Облік, аналіз і аудит вексельних операцій на підприємствах в умовах комп’ютерних технологій

У ринкових умовах господарювання фінансовий стан кожного суб'єкта господарювання залежить від його взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання, і тому всі вони потребують достовірної інформації про своїх контрагентів, включаючи й інформацію про платоспроможність, про дотримання останніми договірних відносин, платіжної дисципліни тощо.

Вексельні розрахунки у суб'єктів господарювання знаходять відображення на рахунках 34 «Короткострокові векселі одержані» і 62 «Короткострокові векселі видані». При аудиті вивчається інформації за кожним виданим (отриманим) векселем, за строками їх погашення та за умовами вексельних розрахунків.

Аудит обліку вексельних операцій проводиться поетапно.

На першому етапі перевіряються затрати, пов'язані з виготовленням або придбанням бланків векселів, збереження та їх облік, сплата мита, списання витрат.

На другому - визначається заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами, що забезпечена одержаними векселями.

На третьому - заборгованість за розрахунками з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, яка забезпечена виданими векселями.

Особливу увагу необхідно приділити перевірці стану розрахунків, для чого рекомендується провести аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків та актів звірок взаєморозрахунків.

Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні за відповідними документами залишків, ретельній перевірці їх достовірності та обґрунтованості. Варто провести звірку розрахунків із дебіторами та кредиторами зі складанням актів звірок. До проведення таких перевірок аудитор може залучити працівників бухгалтерії перевіюваного підприємства.

На четвертому етапі перевіряється ведення оперативного контролю платежів за одержаними і виданими векселями, суми заборгованості за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи і надані послуги, які забезпечені одержаними векселями, та сума заборгованості, на яку підприємством видано векселі забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів тощо.

Векселі, отримані підприємством під час розрахунків за відвантажені товари, перевіряються на основі записів за рахунком № 34 та його субрахунками з метою підтвердження їх достовірності та правильності.

Одночасно, у разі потреби, проводиться інвентаризація векселів у місцях їх зберігання (на підприємстві або в банку). Результати інвентаризації визначаються порівнянням фактичних даних з описами, що ведуться в бухгалтерії. Якщо підприємство зберігає векселі в банку, то аудитор повинен за необхідності отримати підтвердження даних, одержаних на підприємстві, від банку через запит. Разом з тим простежуються витрати підприємства за послуги щодо зберігання векселів, які повинні підтверджуватися угодами з банком, документами про нарахування винагороди та записами про віднесення на витрати операційної діяльності.

Особлива увага приділяється випадкам реалізації векселів з відстроченням платежів, дисконту, визначенню сум відсотків, умов та наслідків операцій з переказними, дисконтними, простими відсотковими векселями.

Визначення ризиків і суттєвості:

- оцінка аудитором ризику внутрішнього контрою - ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, тобто її спроможності попереджати і виявляти помилки на підприємстві, оцінка розміру особистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, яка існує під час проведення аудитором аудиторський процедур, і визначення на підставі цього найважливіших напрямів аудиту;

визначення порогу суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду вексельних операцій;

імовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і виявлення ним раніше помилки;

визначення складних бухгалтерських операцій, враховуючи ті, які виконувалися на основі суб'єктивної думки бухгалтера.

На подальшому етапі з метою встановлення кількості аудиторських процедур і складання робочої програми необхідно вивчити й оцінити систему внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку.

Аудит системи внутрішнього контролю вексельних розрахунків повинен підтвердити або спростувати такі вимоги щодо вексельних розрахунків:

-вексельні операції здійснюються у відповідності з чинним законодавством;

усі операції з векселями санкціоновані відповідною особою;

усі операції з векселями відображені в обліку.

Перелік питань, які підлягають перевірці, визначається в Програмі аудиту обліку операцій з векселями.

Для оцінки системи внутрішнього контролю пропонується виконати відповідне тестування. Проведення тестування дає змогу дати оцінку системі внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку, встановити ризик контролю й обліку та ризик невиявлення.

При низькому рівні ризику невиявлення аудитор може покластися на результати роботи суб'єктів внутрішнього контролю і зменшити кількість аудиторських процедур, при високому - кількість аудиторських процедур планується за максимумом, і, за необхідності, може плануватися суцільна перевірка.

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ НА ВАТ «КИЇВ-ОДЯГ»

2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика ВАТ «Київ-Одяг»

В процесі приватизації, на підставі договору купівлі-продажу держмайна фірми «Одяг», Київське оптово-роздрібне підприємство «Київ-Одяг» перетворено у відкрите акціонерне товариство «Київ-Одяг».

Структура ВАТ «Київ-Одяг»:

1.Служби:

головного інженера;

фінансово-економічна;

аналітична;

-комерційна (відділи: торговий, торгівлі холодильним обладнанням, магазини, склади);

митна;

ліцензійна.

2.Відділи:

кадрів;

корпоративної діяльності.

Обрана товариством облікова політика відповідає вимогам чинного законодавства України.

Підприємство працює за національними стандартами бухгалтерського обліку.

ВАТ «Київ-Одяг» реалізує товари оптом і в роздріб та надає послуги: митні ліцензійні та складські. Товариство володіє складськими приміщеннями загальною площею 16.0 тис. кв.м в м.Києві та має мережу власних магазинів у м. Києві та Київській області, постачає товари іншим підприємствам в Україні та за її межами.

Так як підприємство реалізує різноманітні товари, то воно має багато конкурентів. Товариство конкурує як з торговцями, що встановлюють низькі ціни (роздрібні), так і високі ціни.

Товариство планує збільшення обсягів оптового та роздрібного товарообороту за рахунок розширення асортименту товарів, ринку збуту, переобладнання власних та орендованих магазинів.

2.2 Фінансово-економічний стан ВАТ «Київ-Одяг»

Далі проведемо аналіз фінансово-економічної діяльності ВАТ «Київ-Одяг».

Основні показники діяльності товариства, а також їх динаміка подані в таблиці 2.1.

Дані таблиці 2.1 свідчать, що на протязі аналізованого періоду на ВАТ «Київ-Одяг» спостерігається коливання розміру доходу від реалізації товарів та наданих послуг, у 2006 році його величина становила 12205,4 тис. грн., що на 1317 тис. грн. більше 2004 року та на 1564 тис. грн. більше 2005 року. Рівень доходу від реалізації товарів, робіт і послуг у 2006 р. склав 112,1% від рівня 2004 року.

ПДВ та інші вирахування з доходу на протязі аналізованого періоду теж коливалися - за весь період збільшилися на 144 тис. грн. (у 2006 році рівень ПДВ та інших вирахувань з доходу склав 107,6% від рівня 2004 року), а за останній рік - збільшилися на 323 тис. грн.

ВАТ «Київ-Одяг» протягом досліджуваного періоду є доходним підприємством, про що свідчить позитивна величина чистого доходу від реалізації товарів, робіт та послуг. Правда, з даних таблиці 2.1 видно, що розмір цього доходу коливається, - якщо в 2004 році підприємство отримало чистий дохід в розмірі 8993,1 тис. грн., то в 2005 році - 8924,6 тис. грн., а в 2006 році - 10166,1 тис. грн., або 113,0 % від рівня 2004 року.

Коливання чистого доходу від реалізації товарів, робіт і послуг на підприємстві відбувалося через недостатню завантаженість потужності підприємства протягом аналізованого періоду, і звідси - нижчий рівень чистого доходу. Це підтверджує і величина собівартості продукції - у 2004 році вона була на рівні 6011,0 тис. грн., а у 2005-2006 pp. збільшувалася від 5348,4 тис. грн. до 5972,6 тис. грн.

Таблиця 2.1

Динаміка основних економічних показників розвитку ВАТ «Київ-Одяг» за 2004-2006 рр.

№ п/п	Показники	Роки	Відхилення, +/-
		2004	2005	2006	2006-2004	2006-2005	Відн., % 2006/2004
1	Дохід від реалізації товарів, робіт, послуг, тис. грн.	10888,7	10641,0	12205,4	1 317	1 564	112,1
2	ПДВ та інші вирахування з доходу, тис. грн.	1 895,6	1 716,4	2 039,3	144	323	107,6
3	Чистий дохід від реалізації товарів, робіт та послуг, тис. грн.	8 993,1	8 924,6	10166,1	1 173	1242	113,0
4	Собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг, тис. грн.	6011,0	5 348,4	5 972,6	-38	624	99,4
5	Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	2 982,1	3 576,2	4 193,5	1 211	617	140,6
6	Рівень рентабельності продажу, %	49,6	66,9	70,2	21	3	141,5
7	Прибуток (збиток) від операційної діяльності, тис. грн.	401,7	625,1	793,6	392	169	197,6
8	Податок на прибуток, тис. грн.	42,4	44,5	179,3	137	135	422,9
9	Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	98,9	103,9	231,2	132	127	233,8
10	Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	3 844,3	3 874,7	3 855,3	11	-19	100,3
11	Середньооблікова чисельність персоналу, чо л.	173	170	150	-23	-20	86,7
12	Фонд оплати праці, тис. грн.	732,7	755,7	781,5	49	26	106,7
13	Середньомісячна заробітна плата робітника, грн.	1352,9	1370,4	1434,2	81	64	123,0

Також, в результаті збільшення чистого доходу від реалізації товарів, робіт і послуг, валовий прибуток підприємства теж різко збільшувався, у 2004 році його величина склала 2982,1 тис. грн., у 2005 році - 3576,2 тис. грн., а у 2006 році - 4193,5 тис. грн.

Середньорічна вартість основних засобів протягом трьох років мала тенденцію до збільшення, і воно було відносно незначними, - якщо у 2004 році їх величина склала 3844,3 тис. грн., то у 2005 році - 3874,7 тис. грн., а у 2006 році - 3855,3 тис. грн., що складає 100,3 % від рівня середньорічної вартості основних фондів у 2004 році.

Також потрібно відмітити збільшення рівня рентабельності продажу, який становив у 2006 році 70,2 %, проти 66,9% у 2005 році. В принципі, це дуже високий рівень рентабельності продажу, який позитивно характеризує стан управління фінансовими справами на підприємстві.

В наступному розділі розглянемо методику і організацію обліку вексельних операцій на аналізованому підприємстві ВАТ «Київ-Одяг».

2.3 Стан та якість ведення обліку на ВАТ «Київ-Одяг»

Необхідність складання спеціального документа, що підтверджує передачу векселя, визначено вимогою документального відображення в бухгалтерському обліку операцій з одержання і передачі векселя. На практиці використовується Акт приймання-передачі векселя.

В тексті акта приймання-передачі вказується підстава його видачі (тобто договір, на підставі якого зазначений вексель або декілька векселів були видані або передані). Враховуючи, що форму Акта жодним нормативним документом не визначено, ВАТ „Київ-Одяг" може встановлювати додаткові реквізити, наприклад, найменування платника за переказним векселем, найменування авалістів (у випадку передачі авалюваних векселів), дату початку нарахування відсотків (при передачі відсоткових векселів) тощо.

За бажанням учасників вексельної операції, крім Акта приймання-передачі, може складатись реєстр векселів. У разі передачі векселя для інкасування до банку, складання реєстру є обов'язковим.

Що стосується погашення векселя, то воно оформляється Актом пред'явлення векселя до платежу (або Актом приймання-передачі векселя до платежу), який підписується обома сторонами або має форму односторонньої заяви векселетримача з підписом і печаткою платника про її прийняття.

Форму векселя (простого і переказного) і розміщення на ньому реквізитів установлює Національний банк України.

Зразок і порядок заповнення простого векселя наведений у додатку 3.

Простий вексель виписується в трьох-чотирьох примірниках - для кожної сторони учасників розрахунків, включаючи установи банків.

Переказний вексель виписується векселедавцем і містить нічим не обумовлене зобов'язання (наказ банку) оплатити векселедержателю зазначену у векселі суму в призначений час і в призначеному місці.

Зразок і порядок заповнення переказного векселя наведений у додатку 4.

Вексельне законодавство передбачає можливість передачі (продажу) векселя одним векселедержателем іншому шляхом індосаменту, тобто передатного напису на векселі. При цьому одержувачем грошей може бути як перший векселедержатель (постачальник), так і кожний з наступних векселедержателів. Рух векселів з моменту ухвалення рішення про видачу і до моменту його погашення супроводжують різні документи, що становлять так звану вексельну документацію.

Вексельна документація (як і будь-яка інша первинна документація) є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій з векселями.

Порядок документального оформлення факту передачі векселя чинним законодавством не передбачений. Але вексель - це цінний папір, тому факт його передачі повинен бути засвідчений відповідними документами. Таким документом може бути акт приймання-передачі.

Акт приймання-передачі оформляється у випадках:

-передачі векселя в оплату поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт відповідно до відповідних договорів;

передачі векселя банку векселедержателем для здійснення якої-небудь вексельної операції;

передачі банком оплаченого векселя векселедавцю.

Складений у довільній формі акт приймання-передачі при цьому повинен містить: відомості про номінальну вартість векселя; дату його передачі; повне найменування сторін і уповноважених осіб; усі реквізити і номер вексельного бланка.

А якщо передачі підлягають кілька векселів, відомості про них можуть бути відбиті в прикладеному до акта приймання-передачі реєстрі.

У деяких випадках вексель передається не за номінальною ціною, а за погодженою сторонами, тоді цю ціну слід вказати в акті приймання-передачі. Акт підписується уповноваженими особами сторін, і підписи завіряютьря печатками сторін.

Форма акта приймання-передачі наведена в додатку 5.

При передачі кількох векселів в акті приймання-передачі реквізити векселя можна зафіксувати в такій таблиці (табл. 2.2):

Таблиця 2.2 Форма таблиці для фіксації реквізитів векселя в акті приймання-передачі

№ векселя	Вид векселя	Сума векселя по номіналу	Дата складання векселя	Термін платежу

Далі розглянемо документи, необхідні для пред'явлення векселя до акцепту.

Пред'явленню векселя до акцепту передують:

видача переказного векселя;

повідомлення майбутнього платника за векселем (авізо);

одержання від нього згоди.

Своєрідність переказного векселя в порівнянні з простим полягає в тому, що в ньому, як правило, беруть участь три особи:

трасант (він же векселедавець);

трасат (платник - той, кому трасант дає наказ платити);

ремітент (перший векселеотримувач, він же Векселедержатель).

Про те, що трасат зазначений платником по виданому перекладному векселю, він довідується з надісланого йому трасантом повідомлення (авізо). Авізо звичайно містить відомості про дату видачі, терміни сплати вексельної суми і номери векселів, дані про ремітент. Якщо трасат є боржником трасанти за яким-небудь зобов'язанням, то в авізо можна внести умови про погашення заборгованості трасата відповідно до договору за умови виконання ним акцепту чи оплати виданого трасантом векселя. А можна окремо скласти додаткову угоду до такого договору з умовою такого змісту:

«У рахунок погашення заборгованості за поставлений товар у сумі____ підприємство «Платник» акцептує виписаний підприємством «Векселедавець» на користь підприємства «Векселедержатель» переказний вексель на суму_____. Реквізити виданого «Векселедержателю» переказного векселя вказуються в авізо, яке «Векселедавець» направляє «Платнику».

Авізо можна скласти за зразком, наведеним у додатку 6.

Одержання авізо і згоду на акцепт трасат підтверджує письмовою відповіддю з обов'язковим посиланням на номер авізо і номер переказного векселя, який він повинен акцептувати. Текст відповіді може бути наступного змісту: «Авізо» № від отримано нами.

Повідомляємо, що згодні акцептувати перекладний вексель №на суму».

Як векселедавець, так і векселедержатель повинні бути впевнені в тому, що даний вексель буде прийнятий трасатом до оплати в зазначений у векселі термін. Це досягається шляхом акцептування трасатом переказного векселя.

З цією метою вексель пред'являється трасатові до акцепту в будь-який момент до настання терміну платежу, при цьому до акцепту його може пред'являти кожен з векселедержателів (ст. 21 УВЗ).

Факт пред'явлення переказного векселя до акцепту оформляється двостороннім актом (додаток 7).

Оформляти такий акт необхідно, оскільки в ньому фіксується дата пред'явлення векселя до акцепту, обов'язкова при здійсненні протесту у випадку неакцепту векселя. Акт пред'явлення векселя до платежу. Вексельна розписка.

Факт пред'явлення векселя до платежу і власне платіж мають бути належним чином задокументовані.

Відсутність зафіксованого документом факту пред'явлення векселя до платежу позбавляє векселедержателя можливості, у випадку несплати векселя, пред'являти свої права до зобов'язаних за векселем осіб.

Порядок процедури пред'явлення векселя до платежу вексельним законодавством не визначений. Тому на практиці його, як правило, оформляють актом пред'явлення векселя до платежу, що підписується обома сторонами (додаток 8).

Відповідно до статті 39 УВЗ Платник при оплаті векселя вправі вимагати повернення йому векселя власником з розпискою в одержанні платежу.

Розписку (напис) про одержання повного чи часткового платежу дає власник векселя, виконуючи її на лицьовому чи зворотному боці (рис. 1, додаток 9).

Векселедержателем, за вимогою платника, може бути складена розписка на окремому аркуші (рис. 2, додаток 9).

Вексельне повідомлення - ще один вид документа, передбачений УВЗ для ситуацій, коли векселезобов'язані особи зобов'язані у визначений Законом термін повідомити один одного про ті чи інші вексельні події.

До таких відносяться:

неакцепт чи несплата векселя (ст. 45 УВЗ);

обставина нездоланної сили, що перешкоджає пред'явленню векселя чи здійсненню протесту в терміни, установлені законом (ст. 54 УВЗ).

Факт відправлення повідомлення фіксується векселедержателем на самому векселі проставленням дати відправлення повідомлення і підписами під нею.

Форма вексельного повідомлення (додаток 10) може бути довільною -головне при цьому мати на руках документ, що підтверджує його відправлення: поштову квитанцію (якщо повідомлення відправляється рекомендованим або цінним листом) чи розписку індосанта (якщо повідомлення вручається особисто індосанту).

В аналогічній формі складається і повідомлення про неакцепт.

Далі розглянемо такий документ як реєстр векселів.

Реєстр - це документ, що містить сукупність відомостей про видані й отримані векселі і про вексельних осіб.

Стаття 10 Закону № 2374 зобов'язує векселедавця вести реєстр виданих векселів у порядку, затвердженому Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку. Однак досі такий порядок не затверджений, що створює ряд незручностей як для векселедавців, так і для тих суб'єктів господарювання, які мають в обороті велику кількість векселів - як виданих, так і отриманих.

А оскільки суворої форми реєстру не існує, то він може вестися в журнальній і в електронній формі з періодичним переносом на паперові носії.

Інформація, внесена до реєстру, має бути достатньою для здійснення необхідних дій з векселями, тобто містити такі відомості:

дату складання векселя і дату платежу;

місце складання векселя і місце платежу;

номінальну і вексельну суму (з відсотками, якщо такі є).

У відомості про переказний вексель повинні бути включені дані про векселедавця і платника, а також авалістах, індосантах - їхню кількість по тому чи іншому векселю. Бажано дотримуватися розмежування векселів: акцептовані і неакцептовані, векселі з застереженням «без протесту» та інші різновиди (закладеш, інкасовані, звалювані). Нумерація векселів у реєстрі -наскрізна (додаток 11).

Доручення - це ще один з вексельних документів, який використовується для здійснення вексельних операцій від імені і за дорученням довірителя.

Статтею 5 Закону № 2374 передбачено, що вексель від імені юридичної особи підписується власноручно керівником і головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розкладом).

У відсутність керівника чи у випадку проведення вексельної операції за місцезнаходженням платника для здійснення вексельної операції конкретній фізичній особі може бути видане доручення.

Доручення оформляється відповідно до цивільного законодавства України (гл. 4 ГК України). У ньому має бути зазначений обсяг повноважень особи, яка підписує вексель, і дано підтвердження, що саме ця особа має право такого підпису.

Доручення складають на фірмовому бланку підприємства, а за відсутності такого - на аркуші, в лівому куті якого повинен бути проставлений штамп підприємства (додаток 12).

Законом України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.91 р. № 1201-XII вексель визнаний цінним папером, тобто цінністю. Тому відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних доручень на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. № 99 (зі змінами), бланк доручення в цьому випадку використовується за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.05.96 р. № 99. Передача векселів здійснюється на підставі доручення.

Бухгалтерський облік розрахунків на ВАТ «Київ-Одяг» за допомогою векселів ведеться з використанням таких рахунків:

162 «Довгострокові векселі одержані»; --*54 «Короткострокові векселі одержані»;

- 51 «Довгострокові векселі видані»;

- 62 «Короткострокові векселі видані».

По дебету рахунків 162 і 34 відображається виникнення дебіторської заборгованості по одержаних векселях. По кредиту - погашення заборгованості по одержаних векселях.

По дебету рахунків 51 і 62 відображається виникнення кредиторської заборгованості по виданих векселях. По кредиту - погашення заборгованості по виданих векселях.

Згідно з чинним законодавством України облік фінансових результатів операцій з цінними паперами ведеться окремо по кожному їх виду. Облік розрахунків векселем розглянемо на прикладі.

ВАТ «Київ-Одяг» за договором, який передбачає вексельну форму розрахунків, придбав у ВАТ «Ореол» товар, на суму 120000 грн. (у тому числі ПДВ - 10 000 грн.). У забезпечення заборгованості, що виникла, ВАТ «Київ-Одяг» виписав простий вексель, який видається ним при оформленні розрахунків щодо передачі права власності на товар або після їх завершення.

Після пред'явлення векселя до платежу він був своєчасно і у повному обсязі погашений векселедавцем грошовими коштами, тобто векселетримачеві не довелося вчиняти процедуру опротестування векселя для забезпечення своїх прав.

Першим етапом є відвантаження товарів ВАТ «Ореол» за договором на суму 120000 грн. (у т.ч. ПДВ - 20000 грн.) і оприбуткування зазначених товарів ВАТ «Київ-Одяг».

Наступним етапом є видача ВАТ «Київ-Одяг» простого векселя номінальною вартістю, яка дорівнює сумі заборгованості перед ВАТ «Ореол» (тобто без дисконту), що виникла, а також погашення векселя векселедавцем. Пред'явлення векселя до платежу оформляється відповідним актом, причому індосамент на векселі не вказується.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку таких операцій буде таким (див. табл. 2.3):

Таблиця 2.3

Облік видачі простого векселя на ВАТ «Київ-Одяг»

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
У ВАТ «Київ-Одяг»
1	Оприбутковано отриманий від продавця товар	281	631	100000
2	Включено суму ПДВ до складу податкового кредиту	641	631	20000
3	Виписано і видано продавцю вексель	631	51,621	120000
4	Перераховано грошові кошти в погашення векселя	621,51	311	120000
У ВАТ «Ореол»
1	Відображено реалізацію товару	361	702	120000
2	Нараховано податкові зобов'язання щодо ПДВ	702	641	20000
3	Відображено собівартість реалізованих товарів	902	281	70000
4	Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації	702	791	100000
5	Віднесено на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів	791	902	70000
6	Отримано вексель	162, 341	361	120000
7	Отримано грошові кошти після пред'явлення векселя до погашення	311	162,341	120000

Основна відмінність від операцій, оформлених простим векселем, у випадку видачі переказного векселя полягає в тому, що у цій схемі беруть участь 3 особи, а саме:

- особа, що видала вексель, тобто векселедавець (ВАТ «Київ-Одяг»);

-особа, якій векселедавець дає наказ сплатити, тобто платник за векселем, або трасат (ТОВ «Аріадна»);

-особа, на користь якої видано вексель, тобто перший отримувач, або векселетримач, або ремітент (ВАТ «Ореол»).

ВАТ «Київ-Одяг» є кредитором ТОВ «Аріадна». Додатковою угодою до купівлі-продажу (згідно з якою утворилася ця заборгованість на суму 2400 грн., у тому числі ПДВ - 400грн.) було застережено, що ТОВ «Аріадна» погасить її шляхом акцепту переказних векселів, виданих ВАТ «Київ-Одяг» третій стороні - ВАТ «Ореол».

ВАТ «Київ-Одяг» купує товар на суму 1200 грн., платником за яким є ТОВ «Аріадна».

ВАТ «Ореол» подало вексель до акцепту. Вексель було акцептовано. Після закінчення зазначеного у векселі терміну він пред'являється до платежу і оплачується ТОВ «Аріадна». Покажемо ці операції схематично (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Схема використання переказного векселя

Порядок бухгалтерського обліку операцій з видачі та погашення переказного векселя розглянемо в табличній формі (таблиця 2.4):

Таблиця 2.4

Відображення операцій з видачі та погашення переказного векселя на ВАТ «Київ-Одяг»

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
У ВАТ „Київ-Одяг"
1	Відображено реалізацію товару	361	702	2400
2	Нараховано податкові зобов'язання щодо ПДВ	702	641	400
3	Списано собівартість реалізованих товарів	902	281	1500
4	Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації	702	791	2000
5	Віднесено на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів	791	902	1500
6	Оприбутковано отримані від продавця товари	281	631	1000
7	Включено суму ПДВ до складу податкового кредиту щодо ПДВ за наявності податкової накладної	641	631	200
8	Видано переказаний вексель	631	621	1200
9	Здійснено зарахування номінальної вартості векселя з частиною заборгованості ТОВ „Аріадна"	621	361	1200
У ТОВ „Аріадна"
1	Оприбутковано отримані від ВАТ „Київ-Одяг" товари	281	631	2000
2	Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ за наявності податкової накладної	641	631	400
3	Акцептовано переказний вексель на його повну вексельну суму	631	621	1200
4	Оплачено переказний вексель при його пред'явленні до погашення	621	311	1200
У ВАТ „Ореол"
1	Реалізовано товар	361	702	1200
2	Нараховано податкові зобов'язання щодо ПДВ	702	641	200
3	Відображено собівартість реалізованих товарів	902	281	800
4	Віднесено на фінансовий результат дохід від реалізації товарів	712	791	1000
5	Віднесено на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів	791	902	800
6	Отримано переказний вексель	341	361	1200
8	Отримано грошові кошти при погашенні векселя	311	341	1200

Досить часто векселетримач не чекає, поки векселедавець погасить вексель. Він може вексель продати або розрахуватись ним з постачальником. При цьому векселетримач робить напис на звороті векселя - індосамент. Розглянемо таку ситуацію на прикладі.

ТОВ «Аріадна» надало послуги ВАТ «Ореол» на суму 120000 грн., в тому числі ПДВ - 20000грн. ВАТ «Ореол» видало вексель на суму 120000 грн. ТОВ «Аріадна» закупило у ВАТ «Київ-Одяг» товар на суму 120000 грн., а розрахувалось векселем, отриманим від ВАТ «Ореол» (індосамент векселя). ВАТ «Київ-Одяг» подало вексель до оплати ВАТ «Ореол» і вексель був погашений грошима у сумі 90000 грн.



Рис. 2.2. Схема операцій з індосаментом векселя

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з видачі, індосаменту та погашення векселя такий (таблиця 2.5):

Таблиця 2.5 Бухгалтерський облік операцій з видачі, індосаменту та погашення векселя на ВАТ «Київ-Одяг»

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
У ВАТ «Ореол»
1	Отримані послуги	92	631	100000
2	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ	641	631	20000
3	Виданий в оплату послуг вексель	631	621	120000
4	Вексель отриманий і погашений в сумі 90000	621	311	90000
5	Залишок віднесений на доходи	621	719	30000
У ТОВ «Аріадна»
6	Надані послуги	361	703	120000
7	Відображена сума податкових зобов'язань з ПДВ	703	641	20000
8	Відображена сума витрат, пов'язаних з наданими послугами	903	13,66,65	91000
9	Отриманий в оплату вексель	341	361	120000
10	Отриманий товар	281	631	100000
11	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ	641	631	20000
12	Переданий вексель за індосаментом в оплату за товар	631	341	120000
У ВАТ «Київ-Одяг»
13	Відвантажений товар	361	702	120000
14	Відображена сума податкового зобов'язання з ПДВ	702	641	20000
15	Відображена собівартість реалізованого товару	902	281	90000
16	Отриманий вексель за індосаментом	341	361	120000
17	Вексель погашений в сумі 90000	311	341	90000
18	Різниця списана на витрати діяльності	949	341	30000

Не завжди векселедавець погашає вексель після його пред'явлення. В такому випадку векселетримач може звернутися до аваліста, якщо даний вексель авальований. Але аваліст оплатить вексель лише в сумі, на яку він дав аваль. Розглянемо подібну ситуацію на прикладі.

ВАТ «Київ-Одяг» отримало товари від ТОВ «Аріадна» на суму 60000 грн.

На підставі договору про надання авалю ВАТ «Ореол» авалювало вексель на суму 58000 грн.

ВАТ «Київ-Одяг» передало ТОВ «Аріадна» простий авальований вексель.

При настанні терміну платежу за векселем ТОВ «Аріадна» подало вексель до оплати ВАТ «Київ-Одяг».

ВАТ «Київ-Одяг» відмовилось від оплати за поданим векселем.

ТОВ «Аріадна» подало вексель до платежу ВАТ «Ореол».

7.ВАТ «Ореол» здійснило оплату векселя та отримало від ТОВ «Аріадна» вексель з розпискою про оплату.

ВАТ «Ореол» подало вексель до оплати ВАТ «Київ-Одяг».

Оплачений вексель ВАТ «Київ-Одяг».

Рис. 2.3. Схема використання авальованого векселя

Порядок відображення в бухгалтерському обліку цих операцій буде таким (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з авалювання векселя на підприємстві

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
У ВАТ «Київ-Одяг»
1	Отримані товари від ТОВ «Аріадна»	281	631	50000
2	Відображена сума податкового кредиту з ПДВ	641	631	10000
3	Виданий авальований вексель	631	621	60000
4	Поданий до оплати вексель ВАТ «Ореол»	621	685	60000
5	Оплачений вексель	685	311	60000
У ТОВ «Аріадна»
6	Відвантажені товари ВАТ «Київ-Одяг»	361	702	60000
7	Відображена сума податкових зобов'язань з ПДВ	702	641	10000
8	Списана собівартість товарів	902	281	40000
9	Списаний дохід на фінансовий результат	702	79	50000
10	Списана собівартість товарів на фінансовий результат	79	902	40000
11	Отриманий вексель від ВАТ «Київ-Одяг»	341	361	60000
12	Поданий вексель ВАТ «Ореол» до платежу	377	341	60000
13	Оплачений вексель ВАТ «Ореол»	311	377	58000
14	Відображений збиток від операції з векселем	949	377	2000
15	Збиток віднесений на фінансовий результат	79	949	2000
У ВАТ «Ореол»
16	Авальований вексель на суму 58000 грн.	05	-	58000
17	Оплачений авальований вексель	377	311	58000
18	Списані зобов'язання щодо оплати векселя	-	05	58000
19	Отриманий вексель від ТОВ «Аріадна»	352	377	58000
20	Поданий вексель ВАТ «Київ-Одяг» до платежу	377	741	60000
21	Відображена собівартість векселя	971	352	58000
22	Списаний прибуток від операції з векселем на фінансовий результат	741	793	60000
23	Списана собівартість векселя на фінансовий результат	793	971	58000
24	Отримана оплата за векселем від ВАТ «Київ-Одяг»	311	377	60000

В наступному розділі роботи ми розглянемо аналіз і аудит вексельних операцій в системі розрахунків на підприємстві.

РОЗДІЛ 3. ОБЛІК, АНАЛІЗ І АУДИТ ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ НА ВАТ «КИЇВ-ОДЯГ»

3.1 Організаційно-інформаційне забезпечення обліку вексельних операцій на ВАТ «Київ-Одяг»

Механізм заставних операцій з векселями передбачає такі дії:

банк відкриває спеціальний позичковий рахунок і відображає в ньому суму наданої позички під забезпечення прийнятих векселів;

позичка оформлюється без зазначення терміну або до настання строку погашення векселів;

позички надаються шляхом видачі клієнтові чекової книжки;

-співвідношення вартості прийнятих у заставу векселів і наданих кредитів визначається банком кожному конкретному клієнтові залежно від його кредитоспроможності та надійності пред'явлених ним векселів.

Кредитування під заставу векселів охоплює:

реальну операцію відвантаження товарів, виконаних робіт чи наданих у кредит послуг на їхню суму;

отримання векселів як забезпечення зобов'язань;

отримання кредиту під заставу векселів;

погашення кредиту, що отриманий під заставу векселів;

-продаж банком заставлених векселів у випадку непогашення заборгованості за кредитом. При цьому залишкова сума, яка утворюється після примусового відшкодування заставного кредиту, повертається заставодавцеві.

Для підприємств, у яких досить інтенсивними є вексельні розрахунки і постійно нагромаджуються значні пакети векселів, застава векселів стає найзручнішою формою оперативного отримання кредиту. Основу застави векселів становить особлива і досить еластична форма кредитних операцій, у ході яких позички надаються під заставу векселів у формі відкриття у банку спеціального позичкового рахунку, розмір якого постійно узгоджується у відповідному відсотковому співвідношенні з наданими векселями, що отримані у забезпечення звичайних позичок.

Дана форма вексельного кредиту називається вексельним онколем (англ. on coll -- за вимогою), ломбардним кредитом під векселі чи позичкою за вимогою, характерною ознакою якою є те, що кредит відкривається в одній із двох форм: 1) як безперервний процес кредитування під заставу векселів, з пакету яких своєчасно вилучають ті, строки платежів за якими незабаром настають; 2) кредитування під заставу векселів на строк, що є меншим від терміну погашення заставлених векселів Змістові цієї форми кредиту відповідає стягнення звичайного банківського процента на кредит. А у деяких випадках стягуються і комісійні.

Загальноекономічною основою кредиту під заставу векселів є рух векселів у процесі їхнього обігу. Цей рух пов'язаний із нерівномірністю надходжень і видатків учасників господарського життя і покликаний гарантувати безперервність виробничо-збутових операцій і вчасність повернення кредиту. Для комерційних банків необхідність забезпечення гарантій спроможності платників зумовлює застосування такої сукупності правових відносин між ними і позичальниками, за якою банки на випадок неплатежу дістають першочергове право задовольняти свої вимоги шляхом платежу за векселями без учинення судового позову.

Водночас векселетримач, передаючи свої векселі у заставу на визначений час, не переуступає банкові свого права власності на них. При цьому він ставить на векселі іменний індосамент на користь банку з зазначенням банківських реквізитів індосанта і застереженням «валюта у заставу», «валюта у забезпечення» або іншою рівнозначною формулою. Лише за таких умов вексель за потребою може індосуватися у порядку передоручення, яке, з одного боку, обмежує можливості заставотримача використати вексель, а з іншого - захищає інтереси заставодавця.

Розрахунки за векселями, що перебувають у заставі на весь її період, не проводяться. Лише після завершення терміну застави і своєчасного погашення позички векселі знову повертаються їхньому тримачеві, і він набуває право розпорядження ними.

Порядок прийняття векселів до банків у заставу та інші особливості прав та обов'язків учасників застави векселів регламентуються законодавством України, в тому числі законами «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р. і «Про банки та банківську діяльність» від 20 вересня 1991 р. з доповненнями. У цих законах зазначено, що Національний банк України видає кредити іншим банкам під заставу векселів і цінних паперів. Тобто операції застави векселів дозволяють комерційним банкам не лише мати переваги над іншими кредиторами, а й гарантують їм повороткість наданих під заставу векселів кредитів, а також зниження затрат на їхню реалізацію.

Оскільки спеціальний позичковий рахунок є рахунком за вимогою, безстроковість позички надає банкові право у будь-який момент вимагати повного чи часткового її погашення, надання додаткового заставного забезпечення тощо. Ось чому ВАТ «Київ-Одяг» для отримання даного виду кредиту має подати до банку в установленому порядку зобов'язання, в якому визначається таке:

-розмір кредиту;

-вища гранична межа співвідношення між забезпеченням і заборгованістю за рахунком;

-розмір процентів за кредитом і комісії на користь банку;

-право банку підвищувати за власними міркуваннями, але з обов'язковим попередженням про це клієнта, розміру процентів і комісії;

право банку закривати рахунок у будь-який час за повного чи часткового погашення заборгованості або вимагати додаткового забезпечення;

право банку спрямовувати на погашення боргу будь-які суми, що надходять в оплату векселів, котрі є забезпеченням застави;

право банку погашати заборгованість клієнта із сум, що належать клієнтові та перебувають у банку на інших рахунках і обслуговують будь-які операції клієнта;

право банку дозволяти клієнтові замінювати одні векселі до терміну їх погашення іншими.

Використовуючи вексельні гарантії, замість звичайного кредиту ВАТ «Київ-Одяг» отримає цілком ліквідний, майже вдвічі дешевший, ніж кредит, платіжний інструмент. За рівня кредитної ставки 20% річних і терміну векселя шість місяців вартість вилучених платіжних коштів становитиме лише 10% річних. Це ціна позикових ресурсів, які ВАТ «Київ-Одяг» отримає від банку. Нічого дивного тут немає. Річ у тім, що відстрочка платежу на шість місяців обертається дисконтом при розрахунках ВАТ «Київ-Одяг» з постачальниками. Однак якщо вексель не лежить мертвим вантажем у постачальника, а перебуває в активному обігу на ринку, то цей дисконт перерозподіляється між учасниками обігу векселя і знижує збитки ВАТ «Київ-Одяг». Тобто банку й ВАТ «Київ-Одяг» доведеться попрацювати над побудовою вексельної схеми. Проте гра варта свічок.

Слід зазначити, що проблема зниження вартості кредитування виходить за межі банківського бізнесу і, по суті, є загальнодержавною. На жаль, швидко її вирішити неможливо. По-перше, недовіра населення визначає вартість (на сьогодні досить високу) залучених банком коштів. По-друге, знизити кредитні ризики за рахунок поліпшення фінансового стану позичальника вельми складно.

Утім, використовуючи викладену вексельну схему, ВАТ «Київ-Одяг» отримає дешеві ресурси і при цьому зможе планувати доходи, не маючи гострої потреби якнайшвидше продати вироблену продукцію за браком коштів. Своєю чергою, держава з виділених бюджетом грошей для компенсації відсоткових ставок зможе надати допомогу більшій кількості підприємств. І нарешті, банки на термін виданих вексельних гарантій можуть відмовитися від залучення дорогих ресурсів, як при звичайному кредитуванні. Таким чином, собівартість позикових ресурсів буде нижчою.

У виграші залишаться й постачальники, оскільки за грамотно організованої роботи з векселями і забезпечення їх активного обігу на ринку втрати практично зводяться до нуля, при цьому налагоджується стабільна робота з клієнтами банку.

Безперечно, в деяких видах бізнесу, наприклад постачанні нафтопродуктів, розрахунки здійснюються суто в грошовій формі. Водночас переваги векселя полягають у його багатофункціональності. За грамотного його використання сфера застосування векселя доволі широка.

Проте, на жаль, обсяги операцій з векселями в Україні при розрахунках невиправдано низькі. Значною мірою це пояснюється позицією ДПАУ, яка вважає, що вексель у всіх випадках розглядається лише як цінний папір, тобто товар, без урахування його функцій платіжного інструмента. А це суперечить природі векселя. Інший чинник, що не дає можливості наростити обсяги вексельних операцій, - невідповідність окремих норм законодавства вимогам Женевських вексельних конвенцій 1930 року, до яких приєдналася Україна.

Рис. 3.1. Операція застави векселя

Таблиця 3.1 Розрахунок вартості операції кредитування ВАТ «Київ-Одяг» з використанням векселів порівняно з традиційним кредитуванням

Умови кредитування	Витрати ВАТ «Київ-Одяг»	Усього витрат
Кредит		9863,00 грн.
Сума кредиту - 100000,00 грн.
Термін кредиту - 180 днів
Відсоткова ставка за кредитом - 20% річних	9863,00 грн.
Кредитування з використанням векселів		4931,50 грн.
Сума кредиту (видано векселів) - 100000,00 грн.
Термін векселя - 150 днів
Термін авального кредиту - 30 днів
Комісія за аваль - з розрахунку 8% річних	3287,70 грн.
Відсоткова ставка за авальним кредитом - 20% річних	1643,80 грн.
ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ		+4931,50 грн.

У цьому випадку економія ВАТ «Київ-Одяг» становила 50% (4931,5 грн.), тобто в перерахунку на умовні відсотки підприємство отримало ресурси під 10% річних.

Таблиця 3.2

Розрахунок вартості операції кредитування ВАТ «Київ-Одяг» з використанням векселів порівняно з традиційним кредитуванням

Умови кредитування	Витрати ВАТ «Київ-Одяг»	Усього витрат
Кредит		2465,75 грн.
Сума кредиту -100000,00 грн.
Термін кредиту - 45 днів
Відсоткова ставка за кредитом - 20% річних	2465,75 грн.
Кредитування з використанням векселів		1479,55 грн.
Сума кредиту (видано векселів) -100000,00 грн.
Термін векселя - 30 днів
Термін авального кредиту - 15 днів
Комісія за аваль - з розрахунку 8% річних	657,55 грн.
Відсоткова ставка за авальним кредитом - 20% річних	821,90 грн.
ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ		+986,20 грн.

У цьому випадку економія ВАТ «Київ-Одяг» склала 40% (986,2 грн.), тобто в перерахунку на умовні відсотки підприємство отримало ресурси під 12% річних.

Крім обслуговування товарних операцій, векселя в Україні сьогодні застосовуються й у тих сферах, де їхнє використання ніяк, не відповідає класичним принципам вексельного права, а саме: у бюджетних і податкових правовідносинах (напр...