Методика і принципи бухгалтерського обліку нематеріальних активів

Схематично відображення операцій в бухгалтерському обліку в розрізі синтетичних рахунків по надходженню нематеріальних активів можна представити наступним чином (див. табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Кореспонденція рахунків при надходженні нематеріальних активів

N п/п	Зміст операції	Рахунки, що використовуються
Дебет	Кредит
1.	Покупка в ході діяльності
	підприємства	04	50,51,52,90,92
2.	Внесення в якості вкладу засновників
	до статутного фонду	04	85
3.	Безкоштовне одержання	04	88
4.	Нараховано іншим підприємствам за
	куплені у них об'єкти нематеріальних
	активів з подальшою оплатою	04	76

Важливе значення в бухгалтерському обліку нематеріальних активів має документальне оформлення їх надходження, оскільки даний вид активів характеризується відсутністю фізичної структури і контроль за фактичною наявністю об'єктів нематеріальних активів утруднений. Відповідно до вимог Положення про бухгалтерські документи і принципів бухгалтерського обліку оприбуткування того або іншого об'єкта нематеріальних активів проводиться на основі певних первинних документів. Такими первинними документами є акти прийому нематеріальних активів (див. додаток А), які фіксують факт надходження і введення в експлуатацію нематеріальних активів. Основні вимоги до такого документа - докладний опис характеристик об'єкта, наявність інформації про його первинну вартість, норму амортизації, термін експлуатації і інші необхідні дані. Такий документ повинен бути оформлений відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку. (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88).

При оприбуткуванні об'єктів нематеріальних активів повинні бути представлені документи, підтверджуючі їх реальну наявність. Так. наприклад, право користування землею повинне бути підтверджено необхідною документацією, оформленою у встановленому законодавством порядку. При купівлі прав на промислові зразки або винаходи повинні бути представлені свідоцтва і ліцензії, підтверджуючі їх. Придбання авторських прав підтверджується маючим юридичну силу договором купівлі-продажу, укладеним між продавцем цих прав і підприємством, яке придбаває їх. Купівля ноу-хау повинна бути підтверджена його повним словесним або зображальним описом.

Придбання нематеріальних активів відповідно до чинного законодавства може проводитися за рахунок прибутку, отриманого від реалізації продукції, виробів, робіт, послуг, а також інших видів господарської діяльності; прибутку від цінних паперів: грошових внесків учасників; позикових коштів і інших джерел.

Чинне законодавство також визначає перелік типових форм первинного обліку об'єктів нематеріальних активів, які повинні використовуватися на підприємствах і організаціях всіх форм власності (див. додатки 3-Л). У їх число входять:

1. Журнал реєстрації заявок на об'єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки). Даний журнал призначений для реєстрації всіх заявок на об'єкти інтелектуальної власності, які створені на підприємстві або організації у зв'язку з виконанням службових обов'язків або за дорученням роботодавця. Реєстрація здійснюється на день надходження в патентний або інший відділ, на який покладене виконання відповідних функцій письмового повідомлення про створений об'єкт промислової власності.

2. Журнал реєстрації використаних об'єктів промислової власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків). Реєстрації в даному журналі підлягають винаходи, корисні моделі, промислові зразки, викори-

стані у власному виробництві по власних патентах, по придбаних ліцензіях, а також винаходи і промислові зразки, використані по авторських свідоцтвах. Винахід у вигляді пристрою, матеріалу, штаму, культури кліток, корисної моделі, а також промислові зразки вважаються використаними з дати початку їх використання в продукції, шо випускається. Винахід у вигляді того або іншого технологічного способу випуску продукції вважається використаним з моменту його використання у виробничому (технологічному) процесі. Винаходи, корисні моделі, промислові зразки, які визнані придатними для промислової експлуатації після експериментальної перевірки, вважаються використаними з дати передачі зразка (партії, серії), засобу в експлуатацію.

3. Заявка на раціоналізаторську пропозицію. Даний документ повинен прямувати в письмовій формі у відповідні відділи підприємства, якого торкається раціоналізаторська пропозиція. Рішення відносно визнання пропозиції раціоналізаторським або про його відхилення повинне бути прийнято в місячний строк з дня надходження заявки на раціоналізаторську пропозицію. Порядок розгляду заявки на раціоналізаторську пропозицію, а також прийняття відповідного рішення встановлюється підприємством або організацією самостійно.

4. Журнал реєстрації раціоналізаторських пропозицій. Дана форма призначена для реєстрації заявок на раціоналізаторські пропозиції, а також використаних раціоналізаторських пропозицій.

При цьому, ще раз підкреслимо, що незважаючи на те, що на вимогу даної інструкції у вищенаведені первинні документи повинні бути включені відомості про об'єкти нематеріальних активів, підприємства-власники таких об'єктів інтелектуальної власності розглядати їх як нематеріальні активи не можуть, тому що ці нематеріальні активи були створені безпосередньо на самому підприємстві, і, відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні до таких віднесені бути не можуть. Очевидна необхідність усунення даного протиріччя українського законодавства не тільки із зарубіжними стандартами обліку, але і зі здоровим глуздом.

Розглянемо питання, пов'язані з амортизацією нематеріальних активів. Під терміном "амортизація" нематеріальних активів слід розуміти "поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скорегованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань" [36].

Відповідно до законодавства України, що регламентує порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності, "вартість нематеріальних активів погашається віднесенням на затрати виробництва і обігу по нормах, визначених, виходячи з встановленого терміну їх використання. Не нараховується знос на "ноу-хау", гудвіл, знаки для товарів і послуг і інше, вартість яких не зменшується в процесі їх використання. Списання таких нематеріальних активів відображається по дебету рахунку 88 "Фонди спеціального призначення", субрахунок "Прибуток, використаний на капітальні вкладення і придбання нематеріальних активів" і кредиту рахунку "Нематеріальні активи". Знос нематеріальних активів враховується і відображається в звітності окремо" [80].

Термін корисного використання визначається рядом чинників, а саме:

1) нормами законодавства або умовами контрактів;

2) моральним зносом і конкурентною боротьбою, які можуть значно зменшити величину строку корисного використання;

3) тим. що об'єкт нематеріальних активів може складатися з ряду компонентів і при цьому термін корисного використання кожного з них може варіюватися в широких межах та інш.

При цьому істотною проблемою може явитися те. що в цілому ряді випадків визначити період корисного використання неможливо. Відносно таких нематеріальних активів законодавством України передбачено слідуюче: "Якщо неможливо визначити термін корисного використання нематеріальних активів, норми зносу встановлюються з розрахунку на 10 років (але не більше за термін діяльності підприємства)" [80]. Аналогічний підхід використовується і за рубежем. Комітетом по міжнародних стандартах обліку встановлений "розумний період використання", який не повинен перевищувати 40 років. Необхідно також мати на увазі, що період корисної служби конкретного об'єкта нематеріальних активів може бути меншим нормативного.

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" для амортизації нематеріальних активів вимагає застосування тільки лінійного методу, згідно з яким "кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації ... протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації". Крім того, підприємства можуть самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації нематеріальних активів придбаних після набуття чинності Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за слідуючими нормами (у розрахунку на календарний рік):

1-й рік експлуатації - 15 відсотків;

2-й рік експлуатації - ЗО відсотків;

3-й рік експлуатації - 20 відсотків;

4-й рік експлуатації - 15 відсотків;

5-й рік експлуатації - 10 відсотків;

6-й рік експлуатації - 5 відсотків;

7-й рік експлуатації - 5 відсотків.

Зазначене рішення не може бути прийняте підприємствами, що випускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на які встановлюються (регулюються) державою або підприємствами, які визнані такими, що займають монопольне становище на ринку. Облік таких нематеріальних активів ведеться окремо по кожному об'єкту. Амортизаційні відрахування нараховуються на балансову вартість таких об'єктів, яка дорівнює їх первісній вартості, збільшеній на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням таких активів [36].

У той же час. за рубежем таких обмежень не існує і компанії мають право застосовувати будь-який з методів прискореної амортизації. Єдина умова, що висувається при цьому - пояснення необхідності використання того або іншого методу амортизації і розрахунку терміну корисного використання. Комітет по міжнародних стандартах обліку передбачає "... проводити нарахування амортизації по об'єктах нематеріальних активів до цілковитого погашення їх первинної вартості. Але якщо по яких-небудь об'єктах існує упевненість, що їх вартість протягом тривалого періоду часу буде постійною, то по таких об'єктах знос нараховуватися не повинен" [112, раг.1580.58]. До таких видів нематеріальних активів звичайно відносять права на торгові марки і товарні знаки, "ноу-хау" і інш.

Розглянемо порядок обліку амортизації в системі рахунків. Необхідно зазначити, що в міжнародній практиці існує два підходи до відображення амортизації нематеріальних активів в бухгалтерському обліку. Суть першого методу полягає в слідуючому. При надходженні об'єктів нематеріальних активів на підприємство їх вартість занотовується по дебету рахунку 04 "Нематеріальні активи", а по кредиту цього ж рахунку - в кореспонденції з рахунками витрат і обігу відображають величину амортизаційних відрахувань за звітний період. У кінці встановленого терміну використання нематеріальні активи списуються з балансу. Це так зване пряме списання. До числа недоліків даного методу відносять неможливість уявтення розгорненої інформації про первинну вартість нематеріальних активів і суму амортизації, нараховану по них, оскільки він передбачає щомісячне списання вартості нематеріальних активів безпосередньо з рахунку 04 "Нематеріальні активи". Раніше цей метод використовувався в акціонерних товариствах. У даний час його використання законодавством України не передбачається.

Більш широко використовується другий метод, відповідно до якого амортизаційні відрахування нагромаджуються окремо на пасивному регулюючому рахунку 02/3 "Знос нематеріальних активів". Запис по кредиту цього рахунку також робиться в кореспонденції з рахунками витрат виробництва і обігу (20 "Основне виробництво", 25 "Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати", 44 "Витрати обігу"). Якщо по закінченні терміну амортизації деякі види нематеріальних активів продовжують приносити прибуток, нарахування амортизації припиняється, але вартість цих об'єктів залишається в активі підприємства до повного вичерпання виробничих можливостей.

Розрахунок амортизації нематеріальних активів робиться у відповідній відомості (див. додаток Б).

Розглянемо порядок розрахунку амортизації і відображення її нарахування в обліку на конкретному прикладі.

Приклад. Припустимо, підприємство придбало виняткову ліцензію на право використання патенту. Підприємство оцінило, що зможе отримувати прибуток від використання даного об'єкта нематеріальних активів тільки протягом 8 років (оскільки після закінчення цього терміну, відповідно до ліцензійного договору, ліцензіар дістає право на надання даної ліцензії необмеженому колу осіб). Вартість ліцензії - 120000 грн.

Виходячи з цього, норма річних амортизаційних відрахувань по даній ліцензії складе 15000 грн. або 12.5% при місячній нормі в розмірі 1.04%, а місячна - 1250 грн.

У бухгалтерському обліку підприємства повинен бути зроблений слідуючий запис:

Дебет рахунку 26 "Загальногосподарські витрати" 1250 грн. Кредит рахунку 02/3 "Знос нематеріальних активів" 1250 грн.

При використанні першого методу нарахування амортизації в бухгалтерському обліку цього підприємства був би зроблений такий запис:

Дебет рахунку 26 "Загальногосподарські витрати" 1250 грн. Кредит рахунку 04 "Нематеріальні активи" 1250 грн.

Аналітичний облік по рахунку 02/3 "Знос нематеріальних активів" ведеться на підприємствах в розрізі окремих видів нематеріальних активів, які має в своєму розпорядженні підприємство. Схематично відображення операцій в бухгалтерському обліку в розрізі синтетичних рахунків по обліку амортизації нематеріальних активів можна подати наступним чином (див. табл. 2.15).

Таблиця 2.15 Кореспонденція рахунків при амортизації нематеріальних активів

N п/п	Зміст операції	Рахунки. що використовуються
Дебет	Кредит
1.	Метод нарахування амортизації
	шляхом прямого зменшення вартості	20,25,26,43.
	нематеріальних активів.	44 і інші	04
2.	Нарахування амортизації з
	віднесенням її на рахунки витрат і	20,23,25,26.
	рахунок амортизації.	29,43,44 і інш.	02/3
3.	Списання сум нарахованого зносу до
	моменту вибуття об'єктів нема
	теріальних активів.	02/3	46

Зупинимося також на питанні нарахування амортизації окремих видів нематеріальних активів відповідно до вимог бухгалтерського обліку зарубіжних країн.

Патенти. Вартість патентів повинна погашатися шляхом нарахування амортизації протягом офіційного терміну їх використання або протягом більш тривалого періоду (у випадку, якщо тривалість даного періоду перевершує термін, протягом якого очікується отримання прибутку на даний вигляд нематеріальних активів), в залежності від того, який з періодів коротше. Якщо термін діставання компанією права власності на патент збігається з моментом його видачі і передбачається, що він (патент) буде приносити прибуток протягом всього терміну його дії, то. відповідно до міжнародних стандартів, амортизація повинна нараховуватися протягом 17 років.

У тому випадку, якщо передбачається, шо патент буде використовуватися протягом 5 років, то і амортизація повинна нараховуватися протягом 5 років.

Всі затрати по реєстрації, офіційному оформленню і захисту патенту повинні бути віднесені на рахунок "Патенти". Ці витрати нарівні з купованою ціною патенту повинні погашатися шляхом нарахування амортизації. При нарахуванні амортизації частіше всього проводиться кредитування рахунку "Патенти". Рідше нарахована амортизація може відноситися на рахунок "Амортизація патентів".

Приклад. Припустимо, підприємство володіє патентом, вартість якого складає 102000 дол. США. Термін корисного використання - 17 років. Застосовується метод прямолінійного нарахування амортизації. У бухгалтерському обліку підприємства в кінці кожного року повинен бути зроблений наступний запис:

Дт "Витрати по амортизації патенту" ("Раїепї Атопігаїіоп Ехрепае") 6000 дол. Кт "Патенти" ("Раїешк") 6000 дол. або Дт "Витрати по амортизації патенту" ("Раїепі Атогіігаїіоп Ехрепхе") 6000 дол. Кт "Амортизація патентів" ("Асситиіаіегі Раїепг Атопігаїіоп") 6000 дол.

Авторське право. У переважній більшості випадків термін корисного використання даного виду нематеріальних активів менший, ніж офіційний період дії. Тому, вартість авторського права повинна бути погашена протягом періоду часу, коли передбачається отримання прибутку по даному активу. Оскільки при визначенні даного періоду у компаній виникають значні труднощі, рекомендується здійснювати нарахування амортизації протягом максимально короткого строку.

Організаційні витрати. Як зазначалось нами вище (1.2), організаційні витрати відносяться, у відповідності з загальноприйнятою міжнародною практикою, до нематеріальних активів. Погашаються (списуються) такі витрати шляхом нарахування амортизації впродовж кількох років. У Франції, наприклад, період їх списання (амортизації) не повинен перевищувати п'яти років. В США, за стандартом бухгалтерського обліку, дозволяється амортизувати організаційні витрати впродовж сорока років. Водночас податковим регулюванням дозволяється амортизувати їх впродовж п'яти років. Виходячи з цього, в практиці підприємства амортизують організаційні витрати, як правило, за п'ять років.

Нараховані суми амортизації відображаються в обліку записом:

Дебет рахунку "Витрати на амортизацію організаційних витрат" Кредит рахунку "Амортизація організаційних витрат" Допускається також пряме їх списання з рахунку нематеріальних активів (організаційних витрат).

Розглянемо тепер облік вибуття нематеріальних активів. Передусім необхідно зазначити, що вибуття нематеріальних активів може відбуватися внаслідок різних причин, а саме: повної амортизації первинної вартості об'єкта нематеріальних активів; реалізації: безкоштовної передачі; списання з балансу до повного погашення вартості; використання в якості вкладень (див. рис. 2.1).

У обліку ці варіанти вибуття нематеріальних активів відбиваються таким чином.

Вибуття таких об'єктів нематеріальних активів як "ноу-хау", гудвіл (ділова репутація), знаки для товарів і послуг, вартість яких не зменшується

Види вибуття нематеріальних активів

Неповна амортизація

Використання як вкладення

Рисунок 2.1 Види вибуття нематеріальних активів в процесі їх використання, відбивається в регістрах бухгалтерського обліку слідуючим записом:

Дебет рахунку 88 "Фонди спеціального призначення", субрахунок "Прибуток, використаний на капітальні вкладення і придбання нематеріальних активів"

Кредит рахунку 04 "Нематеріальні активи".

При вибутті об'єкта нематеріальних активів, по якому був повністю нарахований знос, робиться слідуючий бухгалтерський запис:

Дебет рахунку 02/3 "Знос нематеріальних активів".

Кредит рахунку 04 "Нематеріальні активи".

Розглянемо відображення даного випадку вибуття, виходячи з конкретних числових даних, приведених в попередньому прикладі. Підприємство після закінчення 8 років користування наданою ліцензією списує її. При цьому робиться слідуючий запис:

Дебет рахунку 02/3 "Знос нематеріальних активів" 120000 грн. Кредит рахунку 04 "Нематеріальні активи" 120000 грн.

Якщо вибуття об'єкта нематеріальних активів відбувається до моменту повного нарахування зносу, то недонарахована сума амортизації відноситься на збитки. Припустимо, що підприємство, вказане в нашому прикладі, змушене внаслідок ряду причин списати з балансу дану ліцензію після п'яти

років її використання. При такому варіанті вибуття в обліку повинен бути зроблений слідуючий запис:

Дебет рахунку 80 "Прибутки і збитки" 45000 грн. Дебет рахунку 02/3 "Знос нематеріальних активів" 75000 грн. Кредит рахунку 04 "Нематеріальні активи" 120000 грн.

При реалізації нематеріальних активів результати від реалізації відносяться на рахунок 80 "Прибутки і збитки". Допустимо, що підприємство придбало не виняткову, а повну ліцензію, яку вирішило реалізувати за 160000 грн. після п'яти років її використання. У обліку проводиться слідуючий запис:

1) Списується первісна вартість ліцензії:

Дебет рахунку 02/3 "Знос нематеріальних активів" 75000 грн. Дебет рахунку 46 "Реалізація" 45000 грн. Кредит рахунку 04 "Нематеріальні активи" 120000 грн.

2) Передача ліцензії

Дебет рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами 160000 грн. і кредиторами" Кредит рахунку 46 "Реалізація" 160000 грн.

3) Нарахування ПДВ

Дебет рахунку 46 "Реалізація" 6668 грн. Кредит рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом" 6668 грн.

4) Визначення фінансового результату від реалізації

Дебет рахунку 46 "Реалізація" 108332 грн. Кредит рахунку 80 "Прибутки і збитки" 108332 грн.

5) Оплата покупцем отриманої ліцензії

Дебет рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" 160000 гри.

Кредит рахунку 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" 160.000 гри.

У разі безкоштовної передачі нематеріапьних активів іншому підприємству, їх залишкова вартість і сума ПДВ списується за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства, або фондів, які створюються підприємством.

При цьому, як і в попередньому прикладі, використовується рахунок 46 "Реалізація", а також рахунок 81 "Використання прибутку".

Якщо причиною вибуття нематеріальних активів є здійснення короткострокових або довготривалих фінансових вкладень за рахунок цих нематеріальних активів, то при цьому в кореспонденції з рахунком 04 "Нематеріальні активи" використовується рахунок 58 "Фінансові вкладення".

У нашому прикладі дана операція повинна бути відображена таким чином:

Дебет рахунку 58 "Фінансові вкладення" Кредит рахунку 04 "Нематеріальні активи" 120000 грн. 120000 грн.

Основою для вибуття об'єкта нематеріальних активів є акт про вибуття нематеріальних активів.

Схематично відображення операцій в бухгалтерському обліку в розрізі синтетичних рахунків по обліку вибуття нематеріальних активів можна подати наступним чином (див. табл. 2.16).

Щорічно підприємства мають право проводити індексацію балансової вартості нематеріальних активів. Коефіцієнт індексації при цьому, визначається за формулою (2.11).

Кі = [І(а-1) - 10]:100 (2.11)

де І(а-1) - індекс інфляції року. за результатами якого провадиться індексація [36].

Таблиця 2.16 Кореспонденція рахунків при вибутті нематеріальних активів

N п/п Зміст операції	Рахунки, що використовуються
Дебет	Кредит
1.	Списання при повній амортизації первин
	ної вартості об'єкта нематеріальних активів	02/3	04
2.	Віднесення недонарахованої суми аморти
	зації на збитки у разі вибуття об'єктів не
	матеріальних активів до повного погашення
	їх вартості	80	04
3.	Реалізація об'єкта нематеріальних активів	46	04
4.	Безкоштовна передача об'єкта нема
	теріальних активів	46	04
5.	Фінансові вкладення за рахунок об'єкта не
	матеріальних активів	58	04
6.	Списання нематеріальних активів, по яких
	не нараховується знос	88	04

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

При застосуванні прискореного методу амортизації коефіцієнт індексації не застосовується.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні і згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків для підтвердження правильності і достовірності даних бухгалтерського обліку і звітності, всі підприємства, об'єднання і їх госпрозрахункові підрозділи незалежно від форм класності зобов'язані провести інвентаризацію майна (в т.ч. нематеріальних активів). коштів і фінансових зобов'язань [44].

Проведення інвентаризації як нематеріальних активів, так і інших цінностей є обов'язковим в наступних випадках:

1) при передачі майна державного підприємства в оренду, його приватизації, перетворенні в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

2) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилася не раніше 1 жовтня звітного року;

3) при зміні матеріально відповідальних осіб;

4) при встановленні фактів крадіжки або зловживань, псування цінностей;

5) по рішенню судово-слідчих органів;

6) у разі техногенних аварій, пожежі або стихійного лиха;

7) при передачі підприємств і їх структурних підрозділів;

8) при ліквідації підприємств.

При проведенні інвентаризації нематеріальних активів необхідно:

1) встановити їх фактичну наявність;

2) визначити надлишок або недостачу нематеріальних активів шляхом зіставлення даних про їх фактичну наявність з даними бухгалтерського обліку;

3) виявити нематеріальні активи, які частково втратили свою первинну вартість, а також ті активи, які не використовуються;

4) перевірити відповідність порядку і вимогам по зберіганню об'єктів нематеріальних активів;

5) перевірити реальність вартості зарахованих на баланс нематеріальних активів.

При проведенні раптових інвентаризацій всі об'єкти нематеріальних активів повинні бути підготовлені до інвентаризації в присутності інвентаризаційної комісії, у всіх інших випадках - завчасно. Об'єкти повинні бути згруповані і розсортовані по основних видах і типах.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах рішенням їх керівника повинні створюватися постійно діючі інвентаризаційні комісії. до складу яких включають керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера і керівника підприємства або його заступника. Результати інвентаризації оформляються актом (див. додаток Ж).

У ході інвентаризації можуть бути виявлені невраховані нематеріальні активи. Вони повинні бути в обов'язковому порядку оприбутковані. При цьому, на бухгалтерських рахунках робиться запис:

Дебет рахунку 04 "Нематеріальні активи". Кредит рахунку 88 "Фонди спеціального призначення":

Інвентаризація також може виявити нестачу об'єктів інтелектуальної власності. Нестачі відбиваються наступним чином:

1) на первинну вартість бракуючих нематеріальних активів:

Дебет рахунку 46 "Реалізація", Кредит рахунку 04 "Нематеріальні активи";

2) на суму нарахованого зносу по бракуючому об'єкту:

Дебет рахунку 02/3 "Знос нематеріальних активів". Кредит рахунку 46 "Реалізація";

3) на залишкову вартість:

Дебет рахунку 84 "Недостачі і втрати від псування цінностей", Кредит рахунку 46 "Реалізація".

При встановленні винних вартість нестач гаситься за рахунок цих осіб. У цьому випадку робляться слідуючі бухгалтерські записи:

1) Дебет рахунку 72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку"

Кредит рахунку 84 "Недостачі і втрати від псування цінностей"

2) на суму різниці між залишковою вартістю нестач нематеріальних активів, віднесеної за рахунок винних осіб та сумою збитку підрахованою згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.96 р. №116 (із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.97 р. №34):

Дебет рахунку 72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку".

Кредит рахунку 83/3 "Різниця між обліковими та роздрібними цінами по бракуючим товарно-матеріальним цінностям".

3) відшкодування відповідальними особами суми збитків Дебет рахунку 50 "Каса" або Дебет рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" або Дебет рахунку 70 "Розрахунки по оплаті праці" або Кредит рахунку 72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку".

4) відображення суми, яка повинна бути перерахована до бюджету (різниця між обліковою вартістю нестачі та сумою збитків):

Дебет рахунку 83/3 "Різниця між обліковими та роздрібними цінами по бракуючим товарно-матеріальним цінностям".

Кредит рахунку 68 "Розрахунки з бюджетом"

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за мінусом амортизаційних відрахувань) . але не нижче 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з врахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв-А) х інф + ПДВ + Азб] х 2, (2.7)

де Рз - розмір збитків;

Бв - балансова вартість на момент виявлення нестачі;

А - амортизаційні відрахування;

інф - загальний індекс інфляції;

ПДВ - податок на додану вартість:

Азб - розмір акцизного збору;

Розглянемо основні підходи до відображення в балансі інформації про нематеріальні активи. У даний час міжнародні стандарти обліку, що розробляються КМСО, не регламентують в повному обсязі порядок відображення в балансі даних про нематеріальні активи. У зв'язку з суперечністю даного питання часом навіть економісти одних і тих же країн вирішують цю проблему по-різному.

Причиною протилежних поглядів багато в чому є сама сутність даного виду активів, оскільки найчастіше нематеріальні активи визначають як активи, які, по-перше, "в недостатній мірі матеріальні", і по-друге, майбутній прибуток від їх використання невизначений. Згідно ж з чинними стандартами обліку і звітності, включення об'єкта в актив балансу правомочне лише при дотриманні слідуючих умов:

1) грошова оцінка об'єкта обгрунтована;

2) існує упевненість в отриманні господарських ресурсів або прибутку. пов'язаних з даним об'єктом;

3) інформація, що характеризує об'єкт, достовірна;

4) одиниця, що включається, повинна відповідати критерію "відчуженості", тобто повинна існувати можливість продажу об'єкта окремо від інших активів підприємства [111].

У зв'язку з відмінністю цих визначень багато які економісти вважають. що нематеріальні кошти не можуть бути включені в баланс, оскільки вони по суті не є активами. Свою позицію вони підкріплюють твердженнями про те. що. по-перше, ці кошти не відповідають ознаці відчуженості (не можна, наприклад, продати ділову репутацію підприємства окремо від самого підприємства або реалізувати товарний знак або торгову марку, не продаючи при цьому ділову репутацію), по-друге, можливий прибуток від використання "невідчутних ресурсів" надто невизначений і говорити про нього з якою б то не було мірою упевненості не представляється можливим. Тому прихильники даного підходу пропонують не розглядати "невідчутні кошти" як активи, а погашати їх вартість з прибутку, якщо мова йде про витрати на НДДКР, товарний знак або торгову марку і інші подібного виду витрати, або ж за рахунок власного капіталу (ділова репутація фірми, різні права) [119]. Противники такого підходу вважають, що ці кошти "являють собою майбутні господарські вигоди, за які була виплачена компенсація" [114, С.32], і неодмінно повинні розглядатися як активи. Вважається також, що автоматичне включення в собівартість продукції таких видів нематеріальних активів, як витрати на НДДКР, спотворить дані про прибутки підприємства і не буде сприяти збільшенню інвестицій в сферу НДДКР і подібні їй.

Розходження у визначеннях нематеріальних активів і положень КМСО, які приведені вище, є також причиною неоднозначного підходу до питання про можливість і необхідність нарахування амортизації на "невідчутні кошти", а також до питання, як повинна визначатися оптимальна тривалість їх використання.

Противники нарахування амортизації на нематеріальні активи як основні свої аргументи приводять слідуючі:

1) "невідчутні ресурси" не можуть вважатися активами і тому нарахування на них амортизації неправомірно;

2) при нарахуванні амортизації на різні права, товарні знаки або торгові марки, ділову репутацію фірми має місце повторний рахунок, оскільки з одного боку робляться витрати на підтримку цієї вартості, а з іншого боку відбувається нарахування амортизації на набуту вартість цих коштів:

3) вартість таких нематеріальних активів, як ділова репутація фірми, товарний знак або торгова марка і інших подібних активів, не зменшується згодом, оскільки постійно підтримується за рахунок відповідних витрат.

Опоненти ж вважають, що ніяких відмінностей між нематеріальними активами і іншими видами необоротних активів не існує, оскільки їх використовують з метою отримання економічної вигоди. Якщо на нематеріальні активи не буде нараховуватися амортизація, то буде порушений принцип відповідності між витратами і доходами, оскільки при розрахунку надходжень не будуть враховані всі витрати, які зумовили ці надходження, і прибутки будуть завищені.

Що стосується визначення періоду нарахування амортизації на нематеріальні активи, то і тут немає єдиного підходу. Так, одні економісти вважають, що він повинен бути обмежений терміном корисного використання активу, інші сперечаються про оптимальну тривалість цього періоду, а треті не визнають ніяких обмежень для цього періоду.

Відповідно до приведених підходів диференціюється і методика відображення даних про нематеріальні активи в різних країнах. Так, що стосується ділової репутації, більшість країн підходить до даного питання досить гнучко, що відповідає міжнародним стандартам, які є в цій області. Ці стандарти передбачають можливість капіталізації умовної вартості ділової репутації як активу. Амортизація передбачається протягом всього терміну корисного використання, але не більше за 5 років в Японії, 10 років в Швеції і Нідерландах, 20 років в Австралії і 40 років в США і Канаді.

Найближчим часом мається намір внести в систему міжнародних стандартів обліку положення про заборону негайного списання вартості нематеріальних активів (крім витрат на НДДКР), а також про обмеження періоду нарахування амортизації терміном не більш п'яти років. Передбачається, що даний період може бути збільшений до 20 років, якщо його застосування є виправданим.

В Україні в балансах підприємств приводиться інформація тільки по тих видах нематеріальних активів, які відповідають "Положенню про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні". Нематеріальні ак-

тиви повинні бути відображені "...в балансі в сумі витрат на купівлю і приведення їх в стан, в якому вони придатні до використання, відповідно до запланованої мети" [72]. Крім того, в активі балансу приводяться дані про знос і залишкову вартість об'єктів нематеріальних активів. Інформація про склад нематеріальних активів також відбивається в додатку до балансу. У розділі 5 "Наявність і рух нематеріальних активів" дається їх більш детальна характеристика (див. додаток Д).

Спираючись на проведений аналіз, ми вважаємо що чинне законодавство України повинно дати можливість вітчизняним підприємствам відображати в балансах не тільки придбані на стороні, а й створені безпосередньо силами самих підприємств нематеріальні активи: організаційні витрати, НДДКР і деякі інші. Це, на наш погляд, в значній мірі прискорить об'єктивний процес уніфікації системи обліку в Україні з міжнародною теорією і практикою обліку.

2.3 Організація машинної обробки і аналізу облікової інформації на ЕОМ

Необхідність підвищення ефективності управління економікою в умовах автоматизації виробництва зумовлює потребу у використанні- інформаційних технологій, в основі яких лежать системи автоматизованих робочих місць (АРМ). Важливе місце при цьому займають питання автоматизації обробки облікової інформації і створення програмно-технічних систем комплексної комп'ютеризації робочих місць бухгалтерів, що продиктовано, передусім, слідуючими чинниками:

1) істотне збільшення обсягу інформації, що обробляється, викликане ускладненням структурних взаємозв'язків економіки:

2) ріст номенклатури продукції, що випускається;

3) підвищення складності виробів, що випускаються і технології їх виробництва, викликане прискоренням науково-технічного прогресу і збільшенням числа технологічних зв'язків;

4) необхідність росту продуктивності праці;

5) підвищення вимог до якості управління, точності оцінок і рішень, що приймаються;

6) наявність великого числа задач з високим рівнем формалізації і високою мірою трудомісткості (це, передусім, задачі обліку, аналізу і статистики).

Опис постановки задачі.

Розглянемо можливості автоматизації обліку і аналізу даних про нематеріальні активи з використанням ЕОМ на практиці. Застосування електронно-обчислювальної техніки дозволяє ефективно вирішувати комплекс задач обліку нематеріальних активів на функціональному АРМ бухгалтера. Основна мета, що переслідується при цьому, - підвищення ефективності праці працівників обліку, яке досягається при використанні автоматизованих засобів обробки даних. Даний комплекс включає в себе слідуючі задачі:

- облік надходження;

- облік амортизації;

- облік вибуття нематеріальних активів.

Зупинимося більш детально на задачі обліку амортизації. Основне призначення задачі - автоматизація розрахунків амортизаційних відрахувань за звітний період часу і аналіз зміни результуючих показників при зміні первинних даних. Дана задача відноситься до класу простих задач аналізу і повинна бути вирішена на основі використання програмного пакету ЬОТи8 1-2-3 в середовищі М5 008 на ІВМ-сумісних персональних комп'ютерах. Розв'язання задачі здійснюється працівниками бухгалтерії підприємства в дворівневому режимі:

1) введення і обробка облікових даних;

2) отримання підсумкової інформації з її використанням при формуванні звітів. Надалі, отримані дані повинні використовуватися загалом по підприємству для розв'язання питань контролю, аналізу і аудиту.

Вихідна інформація.

Вихідна інформація, що набувається при розв'язанні цієї задачі, повинна бути подана у вигляді типової відомості розрахунку амортизаційних відрахувань нематеріальних активів в формі машинограми на паперових носіях інформації (див. додаток Б).

Основні вимоги, що пред'являються до вихідної інформації, можна представити таким чином:

1) наявність необхідних реквізитів, а саме, дати створення документа, номер, показники контролю, обліку і аналізу, їх кількісна та інші характеристики;

2) достовірність даних;

3) своєчасність представлення інформації.

Таблиця 2.17 Опис вихідних повідомлень

№	Найменування	Ідентифі	Форма	Періодичність	Одержувач
п/п	відомості	катор	представ	представлення	інформації
		відомості	лення
1.	Відомість розра	В-016	Машино-	Щомісяця	Бухгалтерія
	хунку амортиза		грамма
	ційних відраху
	вань нема
	теріальних ак
	тивів

Вхідна інформація.

Вхідна інформація може бути представлена на паперових і машинних носіях - машиночитабельних первинних документах, призначених дтя обліку конкретних господарських операцій з обов'язковим включенням слідуючих показників і реквізитів: дата і найменування господарської операції, номер документа, показники контролю, обліку і аналізу, їх кількісна і сумова характеристика. У даній задачі як вхідна інформація розглядається акт прийому нематеріальних активів на паперових носіях інформації.

Таблиця 2.18 Опис вхідних повідомлень

№	Найменування	Ідентифі	Форма	Періодич	Джерело
п/п		катор	представлення	ність отри	інформації
				мання
1.	Акт прийому	А-1НА	Типова	Щомісяця	Бухгалтерія
	нематеріаль		форма
	них активів

Алгоритм розв'язання задачі

Алгоритм - точний і зрозумілий опис послідовності дій над заданими об'єктами, кроків, що приводять після кінцевого числа до досягнення вказаної мети або до розв'язання вказаної задачі.

Алгоритм рішення задачі автоматизації розрахунку амортизаційних відрахувань може бути представлений наступним чином (див. рис. 2.2):

Загальний опис апаратних і програмних засобів ЕОМ. шо використовуються для розв'язання задачі.

Рішення типової задачі розрахунку амортизаційних відрахувань нематеріальних активів проводилося на базі ІВМ - сумісної ЕОМ марки "СОМРАО Ргеаагіо 1621", оснащеної швидкодіючим мікропроцесором типу "Репгіит ММХ II" з робочою частотою 233 МГц і оперативною пам'яттю в розмірі 32 Мб.

Базова система введення-виводу (Вахіс Іприї Оиіриї 8ухіет. ВІ05) являє собою програму (сукупність процедур), записану в ПЗУ комп'ютера і забезпечує розробку різних програм, що не залежать від конкретної реалізації апаратного забезпечення комп'ютера.

Рисунок 2.2. Алгоритм розв'язання задачі

Основні функції, що виконуються системою вводу-виводу при первинному запуску ЕОМ, тобто після включення живлення, слідуючі:

розпізнавання встановлених в ЕОМ периферійних пристроїв, отримання даних про накопичувач і спосіб прочитання файлів операційної системи, визначення конфігурації комп'ютера. Дана модель ЕОМ обладнана системою введення-виведення фірми СОМРАО.ЕОМ, на якій проводилося розв'язання даної задачі, володіє можливістю підключення в локальну обчислювальну мережу (ЛОМ), діючу в рамках підприємства. ЛОМ являє собою комунікаційну систему, що належить одній організації і що дозволяє, за допомогою єдиного передаючого середовища, з'єднувати один з одним однотипні або різнотипні засоби обчислювальної техніки. ЛОМ забезпечує просте і зручне об'єднання всіх засобів в межах виробничого комплексу.

Характеризуючи структуру зовнішньої пам'яті, необхідно зазначити, що ЕОМ обладнана двома типами зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв, що використовуються для зберігання програм і даних: накопичувачем на жорсткому магнітному диску (НЖМД) і накопичувачем на гнучких магнітних дисках (НГМД). НЖМД має в своєму розпорядженні форматовану ємність в розмірі 2,1 Гб, а НГМД - 1.44 Мб.

На ЕОМ встановлена операційна система М8 ^08 6.20. Операційна система - програмний засіб, що забезпечує підтримку роботи всіх програм і їх взаємодію з апаратними засобами ЕОМ, а також надання користувачеві можливості загального управління комп'ютером. Операційні системи розрізнюються архітектурою, можливостями, необхідними ресурсами, набором сервісних функцій, орієнтацією на типи мікропроцесорів, що використовуються і пр. У даний час на ЕОМ використовується велика кількість операційних систем, серед яких найбільше розповсюдження набули декілька сімейств, орієнтованих на уніфіковані мікропроцесори і відповідно на їх основі ЕОМ. Операційна система М8 005 6.20 є останньою версією, розробленою фірмою "МІСГ050П", яка забезпечує можливість реалізації широкого набору функцій.

Прикладне програмне забезпечення - програмні засоби, що використовуються практично у всіх областях застосування ЕОМ і що забезпечують обробку тексту, таблиць, графічне представлення даних, взаємодії з базами даних, комунікаційні функції, обробку відеоданих і інш. Обробка табличних даних - один з основних напрямів роботи на ЕОМ. Особливу роль при цьому грають табличні процесори, які часто складають ядро автоматизованих систем обробки даних. Важливий напрям їх використання - створення АРМ бухгалтера, автоматизація труда працівників облікових спеціальностей. Об'єктом табличної обробки є динамічна таблиця (ргеа<і5Ьееї). що містить цифрові або символьні дані. Це електронний еквівалент звичайного паперового облікового бланка, який містить ряд рядків і стовпців. Основними областями застосування прикладного програмного забезпечення табличної обробки даних є: адміністративне управління, бухгалтерські розрахунки, економіка і планування, підготовка звітів, зведення, розв язання задач аналізу.

Сучасні програми табличної обробки даних мають слідуючі основні показники: розмір динамічної таблиці - 255 рядків і 2999 стовпців; елемент таблиці може містити позначку, заголовок, формулу або значення; забезпечуються переміщення курсора за адресою або вмістом елемента з одночасним заповненням його даними, рекурсивні обчислення формул елементів на екрані, робота з частиною динамічної таблиці і арифметичні операції над ними, наявність спрощеної мови, макрокоманд, в т.ч. управління клавішами; перерахунок в фоновому режимі з одночасним редагуванням або роботою в іншому режимі; надбудова над основним пакетом табличної обробки для непідготовленого користувача, запити якого, складені на мові, близькій до природного, транслюються в команди програми. Мова програмування, що включає в себе команди маніпулювання таблицями, інструкції і синтаксис команд, є мовою програмування для обробки таблиць.

Рішення типової задачі розрахунку амортизаційних відрахувань нематеріальних активів проводилося на основі табличного процесора ЬОТи5 1-2-3 (фірма "Еошх") - найбільш широко поширеного програмного продукту табличної обробки даних. Пакет ЬОТЦ5 1-2-3 забезпечує введення і зберігання даних у вигляді таблиць, чисел, текстів, графіків, програм, баз даних і т.ін.; на його основі можна виконувати математичну і текстову обробку даних за допомогою вбудованих програмних засобів і шляхом створення макрокоманд.

Порівняльна характеристика даного класу ЕОМ. Перспективи використання обчислювальної техніки для розв'язання даного комплексу задач.

ЕОМ, що використовувалася при розв'язанні задачі, відноситься до класу міні ЕОМ, частка продажу якого на ринку складає в даний час більше за 30%. По прогнозах фахівців до 2000 року цей показник складе близько 50%. У залежності від ступеня портативності і автономності роботи (показника, що включає характеристики маси, габаритних розмірів, час автономної роботи від власних джерел живлення) в даний час виділяють слідуючі основні групи міні ЕОМ:

- портативні з сітьовим живленням (значне число моделей);

- малі переносні з батарейним живленням (найбільш широко представлені в даний час);

- мініатюрні (кишенькові) типу книги і блокнотного типу (записника) (значне число моделей);

- що транспортуються [62].

Дана модель відноситься до типу малих переносних ЕОМ з батарейним живленням. У них широко використовуються передові технології в області конструювання НМД і НГМД (мінімально можливі їх фізичні розміри) і друкарських плат, технологія поверхового монтажу. Моделі ІВМ РС АТ - сумісні мають невеликі розміри (300 Х 200 Х 50) мм і вагу (до 3 кг). У сучасних моделях використовуються високоефективні процесори типу Репгіит від 166 МГц і більш, мають плоскі екрани, що відповідають відеостандартам УСА і 5УОА. Висока швидкість виведення зображень дозволяє використовувати їх для виконання графічних робіт і для виконання редакторських настільних функцій. Сучасні моделі обладнані НМД типу "вінчестер" ємністю від 1 Гб; а як НГМД використовуються 3.5 дюймові диски ємністю 1,44 Мб.

Спеціальні засоби забезпечують управління переходом ЕОМ в режим зниженого енергоспоживання (при необхідності), в який також переводиться модель відповідними програмними засобами з відключенням НМД.

Основними тенденціями розвитку міні ЕОМ є різке підвищення їх продуктивності і обчислювальної потужності, зниження маси, габаритних розмірів і вартості, збільшення часу роботи від автономних джерел живлення. розширення комунікаційних можливостей.

За оцінками спеціалістів вже в найближчий час різко зросте сфера використання ЕОМ даного класу як загалом, так і при створенні і функціонуванні АРМ бухгалтера і працівників інших облікових спеціальностей. Програмні засоби, що використовуються, забезпечують можливість розробки автоматизованих комплексів для створення АРМ конкретної задачі бухгалтерського обліку і економічного аналізу; обліку основних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів та ін. Для діалогової системи обліку при використанні ЕОМ характерна безпаперова інформаційна технологія обробки даних. Вся необхідна інформація для розв'язання функціональних облікових задач створюється, зберігається і вводиться у зовнішню пам'ять ЕОМ. Це забезпечує можливість її оперативної обробки для обліку, контролю, економічного аналізу і управління.

Можливість транспортування і використання моделей цього класу в будь-який зручний для користувача час в умовах відсутності мережевого живлення створює додаткові зручності і переваги в порівнянні з настільними і великими ЕОМ. Це дає можливість дійсно оперативної обробки інформації і отже більш ефективного розв'язання задач обліку і управління. У той же час порівняно висока вартість якісних моделей ЕОМ цього класу є значною проблемою на шляху більш широкого використання таких комп'ютерів в народному господарстві України.

Керівництво користувачеві.

Як вже відзначалося, розв'язання задачі повинно проводитися на основі пакету ЬОТи8 1-2-3. Для безпосереднього розв'язання задачі необхідно виконати слідуючу послідовність дій:

1) запустити програмний модуль табличного процесора;

2) підготл'вати робочу електронну таблицю, тобто задати ширину колонок, формат представлення даних, ввести заголовок і інші текстові дані:

3) занотувати первинні дані в таблицю і формули розрахунку результуючих даних;

4) провести розрахунок;

5) записати таблицю на НГМД, розпечатати на друкуючому пристрої вихідну відомість.

Зупинимося більш детально на кожному з етапів роботи.

Запуск програми проводиться шляхом активізації основного файла, що виконується 123у.ехе.

Виконання подальших етапів роботи може здійснюватися на основі вже існуючих в пакеті макрокоманд або шляхом задавання кожної команди окремо. Розглянемо другий варіант, який може бути використаний і непідготовленим користувачем.

2.1. Формування таблиці:

- встановити покажчик в стовпець А;

- набрати слідуючу послідовність команд - ЛУС8 20.

2.2. Форматування даних. Форматами контролюється представлення чисел і формул робочої таблиці. Ця операція може змінювати вигляд числа, але не його реальне значення. Задавання глобального формату для таблиці:

- встановити курсор в будь-яку позицію, опріч колонки А;

- задати команди АУОР, 2.

2.3. Занесення заголовка таблиці і інших текстових даних.

- курсор встановити в клітку В1;

- набрати ім'я "Відомість розрахунку амортизаційних відрахувань нематеріальних активів".

- використовуючи клавіші керування курсором, ввести текстові дані:

"Дата надходження"; "Період використання"; "Первинна вартість"; "Місячна норма амортизації"; "Усього:"; "Ліцензія"; "Патент"; "Знак для товарів і послуг"; "Ноу - хау".

3.1. Введення первинних даних і формул:

- використовуючи клавіші керування курсором, ввести слідуючу первинну інформацію: в стовпець В - "3.07.1992": "10.02.1993"; "19.12. 1994";

"5.08.1994"; в стовпець 3 - "15 років"; "8 років"; "10 років"; "6 років"; в стовпець О - "ЗООО"; "5600"; "2000"; "7600";

- введення формул в стовпець Р: в вічко Р2 вводиться формула +В2/С2х12. У вічки РЗ, Р4 і Р5 вводяться аналогічні формули з урахуванням зміни координати вічка;

- введення формул в стовпець Е: в вічко Е2 вводиться формула +Р2Ю2х100. У вічка ЕЗ, Е4 і Е5 вводяться аналогічні формули з урахуванням зміни координати вічка.

- введення формули в вічко В6 - +8УМ (02...05); в вічко Р6 - иМ (Р2... - введення формули в вічко Вб - +8иМ (02. -.05); в вічко Р6 - 81ІМ (Р2...Р5).

4. Виконання розрахунку і перерахунку при зміні первинних даних проводиться натисненням клавіші Р9.

5. Запис таблиці на диск проводиться введенням команди /Р8 "ім'я файла". Видача робочої таблиці на друк проводиться введенням команди РКІМТ з головного меню.

Наведеній вище практичний механізм автоматизації розрахунків амортизаційних відрахувань за звітний період часу і аналізу кореляції результуючих показників при зміні первинних даних на основі використання ЕОМ був впроваджений та використовується зараз у ВАТ "Добробут" (М.Київ). Згідно висновків керівництва підприємства проведена автоматизація цієї ланки обліку дозволила підвищити ефективність діючої інформаційної системи прийняття управлінських рішень та спростити обліковий процес працівників бухгалтерії.

Висновки до розділу

Проведені в даному розділі дослідження свідчать, що незважаючи на те, що методики оцінки різних видів матеріальних активів розробляються вже протягом тривалого часу, існує нормативна база і значні нароботки, оцінка нематеріальних активів - справа значною мірою нова.

Підтвердженням цьому може служити той факт, що ще зовсім нещодавно вкладення в нематеріальні активи не відокремлювалися від інших витрат і, тому, в бухгалтерському обліку не відображалися. Автором обгрунтована необхідність, досліджені і доведені можливості відмови від витратного методу оцінки нематеріальних активів і переходу до комплексної методики їх оцінки, що забезпечує більш об'єктивну і чітку інформацію.

...