Організація фінансового обліку і аналізу господарської діяльності на підприємстві сфери послуг
Організація бухгалтерського обліку та аудиту на підприємствах сфери послуг: поняття, предмет, метод, принципи та облікова політика, нормативно-правова база. Особливості методики й організації аналізу доходів і витрат на підприємствах невиробничої сфери.
Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
Вид | магистерская работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.02.2013 |
Размер файла | 553,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Оборотно-сальдова відомість
Для узагальнення даних регістрів бухгалтерського
обліку за кожним рахунком бухгалтерського обліку
Ведення національних стандартів передбачає реформування бухгалтерського обліку, однак форми облікових регістрів, в яких відображаються господарські операції, залишаються колишніми.
Основним реєстром за простою формою обліку є Книга обліку господарських операцій, в якій здійснюють реєстрацію даних первинних документів, відображаються операції на рахунках та визначається фінансовий результат. Вона містить всі бухгалтерські рахунки, що застосовуються малим підприємством, є комбінованим регістром аналітичного і синтетичного обліку [26, с. 92].
Книга за формою № К-1 відкривається записами сум залишків на початок року (початок діяльності підприємства) щодо кожного виду коштів і джерел.
Суми по кожній операції реєструються в Книзі та відображаються методом подвійного запису.
Наприкінці місяця підбиваються підсумки по дебету та кредиту всіх рахунків обліку коштів та їх джерел, визначаються дебетові і кредитові обороти та виводяться залишки на кінець місяця по кожному рахунку.
Аналітичний і синтетичний облік на підприємствах сфери послуг можна вести у таких типових реєстрах (табл. 2.4), рекомендованих Міністерством фінансів України наказом від 25.06.2003 р. №422 [13].
Таблиця 2.4 Реєстри аналітичного і синтетичного обліку підприємств сфери послуг за спрощеною формою
Назва реєстрів |
Рахунки, які ведуть в цих реєстрах |
|
Журнал обліку господарських операцій |
Всі рахунки |
|
Відомість 1-м обліку готівки і грошових документів |
30, 31 |
|
Відомість 2-м обліку запасів |
20, 26 |
|
Відомість З-м обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами, за податками й платежами, довгострокових зобов'язань і доходів майбутніх періодів |
37, 55, 64, 66, 68, 69 |
|
Відомість 4-м обліку необоротних активів та амортизації (зносу), капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів |
10, 13, 14, 15, 18 |
|
Відомість 5-м обліку витрат, доходів і фінансових результатів, власного капіталу, витрат майбутніх періодів, забезпечення майбутніх витрат і платежів |
23, 39, 40, 44, 47, 70, 79, 84, 85 |
|
Оборотно-сальдова відомість |
Всі рахунки |
З липня 2005 року ведуться реєстри отриманих та виданих податкових накладних. Щодо реєстрів аналітичного обліку за рахунками «Валові витрати», «Валові доходи», то таких поки що не встановлено, і для цього доводиться пристосовувати інші: «Відомість 5М обліку витрат, доходів».
Аналітичний і синтетичний облік на підприємстві сфери послуг організовується у такій послідовності. На підставі первинних документів кожну господарську операцію записують одночасно у відповідну відомість форми M l, M 2 і т.д. та «Журнал обліку господарських операцій».
Якщо ж на підприємстві сфери послуг обрано ведення обліку за журнально-ордерною формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №356 від 29.12.2000 р. [4], то в цьому випадку можна використовувати такі реєстри (таблиця 2.5).
Таблиця 2.5 Журнали рекомендовані для підприємств сфери послуг
Номери журналів |
Облік господарських операцій |
Рахунки, які відображаються у журналах |
|
1 |
Облік грошових коштів |
30,31 |
|
2 |
Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов'язань |
14. 37, 55, 64, 68, 69 |
|
3 |
Облік основних засобів, їх зносу, капітальних інвестицій |
10, 13, 14, 15, 18, 35, 39 |
|
4 |
Облік витрат та запасів |
20, 26, 84, 85 |
|
5 |
Облік доходів і результатів діяльності |
44, 70, 79 |
|
6 |
Облік власного капіталу |
40, 472 |
|
7 |
Головна книга |
Всі рахунки |
Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобов'язана вести Книгу обліку доходів та витрат і Касову книгу. В Книзі обліку доходів і витрат у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
У графі 6 «Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів» відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу підприємства сфери послуг від надання послуг, оренди майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді [11].
Розрахунок про сплату податку на додану вартість здійснюється за формою і в порядку, визначеними для податкової декларації з податку на додану вартість.
Книга обліку доходів і витрат повинна бути прошнурована та мати пронумеровані сторінки. На останній сторінці вказується кількість сторінок, що є в Книзі, запис про це завіряється підписом керівника, печаткою суб'єкта малого підприємництва та печаткою органу державної податкової служби, де зареєстрований суб'єкт малого підприємництва.
Якщо сторінки в Книзі обліку доходів і витрат закінчилися, то суб'єкт малого підприємництва повинен завести нову Книгу обліку доходів і витрат, при цьому дата першого запису в новій Книзі повинна припадати на день, наступний за останнім днем запису, зробленим у Книзі, яка велась раніше.
2.3 Розкриття інформації про господарську діяльність підприємств сфери послуг у фінансовій звітності
Обліковий процес завершується складанням фінансової звітності про господарську діяльність підприємства.
Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період [25].
Загальні вимоги до фінансової звітності викладено у статтях 11 - 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» [1] та у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [10].
Головні вимоги до звітності - це обов'язковість подання, державна регламентація, своєчасність складання і подання, простота, зрозумілість і загальна доступність, достовірність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників за різні періоди, доречність, раціональність, економічність і дійовість.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та зміни у власному капіталі підприємства.
Для підприємств (крім бюджетних установ) фінансова звітність включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, примітки до фінансових звітів і пояснювальну записку.
Статтею 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для суб'єктів малого підприємництва в сфері послуг встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. Яка є одночасно і квартальною і річною. Баланс складається станом на кінець останнього дня кварталу (року), а звіт про фінансові результати - наростаючим підсумком з початку звітного року. У П(С)БО 2 «Баланс» та П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» зазначено, що для них може передбачатися «скорочена форма балансу» [10] та «скорочена форма Звіту про фінансові результати» [10]. Певна неоднозначність існує в термінології, яка застосовується у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.
Строки та порядок подання фінансової звітності визначено у «Порядку подання фінансової звітності», затвердженому постановою Кабміну України від 28 лютого 2000 р.№419 [12].
Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно законодавства.
Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність таким користувачам:
· органам, до сфери управління яких вони належать;
· трудовим колективам на їх вимогу;
· власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
· органам державної статистики;
· органам державного казначейства або місцевим фінансовим органам (щодо використання бюджетних асигнувань);
· іншим користувачам згідно законодавства (зокрема, Національному банку, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку).
Квартальна фінансова звітність подається не пізніше ніж на 25 день після закінчення звітного кварталу, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком [12].
Відповідно до п. 12 «Порядку подання фінансової звітності» перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів та зобов'язань.
Після проведення інвентаризації підприємство складає Баланс (форма №1-м) та Звіт про фінансові результати (форма №2-м) (Додатки Д, Е, Ж). Ці дві форми звітності складаються на основі оборотно-сальдового балансу.
Оборотно-сальдовий баланс - це перелік всіх рахунків із зазначенням сальдо на початок звітного періоду, оборотів за дебетом і кредитом рахунків і сальдо на кінець періоду. Він робиться на основі даних Головної книги та дає можливість перевірити рівність залишків за дебетом залишкам за кредитом та рівність дебетових та кредитових оборотів за звітний період [32].
З набранням чинності П(С)БО 25 виникло запитання про обов'язковість подання скороченої форми звітності суб'єктами малого підприємництва. Крім того, на практиці нерідко трапляється так що сьогодні підприємство підпадає під критерії суб'єкта малого підприємництва, а завтра, при зміні обсягу реалізації продукції перевищенні або розширенні виробництва - ні. Одразу ж виникає питання чи може таке підприємство звітувати за скороченою звітністю.
Підприємства, не визнані суб'єктами малого підприємництва за результатами діяльності за минулий рік, а також новостворені підприємства за результатами за І квартал або півріччя поточного (звітного) року складають за цей і подальші періоди поточного звітного року за повною формою. Тобто, якщо підприємство за підсумками півріччя перестало відповідати критеріям суб'єкта малого підприємництва (середньо облікова чисельність працюючих на даному підприємстві і або валовий дохід перевищили розміри встановлені Законом [3], то це підприємство має подати фінансовий звіт за І півріччя за повною формою: у складі Балансу (форма №1) і Звіту про фінансові результати (форма №2). За повною формою такі підприємства повинні будуть звітувати і за 9 місяців, а також за підсумками звітного року. При цьому річна звітність на відміну від проміжної включатиме до себе не дві, а вже п'ять форм (Баланс (форма №1), Звіт про фінансові результати (форма №2), Звіт про рух грошових коштів (форма №3), Звіт про власний капітал (форма №4) і Примітки до річної фінансової звітності (форма №5).
Підприємства, які перестали відповідати критеріям суб'єктів малого підприємництва за результатами діяльності за 9 місяців поточного (звітного) року, можуть подати фінансову звітність за 9 місяців і за звітний рік згідно з П(С)БО 25 за скороченою формою або за повною формою.
Порядок заповнення фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва аналогічний порядку заповнення форм №1 Баланс і №2 Звіт про фінансові результати для великих підприємств. Однак порядок заповнення фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва (малого підприємства) має деякі особливості.
Порівняльний аналіз змісту нового Фінансового звіту суб'єктів малого підприємництва з фінансовою звітністю інших підприємств показує, що він побудований на основі суміщення та вилучення показників, передбачених для інших підприємств, з чим автор погодитись не може.
Позитивним є те, що форма Звіту про фінансові результати за П(С)БО 25 передбачає можливість її складання за різними джерелами залежно від варіанту обліку витрат, обраного суб'єктом малого підприємництва, адже для них передбачено як використання рахунків класу 9 «Витрати діяльності», так і рахунків класу 8 «Витрати за елементами».
Фінансова звітність складається у тисячах гривень з одним десятковим знаком у складі двох форм: 1-м «Баланс» і 2-м «Звіт про фінансові результати» без згортання статей активів і зобов'язань. Графа 4 повинна містити дані за відповідний період минулого року.
Баланс форми №1-м (Додаток К) відрізняється від балансу форми №1 П(С)БО 2 «Баланс» (Додаток Л) скороченням деяких рядків:
1. За активом: 010, 011, 012 (нематеріальні активи відображаються у рядку основних засобів), 045 (фінансові інвестиції показані одним рядком), 050, 060 (всі інші необоротні активи також показані одним рядком), 110 (тварини на вирощуванні і відгодівлі і незавершене виробництво відображені разом з виробничими запасами, що навряд чи можна назвати логічним), 120, 140 (товари відображаються за купівельною вартістю разом із готовою продукцією, що не робить звітність більш прозорою, а, навпаки, незрозумілою для сприйняття), 150 (заборгованість за векселями враховується у складі дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги), 180-200 (з усієї іншої дебіторської заборгованості окремим рядком подано тільки заборгованість бюджету, а вся інша дебіторська заборгованість відображається в одному рядку).
2. За пасивом: 310 (пайовий капітал відображається у рядку додаткового капіталу), 330 (немає додатково вкладеного капіталу у вигляді емісійного прибутку), 370 (неоплачений і вилучений капітал відображаються в одному рядку), 400-420 (все забезпечення майбутніх витрат і платежів подані в одному рядку), 440-470 (всі довгострокові зобов'язання відображені в одному рядку), 520 (векселі відображаються у складі кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги), 540, 560, 590, 600 (в окремі рядки виділено заборгованість бюджету, зі страхування й оплати праці, решту зобов'язань подано одним рядком).
Таким чином, реального скорочення звітних показників, що не порушують зрозумілість, доступність і прозорість бухгалтерської звітності, не вдалося досягти, а рахункова робота бухгалтерів збільшилася. Розуміння звітності для користувачів в особі державного апарату і керівництва (власників) підприємств ускладнилося. Внаслідок цього таке скорочення навряд чи потрібно вважати корисним або таким, що має сенс.
Розглянемо докладніше також форму №2-м «Звіт про фінансові результати» (Додаток К), оскільки багато в чому вона схожа з формою №2 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» (Додаток М) і за формою, і за суттю.
Ця форма, на відміну від П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», представлена тільки двома розділами (фінансові результати й елементи операційних витрат), скорочена кількість проміжних розрахункових рядків, адміністративні витрати і витрати на збут враховуються у складі інших операційних витрат, а всі доходи і витрати інвестиційної і фінансової діяльності враховуються у складі інших звичайних доходів та витрат відповідно.
Детальне порівняння порядку заповнення форм і Плану рахунків бухгалтерського обліку засвідчує, що підприємства сфери послуг мають більше проблем при заповненні звітності, ніж решта, оскільки доводиться об'єднувати окремі рахунки бухгалтерського обліку для заповнення звітних показників.
Реальне скорочення показників відбулося б у разі, якби форма заповнювалася тільки за елементами витрат. І останнє П(С)БО 25 передбачає і відображення єдиного податку у формі №2-м.
Вказані зміни, не поліпшили якість Звіту про фінансові результати, оскільки не змінилась у кращу сторону його інформативність.
Форми фінансової звітності малого підприємства Баланс (форма №1) і Звіт про фінансові результати (форма №2) та порядок їх заповнення встановлені П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва».
Примітки до річної фінансової звітності формально підприємства сфери послуг не складають, однак, відображаючи об'єкти обліку вони керуються тими ж П(С)БО, що і великі та середні підприємства, котрі складають примітки. В П(С)БО вимоги до розкриття інформації містяться без обмежень. Крім того, фінансова звітність малого підприємства, на думку автора, складена дуже «компактно», а це негативно позначається на її достовірності, дохідливості та однозначності трактування, та призводить до порушення п. 14-16 П(С)БО 1. Автор вважає, що примітки малим підприємствам сфери послуг необхідні, щоб зменшити вплив такого «спрощення».
Оскільки існує проблема формування показників фінансової звітності підприємств сфери малого бізнесу України, доцільно розглянути міжнародний досвід з цього приводу та можливості його впровадження у вітчизняну практику. Необхідно вирішити, яка фінансова звітність може бути прийнятною для малих підприємств та зорієнтованою на потреби її користувачів. Призначення фінансової звітності полягає у тому, щоб надати внутрішнім і зовнішнім користувачам правдиву, точну, достовірну інформацію про фінансово-майновий стан підприємства, результати його діяльності. Саме з цих позицій потрібно обґрунтовувати склад та зміст фінансових звітів підприємств малого бізнесу.
Слід мати на увазі, що показники, які не є суттєвими для окремого подання у фінансових звітах, можуть бути достатньо суттєвими для окремого подання у примітках [60, с. 149; 14, с. 40].
Підсумовуючи вище подану інформацію автором розроблено примітки до фінансової звітності підприємства сфери послуг (Додаток И).
Економіст С.Ф. Голов [39, с. 840] вважає, що «діюча в Україні система статистики та права не дає змоги застосовувати «вільні» форми звітності і принцип суттєвості». Автор погоджується з Головим С.Ф. у тому, що існування однакових типових форм звітності малих підприємств, які, крім того, узгоджуються зі звітністю інших підприємств робить достатньо простим процес збирання статистичних даних. Але інтереси органів статистики не повинні переважати. Пропонуючи практичне застосування принципу суттєвості по відношенню до звітності підприємств сфери послуг, автор водночас наводить шлях розв'язання згаданої проблеми. Зауважимо, що не всі показники звітності використовуються з метою статистичних узагальнень. Органи статистики в основному використовують показники: чистий прибуток (збиток), виручка (доход) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), загальна сума витрат діяльності (у т.ч. за економічними елементами), підсумок оборотних активів, грошових коштів. Наведені вище показники, будуть присутні у фінансовій звітності незалежно від її формату або професійного судження керівництва щодо складу статей («вільної форми»), бо вони є ключовими для характеристики фінансового стану будь-якого підприємства. Тому автор дотримується думки, що у нормативних документах можна передбачити обов'язковість представлення у звітності вказаних вище показників, додатково встановивши код для кожного з них, а решта статей звітності формують на основі принципу суттєвості та професійного судження. Таким чином, інтереси органів статистики будуть враховані. За таких умов забезпечується і можливість співставного аналізу звітності різних малих підприємств між собою, та зі звітністю інших суб'єктів господарювання.
Автор дотримується думки, що для звітності підприємств сфери послуг не варто встановлювати типові форми звітності. Основним аргументом є те, що типова форма звітності не є адекватною щодо фінансово-господарської діяльності усіх підприємств сфери послуг, а отже не завжди є доречною. При складанні фінансової звітності підприємствами сфери послуг необхідно передбачити застосування судження керівництва щодо суттєвості інформації, яка буде представлятись у звітності. Форми фінансової звітності для малих підприємств повинні носити рекомендаційний, а не обов'язковий характер. Адже найкраща форма розкриття інформації у звітності залежить від індивідуальних обставин фінансово-господарської діяльності конкретного малого підприємства.
Подібну точку зору з цього питання висловив С.Ф. Голов [39] який вважає, що «всі суб'єкти господарської діяльності повинні застосовувати єдині принципи оцінки та розкриття інформації, але обсяг інформації, яка підлягає розкриттю визначається винятково потребами користувачів». На його думку, на законодавчому рівні слід встановити мінімальні вимоги до складу фінансової звітності відповідних суб'єктів господарювання, а додаткову інформацію кожний суб'єкт надаватиме залежно від конкретної ситуації.
Висновки до розділу II
На підприємствах сфери послуг ведеться бухгалтерський облік і подається фінансова звітність згідно з порядком установленого П(С)БО 25 « Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва». Цим стандартом встановлено склад доходів, що відносяться до відповідної групи. Визнані доходи на підприємствах сфери послуг класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
- дохід (виручка від надання послуг);
- інші операційні доходи;
- інші звичайні доходи;
- надзвичайні доходи.
Підприємства сфери послуг здійснюють облік витрат - за одним з чотирьох варіантів:
· тільки на рахунках 8 класу «Витрати за елементами»;
· тільки на рахунках класу 9 «Витати діяльності;
· на рахунках класів 8 і 9 повного Плану рахунків;
· на рахунках спрощеного Плану рахунків.
Суб'єкти підприємницької діяльності у разі складання ними фінансової звітності відповідно до П(C)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» [10] застосовують спрощений План рахунків.
Аналітичний і синтетичний облік на підприємствах сфери послуг можна вести у типових реєстрах (табл. 2.4), рекомендованих Міністерством фінансів України наказом від 25.06.2003 р. №422 [32].
Статтею 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для суб'єктів малого підприємництва в сфері послуг встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Яка є одночасно і квартальною і річною. Баланс складається станом на кінець останнього дня кварталу (року), а звіт про фінансові результати - наростаючим підсумком з початку звітного року. У П(С)БО 2 «Баланс» та П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» зазначено, що для них передбачається «скорочена форма балансу» [10] та «скорочена форма Звіту про фінансові результати» [10].
Розділ III. Аналіз та шляхи оптимізації господарської діяльності на підприємствах сфери послуг
3.1 Організація аналізу господарської діяльності підприємства сфери послуг
Організація економічного аналізу тісно пов'язана з вирішенням питань, аналогічних обліку та звітності. При цьому в економічному аналізі найповніше розкриваються контрольні функції обліку.
Організація економічного аналізу не має жорсткої регламентації системою нормативних актів. В зв'язку з цим упорядкованість досягається шляхом створення внутрішнього документа - проекту.
Основоположним при проведенні аналітичної роботи є здатність аналітика логічно відтворити господарські операції, які знайшли відображення в обліку та звітності, подумки повторити роботу бухгалтера в зворотному порядку. Наочно цей процес відображає рис. 3.1.
109
Размещено на http:\\www.allbest.ru\
Рис. 3.1. Послідовність роботи бухгалтера та аналітика
При цьому завдання аналітика - представити, наскільки це можливо, дійсність, яка знаходиться в інформації, що вивчається, реконструювати в загальному вигляді всі або окремі елементи інформації. Для виконання цієї роботи необхідно розуміти дійсність, зафіксовану господарськими операціями, знати методику бухгалтерського обліку, порядок складання фінансової звітності, вміти її інтерпретувати.
Здатність до реконструювання господарських операцій і знання бухгалтерського обліку дають можливість аналітику розуміти зміни, які відбуваються в господарській діяльності, визначати ефективність господарський операцій тощо.
Крім того, аналітик повинен бачити взаємозв'язок економічної теорії, бухгалтерського обліку, економіки, фінансів, банківської справи та інших спеціальних знань. Він повинен мати навички аналітичної роботи, тобто вміти знаходити інформацію, обробляти її, узагальнювати і робити відповідні висновки.
Організацію економічного аналізу можна розглядати як єдиний технологічний процес, який можна поділити на три етапи: підготовчий, аналітичний і заключний [36]. Таким чином, проведення будь-якої аналітичної роботи здійснюється у визначній послідовності, при цьому, кожен етап містить окремі блоки (рис. 3.2):
· підготовчий етап (1, 2, 3);
· аналітичний етап (4);
· заключний етап (5, 6).
Основою організації як внутрішнього, так і зовнішнього фінансового аналізу є його планування. Для цього складаються план аналітичної роботи і план (програма) проведення аналізу з конкретної теми, тобто програма аналізу [64].
План проведення аналітичної роботи складається на рік, квартал або півріччя. В ньому вказується, які відділи або хто конкретно здійснює аналіз, його періодичність і строки, приблизне коло питань, відповідальні за проведення аналізу та використання його результатів, загальне методичне забезпечення.
109
Размещено на http:\\www.allbest.ru\
Рис. 3.2 Організаційні етапи аналітичної роботи на П.Ф. «Монремо»
В програмі проведення аналізу з конкретної теми відображаються: мета, об'єкт, джерела інформації, терміни, виконавці і розподіл обов'язків між ними, методика аналізу (типова або з врахуванням специфіки об'єкта, що вивчається).
На підприємстві сфери послуг можуть бути підготовлені наступні плани:
· комплексний план розроблявся спеціалістом, що керує аналітичною роботою, як правило, на один рік. В ньому містяться: цілі та завдання економічного аналізу; питання, що потребують дослідження; час на вивчення окремих питань; виконавці аналізу; інформаційно-методичне забезпечення аналізу; загальна схема аналітичного документообігу (кількість примірників, кому передаються, в який строк); організація проведення контролю за виконанням рішень, що прийняті за результатами дослідження;
· тематичний план - план проведення аналізу з окремих тем, що потребують поглибленого вивчення. При цьому вказуються: етапи, строки проведення аналізу, об'єкти, виконавці тощо.
В процесі економічного аналізу можна досягти обґрунтованості, своєчасності та доцільності прийняття відповідних управлінських рішень. Разом з тим, лише правильна організація економічного аналізу забезпечує досягнення бажаного результату. При організації економічного аналізу необхідно дотримуватись наступних принципів: науковий характер економічного аналізу; об'єктивність відображення господарських фактів і процесів; обґрунтований розподіл обов'язків з проведення аналізу, ефективність та можливість уніфікації аналітичної роботи.
Організаційні форми економічного аналізу діяльності підприємства сфери послуг залежать від його розмірів, розподілу посадових обов'язків, складу апарату, технічного рівня управління, організаційної структури підприємства.
Виділяють дві організаційні форми економічного аналізу - централізовану і децентралізовану, кожна з яких функціонує з використанням або без використання ЕОМ.
Централізована організаційна структура управління містить спеціалізований підрозділ (відділ, бюро) економічного аналізу. При такій організаційній системі досягається єдність методологічного забезпечення аналізу, чіткий розподіл праці аналітиків, можливість застосування потужної обчислювальної техніки тощо. Однак вона має і суттєві недоліки - аналітичний відірваний процес від процесів управління, економічність технології аналітичного процесу є досить низькою тощо.
При децентралізованій формі спеціалізований підрозділ не виділяється, а весь комплекс аналітичних робіт розподіляється у діючій організаційній системі управління. За такої організації аналітичний процес максимально наближений до управлінського, є його окремим етапом, значно зменшується обсяг обробки економічної інформації, створюються сприятливі умови для застосування комп'ютерних технологій.
Організація аналітичного процесу передбачає розподіл і взаємодію роботи між окремими відділами-виконавцями. Адже аналіз діяльності підприємства сфери послуг входить до обов'язків не тільки працівників бухгалтерії, але й інших економічних служб, технічних відділів, керівників цехів та окремих підрозділів. Розподіл обов'язків між окремими виконавцями забезпечує рух аналітичної інформації в процесі аналізу [49].
На малих підприємствах сфери послуг аналітичну роботу очолює головний бухгалтер. При цьому для координації аналітичної роботи можуть створюватись техніко-економічні ради, в складі керівників усіх відділів та служб підприємства.
Комплексно дослідити поставлену проблему та знайти найбільш оптимальний варіант її вирішення можна лише використовуючи спільні зусилля економістів, техніків, технологів, які володіють різноманітними знаннями з питань, що вивчаються.
Керівництво і конкретні виконавці зовнішнього аналізу визначаються структурою управління, посадовими інструкціями, метою аналізу. Головними зовнішніми суб'єктами є органи державного управління, фінансові органи, банки, страхові компанії та ін.
Таким чином, для проведення як внутрішнього, так і зовнішнього фінансового аналізу можуть створюватись як постійно діючі самостійні аналітичні підрозділи - відділи, бюро, лабораторії тощо, так і непостійні групи.
Для потреб економічного аналізу використовують різноманітні джерела інформації. Потреба в конкретних матеріалах залежить від періоду, що аналізується, цілей та завдань економічного аналізу.
Склад, зміст та якість інформації, яка залучається до аналізу, мають визначну роль у забезпеченні його дієвості. Аналіз не обмежується тільки економічними даними, а широко використовує технічну, технологічну та іншу інформацію.
Всі джерела даних, що залучаються для проведення економічного аналізу, можна поділити на три великі групи [54]:
1. Нормативні, кошторисні, планові джерела інформації. До таких джерел інформації належать всі типи планів, які розробляються на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні, плани-графіки виробництва, технологічні карти), а також нормативні матеріли, кошториси, цінники, проектні завдання тощо.
2. Джерела інформації облікового характеру. До них належать всі дані, що містять документи бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку, а також всі види звітності в тому числі внутрішньогосподарська звітність, первинна облікова документація.
3. Позаоблікові джерела інформації. До таких джерел інформації належать документи, які регулюють господарську діяльність, а також дані, що не відносяться до перерахованих раніше. Це можуть бути:
- офіційні документи, якими підприємство зобов'язане користуватись у своїй діяльності: Закони України, Укази Президента, Постанови уряду та місцевих органів влади, методичні вказівки та інструкції міністерств, накази вищестоящих органів управління, статут, накази та розпорядження керівників підприємства;
- господарсько-правові документи: договори, угоди, рішення арбітражу та судових органів, рекламації;
- рішення загальних зборів колективу, ради трудового колективу підприємства в цілому або окремих його підрозділів;
- матеріали вивчення передового досвіду, надбані з різних джерел інформації (радіо, телебачення, газет тощо);
- різноманітна технічна і технологічна документація;
- інша інформація необлікового і непланового характеру.
Визначення джерел аналізу та підготовка даних є одним з важливих моментів підготовчого етапу організації і технології аналітичного процесу.
До організації інформаційного забезпечення аналізу висувається ряд вимог [58]:
1. Ефективність інформації. Система інформації повинна вимагати мінімум затрат на збирання, обробку, зберігання та використання даних, забезпечуючи усі потреби аналізу та управління.
2. Об'єктивність інформації. Інформація повинна відповідати дійсності, бути достовірною, тобто об'єктивно відображати господарські факти, явища і процеси.
3. Єдність інформації. Інформація для проведення економічного аналізу може надходити з різноманітних джерел (нормативних, облікових, позаобліковнх). Тому необхідно усунути відокремленість та дублювання різних джерел інформації, тобто кожне економічне явище повинно реєструватись тільки один раз.
4. Аналітичність інформації. Інформація повинна відповідати потребам економічного аналізу, тобто забезпечувати надходження даних саме про ті напрямки діяльності і з тією деталізацією, яка необхідна для всебічного вивчення економічних явищ та процесів, виявлення впливу факторів і визначення резервів господарювання.
5. Оперативність інформації. Потрібна інформація для проведення економічного аналізу повинна надходити аналітику якомога швидше. Тільки в цьому разі є можливість, оперативно впливати на хід виробничого процесу, результати господарської діяльності.
Крім того, необхідно визначити способи найбільш ефективного задоволення інформаційних потреб, можливість всебічної обробки інформації за допомогою комп'ютерних технологій; розробку програм для використання інформації.
В процесі проведення економічного аналізу широко використовується дані фінансової звітності: Балансу (ф. № 1-м) та Звіту про фінансові результати (ф. № 2-м) [Додатки Д, Е, Ж]. Відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» фінансова звітність підприємств повинна мати наступні якісні характеристики: зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність, зі ставність, доречність.
Важливим елементом підготовчого етапу робіт є перевірка якості джерел аналізу. Оскільки від якості джерел інформації залежить достовірність результатів аналізу, вони обов'язково ретельно перевіряються.
Перш ніж користуватись інформацією, необхідно переконатись в її достовірності. Перевірка показників бухгалтерського звіту базується на спеціальних прийомах дослідження достовірності інформації, які забезпечують виявлення та вимірювання реальних зв'язків результатів роботи підприємства (рис. 3.3) [59].
109
Размещено на http:\\www.allbest.ru\
Рис. 3.3 Способи перевірки достовірності інформаційної бази
В процесі аналізу для логічного контролю достовірності даних звіту показники зіставляють між собою, адже між різними сторонами господарської діяльності існує взаємозв'язок. Перевірка наступності та узгодженості показників звітів за суміжні періоди передбачає порівняння звітних показників в їх динаміці.
При підготовці інформації для економічного аналізу виділяють такі основні етапи:
Перевірка інформації на доброякісність. Перевіряється, наскільки повними є дані, чи дотримуються правила складання та оформлення звітності правильність арифметичних розрахунків, узгодженість показників, наведених в річних таблицях.
Перевірка інформації за суттєвістю. В процесі перевірки визначають, наскільки той або інший показник відповідає дійсності, фактичному стану справ.
Забезпечення можливості порівняння показників. Всю числову інформацію після перевірки її доброякісності приводять до порівняльного вигляду. Це здійснюють за допомогою таких способів як нейтралізація впливу вартісного та якісного факторів шляхом доведення їх до єдиного базису, використання середніх і відносних величин, методів перерахунку.
Спрощення числових показників. Вибір ступеня спрощення залежить від змісту показника, його величини тощо. Для цього можна змінювати абсолютні показники відносними, заокруглювати цифри.
Підготовку даних для економічного аналізу необхідно завершувати її систематизацією та групуванням.
3.2 Комплексний аналіз активів і пасивів підприємств сфери послуг
Загальну оцінку фінансового стану проводять на основі динаміки, структури майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів. Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану є Баланс та Звіт про фінансові результати.
Для проведення попереднього аналізу фінансового стану необхідно окремо показники активу згрупувати у три розділи і окремо показники пасиву в п'ять розділів. Розрахунок проводиться у таблиці. Приклад попередньої оцінки фінансового стану підприємства сфери послуг показано в таблицях 3.1, 3.2 за даними звітності П.Ф. «Монремо» [Додатки Д, Е, Ж].
Таблиця 3.1 Комплексний порівняльний аналіз Балансу
Показники |
Абсолютне значення |
Питома вага |
Зміни |
||||||
початок року |
кінець року |
початок року |
кінець року |
Абсолютне значення тис. грн.. |
У питомій вазі % |
Темп приросту |
У % до підсумку |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
1.Необоротні активи |
41,0 |
32,7 |
39,81 |
39,78 |
-8,3 |
-0,02 |
-20,24 |
39,90 |
|
2.Оборотні активи Всього в тому числі: |
62,0 |
49,5 |
60,19 |
60,22 |
-12,5 |
0,02 |
-20,16 |
60,10 |
|
- Виробничі запаси |
45,0 |
48,8 |
43,69 |
59,37 |
3,8 |
15,68 |
8,44 |
-18,27 |
|
- ДЗ за товари, роботи, послуги |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
- Грошові кошти та їх еквіваленти |
17,0 |
0,7 |
16,50 |
0,85 |
-16,3 |
-15,65 |
-95,88 |
78,37 |
|
3.Витрати майбутніх періодів |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Баланс |
103,0 |
82,2 |
100,00 |
100,00 |
-20,8 |
0,00 |
-20,19 |
100,00 |
|
1. Власний капітал |
18,0 |
18,6 |
17,48 |
22,63 |
0,6 |
5,15 |
3,33 |
-2,88 |
|
2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
3. Довгострокові зобовязання |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
4. Поточні зобовязання |
85,0 |
63,6 |
82,52 |
77,37 |
-21,4 |
-5,15 |
-25,18 |
102,88 |
|
в т.ч. |
|||||||||
- короткострокові кредити банків |
37,0 |
24,4 |
35,92 |
29,68 |
-12,6 |
-6,24 |
-34,05 |
60,58 |
|
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
5,0 |
7,2 |
4,85 |
8,76 |
2,2 |
3,90 |
44,00 |
-10,58 |
|
Поточні зобов'язання за розрахунками Всього в тому числі: |
85,0 |
63,6 |
82,52 |
77,37 |
-21,4 |
-5,15 |
-25,18 |
102,88 |
|
- з бюджетом |
26,0 |
20,1 |
25,24 |
24,45 |
-5,9 |
-0,79 |
-22,69 |
28,37 |
|
- зі страхування |
3,0 |
2,8 |
2,91 |
3,41 |
-0,2 |
0,49 |
-6,67 |
0,96 |
|
- з оплати праці |
14,0 |
9,1 |
13,59 |
11,07 |
-4,9 |
-2,52 |
-35,00 |
23,56 |
|
Інші поточні зобовязання |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
5. Доходи майбутніх періодів |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Баланс |
103,0 |
82,2 |
100,00 |
100,00 |
-20,8 |
0,00 |
-20,19 |
100,00 |
Аналітична записка. За проведеними розрахунками оцінки Балансу підприємства можна зробити наступні висновки. За звітний період розмір загального капіталу зменшився на 20,19%, що в абсолютному виразі зумовило зменшення власного капіталу на 20,8 тис. грн. Це зумовлено тим, що вартість необоротних активів знизилась на 8,3 тис. грн. (20,24%). Оборотних активів зменшилося на 20,16%, що у абсолютному виражені зумовило зменшилося активів на 12,5 тис. грн. за рахунок зменшення грошових коштів на 16,3 тис. грн.(95,88%) і збільшення виробничих запасів на 3,8 тис. грн.(8,44%) .
Загальний розмір джерел коштів зменшився на 20,19%, що в абсолютному виразі зумовило зменшення на 20,8 тис. грн. таке зменшення на 2,88% відбулось за рахунок збільшення власного капіталу на 0,6 тис.грн. (3,33%) та на 102,88% за рахунок зменшення поточних зобов'язань на 21,4 тис.грн. (25,18).
Таблиця 3.2 Комплексний порівняльний аналіз Звіту про фінансові результати
Показники |
Абсолютне значення |
Зміни |
||||||
2007 |
2008 |
2009 |
абсолютний темп приросту |
у відсотках |
||||
у 2008 |
у 2009 |
у 2008 |
у 2009 |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів,робіт,послуг) |
393 |
575 |
441,4 |
182 |
-133,6 |
46,31 |
-23,23 |
|
Непрямі податки та інші вирахування з доходу |
66 |
96 |
73,6 |
30 |
-22,4 |
45,45 |
-23,33 |
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів,робіт,послуг) |
327 |
479 |
367,8 |
152 |
-111,2 |
46,48 |
-23,22 |
|
Інші операційні доходи |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Інші звичайні доходи |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Надзвичайні доходи |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Разом чисті доходи |
327 |
479 |
367,8 |
152 |
-111,2 |
46,48 |
-23,22 |
|
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Матеріальні затрати |
105 |
146 |
76,2 |
41 |
-69,8 |
39,05 |
-47,81 |
|
Витрати на оплату праці |
114 |
164 |
141,7 |
50 |
-22,3 |
43,86 |
-13,60 |
|
Відрахування на соціальні заходи |
32 |
52 |
43,1 |
20 |
-8,9 |
62,50 |
-17,12 |
|
Амортизація |
26 |
18 |
12,4 |
-8 |
-5,6 |
-30,77 |
-31,11 |
|
Інші операційні витрати |
50 |
98 |
93,8 |
48 |
-4,2 |
96,00 |
-4,29 |
|
у тому числі: єдиний податок |
24 |
35 |
26,5 |
11 |
-8,5 |
45,83 |
-24,29 |
|
Інші звичайні витрати |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Надзвичайні витрати |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Податок на прибуток |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Разом витрати |
327 |
478 |
367,2 |
151 |
-110,8 |
46,18 |
-23,18 |
|
Чистий прибуток |
- |
1 |
0,6 |
1 |
-0,4 |
100 |
-40,00 |
|
Забезпечення матеріального заохочення |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Аналітична записка. За 2008 рік порівняно з 2007 роком за даними Звіту про фінансові результати бачимо, що чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг) зріз на 46,48% що в абсолютному виразі 152 тис.грн., це зумовлено зростанням Дохіду (виручки) від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг) на 182 тис.грн. (46,31%) і відповідно зростанням непрямих податків та інших вирахувань з доходу на 30 тис.грн. (45,45%).
Але за 2009 рік порівняно з 2008 роком чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг) знизився на 23,22% що в абсолютному виразі 111,2 тис.грн. у зв'язку з тим що Дохіду (виручки) від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг) зменшився на 133,6 тис.грн. (23,23%) та зменшення непрямих податків та інших вирахувань з доходу на 22,4 тис.грн. (23,33%). Таке зменшення Дохіду (виручки) від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг) у 2009 році пов'язано з економічною кризою в світі та Україні зокрема.
Разом витрати у 2008 порівняно з 2007 роком у підприємства зросли на 151 тис.грн. (46,18%), а у 2009 році порівняно з 2008 роком витрати підприємства знизились на 110,8 тис.грн. (23,18%) таке зниження витрат зумовлено зниженням попиту на продукцію у зв'язку з економічною кризою та зниженням Дохіду (виручки) від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг) на 23,22% що в абсолютному виразі 111,2 тис.грн.
У підсумку чистий прибуток у 2008 році зріз на 100% і становив 1 тис.грн., а у 2009 році зменшився на 40% і становив 0,6 тис.грн.
Динаміку показників Звіту про фінансові результати за 2007, 2008, 2009 можна подати у вигляді стовпчикової діаграми (рис. 3.4).
Рис. 3.4 Динаміка показників Звіту про фінансові результати П.Ф. «Монремо» за 2007, 2008, 2009.
Далі проводиться аналіз активів підприємства таблиця 3.3.
Таблиця 3.3 Аналіз технічного стану та ефективності використання основних засобів
Показники |
2008 |
2009 |
Зміна |
||
абсолютне |
темп приросту |
||||
Нарахований знос |
43,0 |
55,6 |
12,6 |
29,30 |
|
Первісна вартість основних засобів |
84,0 |
88,3 |
4,3 |
5,12 |
|
Коефіцієнт зношення |
0,51 |
0,63 |
0,12 |
23,01 |
|
Коефіцієнт придатності |
0,49 |
0,37 |
-0,12 |
-24,13 |
Порівняно з 2008 роком у 2009 на П.Ф. «Монремо» спостерігається більша зношеність основних засобів.
На наступному етапі проводиться аналіз джерел фінансування підприємства таблиця 3.4.
Таблиця 3.4 Аналіз наявності, структури та динаміки зміни джерел коштів підприємства
Показники |
поч. року |
кін.року |
Зміна |
||
абсолютне |
темп приросту |
||||
Необоротні активи, тис.грн. |
41,0 |
32,7 |
-8,3 |
-20,24 |
|
Оборотні активи, тис.грн. |
62,0 |
49,5 |
-12,5 |
-20,16 |
|
Власний капітал, тис.грн. |
18,0 |
18,6 |
0,6 |
3,33 |
|
Забезпечення наступних витрат і платежів, тис.грн. |
- |
- |
- |
- |
|
Довгострокові зобов'язання, тис.грн. |
- |
- |
- |
- |
|
Поточні зобов'язання, тис.грн. |
85,0 |
63,6 |
-21,4 |
-25,18 |
|
Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів |
4,72 |
3,42 |
-1,30 |
||
Коефіцієнт концентрації власного капіталу |
0,17 |
0,23 |
0,05 |
Коеф. співвідн. позикових та власних коштів = позикові кошти/власний капітал.
Коефіцієнт концентрації власного капіталу = власний капітал/активи
Необоротні активи підприємства зменшились на 8,3 тис.грн. (20,24%), оборотні активи також зменшились на 12,5 (20,16%). Спостерігається зростання власного капіталу на 0,6 тис.грн. (3,33%) та зменшення поточних зобов'язань на 21,4 (25,18%) що є позитивним для діяльності фірми томущо коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів зменшився з 4,72 на початку року до 3,42 на кінець року і відповідно зріс коефіцієнт концентрації власного капіталу з 0,17 на початку року до 0,23 на кінець року.
Після проведення аналізу джерел фінансування підприємства проводиться аналіз фінансової стійкості. Джерелом інформації для аналізу є баланс підприємства сфери послуг в даному випадку П.Ф. «Монремо», розрахунок проводиться у таблиці.
Таблиця 3.5 Аналіз показників ринкової стійкості за даними звітності П.Ф. «Монремо»
Показники |
2009 |
2010 |
Зміна абсолютна |
|
Власний капітал, тис.грн. |
18,0 |
18,6 |
0,6 |
|
Довгострокові позики, тис.грн. |
- |
- |
- |
|
Позиковий капітал, тис.грн. |
85,0 |
63,0 |
-22 |
|
Загальний капітал, тис.грн. |
103,0 |
82,2 |
-20,8 |
|
Коефіцієнт фінансової незалежності |
0,175 |
0,226 |
0,05 |
|
Коефіцієнт фінонсової залежності |
0,83 |
0,77 |
-0,06 |
|
Коефіцієнт фінансової стійкості |
0,175 |
0,226 |
0,05 |
|
Коефіцієнт фінансового р... |
Подобные документы
Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку, обліку власного капіталу, зобов’язань, оборотних активів, витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. Інформаційне та ергономічне забезпечення обліку, контролю і аналізу.
отчет по практике [710,8 K], добавлен 10.12.2013Загальна характеристика підприємства та організація обліку та аудиту на підприємстві. Аналіз фінансового стану. Особливості обліку фінансових інвестицій. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності.
дипломная работа [386,9 K], добавлен 10.05.2013Розгляд теоретичних основ формування витрат на збут підприємства. Ознайомлення з науково-нормативним забезпеченням аналізу і аудиту витрат на збут. Розробка напрямів інтеграції фінансового, податкового, управлінського та статистичного обліку організації.
дипломная работа [1015,8 K], добавлен 27.09.2015Аналіз фінансового стану підприємства. Економічна характеристика основних показників діяльності організації. Методика проведення аудиту витрат на підприємстві. Особливості організації податкового обліку витрат компанії в умовах комп’ютерних технологій.
дипломная работа [834,6 K], добавлен 04.10.2015Порядок визнання, класифікація та завдання обліку доходів від реалізації продукції. Особливості аудиту, синтетичний та аналітичний облік доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) в СФГ "Котон". Шляхи удосконалення обліку та аудиту на підприємстві.
дипломная работа [110,2 K], добавлен 06.11.2011Ведення фінансової бухгалтерії в Україні як обов'язкове. Форма організації бухгалтерського обліку, облікова політика. Форма та зміст фінансової звітності. Особливості обліку інвестиційної нерухомості. Витрати: поняття, класифікація та умови визнання.
реферат [31,2 K], добавлен 26.10.2010Сутність і синтетичний облік витрат підприємства. Облік доходів та результатів діяльності. Документальне оформлення обліку витрат і доходів на ВАТ "Вінтер". Інформація про види продукції та послуг. Методика і організація обліку витрат на інновації.
магистерская работа [294,7 K], добавлен 26.12.2010Загальна характеристика ДП "Коростенський лісгосп АПК", технологія його виробництва. Особливості організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на підприємстві. Специфіка організації обліку грошових коштів на підприємстві.
дипломная работа [478,5 K], добавлен 13.05.2014Виникнення витрат на виробництво продукції. Витрати в бухгалтерському розумінні. Формування бухгалтерського обліку. Значення і завдання обліку загальновиробничих витрат. Прийоми і методи дослідження в обліку, аналізі і аудиті загальновиробничих витрат.
дипломная работа [840,9 K], добавлен 24.02.2012Основи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в системі управління підприємством, його сучасний стан та перспективи вдосконалення. Бухгалтерський апарат, його структура та функції, організація праці персоналу, форми та методи обліку.
курсовая работа [312,0 K], добавлен 23.07.2010Зміст та етапи розвитку бухгалтерського обліку, його форми та принципи, особливості організації в бюджетних установах. Облікова політика підприємств. Сучасні підходи до складання фінансової звітності. Основи регулювання та контролю бухгалтерського обліку.
курсовая работа [415,8 K], добавлен 04.08.2011Система бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту основних засобів на ПАТ "Кредмаш". Облік надходження, визначення вартості, зносу основних засобів на підприємстві, нарахування амортизації, ремонту, модифікації, переоцінки, інвентаризації та вибуття ОЗ.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 24.10.2014Значення бухгалтерського обліку в діяльності організації, його принципи та правове регулювання, міжнародні стандарти. План рахунків та його характеристика. Організація обліку грошових коштів та операцій над ними. Облік товарно-матеріальних цінностей.
учебное пособие [369,1 K], добавлен 01.07.2009- Поняття малого підприємства, суб’єкти, об’єкти та принципи організації обліку на малому підприємстві
Поняття "мале підприємство", класифікація организацій в залежності від обсягів господарського обороту підприємства і чисельності працівників. Організація бухгалтерського обліку на малому підприємстві. Облік праці і заробітної плати на малих підприємствах.
реферат [17,4 K], добавлен 11.09.2012 Поняття та економічна сутність витрат підприємства, головний зміст, основні етапи та методика правового регулювання їх обліку, аналізу і аудиту. Вивчення та оцінка стану обліку витрат, шляхи удосконалення даного процесу на СТОВ "Старокотельнянське".
дипломная работа [274,1 K], добавлен 18.12.2013Сутність та класифікація витрат підприємства. Організація обліку та облікова політика ТОВ "Полімер Технопак". Облік витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції (робіт та послуг), автоматизація та шляхи удосконалення витрат на підприємстві.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 25.05.2014Призначення управлінського обліку, його методи та способи. Проблеми управлінського обліку в Україні. Організація управлінського обліку на прикладі підприємства ПАТ "Комсомолець". Проблеми вдосконалення управлінського обліку та аналізу на підприємствах.
курсовая работа [240,7 K], добавлен 28.05.2013Організація та методики обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на рахунках в банку. Інформаційні системи та технології обліку. Теорія аналізу фінансової діяльності підприємства. Оцінка фінансово-господарської діяльності ПП "Івасюк Федір Петрович".
курсовая работа [500,7 K], добавлен 21.10.2010Порядок формування та основні елементи облікової політики щодо обліку доходів і результатів від реалізації продукції у сільському господарстві. Оцінка стану обліку і аудиту від реалізації продукції в СФГ "Котон", шляхи його удосконалення і систематизації.
дипломная работа [109,7 K], добавлен 10.11.2011Економічний зміст і нормативне регулювання реалізації продукції. Оцінка стану організації бухгалтерського обліку розрахунків на ТОВ "Куземинське", аналіз обліку реалізації продукції, робіт та послуг на підприємстві. Розробка заходів щодо їх вдосконалення.
дипломная работа [556,7 K], добавлен 23.07.2010