Технологічні процеси переробки сільськогосподарської сировини на переробних комплексах

Опис конструкції і процесу лущення гречки на лущильній установці, обладнання для обрушення насіння соняшнику при отриманні рослинної олії. Функціонування машини для миття плодоовочевої сировини, п’ятивальцевого верстату та пристрою для шліфування ядра.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 09.07.2017
Размер файла 3,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра технології переробки та зберігання с.-г. продукції

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання лабораторних робіт з дисципліни

«Машини і обладнання для переробки с.-г. продукції»

Для студентів. за напрямом підготовки 6.100102 - «Машини і обладнання агропромислового виробництва»

Укладачі:

Ю.О. Чурсінов, д.т.н., професор,

В.С. Кошулько, ст. викладач.

Дніпропетровськ 2012

ЗМІСТ

Вступ

1. Устаткування для очищення зерна

2. Шахтні сушарки

3. Вивчення конструкції і процесу лущення

Гречки на лущильній установці

4. Пристрій для шліфування ядра

5. Комплект обладнання для перробки насіння соняшнику в рослинну олію

6. Обладнання для обрушення насіня соняшнику при отриманні рослинної олії

7. Пятивальцевий верстат

8. Обладнання для термічної обробки ковбасних виробів

9. Обладнання для сушіння харчових продуктів

10. Обладнання для подрібнення мясної сировини

11. Обладнання для виробництва макаронних виробів

12. Випарна установка для згущення молока «віганд»

13. Машини для миття плодоовочевої сировини

Вступ

Збереження i раціональне використання всього вирощеного врожаю, одержання максимуму виробів з сировини - одна з основних задач переробної галузі.

У зв'язку із сезонністю сільськогосподарського виробництва виникає необхіднісь збереження с.-г. продукції для її використання на piзні потреби протягом року i більше. Розвиток науки про збереження с.-г. продукції i широке впровадження механізації дозволили ввести в практику вдосконалені нові технологічні прийоми, які забезпечують зменшення втрат продукції i зниження витрат при її збереженні. Кожен фахівець сільського господарства повинен добре орієнтуватися в питаниях якості продукції рослинництва i тваринництва i шляхах її підвищєння, знати природу втрат цих продуктів i організацію їх збереження, а також раціональні способи обробки i переробки сільськогосподарської сировини.

Сільське господарство виробляє основні харчові продукти, а також сироину для харчової i інших галузей промисловості.

Від кількості i якості цих продуктів, розмаїтності, їхнього асортименту багато в чому залежать здоров'я, працездатнсть i настрій людини. Тому створення в країні достатку с.-г. продуктів високої якостї - одне з умов розвитку суспільства. Поряд зі збільшенням виробництва ставиться питания про підвищення якості продукції, економічності машин i устаткування, вдосконаленню збереження с.-г. продукції.

Порядок проведения лабораторних робіт

Метою лабораторних занять є поглиблення знань технологічних пpoцeciв переробки сільськогосподарської сировини на переробних комплексах.

Викладач знайомить студентів з темою чергового заняття, літературою для самопіготовки. Після виконання лабораторної роботи студент оформляє звіт, з урахуванням вимог, викладених у розділі «Зміст звіту», відповідає на контрольні питания.

Лабораторні роботи виконують в окремому зошиті, i кожну роботу варто починати з нової сторінки. Оформлений звіт представляється викладачу, який шляхом контрольного опитування визначає засвоєння студентом особливостей технології і обладнання поданих в роботі.

Перед початком роботи студент зобов'язаний ознайомитися з основними правилами техніки безпеки в лабораторній аудиторії, у якій знаходяться машини, механізми, макети, схеми, окремі poбочi органи машин із ріжучіми кромками, абразивными поверхнями й оберттальними вузлами машин. насіння п'ятивальцевий верстат гречка

Загальні методичні рекомендації

Курс відповідно до навчальної програми ставить своєю метою вивчити конструктивно - технологічну схему машини для переробки сільськогосподарської сировини, визначити її мicце в технологічній лінії, вивчити особливості робочих органів машин, варіанти регулювання i настроювання для виконання технологічного процесу, визначити можливі нестандартні ситуaції i визначити вимоги до стану і якості вихідної сировини.

Лабораторна робота №1. Тема: Устаткування для очищення зерна

1. Мета заняття:

1. Вивчити призначення, будову, принцип дії сепаратора.

2. Вивчити основні правила експлуатації i техніки безпеки

В результаті вивчення даної роботи студент повинен

знати:

а) основні конструктивні особливості обладнання;

б) принцип дії сепараторів;

в) основні правила експлуатації та техніки безпеки зернових сепараторів;

г) технічні характеристики обладнання.

вміти:

д) проводити заходи щодо усунення неполадок обладнання та здійснювати його налаштування до роботи.

2. Самостійна підготовка до заняття:

За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі даної роботи.

3. Питання для самоперевірки:

1. Призначення сепараторів А1-БИС, А1-БЛС та А1-БСК?

2. Принцип роботи сепараторів?

3. Основні регулювання сепараторів

4. Які можуть виникнути неполадки під час роботи сепараторів та як їх усунути?

5. Назвіть правила експлуатації обладнання?

4. Матеріальне забезпечення:

Технологічні схеми машин, технічний опис, технічна характеристика.

5. Теоретичне обґрунтування

Сепаратор А1-БИС та А1-БЛС відносять до ситоповітряних сепараторів, на ситах яких зерно очищується від домішок, що відрізняються від нього за шириною і товщиною, а у пневмосепаруючому каналі - швидкістю витання.

Особливість конструкції сепараторів полягає у відсутності осадових камер і поєднання функції дебаланса і привідного шківа, що значно зменшує висоту і забезпечує безпеку обслуговування; наявність регульованого пневмосепаруючого каналу дозволяє змінювати швидкість повітря. Круговий поступальний рух забезпечує високу ефективність очищення зерна від крупних і дрібних домішок, а прижим ситових рам ексцентриковим механізмом - хорошу фіксацію, просту установку і виймання ситових рам. Завдяки освітленню пневмосепаруючого каналу можна візуально контролювати процес виділення легких домішок.

Рис. 1.1. Технологічна схема сепараторів А1-БЛС-12 і А1-БИС-100:

1 - приймальний патрубок; 2 - розподілю вальне днище; 3 - сортувальне сито; 4 - підсівне сито; 5 - фартух; 6 - аспіраційний патрубок; 7 - дросельний клапан; 8 - рухома стінка; 9 - лоток для крупних домішок; 10 - віброкоток; 11 - живильна коробка; 12 - лоток для дрібних домішок; І - неочищене зерно; ІІ - легкі домішки; ІІІ - очищене зерно; ІV - дрібні домішки; V - крупні домішки

Принцип роботи сепараторів наступний (рис. 1.1): зерно, що очищується самопливом надходить до ситового корпусу, крупні домішки (схід із сортувального сита 3) виводяться по лотку 9 із сепаратора, а суміш зерна з дрібними домішками проходом через сортувалень сито 3 направляється на підсівне сито 4. Дрібні домішки (прохід підсівного сита) надходить в лоток 12 і видаляються із сепаратора.

Очищене на ситах від крупних і дрібних домішок зерно надходить на віброкоток 10 і далі у пневмосепаруючих канал; при проходженні повітря через потік зерна легкі домішки виділяються із зернової суміші і виносяться повітрям через канал в горизонтальний циклон. Очищене зерно із пневмосепаруючого каналу через отвір у підлозі по самопливним трубам йде на подальшу обробку.

Регульована перегородка пневмосепаруючого каналу виконана із тришарового скла, вона слугує зовнішньою стінкою каналу. Лампа встановлена вгорі каналу горизонтально. Відбивач світла спрямовує світловий потік лампи на перегородку і просвічує її по всій довжині пневмосепаруючого каналу, що дозволяє спостерігати за процесом очистки зерна від легких домішок по всій довжині каналу.

В сепараторах А1-БЛС-12 і А1-БЛС-16 із приймального патрубка зернова суміш надходить на спеціальне днище, на якому розподіляється рівномірним шаром по ширині сортувального сита. Фартух 5 зменшує можливість потрапляння зерна у відходи. Технічні характеристики сепараторів наведені у таблиці 1.1.

Під час роботи сепаратора під навантаженням особливу увагу звертають на рівномірність подачі зерна у ситовий корпус, рівномірність розподілення зерна по ширині сортувальних сит, плавність ходу ситового корпусу, відсутність підсосу зерна і надмірного запилення, наявність підпору зерна у живильних коробках 11 над віброкотками 10, ефективність сепарування у пневмосепаруючому каналі, відсутність забивання сит зерном і домішками.

Всі моделі сепараторів типу А1-БЛС-12, А1-БЛС-16 та А1-БИС-100 (рис. 1.2) («Мельінвест» провів уніфікацію сепараторів А1-БЛС та А1-БИС та поставив на виробництво вищевказані моделі) конструктивно аналогічні та складаються із двосекційного ситового корпусу, підвішеного до станини на гнучких підвісках із скловолокна і вертикального пневмосепаруючого каналу. У кожному ситовому корпусі встановлено два яруси сит: сортувальних 13 і підсівних 10. В кожному ярусі встановлені по дві ситові рамки, крім сепаратора А1-БЛС-16, де рама одна. Ситові рамки в корпусі фіксуються ексцентриковими затискачами. Ситові рами поздовжніми і поперечними брусками розділені на ячейки, в кожній із яких є два гумових шарика 13, призначених для очищення сит. До нижньої площини ситової рами прикріплені сітчасті фордони.

На передній стінці ситового корпусу встановлено електродвигун 9, який завдяки клинопасовій передачі приводить в обертання шків 8 з де балансним грузом, який забезпечує круговий поступальний рух ситового корпуса. У верхній частині станини встановлені приймальний патрубок 12 для надходження вихідного зерна і патрубок 14 для підключення до аспіраційної мережі. Очищене зерно виходить через випускний канал 3. Для виведення крупних домішок слугує лоток 6.

Рис. 1.2. Сепаратор А1-БЛС-12

1 - рухома стінка; 2 - пневмосепаруючих канал; 3 - випускний канал; 4 - віброкоток; 5 - вібратор; 6,7 - лотки; 8 - шків; 9 - електродвигун; 10 - підсівні сита; 11 - сортувальні сита; 12 - приймальний патрубок; 13 - гумовий шарик; 14 - патрубок для аспірації.

З боку ходової частини корпуса встановлений пневмосепаруючих канал 2 з віброкотком 4, призначеним для подачі зерна в канал.

Для найбільш ефективного виділення легких домішок у пневмосепаруючому каналі регулюють амплітуду коливань вібролотка. Величину виходу його в канал, величину вихідної щілини і швидкість повітряного потоку (положенням рухомої стінки 1) у верхній і нижній частинах каналу, а також витрату повітря.

В комплект сепаратора входить спеціальний горизонтальний циклон, призначений для осадження відносів і встановлений після сепаратора.

При технічному обслуговуванні перевіряють стан ситових рам і гумових шариків. Пошкоджені ситові рами і зношені шарики замінюють на нові. Усувають неполадки, помічені під час роботи, перевіряють натяг привідних ременів, стан уплотнення ситових рам і оглядових люків. Особливу увагу звертають на надійність затяжки різьбових зєднань, на кріплення гнучких підвісок до станини і ситового корпусу, електродвигуна і вібратора.

Таблиця 1.1.

Технічні характеристики сепараторів А1-БЛС і А1-БИС

Показники

Модель

БЛС-12

БЛС-16

БИС-100

Продуктивність, т/год

12

16(50)

100

Ефективність очищення, %

60-80

60-80

40-50

Встановлена потужність, кВт

1,3

1,5

1,5

Радіус кругових коливань, мм

9±2

9±2

9±2

Частота коливань за хв.

325

325

360

Витрата повітря м3/год

4500

8000

8500

Число ситових рам шт.:

всього

4

4

8

в кожному ярусі

2

1

2

Розміри ситових рам, мм

1000Ч750

1000Ч1000

1000Ч750

Площа сит, м2

3

4

6

Розмір отворів сит, мм:

сортувальних

підсівних

4,25Ч25

1,7Ч20

4,25Ч25(Ш8)

1,7Ч20

(Ш8)

1,7Ч20

Комплектація:

пневмоканал

горизонтальний циклон

1

1

2

2

2

-

Габарити, мм:

довжина

ширина

висота

2600

1365

1510

2090

2520

1510

2600

2520

1510

Маса, кг

1020

1450

1600

Вібраційний сепаратор А1-БСК призначений для виділення із зернової суміші крупних, дрібних і легких домішок, а також може бути використаний для попереднього ділення суміші на крупну і дрібну фракцію, наприклад при обробці круп'яних культур.

Сепаратор А1-БСК (рис.1.3) складається із ситового корпуса 6, аспіраційного канала 11, станини 1. Подача зерна в ситовий корпус забезпечується приймальним пристроєм 2, а випуск очищеного зерна і відходів - випускним пристроєм 10.

Ситовий корпус за допомогою кронштейнів через гумові амортизатори 12 опирається на станину 1 і здійснює коливання під кутом 20° до горизонталі за допомогою двох електровібраторів 8, прикріплених гвинтами до траверси 7 з двох боків корпуса. Електровібратори можна повертати відносно траверси завдяки пазам, розміщеним по колу, і змінювати напрям коливання ситового корпуса.

Приймальний пристрій складається з короба, закритого зверху кришкою з патрубками 5. Всередині короба встановлений розподілювач з укріпленим на ньому шибером. Нижче розміщене похиле днище, по якому продукт потрапляє в ситовий корпус. Вихідний отвір перекриває гумовий фартух із закріпленими на ньому грузами.

Рис. 1.3. Вібраційний сепаратор А1-БСК

1 - станина; 2 - приймальний пристрій; 3 - матерчатий рукав; 4- кронштейн; 5 - патрубок; 6 - решітний корпус; 7 - траверса; 8 - електровібратор; 9 - кришка; 10 - випускний пристрій; 11 - аспіраційний канал; 12 - гумовий амортизатор

Приймальний патрубок 5 кріпиться до кронштейну 4 станини і з'єднаний з коробом матерчатим рукавом3. На кронштейнах 4 установлена накладка. До якої планками кріпиться патрубок. Переміщенням накладки і пазах і поворотом патрубка навколо своєї осі здійснюється регулювання спрямування потоку продукту, що надходить через рукав 3 в приймальний пристрій.

Приймальний пристрій з'єднаний з корпусом шарнірно за допомогою сухарів. Він фіксується затискачами і захищений від самостійного відкривання замками. Переміщенням в пазах сухарів і кутника забезпечується щільність прилягання приймального пристрою до корпусу. Випускний пристрій кріпиться до корпусу гвинтами.

Для огляду і очистки ситових рамок в корпусі передбачено два люки, що закриваються кришками 9. Кут нахилу корпусу можна змінювати від 0° до 12° і контролювати по шкалі.

Ситовий корпус (рис. 1.4) виготовлений зі сталі з днищем 1. Всередині на приварених направляючих 2 встановлені в два яруси ситові рамки 3, 4, 5, 6, попарно з'єднані між собою за допомогою захвату і крюка.

Рис. 1.4.Ситовий корпус

1 - днище; 2 - направляюча; 3,4,5,6 - ситові рамки; 7 - короб; 8 - шарик.

Верхні рамки оснащені сортувальними ситами у відповідності до оброблюваної культури, на нижніх рамках підсівні сита можуть встановлюватися як пробивні, так і плетені. При розділенні вихідного продукту на фракції на нижні рамки встановлюються також сортувальні сита, але більш дрібні. Сита очищаються гумовими кульками 8, Ш25 мм. Всередині корпуса ситові рамки закріплюються пружинами. На бокових стінках корпуса встановлені поворотні диски. До яких прикріплені електровібратори.

Кут установки електровібраторів контролюється за шкалою. Випускний отвір являє собою короб 7 з листової сталі з внутрішніми перегородками, що утворюють канали з отворами для виходу різних фракцій продукту.

Пневмосепаруючий канал складається з корпуса із листової сталі з верхніми і нижніми фланцями. В передній частині корпуса є отвір для подачі продукту з торцевими і боковими ущільненнями. Всередині корпуса розташована заслінка, що регулює подачу повітря за допомогою маховика і рухома прозора стінка, положення якої регулюється маховиками. На задній стінці встановлений світильник. Призначення каналу - виведення легких домішок.

Приводом для сепаратора слугують електровібратори ЭВ100-6УЗ. Світильник встановлюється на пневмоканалі і слугує для освітлення внутрішнього простору каналу для візуального спостереження процесу очищення зерна від легких домішок.

Принцип роботи сепаратора заклечається в розділенні вихідної зернової суміші на фракції шляхом послідовного просіювання її через два яруси сит, які здійснюють коливальні рухи, і виділення легких домішок і пилу з крупної фракції шляхом проходження її через висхідний потік повітря у пневмосепаруючому каналі.

Через патрубок 5 і рукав 3 вихідна зернова суміш надходить на розподілювач приймального пристрою. З приймального пристрою продукт надходить на сито першого яруса 3 через заслінку, яка вирівнює шар по ширині решета. Прохід з першого ярусу надходить на другий ярус 4, а крупні домішки (схід) виводяться із сепаратора через верхній канал випускного пристрою.

На нижньому ситі зерно ділиться на фракції або видаляються підсів. Зерно (схід) через канал надходить у пневмосепаруючих канал, а дрібне зерно або підсів (прохід) виводиться через канал 7. У пневмосепаруючому каналі зерно продувається висхідним потоком повітря, очищується від легких домішок і пилу і надходить на подальшу обробку у відповідності до технологічного процесу.

Для керування сепаратором передбачено блок управління. Він представляє собою металічну панель. На лицевому боці якої розміщено пост управління електровібраторами, вимикач світильника пневмоканалу, бобика заземлення. Блок розміщують безпосередньо поблизу сепаратора і пневмоканалу.

При підключенні електровібраторів необхідно забезпечити їх обертання у протилежні сторони. Перед пуском сепаратора після монтажу необхідно демонтувати транспортні скоби. Пуск сепаратора з не знятими скобами категорично заборонено.

Під час роботи сепаратора під навантаженням необхідно забезпечити рівномірне розподілення зерна по ширині сит, відсутність підсосу і запилення, ефективне виділення легких домішок, відсутність забивання сит зерном і домішками.

При роботі сепаратора можливі несправності. Підвищене нагрівання електровібратора найчастіше виникає через внутрішньовиткове замикання. В цьому випадку необхідно відремонтувати обмотку. Якщо електровібратор при пуску гудить і його ротор не обертається, значить відсутня напруга в одній із фаз. Наявність у сході першого ярусу хорошого зерна свідчить про забивання сит або перевантаження сепаратора. Для видалення дефекту необхідно очистити сито та знизити навантаження. При недостатній ефективності виділення легких домішок необхідно відрегулювати повітряний режим, збільшити витрату повітря. Якщо спостерігається запилення необхідно замінити прокладки.

Технічні характеристики вібросепаратора А1-БСК

Продуктивність, т/год 3,0 - 5,0

Технологічна ефективність, % 50

за смітною домішкою 50

за зерновою домішкою 50

за крупною домішкою 100

за легкою домішкою 55

за виділенням дрібного зерна 60

Встановлена потужність, кВт 0,76

в тому числі електровібраторів 0,74

світильника 0,02

Частота коливань ситового корпуса, колив/хв. 940

Розмах коливань корпуса, мм 5,0 - 5,5

Нахил корпуса, град 6 - 12

Витрата повітря. м3/год 5400

Габарити, мм:

довжина 3130

ширина 1690

висота 1770

Маса, кг 690

6. Зміст роботи

6.1. Вивчити теоретичне обґрунтування і зробити короткі записи.

6.2. Замалювати схеми технологічні сепараторів

6.3. Порівняти технічні характеристики обладнання, зробити висновки.

7. Оформлення звіту

Тема та ціль роботи

Коротке теоретичне обґрунтування

Висновки про виконану роботу

Література

1. Бутковский В.А., Мельников В.М. Технологія борошномельного, круп'яного i комбікормового виробництва. - М: Агропромиздат. 1989.

2. Демский А.Б., Веденьев В.Ф. Оборудование для производства муки, крупы и комбикормов. Справочник. - М.: ДеЛи принт, 2005. - 760 с.

Лабораторна робота №2. Тема: Шахтні сушарки

1. Мета роботи:

1. Вивчити конструкцію стаціонарної зернової сушарки СЗС-8 і привести її складові частини;

2. Описати процес сушіння зерна;

3. Привести схему утворення теплоносія;

4. Привести приклади вибору режимів сушіння насіння кукурудзи і пшениці

5. Визначити причини зниження температури теплоносія.

В результаті вивчення даної роботи студент повинен:

знати:

а) конструкцію стаціонарної зернової сушарки СЗС-8;

б) процес сушіння зерна у шахтних зерносушарках;

в) технічні характеристики шахтних зерносушарок;

вміти:

г) регулювати режим сушіння для різних культур;

2. Самостійна підготовка до заняття:

За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі даної роботи.

3. Питання для самоперевірки:

1. Описати рух зернової маси по шахтам зерносушарки?

2. Що є теплоносієм в шахтних сушарках?

3. Як впливає засміченість зерна на якість сушіння?

4. Які види палива можуть використовуватися для шахтних сушарок?

5. Призначення коробів (випускних, впускних)?

4. Матеріальне забезпечення:

Макетна модель шахтної сушарки; опис будови і принципу роботи сушарки; фрагменти норій них транспортерів; плакати і проспекти по конструкції шахтних сушарок.

5. Теоретичне обґрунтування.

Шахтні сушарки. Шахтні сушарки застосовують для сушіння зерна і насіння різних культур, попередньо очищених у машинах первинного очищення. Технічна характеристика шахтних сушарок приведена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Технічна характеристика шахтних сушарок

Показник

Марка сущарки

СШЗ-16

СЗШ-8

СЗС-8

Т-662 (НДР)

Тип

Стаціонарна

Продуктивність у планових тонах, т/год

16

8

8

2

Нерівномірність сушіння при вирівняному вихідному матеріалі при середній кінцевій вологості 14%, %

±1,5

±1,5

±1,5

Нерівномірність нагрівання зерна, єС

±1,0

±1,0

±1,0

Габарити, мм:

довжина

ширина

висота

10500

11100

12500

9850

8200

7550

9934

9350

9250

6400

2130

4170

Вид палива

Тракторний гас або суміш гасу (75%) із моторним паливом (25%)

Витрата умовного палива, кг/год

До 159

До 96

100

15

Встановлена потужність, кВт

78,9

44,27

43,6

8,5

Загальна вага сушарки в повній комплектності, кг

14000

9500

9700

3200

Стаціонарна зернова сушарка СЗС-8 (рис. 2.1)випускається в чотирьох варіантах. Для індивідуального використання поставляється з топкою на твердому паливі в комплекті з норіями або топкою на рідкому паливі в комплекті з норіями. Для роботи на пунктах сушарка постачається з топкою на твердому або рідкому паливі, але без норій.

Основні вузли сушарки: топка, дві сушильні шахти і дифузори. Топка, що працює на твердому паливі, цегельна. Димова труба, патрубок постійного впуску повітря і труба подачі теплоносія мають дросельні заслінки, що відкриваються і закриваються одним важелем через блокувальний механізм одночасно. Топка, що працює на рідкому паливі, складається з камери згоряння, паливної апаратури (бак, насос, форсунка, фільтр, трубопроводи), вентилятора, камери змішування, димаря і блокувального пристрою.

Камера згоряння - металева, циліндричної форми. У паливному баку ємністю 500 л є фільтр для очищення пального. Насос шестеренчастого типу виконаний заодно з перепускним клапаном. Форсунка пневматична. Паливо розпилюється відцентровим вентилятором високого тиску ВВД №4, що приводиться у дію від електродвигуна ОА2-32-2 потужністю 4,0 кВт при 2870 хв-1. Система запалювання складається зі свічі з двома електродами і газосвітлового трансформатора. Завантажувальний бункер над кожною верхньою камерою закритого типу з додатковими ємностями. Горизонтальні ряди коробів п'ятигранної форми встановлені в шаховому порядку. Нижній ряд коробів верхніх камер і три нижніх ряди коробів нижніх камер омиваються холодним повітрям для охолодження зерна. У нижній частині шахт знаходяться розвантажувальні пристрої. Кожний розвантажувальний пристрій має лоткову коробку з вісьмома виходами і рухливу каретку з вісьмома площадками. Привід кареток від електродвигуна АО2-21-4. Бічні стінки камер для теплоізоляції обшиті дошками з азбестовими прокладками. Дифузори подачі теплоносія подають його в замкнутий простір між шахтами. Дифузори відпрацьованого теплоносія, розташовані з протилежної сторони, - загальні для сушильних і охолоджувальних частин. Вентилятор кожної шахти Ц9-57 №8 виконання 1, середнього тиску. Привід вентиляторів від електродвигунів АО2-71-6 потужністю 17 кВт при 1000 хв-1 кожний. Дросельні клапани для регулювання витрати повітря і теплоносія розташовані на прямих ділянках нижніх і верхніх повітропроводів відповідно.

Робочий об'єм сушарки 11,88 м3, утому числі сушильної частини камер 6,43 м3, охолоджувальної частини 3,15 м3, над сушильних бункерів 1,8 м3.

Стаціонарна шахтна зерносушарка використовується в технологічних лініях очисно-сушильних комплексів для сушіння насіннєвого, продовольчого і фуражного зерна зернових і круп'яних культур.

Основні вузли зерносушарки: топка (рис. 2.2), дві паралельно розташовані сушильні камери (шахти).

Підготування шахтних сушарок до роботи і їхнє регулювання. При підготовці до роботи проводять обкатування на холостому ходу. При цьому перевіряють роботу топки, усіх вентиляторів із закритими і відкритими дросельними заслінками розвантажувальних пристроїв і інших механізмів. Потім, не включаючи топку завантажують сушарку вологим матеріалом. Вихідне зерно направляють знову в норії вологого зерна. Дросельні заслінки відкривають поступово до повного відкриття. Протягом 30 хвилин сушарку обкатують під навантаженням, потім, усунувши виявлені неполадки, пускають у роботу.

Пуск сушарок і регулювання процесу сушіння. Розпал топок в основному проводиться так само, як і в барабанних сушарках.

Зерносушарка ДСП-32. Зерносушарка застосовується на хлібоприймальних підприємствах і встановлюють на поточних лініях для приймання, очищення, сушіння та відвантаження зерна, а також безпосередньо біля елеваторів і складів. Зерносушарка ДСП-32 найпоширеніша в нашій країні завдяки компактності, надійності, низькій вартості, можливості сушіння всіх зернових культур. Зерносушарка є установкою з двоступінчастим режимом сушіння і складається з двох паралельно працюючих шахт (рис.2.2) заввишки 11 571 м. Кожна шахта має сім секцій і по висоті поділяється на три зони: перша зона сушіння ( заввишки 4950 мм) розташована у верхній частині шахти, друга (заввишки 2850 мм) - у середній, а третя (зона охолодження) - в нижній частині шахти. Висота секції становить 1650 мм. У кожній секції є вісім рядів коробів по 16 шт. у кожному ряду.

Кожна із шахт зібрана з 11 залізобетонних панелей з товщиною стінок 70 мм і висотою 1028 мм. В панелі по п'ять рядів коробів. В першій зоні сушіння 23 ряди коробів, у тому числі 11 рядів підвідних коробів; у другій зоні 14 рядів коробів, в тому числі шість рядів підвідних; в зоні охолодження 18 рядів коробів. У тому числі дев'ять рядів підвідних.

Агент сушіння та повітря подаються у напірно-розподільні камери зон сушіння та охолодження вентиляторами. Напірно-розподільну камеру, розташовану між шахтами, поділено горизонтальними перегородками на три частини, що утворюють дві зони сушіння та охолодження зерна.

Сушильні й охолоджувальні секції містять підвідні та відвідні короби, виготовлені з оцинкованої сталі й покриті всередині антикорозійним лаком.

Поперечний переріз коробів і схема їх взаємного розташування наведена на рис. 2.3.

Топка зерносушарки ДСП-32 рпацює на рідкому паливі. В передтопковому відділенні змонтовані паливопривід з апаратурою для подачі палива в форсунку, вентилятор високого тиску для подачі повітря і пульт управління. Сушарка обладнана пультом для дистанційного керування приводами і автоматичного регулювання процесу спалювання палива, а також для регулювання температури агенту сушіння. Випуск зерна із сушарки регулюють автоматом КЭП-12У.

Під кожною шахтою встановлюють випускний механізм періодичної дії та підсушувальний бункер. З останнього зерно подається на конвеєр і далі спрямовується в норію та склад або на елеватор.

Рис. 2.2. Загальний вид зерносушарки ДСП-32

1 - підсушильний бункер; 2 - зона охолодження; 3 - друга зона сушіння; 4 - перша зона сушіння; 5 - відведення відпрацьованого агента сушіння; 6 - вентилятор першої зони сушіння; 7 - вентилятор другої зони сушіння; 8 - редуктор; 9 - вентилятор зони охолодження.

Рис. 2.3. Розміщення повітророзподільних коробів у зерносушарках типу ДСП.

Розглянемо технологічну схему зерносушарки (рис. 2.4.) на прикладі ДСП-32от (зерносушарки відкритого типу).

Рис. 2.4. Технологічна схема зерносушарки ДСП-32от.

1, 3 - самопливна труба; 2 - норія; 4 - надсушильний бункер; 5, 6 - надсушильні шахти; 7, 8 - вентилятори; 9 - охолоджувальна шахта; 10 - топка; 11 - випускний механізм; 12 - вентилятор; 13 - норія; 14 - напірно-розподільча камера; 15 - друга зона сушіння; 16 - перша зона сушіння.

Сире зерно по самопливній трубі 1 надходить в норію 2, а потім по самопливній трубі 3 подається в надсушильний бункер 4 і далі рівномірно розподіляється надсушильними шахтами 5, 6 (відповідно першої та другої зон сушіння), а також охолоджувальною шахтою 9. Випуск зерна із шахт здійснюється випускним механізмом 11 періодичної дії. Сухе охолоджене зерно із зерносушарки спрямовується до елеватора або складу конвеєром і норією 13.

Агент сушіння із топки 10 вентиляторами 7 і 8 подається у напірно-розподільні камери першої 16 та другої 15 зон сушіння зерна. Атмосферне повітря вентилятор 12 нагнітає у напірно-розподільчу камеру 14 охолоджувальної шахти 9.

У цій технологічній схемі використовується конвективне сушіння зерна зерна, при якому теплота передається йому від агента сушіння. При цьому останній відіграє роль як теплоносія, так і волого носія (випарена волога із зерна поглинається агентом сушіння та виноситься в атмосферу).

Рис. 2.5. Зерносушарка А1-ДСП-50.

1 -норія ; 2 - випускний механізм; 3 - тепловологообмінник з регульованим охолодженням; 4 - осадна камера ; 5 - тепловологообмінник; 6 -норія ; 7 - дифузор; 8 - вентилятор; 9 - топка.

Зерносушарка А1-ДСП-50. Призначена для сушіння різних зернових культур і забезпечує високе зняття вологи й очищення відпрацьованого агента сушіння та повітря від легких домішок і пилу. Сушильна шахта її працює на нагнітання, охолоджувальна на всмоктування. Зерносушарка А1-ДСП-50 - відкритого типу, виготовляють її замість зерносушарок ДСП-32от. Зерносушарка працює на суміші топкових газів з повітрям і може бути оснащена топкою, що працює на рідкому та газоподібному паливі. Зерносушарка А1-ДСП-50 має: дві вертикальні сушильні шахти із металевих секцій; тепловологообмінники 5; тепловологообмінник з регульованим охолодженням 3; секції для сушіння та охолодження зерна; випускні механізми 2; вентилятори 8 з дифузорами 7; норії 1, 6; осадні камери 4; топку 9; шафу керування.

Технологічну схему сушарки зображено на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Технологічна схема сушарки А1-ДСП-50.

1 - топка; 2 - третя норія; 3 -друга рециркуляційна норія ; 4 - перша рециркуляційна норія; 5 - випускні механізми; 6 - тепловологообмінник; 7, 13, 14, 15, 16, 17 - самопливні труби; 8, 22 - осадні камери; 9 - оперативний бункер; 10 - перша сушильна шахта; 11, 27 - засувки; 12 - над сушильний бункер; 18 - надсушильний бункер другої сушильної шахти; 19 - друга сушильна шахта; 20, 21 - вентилятори першої та другої сушильних зон; 23 - вологомір; 24 - охолоджувальна шахта; 25 - осадна камера.

Сире зерно подається з оперативного бункера 9 і змішується з сухим нагрітим зерном, яке надходить із другої сушильної шахти 19. Суміш спрямовується в першу рециркуляційну норію 4. Далі суміш зерна подається в надсушильний бункер 12 (він же служить тепловологообмінником) і в першу сушильну шахту 10 та тепловологообмінник 6 з регульованим охолодженням. Потім зерно подається в другу рециркуляційну норію 3, яка спрямовує його у надсушильний бункер 18 другої сушильної шахти. Із цього бункера зерно надходить у другу сушильну шахту 19 і далі в шахту охолодження. Крім того, частина зерна після другої зони сушильної шахти відбирається на змішування із сирим зерном. Видача просушеного і охолодженого зерна здійснюється випускними механізмами 5 періодичної дії, що мають приводи 26.

Агент сушіння із топки 1 і відпрацьоване повітря з охолоджувальної шахти 24 всмоктуються вентиляторами 20, 21 першої та другої сушильних зон, змішуються і подаються через дифузор та напірно-розподільну камеру у підвідні короби сушильних шахт. Далі агент сушіння проходить крізь шар зерна і виходить із відвідних коробів в осадні камери 8, 22 та в атмосферу.

Рис.2.2. Схема топки зерносушарки СЗШ-8

1 - паливний насос; 2 - осьовий золотник; 3 - дросель; 4 - манометр; 5 - повітряний манометр; 6 - вентилятор; 7 - форсунка; 8 - свіча запалювання; 9 - трансформатор (газосвітловий); 10 - камера згоряння; 11 - екран; 12 - равлик топки; 13 - відбивний екран; 14 - захисний клапан; 15 - газодувка.

Режими сушіння зерна і насіння різних культур у шахтних сушарках наведено у табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

Режими сушіння зерна різних культур у шахтних сушарках

Культура

Відносна вологість зерна і насіння до сушіння, %

Насіннєвий матеріал

Продовольче та фуражне зерно

кількість пропусків через сушарку

температура теплоносія, єС

допустима температура нагрівання, єС

температура теплоносія, єС

допустима температура нагрівання, єС

Пшениця

до 20

один

65-70

45

140

50

>26

два: І

60

43

120

50

ІІ

65

45

Жито

>26

три: I

55

40

незалежно від початкової вологості: для жита та ячменю

II

60

43

ІІІ

65

45

Ячмінь

150

160

Овес

до 20

один

60-65

45

140

50

Гречка

<26

два: І

55

40

незалежно від початкової вологості

ІІ

60

45

Просо

<26

три: I

50

38

II

55

40

80-90

40

ІІІ

60

45

Горох

до 18

один

60

45

70

30

Вика

>20

два: І

55

43

50

25

ІІ

60

45

-

-

Кукурудза

<23

три: І

50

40

ІІ

55

43

ІІІ

60

45

100

50

Нут

до 20

один

60

45

>23

два: І

55

43

незалежно від початкової вологості

ІІ

60

45

Чечевиця

>25

три: I

50

40

50

25

ІІ

55

43

ІІІ

60

45

-

-

6. Зміст роботи

6.1. Вивчити теоретичне обґрунтування і зробити короткі записи.

6.2. Замалювати схеми топки сушарки

6.3. Вивчити технічні характеристики обладнання, зробити висновки.

7. Оформлення звіту

Тема та ціль роботи

Коротке теоретичне обґрунтування

Висновки про виконану роботу

Література

1. Жидко В.И., Резчиков В.А., Уколов В.С. Зерносушение и зерносушилки. - М.: Колос, 1982. - 238 с.

2. Павловський Г.Т., Птіцин С.Д. Очищення, сушіння й активне вентилювання зерна. - М.: «Вища школа», 1972. - 420 с.

3. Станкевич Г.М., Страхова Т.В., Атаназевич В.І. Сушіння зерна: Підручник. - К.: Либідь. 1997. - 352 с.

Лабораторна робота №3. Тема: Вивчення конструкції і процесу лущення гречки на лущильній установці

1. Мета заняття:

1.Вивчити технологічний процес отримання гречаної крупи на установці;

2. Вивчити загальну будову і принцип роботи крупорушки

3. Відобразити процес лущення гречки (різних фракцій) на крупорушці

4. Визначити продуктивність крупорушки

В результаті лабораторної роботи студент повинен:

знати:

а) будову та принцип дії крупорушки;

б) технологічний процес отримання гречаної крупи на лущильній установці;

в) виконання основних регулювань.

вміти:

г) регулювати подачу продукту відкриттям засувки на величину 1,5, 2, 2,5, 3 і 4 см;

д) налаштувати зазори диск-дека;

е) проводити фракціонування гречки за розмірами.

2. Самостійна підготовка до заняття:

За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі даної роботи.

3. Питання для самоперевірки:

1. Які процеси необхідно виконувати перед направленням гречки на лущення?

2. Назвіть основні регулювання в крупорушці?

3. Як визначити робочий зазор між барабаном і декою?

4. Призначення ексцентрикового механізму?

5. Порядок регулювань при роботі крупорушки в режимі розділення нелущеної гречки:

4. Матеріальне забезпечення: лущильна установка, комплект слюсарно-монтажних інструментів, штангенциркуль, набір щупів.

5. Теоретичне обґрунтування:

Крупорушка призначена для розділення нелущеного зерна гречки на фракції і лущення з наступним розподілом лущеної суміші по фракціях в ситовому кузові і відділенням для квіткових плівок за допомогою відсівного пристрою.

Основні технічні дані і характеристика

Продуктивність установки, кг/год 50…80

Число обертів барабану, об/хв. 625

Число подвійних коливань просіювала, І/хв 180

Потужність приводу барабану, кВт 2,2

Потужність приводу вентилятора, кВт 0,25

Габаритні розміри установки не більше, мм:

довжина 2300

ширина 700

висота 1700

Маса установки, кг 340.

Будова, принцип роботи та регулювання установки

Крупорушка (рис.3.1) складається з приймального пристрою, лущильної камери, електродвигуна, ексцентрикового механізму, ситового кузову, бункера, відвію вального пристрою, електродвигуна відвію вального пристрою, пульту керування, що встановлені на рамі.

Приймальний пристрій, конструктивно виконано у вигляді бункера, в якому встановлено механізм регулювання подачі нелущеного зерна гречки, що забезпечує рівномірну подачу в лущильну камеру рівної кількості нелущеного зерна гречки.

Лущильна камера складається з робочої камери, в якій знаходяться активний робочий орган (абразивний циліндр - диск) і пасивний робочий орган (прогумована дека). Робоча камера закрита кришкою. В корпусі робочої камери встановлено механізм, що служить для регулювання величини зазору між активним і пасивним робочими органами. Величина зазору між активним і пасивним робочими органами визначається по формулі:

L=0,75dср

де dср - середній діаметр нелущеного зерна у фракції, мм.

На валу активного робочого органу встановлено подвійний шків, який отримує обертання через клинопасову передачу від електродвигуна, і далі передає обертання клинопасову передачу на ексцентриковий механізм.

Ексцентриковий механізм, з'єднаний з ситовим кузовом тягою, призначений для передачі ситовому кузову зворотно-поступального руху. Довжину тяги можна змінювати за допомогою муфти.

В основі роботи установки лежить метод лущення зерна гречки в робочому пристрої між абразивним барабаном, що обертається і нерухомою резиновою декою.

Рис. 3.1. Загальний вид установки для лущення зерна.

1 - пульт керування; 2 - станина; 3 - ситовий кузов; 4 - прорезинена дека; 5 - рама вентилятора; 6 - приймальний бункер; 7 - лущильна камера; 8 - захисний кожух; 9 - абразивний барабан; 10 - тяга; 11 - ексцентриковий механізм; 12 - шків робочого барабану; 13 - вентилятор; 14 - електродвигун приводу робочого барабану; 15 - клинопасова передача робочого барабану; 16 - клинопасова передача ексцентрикового механізму; 17 - привідний шків; 18 - підшипникові опори; 19 - шків ексцентрикового механізму; 20 - засувка регулювання подачі зерна; 21 - регулювальний гвинт; 22 - кронштейн механізму регулювання робочого зазору; 13 - кріплення вентилятора; 24 - обмежувачі руху ситового кузову.

З приймального бункеру 6 (рис.3.1.) зерно поступає на барабан 9. регулювання подачі зерна здійснюється за допомогою заслінки 20 шляхом зміни ширини зазору. При розділенні на фракції нелущеного зерна встановлюється максимальний зазор між барабаном та декою.

Барабан являє собою набір з чотирьох абразивних кругів, стягнутих на валу 12 гайкою.

Зерно подається в зазор між барабаном та декою 4, піддається частковій деформації при дотику з шершавою поверхнею робочого органу, що спричиняє відділення оболонки від ядра. Величина зазору регулюється за допомогою регулювального гвинта 21 і механізму регулювання робочого зазору 22.

Потім всі фракції зерна після лущення надходять в ситовий кузов 3 з двома ситами і підкосом. Сита вибираються з набору сит, в залежності від розміру зерна. Фракційна маса зерна струшується з амплітудою 24 мм за допомогою ексцентрикового механізму 11. В крайніх положеннях ситовий кузов б'ється об регулювальні упори 24.

В процесі роботи установки пил і легкі фракції виносяться потоком повітря, створеного вентилятором 13. потік повітря в ситовий кузов можна регулювати за допомогою жалюзійних засувок.

Ситовий кузов 3 здійснює:

- розділення нелущеного зерна на фракції;

- розділення лущеного зерна гречки (суміші) по фракціях.

Основні регулювання крупорушки:

- регулювання подачі зерна в лущильну камеру. За допомогою засувки;

- регулювання зазору між абразивним барабаном та гумовою декою;

- регулювання довжини тяги ексцентрикового механізму, для зміни амплітуди коливання ситового кузову;

- регулювання інтенсивності повітряного потоку від вентилятору, за допомогою жалюзійних засувок.

6. Зміст роботи:

6.1. Вивчити теоретичне обґрунтування і зробити короткі записи.

6.2. Зробити розрахунки зазору між активними і пасивними робочими органами крупорушки.

6.3. Замалювати технологічну схему машини.

6.4. Зробити висновки.

7. Оформлення звіту:

Тема та ціль роботи

Коротке теоретичне обґрунтування

Висновки про виконану роботу

Література:

1. Кавецкий Г.Д., Королев А.В. Процессы и аппараты пищевых производств. - М.: Агропромиздат, 1991. - 432 с., ил. (Учебники и учебные пособия для студентов высших учебных заведений).

2. Левенсон Л.Б., Цигельный П.И. Дробильно-сортровочные машины и установки. - Л.: Стройиздат, 1952. - 428 с., ил.

Лабораторна робота № 4. Тема: Пристрій для шліфування ядра

1. Мета заняття:

1. Вивчити процес шліфування ядра при одержанні крупи.

2. Вивчити пристрій, принцип роботи, основні регулювання шліфувального поставу РС-125.

В результаті вивчення даної роботи студент повинен:

знати:

а) принцип роботи шліфувального поставу;

б) будову машини РС-125;

в) показники ефективності роботи шліфувального поставу

вміти:

г) регулювати шліфувальний барабан для досягнення необхідного режиму обробки певної культури.

2. Самостійна підготовка до заняття:

За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі дано роботи.

3. Питання для самоперевірки:

1. Як здійснюється рух зерна в машині?

2. Якими механізмами забезпечуються основні регулювання машини?

3. Призначення гумових гальмівних вставок?

4. Будова обичайки?

5. Чому шліфувальний барабан має конусну форму?

4. Матеріальне забезпечення:

Технологічна схема машини, технічний опис, технічна характеристика.

5. Теоретичне обґрунтування:

Важливою операцією виробництва крупи є шліфування круп'яного ядра, призначення якого - звільнити лущені зерна від залишків квіткових плівок плодових і насіннєвих оболонок, а також частково алейронового шару і зародку. Шліфування сприяє підвищенню засвоюваності готової крупи, збільшує її водопоглинаючу здатність, поліпшує ступінь розварюваності крупи, покращує її зовнішній вигляд, збільшується привар крупи. У результаті видалення зародку, що містить жир, підвищується стійкість при зберіганні.

Процес шліфування - поступове стирання зовнішніх частин ядра в результаті інтенсивного його тертя об абразивну поверхню, а також взаємного тертя ядер. У процесі шліфування ядра витримують великі навантаження, що призводить до неминучого дроблення деяких із них. Для шліфування крупи застосовують лущильно-шліфувальні машини, вальце-декові верстати, шліфувальні постави.

Шліфувальний постав РС-125 служить для зняття із лущених зерен рису, проса і вівса плодових і насіннєвих оболонок, частинок ендосперму і зародку.

Робочі органи шліфувального поставу РС-125 (рис. 4.1) являють собою обертовий конусний барабан 14 покритий зверху абразивною масою, і нерухому сітчасту обичайку навколо нього, що має також конусну форму. Абразивний барабан щільно закріплений на конусному кінці вертикального валу.

Сітчаста обичайка складається із шести окремих рам, на яких набита сталева плетена сітка підвищеної тривкості (товщина дроту не менше 0,8 мм, розмір отвору 1,4 мм). При установці в машині рами щільно скріплюють між собою болтами. Для підвищення ефективності шліфування в середній частині кожної рами, уздовж утворюючої щитової обичайки, зроблені по довжині вертикальні пази, в які вставляють розподільні колодки з харчової гуми. Їхнє призначення полягає у зменшенні (гальмуванні) швидкості руху продукту в робочому просторі, запобігаючи його круговому рухові разом із барабаном і створення ділянок інтенсивної обробки поверхні ядра.

Розмір робочого зазору між конусним барабаном і обичайкою коливається в межах 12-20 мм і регулюється шляхом підняття або опускання абразивного барабана за допомогою піднімального важеля і регулювального гвинта 2.

Зерно, що підлягає шліфуванню, надходить у машину через центральний прийомний патрубок 12, падає на поверхню підставу конусного барабану і з нього під дією відцентрової сили надходить у робочу зону між абразивним барабаном і сітчастою обичайкою, де переміщуючись зверху вниз по спіральній лінії, шліфується в результаті тертя об дротове сито обичайки й абразивну поверхню барабана, а також взаємного тертя. У процесі шліфування з поверхні зерен знімаються залишки оболонок і частки ендосперму, що, відокремлюючись, проходять крізь отвори сит обичайки, накопичуються на піддоні і поступово скребковим механізмом 18 із скребками підводяться до випускного патрубка 19 у дні піддона. Оброблене зерно також опускається і скребками подається до випускного конуса 17.

Ступінь впливу робочих органів машин на ядро регулюють підйомом або опусканням абразивного барабана (разом із валом), у результаті чого змінюється розмір робочого зазору між абразивним барабаном і сітчастою обичайкою. Крім того, ступінь шліфування регулюють відстанню між гумовими колодками 9 і барабаном 14, що змінюється маховиком 8.

Робочі органи шліфувального поставу розміщені усередині корпуса машини 10.

Рис 4.1. Шліфувальний постав РС-125

1 - піднімальний важіль; 2 - регулювальний гвинт; 3 - шків; 4 - вал; 5 - підстава корпуса; 6 - тарілка; 7 - двері; 8 - маховик; 9 - гумове гальмо; 10 - корпус; 11 - аспіратор; 12 - патрубок; 13 - штурвал для регулювання подачі продукту; 14 - конусний абразивний барабан; 15 - сітчаста обичайка; 16, 22 - корпус підшипника; 17 - випускний конус; 18 - скребковий механізм; 19 - випускний патрубок для мучки; 20 - штурвал; 21 - гайка; 23 - шків; 24 - втулка.

У процесі шліфування необхідно дуже обережно вести режим обробки, щоб не дробити оброблюване ядро. При переробці ядра з підвищеною вологістю, конусний шліфувальний барабан треба дещо підняти і наблизити до нього гумові копилля. Якщо цього не зробити, то ядро (головним чином рис) буде накопичуватися на поверхні барабану, що може привести до поломки машини.

Одним із показників якості обробки є наявність у крупі дроблених часток ядра і кількості отриманої мучки.

Полірувальні постави застосовують на рибозаводах для зняття з поверхні відшліфованого зерна борошнистих часток, що надають ядру борошнистий відтінок. Ця операція за своїм принципом роботи схожа на приведений вище процес обробки на шліфувальному поставі і відрізняється тільки будовою шліфувального барабану і зовнішньої сітківки обичайки і відсутністю гумових копиль.

6. Зміст роботи

6.1. Вивчити теоретичне обґрунтування та зробити короткі записи.

6.2. Замалювати схему шліфувального поставу.

7. Оформлення звіту

Тема та ціль роботи

Коротке теоретичне обґрунтування

Висновки про виконану роботу

Література

1. Бутковский В.А., Мельников В.М. Технологія борошномельного, круп'яного i комбікормового виробництва. - М: Агропромиздат. 1989.

2. Демский А.Б., Веденьев В.Ф. Оборудование для производства муки, крупы и комбикормов. Справочник. - М.: ДеЛи принт, 2005. - 760 с.

Лабораторна робота №5. Тема: Комплект обладнання для переробки насіння соняшника в рослинну олію

1. Мета роботи:

1. Вивчити процес і склад оснащення технологічної лінії „Лугань” по виробництву соняшникової олії

2. Дати характеристику процесу, що проходить основних одиницях обладнання:

- обрушувальній машині;

- вальцевому верстату;

- каскадній жаровні;

- пресу для віджиму м'ятки;

- фільтрпресу.

3. Привести схему технологічної лінії.

В результаті вивчення даної роботи студент повинен:

знати:

а) процес виробництва соняшникової олії;

б) склад оснащення технологічної лінії по виробництву соняшникової олії на прикладі олійниці «Лугань»

в) які технологічні процеси відбуваються в кожній одиниці обладнання олійного цеху

вміти:

г) відобразити технологічну схему переробки насіння соняшнику в соняшникову олію

2. Самостійна підготовка до заняття:

За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі даної роботи.

3. Питання для самоперевірки:

1. З якою метою подрібнюють ядра насіння?

2. Призначення прожарювання м'ятки в жаровнях?

3. Умови віджиму олії на пресах?

4. При яких температурах здійснюють прожарювання м'ятки?

4. Матеріальне забезпечення

Технологічна схема, технічний опис, технічна характеристика.

5. Теоретичне обґрунтування

Комплект обладнання для переробки насіння соняшника в олію (далі „олійниця”) призначений для виробництва соняшникової олії в олійному цеху, виконаному за проектом, що включає схему і план розміщення оснащення (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Загальна схема переробки насіння соняшнику

1 - бункер для макухи; 2 - трубопровід лузги; 3 - конвеєр для макухи; 4 - бункер для лузги; 6 - насіннєрушка; 8 - сортувальна машина; 9 - норія типу І-10; 10 - бункер рушанки; 11 - приймальний бункер; 12 - заслінка; 13 - приямок бункера; 14 - приямок вальців; 15 - вальці; 16 - скребковий конвеєр; 17 - трубопроводи лузги; 18 - жаровня; 19 - прес; 20 - приямок збору макухи; 22 - олієпровід; 23 - ємності для олії; 24 - фільтр; 26 - відстійник; 27 - насос фільтра; 28 - труба димова з колектором.

Будова та принцип роботи. Комплект обладнання для переробки насіння соняшника на олію (олійниця), повинен бути змонтований в технологічну лінію у відповідності до схеми (рис. 5.1) з конвеєрами, бункерами, трубопроводами, передбаченими проектом олійного цеха.

В проекті олійного цеха повинні бути передбачені вимоги до розміщення обладнання, а також будівельні норми і правила для виробничих приміщень відповідної категорії.

Технологічна лінія (рис. 5.1) складається з бункера 1, ємності, об'ємом 3 м3, що служить для збирання макухи і завантаження на автотранспорт; трубопроводів 2, з площею поперечного перетину не менше 100 см2, призначених для транспортування лузги в бункер 4; конвеєра 3, призначеного для подачі жмиху з приямку 20 в бункер 1; бункера 4, ємності 2 м3, призначеної для збирання лузги, що використовується на спалювання в топках жаровні; насіннєрушки, відокремлення насіння від лузги і передачі рушанки в бункер 10; сепаратора насіння соняшника 8, що складається з похилого грохота з двох сит з приймальним бункером на рамі з кутникового профілю, призначеного для очищення насіння від дрібного бруду і крупних дом...


Подобные документы

  • Технологічна оцінка зерна. Фосфорні і калійні добрива. Сівба, догляд за посівами. Головні особливості виробництва олії. Сутність сухого та вологого підсмажування. Екстракційний спосіб добування олії. Переробки, очищення, сушіння і зберігання насіння.

    курсовая работа [614,7 K], добавлен 14.09.2013

  • Розробка проекту створення лінії по переробці насіння соняшника в господарстві. Вибір та обґрунтування методу виробництва, схеми технологічного процесу та обладнання. Характеристика компонентів, що отримуються в процесі переробки насіння соняшника.

    дипломная работа [378,8 K], добавлен 23.01.2015

  • Зернозбиральний самохідний комбайн СК-5 "Нива", призначений для збирання зернобобових і обмолоту хлібної маси. Проект схеми збиральної машини та конструкції одного вузла. Відомості про технологічні процеси, розрахунок параметрів молотильного апарата.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 26.11.2010

  • Фізико-механічні властивості сировини і кормосумішок. Механізація переробки концентрованих кормів та зеленої рослинності в пасту. Обладнання для гранулювання та брикетування кормів. Дозатори сухих і рідких компонентів. Машини для змішування кормів.

    лекция [859,5 K], добавлен 07.12.2013

  • Можливість використання нетрадиційної крохмалевмісної сировини, зокрема жолудів та каштанів при виробництві кормів. Результати дослідження особливостей процесу екструдування обраних зразків сировини. Аналіз доцільності впровадження даної технології.

    статья [310,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Загальна характеристика олійних культур України (соняшник, льон-кудряш, гірчиця, озимий ріпак, рицина, арахіс, рижій). Ринок насіння соняшнику. Скорочення витрат насіння соняшнику в процесі збирання. Післязбиральна обробка та зберігання насіння.

    контрольная работа [27,7 K], добавлен 07.10.2010

  • Народногосподарське значення соняшнику. Перспективи розвитку соняшнику, його вплив на економіку підприємства. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в господарстві "Кодимський" Первомайського району Миколаївської області.

    курсовая работа [55,2 K], добавлен 11.02.2012

  • Основні біохімічні процеси компостування. Обладнання та схема компостування. Компостери як ідеальні помічники для переробки садових і харчових відходів. Термін готовності компосту. Реакції під час компостування. Екологічні чинники процесу компостування.

    контрольная работа [22,8 K], добавлен 03.04.2012

  • Консерви як продукти, отримані шляхом відповідної підготовки сировини, закладки в тару і її герметизації з наступною тепловою обробкою. Знайомство з основними особливостями технології переробки овочів, характеристика фізико-хімічних властивостей.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 25.11.2013

  • Головні методи захисту рослин. Вплив протруювання насіння на врожайність. Огляд конструкцій машин для навантаження та протруювання насіння. Методи знезаражування насіння сільськогосподарських культур. Охорона праці при роботі з комбінованою машиною.

    дипломная работа [4,4 M], добавлен 26.04.2014

  • Види сировини та її характеристика. Опис технології виготовлення консервованих томатів. Вимоги до якості готової продукції. Розрахунок матеріального балансу виробництва, продуктивності вибраного обладнання, площі складських та технологічних приміщень.

    курсовая работа [253,9 K], добавлен 25.11.2014

  • Характеристика агропромислового господарства. Історична довідка про створення сошників та розвиток їх конструкцій. Науково-технологічні передумови удосконалення сошників. Взаємодія сошників із грунтом, моделювання процесу руху насіння. Охорона праці.

    дипломная работа [472,8 K], добавлен 20.10.2011

  • Характеристика господарства СФГ "СВІТ", основні напрямки діяльності у рослинництві, тваринництві та зберіганні і переробці зерна. Аналіз потреби господарства в подальшому розвитку переробної галузі. Проектування технологічної лінії по виробництву олії.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 14.10.2009

  • Економічна сутність, особливості становлення та процесу функціонування ринку молока і молочних продуктів. Організація закупівлі сировини молока і молокопродуктів. Проблеми і недоліки сучасного розвитку ринку молока і молочної продукції в Україні.

    курсовая работа [501,8 K], добавлен 09.10.2013

  • Виробничо-технічна характеристика та аналіз технології вирощування соняшника на прикладі ПП "Антей". Аналіз економічних показників вирощування соняшнику. Складання й розрахунок технологічної карти на виробництво 100 га сільськогосподарської культури.

    дипломная работа [182,7 K], добавлен 08.12.2008

  • Біологічні особливості гречки і можливості зареєстрованих сортів. Ботанічна характеристика гречки та вимоги до її вирощування; продуктивність і якосні показники перспективних сортів. Місце гречки в сівозміні. Фенологічні особливості сорту Аеліта.

    курсовая работа [45,7 K], добавлен 20.04.2013

  • Значення сорту та якості насіння в сільськогосподарському виробництві. Районовані сорти сої та їх господарсько-біологічна характеристика. Причини погіршення сортового насіння та способи його попередження. Технологія вирощування репродукційного насіння.

    курсовая работа [681,9 K], добавлен 15.11.2011

  • Поняття високоолеїнового соняшнику та його значення для споживачів. Дослідження сучасного стану виробництва соняшнику в світі. Умови розвитку виробництва та формування ефективності. Перспективи нарощування виробництва високоолеїнового соняшнику.

    статья [165,5 K], добавлен 07.02.2018

  • Аналіз посівних площ соняшнику. Динаміка урожайності соняшнику протягом 2000-2009 років. Аналіз валових зборів соняшника та факторів, які зумовлюють їх зміну. Шляхи підвищення урожайності та збільшення валових зборів даної сільськогосподарської культури.

    курсовая работа [57,8 K], добавлен 24.03.2011

  • Організаційно-економічна характеристика господарства. Аналіз динаміки і виконання плану валового виробництва гречки. Розрахунок продуктивності і собівартості гречки, її реалізації та рентабельності виробництва. Шляхи підвищення урожайності продукції.

    курсовая работа [90,9 K], добавлен 24.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.