Аналіз фортепіанних квартетів Л. Бетховена крізь призму досвіду ансамблевого письма та композицій В.А. Моцарта. Розкриття спадкоємних зв’язків великих віденських класиків у сфері камерно-інструментальної музики сприяє науковому осмисленню історії жанру.

Еволюція фортепіанного жанру коломийки у творчості композиторів ХІХ-ХХ століть. Збереження автентичних жанрових ознак і зміни в музичній мові та стилістиці, пов'язані з новітніми мистецькими напрямками. Навчально-виховний аспект залучення коломийок.

Стильові чинники фортепіанних творів В. Косенка, спираючись на аналіз Поеми-легенди ор. 12 № 1 та Концертного вальсу, як вираження традиціоналістської мистецької позиції, в яких просимволістські складові демонстрували дотичність до типології модерну.

Особливості мовностильової еволюції творчості А. Караманова, етапи якої репрезентують його три фортепіанні концерти. Запропоновано дефініцію поняття "концертно-фортепіанний стиль", що екстраполюється на авторський стиль А. Караманова в цьому жанрі.

Дослідження зв’язку фортепіанних концертів Д. Шостаковича з традицією музики П. Чайковського в змістовно-структурній компенсативності концертних жанрів відносно драматизму симфонічно-оперних композицій. Спільні та відмінні риси цих концертів композиторів.

Характеристика композиційно-структурних особливостей фортепіанних Концертів Ф. Шопена. Особливості поєднання в них "типового", усталеного та "нетипового" індивідуалізованого, власне шопенівського у тематизмі та формі як засобах "композиторського центру".

Міжкультурні взаємодії на прикладі жанру фортепіанного парафразу М. Глінки. Спорідненість його творчості загальноєвропейському романтичному фортепіанному мистецтву. Образно-смислові сфери, що виступають в ролі динамічних компонентів національного стилю.

Мета роботи – здійснити цілісний музикознавчий та виконавсько-методичний аналіз фортепіанних композицій М. Колесси, котрий розкриє питання щодо інтерпретації чотирьох прелюдів та допоможе в педагогічній роботі над їх опрацюванням викладачам і студентам.

Особливості фортепіанного педагогічного доробку відомої української композиторки Стефанії Туркевич, проблеми їхнього творчого використання в процесі музичного виховання молоді. Їх роль у вихованні патріотизму і національної свідомості української молоді.

Здійснено спробу виявити тональні та формотвірні особливості сонат В. Безкоровайного та і їх дидактичний потенціал. Констатовано, що сонатні жанри в доробку композитора є художньо і дидактично вартісними зразками національного педагогічного репертуару.

Аналіз тональних та формотвірних особливостей сонат В. Безкоровайного, їх дидактичний потенціал. Зіставлення класичної сонатної циклічної структури з індивідуально-трактованими рисами українських фольклорних жанрів національного музичного мистецтва.

Розкриваються риси фортепіанних творів українського композитора Олега Безбородька. В ряді фортепіанних творів композитор використовує нетрадиційні принципи звуковидобування гра на струнах, що імітує звук дримби, виконання "не темперованого глісандо".

Вагомі творчі здобутки, активна просвітницька діяльність знаних і маловідомих постатей української національної композиторської школи Полтавщини початку ХІХ - ХХ ст. (А. Єдлічка, М. Лисенко, П. Щуровський, М. Колачевський, Л. Лісовський, С. Шевченко).

Проблеми використання фортепіанних творів представників української національної композиторської школи ХХ-ХХІ ст. Аналіз національно-виховного значення, професійно-освітньої та дидактичної цінності фортепіанної спадщини сучасних українських митців.

Проблема оновлення навчального і виконавського репертуару у класі фортепіано. Культурологічний, музикознавчий контексти, чинники, які вплинули на формування Ф. Якименка як композитора і виконавця. Короткий огляд фортепіанної спадщини композитора.

Розгляд специфіки виконавського втілення збірки фортепіанних транскрипцій Songbook американського композитора Дж. Гершвіна відомими піаністами Д. Ахацом, М. Ендресом, Е. Фаньйоні. Переосмислення гершвінівськогого задуму у сучасному авторському дискурсі.

Конструювання моделі жанру класицистичної фортепіанної фантазії. Філософсько-художні функції фантазії на підставі вивчення праць І. Канта. Типологія віденських класиків та відображення філософсько-художніх функцій уяви. Аналіз феноменів музичної культури.

Розгляд історії виникнення та розвитку фортепіанної літератури для дітей у світовій музичній культурі. Виявлення концептуальних засад створення українськими композиторами фортепіанних циклів, призначених для виконання дітьми молодшого та старшого віку.

Розглянуто фортепіанні цикли Р.М. Глієра крізь призму інструктивних завдань з формування піаністичних навичок в учнів дитячих музичних шкіл. Констатовано, що композитор звертався до створення циклів фортепіанних мініатюр впродовж творчого життя.

Аналіз когнітивних чинників виконавської інтерпретації на основі творчості Л. Бетховена. Виявлення індивідуально-авторських, стильових рис, стилістичних засобів, мовних інструментів музично-виконавської інтерпретації у діалозі з композиторським задумом.

Дослідження виконавської експресії фортепіано у звукообразних репрезентаціях електроакустичних опусів українських композиторів. Значення інструменталізму, а саме фортепіанної лексики у виконавській інтерпретації звукообразів людини, епохи і світу.

Основні напрями колонізаційного руху у XVII столітті на північному заході Слобожанщини. Аналіз фортифікаційних прийомів та традицій будування слобожанських фортець. Розробка пропозицій з музеєфікації та використання пам’яток археології козацького часу.

Проблеми підготовки оборони Галичини у другій половині XIX – на початку XX ст. на прикладі розгортання будівництва і використання фортеці "Миколаїв" на Дністрі. Ідеї побудови оборони, принципові зміни фортифікації в означений період і розташування.

Аналіз композиційного та комунікативного значення текстових вставок на гравірованих рамках титульних сторінок та наступних за ними аркушів з гравюрами символічного змісту в книгах Лазаря Барановича. Варіант структурування зображення текстовими вставками.

Сложение укрепленных церквей северных регионов Франции Эна и Арденны в XVI-XVII веках. Практика использования церквей как культовых и военных сооружений. Изучение архитектурно-композиционных схем как в плане фортификации, так и в плане иконографии.

Памятники фортификации и их отражение уровня развития государства, его территориальную структуру и специфику внешнего окружения. Анализ обширного массива наблюдений об укреплениях X-XIII вв., взятых из летописей и полученных археологическими методами.

Изучение конструкции остатков защитных элементов городищ. Сопоставление оборонительной значимости древо-земляных валов и крепостных стен на летописном и археологическом материале. Анализ и изучение устройства крепостных въездов, башен и колодцев.

Реконструкція вигляду фортифікаційних споруд та процесу облоги часів Багратидського царства. Аналіз інформації про те, як виглядали фортифікаційні споруди Ані. Вивчення відомостей про фортифікаційні системи вірменських міст кінця ІХ - середини ХІ ст.

Дослідження творчої діяльності Альбрехта Дюрера та його внеску у світове мистецтво, науку. Аналіз його інженерних ідей у творі "Настанова щодо укріплення міст, замків, тіснин". Опис українських пам'яток фортифікації з елементами оборонної системи митця.

Внесок Альбрехта Дюрера в світове мистецтво, науку та духовне життя людства. Огляд його інженерних ідей і пропозицій щодо фортифікаційних систем для оборони міст та замків. Пам’ятки фортифікації з елементами оборонної системи Альбрехта Дюрера в Україні.