Проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь ФГ "Мрія" Бобринецького району Кіровської області

= 3254485,5

65089710 - перевезення вантажів

5- % від перевезення вантажів

ІІ варіант (експлуатаційні витрати):

1 = 2783497,5

2 = 374976

55669950 - перевезення вантажів

7499520 - перевезення вантажів

5- % від перевезення вантажів

За кінцеве рішення приймаємо той варіант проекту, де розмір капіталовкладень, щорічних і зведених витрат менший ніж інший, в моєму найменші витрати при галузевій організаційно-виробничий формі управління.

Після визначення видів і кількості виробничих центрів розраховують необхідну площу для будівництва нових або розширення існуючих тваринницьких ферм та інших виробничих об'єктів, користуючись при цьому нормативами земельної площі в розрахунку на одиницю потужності об'єкту (таблиця 24).

24. Розрахунок площі під виробничі центри

Назва ферм, господарських дворів та інше	Розрахункова одиниця, голів, тонн та ін.	Кількість розрохункових одиниць	Площа на 1 розрахункову одиницю, м2(норма)	Необхідна площа, га	Площа, яка зайнята об'єктом, га	Необхідно відвестидодатково або зменшити, га(+;-)
МТФ	голів	617	90	5,6	11,19	-5,59
СТФ, з них:	голів	102	150	5,2	4,63	+0,57
свиноматки	голів	30	150	4,5	---	---
молодняк	голів	72	150	0,7	---	---
Госп.двір, з них:	голів	25	250	2,6	2,6	+/- 0
складс.сектор	га	2156,1	5	1,0	---	---
машин.-рем.	га	2156,1	5	1,0	---	---
бриг.двір	голів	25	240	0,6	---	---

При визначенні місцерозташування виробничих центрів я дотримувалась встановлених санітарно-захисних, зоотехнічних і ветеринарних зон між ними і населеними пунктами.

В проекті також було визначено необхідну кількість працездатних, яка буде задіяна у виробничому процесі, виходячи з прямих трудових витрат, тривалості робочого періоду в різних галузях виробництва, сезонності праці, неоднакової трудової участі різних груп працездатного населення (чоловіків і жінок).

Необхідна кількість працездатного населення в рослинництві, виходячи з прямих трудових витрат, тривалості робочого періоду, сезонності праці, неоднакової праці різних груп працездатного населення визначається за формулою:

,

Де Тт - потреба працівниців в рослинництві, людей;

ПЗр - прямі трудові затрати в галузі тваринництва в людино - днях та людино - годинах;

Пт - тривалість робочого періоду в тваринництва, для умов України Пр=295(днів);

К1 - коефіцієнт, що враховує неоднакову участь у праці чоловіків та жінок (К1=1,12);

Обґрунтування проекту розміщення доріг

При економічному обґрунтуванні проектного рішення визначають капітальні вкладення на будівництво доріг і дорожніх споруд, а також виробничі (щорічні) дорожньо-транспортні витрати на перевезення вантажів, амортизаційні відрахування, експлуатаційні витрати.

Для визначення капітальних витрат на будівництво необхідно знати довжину проектної дороги і вартість будівництва одного кілометра дороги, яка залежить від типу дорожнього полотна.

Для визначення вартості будівництва дорожніх споруд (мости, труби та інше) використовують приблизні нормативні дані.

Вартість перевезення вантажів визначається за методикою, викладеною при розгляді попереднього завдання.

Амортизаційні відрахування від вартості будівництва доріг і дорожніх споруд враховують за формулою:

A=K/n

А= 600/8+75 (грн.)

де -- вартість будівництва доріг і дорожніх споруд, тис. грн;

-- строк служб доріг і дорожніх споруд, років.

Експлуатаційні витрати визначають сумарно в процентах від капітальної вартості виробничих та інших будівель і споруд: по об'єктам, що проектуються -- по кошторисній вартості, а по існуючим об'єктам -- від балансової вартості. Для розрахунків в лабораторній роботі експлуатаційні витрати можна прийняти в межах 3-5% від капітальної вартості об'єктів.

Зведені витрати визначаються, як і при виконанні першого завдання.

Конкретні техніко-економічні показники проектної дороги значення яких знаходимо вказаним вище способом приведені в таблиці 25.

Таблиця 25

25.Аналіз проекту розміщення внутрігосподарських доріг

Показники	Одиниця виміру	Вартість проекту
І. Довжина дороги	км	3,25
ІІ. Довжина дорожніх споруд	пог.м	-
ІІІ. Капітальні витрати	тис. грн
Вартість будівництва: 1 км дороги	тис. грн	135,0
всієї дороги	тис. грн	438,75
дорожніх споруд	тис. грн	-
Всього капітальних витрат		438,75
ІV. Виробничі (щорічні) витрати	тис. грн
на перевезення вантажів	тис. грн	30,1
амортизаційні відрахунки	тис. грн	75
експлуатаційні витрати	тис. грн	600
Всього виробничих затрат	тис. грн	705,1
V. Зведені витрати	тис. грн	1143,85

Таким чином, існуючі на момент складення проекту магістральні дороги і проектні дороги забезпечать надійний транспортний зв'язок основних об'єктів між собою, та з основними виробничими підрозділами.



РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ

3.1 Характеристика існуючого використання сільськогосподарських угідь

Перед початком впорядкування угідь з'ясуємо склад сільськогосподарських угідь, наявних у господарстві, який відображають дані таблиці 26.

Таблиця 26

Склад сільськогосподарських угідь на момент проектування

Сільськогосподарські угіддя	Площа, га	Питома вага, %
Рілля	2014,51	93,88
Багаторічні насадження	16,68	0,78
Пасовища	114,56	5,34
Сіножаті	-	-
Всього	2145,75	100

Трансформація земельних угідь (переведення одного виду угідь в інший) здійснюється з метою:

Ш розширення площ високопродуктивних угідь за рахунок придатних для цього, але не інтенсивно використаних в сільськогосподарському виробництві земель;

Ш покращення просторових умов землеволодіння і землекористування;

Ш відведення земель у зв'язку з розміщенням сільськогосподарських споруд і будівель, об'єктів ґрунтозахисного і природоохоронного призначення;

Ш відведення земель для гідро-, лісомеліоративних споруд та ін.;

Ш консервації деградованих і малопродуктивних орних земель в інші угіддя.

Розширення площ високопродуктивних угідь.

Резервом для збільшення площі орних земель у різних зонах країни можуть бути: перелоги; невеликі, але придатні ділянки кормових угідь, які за місцем розташування, рельєфом (крутістю схилів до 3°) і культуртехнічному стану є придатними для включення до сівозміни; перезволожені ділянки, які можуть бути осушені шляхом проведення меліорації; масиви сільськогосподарських угідь, які внаслідок нераціонального використання заросли лісом і чагарником після проведення меліоративних і культуртехнічних робіт; ділянки, розташовані на глибоких і середніх солонцях, після їх хімічної меліорації. При цьому не допускається додаткове освоєння під ріллю боліт і заболочених земель - об'єктів природного ландшафту, витоків річок, місць розселення птахів тощо.

Покращення просторових умов землеволодінь і землекористувань.

З метою створення належних територіальних умов для використання сільськогосподарської техніки, правильної форми орних масивів в деяких випадках виникає необхідність ліквідації дрібноконтурності земель, межників, що втратили своє значення польових шляхів і канав, неправильно посаджених лісосмуг, які не сприяють протиерозійному захисту ґрунтів, а, навпаки, є місцем концентрації талих і дощових потоків, що викликає інтенсивний розвиток лінійної ерозії.

Необхідність трансформації угідь пов'язане також з розміщенням об'єктів охорони навколишнього середовища в цілому, а також земельних, водних та інших природних ресурсів.

Санітарні, санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозбірні споруди, об'єкти оздоровчого призначення, а також навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, правовий режим яких визначається законодавством України.

У процесі впорядкування угідь необхідно передбачити охорону водних джерел (річок, струмків, ставків, протоків), для чого встановлюються прибережні захисні смуги шириною:

- для малих річок (площа водозбору до 2 тис. км²), струмків, ставків площею до 3 гектарів - 25 м;

- для середніх річок (площа водозбору від 2 тис. до 50 тис. км²), ставків площею понад 3 гектарів - 50 м;

- для великих річок, водосховищ на них з площею водозбору понад 50 тис. км² - 100 м.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

На цих землях забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту під залуження), зберігання і застосування добрив і пестицидів, розміщення літніх таборів для худоби, будівництво споруд, баз відпочинку, гаражів, миття транспортних засобів і техніки, влаштування звалищ та ін. Рекомендується створення навколо берегової лінії річок, ставків, водоймищ лісових смуг шириною від 6 до 12 метрів в залежності від площі водозбору, водного дзеркала, крутості схилових земель.

Згідно проектів землеустрою встановлюються також водоохоронні зони, де забороняється використання стійких та сильнодіючих пестицидів, влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації, скидання неочищених стічних вод та ін. Ширина водоохоронних зон залежить від конкретних територіальних умов господарства і коливається від 100 м до 300 м від берегової лінії річок, ставків, водоймищ.

В умовах водної ерозії ґрунтів, крім цього, передбачають заліснення крутих схилів з частими береговими промивинами та інших порушених ерозією земель, залуження найбільш загрозливих у ерозійному відношенні тальвегів та улоговин на орних землях, закладення ілофільтрів на конусах виносу діючих ярів та у вершинах ставків, побудови земляних водозатримуючих валів у вершинах ярів тощо.

Крім того, при вирішенні питань трансформації угідь з метою отримання площ орних земель, необхідних для подальших економічних розрахунків і посівних площ слід враховувати площі під лісосмугами і польовими шляхами, у т. ч. лісосмуги і польові шляхи, передбачені у Схемах паювання земель. Ці площі разом з існуючими повинні становити при виконанні завдання і розробки курсового проекту відповідно 2,5-3% і 0,5-1% від площі ріллі.

Види і площі лісових смуг навколо населених пунктів, уздовж зрошуваних каналів, навколо ставків та водоймищ, прибалкових і прияружних, а також польових шляхів (основних і допоміжних) будуть уточнені у процесі організації території сівозмін.

Консервація орних земель

Консервація орних земель є важливим елементом трансформації угідь, який передбачає виведення із інтенсивного використання деградованих, малопродуктивних і крутосхилих (понад 7°), а також техногенно забруднених ділянок в інші угіддя на визначений термін, зокрема, під заліснення, під пасовища та сіножаті.

Площі під багаторічними насадженнями, виноградниками, ягідниками встановлюються відповідно до перспективного плану розвитку цієї галузі у господарстві. При виборі ділянок під ці насадження слід враховувати рельєф місцевості, експозицію схилів, якість ґрунтів, глибину залягання підґрунтових вод, кислотність і засоленість земель.

Глибина залягання ґрунтових вод повинна бути не менше 2 м від поверхні, а засолених підґрунтових вод - не ближче 5 м.

У засушливих регіонах країни на ділянках під багаторічними насадженнями бажано передбачити зрошення.

В деяких випадках на схилових землях крутістю 7° і більше створюються тераси, на яких передбачають розміщення плодових насаджень.

При цьому тераси повинні бути бездоганно створеними, без загрози їх прориву талими і дощовими водами, використовуватися особливі технології за доглядом створених на терасах насаджень.

Заходи з трансформації угідь повинні бути екологічно та економічно обґрунтованими, тобто землі, що трансформуються, по їх агровиробничим властивостям (ґрунтам, рельєфу, умовам зволоження) повинні бути придатними для використання за новим призначенням.

В моєму господарстві було створено за рахунок пасовища та рілля внутрігосподарські магістральні дороги для сполучення населених пунктів (за рахунок пасовища) та сполучення земного масиву з населеним пунктом (за рахунок ріллі). Також після розрахунків площ виробничих центрів та виробничих підрозділів було зменшено та трансформовано в пасовища.

3.2 Обґрунтування проекту організації сільськогосподарських угідь.

Трансформація угідь була виконана мною у процесі землевпорядного обстеження: були ліквідовані різного роду вклинювання, вкраплення, роздрібненість і дрібноконтурність угідь. На усіх пасовищах, наявних у господарстві, які розміщені в основному на змитих балкових ґрунтах, які відрізняються своєю болотистістю, було проведене насадження полезахисних лісосмуг по напрямку переважаючих суховійних вітрів, длязахисту ґрунтів від вітрової ерозії у зимовий період та проти водної ерозії весною, а також для затримання талого стоку і нагромадження вологи в ґрунті, що сприяє формуванню високих врожаїв. Крім того, за відсутності снігового покриву або при його недостатній висоті полезахисні лісосмуги знижують можливість вимерзання озимих культур. Навколо ставка, було відведено прибережну захисну смугу, шириною 25м. У зв'язку з цим, потреби у повторному проведенні цих дій не має.

Схили балок різної експозиції і крутості, взагалі рекомендується використовувати під сади, ягідники і виноградники, методом терасування. Проте усі пасовища, розміщені у господарстві на схилах крутістю 0-1⁰ і це коштуватиме господарству значних фінансових затрат, тоді як прибуток від них воно зможе отримати десь лише через 10-12 років, тобто досить великий строк окупності і невелика крутизна схилів. Зважаючи на вказані обставини вирощування багаторічних насаджень не проводитиметься.

Проте, зазнали незначних змін у площах рілля і пасовища, внаслідок зменшення площі під господарським центром та переведенням її у пасовища, та прокладанням магістральної дороги сполученням Григорівка - Караказелівка за рахунок пасовищ. Дані зміни у площах та видах угідь відображає в таблиці 2 - відомість трансформації угідь.

На усіх наявних пасовищах у господарстві - 140,84 га - буде проведено поверхневе поліпшення.

Поверхневе поліпшення - це комплекс культуртехнічних, агротехнічних, біологічних, організаційно-господарських, економічних заходів, спрямованих на поліпшення продуктивності і якості травостою (дернини), тобто це система заходів поточного догляду за пасовищем, спрямованих на поліпшення і регулювання водного і поживного режимів ґрунту, роботу з догляду за травостоєм і дерниною, боротьбу з бур'янами, підсівання трав, щілювання ґрунту на глибину 30-35 см, дискування в 2-3 сліди. Заходи з поверхневого поліпшення проводяться через 4-5 років, продуктивність підвищується у 3-4 рази.

Після вирішення питань трансформації і поліпшення угідь уточнюються розміщення та склад угідь в господарстві. При цьому проектні площі орних земель, пасовищ і сіножаті встановлюють за результатами трансформацій (вихідні площі, плюс розширення, мінус скорочення).

Проектні зміни в складі і площі угідь відображено в відомості трансформації (яка знаходиться в додатках). Використовуючи матеріали землевпорядного обстеження і проектні рішення по трансформації, поліпшенню і розміщення кормових угідь в ФГ «Мрія» закріпили пасовищні масиви за окремими видами тварин із врахуванням їх потреб до пасовищних кормів.

Після проведення усіх заходів із трансформації угідь та встановлення остаточної їх структури, виконаємо економічне обґрунтування заходів із трансформації : обчислимо розміри капіталовкладень, щорічних затрат, вартість додаткової продукції і чистого доходу, терміни окупності капітальних затрат, використовуючи при цьому нормативні матеріали та відомості. Усі розрахунки по економічному обґрунтуванню поверхневого поліпшення пасовищ показані в таблиці 27.

Таблиця 27

Економічне обґрунтування поверхневого поліпшення пасовищ з впровадженням чотирьох ділянкової пасовищезміни, площею 140,84 га

Показники	Одиниці вимірювання	Значення
		нормативу на 1га	за проектом
І. Капітальні витрати на виконання робіт	грн	-	-
на 1 га	грн	350	350
Всього		-	49294
ІІ. Вартість додаткової продукції :	грн
пасовищна зелена маса	ц	90	3832,65
пасовищна маса, переведена в сіно	ц	26	1138,8
вартість сіна	грн	7,1	8085,48
вартість зернових, яку можна отримати на звільненій площі ріллі за рахунок підвищення продуктивності пасовищ	грн	-	135050
Всього	грн	-	148106,93
ІІІ. Щорічні затрати
залуження в розрахунку на 1 рік при річній ротації заходів з поліпшення	грн	88	77393,92
вартість насіння, затрати на вирощування, збір і транспортування зерна з площею ріллі, яка звільняється від посівів кормових культур	грн	30% від вартості зернових культур	40515
затрати на поточний догляд за поліпшеними пасовищами	грн	20	2876
Всього	грн	-	120784,92
ІV. Чистий дохід	грн	-	27322,01
V.Термін окупності капітальних витрат	років	-	8
VI. Рівень рентабельності	%	-	60,39

За даними таблиці 3, капітальні витрати на поверхневе поліпшення пасовищ, площею 140,84 га, становитимуть 15330 грн , з розрахунку 350 грн/га. Вихід пасовищної зеленої маси становитиме - 3942 ц, зеленої маси переведеної в сіно - 1138,8 ц, вартість сіна - 26*7,1*43,8 = 8085,48 грн. Для розрахунку вартості зернових, яку можна отримати на звільненій площі ріллі за рахунок підвищення продуктивності пасовищ, обчислимо площу ріллі, що звільняється, за формулою 1:

де - вихід зеленої маси з 1 га кормових угідь до і після поліпшення, ц;

Р - площа поліпшених угідь, га

- урожай зеленої маси з 1 га ріллі.

Отримаємо:

- вартість зернових, яку можна отримати із звільненої площі ріллі.

Щорічні затрати на залуження в розрахунку на 1 рік при 4-річній ротації заходів з поліпшення коштуватимуть господарству 77393,92 грн; вартість насіння, затрат на вирощування, збір , транспортування і т.д. - 40515 грн.

Чистий дохід від поліпшення угідь обчислюється як різниця вартості усієї отриманої продукції і щорічних витрат, і становить:

143135,48 - 120784,92 = 27322,01 грн.

За формулою 2 і 3 обчислимо термін окупності капітальних витрат та рівень рентабельності відповідно:

де К - капітальні витрати, Д - чистий дохід, n=2 при ПП (при КП - 4) - ротація заходів.

де Д - чистий дохід, С - вартість продукції.

Підводячи підсумки проведених розрахунків, можна зробити висновок, що поверхневе поліпшення пасовищ потребує досить значних фінансових затрат, але ці заходи мають великий рівень рентабельності, завдяки чому витрати окупляться за 8 роки и принесуть господарству досить пристойний прибуток.



РОЗДІЛ 4. ПРОЕКТУВАННЯ СІВОЗМІН. УПОРЯДКУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ СІВОЗМІН

4.1 Проектування сівозмін

При проведенні земельної реформи відбувся перерозподіл і подрібнення земель. В наслідок цього було зруйновано систему використання земель сільськогосподарського призначення, яка передбачала впровадження системи сівозмін, бездефіцитний баланс гумусу і поживних елементів та ґрунтозахисну систему землеробства, що призвело в свою чергу до зниження родючості ґрунтів, особливо небезпечних масштабів набула їх деградація, погіршення стану, складу, корисних властивостей та функцій ґрунтового покриву.

Прийнятим 4 червня 2009 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючостіґрунтів» внесено доповнення до Земельного кодексу України. Зокрема, визначено, що сільськогосподарські підприємства, які використовують земельні ділянки площею понад 100 га сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з 01.08.2010 року зобов'язані використовувати їх відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Крім того, цим законом передбачено внесення змін до статті 55 Кодексу про адміністративні правопорушення України, які встановлюють, що використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, розробка таких проектів є дуже актуальним на сьогодні питанням і потребує нагального втілення у сільськогосподарське виробництво, як для забезпечення раціонального використання земель, так і для реалізації державної політики у сфері землеустрою та задоволення вимог земельного законодавства.

Основними завданнями проектів еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь є:

§ раціональне використання земель шляхом найбільш оптимального обґрунтування розміщення господарських дворів, споруд, дорожньої сітки, розмірів та конфігурації полів, угідь;

§ створення оптимального співвідношення сільськогосподарських угідь в залежності від спеціалізації господарства;

§ збереження родючості ґрунтів шляхом оптимального підбору культур, впровадження ґрунтозахисної системи землеробства, внесення добрив, впровадження самозабезпечуючої поживними речовинами системи сівозмін, мінімізації обробітку ґрунту, позитивного балансу гумусу.

Однією із найважливіших складових частин проекту еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь є впорядкування території сівозмін, основним завданням якого є створення найкращих умов для організації і проведення польових робіт, продуктивного використання сільськогосподарської техніки, впровадження ефективної системи землеробства. Впорядкування території сівозмін повинно проводитися із урахуванням конкретних природно-кліматичних та економічних умов зони, регіону, господарства. Основним принципом впорядкування є комплексне розв'язанняцих питань.

Упорядкування території сівозмін полягає в розміщенні на їх території всіх необхідних в умовах конкретного господарства елементів: полів сівозмін, робочих і окремо оброблюваних ділянок, лісосмуг, шляхів, польових станів, джерел польового водопостачання.

Поля сівозміни - рівновеликі частини сівозмінного масиву (земельної ділянки), призначені для почергового вирощування сільськогосподарських культур у відповідності зі схемою чергування і виконанням пов'язаних з цим польових робіт. Поля сівозмін можуть складатися з однієї або декількох робочих ділянок.

Робоча ділянка - частина поля, однорідна по виробничим властивостям і призначена для одночасного виконання польових робіт по єдиній технології. Робочі ділянки виділяються із урахуванням територіальних, ґрунтових і екологічних властивостей, а їх межами можуть виступати як природні перешкоди для обробітку, так і штучно створені людиною лісосмуги чи інші перешкоди.

Впроваджуючи ті чи інші проектні рішення, проектанту треба пам'ятати, що система сівозмін обов'язково повинна задовольняти наступні вимоги:

§ виконання плану виробництва продукції;

§ використання кожної ділянки ріллі із урахуванням їх природних властивостей і біологічних особливостей вирощування культур;

§ здійснення заходів щодо боротьби з ерозією ґрунтів і іншими негативними явищами, та сприяти підвищенню якості ґрунтів;

§ створювати умови для ефективного використання техніки, робочої сили і інших ресурсів;

§ створювати умови для отримання найбільшої кількості прибутку

Проект впорядкування території сівозмін розроблюють за принципом від загального до часткового шляхом послідовного наближення від загальної схеми вирішення основних питань до точного, остаточного взаємного розміщення всіх його елементів. Оскільки всі елементи впорядкування території сівозмін знаходяться у взаємному зв'язку, проект треба складати не в по елементній послідовності, а комплексно, знаходячи одночасно правильне рішення з розміщення усіх взаємопогоджених елементів. Проектне рішення необхідно оцінювати комплексно (за всіма елементами одночасно), щоб забезпечити взаємопогоджене, найбільш доцільне економічно й екологічно розміщення меж полів, лісосмуг i шляхів.

Характеристика і обґрунтування упорядкування території сівозмін за окремими елементами проводиться у розрізі окремих її видів, тому даний розділ курсового проекту присвячений саме характеристиці упорядкування території запроектованих на території господарства сівозмін, детальніше про які йтиметься далі.

Проектування кормових сівозмін почали з розрахунків зеленого конвеєру на літній період (додаток 3), використовуючи норми годівлі, поживності кормів та інше.

При проведенні розрахунків по зеленому конвеєру (додаток 4) було враховано природні кормові угіддя, закріплення за господарством. Так як пасовище використовують в громадських цілях, то весь зелений конвеєр ми беремо з кормової сівозміни. Недостатня частина зелених кормів може бути поповнена в та інших сівозмінах. При цьому багаторічні трави вводимо з дворічним використанням. Культури зеленого конвеєру підбирали з сівозмін із врахуванням особливостей кліматичних та інших умов, і потрібності до цих кормів груп тварин.

С початку в господарстві розміщуємо овочеву сівозміну. Її проектуємо на схилі недалеко від населеного пункту і магістрального шляху .

Потім, знаючи потребу в кормах, розраховуємо площу кормових культур і отримали структуру посівних площ кормових культур, необхідних для забезпечення тварин кормами. Кількість кормових сівозмін залежить від складу і поголів'я худоби, місце утримання її в літній період, розміщення ферм, забезпеченості тварин природними пасовищами, тощо.

На решті площі орних земель, як правило кращими за умовами рельєфу, та якостями ґрунтів, проектуються польові сівозміни, в яких розміщуються технічні, зернові, зернобобові, круп'яні, овочеві, а також кормові культури. Загальна площа польової сівозміни ФГ “Мрія” дорівнює площі орних земель, мінус площі кормових та спеціальних сівозмін і інших проектних ділянок, що знаходяться на ріллі. Отже в господарстві проектуємо одну овочеву сівозміну, одну польову та одну кормову.

Овочева сівозміна.

Середній розмір поля чистий 26,61 га.

1. Овочі 26,61

2. Овочі 26,61

3. Овочі 26,61

4. Однор.трави наз/к (16,19); на сіно (10,42).

Кормова сівозміна.

Середній розмір поля чистий 71,72 га.

1. Багаторічні трави на з/к (71,72)

2. Багаторічні трави на сіно (27,69) + Багаторічні трави на силос (35,49) + Багаторічні трави на з/к (8,54)

3. Озима на з/к (24,77) кук.поук. + кук. силос (43,95)

4. Кукурудза на з/к (54,0) + кук. силос (17,72)

5. Однорічні трави на сіно (34,03) + ячмінь(37,69) з підсівом баг. трав.

Польова сівозміна.

Середній розмір поля чистий 146,89 га.

1. Чистий пар 146,89

2. Озима пшениця 146,89

3. Корм.корен. на з/к (22,88) + корм. корен.(28,89) + цукр. буряк (95,12)

4. Кукурудза на сіно (57,88) + кук.зерно (89,01)

5. Горох 146,89

6. Озима пшениця 146,89

7. Озима пшениця 146,89

8. Кукурудза на зерно 146,89

9. Овес (76,89) + соя (70,0)

10. Соняшник 146,89

Схема чергування культур в сівозмінах складалася відповідно до агрономічних вимог, враховуючи якість попередників, строки дозрівання, збирання сільськогосподарських культур.

Розміри сівозмін, площі полів забезпечують вимоги виробничого використання техніки, своєчасного виконання механізованих робіт.

Запроектований склад угідь і сівозмін повинен забезпечити отримання максимальної кількості рослинницької продукції з найменшими затратами праці, одночасно підвищуючи родючість ґрунтів.

Крім того, після складання сівозмін змінилися площі кормових культур. Для контролю над забезпеченістю поголів'я кормами і своєчасного виправлення розрахували таблицю яка приведена в додатку 5.

Розміри сівозмін, площі посівів забезпечують вимоги виробничого використання техніки, своєчасного виконання механічних робіт. За проектований склад угідь і сівозмін повинен забезпечувати отримати максимальної кількості рослинної продукції з найменшими затратами праці, одночасно підвищуючи родючості ґрунтів.

Важливим показником проектування сівозмін, який характеризується відтворенням родючості, є вміст в ґрунті гумусу. Розрахунки наведені в додатку 6. Також в додатку 7 приведені розрахунки виходу гною.

Вміст гумусу в ґрунтах скорочується за рахунок винесення азоту з врожаєм с/г культур, дощовими водами, вітровою ерозією. В той же час має місце надходження гумусу в ґрунт за рахунок розкладу рослинних решток і фіксацію азоту бобовими культурами. Забезпечення бездефіцитного вмісту гумусу в ґрунті досягає шляхом внесення органічних добрив.

Розрахунок балансу кормів наведений в додатку 8. Дивлячись на отримані результати можна зробити висновок, що усіма кормами господарство забезпечене, навіть спостерігається надлишок по де - яким видам. На перспективному передбачається зменшити площі під тими культурами, що мають надлишок.

Площі культур які розміщені у сівозмінах можна побачити в додатку 9, який називається розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні

Прямі трудові затрати в рослинництві розраховані в додатку 10.

В лабораторній роботі також необхідно визначити потрібну кількість працездатного населення в рослинництві та тваринництві, виходячи з прямих трудових витрат, тривалості робочого періоду, сезонності праці, неоднакової праці різних груп працездатного населення за формулою:

,

де ПЗр - прямі трудові затрати в галузі рослинництва та тваринництва в людино - днях та людино - годинах.

Пр - тривалість робочого періоду в рослинництві та тваринництві, для умов України Пр=205(днів).

К1 - коефіцієнт, що враховує неоднакову участь у праці чоловіків та жінок (К1=1,1).

К2 - - коефіцієнт, що враховує сезонний характер с/г виробництва (К2=1,2).

Т_р.т.=( 20604,5/205)*1,1*1,2= 132 чол.

Таким самим чином проводяться розрахунки трудових затрат у галузі тваринництва. Розрахунки наведені в додатку 10.

Т_р.т.=(5034,38/205)1,1*1,2 = 33 чол.

Зробивши висновок з вирахуваної кількості чоловік, які необхідні для обслуговування тваринницької та рослинницької галузі, можна сказати, що проживаюча кількість населення в с. Григорівка цілком зможе обробити дане господарство.

Після проведення усіх розрахунків ще одним завданням цієї роботи було визначення валовий вихід та вартість продукції тваринництва (додаток 11) та тваринництва (додаток 12).

4.2 Упорядкування території польових сівозмін

Безпосереднє вирішення питань впорядкування території сівозмін доцільно починати з визначення кiлькостi полів, якi можна розмістити на кожному окремому масиві ріллі сiвозмiни з урахуванням того, що частина площі цього масиву буде зайнята польовими шляхами і лісосмугами. При цьому слід керуватися валовим середнім розміром поля сівозміни (з урахуванням площ лісосмуг, шляхів й інших вкраплених контурів), який орієнтовно був визначений при організації сівозмін. Однак вирішуючи це питання, не слід допускати надмірного подрібнення полів за рахунок невеликих за площею прирізок і відрізок з метою забезпечення абсолютної рівновеликості полів, відхилення чистої площі конкретного поля від середнього його розміру цілком виправдане і навіть доцільне, про що більш детальніше буде сказано нижче.

З урахуванням рельєфу, напряму шкідливих вітрів, існуючих елементів ситуації, змін у положенні яких проектом не передбачається, а також інших факторів, що впливають на характер проектних рішень, намічається загальна схема розміщення полів, найвигідніша з екологічної й економічної точок зору. На основі такої схеми уточнюється і деталізується розміщення усіх взаємозалежних елементів з урахуванням вiдповiдних вимог. Уточнення проектних рішень полягає в їх послідовному поліпшенні й остаточному визначенні положення меж взаємозалежних елементів проекту. При деталізації проектних рішень встановлюють найбільш доцільнi в даних умовах технічні показники всіх елементів проекту (ширина лісосмуг i доріг, їх площі; нумерація, попередні i чисті площі полів і робочих ділянок тощо).

При розміщенні полів сівозмін слiд дотримуватися виконання вимог щодо екологічної й економічної доцільності, форми, компактності, розмiрiв і співвідношення сторін полiв, їх орієнтування вiдносно напряму шкідливих вітрів, рельєфу, існуючих елементів ситуації, рівноякісності грунтiв тощо.

Форма полів повинна бути зручною для їх механізованого обробітку, що забезпечується проектуванням їх у формі прямокутників або трапецій з паралельними довгими сторонами. Менш бажаною формою полів є паралелограм і косокутна трапеція. Просторові й інші умови конкретного орного масиву можуть обумовити необхідність в проектуванні складних і тому незручних для механізованого обробiтку полiв у формi трикутників, многокутників і складних фігур з криволінійними межами. Однак завжди слiд прагнути до мінімуму таких полів і окремо оброблюваних ділянок в них.

З метою дотримання вимог щодо компактності, поля сівозмін, коли це можливо, проектуються у вигляді однієї ділянки. Якщо ж конкретні умови масиву, де проектуються поля, не дозволяють запроектувати їх у виглядi однієї ділянки, у цьому випадку окремі ділянки поля необхідно розмiщувати суміжно, по відношенню один до одного на мінімальній відстані, що буде забезпечувати бiльшу компактність поля.

Розмiри і співвідношення сторін полів, що визначають довжини гонів машинно-тракторних агрегатів при роботі їх на полях сівозмін, варто забезпечувати оптимальними або в максимальнiй ступені наближеними до оптимальних.

Рівноякісність полів забезпечується проектуванням їх однорідними за ґрунтовим покривом, розташуванням на однакових елементах рельєфу і схилах однієї експозиції.

Якщо поля проектуються у вигляді декількох ділянок, то наведені вище вимоги щодо форми, розмірів і співвідношення сторін, рівноякісності за ґрунтовим покривом відносяться не до поля в цілому, а до кожної його ділянки окремо. У цьому випадку саме ділянка, а не поле в цілому, є конкретним робочим місцем машинно-тракторних агрегатiв.

Вимоги щодо рівновеликості полів обумовленi необхідністю забезпечення щорічної сталості площ посiву сiльськогосподарських культур, рiвномiрного виходу валової продукцiї окремих культур за роками ротації сiвозмiни, однакового обсягу польових i транспортних робiт тощо. Однак запроектувати абсолютно рівновеликi за площею поля можливо лише в тому випадку, коли орні землі сівозміни являють собою цільний масив. При великій розчленованості орних земель балками, ярами, дорогами, лісосмугами тощо запроектувати рівновеликі поля без прирізок або відрізок не завжди можливо. Щоб уникнути дрiбних i незручних за площею дорiзувань до полiв і забезпечити тим самим кращі просторовi умови полів (робочих ділянок ) у виглядi цільних і компактних масивів, допускаться деякi обґрунтовані вiдхилення у величинi їх площ.

Відхилення окремих площ полів від середнього розміру поля сiвозмiни можливе в межах до 10 %, а за більш складних умов - до 12-15 %. В розрiзi окремих сівозмін ці вiдхилення складають: польовi - 10-15%; спецiальнi - 5%; кормовi - 15%; грунтозахиснi - 20%.

Зважаючи на усі вище перелічені вимоги до розміщення робочих ділянок полів сівозміни, на території ФГ «Мрія» були запроектовані робочі ділянки польової сівозміни. Виходячи із розрахунків проведених у 4 розділі курсового проекту, середній розмір поля (валовий) польової сівозміни становить 153,01 га, враховуючи розмір допустимого відхилення , розмір запроектованих полів може коливатися від 130,06 га до 175,96 га. Обробка полів проводитиметься поперек схилу, довгі сторони полів запроектовано паралельно горизонталям. Переважне співвідношення сторін - 1:4, 1:5. Більшість полів мають прямокутну форму, зустрічається трапецієвидна форма робочих ділянок, але в цілому поля не мають дрібних дорізок, а робочі ділянки розташовані близько одна до одної, що сприятиме зменшенню транспортних затрат та полегшенню процесу обробки.

Наступним етапом після остаточного уточнення розміщення робочих ділянок полів польової сівозміни є розміщення полезахисних лісосмуг та польових шляхів.

Розміщення лісосмуг виконується у відповідності з діючими нормативними вказівками по проектуванню захисних лісових насаджень.

В умовах рівнинної місцевості (ухил 1°-3°), полезахисні лісосмуги проектуються по межам полів та робочих ділянок. Уся територія ФГ «Мрія» розміщена в зоні крутості 0-1⁰, тому наступним етапом проектування є вирішення питання правильного розміщення лісосмуг по межам полів та робочих ділянок.

Поздовжні (основні) лісосмуги, що розміщуються вздовж довгих сторін поля, проектуються перпендикулярно напрямку сумарного (результуючого) вектору, який графічно характеризує сукупний напрямок шкідливих вітрів.

За даними повторюваності шкідливих вітрів (таблиця 28 ) послідовно будуються вектори, які графічно характеризують повторюваність вітрів протилежних напрямків (Пн+Пд, ПнС+ПдЗ, С+З, ПнЗ+ПдС).

Таблиця 28

Повторюваність суховійних вітрів різних напрямів, %

Назва вітрів	Напрямки	Усього
	Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗх	Зх	ПнЗх
Суховійні	9,0	12,0	26,0	20,0	12,0	10	5,0	6,0	100

Рис.1. Оптимальний напрям проектних лісосмуг.

Аналізуючи рисунок, бачимо, що відповідно до напрямку суховійних вітрів на території господарства, для досягнення максимального ефекту у захисті полів від вітрової ерозії та інших несприятливих екологічних факторів, полезахисні лісосмуги доцільно проектувати у напрямку північ-південь або з незначним відхилення у північно-західному - південно-східному напрямку. Проте, слід пам'ятати, що залежно від напряму меж масивів орних земель, розташування профільованих шляхів, іноді допускається відхилення у розміщенні лісосмуг від оптимального напряму на 30⁰, щоб забезпечити правильну форму полів і ділянок, що проектуються. При проектуванні на території ФГ «Мрія» полезахисних лісосмуг оптимальний напрям витримано.

Розміщення лісосмуг і польових шляхів слід погоджувати не тільки з межами полів (робочих ділянок), а також i між собою. Розміщення лісосмуг проводиться відповідно до чинних інструктивних і нормативних вказівок з проектування і вирощування захисних лісових насаджень.

В умовах рівнинної місцевості (ухили до 1^о-2^о ), залежно від ступеня прояву водної ерозії, механічного складу ґрунтів) полезахисні лісосмуги проектують по межах полів і посеред них, якщо площі полів великі, а розміщених по межах полів лісосмуг недостатньо для захисту всієї площі поля. Поздовжні лісосмуги, які розміщені уздовж довгих сторін поля, проектують перпендикулярно сумарному (результуючому) вектору, що графічно характеризує сукупний напрям суховійних i інших шкідливих вітрів.

Відстань між поздовжніми лiсосмугами має забезпечувати захист усієї площі поля. Оскiльки цілком задовiльний захист прилеглої до лiсосмуги площi забезпечується на вiдстанi, що дорiвнює приблизно 25 - 30 - разовiй висотi дерев, то такi вiдстанi i рекомендують дотримуватися при розміщенні поздовжніх лiсосмуг. Однак з метою узгодженого розміщення лiсосмуг i полів сівозмін iнодi допускають значне збільшення цієї вiдстанi (до 40-разової висоти насаджень i навiть бiльше).

Кращими захисними властивостями вiдзначаються вiтропрониклi лiсосмуги, дерева яких мають ажурнi крони i якi добре продуваються знизу. Для лiсостепових районiв рекомендуються 2-3-рядні смуги шириною вiд 5-6 до 7,5-9 м залежно вiд ширини мiжрядь (2,5 або 3 м). Для степових районів, де й розміщене дане господарство, рекомендується проектувати 4-5-рядкові лісосмуги, шириною 10,0-12,5 м з відстанню між деревами в рядках 2,5-3,0 м, тому для захисту полів від ерозії на території сівозмін запроектовано 12 м полезахисні лісосмуги, при оцінці варіантів розміщення лісосмуг, ширина прийнята - 9 м.

В умовах складного рельєфу лісосмуги (привододiльнi і водорегулюючі) служать для затримки поверхневого стоку, кращого зволоження схилів і запобігання водній ерозії ґрунтів. Тому на еродованих схилах крутістю більш 1^о (на північних схилах більш 2^о) лісосмуги слiд розміщувати поперек схилів. Відстані між водорегулюючими лісосмугами не повинні перевищувати: на вилужених, типових, звичайних і південних чорноземах - 400 м; на сірих лісових ґрунтах і опідзолених чорноземах - 350 м; на темно-каштанових ґрунтах - 300м.

На більшій частині території України має місце одночасний прояв як шкідливих вітрів (суховіїв, пилових бур, заметiльних вiтрiв), так і процесiв водної ерозії грунтiв. Оскiльки панiвний напрям шкідливих вітрів, як правило, різко не виражений, а водна ерозія проявляється і на пологих (особливо довгих) схилах, основним фактором, що ураховується при розміщенні лісосмуг, є рельєф.

Різноманітність факторів, які доводиться ураховувати при впорядкуванні території сівозмін, викликає необхідність розгляду й оцінки варіантів проектних рішень для вибору кращого з них, тому з цією метою, у процесі виконання курсового проекту на виділеному масиві ріллі було запроектовано два різні варіанти проектного рішення розміщення лісосмуг та виконана їх оцінка. Можливі проектні рішення (варіанти) наочно ілюструє додаток 13, аналізуючи який бачимо, що у першому варіанті розміщення лісосмуг витримано рекомендації щодо їх оптимального напрямку розміщення, у другому випадку одна лісосмуга відповідає рекомендаціям, інша ж - ні, але, як варіант, має право на життя і може бути розкритикована лише після детального, науково-обгрунтованого аналізу обох варіантів.

Тобто, для вибору кращого проектного рішення необхідно визначити узагальнюючий економічний ефект за єдиним критерієм на основі оцінки позитивних і негативних сторін кожного з розглянутих варіантів, що характеризуються конкретними економічними показниками. Економічні показники, використані для сукупного аналізу проектних рішень, можна звести в наступні групи: капітальні витрати, щорічні витрати, вартість додаткової продукції.

Капітальні витрати на створення лісосмуг (К_І, К_ІІ) обчислюються як добуток площі запроектованих лісосмуг за варіантами (Р_ІЛ, Р_ІІЛ,) на вартість створення 1 га лісосмуги:

Щорічні витрати в розглянутих варіантах будуть включати:

§ втрати доходу з площі, зайнятої лісосмугами і дорогами;

§ втрати на холості заїзди і повороти машинно-тракторних агрегатiв при роботі їх у межах конкретних робочих ділянок;

§ витрати на перевезення додаткової продукції;

§ амортизаційні відрахування від капітальних витрат на створення лісосмуг.

Розглянемо детально визначення кожного з показників цієї групи за варіантами проектних рішень:

1) Втрати доходу (d_І, d_ІІ), з площі зайнятої лісосмугами (Р_ІЛ, P_ІІЛ), польовими шляхами (P_ІД, P_ІІД) за варіантами визначаються за формулою:

де а - кількість продукції зернових культур, яка могла б бути отримана з площі до проектування лісосмуг і польових шляхів;

N - вартість одиниці продукції рослинництва (зернових культур), грн;

Е - вартість насіння і інших корисних робіт, які були б виконані на площі ріллі до проектування лісосмуг і шляхів, грн.

Для різних варіантів нашого проекту ці витрати становитимуть відповідно:

2) Втрати на холості заїзди і повороти (Х_І, Х_ІІ, Х_ІІІ….Х_n) визначаються за допомогою спеціальних графікiв по кожній робочій ділянці з наступним обчисленням загальних втрат за варіантами:

де Р₁, Р₂ - площі робочих ділянок (га), Х₁, Х₂ - відповідні коефіцієнти за графіком. За варіантами проекту величина втрат становитиме:

3) Витрати на перевезення додаткової продукції, одержаної з захищеної площі ріллі (С_І, С_ІІ), визначаються як добуток обсягу продукцiї (Q_І, Q_ІІ) на вартiсть перевезення 1 тонни вантажу з урахуванням середньої відстанi. У наведених розрахунках середня відстань перевезення вантажів становить 4,4 км за першим і 2,2 км - за другим варіантами.

4) Значення щорічних витрат (амортизаційні відрахування А_І, А_ІІ) визначаються за відповідними нормативами відрахувань від капітальних витрат К_І і К_ІІ (у нашому випадку вони складають 6%):

Для отримання вартості додаткової продукції необхідно визначити площу ріллі, що захищається лісосмугами в кожному з варiантiв проектних рiшень, ураховуючи при цьому коефіцієнти захисного впливу лісосмуг. У розрахунках використовуються дані про повторюваність шкідливих вітрів різних напрямів, наведені у табл.28. Ураховуючи кути підходу до лісосмуги вітрів протилежних напрямів, що визначаються шляхом безпосереднього вимірювання, формується таблиця 29.

Таблиця 29

Розрахунок середньозважених коефіцієнтів захисного впливу лісосмуг

№ п/п	Напрям вітрів	Повторюваність V0 , %	Номери лісосмуг
			(І) Пн-Пд	(ІІ) Сх-Зх	(ІІI)ПдСх-ПнЗх
1	Пн+Пд (5+15)	21	10	0,2	4,2	11	0,2	4,2	80	0,98	20,58
2	ПнСх+ПдЗх (10+5)	23	60	0,87	20,01	60	0,87	20,01	35	0,6	13,80
3	Сх+Зх (25+5)	28	80	0,98	27,44	79	0,98	27,44	10	0,2	5,60
4	ПдСх+ПнЗх (30+5)	28	30	0,5	14	30	0,5	14	55	0,82	22,98
	Разом	100	180		65,65	180		65,65	180		62,94
	Середньозважений коефіцієнт,				0,65			0,65			0,63

У дану таблицю заносяться значення кутів підходу і коефіцієнтів захисного впливу лісосмуг, що вiдповiдають їм. Перемноживши сумарні відсотки повторюваності вітрів протилежних напрямів на відповідні коефіцієнти захисного впливу конкретної лісосмуги , знаходять добуток (?Кб) відносно вітрів даного напряму. Підсумувавши ці добутки за чотирма напрямами і розділивши отриману суму на 100, одержують середньозважене значення коефіцієнта захисного впливу у кожному з напрямів лісосмуг.

Як зазначалося вище, ширина захисного впливу лісосмуги на рiвниннiй місцевості дорівнює приблизно 25-30 - разовій висоті дерев. Тоді з урахуванням середньозваженого коефіцієнта ця відстань буде складати (25-30)НК. Висота дерев Н у розрахунках приймається, виходячи з лісорослинних умов конкретної природної зони, порід дерев у лісосмузі тощо (у нашому випадку висота лісосмуг становить 15м ). Ширина захищеного простору (С) за варіантами розміщення лісосмуг становить

Перемноживши довжини лісосмуг на відповідну ширину впливу лiсосмуг за кожним з варiантiв, одержують загальну площу, що захищається. Використовуючи вихідні дані варіантів проектних рiшень з розміщення лiсосмуг i результати наведених вище обчислень, площа простору, що захищається лiсосмугами (S_І , S_ІІ), становитиме:

Якщо вважати, що на захищеній площі буде отримано додатково по 3 ц зерна з 1 га, то загальний додатковий збір у вартісному обчисленні (при закупівельній ціні 43грн/ц за варіантами проекту складе:

Чистий дохід обчислюється як різниця між загальною вартістю додаткової продукції і щорічними витратами, за рахунок яких цей дохід отриманий (ЧП_І , ЧП_ІІ):

Тобто, результати розрахунку показали, що другий варіант розміщення полезахисних лісових смуг є економічно недоцільним і не принесе прибутку у майбутньому, на відміну від першого, де чистий прибуток для господарства становитиме 1236,26 грн.

Важливим економічним показником, що характеризує ефективність капітальних витрат на створення лісосмуг, є термін їх окупності, який обчислюється за формулою:

де: Т - термiнокупностi капітальних витрат, грн; К - капітальні витрати на створення лісосмуг, грн; Д - чистий прибуток, грн..

За першим варіантом проектних рiшень строк окупності капітальних витрат складе 10 років:

,

для другого варіанту розраховувати цей показник дорівнює:



Для сукупної характеристики ефективності капітальних i щорічних витрат обчислюють показник зведених витрат:

де: П - зведені витрати, грн; К - капітальні витрати на створення лісосмуг, грн; С_н - нормативний коефіцієнт ефективності витрат (0,08 - 0,20); Е - щорічні витрати, грн.

За варіантами проектних рішень зведені витрати дорівнюватимуть:

Отримані значення приведених витрат вкотре доводять, що перший варіант розміщення лісосмуг є економічно вигідним і доцільним з екологічної точки зору, тому він і буде використаний як базовий при проектуванні полезахисних лісосмуг по межах полів та робочих ділянок.

Для зручності аналізу обчислені показники зведені в таблиці 30.

Таблиця 30

Результати розрахунків з аналізу варіантів розміщення робочих ділянок, лісосмуг і польових шляхів

№	Показники	Значенняпоказаників за варіантами
		I	II
І	Капітальнівитрати, грн	5040	2700
	1) на створеннялісосмуг	5040	2700
	Разом, грн	5040	2700
ІІ	Щорічнівитрати, грн
	1) втрати прибутку з площі, зайнятої лісовими смугами і польовими шляхами	1867,45	994,50
	2) витрати на холостізаїзди і повороти	81,40	767,4
	3) витрати на перевезеннядодатковоїпродукції	1602,12	1237,14
	4) амотризаційнівідрахування	302,4	162
	Разом, грн	3853,37	3161,04
ІІІ	Вартістьдодатковоїпродукції, грн	7055,01	3473,97
IV	Щорічнийчистийприбуток, грн	3201,64	312,93
V	Термінокупностікапітальнихвитрат, років	5	12
VI	Зведенівитрати, грн	4861,37	3701,04
VIІ	Рівень рентабельності, %	63	12

Аналізуючи узагальнені показники економічної ефективності, можна зробити висновок, що більш вигідним для господарства буде перший варіант розміщення лісосмуг. Одним із головних вартісних показників ефективності проектних заходів, що хара...