Економічна ефективність молочного скотарства

Поголів'я корів в Україні 2011 року може різко скоротитися. Нова схема державних дотацій, закладена в Податковому кодексі зменшує бюджетну підтримку власників молочної худоби у 1,5-2 рази. Це скоротить пропозицію молока на ринку та викличе чергове подорожчання молочної продукції, побоюються переробні підприємства.

Стандартне українське молочне господарство - одна-дві корови, за якими доглядають пенсіонери. Тримати більше корів вони не мають ані сил, ані грошей.

Послугами ветеринарів господарства користуються рідко, а на завод здають лише залишки продукції. Селянське молоко низької якості, оскільки зберігається у неналежних санітарних умовах, відповідно, використовується заводами, здебільшого, у технічних цілях або для випуску сухого молока.

Частка великих ферм, які у 1990 році вирощували 86% великої рогатої худоби, у 2007 році скоротилася до 34%. І навпаки - частка населення зросла з 14% до 66%. Звичайно, це відбулося не за рахунок успіхів у продуктивності, а через знищення колгоспних ферм. За відсутності державної підтримки поголів'я великої рогатої худоби у країні за 20 років скоротилося уп'ятеро, а молочних корів - утричі. Виробництво молока за 20 років скоротилося більш ніж удвічі - до 11 мільйонів тонн у 2010 році. Удвічі впало і споживання - до 9 мільйонів тонн.

В цих умовах держава вирішила піти на безпрецедентний крок - змінити нинішню схему державної допомоги. Мовляв, переробні підприємства часто ухиляються від сплати податків. Зараз молочні підприємства не платять ПДВ в бюджет, а повертають його селянам залежно від кількості зданого молока. Так селяни мають додаткові 30 копійок на літрі. Отримання селянином певної суми коштів двічі на рік є більш привабливим і суттєвим, ніж майже непомітна 30-копієчна доплата за проданий літр молока. Така допомога справді може стримати вирізання корів господарствами, а за умови систематичних виплат упродовж кількох років - і наростити поголів'я. У кодексі ж написано, що з 1 січня 2011 року заводи платитимуть податок у бюджет, а звідти він буде розподілятися серед власників корів. Причому допомогу отримуватимуть не лише ті, хто здаватиме молоко на заводи, а всі власники корів. Не братиметься до уваги і продуктивність тварин. Гроші зможуть отримати лише господарі зареєстрованих корів. Щоб внести всіх тварин до реєстру, знадобиться щонайменше півроку. Відповідно, за цей період допомога буде заморожена. На реєстрацію потрібні кошти, а їх у бюджеті нема. Та й самі дотації передбачені не щомісячно, а двічі на рік, що призведе до вимивання грошей у населення. Селяни змушені будуть брати кредити для закупівлі комбікормів та утримання худоби або згортати своє господарство.

Водночас, ті, хто тримають корову для себе, отримають ще й доплату, яка не стимулюватиме їх продавати молоко. А ті, хто живуть за рахунок його продажу, втратять усі стимули до розвитку через складність процесу отримання дотацій. За прогнозами Українського клубу аграрного бізнесу, від нової схеми допомоги власники худоби втратять 2,5 мільярда гривень. Тепер аграрій отримуватиме 1400-1600 гривень дотації, тоді як від продажу молока має 2000-3000 гривень. Експеримент з переходом на адресні дотації вже був, і, на думку переробних підприємств, він ледь не призвів до краху молочного господарства.

У листопаді 2009 році був скасований закон про підтримку молочного і м'ясного скотарства, а нового не написали. Як наслідок, вже у грудні Держказначейство заблокувало рахунки з видачі дотацій виробникам м'яса і молока. Ситуацію погіршила холодна зима. Утримувати корів стало важко, внаслідок чого селяни перестали продавати молоко заводам. Як наслідок, навіть відновлення попередньої схеми дотацій не змогло зупинити зростання закупівельних цін. Бажаючих продавати молоко було небагато.

Відтак у 2010 році його роздрібна ціна підскочила з 1,5-1,8 гривні за літр до 3,2-3,5 гривні за літр, а сировина євро-класу - до 4,4-4,5 гривні за літр. Молоко вищого ґатунку дійшло до позначки 40 євроцентів за літр, ставши дорожчим, ніж у ЄС, де воно коштує 20-25 євроцентів за літр. Закупівельні ціни не падали навіть влітку, коли люди пасли худобу і не витрачали гроші на корми.

"У 2010 році склалася нестандартна ситуація: у серпні закупівельні ціни на молоко вищого ґатунку виросли на 20%, а вже у листопаді - впали до 4 гривень. Причина у тому, що молокозаводи влітку намагалися запастися сировиною, тому і збільшували ціни. Восени вони стали їх знижувати, бо покупці виявилися неготовими до нових цін і скоротили споживання", - відзначала експерт Українського клубу аграрного бізнесу Інна Ільєнко.

Справді, молокопродукти були одним з лідерів із зростання цін 2010 року. Літр молока у магазинах подорожчав на 27%, сир і масло - на 40%.

Таблиця 3.6 Закупівельні ціни на молоко, Україна і ЄС, гривень за тонну і євро за тонну

Джерело: Український клуб аграрного бізнесу

З 1 січня 2011 року закупівельні ціни можуть обвалитися. Через нову схему дотацій з ринку піде багато ферм, бо вони не зможуть окупити витрати. Худоба піде "під ніж", а перекіс у бік виробництва молока населенням буде ще більшим. В умовах дефіциту товару може зрости ввезення сухого молока і молокопродуктів з-за кордону. Приміром, імпорт білоруського масла у 2009 році виріс удвічі.

Молочні компанії не хочуть інвестувати у розведення власної худоби, хоча й витрачають багато коштів на придбання дорого молока. Розведення корів може принести прибуток лише на п'ятий рік. Будівництво і утримання ферми європейського зразка обійдеться хазяїну у 7 тисяч євро на одне коров'яче місце. "До кризи молочні компанії планували будувати власні агрокомплекси, але потім відмовилися від цих проектів. Деякі заводи домовляються з постачальниками, зокрема, дають пільгові кредити на розвиток ферм", - зазначила Ільєнко.

Однак дозволити собі кредитування можуть лише багаті компанії. Звичайні молокозаводи таких грошей не мають. Частина з них сама потребує дешевих позик, оскільки не витримує конкуренції з великими молочними гравцями. Сільське населення тим більше не може розвивати молочні ферми. У більшості людей не це нема ні грошей, ні ліквідної застави для кредитів.

"У сільських підприємців превалюють "короткі" інвестиції, один-два роки. Зароблені гроші витрачаються на споживання: треба купити машину, прилаштувати дітей в інститут. Кошти швидко закінчуються. "Довгі" інвестиції чи сімейний бізнес у тваринництві поширені слабо", - вважає експерт Олексій Жолудь.

Попри усі перестороги представників переробної промисловості, новий порядок виплат дотацій власникам корів може не лише не скоротити виробництво молока, а й збільшити його, переконані селяни - власники однієї-двох корів. Як з психологічної, так і з економічної точок зору, отримання селянином двічі на рік певної суми коштів у вигляді державної дотації є більш привабливим і суттєвим, ніж майже непомітна 30-копієчна доплата за проданий літр молока. Така допомога справді може стримати вирізання корів селянами, а за умови систематичних виплат упродовж кількох років - і наростити поголів'я [ Чигир С. Українські корови підуть під ніж?// Економічна правда // http://www.epravda.com.ua/publications/2010/12/20/262733/].

Ціна на молоко залежить в першу чергу від якості, тобто від жирності і наявності соматичних клітин і інших параметрів у відповідності до вимог ДСТУ 3662-97. Різниця між закупівельними цінами на молоко класу «екстра» і на першого ґатунку складає до 2 грн./л в розрізі окремих молокопереробних підприємств і коливається в залежності від пори року.

Розглядаючи механізм взаємовідносин молокоперебних підприємств із виробниками молока різних форм господарювання необхідно загострити проблему якості, яка є основним фактором при встановленні закупівельних цін. Так, станом 01.12.10 р. закупівельні ціни на молоко ґатунку «екстра» становили 4,00-4,1 грн/л, вищого - 3,70-4,00, першого ґатунку - 3,5 грн/л, в той же час закупівельні ціни на молоко від господарств населення встановлені на рівні - 2,30-2,50 грн/л. Подібна тенденція спостерігається і на протязі досліджуваного періоду (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Динаміка закупівельних цін на молоко для товаровиробників різних форм господарювання грн./т.

Основна причина різниці в цінах полягає в рівнях бактеріологічного забруднення молокосировини та інших параметрах, які визначені в діючих нормативних актах, зокрема в Технічному регламенті щодо виробництва сирого молока, який знаходиться в нашій країні в якості проекту, а й у витратах на переробку. Метою прийняття цієї постанови є адаптація нормативно-правових актів України з питань забезпечення якості сирого молока до вимог нормативно-правових актів до світових вимог.

Крім того, технічний регламент визначає обов'язкові вимоги до сирого молока й технологічних процесів його виробництва, регулює відносини, які виникають у виробника й споживача продукції при: виробництві, первинній обробці, зберіганні, транспортуванні, реалізації молока; оцінці відповідності технології умов утримання корів, якості й безпеки отриманого молока; оцінці відповідності молока як сировини, включаючи інформацію, що надається споживачеві; обігу молока на внутрішньому й міжнародному ринках в області захисту виробників молока.

Окрім, норм технічного регламенту на величину ціни впливає рівень витрат на переробку. Так, величина витрат на первинну переробку (охолодження, пастеризацію) станом на 1.01.2010 р. становила - 2 грн./л. (обов'язкова для молока, яке надходить з особистих селянських господарств), вторинна обробка, пакування - 0,6-5,1 грн./л. [ Гуменюк О. В. Формування сировинних ресурсів молокопереробних підприємств Вінницької області / О. В. Гуменюк // Зб. наук. праць ПДАТА / За ред. М.І. Самокиша. - Кам'янець-Подільський, 2001. - Вип. 9. - С. 361-365., c. 363]. Нині склалася парадоксальна ситуація на ринку молока через те, що в Україні молоко високої якості коштує набагато дорожче, ніж у країнах ЄС. Так, закупівельна ціна на молоко в нашій країні на 10-15% вище, ніж у Європі (рис. 3.10). При цьому в Україні взагалі не вистачає високоякісного молока - сировини, і тільки в останні два роки ситуація з якістю молока дещо покращилася.

Рис. 3.10. Динаміка закупівельних цін молокопереробних підприємств, €/т

Основні причини високих закупівельних цін на молоко в Україні - його висока собівартість і низька продуктивність у цій галузі. Крім того, на нашу думку, несприятливу ситуацію посилюють торгово-посередницькі структури, через які проходить до 30% молочного ринку: вони скуповують молоко за завищеними цінами, а потім перепродують його, при цьому не звертаючи особливої уваги на якість продукції. Станом на кінець 2009 р. в Київській області офіційно зареєстровано 17 підприємств, які здійснювали закупівлю та молока та молочних продуктів [ Козак О. А. Розвиток ринку молока та молочної продукції регіону / О. А. Козак // Агроінком. - 2005. - № 3-4. - С. 88-90. , c. 127].

Дослідженням встановлено, що на світовому ринку триває висхідна динаміка закупівельних цін на сире молоко. Закупівельні ціни на молоко плавно підвищуються, причому більшими темпами - там, де вони є найнижчими (тобто різниця в цінах на молоко в різних країнах поступово скорочується). Подальше зростання цін у державах ЄС буде гальмуватися поступовою відмовою від державної підтримки цін, про що детальніше йтиметься нижче, однак в Україні спостерігається протилежна тенденція.

Якщо у вересні середньозважена ціна на молоко становила у перерахунку €35,00/т, то у жовтні вона складає - €33,20/т, або ціна знизилась на 5,4%. На думку переробників, зниження закупівельних цін на сире молоко - явище цілком очікуване. Дорога молочна продукція на прилавках магазинів втратила привабливість для споживача, і як наслідок, значно скоротилися продажі. Вихід з такої ситуації переробники вбачають у зниженні цін на сировину. Проте, для господарств населення ціна, за якою закуповують молокопереробні підприємства становить в межах €20,00/т.

Просте порівняння цін у різних країнах є не зовсім коректним, оскільки в них різні базисні характеристики для визначення залікової вартості молока (жирність та вміст білка). При цьому необхідно відзначити, що стандарти на вітчизняне молоко значно поступаються світовим проте вищі за відповідні показники Росії (табл. 1). Наприклад: базова жирність в Україні - 3,4% (у Німеччині - 3,7%, у Швейцарії - 4,0%); базовий вміст білка в Україні - 3,0% (у Німеччині - 3,4%, у Швейцарії - 3,3%) [ Лінник В. Г. Інноваційний підхід до економічного контролю і аналізу якості продукції агропідприємств / В. Г. Лінник, Т. П. Михайлова // Проблеми науки. - 2004. - №2. - С. 22-30., c. 26].

Зазначимо, що ціна на українське молоко, що відповідає німецьким базовим показникам по жирності та білку, станом на вересень 2010 р. Становила €30,69 за т. Причому лише за умови, що це молоко відповідало б західним показникам якості (щодо бактеріальної забрудненості, вмісту соматичних клітин тощо) [ Скуртол С. Д. Диференціація молокопереробних підприємств в умовах посилення конкуренції / С. Д. Скуртол // Економіка і управління: Зб. наук. праць. - Вінниця : ВНТУ, 2006. - С. 86-87., с. 86]. Вітчизняні стандарти якості відстають не лише від європейських, а й від російських, а фактична якість молока не завжди відповідає навіть вітчизняним стандартам (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 Порівняльний аналіз параметрів якості молока в Україні, Росії та світі

Очевидно, що просте порівняння середніх цін на 1 кг молока не дозволяє зробити ґрунтовних висновків. Порівняти ціни можна, якщо взяти до уваги краще українське молоко. Однак у даному випадку доцільно використати термін “стандартне молоко” - це молоко із вмістом жиру та білка 4,2 і 3,4%, відповідно. При цьому вміст бактерій у мілілітрі молока не має перевищувати 25 тис. од., а соматичних клітин - 250 тисяч [ Уланчук В. С. Розвиток молокопродуктового підкомплексу Черкаської області / В. С. Уланчук, Р. П. Мудрак// Економіка АПК. - 2000. - №3. - С. 70-73., c. 72].

Істотний вплив на формування ефективності виробництва справляють відмінності у цінах реалізації. Головною причиною є відмінності у кількості і якості виробленої продукції, що обумовлено характером застосовуваних технологій, у тому числі технології доїння. Найбільш рельєфно дія цього чинника проявляється під час виробництва молока.

Поряд із зовнішніми чинниками значною мірою рівень цін залежить від внутрішніх чинників, а, відповідно, і маркетингової стратегії підприємств. Досвід діяльності передових підприємств області переконливо доводить важливу роль маркетингової стратегії підприємства у формуванні реалізаційних цін. Зокрема, під час аналізу маркетингової стратегії ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області, яке систематично реалізує продукцію по різних каналах, найбільший інтерес викликав крок зроблений у вересні 2007 р (табл. 3.9).

Підприємство, завдяки добре налагодженій маркетинговій стратегії, скористалося можливістю протистояти монополізму переробних підприємств і добилося підвищення рівня реалізаційних цін. ПАОП „Зоря” Красноградського району Харківської області має одночасно 5 каналів реалізації і здійснює реалізацію виробленої продукції тому підприємству, яке пропонує більшу ціну. У такій ситуації переробне підприємство має значну конкуренцію за реалізаційну продукцію ПАОП „Зоря”.

Таблиця 3.8. Ціни реалізації 1 ц молока за каналами реалізації у ПАОП «Зоря» Красноградського району у 2007 р.

У сучасних умовах необхідно виробляти високоякісну, конкурентоспроможну продукцію, протистояти монопольному становищу переробних підприємств і тим самим впливати на підвищення рівня закупівельних цін. Господарство, як товаровиробник повинен шукати найбільш прийнятні канали збуту продукції, що є важливим аспектом маркетингової політики (табл. 3.9.).

Таблиця 3.9 Продаж молока ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

З даних таблиці можна зробити висновок, що підприємство майже не реалізує свою продукцію в рахунок оплати плати. Основним каналом реалізації являються переробні підприємства. Порівнюючи 2009 р. (58167 ц) з 2005 р. (58214 ц), то кількість реалізованого молока переробним організаціям зменшилася лише на 47 ц, на відміну від інших каналів реалізації, де кількість реалізованої продукції зменшилася в більш ніж 67 разів, або на 1455 ц.

Ефективність реалізації молока в господарстві за 2009 рік наведена в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 Економічна ефективність виробництво ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Економічна ефективність реалізації молока знаходиться в кризовому стані. Рентабельність виробництва молока у звітному році -11,3%. Цьому сприяла висока собівартість і низькі ціни реалізації.

Особливістю ціноутворення і цін на сільськогосподарську продукцію є те, що по більшості її видів проявляється сезонне коливання цін. На окремі види тваринницької продукції, наприклад, молоко, яйця, сезонне коливання цін пов'язане зі зміною обсягу виробництва і пропозиції продукції протягом року. Скажімо, з настанням осені зменшується надій на корову і знижується несучість курей, а отже, зменшується пропозиція молока і яєць на аграрному ринку, і як наслідок - зростають ціни на ці види продукції. З настанням весни і в літню пору, коли зростає продуктивність тварин, ціни на цю продукцію знижуються.(Рис. 3. 11).

Рис.3.11. Динаміка середньомісячних цін на молоко в господарствах Харківської області в 2009 - 2010 рр.

За значеннями наведеними на гістограмі зафіксоване найменше значення у липні - серпні місяці 2009 рр., а максимальне у грудні місяці, а в 2010 році червні, а найвище в листопаді. Розмах такої сезонності через те, що переробні підприємства диктують ціни. На ціни реалізації живої маси ВРХ більш-менш не впливає таке значення як сезонність. Коливання цін здебільшого відбувається лише при зміні конюнктури ринку. Наявність цієї обставини вимагає прийняття спеціальних організаційно-економічних заходів на макро- і мікрорівнях з метою зменшення сезонного коливання цін, від якого часто потерпають аграрні підприємства.

Проведемо аналіз товарної стратегії для господарства на основі широковідомого матричного методу «Boston Consulting Group». Цей метод простий у використанні, оснований на доступній інформації і не потребує значних витрат, а отримані результати досить зрозумілі для інтерпретації та прийнятті рішень. Аналіз проводиться на основі порівняння експертних оцінок для товару з даними про зміну попиту та ринкової частки підприємства-виробника. Ідея методу полягає у розподілі товарних груп або товарів на чотири типи [ Голомша Л.Є. Маркетингове дослідження ринку молока та молоко продукції. Економіка АПК, 2009 рік, №6, 215 с.

43 Лузан Ю. Я. Про підсумки роботи агропромислового комплексу в 2007 році та завдання на 2008 рік// Економіка АПК. - 2008. - № 2. - С. 15.

44 Ляліна Н. С. Механізм підвищення прибутковості виробництва продукції скотарства в сільськогосподарських: Дис... Канд.. екон. наук. - Х., 2008.

45 Індекс інфляції визначають ціни на харчі// Агробізнес сьогодні. - 2008. - № 9 (136) травень. - С. 13.

46 Євчук Л. А. Якість молока у забезпеченні конкурентоспроможності агарних підприємств// економіка АПК. - 2008. - № 2. - С. 43 - 49.

47 Семенда Д. К., Семенда О. В. Підвищення ефективності молочного скотарства на Черкащині// Економіка АПК. - 2008. - № 1. - С. 39 - 44.

48 Козак Ю. П. Стан тваринництва та його державна підтримка// Економіка АПК.- 2006.- № 12.- С. 67 - 71.

1. Про внесення змін до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України” від 30 листопада 2006. № 401 - V.// відомості ВРУ, - 2007 р.- № 4.- С. 36.

2. Про молоко та молочні продукти: Закон України від 24 червня 2004 р. № 1870 - IV// Голос України. - № 139.- С. 6 - 7.

3. Галузева програма розвитку молочного скотарства України до 2015 року.

4. Про внесення змін до Закону України „Про якість та безпеку харчових продуктів та харчової сировини”// відомості ВРУ, - 2005 р. - № 50. - С. 533.

5. ДСТУ 3662 - 97 „Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі.”

6. Мельник Ю., Оленко В., Бондаренко В. Запровадження у виробництво державного стандарту ДСТУ 3662-97 „Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі.”// Тваринництво України. - 2002. - № 12. - С. 2 - 4.

7. Статистичний щорічник України за 2006 рік// За ред. О. Г. Осауленка. Державний комітет статистики України, 2007. - 551 с.

8. Сільське господарство України за 2006 рік: статистичний збірник/ Державний комітет статистики України; За ред. Ю. М. Остапчука. К., 2007. ]:

1. товари, попит на які зменшується, а ринкова частка - незначна (умовне найменування цього типу - "собаки");

2. товари, попит на які зростає, з невеликою ринковою часткою ("знак питання");

3. товари, попит на які зростає інтенсивно, а ринкова частка може збільшуватись ("зірки");

4. товари, які визначають ринкову частку виробника, попит на них сталий і мало змінюється ("корови").

Для наочного прикладу в плануванні товару на ринках візьмемо молоко. Звідси, загальний вид матриці БКГ по молоку в ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області наведено на рисунку 9.

Рис. 3.12. Матриця БКГ по молоку.

Загальна пропозиція молочної продукції на ринку становить 150 тис. ц, а виробництво в 2009 р. в ПАОП «Зоря»: становило 63180 ц, що відповідно доля ринку в 2009 році складала: 63180 ц : 150000 ц = 42,1%. У 2008 році загальний рівень пропозиції склав - 145000 ц, а доля підприємства в сукупній пропозиції склала: 53500 ц : 145000 ц = 36,9%. Темпи зростання ринку складають: (63180 ц : 53500 ц - 1) х 100 =18,1%: за даними розрахунками видно, що молоко знаходиться в секторі «Зірки», що означає вибір стратегії елімінації (інтенсифікація маркетингових зусиль для підтримання або збільшення долі ринку).

Також одним з важливих методів аналізу середовища підприємства є SWOT-аналіз. На основі результатів аналізу ендогенного середовища розробляються рекомендації щодо: 1) усунення наявних слабких місць; 2) ефективного використання існуючого потенціалу (сильних сторін). У результаті SWOT-аналізу екзогенного середовища виявляється позитивний і негативний вплив на підприємство ззовні. На основі цього виробляються пропозиції стосовно: 1) нейтралізації можливих ризиків; 2) використання додаткових шансів. Під час аналізу сильних і слабких місць визначаються критичні сфери, які під дією специфічних зовнішніх і конкурентних факторів впливають на економічні результати підприємства. Потім визначаються ключові параметри чинників, що впливають на ефективність господарської діяльності (рис.3.13).

Рис. 3.13. SWOT- аналіз продукції молочного скотарства в ПАОП «Зоря» Красноградського району Харківської області

Провівши SWOT- аналіз галузі молочного скотарства в ПАОП «Зоря» можемо сказати, що підприємство має досить непогане місце розташування і забезпечене майже всім, що необхідно для ефективного виробництва продукції молочного скотарства, а саме: використання сучасної техніки, наявність високо кваліфікованого персоналу, близьке розташування до ринків збуту тощо. Але для досягнення поставленої мети цього недостатньо, потрібно звертати увагу на збільшення, за досліджуваний період, затрат на виробництво продукції ,. щорічне скорочення поголів'я та інші фактори, що призвели до збитковості галузі.

Для кожного підприємства важливо знати його фінансовий стан у майбутньому виходячи з передбачуваних витрат і кон'юнктури ринку на ті види продукції, які воно виробляє і реалізує. Насамперед економістам підприємства треба знати, за якого обсягу реалізації того чи іншого виду продукції (обсяг продажу) досягається беззбитковість виробництва (нульова рентабельність). Такий обсяг реалізації (продажу) називають критичним, оскільки при його зменшенні підприємство починає зазнавати збитків. Водночас при збільшенні продажу над його критичним обсягом забезпечується прибутковість виробництва. Економістам підприємства також важливо знати, наскільки потрібно збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції, щоб одержати бажану суму прибутку і як вплине на його величину зміна витрат виробництва, що піддаються коригуванню в короткостроковий період.

Визначення критичного обсягу реалізації, а також аналіз беззбитковості виробництва та прогнозування прибутку ґрунтується на використанні принципу класифікації витрат залежно від їх зв'язку з обсягом виробництва. Різне співвідношення між постійними і змінними витратами, а також їх абсолютна сума істотно впливають на критичний обсяг продажу і прибуток підприємства.(Табл. 3.11.)

Таблиця 3.11. Визначення беззбиткового обсягу реалізації продукції скотарства

Підприємство виробило 63180,0 ц молока для продажу за ціною 228,89 грн. за 1 ц. Виробничі витрати становлять 12697800,00 грн., з них постійні витрати склали 10685400,00 грн., а змінні - 2012400,00 грн..

При ціні 228,89 грн. за 1 ц точка беззбитковості дорівнює 76331,8 ц. При фактичній кількості виробленої продукції виручка від реалізації склала 13318900,00 грн., що є на 4152674,75 грн. менше ніж при беззбитковому об'ємі виробництва. В зв'язку з цим зона економічної безпеки становить - 23,8 %.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Молочне скотарство - найбільш трудомістка, складна за технологією і важлива у соціальному плані галузь тваринництва. Воно в усі часи давало прибуток, збиткове було лише в тих країнах, де нееквівалентні ціни на промислові товари та енергоносії порівняно. Молочне скотарство завжди було і залишається однією з провідних галузей агропромислового комплексу України. Молоко -найбільш повноцінний та висококалорійний продукт харчування, що містить у своєму складі близько 120 компонентів. Серед всіх інших продуктів харчування воно займає особливе місце, бо має високу поживну цінність. Відомо що молоко багате на вміст повноцінного білка, молочного жиру, молочного цукру, а також різних мінеральних речовин, вітамінів, які легко перетравлюються і добре засвоюються організмом. Біологічна цінність білка, що міститься в молоці, визначається наявністю в ньому незамінних амінокислот за відсутністю яких в їжі людини порушується білковий обмін та нормальні функції організму. Також молоко називають стратегічним продуктом, або продуктом першої необхідності, оскільки об'єм молока та молочних продуктів у споживчому кошику людини становить практично половину. Молокопродукти мають не тільки харчову цінність, але й лікувально-профілактичну

ПАОП «Зоря» - це підприємство створене на необмежений строк на приватній власності громадянина України з правом найму робочої сили, засновником якого є Кудревич Олександр Андрійович. На даний момент керівником підприємства є Ісаєв Андрій Борисович.

ПАОП “Зоря” засновано в 2000 році на базі колишнього КСП “Зоря” з центральною садибою в с. М.Комишувата Красноградського району Харківської області, в 35 кілометрах від районного центру - м. Красноград та в 100 кілометрах від обласного центру - м. Харкова.. Спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику та на кормовиробництві, а в тваринництві -- на племінному молочному скотарстві й товарному свинарстві. Протягом досліджуваного періоду провідне місце в структурі товарної продукції тваринництва належить молоку. Отже, ПАОП «Зоря» має зерново-молочний напрям господарського виробництва продукції.

Управління підприємством здійснюється на основі статуту з врахуванням інтересів трудового колективу, закріплених в трудовому договорі, і прав власника підприємства по використанню майна.

Молоко і молочні продукти становлять основу повноцінного харчування населення. За науково обґрунтованими нормами харчування людина має споживати в середньому 380 кг молока і молочних продуктів, у тому числі 120 кг молока у свіжому вигляді.

Щодо показників розміру господарства ми можемо зробити наступні висновки: обсяги виробництва валової продукції в порівняльних цінах 2005 року в цілому по господарству становили в 2009 р. 26605,8 тис. грн., що на 7,7% менше за 2005 рік. В тому числі цей показник зменшився і в рослинництві - 12585,2 тис. грн. (або на 25,7%), в тваринництві цей показник мав тенденції до збільшення - 14020,6 тис. грн. або на 17,9%. Виробництво валової продукції на 1 середньорічного працівника зросла до 109,5 тис. грн., (42%) порівнюючи з 2005 р. - 77,1 тис. грн. Обсяг продажу продукції по господарству зріс і склав 52941,6 тис. грн., що на 147,1% більше за 2005 рік. Середньорічна вартість основних засобів тис. грн. 2009 р. збільшилась порівняно з 2005 р. на 53,8 %, а середньорічна вартість оборотних активів мала тенденцію до зменшення порівнюючи з 2005р.,(на 0,9%) . В господарстві спостерігається зменшення чисельності працівників у 2009 році на 60 чоловік (19,8%) проти рівня 2005 року. Чиста продукція становила у 2009 р. - 9679,7 тис. грн., що на 42,7 % більше ніж у 2005р. (6783,0 тис. грн.). Так як підприємство у 2009 р. понесло збитків на суму -3472,3 тис. грн., то порівнюючи з 2005 р. прибуток зменшився на 7741,4 тис. грн.. Норма прибутку у 2009 р. склала -5,1 %, а в 2005 р. 6,8%, що на 11,9 відсоткових пунктів менше. Отже, з усього вищезазначеного можна зробити висновок , що 2009 рік для господарства був не досить успішним.

Раціональне розміщення сільського господарства сприяє зростанню сільського виробництва на основі ефективного використання землі, засобів виробництва та трудових ресурсів.

Починаючи з 2006 р. спостерігається тенденція до зменшення земельних угідь підприємства, але порівнюючи 2009 р. з 2005 р., то сільськогосподарські угіддя збільшилися на 112,4 га. На 1 працівника у 2009 р. припадає на 8,4 га більше с.-г. угідь ніж у 2005р.

Середньорічна чисельність працівників ПАОП «Зоря» з кожним роком істотно знижується. У 2009 р. чисельність працівників склала 243 чоловіки, порівнюючи з 2005 р. відбулося зменшення на 19,8% , тобто на 60 осіб. До таких змін призвели новітні технології: доїльні апарати, нові удосконалені ферми, комбайни, машини тощо.

Стрімке зменшення чисельності працівників, зайнятих безпосередньо в сільськогосподарському виробництві не компенсується підвищенням фондоозброєності праці, тому дедалі більше відчувається нестача трудових ресурсів, що значно погіршує демографічну структуру сільського населення.

Важливою економічною категорією, яка властива діяльності кожного підприємства на принципах господарського розрахунку є рентабельність. За досліджуваний період спостерігається велике зменшення рівня рентабельності молока від 87,1 % в 2005 р. до - 11,3 % 2009 р. До таких змін призвело збільшення собівартості продукції та зменшення прибутку. Виробнича собівартість 1 ц молока за досліджуваний період збільшилася на 146,2 грн., що і стало однією із причин зменшення прибутку.

Одним із важливих показників ефективності виробництва продукції тваринництва є надій молока на 1 корову. У 2005 р. надій молока складав 5815,0 кг , порівняно з 2009 р. відбулося зменшення на 536,8 кг.

Висока економічна ефективність виробництва молока у господарстві досягається за рахунок того, що всі фактори інтенсифікації приведені в дію і використовуються комплексно. Слід зазначити, що ПАОП «Зоря» - одне з не багатьох підприємств Харківської області, в якому збереглося поголів'я, у досліджуваному господарстві дуже важливе значення приділяється організації інтенсивного кормо виробництва, достатньої і повноцінної годівлі.

У господарстві послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією безприв'язного утримання худоби. На молочному комплексі впроваджено двозмінну організацію праці доярок, слюсарів та скотарів з обслуговування череди з дворазовим доїнням корів у доїльній залі на 28 корів. Перша зміна -- два оператори машинного доїння та одна доярка-підгонниця -- працює з 5 ранку до 11 години, друга зміна розпочинається о 17 годині й закінчується о 23. Відтак, навантаження на одного оператора машинного доїння на комплексі -- 150 корів.

У господарстві на основній молочній фермі перейшли на однотипову годівлю кормосумішами, які готують із грубих (сіно, солома ячна), соковитих (силос) та концентрованих кормів і роздають їх худобі кормороздавачами, що дало можливість перейти на годівлю з використанням “кормових столів”. Тварини всіх вікових груп постійно отримують мінеральну підгодівлю: кормову сіль, трикальційфосфат та премікси в нормі, відповідній віку. Для видалення гною з приміщень використовують дельта-скрепер та гноєві транспортери ТСН-2Б. Напувають худобу на молочному комплексі з “м'ячикових” поїлок французького виробництва, в яких вода не замерзає навіть за 30° морозу.

Щодо годівлі корів можемо сказати, що у 2009 р. на 1 голову було заготовлено 105,9 ц к. од., що на 19 ц к. од. більше порівняно з 2005 р. (86,9 ц к. од.). Витрати кормів на 1 ц молока порівнюючи 2009 р. з 2005 р. (1,7 ц к. од.) збільшилися на 53 % або на 0,9 ц к. од..

Основними елементами технології утримання молочної худоби є групування, годівля, організація відпочинку, осіменіння, отелень, доїння корів, вирощування молодняку, прибирання гною, ветеринарне обслуговування поголів'я. Ефективний зв'язок цього технологічного ланцюга забезпечують генетика, селекція, фізіологія живлення, біологія відтворення тварин, нові засоби механізації й автоматизації виробничих процесів, у тому числі комп'ютеризація технологій. Метою технології є економія матеріальних і трудових ресурсів, отримання екологічно чистої продукції.

Зменшити затрати праці на обслуговування тварин можна використовуючи в практиці господарства доїльні апарати нового покоління, які забезпечують ефективне використання праці та часу, при цьому не створюючи небезпеки для здоров'я тварин.

У звязку з інтеграцією нашої країни в європейську та світову економіку, необхідно вирішення актуальних питань, пов'язаних з якістю вітчизняних молочних продуктів. Для цього потрібно забезпечити галузі державну і фінансову підтримку, гармонізувати стандарти відповідно до світових вимог, проводити заходи, спрямовані на пом'якшення впливу сезонності виробництва молока, стимулювати експорт молочної продукції та диверсифікацію ринків її збуту. Важливим механізмом конкурентної боротьби є екологізація діяльності. Зниження деструктивного впливу на навколишнє середовище і впровадження екологічної сертифікації дає переваги всім учасникам ринку: підприємствам - дивіденди за стабільний випуск продукції високої якості, розширення ринків збуту і подолання нетарифних бар'єрів при виході на міжнародний ринок; виробникам - кращі та безпечніші умови роботи; споживачам - екологічно чисту і якісну продукцію при збереженому довкіллі.

Систематизація факторів, які формують якість молочної продукції, дозволяють зробити висновок, що виробництво якісної молочної продукції передбачає впровадження чіткої системи господарських, зоотехнічних, ветеринарних, інженерних і технологічних заходів, направлених на підтримку запланованого рівня якості, попередження причин і визначення методів усунення можливих відхилень від заданих параметрів. Управління якістю молочної продукції необхідно здійснювати у всьому харчовому ланцюзі „виробництво - споживання”, який включає виробництво молочної сировини, її переробку, реалізацію та споживання готової продукції.

Таким чином, для підприємства необхідно створити належні умови господарювання та розробити стратегію розвитку господарства для подальшої ефективної діяльності щодо випуску якісної, і відповідно більш конкурентної продукції.

Размещено на Allbest.ru