Визначення типологічної специфіки різновидів фортепіанного ансамблю: чотириручного фортепіанного дуету та двофортепіанного дуету. Жанрово-стильові відмінності між типами дуету.

Аналіз Третього фортепіанного Концерта Й. Гумеля в ракурсі бідермаєрівських установлень "легкого" піанізму епохи Реставрації, що втілив устремління на збереження заощаджень рококо в умовах прийняття секуляризованого мистецтва Нововіденської школи.

Аналіз Другого фортепіанного Концерту Й. Гуммеля в ракурсі бідермаєрівських позицій "легкого" ("діамантового") піанізму епохи Реставрації, який розгорнув заощадження духовних засад рококо в умови буття секуляризованого мистецтва поствіденської школи.

Розгляд фортепіанних романсів українських композиторів Калачевського, М. Лисенка, М. Ластовецького. Аналіз тенденції домінування наспівності, як основного чинника образної семантики. Визначення пісенно-побутового коріння жанру, який належить до ліричних.

Висвітлення результатів теоретичних досліджень фортепіанного спадку в творчості Б. Лятошинського. Аналіз композиторського письма відповідно до певних етапів творчості. Дослідження виконавської специфіки фортепіанних творів; неоромантичні риси у музиці.

Осмислення характерних особливостей стилістики музичних творів композитора К. Сіндінга. Вивчення індивідуального композиторського стилю К. Сіндінга на прикладі його фортепіанних п'єс. Дослідження фольклорних прообразів мелосу, оркестрової насиченості.

Аналіз яскравого українського фортепіанного циклу середини 1960-х років - "Пригоди барона Мюнхгаузена" М. Сильванського. Аналіз жанрово-стильових рис твору, вироблення методики його втілення та адаптація до вимог дитячих і спеціалізованих музичних шкіл.