Проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь ФГ "Мрія" Бобринецького району Кіровської області

В залежності від розташування проектних точок щодо пунктів геодезичного обгрунтування, в практиці, перенесення проекту в натуру теодолітом можуть бутидвавипадки визначення положення проектних точок на місцевості:

1) з однієї станції полярним способом;

2) з декількох станцій, що утворять проектний теодолітний хід.

Проект в натуру переносять мензулою якщо, через умови місцевості, застосування тільки мірного приладу утруднено, а застосування теодолітанедоцільно. Разом з цим наявність великої кількості опорних контурних точок унапівзакритій місцевості робить застосування мензули для перенесення проекту внатуру досить ефективним.

Оскільки при перенесенні проекту в натуру теодолітом і мірним приладом кутові і лінійні величини в деяких випадках допускається вимірювати транспортиром і вимірником на плані, то перенесення проекту в натуру мензулою в цих випадках буде давати більш точні і швидкі результати. Це пояснюється тим, що побудова кутів на мензулі виконується точніше, ніж вимір транспортиром і, крім цоьго, на кожній станції планшет орієнтується не по одному, а по декількох пунктах. Тоді погрішність побудови кута в кожній проектній точці у відкритій і напівзакритій місцевості не залежить від погрішностеій побудови кутів у попередніх точках, як у теодолітному ході.

У цьомузаключаєтьсяосновна перевага мензули перед теодолітом,розуміється в тих випадках, коли для перенесення проекту по тим чи іншимпричинам не можна використовувати обчислені координати точок, обмірювані намісцевості кути і лінії. Крім того, при перенесенні проекту мензулою зменшуєтьсяможливість одержання грубих помилок, оскільки вся робота ведеться іконтролюється в полі. Застосування мензули звільняє виконавця від великихпідготовчих робіт і лише перед перенесенням проекту в натуру мензулою необхіднопереконатися в наявності на місцевості пунктів геодезичної мережі і на основі їх інадійних контурних точок побудувати чи відновити геометричну мережу потрібноїгустоти.

Перенесення проекту за допомогою мензули особливо ефективно в степових районах, геодезична мережа пунктів у них рідка і розміри ділянок, переносимих у натуру, великі. Перенесення проекту мірним приладом (стрічкою, оптичним далекоміром) у таких районах вимагає виміру великих відстаней від пунктів геодезичної мережі чи від контурних точок і ефективним буде лише застосування електромагнітних далекомірів.

Для перенесення даного проекту в натуру складається робоче креслення. Його масштаб відповідає плану. В даному випадку складається на плані. Існуючі контури на кресленні відображені чорною тушшю, а проектні - червоною. На кресленні зображуємо номери маршрутів та направлень, всі необхідні дані для перенесення проекту в натуру. Перенесення проекту буде проводитись мірною стрічкою, так як проектування проводилось механічним способом, а значить всі дані для перенесення проекту відомі та маються на плані.

Метод промірів стрічкою міститься в тому, що встановлення проектних точок виконується за допомогою метода промірів від опорної точки в заданому направленні.

Лінійні елементи для перенесення проекту були взяті з плану.

Межі ділянок та полів закріплюються на місцевості відповідними межовими знаками.

По закінченні робіт по перенесенню проекту в натуру виконується затвердження робіт, складається акт затвердження робіт по перенесенню проекту в натуру.

З актом господарству передається тимчасове креслення внутрігосподарського землеустрою, план здійснення всіх запроектованих дій.



6.3 Характеристика точності виконаних робіт зі складання технічного проекту та перенесення його в натуру

Врахувати вплив погрішностей перенесення проекту в натуру на точність площ ділянок дуже важко, тому що частина меж ділянки, перенесених в натуру, може опиратись на раніше прокладені теодолітні ходи, частина - на точки контурів ситуації, одні межі ділянки переносяться в натуру одним методом, інші - іншим методом, визначення одних точок залежить від інших і таке інше. Точність перенесення проекту в натуру залежить від точності проведених двох основних стадій цього процесу: камерального визначення геодезичних даних для перенесення проекту і польових вимірів при перенесенні проекту. Камеральне визначення геодезичних даних необхідно тільки при застосуванні графічного або механічного способу проектування. При застосуванні аналітичного способу геодезичні данні отримують в процесі проектування, і їх точність залежить лише від погрішності вимірювань на місцевості. Якщо проект переносить в натуру тільки мірним приладом, то по плану проміри визначаються з погрішністю, відповідної точності масштабу (0,08 мм або більш заокруглено 0,1 мм). Якщо положення поворотних точок ділянки визначається цими промірами то погрішність площі ділянки, залежна від погрішності визначення промірів по плану виразиться формулою:

m_P = 0,01

При перенесенні проекту в натуру теодолітом з мірним приладом, коли для визначення положення точок в натурі прокладають проектний теодолітний хід, погрішності положення цих точок залежать від того, яким способом визначають кути і довжини ліній на плані для прокладання проектного ходу в натурі. Якщо кути і лінії вираховуються по координатам проектних точок, визначеним по плану, то погрішність площі ділянки буде залежать від погрішностей визначення координат на плані і виразиться формулою:

m_P = 0,018

Але часто на лінії проектного теодолітного ходу опираються межі проектних ділянок, і положення точок цих меж визначається графічно від точок проектного ходу. В цьому випадку на погрішності площ ділянок будуть впливати додаткові погрішності положення кожної проектної точки, рівні 0,08?0,1 мм на плані і їх вплив на площу виразиться формулою (3.46.). Геодезичні данні для проектного теодолітного ходу часто визначають по плану: кути транспортиром, а лінії вимірювачем по масштабу. В цьому випадку вплив погрішностей кутових і лінійних вимірів на погрішність площі буде більше, ніж при вирахуваннях кутів і ліній по графічним координатам проектних точок. Однак, враховуючи, що довжини таких проектних ходів обмежуються певними межами і що проектні ходи після їх прокладання ув'язуються на місцевості, можна прийняти погрішність площ ділянок при цьому методі такими, які отримуються при визначенні кутів і ліній по графічним координатам проектних точок. Польовий процес перенесення проекту в натуру являється додатковим джерелом погрішностей для площ ділянок. Погрішності польових вимірів при перенесенні проекту тільки мірним приладом або теодолітом з мірним приладом, коли опорними для перенесення проекту являються пункти раніше прокладених теодолітних ходів, можна прирівняти погрішностям зйомки. Якщо в якості опорних використовуються контурні точки ситуації, погрішність положення яких дорівнює 0,4 мм на плані, то вплив цих погрішностей площ проектних ділянок виразиться формулою:



m_P = 0,04

Вплив погрішностей лінійних вимірів в натурі в цьому випадку буде настільки мало в порівнянні з іншими погрішностями, що ними можна або знехтувати, або враховувати, що їх вплив на погрішність площі ділянки виразиться формулою:

mP =

Якщо перенесення проекту в натуру виконується мензулою з планшета мензульної зйомки або аерофотозйомки і в якості опорних при цьому використовуються пункти аналітичної і геометричної сітей і мензульних ходів, тоді положення кожної проектної точки в натурі, також як і при зйомці, визначиться з середньою квадратичною погрішністю 0,4 мм на плані і вплив цих погрішностей на площі проектних ділянок виразиться формулою.



РОЗДІЛ 7. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

7.1 Природоохоронні заходи

Охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, впровадження екологічно та економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з контурно-меліоративною організацією територій, адаптованих до місцевих умов технологій, а також обмеження вилучення (викупу) особливо цінних ґрунтів. Передбачається введення ґрунтозахисних сівозмін і технологій вирощування сільськогосподарських культур з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов конкретних регіонів і забезпечення застосування необхідного комплексу протиерозійних агро- та культурно-технічних заходів.

Передбачаються такі види охорони земель сільськогосподарського призначення:

- захист земель від ерозії, заболочення, вторинного засолення, зсувів, переущільнення, забруднення промисловими, радіоактивними та хімічними речовинами;

- рекультивація порушених земель;

- поліпшення сільськогосподарських земель;

- створення полезахисних лісосмуг та інших ґрунтозахисних лісонасаджень.

Відтворення ресурсів природи, її охорона вимагають суттєвих матеріальних витрат, економічна і соціальна ефективність яких повинна бути достатньо високою для того, щоб суспільство могло їх собі дозволити. В зв'язку з цим виникає проблема економічної та позаекономічної оцінки впливу людини на природу. Проблема ця досить багатогранна, оскільки включає область взаємного проникнення і взаємодії природи і суспільства, а методика оцінки результатів цієї взаємодії ще недостатньо розроблена.

Важливою складовою частиною розробки оцінок впливу на природу є значення системи показників, причому розв'язання різнорідних соціально-економічних завдань вимагає застосування різних видів оцінок.

Економічна оцінка -- це оцінка змін в економіці, що виникають при певному впливі внаслідок порушення основних функцій природи, тобто вона відображає вартість заходів на підтримання оптимального стану природної, соціальної і господарської підсистем та вартість збитків від антропогенних впливів. Об'єктом економічних оцінок можуть бути всі види наслідків господарської діяльності (екологічні, соціальні, господарські), але тією мірою, якою вони здійснюють вплив на економічне життя суспільства. Серед різних видів економічних оцінок стану природного середовища частіше використовується оцінка екологічних витрат, що є сукупністю народногосподарських витрат, викликаних з допущеним рівнем екологічних порушень.

Здійснення природоохоронних заходів, як і будь-яких інших соціальних заходів, вимагає витрат, але їх нездійснення також тягне за собою витрати. Ці витрати є двома важливими складовими екологічними втрат. Перша складова -- витрати на природоохоронні заходи в місці потенцiйного виникнення екологічних порушень. До них належать витрати на попередження забруднень, ерозійні заходи; тощо. Друга складова -- економічні збитки від екологічних порушень, що виникають внаслідок відмови від природоохоронних заходів (або недостатніх масштабів їх здійснення). Вони складаються з витрат на компенсацію сировинних втрат з газами, що відходять, твердими відходами, стічними водами, а також із витрат на попередження і ліквідацію несприятливого впливу на реципієнтів (об'єкти, яким завдаються збитки), і в цілому на природне середовище, що проявляється в зниженні цінності ландшафтів (рекреаційної, середовищезахисної), погіршенні умов роботи людей, підприємств, техніки, втратах робочого часу пов'язаних з підвищеною захворюваністю, погіршення умов життя і умов утримання комунально-побутового господарства.

Основними реципієнтами забруднення навколишнього природного середовища є:

1) населення;

2) об'єкти житлово-комунального господарства;

3) сільськогосродарськi угіддя;

4) лісові ресурси;

5) елементи основних фондів промисловості і транспорту;

6) рентні ресурси;

7) рекреаційні ресурси.

Крім того, можуть виникнути небажанi для суспiльства зміни в структурі і спеціалізації господарств, пiдвищення міграційності населення тощо. Toмy eкономiчна оцiнка екологічних витрат Е обчислюється за формулою:

Е=Вз+Збф,

де Вз--витрати на здiйcнeння пpиpoдooxоpoнниx зaxодiв; Збф -- фактичні збитки, що завдаються господарству i населенню після проведення або в результаті непроведення природоохоронних заходiв у вартiсному вираженнi.

Для того щоб визначити екологічні витрати треба розрахувати коефіцієнти екологічної та дефляційної небезпеки для всіх сівозмін та коефіцієнти екологічної стабільності в господарстві вцілому. Ці розрахунки можна побачити в таблицях 31,32,33,34.



Таблиця 31

Розрахунок коефіцієнта екологічної та дефляційної небезпеки для культур польової 10-пільної сівозміни

№	Агрофон	Площа культур, Рі	Коеф. ерозійної небезпеки, Кі	Кі * Рі	Коеф. дефлчційної небезпеки, Кі	Кі * Рі
1	2	3	4	5	6	7
1	чистий пар	146,89	1	146,89	1	146,89
2	озима пшениця	146,89	0,3	44,067	0,3	44,067
3	кор.корен. на з/к	22,88	0,9	20,592	0,95	21,736
	корм.корен.	28,89	0,9	26,001	0,95	27,4455
	цукровий буряк	95,12	0,9	85,608	0,95	90,364
4	кукурудза на сіно	57,88	0,85	49,198	0,85	49,198
	кукурудза на зерно	89,01	0,85	75,6585	0,85	75,6585
5	горох	146,89	0,35	51,4115	0,75	110,1675
6	озима пшениця	146,89	0,3	44,067	0,3	44,067
7	озима пшениця	146,89	0,3	44,067	0,3	44,067
8	кукурудза на зерно	146,89	0,85	124,8565	0,85	124,8565
9	овес	76,89	0,35	26,9115	0,75	57,6675
	соя	70	0,35	24,5	0,75	52,5
10	соняшник	146,89	0,8	117,512	0,85	124,8565
	Разом	1468,9		881,34		1013,541
Сер.зважений коеф.		0,6		0,69

Виходячи з розрахунків даної таблиці можна зробити висновок, що польова сівозміна досягає межі екологічної та дефляційної безпеки, вибрані мною культури забезпечують екологічно допустимі норми.



Таблиця 32

Розрахунок коефіцієнта екологічної та дефляційної небезпеки для культур кормової 5-пільної сівозміни
№	Агрофон	Площа культур, Рі	Коеф. ерозійної небезпеки, Кі	Кі * Рі	Коеф. дефлчційної небезпеки, Кі	Кі * Рі
1	2	3	4	5	6	7
1	багатор.трави на з/к	71,72	0,08	5,7376	0,08	5,7376
2	багатор.трави на сіно	27,69	0,08	2,2152	0,08	2,2152
	багатор.трави на силос	35,49	0,08	2,8392	0,08	2,8392
	багатор.трави на з/к	8,54	0,08	0,6832	0,08	0,6832
3	озима на з/к	24,77	0,3	7,431	0,3	7,431
	кукур.поук+кук.силос	43,95	0,3	13,185	0,3	13,185
4	кукурудза на з/к	54	0,6	32,4	0,7	37,8
	кукурудза на силос	17,72	0,85	15,062	0,85	15,062
5	однор.трави на сіно	34,03	0,5	17,015	0,75	25,5225
	ячмінь з підсівом баг.тр.	37,69	0,4	15,076	0,7	26,383
	Разом	355,6		111,6442		136,8587
Сер.зважений коеф.		0,313960067		0,38486699

Виходячи з розрахунків даної таблиці можна зробити висновок, що кормова сівозміна відноситься до стабільно нестійкою екологічною та дефляційною безпеки.

Таблиця 33

Розрахунок коефіцієнта екологічної та дефляційної небезпеки для культур овочевої 4-пільної сівозміни
№	Агрофон	Площа культур, Рі	Коеф. ерозійної небезпеки, Кі	Кі * Рі	Коеф. дефлчційної небезпеки, Кі	Кі * Рі
1	2	3	4	5	6	7
1	овочі	26,61	0,75	19,9575	0,85	22,6185
2	овочі	26,61	0,75	19,9575	0,85	22,6185
3	овочі	26,61	0,75	19,9575	0,85	22,6185
4	однор.трави на з/к	16,19	0,5	8,095	0,75	12,1425
	однор.трави на сіно	10,42	0,5	5,21	0,75	7,815
	Разом	106,44		73,1775		87,813
Сер.зважений коеф.		0,6875		0,825

Виходячи з розрахунків даної таблиці можна зробити висновок, що польова сівозміна досягає межі екологічної та дефляційної безпеки, вибрані мною культури забезпечують екологічно допустимі норми.

Таблиця 34

Розрахунок коефіцієнта екологічної стабільності та антропогенного навантаження території Григорівської сільської ради
№	Угіддя	Площа угідь, Рі	Коеф. екологічної стабільності, Кі	Кі * Рі	Бал антропог. наватаження, Бі	Бі * Рі
1	2	3	4	5	6	7
1	забудована територія	210,19	0	0	5	1050,95
2	дороги	13,06	0	0	5	65,3
3	рілля	2014,51	0,14	282,0314	4	8058,04
4	лісосмуги	17,55	0,38	6,669	2	35,1
5	багаторічні насодження	16,68	0,43	7,1724	4	66,72
6	городи		0,5	0	4	0
7	сіножаті		0,62	0	3	0
8	пасовища	140,84	0,68	95,7712	3	422,52
9	ставок і болото	26,1	0,79	20,619	2	52,2
10	ліси природного походж.	6,56	1	6,56	2	13,12
	Разом	2445,49		418,823		9763,95
Сер.зважений бал		0,171263428		3,99263542

Виходячи з розрахунків даної таблиці можна зробити висновок, що моє господарство являється екологічно нестабільною.

Якщо самі природоохоронні витрати (перша складова екологічних витрат), як правило, функціонально (детерміновано) залежать від масштабів і характеру попереджувальних екологічних порушень i тому визначаються з найбільшим ступенем достовiрностi, то економічні збитки не піддаються однозначному визначенню і розглядаються у вигляді діапазону можливих значень для різних комбінацій параметрів, що характеризують об'єкти, на які діють екологічні порушення (чисельність і віковий склад населення, характер його зайнятості, забезпеченностi харчуванням, вартість основних фондів тощо). Цi витрати можуть не збігатися за місцем і часом, їх виникнення з екологiчними порушеннями, що їх викликали. Тому економічні збитки є за своєю природою стохастичною величиною, яка піддається обчисленню лише з тим чи іншим ступенем ймовірності. В цьому полягає головна трудність визначення вказаної компоненти екологічних витрат. Складові економічної оцінки перебувають між собою у функціональній залежності (при збільшенні витрат за однією з цих складових можна добитися зниження витрат за іншою) і взаємно доповнюють одна одну.

При цьому залежно від специфіки регіональних умов, наявності трудових, матеріальних ресурсів основні напрями природоохоронної діяльності можуть бути визначені як такі, що закріплюють сучасний стан ландшафтів і використання ресурсів, що допускає зниження якості середовища яа рівні, який не є нижчим за нормативний.

7.2 Показники, що характеризують економічну ефективність проекту

При розробці усіх розділів плану треба зважати на загальні принципи землеустрою, основні вимоги якого:

1. Забезпечення найбільш повного і інтенсивного використання кожної ділянки землі у всіх роках здійснення проекту.

2. Скорочення до мінімуму строків переходу до вірних сівозмін, пасовищезмінами але без значних втрат продукції.

3. Зведення до мінімуму капітальних витрат та досягнення їх швидшої окупності.

4. Першочергове освоєння заходів від яких буде максимальний ефект.

5. Забезпечення гарних умов для життя та виробничої праці населення в перехідні роки та протягом всього проектного періоду.

Виконання вказаних умов дає можливість отримати максимальний сумарний економічний ефект за весь прогнозний період.

План здійснення заходів, намічених при рішенні окремих складових частин проекту внутрігосподарського землеустрою, включає наступне:

1) освоєння сівозмін;

2) поліпшення пасовищ і сіножатей (поверхневе і корінне);

3) посадка лісових насаджень;

4) будівництво доріг і дорожніх споруджень.

Характеристика економічної ефективності проведеного землеустрою в порівнянні з положенням до його проведення дається за наступними показниками: виробництво валової продукції рослинництва і тваринництва додаток 15,16 (у натуральному і вартісному вираженні), витрати на виробництво продукції (собівартість) рослинництва і тваринництва, чистий (умовний) дохід, рівень рентабельності та ін. Основні проектні рішення відображаються в додатку 17.

Економічне обґрунтування проекту складається у виборі найбільш ефективного рішення окремих його частин і елементів. До плану здійснення заходів, намічених при рішенні окремих складових частин проекту внутрігосподарського землеустрою, входять: освоєння сівозмін, меліорація земель, розміщення при необхідності нових лісосмуг і польових шляхів, поліпшення пасовищ, посадка багаторічних насаджень, будівництво нових виробничих центрів.

Вся робота по здійсненню проекту землеустрою включає два етапи:

1-перенесення проекту в натуру,

2- перетворення його в життя тобто реалізація запланованих ним заходів по можливості в більш короткі строки, які визначаються економічними можливостями господарства.

По кожному з заходів визначається виробничий обсяг, терміни впровадження, необхідні витрати, складається узагальнюючий план. Він розробляється землевпорядною організацією разом з агрономами і представниками землевпорядного господарства. Він повинний бути обговорений і затверджений разом із проектом внутрішньогосподарського землевпорядкування.

Реальність впровадження проекту забезпечується узгодженням обсягів і термінів виконання запроектованих заходів з економічними можливостями і типами зростання виробництва господарства.

Так, перехід до запроектованих сівозмін повинен бути здійснений у короткий термін. Для цього в перехідні роки посіви треба розміщати у великих масивах, з урахуванням попередників у границях запроектованих полів.

Виконання протиерозійних заходів, посадка полезахисних лісосмуг, будівництво ставків, виробничих будинків повинне бути заплановане у відповідності з організаційними й економічними можливостями кожного господарства.

Заходи щодо поліпшення й освоєння земель розподіляються по роках з указівкою площі, видів робіт і місця розташування ділянок, що підлягають трансформації і поліпшенню.

Проект вважається цілком здійсненим за умови реалізації заходів, що входять у його склад і досягнення, планованих показників розвитку виробництва. Цілком здійсненими сівозмінами вважають такі, у яких розміщення по полях культур відповідає прийнятим схемам їх чергування, і де зберігаються границі полів. Перевірка виконання проекту відбувається щорічно перед весняною сівбою фахівцями проектного інституту.



7.3 Показники, що характеризують соціальну ефективність проекту

Соціальна ефективність суспільного виробництва показує, наскільки його розвиток відповідає вирішенню своєї головної, кінцевої мети - служити споживачу, задовольняти особисті потреби кожної людини рисунку 1.

Рис.2. Показники соціальної ефективності виробництва

Рівень життя - це фактичний рівень забезпеченості людей матеріальними і духовними благами певної країни в конкретно-історичний період.

Він визначається рівнем фактичного споживання матеріальних і духовних благ та послуг на душу населення, на одну сім'ю, а також його відповідністю національному соціальному стандарту - прожитковому мінімуму.

Прожитковий мінімум - це вартісна величина набору продуктів харчування достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров'я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Законом України прожитковий мінімум на 2005 р. на одну особу встановлено в обсязі 423 грн на місяць. Це соціальний орієнтир для формування величини мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії та інших соціальних виплат.

Прожитковий мінімум відображає так звану межу бідності населення, за якою настає деградація особистості.

У розвинутих країнах існує і такий показник, як якість життя населення, сформований на основі так званих індексів розвитку людини (ІРЛ), який характеризують:

- обсяг реального ВВП на душу населення;

- середню тривалість життя;

- рівень грамотності населення;

- середню тривалість навчання в країні.

Ці чотири стандарти (ІРЛ) використовуються у світовій практиці експертами ООН для встановлення відповідності рівня життя, освіченості і довголіття країни міжнародним стандартам.

Крім того, для аналізу стану її прогнозування соціально-економічної ситуації в країні розраховують й інші показники:

- рівень мінімальної погодинної заробітної плати;

- рівень безробіття;

- межу бідності;

- коефіцієнт народжуваності;

- рівень охорони здоров'я;

- рівень фізичного розвитку людини;

- якість і комфортність житла;

- тривалість робочого тижня;

- кількість вільного часу та наявність можливостей його раціонального використання;

- умови праці та ц безпеки;

- ступінь розповсюдження засобів зв'язку та комунікацій;

- стан і екологічна місткість навколишнього середовища тощо.

Між економічною та соціальною ефективністю виробництва існує тісний взаємозв'язок. Економічна ефективність є матеріальною основою вирішення соціальних проблем. У свою чергу, соціальний розвиток суспільства (зростання добробуту народу, його освітнього й культурного рівня, свідомого ставлення робітників до праці та ін.) суттєво впливає на підвищення ефективності суспільного виробництва.

7.4 Розробка плану здійснення проекту організації території підприємства

По кожному заходу визначається його обсяг, терміни здійснення і необхідні витрати засобів. Потім складається зведений план здійснення всіх заходів щодо років.

Здійснення проекту землеустрою є важливою кінцевою стадією проведення в господарстві землеустрою. Здійснення проекту - це практична реалізація розроблених заходів за всіма складовими частинам та елементами: виконання плану освоєння проекту землеустрою в цілому з урахуванням конкретних умов господарства; контроль і систематичний нагляд за освоєнням проекту з подальшим внесенням змін у документи; збереження всіх меж полів і інших ділянок, а також своєчасне проведення техніко-геодезичних робіт з відновлення втрачених знаків тощо. Здіснення проекту землеустрою ФГ «Мрія» передбачається протягом наступних 5-10 років. Проект вважається повністю здійсненим за умови реалізації передбачених заходів і досягнення запланованих показників розвитку виробництва. Освоєними сівозмінами вважають такі, у яких розміщення культур по полях відповідає прийнятим схемам чергування, при збереженні меж полів. Перевірка виконання здійснення проекту відбувається щорічно, перед весняною сівбою фахівцями проектного інституту землеустрою (авторський нагляд).



ВИСНОВОК

Виконання даного курсового проекту здійснювалось шляхом послідовної розробки семи розділів, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь ФГ «Мрія» Бобринецького району Кіровоградської області.

У результаті виконання першого розділу курсового проекту була проведена характеристика існуючого розміщення виробничих центрів та земельних масивів виробничих підрозділів та проведена їх організація на основі порівняння двох видів організаційно-господарських структур та проведеного економічного обґрунтування проектних рішень. На підставі виконаних обчислень було встановлено, що кращою для даного господарства є територіальна організаційно-господарська структура, оскільки вона є більш економічною. Враховуючи розміри економічних витрат, впровадження територіальної структури окупиться у господарстві за 4 роки, тому подальша організація виробничих підрозділів та розміщення господарських центрів проводилася з урахуванням принципів організації виробництва галузевої організаційно-виробничої структури. Ураховуючи нормативи площ на спорудження господарських центрів, виявлено, що 17,15 га, зайнятих господарським двором, доцільно використовувати більш продуктивно, а саме - перевести їх у пасовища. сільськогосподарський угіддя сівозміна

У другому розділі курсового проекту було вивчено існуючу дорожню мережу та на основі показників розвитку господарства та інших матеріалів, з метою забезпечення транспортних зв'язків між прилеглими населеними пунктами та виробничими обкатами.

Після прийнятих проектних рішень було проведено економічне обґрунтування, за результатами якого видно, що зведені витрати по господарству становлять 1143,85 тис.грн.

У результаті виконання третього розділу, була виконана характеристика організація сільськогосподарських угідь та трансформації. Трансформації зазнали незначні площі пасовищ, за рахунок скорочення площі під виробничим центром та будівництва нової магістральної дороги. Крім того, було запроектовано поверхневе поліпшення пасовищ, економічне обґрунтування якого довело, що незважаючи на немалі затрати на проведення цього заходу - 49294 грн (капітальні затрати) і 120784,92 грн - щорічні затрати, для підприємства це матиме позитивний характер, оскільки вартість додаткової продукції складатиме 142106,93 грн і окупиться за 8 роки.

У четвертому розділі визначено, що на території ФГ «Мрія» Бобринецького району Кіровоградської області буде запроваджена польова сівозміна, площею 1468,92 га, яка складається з 10 полів, кормова загальною площею 358,61 га, яка складається з 5 полів площею 71,72 га, запроваджена овочева сівозміна - 106,43 га, яка складається з 4 полів площею кожний по 26,61 га. Запроектовані у господарстві сівозміни забезпечуватимуть поголів'я худоби необхідними кормами власного виробництва. Проведено розрахунок виходу та вартості валової продукції рослинництва, тваринництва, необхідної кількості працездатних у господарстві та баланс гумусу. Усі проектні дії показані на попередньому проекті розміщення виробничих підрозділів та господарських центрів, внутрішньогосподарських магістральних доріг, організації угідь та проектування сівозмін на території ФГ «Мрія» Бобринецького району Кіровоградської області.

При розробці п'ятого розділу було упорядковано території сіножате та пасовищезмін на території ФГ «Мрія» Бобринецького району Кіровоградської області.

У шостому розділі було описано процес складання технічного проекту і перенесення його в натуру. Для цього було охарактеризовано способи проектування і оформлення попереднього проекту. А також, ми навели способи та сутність перенесення проекту в натуру, де і за яких умов вони використовуються та виконали розбивне креслення для перенесення проекту в натуру ФГ «Мрія» Бобринецького району Кіровоградської області.

У сьомому розділі курсового проекту були узагальнені основні показники, що характеризують економічну та природоохоронну ефективність проектних рішень. Узагальнені відомості зведені у техніко-економічні показники проекту та показані власне на проекті еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь ФГ «Мрія» Бобринецького району Кіровоградської області.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Земельний кодекс України // Землевпорядкування. - 2001. - №4.

2. Про землеустрій: Закон України // Уряд. кур'єр. - 2003. - № 129 - 16 липн.

3. Геодезичні роботи при землеустрої: Навч. Посібник /В.Б. Балакірський, М.В. Червоний, О.Я. Петренко, М.М. Гарбуз. За ред. В.В. Балакірського/ Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва, 2008.

4. Землеустройство колхозов и совхозов / Под ред. Г.И. Горохова; Г.И. Горохов, Л.Я. Новаковский, И.М. Стативка. - 3-е изд., доп. и доперераб. - К.: Урожай, 1985.

5. Землеустроительное проектирование / Под ред. М.А. Гендельмана. - М.: Агропромиздат, 1986.

6. Инструкция по внутрихозяйственному землеустройству колхозов, совхозов и других сельскохозяйственных предприятий Украинской ССР. - К.: Изд-во МСХ УССР, 1975.

7. Методические указания к разработке курсового проекта по земпроектированию на тему: «Размещение производственных подразделений, хозяйственных центров и организация угодий и севооборотов в колхозе». Ч.I/ Сост. А.Т. Лозовой / Харьк. с.-х. ин-т им. В.В. Докучаева. - Х., 1985.

8. Методичні вказівки до виконання проекту із землеустрою сільськогосподарського підприємства. Навч. Посібник / О.Т. Лозовий, старш. викл. М.І. Малютін, М.М. Гарбуз. / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва, 2008.

9. Методичні рекомендації до складання проектів формування землеволодінь та землекористувань сільських (селищних) рад / М.Н. Калюжний, О.Й. Сімчішин, І.П. Вигуляр, І.М. Статівка, А.В. Корецький, С.В. Рибалко, І.В. Черевко. - Д.: Донецьке обл. упр. земел. ресурсів, 2000.

10. Практикум з геодезичних робіт при землеустрої: Навч. посібник / В.Б. Балакірський, М.М. Гарбуз, М.І. Малютін, М.В. Червоний / Харк. Держ. Аграр. ун-т.- Х., 2001.

11. Умовні знаки для ілюмінування планів, що видаються колгоспам і радгоспам внаслідок внутрігосподарського землевпорядкування. - К.: Укрземпроект, 1968.

Размещено на Allbest.ru

...